CC BY
26
Стратий Н.В. Экспериментальная база данных исследований лесов Национального природного парка "Вижницкий"
Приведена лесоводственно-таксационная характеристика опытного материала по оценке биологической продуктивности древостоев главных лесообразующих пород Национального природного парка "Вижницкий". Собранные экспериментальные данные отражают основные таксационные показатели для наиболее типичных лесораститель-ных условий древостоев пихты белой, бука лесного и ели европейской.
Опытные данные в дальнейшем будут использованы для разработки адекватных математических моделей компонентов фитомассы и построения системы нормативно-информационного обеспечения основных таксационных и биотических параметров деревьев и древостоев.
Ключевые слова: Национальный природный парк "Вижницкий", древостой, возраст, бонитет, полнота, продуктивность, временные пробные площади.
Stratij N. V. Experimental Database of Forests of the National Natural Park "Vyzhnitskyi"
Some silvicultural and mensurational characteristics of tested material to assess the biotic productivity of stands of major tree species of the National Natural Park "Vyzhnitskyi" are presented. The collected data reflect the basic mensurational rates for the most common site conditions stands of white fir, beech and European spruce. Experimental data will soon give the opportunity to develop adequate mathematical models for components of phytomass and build a system of normative and information providing major mensurational and biotic parameters of trees and stands.
Keywords: "Vyzhnitskyi" National Natural Park, stands, age, productivity class, density, productivity, temporary plots.
УДК 630*[181+892.5]
В1КОВА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ALLIUM URSINUM L.
ТА 1ХН1 ПОТЕНЦ1ЙН1 БЮЛОГ1ЧН1 ЗАПАСИ У Р1ЗНИХ ТИПАХ Л1СУ В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ 1.Я. Тимочко1, О.М. Гриник2, Ю.А. Мельник3, Т.Б. Скробач4
Дослщжено особливост вжово! структури ценопопуляцш Allium ursinum L. у pi3-них типах люу з урахуванням вщносно! повноти деревостану. За отриманими значенными щшьносп рослин на одиницю площi та розрахованими шдексами вщновлення вста-новлено типи ценопопуляцш. За результатами дослщжень морфометричних показннгав визначено середню масу надземно! частини одше! рослини у свiжозiбраному станi за-лежно вiд типу лiсорослинних умов та вщносно! повноти деревосташв. Розроблено таб-лидi бiологiчного запасу в умовах вологих сугруду i груду (С3 i D3) та вщносних повнот деревостанiв iз розрахунку на 1 га.
Ключовi слова: цибуля ведмежа, лiсiвничо-екологiчнi особлнвосп, тип люу, бюло-гiчний запас.
Вступ. Цибуля ведмежа росте на свiжих, вологих i сирих родючих грунтах у листяних i змiшаних лiсах, де в трав'яному ярусi виступае сезонним домiнантом, субдомiнантом або асектатором (види, якi завжди присутнi у фггоценоз^ але ш-
1 пом. нар. деп. 1.Я. Тимочко, канд. с.-г. наук - Апарат Верховно! ради Украши;
2 доц. О.М. Гриник , канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 доц. Т.Б. Скробач, канд. с.-г. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка
коли не бувають домiнантними). У переважнiй бшьшосп тишв лiсу свiжоí i во-лого1 дабров i бучин вид е високо конкурентоспроможним, що пов'язано Í3 знач-ним притiненням сумiжних трав'яних рослин. Лiси з участю цибулi ведмежо1 представленi формацiями дуба звичайного (Querceta roburis), бука лкового (Fa-geta silvaticae) та граба звичайного (Carpineta betulus). У букових i змтаних ль сах Карпат трапляеться значна кiлькiсть монтанних видав-ефемеровдв: еритронiй собачий зуб (Erythronium dens-canis L.), лiлiя лiсова (Lilium martagón L.), шафран Гейфелш (Crocus heuffelianus Herb.), ят взятi шд охорону. Природоохоронний статус усiх перерахованих видав-ефемеровдв - неоцшений. Режим збереження популяцiй та заходи з охорони - заборонено збирання, витоптування, оргашза-щю нових мiсць рекреаци, надшрний випас, викопування бульбоцибулин.
Мета дослщження - дослiдити структуру ценопопуляцiй Allium ursinum L. та 1хш потенщйш бiологiчнi запаси у рiзнжх типах тсу в умовах Передкарпаття
Матер1али та методика досл1дження. Дослiджуючи цибулю ведмежу 1.П. Дiденко (2009) видшив такi вiковi стани: gi, g2, g3 та сенiльнi особини. Вщ-значено, що молодi генеративнi рослини (g1) мають два листки, цибулина дво-осьова. Середньовiковi генеративнi особини (g2) вiдрiзняються бiльшими розмь рами цибулини, яю глибше зануренi в грунт. Зелених листюв три, два iз них належать боковим пагонам - у пазухах зеленого i низового мвчастого листка го-ловно1 осц цибулина трьохосьова. Сешльш особини з моноподiальними одно-осьовими цибулинами, якi зберiгають великi розмiри та трапляються як у складi клонiв-гнiзд, так i поодиноко [2].
Проведено дослщження популяцш цибулi ведмежо1 як у корiнних рослин-них угрупованнях, так i на дшянках, якi повшстю або частково втратили лiсо-вий рослинний покрив [16]. Визначено сучасний стан, особливосп росту та роз-витку, основш етапи онтогенезу та тенденцií змш ценопопуляцiй виду [3, 11]. У польових умовах вiдбiр зразкiв рослин здшснювали впродовж вегетацiйного пе-рюду на трансектах розмiром 1 х5 м у межах одше1 д1лянки. Характеристику морфолопчних ознак проведено вiдповiдно до атлаав описово1 морфологií ви-щих рослин [1, 10, 17].
Для вивчення вiковоí структури ценопопуляцiй використано метод тран-сект [9, 19], класифшацда вiкових стан1в, яку розробив Т.О. Работнов (1950) [13, 14] та доповнив О.О. Уранов (1967) [18]. Для визначення вiкових сташв ко-ристувались лiтературними даними [1, 10]. Вирiзняли чотири вiковi групи: юве-нiльнi (j), iматурнi (im), вiргiнiльнi (v) та генеративнi (g). Тип вшових спектрiв визначено за класифкащею Л.Б. Заугольново!', Л.В. Денисово!', С В. Нiкiтиноí [5, 6].
Результати дослщження. Пристосування того чи iншого виду до певних умов середовища в межах свого ареалу, як стверджуе Ю.А. Злобiн, пов'язане з його життевктю. Життевий стан особин, який ощнюють на основi аналiзу особ-ливостей морфологií чи росту рослин, називають вiталiтетом. У цьому контек-стi вiталiтет е морфоструктурним вираженням життевого стану рослини. 1нши-ми словами, морфологiчну розмiрнiсть особин, що пов'язана з комплексом 1хшх бюлопчних властивостей, розглядають як 1х життевий стан або вiталiтет [7, 8].
Для дослвдження динамiки самошдтримання ценопопуляцiй використано 1в - iндекс вiдновлення як спiввiдношення кiлькостi прегенеративних рослин до кшькосп генеративних особин. Наближення значення цього показника до нуля свiдчить про дегресивш процеси або про природне старiння популяцц; з iншого боку, воно може бути ознакою велико1 напруженостi до екзогенних чинникiв [4]. Вшову структуру особин цибулi ведмежо1 на пробних площах наведено у табл. 1 та на рис.
Шдльшсть особин цибулi ведмежо?, зпдно з даними табл. 1, у дослщжених ценопопуляцiях iстотно вiдрiзняeться: в умовах свiжого сугруду (ПП-1 Дб) вона становить 233 ос.-м-2, вологого сугруду змшюеться ввд 87 ос.-м-2 (ПП-2Пм) до 301 ос.-м-2 (ПП-1Тр), свiжого груду становить 30 ос.-м-2 (ПП-2Лв), вологого груду змшюеться ввд 35 ос.-м-2 (ПП-1Лв) до 146 ос.-м-2 (ПП-2Пд), а сирого груду становить 234 ос.-м-2 (ПП-2Тр), що, очевидно, пов'язано з трофшстю та сту-пенем зволоженосп грунту вiдповiдно до тишв лiсорослинних умов. В умовах свiжого сугруду (ПП-1Дб) ценопопулящя дослiджуваного виду характеризуется правостороннем вiковим спектром (див рис. (а)) з шком на генеративних особинах (51,9 %), а шдекс вiдновлення становить тшьки 92,6 %. Щiльнiсть особин доволi висока - 233 ос.- м-2.
Табл. 1. Ыкова структура ценопопуляцш цибулi ведмежог
Пробна площа 1ндекс тип лiсу Вiдносна повнота де-ревостану Вшовий стан Щшь- шсть, ос.-м2 1ндекс ваднов-лення, %
¡ш V ё
ос. % ос. % ос. % ос. %
Свiжий сугруд (С2)
1Дб | С2-Г-Д 0,78 26 11,2 57 24,5 29 12,4 121 51,9 233 92,6
Вологий сугруд (С3)
1Тр С3-яц-г-Д 0,75 41 13,6 36 12,0 62 20,6 162 53,8 301 85,8
1Пм С3-ял-яц-Бк 0,58 27 22,5 39 32,5 21 17,5 33 27,5 120 263,6
2Пм С3-ял-яц-Бк 0,54 18 20,7 27 31,0 15 17,2 27 31,0 87 222,2
3Тр С3-д-Яц 0,7 31 14,8 45 21,5 30 14,4 103 49,3 209 102,9
1Вт С3-бк-яц-Ял 0,44 37 22,6 52 31,7 37 22,6 38 23,2 164 331,6
1Лд С3-бк-ял-Яц 0,66 29 16,8 17 9,8 18 10,4 109 63,0 173 58,7
Свiжий груд (Э2)
2Лв | Э2-яц-д-Бк 0,38 7 23,3 8 26,7 7 23,3 8 26,7 3 0 275,0
Вологий груд (Э3)
3Пд Э3-г-Д 0,66 8 13,6 7 11,9 6 10,2 38 64,4 59 258,6
1Пд Э3-г-бк-Д 0,76 4 6,0 8 11,9 2 3,0 53 79,1 67 26,4
1Ст Э3-г-бк-Д 0,65 5 8,2 4 6,6 11 18,0 41 67,2 61 48,8
2Ст Э3-г-бк-Д 0,72 9 8,2 29 26,4 26 23,6 46 41,8 110 139,1
1Лв Э3-г-д-Бк 0,41 5 14,3 13 37,1 6 17,1 11 31,4 35 55,3
2Пд Э3-г-д-Бк 0,72 32 21,9 39 26,7 17 11,6 58 39,7 146 218,2
3Ст Э3-г-д-Бк 0,76 9 9,9 12 13,2 7 7,7 63 69,2 91 151,7
2Вт Э3-бк-яц-Ял 0,52 19 18,3 29 27,9 27 26,0 29 27,9 104 44,4
Сирий груд (Э4)
2Тр | Э4-яц-г-Д | - 141 17,5 | 36 115,4 | 63 26,9 | 94 40,2 | 234 | 148,9
них умов - 263,6 (1Пм) та 331,6 (1Вт). На цих пробних площах щiльнiсть осо-бин становить 87 ос.-м-2 (2Пм) та 164 ос.-м-2 (1Вт). В умовах свiжого груду (ПП-1Д6) ценопопуляцiя цибулi ведмежо! характеризуеться двовершинним вь ковим спектром (див. рис. (в)) з шками на шатурних i генеративних особинах (по 26,7 %). 1ндекс вiдновлення доволi високий i становить 275,0 %, а щшь-шсть, навпаки, низька - 30 ос.- м-2.
Аналопчно умовам вологого сугруду, бiльшiсть ценопопуляцiй в умовах вологого груду (ПП-1Пд, 2Пд, 3Пд, 1Ст, 2Ст та 3Ст) характеризуються правос-тороннiм вiковим спектром (див рис. (г)) з переважанням частки генеративних особин у склад^ яка змiнюеться вiд 39,7 % (ПП-2 Пд) до 79,1 % (ПП-1Пд). На ПП-1Лв переважають iматурнi особини (37,1 %), а на ПП-2Вт вщзначено два пiки максимальних часток для шатурних i генеративних особин (по 27,9 %). 1н-декс ввдновлення для ценопопуляцiй у цьому тиш лiсорослинних умов, порiвня-но з вологим сугрудом, мае ширшi межi диференцiацií показника, який змь нюеться на пробних площах з переважанням генеративних особин вщ 26,4 % (ПП-1Пд) до 258,6 (ПП-3Пд). На ПП-1Лв та ПП-2Вт iндекс вщновлення становить вiдповiдно 55,3 та 44,4.
Для ценопопуляцп цибулi ведмежо! на ПП-2Тр (сирий груд) вданачено чiтку правостороннiсть вiкового спектра iз значною часткою генеративних особин (40,2 %). Частка ювенiльних особини тут становить 17,5 %, iматурних -15,4 %, а вiргiнiльних - 26,9 %. Щiльнiсть особин також значна i становить 234 ос.- м-2, а шдекс ввдновлення - 148,9 %.
Потрiбно зазначити, що висока частка особин ювешльно! групи (понад 20,0 % на ПП-1Пм, ПП-2Пм, ПП-1Вт, ПП-2Лв та ПП-2Пд) свiдчить про знач-ний рiвень насiнневого поновлення. Низька частка ювешльно!' (6,0 %), шатур-но!' (11,9 %) та вiргiнiльноí (3,0 %) вiкових груп на ПП-1Пд, незважаючи на значну частку генеративних особин (79,1 %), може свдаити про високу смер-тнiсть особин на цих етапах онтогенезу, що шдтверджуе i низьке значения ш-дексу вiдновлення - 26,4 %, який е найнижчий з-помiж усх дослiджуваних це-нопопуляцiй. Зауважимо, що значна частка генеративних особин е iндикатором активного розмноження рослин.
Загалом, дослiджуванi ценопопуляцií треба ввднести до нормального типу, оскшьки в них представленi практично вс вiковi групи особин, чисельнiсть шд-тримуеться завдяки насiнневому та вегетативному розмноженню. 1ндекс ввд-новлення у переважно! бiльшостi високий, що може свдаити про переважання насiнневого вдаворення над вегетативним. Максимальнi його значення в умовах вологого сугруду становлять 262,6 % (ПП-1Пм) i 331,6 (ПП-1Вт), а для умов вологого груду - 258,6 % (ПП-3Пд). Проведет дослвдження дали змогу визначити середню масу надземно! частини одше!' рослини цибулi ведмежо! у свiжозiбраному станi (без квiтконосного стебла) залежно вiд типу лiсорослин-них умов та вiдносноí повноти деревосташв [12, 15]. Результати наших досль джень наведено в табл. 2.
Аналiзуючи данi табл. 2, встановлено, що в умовах вологого груду за ввд-носно! повноти до 0,5 середня маса окремо! рослини е найбшьшою, порiвняно iз рослинами, як ростуть за решти до^джуваних повнот i становить
18,44±0,75 г. Мiнiмaльне знaчення мaси сиpовини виду (5,87±014 г) y цьому ж тиш лiсоpослинних умов вiдзнaчено 3a ввдносно!' повноти вiд 0,71 до 0,80.
Табл. 2. Маса сировини цибулi ведмежог у cвiжозiбрaному стат, г
Гiгpотоп Тpофотоп
су^уд (C) 1 гpyд (D)
Вiдноснa повнота до 0,50
3 - 18,44
Вiдноснa повнота ввд 0,51 до 0,70
3 12,99 9,92
Вщносна повнота вiд 0,71 до 0,80
3 10,78 1 5,87
До^дження мaси с^овини в yмовaх вологого сyгpyдy було обмежено тшьки пробними площами, ят вiдповiдaють тальки двом групам за вдносною повнотою деpевостaнiв: вiд 0,51 до 0,70 та ввд 0,71 до 0,80. Найвишд значения маси с^овини цибyлi ведмежо!' (12,99±0,42 г) вщзначено на пpобних площах, вщносна повнота деpевостaнy на яких становить вщ 0,51 до 0,70.
Отже, за повноти деpевостaнy 0,5-0,7 та i3 збшьшенням тpофностi ввд суг-pyдiв до гpyдiв, ввдбуваеться зменшення сеpедньоï маси окpемоï pослини вiд 12,99±0,42 до 9,92±0,84 г. Так само в умовах су^удш ввдбуваеться зменшення маси окpемоï pослини вiд 12,99±0,42 до 10,78±0,37 г iз збiльшениям вiдносноï повноти деpевостaнy вiд 0,51-0,70 до 0,71-0,80 та ^удш - вiд 18,44±0,75 до 5,87±0,14 г iз збшьшенням вiдносноï повноти деpевостaнy вiд 0,50 до 0,71 -0,80. Вважаемо, що це пов'язано зi piзною вiдносною повнотою деpевостaнiв i типами лiсоpос-линних умов. Зважаючи на близьккть значень маси сеpедньоï pослини в умовах вологих сyгpyдy i ^уду (С3 i D3), pозpоблено таблиц бiологiчного запасу у ввд-поввдних типах лiсоpослинних умов та вiдносних повнот деpевостaнiв iз pозpa-хунку на 1 га. Результати pозpaхyнкiв пpедстaвлено в табл. 3.
Табл. 3. Бiологiчний запас сировини цибулi ведмежог у cвiжозiбрaному сташ, кг-га'1
-г
Проективне вкриття, %
Кшьюсть особин, ос.-м'
до б0
б1-120
121-18G
181-24G
241 i бшьше
3
4
5
б
Вологий сугруд (С3), вщносна повнота G,51-G,7G
10
39,0
20
77,9
30
11 б,9
350,7
40
155,9
4б7,б
779,4
50
194,9
584,б
974,3
б0
233,8
701,5
11 б9,1
1б3б,7
70
818,4
13б4,0
1909,5
2455,1
935,3
1558,8
2182,3
2805,8
90
1753,7
2455,1
315б,б
1GG
2727,9
3507,3
Вологий сугруд (С3), вiдносна повнота G,71-G,¡
10
32,3
2
1 2 3 4 S 6
20 64,T - - - -
30 9T,0 291,1 - - -
40 129,4 388,1 646,8 - -
SO 161,T 48S, 1 808,S - -
60 194,0 S82,1 9T0,2 13S8,3 -
TO - 6T9,1 1131,9 1S84,T 203T,4
80 - TT6,2 1293,6 1811,0 2328,S
90 - - 14SS,3 203T,4 2619,S
100 - - - 2263,8 2910,6
Вологий груд (D3), вiдносна повнота до 0,S0
10 SS,3 - - - -
20 110,6 - - - -
30 166,0 49T,9 - - -
40 221,3 663,8 1106,4 - -
SO 2T6,6 829,8 1383,0 - -
60 331,9 99S,8 16S9,6 2323,4 -
TO - 1161,T 1936,2 2T10,T 348S,2
80 - 132T,T 2212,8 309T,9 3983,0
90 - - 2489,4 348S,2 4480,9
100 - - - 38T2,4 49T8,8
Вологий груд (D3), вщносна повнота 0,S1-0,T0
10 29,8 - - - -
20 S9,S - - - -
30 89,3 26T,8 - - -
40 119,0 3ST,1 S9S,2 - -
SO 148,8 446,4 T44,0 - -
60 1T8,6 S3S,T 892,8 1249,9 -
TO - 62S,0 1041,6 14S8,2 18T4,9
80 - T14,2 1190,4 1666,6 2142,T
90 - - 1339,2 18T4,9 2410,6
100 - - - 2083,2 26T8,4
Вологий груд (D3), вщносна повнота 0,T1-0,80
10 1T,6 - - - -
20 3S,2 - - - -
30 S2,8 1S8,S - - -
40 T0,4 211,3 3S2,2 - -
SO 88,1 264,2 440,3 - -
60 10S,T 31T,0 S28,3 T39,6 -
TO - 369,8 616,4 862,9 1109,4
80 - 422,6 T04,4 986,2 126T,9
90 - - T92,S 1109,4 1426,4
100 - - - 1232,T 1S84,9
Aнaлiзyючи шведеш в тaбл. 3 експеpиментaльнi дaнi, можнa ствеpджyвa-ти, що тенденция змiни бiологiчного 3anacy цибyлi ведмежо1 вiдповiдae тенден-цй' динaмiки MaOT сировини дослiджyвaного виду. Бiологiчний 3anac y межaх як вологого сугруду, тaк i вологого груду, i3 збшьшенням вiдносноï повноти змен-
шуеться. 3i збшьшенням частки проективного вкриття та збшьшенням кiлькостi особин на 1 м2 в обох дослiджуваних типах лкорослинних умов вiдбуваеться збшьшення бюлопчного запасу сировини виду. В умовах вологого сугруду за однакових характеристик проективного вкриття та кшькосп особин на 1 м2 значения бюлопчного запасу е вище, порiвняно 3i вологим грудом.
Висновки. Висока частка особин ювешльно!' групи (понад 20,0 % на ПП-1 Пм, 2Пм, 1 Вт, 2Лв та 2Пд) свiдчить про значний рiвень насiнневого поновлен-ня. Низька частка ювен1льно1 (6,0 %), iматурноí (11,9 %) та вiргiнiльноí (3,0 %) вiкових груп на ПП-1Пд, незважаючи на значну частку генеративних особин (79,1 %), може свщчити про високу смертнiсть особин на цих етапах онтогенезу, що пiдтверджуе i низьке значення шдексу вiдновлення - 26,4, який е найнижчий з-помiж усiх дослiджуваних ценопопуляцш. Зауважимо, що значна частка генеративних особин е шдикатором активного розмноження рослин. Дослiджуванi ценопопуляцií треба ввднести до нормального типу, оскiльки в них представлеш практично всi вiковi групи особин, чисельнiсть пiдтримуеться завдяки насiнневому та вегетативному розмноженню. 1ндекс вiдновлення у пе-реважно!' бшьшосп високий, що може свiдчити про переважання насiнневого вiдтворення над вегетативним.
Бiологiчний запас цибулi ведмежо! в умовах вологого сугруду зi збшьшен-ням вiдносноí повноти у дiапазонi вiд 0,51-0,70 до 0,71-0,80 зменшуеться вiд 3507 до 2320 кг-га-1 за умови стовiдсоткового проективного вкриття та кшькосп особин понад 241 ос.- м-2. Цей же показник в умовах вологого груду зi збшьшен-ням вiдносноí повноти у дiапазонi до 0,50 становить 4979 кгга-1, у дiапазонi 0,51-0,70 - 2678 кг-га-1 та у дiапазонi 0,71-0,80 - 1585 кг-га-1 за аналопчних зна-чень проективного вкриття та кшькосп особин. Отже, простежено чiтку тенден-цiю - незалежно вiд типiв лiсорослинних умов зменшення бiологiчного запасу зi збiльшенням вщносно1 повноти деревостану.
Користувачам, якi здшснюють заготшлю цибулi ведмежо1, рекомендуемо провести швентаризацда п запасов iз метою створення дiевого механiзму контролю за станом збереження й використання виду. Одним з iндикаторiв перспектив можливого використання сировинно1 бази доцшьно використовувати у кожному окремому випадку шдекс вiдновлення цибул ведмежо", який змь нюеться залежно вiд титв лiсорослинних у межах 26-331 %. У разi високого значення шдексу ввдновлення впродовж термшу не менше трьох рокiв, доцшьним е здiйснення заготiвлi сировини дослвджуваного виду вiдповiдно до режиму не-виснажливо! експлуатацп (до 50 %).
Лiтература
1. Диагнозы и ключи возрастных состояний лесных растений. Эфемероиды: метод. разраб. для студ. биол. спец. / МГПИ им. Ленина. - М., 1987. - С. 7-13.
2. Дщенко 1.П. Онтогенетична структура популяцш Allium ursinum L. у природних ф1тоце-нозах та в умовах Национального дендролопчного парку "Софивка" НАНУ / 1.П. Дщенко // Вю-ник Кшвського нацюнального ушверситету iм. Тараса Шевченка. - Сер.: 1нтродукщя та збереження рослинного р1зномашття. - 2009. - Вип. 24. - С. 118-119. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.library.univ.kiev.ua/ ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/zber_roslyn_riznom_22-24_2009.pdf.
3. Гриник О.М. Особливостi вжово!' структуры ценопопуляцш Allium ursinum L. та ïxhî по-тенцiйнi бiологiчнi запаси у pi3H^ типах лiсорослинних умов Передкарпаття / О.М. Гриник, 1.Я. Тимочко, Ю.А. Мельник, Т.Б. Скробач // Стан природних ресурсiв, перспективи ïx збере-ження та вiдновлення : матер. III Мiжнар. наук.-практ. конф., 12-14 жовтня 2016 р., м. Дрогобич^ Украша. - Дрогобич : РВВ Дрогобицького ДПУ iм. 1вана Франка, 2016. - С. 21-23.
4. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике / Г.Н. Зайцев. -М. : Изд-во "Наука", 1984. - 424 с.
5. Заугольнова Л.Б. Типы функционирования популяций редких видов растений / Л.Б. Заугольнова, С.В. Никитина, Л.В. Денисова // Бюллетень МОИП. Отд. Биол. - 1992. - Т. 97. - Вып. 3. - С. 80-91.
6. Заугольнова Л.Б. Подходы к оценке состояния ценопопуляций растений / Л.Б. Заугольнова, Л.В. Денисова, С.В. Никитина // Бюллетень МОИП. Отд. Биол. - 1993. - Т. 98. - Вып. 5. -С. 100-108.
7. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю.А. Злобин. - Казань : Изд-во КГУ, 1989. - 147 с.
8. Злобин Ю.А. Теория и практика оценки виталитетного состава ценопопуляций растений / Ю.А. Злобин // Ботанический журнал : зб. наук. праць. - 1989. - Т. 74, № 6. - С. 769-781.
9. ^¡чфалушш В В. Популяцшна бюлогш рослин / В.В. Крiчфалушiй, Г.М. Мезев-Крiчфа-лушш. - Ужгород : Вид-во Ужгород. ун-т, 1994. - 80 с.
10. Кучерява Л.Ф. Особливост онтогенезу та стан ценопопуляцшAllium ursinum L. у заказнику "Лсники" / Л.Ф. Кучерява, О.В. Ткаченко // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанчних закладах Сврази. - К.-Л^в, 1994. - С. 118-20.
11. Мельник Ю.А. Вжова структура ценопопуляцш Allium ursinum L. басейну рши Свiчi (Горгани) / Ю.А. Мельник, 1.Я. Тимочко, О.М. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Актуальн проблеми люового та садово-паркового господарства. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.6. - С. 300-303.
12. Нормативно-довщкга матерiали з недеревно'1 продукци люу / за ред. В.П. Рябчука. -Львш : Вид-во ВМС, 2000. - 130 с.
13. Работнов Т.А. Вопросы изучения состава популяций для целей фитоценологии / Т.А. Работнов // Проблемы ботаники. - 1950. - Т. 1. - С. 465-483.
14. Работнов Т.А. Жизненный цикл многолетних травянистых растений у луговых ценозах / Т.А. Работнов // Труды Ботанического института АН СССР. - Сер. 3. Геоботаника. - 1950. -Вып. 6. - С. 7-204.
15. Рябчук В.П. Ращональне використання недеревних ресурив як зайб шдвищення продуктивной! люу / В.П. Рябчук, В.Я. Заячук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 254-260.
16. Рябчук В.П. Современный растительный покров Внешних Горган Украинских Карпат / В.П. Рябчук, Ю.А. Мельник, И.Я. Тымочко // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 18-21 мая 2010 г. - У 2-ох кн. -Мн. : Изд-во БГТУ. - 2010. - Кн. 2. - С. 580-584.
17. Соломаха В.А. Синтаксономш рослинност Украши / В.А. Соломаха // Украшський фь тоцен. зб. - К., 1996. - Сер.: А. - Вип. 4 (5). - 119 с.
18. Уранов А. А. Онтогенез и возрастной состав популяций // Онтогенез и возрастной состав популяций цветковых растений / А.А. Уранов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 3-8.
19. Смирнова О.В. Ценопопуляции растений (основные понятия и структура) / О.В. Смирнова, Л.Б. Заугольнова, И.М. Ермакова и др. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - 217 с.
Надг'йшла до редакцп 23.10.2016р.
Тимочко И.Я., Гриник Е.Н., Мельник Ю.А., Скробач Т.Б. Возрастная структура ценопопуляций Allium ursinum L. и их потенциальные биологические запасы в различных типах леса в условиях Предкарпатья
Исследованы особенности возрастной структуры ценопопуляций Allium ursinum L. в различных типах леса с учетом относительной полноты древостоя. По полученным значениям плотности растений на единицу площади и рассчитанными индексами восстановления установлены типы ценопопуляций. По результатам исследований морфомет-рических показателей определена средняя масса надземной части одного растения в свежесобранном состоянии в зависимости от типа лесорастительных условий и относитель-
ной полноты древостоев. Разработаны таблицы биологического запаса в условиях влажных сугруда и груда (С3 и D3) и относительных полнот древостоев из расчета на 1 га.
Ключевые слова: лук медвежий, лесоводственно-экологические особенности, тип леса, биологический запас.
Tymochko I. Ya., Hrynyk O.M., Melnyk YuA., Skrobach T.B. The Age Structure of Cenotic Populations of Allium Ursinum L. and Their Potential Biological Reserves in Different Forest Types in Terms of the Precarpathians
The features of the age structure of populations of Allium ursinum L. in different forest types on the basis of relative normality are studied. According to the values of density of plants per area unit and the recovery due to the calculated indices the types of populations are estimated. According to the research of morpho-metric indicators we defined average weight of above-ground parts of a plant in the state of freshly depending on site conditions and relative normality. We have developed a table for biological reserve in conditions of moist hardwood forest and moist mixed hardwood forest (C3 and D3) and relative stocking at the rate of 1 ha.
Keywords: Allium ursinum L., forestry and environmental characteristics, type of forest biological reserve.
УДК 57.085.2:582.623.2
БЮТЕХНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 МЖРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН РОДУ SALIX L.
О.Ю. Чорнобров1
Установлено умови отримання асептичних життездатних експлантапв трьох видiв i одного культивара рослин роду Salix L., iзольованих Í3 рослин-дож^в у pi3m фенофа-зи. Пщбрано оптимальний склад живильних середовищ для мжроклонального розмно-ження, укоршення та отримання рослин-регенеранпв. Розроблено бютехнологш мжроклонального розмноження рослин, яка охоплюе добiр компоненпв живильних середовищ для рiзних генотишв, етапш i тишв експлантапв. Отримано значну кiлькiсть оз-доровлених рослин-регенеранпв in vitro за використання активаци росту наявних меристем експлантатш, прямого й непрямого морфогенезу для рiзного цiльового викорис-тання.
Ключовi слова: Salix L., культура in vitro, експлантати, мжроклональне розмноження, калюс, живильне середовище, рослини-регенеранти.
Рослини роду Верба (Salix L.) у бшьшосп рег1он1в Украши мають вагоме значения для господарства: плантащйного вирощування, озеленення населених пунктав, агролкомелюрацц та фггоремед1аид грунтав. Вони е джерелом деревини та лшарсько! сировини, чудов1 медоноси i кормов1 рослини, матер1ал для селек-цшних i пбридизацшних робiт тощо. З-помiж значно! кшькосп представникiв роду на особливу увагу заслуговують верба бiла (Salix alba L.), верба ламка (Salix fragilis L.), верба вавилонська (Salix babilónica L.) i верба матсудана 'Тортуоза' (Salix matsudana 'Tortuosa') [5, 6]. Традицшно верби розмножують генеративним i вегетативним способами. Недолiком насiнневого розмноження е неможливкть закрiпити i зберегти иiннi особливостi окремих дерев та швидка втрата життездатносп насiння [2]. Верби розмножуються також зеленими (лишми) та здерев'яшлими (зимовими) стебловими живцями, вiдсадками, подалом кушдв,
1 зав. наук.-дослщн. лаб. бiотехнологii рослин О.Ю. Чорнобров, канд. с.-г. наук - ВП НУБ1П Украши "Боярська лшова дослiдна стан^"
