CC BY
16
12. Шукель 1.В. Рекреацшш дигреси соснових насаджень Ревуцького люниптва у зеленей зо-Hi м1ста Р1вне / 1.В. Шукель // Науковий вюнпк УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.6. - С. 102-107.
Дерех О.И. Влияние рекреационной нагрузки на состояние буковых и дубовых древостоев Львова
Изучено влияние рекреации на состояние бучин и дубрав с различными стадиями рекреационной дигрессии пригородных лесов. Установлена обратная очень высокая корреляционная связь между стадией рекреационной дигрессии и количеством подроста (для бучин r = -0,96, для дубрав r = -0,92). Лесовосстановительные процессы на V и IV стадиях рекреационной нагрузки для бука и дуба проходят неудовлетворительно. Частица поврежденных деревьев колеблется в пределах 40-100 %. Установлено, что с уменьшением рекреационного воздействия, количество поврежденных деревьев от их общего количества постепенно уменьшается. В зависимости от стадии дигрессии древостоев наблюдено, что при высоком антропогенном воздействии (V СРД) средний радиальный прирост меньше по сравнению с менее интенсивным воздействием. Степень изменчивости прироста древесины характеризуется слабой и средней вариабельностью (9,3-23,9 %). Из результатов исследований можно заметить изменение в таксономической структуре и количественном составе травяного покрова.
Ключевые слова: стадия рекреационной дигрессии, подрост, радиальный прирост, механическое повреждение, живой напочвенный покров.
Derekh O.I. The Effect or Recreational Load on Beech and Oak Stands of Lviv
The influence of recreation on the state of oak and beech stands with different steps of recreational digression in forests of Lviv green zone is researched. A relatively high correlation between the stage of recreational digression and the number of seedlings (for beech r = -0,96, oak r = -0,92) is established. Reforestation on 5th and 4th stages of recreation digression in beech and oak forests is proved to be unsatisfactory. The share of damaged trees varies between 40-100 %. Depending on the stage of degression stands it is observed that the high human impact (V SRD) average radial growth is lower compared to less intense. The degree of variability of forest growth is characterized by weak and average variability (9.3-23.9 %). The change in taxonomic structure and quantitative composition of vegetation cover is obtained in the result of the research.
Key words: stage of recreational digression, undergrowth, radial growth, crash, vegetation cover.
УДК 502.172:633.2(477) Заступник зав. вiддiлу Т.А. Козинятко, канд. бюл. наук -
1нститут агроекологп i природокористування НААН
В1ТАЛ1ТЕТНА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й SCHOENUS FERRUGINEUS Ь. В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Визначено основн морфометричн ознаки ценопопуляцш Зскоешя ferrugineus Ь., як задiянi у формувант адаптацшного иотенщалу. Оцшено мшливост морфометрич-них ознак дослщжуваних ценопопуляцш. Наведено спектри в^алггету ценопопуляцш в умовах трьох ступешв антропогенного навантаження. Виявлено основш чинники антропогенного навантаження на дослщжуваш ценопоиуляци з вщповщним перелшом критерий. Оцшено двд механiзмiв адаптацш та лiмiтуючих еколопчних чиннишв щодо поши-рення рослин виду &сЬоепия ferrugineus Ь. в умовах траисформаци карбонатних боли у Захщному регюш Украши. Доведено, що велика кшьюсть кореляцшних зв'язюв мiж морфометричними ознаками рослин виду &сЬоепия ferrugineus Ь. обумовлюе рiвноваж-ний та процвггаючий в^алггет ценопопуляцп, а у мюцях з юнуючим або тим, що був у минулому антропогенним впливом - депресивний.
Ключовi слова: ЗсИоепшя ferrugineus Ь., популящя, водно-болотнi угщдя.
Постановка проблеми. Дослщжувана територ1я характеризуеться поши-ренням цшних евтрофних карбонатних болгг, яш BHeceHi до Рамсарсько! конвен-цц та слугують природними резерватами, фшьтрами очищения води, продукують бiомасу та кисень, вони е мкцем перебування велико!' кiлькостi видiв рослинного i тваринного свiту, велику частину яких занесено до Червоно! та Зелено!' книг Ук-ра'ни [1, 2]. У цьому контекстi особливо варто видшити представника родини Cyperaceae Juss., Schoenus ferrugineus L. [3-5]. Ареалом Schoenus ferrugineus L. е Центральна Европа, Скандинавський mвострiв, дуже рвдко - Середземномор'я [6, 7]. На територц Укра'ни цей вид поширюеться у межах Волинсько! височини, Подшьсько! височини (зандна частина), Малого Полкся, Розточчя, отже - у межах Волинсько!', Рiвненськоí, Львшсько!, Терношльсько! та Хмельницько! областей [8]. Л1тературний аналiз свiдчить, що фиоценози Schoenus ferrugineus L. ви-конують грунтозберкаюче, водоохоронне та торфотвiрне значення [1, 2].
Е.М. Брадас, А.1. Барбарич та Т. Л. Андрiеико здайснили опис мiсцезростаиь та розробили низку програм i пропозицiй щодо зменшення антропогенного впливу на водно-болотнi упддя, i зокрема на рiдкiсиi види флори i фауни. Проте, незважа-ючи на набутий досвiд, у сучасних умовах еколого-ценотичнi особливостi цепопу-ляцй' Schoenus ferrugineus L., ршень життевостi та ступiиь антропогенного наванта-ження на мiсцезростания рiдкiсного виду досшджено недостатньою мiрою.
На територц Укра'ни вiдомi ценопоиуляцй' Schoenus ferrugineus L. нечи-сельш та займають невелиш длянки евтрофних болiт, переважно сформованих на карбонатних породах [1, 6, 9]. Як вщомо, багато мкцезростань виду зникли нап-рикшщ минулого сторiччя, що пов'язано з проведенням широкомасштабних мель оративно-осушувальних робгг. А серед угруповань, що збереглися, переважають трансформоваш, де Schoenus ferrugineus L. ствдом1нуе з Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. та Molinia caerulea L., значну участь беруть також болотно-лучнi та лучш види. Окрш цього, у [10] вданачено появу нових мкцезростань Schoenus ferrugineus L., на вторинно-заболочених та сильно дренованих дшянках.
Важливим завданням збереження фiторiзноманiIтя водно-болотних упдь е виявлення та оцiиювания стану ценопопуляцш рiдкiсних видiв рослин як шди-каторш стану природних екосистем та дослщження з кореляцiйного аналiзу мiж ознаками репродуктивно! та вегетативно!' сфери релштових видав [4, 6, 10]. Для визначення життездатностi фiторiзноманiття пiд дiею антропогенного впливу, одним з основних методш е оцшювання структури вiталiтету, що враховуе особ-ливостi форм i росту дослщжуваних особин [11].
Метою роботи - з'ясувати залежнкть структури вiталiтету ценопопуляцш Schoenus ferrugineus L. вщ умовах рiзного ступеня антропогенного навантаження.
Методи дослщження. Дослiджения проведено впродовж 2010-2013 рр. на семи модельних до^дних дшянках ценопоиуляцiй Schoenus ferrugineus L., якi було закладено в умовах рiзного ступеня антропогенного навантаження вздовж мелюрованих каналiв, рiчок та осушених болiт, серед яких були i терито-рй' ириродно-заповiдного фонду. Дослщними дшянками були: Дермань-Острозь-кий НПП - с. Мости, с. Дермань II, боташчний заказник загальнодержавного значення "Бущанський", ботанiчний заказник мiсцевого значення "Кемпа", пд-рологiчний заказник "Урочище М'ятин", болота околиць смт Олесько та с. Зарва-ниця Львшсько! обл. Вони вiдрiзияються мiж собою еколопчними умовами, структурою ценозу та ступенем антропогенного навантаження.
Стушнь антропогенного навантаження було ранжовано на слабкий (не виявлено антропогенний вплив, незначна рекреацшна дiяльнiсть), помiрний (пе-резволожешсть через нерегульованiсть прокладання мелiоративних каналiв, ш-рогенний вплив) та сильний (близькiсть прокладання транспортно!' мережi, да-юча торфорозроблення, випас худоби, невелика вiдстань до населених пунктав).
У межах кожно!' дослiджуваноí ценопопуляцií Schoenus ferrugineus L. за принципом неушкодження було дослщжено 25 особин в 11 -кратнш повторностi кожно!' ознаки. Основними морфометричними ознаками дослiджуваного виду е: довжина генеративного пагона (L), довжина суцвiття (LI), довжина прикштково-го листка (Lb), довжина осп (La), довжина першого колоска (L1 s), довжина другого колоска (L2 s), довжина третього колоска (L3 s), кiлькiсть колоскiв (Ns), да-аметр стебла (d), довжина листюв (Li), ширина листкiв (Wi), щiльнiсть суцвiття (P). Кожна ценопопулящя представлена 275 вимiрами кожно!' ознаки, що забез-печуе репрезентативнiсть вихвдних даних. Бiометричнi результати дослiджень проаналiзовано та розраховано за допомогою пакета прикладних програм Statis-ticaPh 6.0. та Microsoft Exel.
Для ощнювання мiнливостi ознак використано коефiцiент варiацií (Cv, %). Ступенi вардавання ознак, зпдно з рекомендащями Г.Ф. Лакша [12], прийнято в межах: Cv > 25 % - високий, 11>Cv<25 - середшй, Cv < 11 % - низь-кий. Для встановлення тiсноти зв'язку мiж дослiджуваннми морфометричними ознаками модельних ценопопуляцш розраховано коефiцiент корелящ1.
Ощнювання вггалггетного типу ценопопуляцiй дослiдженого релжтового виду проведено з використанням критерда Q, який розроблений як для природ-них популяцiй так i для штучних [11, 14]. Було видшено три типи ценопопуляцш, якi вiдповiдають таким умовам: Q = 1/2(а + b)>c - процвiтаючi ценопопуля-цп; Q = 1/2 (а + b) = с - ршноважш ценопопуляцií; Q = 1 / 2 (а + b) <с - депресив-нi ценопопуляцií. За встановленим показником структури виалиету, особини класифiковано до 3 клаав: високий вiталiтет, середшй та низький.
Результати дослвджень. Характеристика основних морфометричних по-казникiв дае змогу виявити не тiльки напрямок еволюцiйних перетворень цено-популяцiй Schoenus ferrugineus L., але й встановити кнування дiагностичних ознак (ознак вiдмiнностi та подiбностi, мiнливостi та стабшьносп), що е особливо цшним в аналiзi модельних ценопопуляцiй релжтових вид1в. У цьому контекстi було проаналiзовано морфометричнi ознаки вегетативно1 за рiзним ступенем антропогенного навантаження.
Пiд час дослщження модельних ценопопуляцдй, якi розташоваш в межах природно-заповiдного фонду з ввдсутнш або незначним антропогенним впли-вом: Дермань-Острозький НПП (с. Мости), боташчний заказник загальнодер-жавного значення "Бущанський", ботанiчний заказник мiсцевого значення "Кем-па" та гiдрологiчний заказник "Урочище М'ятин" виявлено широкий дiапазон ко-ефiцiента варiацií, що змшюеться вiд 7 до 45,2 %. На дiлянцi Дермань-Острозь-кого НПП (с. Дермань II) зi середшм антропогенним навантаженням коефiцiент варiацií становить 8,3-25,8 %. Тодд як болота околиць смт Олесько та с. Зарвани-ця Льв1всько1 обл. iз сильним антропогенним навантаженням змiнюються в межах 6,8-19,4 % (табл. 1).
Табл. 1. Коеф^ент варiацii морфометричних ознак модельних ценопопуляцш
8сНовпш_(вггиктвт Ь.
Ступ1нь антропогенного навантаження Морфометричний показник
Ь Ьа Ь1 ЬЬ Ь 8 Ь2 8 Ь3 8 N8 & Ь1 Р
Коефь ц1ент вар1аци слабкий 7,0 21,4 10,9 8,8 9,2 10,5 11,0 22,1 13,7 45,2 18,2 16,0
середнш 8,3 22,5 9,8 17,9 8,9 9,0 10,1 22,1 14,0 28,5 25,0 12,5
сильний 6,8 19,4 10,1 17,5 16,2 15,5 10,2 13,4 11,9 18,7 19,2 11,6
Як видно з таблищ, коефщент варiаци в об'ектах природно-заповiдного фонду е бтьш мiнливим, який вказуе на високу здатнiсть пристосування, порiвня-но з об'ектами iз середшм та сильним антропогенним навантаженням. Важливим е також вiдносна сталiсть еколопчних умов болiт (рiвень зволоження грунту, структура ценозу) та вщсутнш або незначний (збирання ягiд) антропогенний вплив.
Кореляцiйний аналiз, проведений для об'еклв iз слабким ступенем антропогенного навантаження, засвiдчив наявнiсть 19 корелящйних зв'язкiв, iз середшм - 15 та зi сильним - 11 зв'язюв [13]. Корелящйно! залежностi мiж морфомет-ричними ознаками - кшьюстю колоскiв, довжиною листмв та дiаметром стебла - не встановлено. Тодi як основну кiлькiсть кореляцiйних зв'язкiв виявлено мiж такими морфометричними ознаками: довжина генеративного пагона, довжи-на суцвiття, довжина колосюв. Тому для оцшювання структури вiталiтету було використано низку ознак. Та саме щ морфометричнi ознаки задiянi у формуваннi адаптацiйного комплексу антропогенного навантаження.
На основi до^джених морфометричних ознак, оцiнено спектри вггалгге-ту ценопопуляцiй Бековпш ferrugineus Ь. на модельних дщянках залежно вщ ступеня антропогенного навантаження (рис.).
слабкий <~р
Рис. Спектри вталтету ценопопуляци 8сНовпш ferrugineus Ь. залежно вiд ступеня антропогенного навантаження
Встановлено, що ценопопуляци iз слабким антропогенним навантаженням е процвиаючими, з помiрною - рiвноважними, а в умовах дгючих торфороз-робок, де антропогенний вплив е сильним i продовжуе посилюватися, тип цено-популяцiй е депресивним. На основi кореляцiйного анатзу, структури вггалгге-ту, виявлення наявносп антропогенних загроз, було встановлено ступеш антропогенного навантаження на ценопопуляци БеНовпш ferrugineus Ь. (табл. 2). По-дальший розвиток ценопопуляци БеНовпш ferrugineus Ь. залежить вiд еколопчних умов мюцезростаиня та '1х сталостi на об'ектах природно-заповiдного фонду або 'х змiни та подальшо'' сукцеси в бiк ироцвггаючо! поиуляци.
Отже, основними чинниками антропогенного навантаження ценопопуляцш Schoenusferrugineus Ь. е наслщки осушувально'' мелюраци, дiюча або колиш-ня розроблення торфовищ та, як наслщок, пiрогенна деградацiя торфовищ.
Табл. 2. Ступеш антропогенноого навантаження на ценопопуляцп Schoenusferrugineus Ь. залежно eiд комплексу адаптацш до умов навколишнього
природного середовища
№ з/п Бютоп Ступiнь антропогенного навантаження Спектр вггал^е- ту Антропогеннi загрози Статус охоро-ни
слабкий помр-ний силь-ний
1 Розрщжене лiсове болото, шмрне зволо-ження (с. Мости) + процвь таючий Не вщзначеш +
2 Розрщжене лiсове болото, шмрне зволо-ження (с. Буща) + процвь таючий Незначна рекреацiйна дiяльнiсть (збiр япд) +
3 Заболочена посадка Pi-nussylvestris Ь., рiзка змша зволоження (с. Дермань II) + ргвно-важний Побiчна - (пожежi), перезволоження через нерегульовашсть мелiоративних каналов +
4 Заболочена галявина вiльхового люу, значне зволоження (Кемпа) + процвь таючий Незначна рекреацшна дiяльнiсть (близькiсть с.-г. угiдь) +
5 Мщальне торфове болото на мiсцi торфорозроб-ки, рiзка змiна зволоження (смт Олесько) + депре-сивний Близьюсть транспор-тно! мережi (занос чужорщних рослин) -
6 Пересихаюче торфове болото, недостатне зволоження (с. Зарваниця) + депре-сивний Близькiсть до населе-ного пункту, випас, торфорозроблення -
7 Великий болотний ма-сив, значне зволоження (с. М'ятин) + процвь таючий Близькiсть до тран-спортно! мережi, на-селеного пункту +
Висновки. Встановлено, що основними морфометричними ознаками, ят задiянi у формуванш адаптацiйного комплексу до антропогенного навантаження, е: довжина генеративного пагона, довжина суцвитя та довжина колосюв. Доведено, що широка амплиуда коливання мiнливостi морфометричних ознак ценопопуляцп Sсhоеnus fеrruginеus Ь. на модельних дiлянках свiдчить про високий ршень пристосування та адаптацш дослщжуваного релiктового виду до стабшь-них або постiйно змiнюваних умов навколишнього середовища. Цей факт пояс-нюеться фенотипiчними та морфологiчними ознаками виду.
Визначено дiагностичнi ознаки ценопопуляцш Schoenus ferrugineus Ь. за морфометричними показниками генеративних i вегетативних оргашв рослин. Кiлькiсть кореляцiйних зв'язкш мiж морфометричними показниками на модельних дшянках, що перебувають пiд антропогенним впливом, е мiнiмальною по-рiвняно з популяцiями на територiях, що шдлягають охоронi.
Встановлено, що вггалггетний спектр ценопопуляцiй Schoenus ferrugine-ш Ь. залежить вiд рiзних еколопчних умов та ступеня антропогенного навантаження. Чим бiльша кiлькiсть кореляцшних зв'язкiв мiж дослiджуваними морфометричними ознаками, тим бiльш рiвноважною та процвггаючою е ценопопуля-щя Schoenus ferrugineus Ь.
Основними чинниками антропогенно!' трансформацп ценопопуляцш Schoenus ferrugineus Ь. е наслщки осушувально!' мелiорацií, ддача або колишня
розроблення торфовищ та niporeHHa деградаця торфовищ. Встановлено noMip-ний, сеpеднiй та сильний ступенi антропогенно!' тpансфopмацiй бioтoпiв з вщпо-вiдним пеpелiкoм критерш, що супроводжуються як бюморфолопчними, так i еколого-ценотичними адаптацшними змiнами.
Лiтература
1. Червона книга Украши (Рослинний i тваринний cbît). - К., 2009. - 1536 с.
2. Зелена книга Украши / за заг. ред. Я.П. Дщуха - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2009. - 448 с.
3. Барбарич A.I. Родина 134. Осоков1 - Cyperaceae / A.I. Барбарич, G.M Брадю // Визначник рослин Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - С. 371-382.
4. Егорова Т В. Сем. 178. Cyperaceae Juss. Осоковые / Т.В. Егорова // Флора европейской части СССР. - Л. : Изд-во "Наука". - 1976. - Вып. 2. - С. 83-219.
5. Wheeler B.D., Brookes B.S. Smith R.A.H. An ecological study of Schoenus ferrugineus L. in Scotland // Watsonia, 14, 1983. - Pp. 249-256.
6. Андриенко Т.Л. Современное состояние и охрана редких сообществ Cladium mariscus и Schoenus ferrugineus на Украине / Т.Л. Андриенко, С.Ю. Попович // Ботанический журнал. - Л. : Изд-во "Наука", 1986. - Т. 71, № 4. - С. 557-561.
7. Ивченко Т.Г. Редкие болотные сообщества с Schoenus ferrugineus на Южном Урале (Челябинская область) / Т.Г. Ивченко // Ботанический журнал. - 2012. - № 6. - С. 783-790.
8. Офщшш перелши регюнально рщюсних рослин адмшстратнвних територш Украши (до-вщкове видання) / укл.: д-р бюл. наук, проф. Т.Л. Аидаенко, канд. бюл. наук. М.М. Перегрим. -К. : Вид-во "Альтерпрес", 2012. - 148 с.
9. Зеленчук А.Т. 1нвентаризацшний список судинних рослин Льв]всько'1' област / А. Т. Зеленчук // Вюник Львiвського державного ушверситету iм. 1вана Франка. - Сер.: Бютичт ресурси Розточчя i Зовшшшх Карпат та ïxrn антропогенш змши. - Львiв : Вид-во ун-ту iм. 1вана Франка. -1991. - С. 16-33.
10. Данилик I. Осоковi Львгвщини: бюрозматсть i охорона / I. Данилик // Еколопчний збiр-ник. - 2: Еколопчш проблеми природокористування та бюрозмщ'ття Львгвщини. Працi наукового товариства ]м. Шевченка. - Львгв, 2001. - Вип. VII. - С. 197-208.
11. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю.А. Злобин. - Казань : Изд-во КГУ, 1989. - 147 с.
12. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
13. Кознинятко Т. А. 1нструменти агроекологи та природокористування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / Т.А. Кознинятко. - НААН, 2013. - 20 с.
14. Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста : монография / Ю.А. Злобин. - Сумы : Изд-во "Университет. книга", 2009. - 264 с.
Козинятко Т.А. Виталитетная структура ценопопуляций Schoenus ferrugineus L. в условиях антропогенной нагрузки
Определены основные морфометрические показатели ценопопуляций Schoenus ferrugineus L., которые задействованы в формировании адаптационного потенциала. Оценены изменчивости морфометрических показателей исследуемых ценопопуляций. Приведены спектры виталитета ценопопуляций в условиях трех степеней антропогенной нагрузки. Выявлены основные факторы антропогенной нагрузки на исследуемые цено-популяции с соответствующим перечнем критериев. Оценено действие механизмов адаптаций и лимитирующих экологических факторов относительно распространения растений вида Schoenus ferrugineus L. в условиях трансформации карбонатных болот в Западном регионе Украины. Доказано, что большое количество корреляционных связей между морфометрическими признаками растений вида Schoenus ferrugineus L. обусловливает равновесный и процветающий виталитет ценопопуляции, а в местах с существующим или таковым в прошлом антропогенным влиянием - депрессивный.
Ключевые слова: Schoenus ferrugineus L., нопопуляция, водно-болотные угодья.
Kozynyatko TA. Vitality Structure of Schoenus Ferrugineus L. Cenopopu-lations under the Conditions of Anthropogenic Pressure
Some basic morphometric characteristics of Schoenus ferrugineus L. cenopopulations, which are involved in adaptation potential shaping, have been defined. The variability of studied cenopopulations morphometric signs has been estimated. The cenopopulations vitality spectra in terms of three levels of anthropogenic pressure have been presented. The main factors of anthropogenic pressure on studied cenopopulations with relevant criterias list have been investigated. A mechanisms performance of adaptation and limiting environmental factors regarding the distribution of the Schoenus ferrugineus L. plants species in conditions of carbonate wetlands transformation in Western Ukraine has been evaluated. A large number of correlations between the morphometric characteristics of the Schoenus ferrugineus L. plant species is proved to be determined by a coenopopulation the equilibrium and thriving vitalitet, and equilibrium and depression - within places where is now an anthropogenic influence or it was in the past.
Key words: Schoenus ferrugineus L., cenopopulations, population, wetlands.
УДК379.85:330(477) Доц. О.Я. Малтовська, канд. екон. наук
студ. К.С. Голошва -ЛьвiвськаДФА
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ТУРИСТИЧНО1 СФЕРИ В УКРАШ1
Наведено основш види рекреацшно-туристичних ресурсов, !х властивост та озна-ки. Зроблено акцент на дослщженш поняття "туристична инфраструктура". Проаншпзо-вано роль туризму в Укра'лш та виокремлено його мюце в загальнш системi туристично! сфери. Наведено основш шляхи для покращення туристично! бази в Укра'лш, а саме: взаемодiя з шшими кра!нами (розвиток, оргашзащя авiасполучення, оргашзащя сшльних туристичних маршрутiв на прикордонних територiях); створення системи поширення ш-формащ! про туристичнi можливост Укра!ни та пiдвищення безпеки туриспв; вдоскона-лення статистично! звiтностi щодо оцiнки функцiонування галузi на основi використання методик Всесвiтньо'í туристично! оргашзащ! при ООН.
Ключовi слова: туристично-рекреацшш ресурси, туристичний ринок, туристичний потенщал, туристична инфраструктура, iсторико-культурнi туристичнi ресурси.
Постановка проблеми. Туристичний ринок розвиваеться в УкраЫ дина-мiчно, але не займае передових позицiй. Змши в економiчнiй ситуацií кра!ни шд-креслюють недостатнiсть використання туристичного потенщалу. Постають пи-тання щодо визначення сучасних передумов i подальших тенденцш розвитку туристичного ринку регюну й кра!ни, що надалi дасть змогу об'ективно порушити питания щодо створення туристично!' лопстично! iнфраструктури. В Укра'ш е можливостi створити таку сучасну iнфраструктуру за свiтовими стандартами, але !х реалiзацiя потребуе обгрунтованого науково-методичного пiдходу i державно!' шдтримки в межах вiтчизияного законодавства. У цьому i полягае акту-альнiсть обрано! теми дослiджения.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Окремi аспекти регулюван-ня розвитку туризму кра!ни та регiонiв висвiтлено у працях таких вiтчизияних i зарубiжних вчених, як: Ю. Алексеева, В. Бабарицько!, I. Валентюк, В. Гуляев, А. Добровольсько!, В. Керецман, В. Дебедев, В. Шульги, М. Портера та ш. Зок-рема I. Гортенко розглядав сощальш аспекти управлшня розвитку туризму в СРСР, Ю. Лебединський дослiджував механiзми управлiния Зеленим туризмом у сшьськш мiсцевостi, В. Кияк дослiджував питання особливостей управлшня рек-реацшно-туристичною сферою в УкраЫ.
Метою роботи е дослiджения рекреацшно-туристичних ресурав, аналiз сучасно! iнфраструктури в УкраЫ.
