CC BY
34
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Кирилюк В.П. Комлексная защита почв от овражной эрозии
Климатические условия (особенно распределение осадков, как по вегетационному периоду, так и по интенсивности выпадения) в некоторые периоды способствуют ускорению водной эрозии, особенно такой, как овражная.
Решение проблемы овражной эрозии возможно только при условии применения комплекса противоэрозионных мероприятий: агротехнических, лесомелиоративных и гидротехнических.
Ключевые слова: овражная эрозия, осадки, смыв почвы, противоэрозионные мероприятия.
Kyryljuk V.P. The complex protection of soils from ravine erosion
Climatic conditions (especially the allocation of rainfall, according to the growing period and the intensity of rainfall) during certain periods accelerate water and especially ravine erosion are determined. The agrotechnical, forest-improving and hydrotechnical actions need to use from ravine erosion.
Keywords: ravine erosion, rainfall, soil washout, antierosion actions.
УДК 630*164 Доц. ЮА. Мельник1, канд. с.-г. наук;
тж. 1.Я. Тимочко2; доц. О.М. Гриник1, канд. с.-г. наук
В1КОВА СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ALLIUM URSINUM L. БАСЕЙНУ Р1ЧКИ СВ1Ч1 (ГОРГАНИ)
Проаналiзовано вжову структуру ценопопуляцш Allium ursinum L. Результати свщчать, що вид перебувае у вщносно безпечному сташ. Рослини проходять ус пер> оди онтогенезу та вiковi стани вщ проростання насшня до вщмирання. Нашстотн^ змши у розвитку генеративних оргашв вщбуваються у вiргiнiльному перюдг
Ключовг слова: Allium ursinum L., ценопопулящя, вжова структура.
Вступ. Цибуля ведмежа, черемша (Allium ursinum L.) з родини (Alli-aceae) - кавказько-европейський люовий вид, тзньовесняний ефемеро!д, ге-офгт, кальщефш, тшьовитривалий евтрофний мезофгг, який в Укра!ш спорадично трапляеться на Полюш, в Люостепу, в Карпатах. Вид занесено до Чер-воно! книги Укра!ни [6].
Зпдно з1 ст. 13 Закону Укра!ни "Про Червону книгу Украши" видшено категорп вид1в тваринного i рослинного св1ту, що заносяться до Червоно! книги Укра!ни [6]. Залежно вiд стану та ступеня загрози зникнення видiв тваринного i рослинного свiту, !х подiляють на таю категорп: зниклi - види, про яю пiсля неодноразових пошуюв, проведених у типових мiсцевостях або в ш-ших вiдомих та можливих мiсцях поширення, вiдсутня будь-яка шформащя про наявнiсть !х у природi чи спецiально створених умовах; зникш в природi - види, яю зникли в природi, але збереглися у спецiально створених умовах; зникакт - види, якi перебувають тд загрозою зникнення у природних умовах i збереження яких е малоймовiрним, якщо триватиме дiя факторiв, що негативно впливають на стан !х популяцiй; вразливi - види, якi у найближчому майбутньому можуть бути вiднесенi до категорп зникаючих, якщо триватиме дiя факторiв, що негативно впливають на стан !х популяцiй; рiдкiснi - види,
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 ДП "Вигодське лкове господарство"
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
популяцп яких невелик i сьогоднi не належать до категорп зникаючих чи вразливих, хоча !м i загрожуе небезпека; неощнеш - види, про яю вщомо, що вони можуть належати до категорп зникаючих, вразливих чи рщюсних, але ще не вщнесеш до не1; недостатньо вiдомi - види, яю не можна вщнести до жодно1 iз зазначених категорш через вiдсутнiсть необхщно! повно1 i досто-вiрноl шформацп.
Цибуля ведмежа - щнний для науки, неощнений вид, ареал i чисель-нють популяцiй якого скорочуеться внаслiдок господарсько! дiяльностi лю-дини. Вид зникае внаслщок вирубування лiсiв i випасання худобою, збирачi масово знищують його як щнну харчову та лжарську рослину.
Цибуля ведмежа росте на свiжих i вологих родючих Грунтах у листя-них i мшаних лiсах, де в трав'яному ярус виступае сезонним домiнантом, субдомiнантом або асектатором (види, яю завжди присутш у фiтоценозi, але нiколи не бувають домiнантними). У переважнiй бшьшосп типiв лiсу свiжоl i волого! дiбров i бучин вид е високо конкурентоспроможним, що пов'язано iз значним притiненням сумiжних трав'яних рослин [4]. Люи з участю цибулi ведмежо! представленi формацiями дуба звичайного (Querceta roburis), бука люового (Fageta silvaticae) та граба звичайного (Carpineta betulus). У букових i мшаних люах Карпат трапляеться значна юльюсть монтанних видiв-ефеме-рощв: еритронiй собачий зуб (Erythronium dens-canis L.), лЫя лiсова (Lilium martagón L.), шафран Гейфелiв (Crocus heuffelianus Herb.), яю взятi пiд охо-рону. Природоохоронний статус ушх перерахованих видiв-ефемероlдiв - неощнений. Режим збереження популяцш та заходи з охорони - заборонено збирання, витоптування, оргашзащю нових мюць рекреацп, надмiрний випас, викопування бульбоцибулин.
Протягом 2008-2012 рр. проведено дослщження популяцш цибулi ведмежо! як у коршних рослинних угрупованнях, так i на дшянках, якi повнiстю або частково втратили люовий рослинний покрив.
Матер1али та методика досл1джень. Метою дослщжень було визна-чити сучасний стан, особливосп росту та розвитку, основнi етапи онтогенезу та тенденцп змiн ценопопуляцiй виду. Об'ектом дослщжень були рослини ци-булi ведмежо! в умовах смереково-букових лiсiв басейну рiки Свiчi (Горгани) в Карпатах (ДП "Вигодське лiсове господарство", 1вано-Франювська обл.) до висоти 1000 м н.р.м., вище яко! !! замщае цибуля переможна (Allium victori-alis L.). У польових умовах вiдбiр зразкiв рослин здiйснювали протягом веге-тацiйного перiоду на трансектах розмiром 1x5 м у межах одше! дiлянки. Характеристику морфологiчних ознак проведено вщповщно до атласiв описово! морфологи вищих рослин [2, 3, 5].
Результати дослщження. Аналiз результапв дослiджень показав, що великий життевий цикл цибулi ведмежо! складаеться з таких перiодiв i вжо-вих сташв (рис.).
Латентний перiод. Це перюд первинного стану спокою, представлений насшинами. За типом поширення насiння A. ursinum вiдноситься до ав-томеханохорiв [1]. Плiд - тригранна коробочка. Форма насiнин округла, злег-
Екологiя довкiлля та природно-заповщна справа
301
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ка приплюснута, на поперечному 3pi3i овальна, дiаметром 1,5-2,0 мм. Повер-хня злегка зморшкувата.
Рис. BiKoei стани Allium ursinum L.: se - настина, jh j2 - ювентът рослини; im - гматурт рослини; vj, v2 - вгргМлът рослини; gjt g2, g3 - генеративш рослини
Вiргiнальний перюд включае таю Bi^Bi стани: проростки (р), юве-ншьш (j), iматурнi (im) та вiргiнiльнi (v) рослини. Проростки мають один тонкий, ниткоподiбний, лiнiйний листок довжиною 2-3 см та один коршець.
У наступному вегетацшному перiодi проростки досягають довжини 610 см i нагромаджують масу, яка дае можливiсть формувати кореневу систему. Рослина переходить у ювеншьний стан. Окремi рослини насшневого по-ходження досягають лише першо1 пiдфази j1, переважна бшьшють рослин це-нопопуляцii переходить до тдфази j2. В iматурних рослин сформований один елштично-ланцетний листок довжиною 12-16 см i цибулина довжиною 1,82,2 см та дiаметром 0,5-0,8 см.
Вiргiнiльнi особини ценопопуляцш вiдрiзняються вiд попереднiх вжо-вих сташв тим, що в них розвинулись два елштичних листки довжиною 1520 см i цибулина довжиною 3-4 см та дiаметром 1,5-2,0 см. Частина вiргiнiль-них рослин довший перiод не переходить у стан генеративних, залишаючись дорослими вегетативними v1, на вiдмiну ввд готових перейти у генеративний стан v2. У вiцi 5-7 роюв рослини досягають генеративного перiоду росту та розвитку, коли формуеться молода генеративна рослина g1, яка мае два елш-тично-ланцетних листки, кв^кову стршку та цибулину довжиною 4-5 см i дь аметром бшьше 2 см. У станi g2 вегетативнi та генеративнi органи досягають таких параметрiв: довжина листковоi пластинки становить 25-30 см, довжина черешка листка - 20-25 см, довжина квiтковоi стршки - 28-31 см, дiаметр суцвггтя - 3-4 см. У суцв^т нараховуеться 10-20 квггок, iз яких дозрiвае 616 коробочок. У коробочках дозрiвае по 1-3 насшини, що сумарно становить по 25-30 насшин на одну кв^коносну рослину. В поодиноких рослин вщзна-
Науковий вкник 11.1ТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.6
чено три листки. Одночасно з насшневим поновленням, вщбуваеться вегета-тивне з формуванням клошв, вiд яких вiдособлююгься боковi пагони. Crapi генеpaгивнi особини g3 розвиваються по центру клонiв i мають по два листки з квгтконосною сгpiлкою.
Cенiльнi рослини (s) мають переважно один листок, не формують квiтковоï сгpiлки i у клош поступово вигiсняюгься молодими особинами. Аб-солютний вiк сенiльних особин у дослщжуваних популяцiях не перевищуе 810 pокiв.
Висновки. Анатз наших дослiджень ценопопуляцiй цибулi ведмежоï показав, що рослини проходять ус пеpiоди онтогенезу та вiковi стани вщ проростання нaсiння до вщмирання. Нaйiстотнiшi змiни у розвитку генера-тивних оpгaнiв вiдбувaються у вipгiнiльному пеpiодi, коли рослини досяга-ють максимальних pозмipiв вегетативних оpгaнiв. У генеративному пеpiодi вiдзнaчено тaкi вiковi стани, як: молодi генеpaтивнi gi, сеpеднi генеpaтивнi g2 i CTapi генеpaтивнi g3 рослини. Рiзкa втрата тургору та метаболтв у вегетативних органах сприяе штенсивному формуванню i дозpiвaнню нaсiння. Моpфометpичнi показники оргашв рослин цибулi ведмежоï залежать вiд кль матичних i едaфiчних умов формування ценопопуляцiï.
Л1тература
1. Артюшенко З.Т. Атлас по описательной морфологии высших растений. Плод. / З.Т. Артюшенко, А.А. Фёдоров. - Л. : Изд-во "Наука", 1986. - 392 с.
2. Диагнозы и ключи возрастных состояний лесных растений. Эфемероиды : метод. разраб. [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во МГПИ им. Ленина, 1987. - С. 7-13.
3. Кучерява Л.Ф. Особливосп онтогенезу та стан ценопопуляцш Allium ursinum L. в заказнику "Люники" / Л.Ф. Кучерява, О.В. Ткаченко // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у боташчних закладах Свразп. - Кшв-Льв1в, 1994. - С. 118-120.
4. Любинець 1.П. Дослщження ценопопуляцш цибул ведмежо!' Allium ursinum L. на Ук-рашському Розточч1 / 1.П. Любинець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Природнич1 дослщження на Розточчг - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. -Вип. 20.16. - С. 174-180.
5. Сорока М.1. Кдюсш та зникаюч види рослин Украшського Розточчя / М.1. Сорока // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер: Природнич1 дослщження на Розточчг - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 1995. - Вип. 4. - С. 77-81.
6. Червона книга Украши. Рослинний св1т / за ред. Я.П. Д1духа. - К. : Вид-во "Глобал-консалтинг", 2009. - 900 с.
Мельник Ю.А., Тымочко И.Я., Гриник Е.Н. Возрастная структура ценопопуляций Allium ursinum L. бассейна реки Свечи (Горганы)
Проанализирована возрастная структура ценопопуляций Allium ursinum L. Результаты свидетельствуют, что вид находится в относительно безопасном состоянии. Растения проходят все периоды онтогенеза и вековые состояния от прорастания семян к отмиранию. Самые существенные изменения в развитии генеративных органов происходят в виргинильном периоде.
Ключевые слова: Allium ursinum L., ценопопуляция, возрастная структура.
Melnyk Yu.A., Tymochko I. Ya., Hrynyk O.M. Age-dependent structure of cenopopulations of Allium ursinum L. in Svicha-river basin (Gorgany)
The age-dependent structure of cenopopulation of Allium ursinum L. is analysed. Results testify that a kind is in the safe relatively state. Plants pass all of periods of ontogenesis and age-old states from the germination of seed to dying off. The most substantial changes in development of genesic organs take place in virginal period.
Keywords: Allium ursinum L., cenopopulation, age-dependent structure.
Еколопя довкшля та природно-заповщна справа
303
