CC BY
22
© *Шеттько В. I., *Втьхова О. В., **Согуйко Ю. Р., **Согуйко Р. Р. УДК 611.637-018
*Шеттько В. I., *Вльхова О. В., **Согуйко Ю. Р., **Согуйко Р. Р.
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ
*ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» МОЗ УкраГни (м. Полтава) **Львiвський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Дана робота е фрагментом науково-дослщно! роботи ВДНЗ Укра!ни «Укра!нська медична стомато-лог1чна академ1я» МОЗ Укра1ни «Експериментально-морфолог1чне вивчення дИ трансплантат1в крюкон-сервовано! плаценти та Ыших екзогенних чинник1в на морфофункцюнальний стан ряду внутр1шн1х орган1в», номер державно! реестрацИ №0113и006185.
Серед захворювань сечостатево! системи чоло-в1к1в близько 20-30% припадае на запальн процеси передм1хурово! залози. Вивчаючи науков1 л1тературн1 джерела було встановлено, що причиною виникнен-ня простатиту може бути патогенна або умовно-пато-генна м1крофлора, яка здатна проникати у передм1ху-рову залозу р1зними шляхами. Так як, передм1хурова залоза мае добре розвинуте венозне сплетення до якого впадають вени прямо! кишки, сечового м1ху-ра, яечок, то гематогенному шляху 1нф1кування вщ-водиться значне мюце. Занесення м1кроорган1зм1в з шших 1нф1кованих д1лянок орган1зму також може вщбуватися л1мфогенним шляхом [2,24].
Значну роль у шф1куванн1 простати вщграе уре-тропростатичний рефлюкс, результатом якого е по-трапляння сеч1 та вмюту уретри до проток передм1-хурово! залози. Вид1ляють уретрогенний висхщний шлях (потрапляння пошкоджуючого агенту через сеч1вник при гострому уретрит!) та низхщний шлях (потрапляння м1крофлори в залозу через Ыфковану сечу при цистит1, п1елонефрит1) зараження [18, 2528].
Купулятивна дисфункц1я та безпл1ддя можуть бути насл1дками довготривалого запального процесу в передм1хуров1й залоз1. Основними кл1н1чними формами простатиту е Ыфекцмний (75-85%) та конгес-тивний (10%). Останн 15-20 рок1в переб1г простатиту пог1ршився [12,29,30].
Серед запропонованих класифкацм запальних процес1в передм1хурово! залози можна видтити кла-сиф1кац1ю професора О. Л. Тиктинського [20].
1нфекц1йн1 простатити: бактер1альн1; в1русн1; ви-кликан м1коплазмами; хлам1д1йн1; кандидам1козн1; гонорейн1; трихомонады; туберкульозн1; зм1шан1.
Заст1йн1 або когнестивн простатити: обумовлен1 застоем секрету передм1хурово! залози I еякулята; т1, як1 виникли у результат! венозного застою в органах тазу I калитки.
За розвитком захворювання: гематогенн простатити - при загальних Ыфекцмних захворюваннях; при потраплянн1 1з вогнищ запалення (хрон1чний тонзил1т, гайморит, фронтит, перюдонтит, пневмон1я, холецистит, гн1йн1 захворювання шк1ри).
Простатити, як1 виникли при шф1куванн1 перед-м1хурово! залози р1зними шляхами: уриногенний
vilhoval2001@ukr.net
висхщний шлях (у хворих на уретрит); уриногенний низхщний шлях (при запальних процесах нирок); висхщний канал1кулярний шлях (при епщмггах, фурун-кулггах).
Простатити, як1 розвиваються при 1нф1куванн1 л1м-фогенним шляхом (по л1мфатичних судинах) або захворюваннях сусщых орган1в (проктити, тромбофле-б1т геморрощальних вен I 1н.).
Окрему групу становлять: алерпчний; обм1нний; механ1чний; х1м1чний простатити.
Кл1н1ко-анатом1чна класиф1кац1я (локал1зац1я будь-якого процесу у певн1й д1лянц1): гостр1 простатити (катаральний, фол1кулярний, паренх1матозний); абсцес передм1хурово! залози; гостре почервоыння передм1хурово! залози; хрон1чн1 простатити; грану-лематозний простатит; заст1йний (конгестивний) простатит; атон1я передм1хурово! залози; атипова форма хроычного простатиту; склероз передм1хуро-во! залози.
З розвитком в1русолоп! I бактер1олог1! придтяеть-ся менша увага асептичним простатитам. До не1н-фекц1йних фактор1в, як1 можуть спровокувати гостре асептичне запалення передм1хурово! залози, можна в1днести малорухомий спос1б життя, переохоло-дження, заст1йн1 явища у малому тазу та Ы. На нашу думку дане питання е досить актуальним на сьогод-н1шн1й день.
Передм1хурова залоза виконуе ряд важливих функц1й, як1 забезпечують як1сне функц1онування сечостатево! системи чолов1к1в. Пров1дне м1сце займае процес секреци специф1чно! р1дини до складу яко!, окр1м води, сумшей солей кальц1ю, кал1ю, натр1ю, цинку, входять простато- I спермозв'язуюч1 пол1а-м1ни, лецитин, сперм1н, проте!ни, лимонна кислота, фруктоза, кисла фосфатаза та Ы. Компоненти дано! рщини по-р1зному впливають на стан сперми, процеси еякуляци та сечовипускання. Так, наприклад, зба-лансоване сп1вв1дношення лимонно! кислоти, солей та води забезпечуе виживання сперматозощв. Тому що дан1 кл1тини можуть 1снувати лише у слаболужно-му або нейтральному середовищк П1д час статевого акту пересування сперматозощв по чолов1ч1й ста-тев1й систем! забезпечуеться скороченням гладких м'яз1в, I сперма, зм1шуючись 1з соком передм1хурово! залози, стае б1льш рухливою. Зм1шування з секретом залози також попереджае аглютинац1ю кл1тин [11,35,36].
Сперматозо!ди протягом дек1лькох д1б, пюля статевого акту, можуть знаходитися у активному стан1 в статевих органах ж1нки. В1дбуваеться це завдяки фруктозу мальтоз1, фосфол1п1дам та лецитину, як1 за-
безпечують живлення i пщтримку функцiональноI ак-тивностi клiтин.
Пщ час акту випускання сечi гладк м'язи, якi роз-мiщенi в капсул передмiхуровоI залози, прийма-ють участь у загальному скороченнi м'язiв дна тазу, сфiнктерiв i м'язiв сечового мiхура, простатично! час-тини уретри.
Передмiхурова залоза вiдiграe особливу роль у трансформацп тестостерону. Даний гормон пщ впливом ферментiв залози перетворюеться на деп-дротестостерон, який у свою чергу приймае участь у регуляцп процесiв секрецiI передмiхуровоI залози [34,35].
Бiологiчно активнi речовини, таю як полiамiни, ло-кальн iмуноглобулiни (1дА), цинко-пептидний комплекс, що продукуються у залозi мають виражену антимiкробну, антибактерiальну дiю та запобтають iнфiкуванню сечостатево! системи чолов^в патоген-ними мiкроорганiзмами i представниками транзи-тарно! мiкрофлори.
Передмiхурова залоза представляе собою орган трамщально! форми, що розташовуеться пiд сечо-вим мiхуром (локалiзована нижче рiвня малого тазу позаду нижнього краю лобкового симфiзу i дуги лобково! кютки i спереду вiд ампули прямо! кишки.). Через не! проходять початковий в^т уретри, а також права i лiва сiм'явипороскувальнi протоки [4,6,8].
У передмiхуровiй залозi видiляють: основу, яка обернена вгору та прилягае до дна сечового мiхура, Ым'яних пухир^в i ампули сiм'явипороскувальних проток; передню поверхню, обернену до лобкового Ымфизу; задню поверхню, обернену до ампули прямо! кишки; нижн бiчнi поверхнi, оберненi до м'язу, який пщымае заднiй прохiд; верхiвку, обернену вниз i прилягае до сечостатево! дiафрагми. Сечiвник входить до основи передмiхурово! залози, а виходить у дтянц основи [10,34].
Розмiр i форма залози тюно пов'язанi з Ыдивщу-альними особливостями людини. До перюду стате-во! дозрiвання вона щiльна i мае невелик розмiри. Пiд час пубертату вщбуваеться повний розвиток !! залозисто! паренхiми. У середньому горизонтальний фронтальний розмiр основи залози дорослого чоло-вiка складае близько 40 мм, горизонтальний пере-дньо-заднiй - 20 мм, вертикальний - 30 мм. Середня маса залози становить 10-28 гр., але з вком вщбуваеться збтьшення маси залози до 40-150 гр. за раху-нок розвитку доброякюно! гiперплазi! залози [13,32].
Ззовн передмiхурова залоза оточена сполуч-нотканинною капсулою iз значним вмютом гладко-м'язових клiтин. Вiд капсули всередину вщходять трабекули, якi роздтяють орган на часточки. Зало-зистий епггелм, який утворюе паренхiму часточок, формуе альвеолярно-трубчаст залозки, якi розта-шованi концентрично навколо уретри. Вони оточен поздовжньо i циркулярно розташованими гладкими мiоцитами, якi пiд час еякуляцп скорочуються i ви-штовхують секрет iз залозок.
У залежност вiд мiсця розташування залозки роз-дiляються на головнi, пiдслизовi i периуретральнi [1,22,31,33].
Головнi залозки у ктькост 30-50 штук залягають у перифермнм зонi. Це складнi трубчасто-альвео-
лярнi екзокриннi залози стiнка яких вистелена одно-шаровим епiтелiем, що утворюе складки. У напрямку до уретри поступово одношаровий епiтелiй змЫюеть-ся на перехiдний. Кiнцевi вщдти залозок переважно вистеленi однорядним призматичним або к^чним епiтелiем, але мюцями зустрiчаеться багаторядний призматичний епiтелiй, який складаеться з високих головних, дрiбних базальних i ендокринних клiтин.
Головы кттини мiстять змiщене до базального полюсу свггле ядро з великим ядерцем, помiрно розви-нутий комплекс Гольджi, добре розвинуту гранулярну ендоплазматичну Ытку, лiзосоми. Апiкальна частина заповнена значною ктькютю секреторних гранул. Шляхом екзоцитозу вмют гранул потрапляе до про-свiту вивiдних проток.
Ядра базальних клггин досить щтьы, органели розвиненi слабо, але е значна ктькють елементiв ци-тоскелету. Вважають, що дан клiтини виконують кам-бiальну функцiю [6,10,8].
Ендокриноцити вщносяться до дифузно! ендо-кринно! системи. Вони розташованi як у юнцевих секреторних вiдцiлах, так i у вивiдних протоках. Продуктами секрецп ендокринних клiтин е серотоын, соматостатин, пептиди та iншi бюлопчно активнi речовини, що впливають на секреторну активнють ет-телю та скорочення гладких мiоцитiв строми перед-мiхурово! залози.
До складу тканин передмiхурово! залози входять конкрецп - звапнованi нашарування рiзно! форми та розмiрiв, якi зустрiчаються переважно у просв^ тi кiнцевих секреторних вщщтв. Вони складаються iз бтюв, фосфату кальцiю, нукле!нових кислот i хо-лестеролу. Утворюються як результат конденсацп i мiнералiзацi! секреторного продукту навколо зруй-нованих епiтелiальних кштин. Дрiбнi каменi можуть виходить разом з еякулятом.
Залозистi ходи головних залозок зливаються i перетворюються на передмiхуровi проточки, якi вщ-криваються в сечiвник у дтянц сiм'яного горбика. Вивiднi протоки пщслизових залозок вiдкриваються по краям Ым'яного горбика сечiвника. Вивiднi протоки слизових залозок на рiзних рiвнях вiдкриваються в уретру.
Строма передмiхурово! залози мiстить значну кiлькiсть кровоносних судин i нервових волокон та займае близько 25% органу. Кiнцевi вщдти i вивщ-нi протоки простатичних залозок оточен широкими волокнисто-м'язовими тяжами, як приеднуються до капсули. Скорочення тяжiв, яке вiдбуваеться пщ час сiм'явиверження, сприяе вивiльненню вмюту простатичних залозок до сечiвника [5,28].
В переднiй частинi передмiхурово! залози пере-важае гладка м'язова тканина, яка формуе щтьне ктьце навколо сечiвника i поеднуючись з м'язами дна сечового мiхура утворюе внутршнм сфiнктер.
Кровопостачання забезпечуеться значною ктькютю дрiбних артерiй, як вiдходять вiд нижнiх сечо-пухирних i середнiх прямокишечних артерiй. Венозна кров вщткае у венозне сплетення простати, а по™ у сечопухирн вени. Лiмфатичнi судини передмiхуро-во! залози впадають у внутрiшнi клубовi лiмфатичнi вузли [16,17,21,25].
Iннервацiя залози вщбуваеться за допомогою нервiв, як вiдходять вiд нервового простатичного
сплетення. Базуючись на ricT0XÎMÎ4HMX та iMyHoxi-MÎ4HMX дослiдженнях встановлено, що секреторна дiяльнiсть i скоротлива функ^я регулюеться адре-нергiчними i холЫерпчними нервовими волокнами [3,31,33]. Була встановлена природа значно' юль-кост нейромедiаторiв i нейромодуляторiв, бюхг мiчнi рецептори речовин, якi регулюють дiяльнiсть екзокриноцитiв за допомогою клiтин строми, ен-дотелiоцитiв кровоносних судин. Нейрогуморальна регуля^я передмiхуровоï залози забезпечуеться гормонами гiпофiза, естрогенами, андрогенами, стерощним гормонами.
Найбтыш активний розвиток залози вщбуваеться з 14 до 20 роюв, але повного розвитку вона досягае близько 30 роюв. Взаемодiя ктмтин епiтелiю i строми
прямо залежить вщ гормонального фону. Так, напри-клад, пiд час старiння порушуеться спiввiдношення тестостерону i естрогену i це, у свою чергу, порушуе рiвновагу мiж стимулюючими i Ыпбуючими факторами, якi впливають на епггелм. Результатом цього може бути доброяюсна гiперплазiя. Аденому проста-ти починають виявляти у чоловiкiв старше 50 роюв, а у 80^чних осiб дана патологiя зустрiчаеться у 80% випадюв. Перетворення доброякiсноI пперплазп на рак спостерiгаеться у 5-7% чолов^в [7,9,15,19].
Виходячи з вище описаного, стае зрозумiлим, що передмiхурова залоза вiдiграе важливу роль у забез-печеннi фертильностi чоловiкiв, процес сечовипус-кання, пiдтримцi гормонального гомеостазу i iмунно-му захистi сечостатево! системи.
Л^ература
1. Андрейчиков А. В. Сравнительная гистотопографическая характеристика центральной и переходной зон предстательной же-
лезы / А. В. Андрейчиков, Н. С. Горбунов, М. А. Фирсов // Фундаментальные исследования. - 2004. - № 1. - С. 98-99.
2. Арнольди Э. К. Хронический простатит: проблемы, перспективы, опыт / Э. К. Арнольди. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. -
320 с.
3. Бадлуев Э. Б. Строение и некоторые гистохимические показатели предстательной железы кролика / Э. Б. Бадлуев // Морфо-
логия. - 2000. - Т. 117, № 3. - С. 17.
4. Бронников И. Ю. Анатомические и морфофункциональные характеристики предстательной железы в норме / И. Ю. Бронни-
ков // Рак предстательной железы. - 2002. - С. 21-31.
5. Будник А. Ф. Морфология стромы простаты человека и её динамика в постнатальном онтогенезе / А. Ф. Будник, А. Х. Урусбам-
бетов, О. Е. Богатырева // Морфологические ведомости. - 2011. - № 4. - С. 19-23.
6. Быков В. Л. Частная гистология человека / В. Л. Быков. - 2-е изд. - СПб.: СОТИС, 1999. - 301 с.
7. Гайсенко А. В. Рак предстательной железы в Украине: взгляд на проблему / А. В. Гайсенко, В. Н. Лесовой, Э. А. Стаховский //
Здоровье Украины. - 2011. - № 3(16). - С. 25.
8. Пстолопя людини / [Луцик О. Д., Иванова А. Й., Кабак К. С., Чайковский Ю. Б.]. - К.: Книга-плюс, 2003. - 592 с.
9. Гудынский Я. В. О возрастных морфологических изменениях в предстательной железе / Я. В. Гудынский // Урология. - 1996. -
№ 1-6. - С. 21-29.
10. Гресь А. А. Морфологические особенности строения предстательной железы / А. А. Гресь, В. И. Вощула // Здравоохранение Белоруссии. - 1998. - № 10. - С. 46-47.
11. Лабораторная диагностика мужского бесплодия / Долгов В. В., Луговская С. А., Фанченко Н. Д. [и др.]. - М.; Тверь: ООО Изд-во «Триада», 2006. - 145 с.
12. Люлько О. О. Проблеми рецидивiв хрошчного неспецифiчного простатиту // О. О. Люлько, В. В. Чуб // Уролопя. - 2003. -№1. - С. 14-17.
13. Минаков А. А. Морфометрическая характеристика простаты в постнатальном онтогенезе человека / А. А. Минаков // Морфология. - 2010. - Т. 137, вып. 4. - С. 125-126.
14. Молочков В. А. Хронический уретрогенный простатит / В. А. Молочков, И. И. Ильин. - 2-е изд., М.: «Медицина», 2004. - 288 с.
15. ^рус б. Ф. Морфолопчш змши передмiхуровоï залози людини в динамМ постнатального онтогенезу: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 «Нормальна анатомiя» / 6. Ф. ^рус. - Тернопшь, 2006. - 20 с.
16. Попадинець О. Г. Гемомкроциркуляторне русло передмiхуровоï залози в нормi та у рiзнi термши тсля дм загально' глибоко' ппотермп / О. Г. Попадинець // Таврический медико-биологический вестник. - 2002. - Т. 5, № 3. - С. 138-139.
17. Попадинець О. Г. Морфофункцюнальний стан гемомiкроциркуляторного русла i паренхiми передмiхуровоï залози в нормi та в умовах загально' глибоко' ппотермп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 «Нормальна анатомiя» / О. Г. Попадинець. - К., 2003. - 19 с.
18. Простатит / [Щеплев П. А., Страчунский Л. С., Рафальский В. В. и др.]; под. ред. П. А. Щеплева. - [2-е изд.]. - М.: МЕДпресс-информ, 2011. - 224 с.
19. Пытель Ю. А. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы / Ю. А. Пытель, А. З. Винаров; под. ред. Н. А. Лопат-кина. - М.: [б. и.], 1997. - 231 с.
20. Тиктинский О. Л. Простатит - мужская болезнь / О. Л. Тиктинский, С. Н. Калинина. - СПб.: СОТИС, 1994. - 68 с.
21. Устенко Р. Л. Особенности строения капсулы и сосудов экстра- и интраорганного кровеносного русла простаты [Электрон-ний ресурс] / Р. Л. Устенко // Universum: Медицина и Фармакология. - 2013. - № 1 (1). - Режим доступа: http//7universum. com/ru/med/archive/item/326. - Название с экрана.
22. Устенко Р. Л. Стереоморфология тубуло-альвеолярных совокупностей желез периферической зоны простаты человека / Р.Л. Устенко // Вюник морфологи. - 2013. - № 2 (Т. 19). - С. 241-244.
23. Шерстюк О. О. Пространственная организация кровеносного русла поджелудочной и предстательной желез человека / О.О. Шерстюк, Р. Л. Устенко, Н. Л. Свшцицька // Укра'нський морфолопчний альманах. - 2012. - Т 10, № 1. - С. 114-117.
24. Хинман Ф. Оперативная урология / Ф. Хинман. - М.: ГОЭТАР-МЕД - 2001. - 1192 с.
25. Abrams P. Urodynamics / P. Abrams. - Springer. - 2005. - 339 p.
26. Andersson K. -E. Urinary Tract / K. -E. Andersson, M. C. Michel // - Springer. - 2011. - 591 p.
27. Andersson K. -E. Urinary Bladder Contraction and Relaxation: Physiology and Pathophysiology / K. -E. Andersson, А. Arner // -Physiol. Rev. - 2004, V. 84. - Р. 935-986.
28. Atlas of Urodynamics / G. J. Blaivas, M. B. Chancellor, M. R. Verhaaren, Eds. - Wiley-Blackwell. - 2007. - 256 p.
29. Clinical Andrology: EAU/ESAU Course Guidelines / Bjorndahl L., Giwercman A., Tournaye H., Eds. - Informa Healthcare. - 2010. - 544 p.
30. Chapple C. R. Practical Urology: Essential Principles and Practice. / C. R. Chapple, W. D. Steers // Springer. - 2011. - 585 p.
31. Cell Biology and Histology / Gartner L. P, Hiatt J. L., Strum J. M., Eds. // 6th ed. - Lippincott Williams & Wilkins. - 2010. -386 p.
32. Corcos J. Textbook of the Neurogenic Bladder / J. Corcos, E. Schick. - Steinkopff-Verlag Darmstadt. - 2003. - 798 p.
33. Gartner L. P. Color Textbook of Histology / L. P. Gartner, J. M. Hiatt // - 3th ed. - The McGraw-Hill Companies. - 2006, 592 p.
34. Oxford Handbook of Urology / Reynard J., Brewster S., Biers S., Eds. - Oxford University Press. - 2005. - 698 p.
35. Resnick M. I. Urology Secrets / M. I. Resnick, A. C. Novick // Lippincott Williams & Wilkins. - 2002. - 300 p.
36. Urodynamics Made Easy / Chapple C. R., MacDiarmid S. A., Patel A., Eds. // - Churchill Livingstone. - 2009. - 232 p.
УДК 611.637-018
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ПЕРЕДМ1ХУРОВОТ ЗАЛОЗИ
Шештько В. I., Вшьхова О. В., Согуйко Ю. Р., Согуйко Р. Р.
Резюме. Серед захворювань сечостатево! системи чолов^в близько 20-30% припадае на запальн про-цеси передмiхурово,|, залози. Причиною виникнення простатиту може бути патогенна або умовно-патогенна мiкрофлора, яка здатна проникати у передмiхурову залозу рiзними шляхами. Так як, передмiхурова залоза мае добре розвинуте венозне сплетення до якого впадають вени прямо! кишки, сечового мiхура, яечок, то гематогенному шляху Ыф^вання выводиться значне мюце. Занесення мiкроорганiзмiв з Ыших шфкованих дтянок оргаызму також може вщбуватися лiмфогенним шляхом.
Ключовi слова: передмiхурова залоза, простатичн залозки, простатит.
УДК 611.637-018
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Шепитько В. И., Вильховая О. В., Согуйко Ю. Р., Согуйко Р. Р.
Резюме. Воспалительные процессы в предстательной железе занимают 20-30% среди заболеваний мочеполовой системы мужчин. Причиной возникновения простатита может быть патогенная или условно-патогенная микрофлора, проникающая в предстательную железу разными путями. Венозное сплетение предстательной железы хорошо развито, в него впадают вены прямой кишки, мочевого пузыря, яичек и поэтому гематогенный путь является первоочередным. Занесение микрофлоры может происходить также и лимфогенным путем.
Ключевые слова: предстательная железа, простатические желёзки, простатит.
UDC 611.637-018
STUCTURAL ORGANIZATION OF THE PROSTATE GLAND
Shepitko V. I., Vilkhova O. V., Soguiko Yu. R., Soguiko R. R.
Abstract. Among diseases of the men genitourinary system, prostate inflammatory processes amount about 2030%. Prostatitis may be caused by pathogenic or potentially pathogenic microflora, which can penetrate the prostate gland in different ways. The prostate gland has a well-developed venous plexus, where the veins of rectum, bladder and testes end, consequently, hematogenous route of infection should be taken into account. Infection by micro-organisms from other infected body areas can also occur through lymphogenous route.
Urethroprostatic reflux, which causes the urine and urethra contents leaking into the prostate gland ducts, plays significant role in the prostate infection. The upward path of infection (ingress of disturbing agent through the urethra during the acute urethritis) and the descending path (ingress of microorganisms to the gland through the infected urine in cystitis, pyelonephritis) are defined.
Copulative dysfunction and infertility can be the result of a prolonged inflammatory process in the prostate gland. The main clinical forms of prostatitis are infectious (75-85%) and congestive (10%). The last 15-20 years the course of prostatitis has worsened.
The prostate gland performs a number of important functions, that provide proper activity of the men genitourinary system. The process of specific secretion of fluid, which contains, in addition to water, mixtures of calcium, potassium, sodium, zinc salts, includes prostate - and sperm binding polyamines, lecithin, spermine, proteins, citric acid, fructose, acid phosphatase, and others, occupies the leading place. The components of given fluid influence variously on the sperm condition, processes of ejaculation and urination. For example, a balanced ratio of citric acid, salts and water provides the sperm survival, because these cells can exist only in weakly alkaline or neutral environment. During sex intercourse the movement of sperm through the male reproductive system is provided by the contraction of smooth muscles, and semen, mixing with the prostate fluid, becomes more active. Interfusing with gland secretion also prevents cells agglutination.
The sperm can be active in the female genital organs for several days after sex intercourse. It is provided by fructose, maltose, phospholipids and lecithin, which ensure adequate nutrition and support of the cells functional activity.
During urination smooth muscles, located in the prostatic capsule, are involved in muscle contraction of the pelvic floor, sphincters and muscles of the bladder, prostatic part of urethra.
The prostate gland plays a special role in testosterone transformation. Under the influence of gland enzymes this hormone is transformed into dehidrotestosteron, which in turn, participates in the regulation of prostate gland secretion.
Biologically active substances, such as polyamines, local immunoglobulines (IgA), zinc-peptide complex produced in the gland have a marked antimicrobial, antibacterial effect and prevent infection of the men urogenital system by pathogenic microorganisms and transient microflora representatives.
On the basis of the mentioned data, it was stated that the prostate gland provides an important function in ensuring male fertility, urination process, maintenance of hormonal homeostasis and immune protection of the genitourinary system.
Keywords: prostate, prostatic glandules, prostatitis.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття над|йшла 25.10.2015 року
