CC BY
13
Науковий вкник Л^вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9605 ISSN 2518-1327 online_http://nvlvet.com.ua
UDC 636:579.887.111.636.5
Production testing of antigenicity and immunogenicity of bivalent inactivated vaccine salmonellosis vaccine
O.P. Boiko1, O.M. Sen2, B.M. Kurtiak3, M.S. Romanovych3, T.O. Pundiak3, G.V. Sobko3, L.V. Romanovych3
1Experimental Station of Epizootology of the Institute of Veterinary Medicine of NAAS, Rivne, Ukraine 2Institute of Veterinary Medicine The National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine 3Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Boiko, O.P., Sen, O.M., Kurtiak, B.M., Romanovych, M.S., Pundiak, T.O., Sobko, G.V., Romanovych, L.V. (2019). Production testing of antigenicity and immunogenicity of bivalent inactivated vaccine salmonellosis vaccine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 28-32. doi: 10.32718/nvlvet9605
Scientists of both human and veterinary medicine combine their potential to develop new or improve old instruments in order to rein the problem of foodborne salmonellosis in Ukraine. According to the experience of European poultry industry, the most effective measure for the prevention of avian salmonellosis is total vaccination against salmonellosis of laying hens and breeding birds. In our country, the epizootic situation of salmonellosis of animals and poultry is consistently favorable. At the same moment nearly 90% of foods born Salmonella outbreaks are of poultry and egg products origin. In other words the source of major source of Salmonella agent is avian origin. Currently no vaccines of native origin have been registered in Ukraine. Although there have been numerous attempts to develop a vaccine against avian salmonel-losis. The purpose of our work is to evaluate the antigenicity and immunogenicity of the two experimental series of bivalent inactivated emulsified vaccine against avian salmonellosis in production conditions. During the examination of the vaccine in the poultry farm it was found that for 21 days after the reintroduction of the vaccine, the titers of antibodies to the mono-antigens S. Typhimurium, Enteritidis and Gallinarum in the Agglutination Test (AT) and Indirect Hemagglutination Test (IH) were: 1 : 640-1280 to 1 : 2560-5120 respectively. This indicates high antigenicity of the vaccine. No significant difference between the levels of antibodies to Typhimurium and Enteritidis antigens was detected neither in AT nor IH. At the same time the levels of antibodies to mono-antigen Gallinarum were markedly lower in both reactions (1 : 160-1 : 320 - in AT and 1 : 320-1 : 1280 - in IH), but high enough to indicate that the vaccine creates a tense cross-humoral immunity to Salmonella surface antigens of Gallinarum serovar. The results of study of immunogenicity of the vaccine show that the vaccine is highly immunogenic. It means that after control infection of vaccinated hens none of tested Salmonella strains (S. Typhimurium and S. Enteritidis) were isolated from any organs, whereas in the control non-vaccinated group of birds both Salmonella teststrains were isolated from all organs. The obtained results provide a basis for further phases of the vaccine estimating followed by its registration in the prescribed manner.
Key words: salmonellosis, vaccines, agglutination test, indirect hemagglutination test, antigenicity, immunogenicity, foodborne infection, epidemic and epizootic situation with salmonellosis.
Виробничi випробування антигенност та iMyHoreHHOCTi бiвалентнoТ шактивованоТ вакцини проти сальмонельозу птищ
О.П. Бойко1, О.М. Сень2, Б.М. Куртяк3, М.С. Романович3, Т.О. Пундяк3, Г.В. Собко3, Л.В. Романович3
!До^дна станщя етзоотологп 1нституту ветеринарног медицини НААН, м. Piern, Украгна 21нститут ветеринарног медицини, м. Кигв, Украгна
Article info
Received 01.10.2019 Received in revised form
03.11.2019 Accepted 04.11.2019
Experimental Station of Epizootology of the Institute of Veterinary Medicine of NAAS, Knyaz Vladimir Str., 18, Rivne, 33028, Ukraine.
Institute of Veterinary Medicine The National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Donetska Str., 30, Kiev, 03151, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-096-917-67-37 E-mail: [email protected], oksana.storcilo@gmail. com, [email protected], [email protected], [email protected], [email protected], [email protected]
3Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
Напружена еп1дем1чна ситуащя щодо харчових токсикотфекцш сальмонельозного походження в Украгт змушуе вчених гуманног i ветеринарног медицини розробляти нов1 або вдосконалювати стар1 засоби та тдходи до ЧхньоЧ профилактики. Як св1д-чить досвiд роботи в галузi птахiвництва крагн СС, найефективтшим заходом профилактики сальмонельозу птищ, а отже i харчових сальмонельозних токсикотфекцш, е тотальна вакцинащя проти сальмонельозу курей-несучок i племтног птищ. У нашш крагт етзоотична ситуащя щодо сальмонeльозiв тварин i птиц е стабильно благополучною, незважаючи на те, що майже 90% спалахЧв сальмонельозних токсикотфекцш мають пташине походження, тобто джерелом збудника сальмонельозу е продукти птахiвництва. На даний час в Украгт не зареестровано вШчизняног вакцини проти сальмонельозу птищ незважаючи на те, що були нeодноразовi спроби розробити ефективну вакцину проти сальмонельозу птищ. Мета роботи - провести ощнку антигенно-стi та iмуногeнностi розробленог нами експериментально-до^дног серп бiвалeнтноi тактивованог емульсованог вакцини проти сальмонельозу птищ у виробничих умовах. В ходi випробувань вакцини в умовах птахофабрики було встановлено, що на 21 добу тсля повторного уведення вакцини титри антитт до моноантигетв Тифiмурiум, Енmeрimiдiс i Талтарум у рeакцiях аглютинацп (РА) та непрямог гемаглютинаци (РНГА) становили 1 : 640 - 1 : 1280, а в РНГА - 1 : 2560 - 1 : 5120, що свiдчиmь про високу анти-гентсть препарату. Суттевог рiзницi мiж рiвнями антитт до антигетв Тифiмурiум i Енmeрimiдiс не виявлено як в РА, так i в РНГА. Водночас рiвнi антитт до моноантигену Талтарум були помтно нижчi в обох реакщях (1 : 160-1 : 320 - в РА i 1 : 3201 : 1280 - в РНГА), але достатньо висот, щоб стверджувати, що вакцина створюе напружений перехресний гуморальний тут-тет до поверхневих антигетв сальмонел сeроварiанmу GALINARUM. Результати до^джень вакцини на iмуногeннiсmь свiдчаmь, що вакцина е високо муногенною - meсm-шmамiв сальмонел (S. typhimurium i S. enteritidis) не видтено iз жодного органу щепленог птиц тсля гхнього контрольного тф^вання, тимчасом як у контрольних невакцинованих курочок сальмонели були видтет з уах оргатв, в т. ч. iз кишмвника. Отриман результати е тдставою для ширшого виробничого випробування щег вакцини з подальшою гг реестращею в установленому порядку.
Ключовi слова: сальмонельоз, вакцини, реакщя аглютинацп, реакщя непрямог гемаглютинаци, антигентсть, iмуногeннiсmь, харчовi токсикотфекцп, eпiдeмiчна та етзоотична ситуащя щодо сальмонельозу.
Вступ
Промислове птахiвництво Укра1'ни з кожним роком стае все б№ш розвинутим i конкурентоспромож-ним на световому ринку виробнишв пташиного м'яса та яець. Зважаючи на активiзацiю експорту продукци птахiвництва на ринки кран США, Япони, £вросоюзу та Ази, обов'язковим е визнання i дотримання евро-пейських вимог щодо контролю зоонозiв, зокрема сальмонельозу. Сальмонельоз птиц залишаеться ак-туальним питаниям виробнишв птахiвничоl продукци, свиово! науково! спшьноти, адже майже у 90% випа-дшв сальмонельозних токсикотфекцш фактором передачi збудника е м'ясопродукти птищ, а також яйця та яйцепродукти (Stegnij, 2002; Zavhorodnii et al., 2010; Mead et al., 2010; Trotskyi, 2012; The European Union..., 2018).
Вакцина^ вщграе важливу роль у загальнш сис-темi бюзахисту птахоферм вщ сальмонельозу в усьо-му свт. Вакцина^ е шструментом знижения або й повного припинения iнфiкуваиия стад птищ збудни-ком сальмонельозу. Це тдтверджуе факт обов'язково! вакцинацп вах стад курей-несучок та племшно! птищ у кра!'нах-членах GC, починаючи з 2008 року (Stegnij, 2002; Zadorozhna & Vynnyk, 2018; Stehnii et al., 2018).
В УкраМ вакцинащя проти сальмонельозу е дода-тковим заходом профшактики та л1кввдацй шфекцп. Зпдно з 1нструкщею з профшактики та л1кввдацп сальмонельозу птищ, тдставою для введення обов'язково! вакцинацп е наявшсть захворювання на сальмонельоз бшьше як у 10% господарств, зпдно з узагальненими даними лабораторних дослщжень (Prohrama derzhavnoho veterynarno-sanitarnoho kontroliu salmonelozu..., 2018).
Метою вакцинацп свшсько! птищ е як запобпаи-ня, так i зменшення колошзаци сальмонелами кишечнику, що призводить до зменшення обаменшня ними
фекалш i яечно! оболонки, а також до заиобпания колошзацп тканин репродуктивних оргаиiв (Obukhovska et al., 2012). Тому щ критерй' зазвичай включаються в тестувания протективностi вакцин з використанням к1льк1сних та яшсних мшробюлопч-них дослщжень сечових шляхiв, вмiсту гомiлки, клоа-кових мазшв та iнших внутрiшнiх оргаиiв.
З метою специфiчноl профiлактики сальмонельозiв використовують шактивоваш та живi вакцини, ДНК-вакцини, а також субодиничнi. Загалом у свiтi зареестровано понад 20 комерцiйних вакцин проти сальмонельозу птищ. На ринку В1З в Укра!ш - 10 вакцин, з них - жодно! вичизняно! (Holovko & Ushkalov, 2012; Boiko, 2017).
Зважаючи на цей факт, нами розроблено, виготов-лено i апробовано в лабораторних умовах за критерь ями безпеки i якостi експериментально-дослiдну се-рш вакцини проти сальмонельозу птищ ^валентну iнактивовану емульсоваиу).
Мета роботи - дати порiвняльну оцiнку антиген-ностi та iмуногенностi бiвалентно! шактивоваио! ему-льсоваио! вакцини проти сальмонельозу птищ у виро-бничих умовах.
Матерiал i методи досл1джень
Вакцина - це емульсована, концентрована аероси-лом (А-300) сумш iнактивованих формальдегiдом екзотоксинiв та мжробних кл1тин 18-годинних культур Salmonella typhimurium i S. enteritidis в концентра-ци 3 ± 0,25 Х109 мiкробних тiл в 1 см3.
Iмунiзацiю курочок у вщ 4 тижиiв проводили в умовах птахофабрики. Щепленню було поддано 1000 готв. Вакцинну вводили пiдшкiрно у дмнщ виутрь шньо1' поверхнi стегна в дозi 0,5 см3.
Для ощнки антигенностi вакцини сироватку кровi курчат досл1джували в РА iз сальмонельозними моно-
антигенами Ентертдю, Тиф1мур1ум i Галшарум. Мо-ноантигени - це 2-мiльярднi суспензiï тричi ввдмитих формалiнiзованих мiкробних клiтин 18-годинних культур вiдповiдних штамiв сальмонел, вирощених на ТСДА. РА ставили у полютиролових планшетах в об'eмi 1 см3, а ощнювали за загальноприйнятою методикою у хрестах (Boiko et al., 2018).
РНГА ставили у полютиролових планшетах (плашках) в об'eмi 0,1 см3 з допомогою мшротитратора Такачц як антиген використовували сенсибшзоваш розчинним антигеном сальмонел ташзоваш еритроци-ти барана (Zimmerman et al., 1968; Wray et al., 1975).
Для визначення iмуногенностi вакцини iнфiкували вакцинованих i невакцинованих (контрольних) курчат 2-мiльярдною суспензieю мшробних клiтин 24-годинних культур виробничо-контрольних штамiв сальмонел (S. typhimurium, S. enteritidis i S. gallinarum). Суспензш вводили шдшшрно в дiлянцi внутршньо! поверхнi стегна в дозi 1 см3; на кожний штам брали по двое вакцинованих курчат i по одному невакцинованому курчатi (Boiko et al., 2018).
Рiвно через 12 год забивали (шляхом декаштацп) по одному курчал ввд кожного штаму, зразу ж патра-ли, повнютю знезаражували поверхню шкiри, щоб не було потрапляння будь-яко!' мшрофлори ззовнi, проводили розтин, описували i фотографували виявленi патологоанатомiчнi змши, ввдбирали шматочки бiлих i червоних м'язiв, тканини i м'язи з мюця уведення, печiнку масою не менше нгж 5 г, а iншi внутрiшнi органи цiлком - серце, селезшка, нирки, легенi i час-тин кишечнику з вмютом. З кожного вщбраного органу i тканини готовили суспензш (1 : 10) на селеш-товому бульйош й по 0,2 см3 суспензп зразу ж виава-ли на КЛД i МПА (в чашках), рiвномiрно розподмю-чи суспензш по його поверхш; пiдрахунок кшькосп колонiй проводили пiсля 18-20 год шкубаци за 37 °С.
Колби iз суспензiями тканин та оргашв на селеш-товому бульйонi шкубували впродовж 12 год за 37 °С, пiсля чого з них по однш бактерiологiчнiй петлi куль-тури висiвали штрихом на поверхню м'ясо-пептонного агару (МПА) i КЛД (в чашках); посви шкубували протягом 16-18 год за 37 °С i проводили оцiнку типовосп колонiй на КЛД та щдрахунок кшь-костi колонiй на МПА.
Наступш трое курчат дослiдноï групи i курчат контрольно! групи дослiджували через 24 години тсля iнфiкування за такою методикою, як описано вище.
Результати та ïx обговорення
Пiдставою для розробки вичизняно! вакцини про-ти сальмонельозу була насамперед стабiльно неблагополучна ешдемюлопчна ситуацiя щодо харчових токсикоiнфекцiй не лише в окремих репонах, а й загалом у краïнi (Boiko et al., 2014; Boiko et al., 2018). Бшьшють дослщнишв стверджують, що основним джерелом i фактором передачi збудника сальмонельо-зно! шфекцп е продукти птахiвництва - яйця, яйцеп-родукти, м'ясо птицi (Trotskyi, 2012; Iakubchak & Kobysh, 2012). Тому найефектившшим методом контролю ешзоотично! ситуацп щодо сальмонельозiв тва-рин загалом i птицi зокрема, а отже й епiдемiчноï ситуацп щодо харчових токсикоiнфекцiй сальмоне-льозно! природи е вакцинацiя птицi на племшних фермах i курей-несучок - на птахофабриках з вироб-ництва яець (Kuczkowski & Wieliczko, 2015).
В кра'нах £С така профiлактика функцiонуе як доведений факт. Безперечно, що в найближчий час i в нашш крш'ш в Програму профiлактики сальмонельозу птищ буде уведена обов'язкова вакцинащя птищ, на зразок кра!н £С.
Зважаючи на це, нами пщбрано виробничо-контрольнi штами сальмонел (Boiko et al., 2017), роз-роблено i запропоновано низку вакцинних препарапв (моно-, бi- i тривалентних, водних i емульсованих), в результатi яких було встановлено, що найефективнi-шою проти сальмонельозу птицi виявилася бiвалентна iнактивована емульсована вакцина, виготовлена iз S. typhimurium i S. enteritidis - шташв, якi були видь ленi вiд птицi i виявили висош антигеннi та проектив-ш властивостi (Boiko et al., 2018). Вакцина пройшла вщповщш лабораторнi випробування за показниками безпеки та якостг
В цiй роботi ми наводимо результати виробничого випробування вакцини в умовах птахофабрики. Було щеплено 1000 голiв курочок у 4-тижневому вщ (перше введення вакцини) i друге введення - через 21 добу пiсля першого.
Результати дослщжень сироватки кровi щеплених курочок на антигеннiсть наведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Середньоарифметичш титри сальмонельозних антитiл до моноантигешв Ентерiтiдiс, Тифiмурiум i Галiнарум в реакци аглютинац^' i непрямо! гемаглютинаци в сироватцi кровi курчат, щеплених бiвалентною iнактивованою емульсованою вакциною проти сальмонельозу птищ
Тип реакци
Титри сальмонельозних антитш до моноантигешв
Ентертдю
Тифiмурiум
Галiнарум
РА РНГА
1 : 960 ± 324** 1 : 3840± 1280**
1 : 1088±281* 1 : 4096 ± 1229*
1 : 240 ± 80* 1 : 672±243**
Примтка: * - Р < 0,05;
' - Р < 0,1
Аналiзуючи данi табл. 1, варто зазначити, з одного боку, висош титри антитш в обох реаш^х до моноантигешв Ентерггщс i Тифiмурiум, що входять до
складу вакцини, а з шшого боку, що мгж рiвнями ан-титш до цих моноантигенiв як у РА, так i в РНГА не виявлено суттево' вщмшносп - рiзниця в РА станови-
ла 11,8%, а РНГА - 6,2%. Вщсуттсть суттево! р1знищ в антигенносп цих штам1в сальмонел, на нашу думку, пов'язана i3 наявшстю у них спшьних соматичних антигенних дeгeрмiнанг, зокрема (О-1 i О-12). Отри-маш результати дають подставу стверджувати, що обидва виробничо-контрольнi штами S. enteritidis i S. typhimurium володiють високим антигенними влас-тивостями, а методолопчш й тeхнологiчнi пiдходи до виготовлення вакцини, а саме вибiр середовища нако-пичення мтробно! маси, терм!ну ткубацп культур, способу !х тактивацп та адсорбування е правильними, осшльки забезпечують максимальне збереження антигенносп як одше! i3 найважливiшиx складових будь-якого iмуногeна.
З даних табл. 1 видно, що рiвнi антитiл до моноантигену Галшарум е помiтно нижчими порiвняно з двома першими, причому в обох рeакцiяx (1 : 1601 : 320 - в РА i 1 : 320 - 1 : 1280 - в РНГА). На нашу думку, це пов'язано з вшсуттстю у S. gallinarum джгутишв, а отже i джгутикового антигену, який во-лодiе високими антигенними та iмуногeнними влас-тивостями (The European Union summary report.... 2018). Проте рiвнi цих антитш е достатньо високими i
дають пiдставу стверджувати, що вакцина створюе напружений перехресний гуморальний имуттет до поверхневих антигeнiв сальмонел сeроварiанту GALINARUM. Природа цього феномену, очевидно, пов'язана i3 наявнiстю у S. gallinarum i S. enteritidis спшьних соматичних антигенних детермшант (О-1, О-9 i О-12), що й було тдставою до вщнесення !х за щею ознакою до однiеi серогрупи - О9. Встановлення цього факту мае важливе практичне значення, адже висок! титри антитiл, що !х створюе бiвалeнтна вакцина, е запорукою забезпечення пасивного захисту курчат ввд iнфiкування S. gallinarum у ранньому онто-гeнeзi.
Зважаючи на те, що м!ж р!внями антитш у РА i РНГА до моноантигeнiв Ентeрiтiдiс, Тиф!мур!ум i Галiнарум виявлена тiсна корелящя (р > 0,9), ми вва-жаемо, що РНГА варто застосовувати для оцшки на-пружeностi гуморального ^муштету за рiвнeм поства-кцинальних антитiл у сироватцi кров! - як чутлив!шу i нагляднiшу серолопчну реакцш.
Результати дослвджень вакцини на имуногентсть наведен! у табл. 2.
Таблиця 2
Результати випробувань !муногенносп б!валентно! вакцини проти сальмонельозу на курчатах на 28-у добу шсля !х щеплення до шф!кування контрольними штамами сальмонел вакциною
Результати бактерюлопчного дослвдження органв i гканин курчат, забитих через 12 i 24 год тсля
Органи _шфжування конгрольними штамами сальмонел (кшьюстъ колонш на КЛД),
i тканини Через 12 год Через 24 год
S.typhimurium S.enteritidis S. gallinarum S. typhimurium S. enteritidis S. gallinarum
М!сце уведення >150 >150 >150 0 0 0
Eini м'язи 0 0 0 0 0 0
Червош м'язи 0 0 0 0 0 0
Серце 0 0 0 0 0 0
Легеш 0 0 0 0 0 0
Печшка 0 0 0 0 0 0
Селезшка >150 >150 0 0 0 0
Нирки 0 0 0 0 0 0
Кишечник >150 к/п >150 к/п >150 к/п >150 к/п >150 к/п >150 к/п
Примтка: к/п - колони кишково! палички
Анал!зуючи дан! табл. 2, варто зазначити, що через 12 год тсля шф!кування дослщних курчат контроль-них штам!в сальмонел S. enteritidis, S. typhimurium i S. gallinarum видшяли лише !з мюця уведення та селе-зтки, а S. gallinarum пльки !з мюця уведення. Через 24 год контрольт штами сальмонел не вид!лялися жодного органу, m з мюця уведення, що свщчить про високу имуногенну силу вакцини, яка створюе такий наиружешсть имуттету, що дозволяе впродовж доби повтстю елишнувати сальмонел оргатв i тканин шфжованого оргатзму.
Водночас сальмонели вид!ляли з уах оргатв i тканин контрольних курчат тсля !х тфшування ви-робничо-контрольними штамами.
Отриман! результати свщчать про те, що р!вень проективно! сили вакцини добре виражений не лише до гомолопчних штам!в, тобто тих штам!в, з яких була виготовлена вакцина, а й до гетеролопчного штаму (у нашому випадку до S. gallinarum).
Висновки
Отриман результати виробничого випробування б!валентно! емульсовано! вакцини проти сальмонельозу птиц! у виробничих умовах за показниками антигенносп та !муногенносп дають тдставу вважа-ти ii такою, що волод!е високою антигеншстю i сти-мулюе утворення надшного имутгету, що дозволяе имуннш систем! вакцинованих курчат протистояти тфшуванню багатократною смертельною дозою контрольних гомолопчних i гетеролопчних штам!в сальмонел, а за р!внем гуморальних антитш, як! легко визначаються з допомогою РА та РНГА, можна об'ективно судити про р!вень наируженосп имутгету в щеплено! птиц!.
Напрямки подальших наукових робт. Наступним етапом дослщжень буде вивчення збереження основ-них показнишв якосп б!валентно! емульсовано! вакцини (ф!зико-х!м!чний стан, антигенн та !муногенш
властивосп тощо) у процеа ïï тривалого зберпання (12, 18 i 24 мю.), а також дослвдження впливу вакцини на динам^ гуморальних i клгтинних показникiв iму-нноï системи щеплених курчат у перюд вакцинацiï та поствакцинальний перiод.
References
Boiko, O.P. (2017). Analiz rynku veterynarnykh imunobiolohichnykh zasobiv spetsyfichnoi profilaktyky sa-lmonelozu ptytsi. Biolohiia tvaryn, 19(4), 94. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_4_17 (in Ukrainian).
Boiko, O.P. Niedosiekov, V.V., Pundiak, T.O., & Sen, O.M. (2018). Porivnialna otsinka antyhennosti ta imunohennosti dvokh vaktsynnykh preparativ pro-ty salmonelozu ptytsi. Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Rozvytok veterynarnoi nauky v Ukraini: zdobutky i problemy". Kharkiv: IE-KVM, 148-150 (in Ukrainian). Boiko, O.P., Boiko, P.K., Voloshyn, R.V., Kurtiak, B.M., Pundiak, T.O., Romanovych, M.S., & Sobko, H.V. (2018). Porivnialna kharakterystyka napruzhenosti epizootychnoi ta epidemichnoi sytuatsii shchodo salmonelozu na terytorii Lvivskoi oblasti. Veterynarna biotekhnolohiia. Biuleten, 32(2), 51-60. http://vetbiotech.kiev.ua/volumes/JRN32/2_7.pdf (in Ukrainian).
Boiko, O.P., Sen, O.M., Boiko, P.K., Kurtiak, B.M., Pundiak, T.O., & Sobko, H.V. (2017). Kharakterystyka morfolohichnykh oznak ta fiziolohichnykh vlastyvostei shtamiv salmonel, izolovanykh vid ptytsi i teliat. Naukovyi visnyk LNUVMB imeni S.Z. Gzhytskoho, 19(78), 129-135. doi: 10.15421/nvlvet7826 (in Ukrainian). Boiko, P.K., Sobko, A.Iu., & Sen, O.M. (2014). Salmoneloz ptytsi: kontrol epizootychnoho protsesu. Suchasna veterynarna medytsyna, 5, 31-34 (in Ukrainian).
Holovko, A.M., & Ushkalov, V.O. (2012). Veterynarni imunobiolohichni zasoby: dovidnyk. Kharkiv: NTMT, 437-441 (in Ukrainian). Iakubchak, O.M., & Kobysh, A.I. (2012). Salmonella enteritidis - zbudnyk emerdzhentnoi kharchovoi toksykoinfektsii. Suchasne ptakhivnytstvo, 7, 9-12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sps_2012_7_4 (in Ukrainian). Kuczkowski, M., & Wieliczko, A. (2015). Immunoprofilaktyka salmoneloz u drobiu. Zycie Weterynaryjne, 90(1), 28-32.
http://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.eleme nt.agro-b7116938-6446-4142-b6d9-a3185902f833. Mead, G., Lammerding, A.M., Cox, N., Doyle, M.P., Humbert, F., Kulikovskiy, A., Panin, A., Nascimento, V.P., & Wierup, M. (2010). Scientific and Technical Factors Affecting the Setting of Salmonella Criteria for Raw Poultry: A Global Perspective. Journal of
Food Protection, 73(8), 1566-1590. doi: 10.4315/0362-028x-73.8.1566.
Obukhovska, O.V., Stehnii, B.T., Zavhorodnii, A.I., Petrenchuk, E.P., Hliebova, K.V., Kriukova, N.V., Vovk, S.I., Plys, V.M., Bila, N.V., & Kolbasina, T.V. (2012). Vyvchennia imunohennykh ta protektyvnykh vlastyvostei eksperymentalnykh serii inaktyvovanykh vaktsyn proty salmonelozu ptytsi. Vet. medytsyna: Mizhvid. temat. nauk. zb. Kharkiv: NNTs IEKVM, 96, 166-168. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2012_96_66 (in Ukrainian).
Prohrama derzhavnoho veterynarno-sanitarnoho kontroliu salmonelozu broileriv ptakhohos-podarstvakh Ukrainy na 2014-2018 rr., 25 (in Ukrainian).
Stegnij, B.T. (2002). Znachenie sal'monellezov ptic v veterinarnoj medicine. Veterinarnaja medicina, 80, 149-152 (in Russian).
Stehnii, B.T., Hadzevych, D.V., Hadzevych, O.V., & Alimov, S.S. (2018). Efektyvnist
vaktsynoprofilaktyky ekonomichno znachymykh bakterialnykh zakhvoriuvan velykoi rohatoi khudoby. Veterynarna biotekhnolohiia, 32(1), 430-435. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2018_32%281%29__5 9 (in Ukrainian).
The European Union summary report on trends and sources of zoonoses, zoonotic agents and food-borne outbreaks in 2017 (2018). European Food Safety Authority and European Centre for Disease Prevention and Control (EFSA and ECDC). EFSA Journal, 16(12), 5500. doi: 10.2903/j.efsa.2018.5500.
Trotskyi, M.S. (2012). Salmoneloz ptakhiv - osnovna prychyna salmonelozu liudei. Tvarynnytstvo sohodni, 2, 34-37 (in Ukrainian).
Wray, C., Morris, J.A., & Sojka, W.J. (1975). A comparison of Indirect Haemagglutination Tests and Serum Agglutination Tests for the Serological Diagnosis of Salmonella Dublin Infection in Cattle British. British Veterinary Journal, 131(6), 727-737. doi: 10.1016/S0007-1935(17)35145-X.
Zadorozhna, V.I., & Vynnyk, N.P. (2018). Pytannia bioetyky i biobezpeky v problemi biotekhnolohii i vykorystannia vaktsyn dlia profilaktyky infektsiinykh khvorob liudyny. Veterynarna biotekhnolohiia, 32(1), 459-465. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2018_32%281%29__64 (in Ukrainian).
Zavhorodnii, A.I., Hadzevych, D.V., Beliavtseva, O.A., Ionkina, I.B., & Hadzevych, O.V. (2010). Etiolohichna struktura salmoneloziv v AR Krym. Veterynarna medytsyna, 94, 113-118 (in Ukrainian).
Zimmerman, R.A., Mathews, J., & Wilson, E. (1968). Microtiter Indirect Hemagglutination Procedure for Identification of Streptococcal M-Protein Antibodies. Appl Microbiol, 16(11), 1640-1645. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5477 32.
