CC BY
67
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7826
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636:579.887.111.636.5
Характеристика морфолопчних ознак та фiзiологiчних властивостей штамiв сальмонел, iзольованих ввд птицi i телят
О.П. Бойко1, О М. Сень2, П К. Бойко2, Б.М. Куртяк3, Т.О. Пундяк3, Г.В. Собко3 opboiko@ukr.net, ox.sen2013@yandex.ua, pkboyko@ukr.net, kurtakbohdan@gmail.com, taraspundiak@gmail.com
'До^дна станщя етзоотологи 1нституту ветеринарног медицини НААН, вул. Князя Володимира, '8, м. Рiвне, 33028, Украгна; 21нститут ветеринарног медицини НААН, вул. Донецька, 30, м. Кшв, 03'5', Украгна;
3Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'та
З метою розробки ефективних втчизняних препаратгв для профглактики сальмонельозгв тварин нами у попередшх роботах було дослгджено 30 ¡золятгв сальмонел, отриманих Iз ргзних колекцш, в тому числг й видтених нами з етзоотичних вогнищ сальмонельозу. 1з цге! колекцп було вгдгбрано шгсть штамгв сальмонел як перспективн виробничг штами для конс-труювання вакцинних препаратгв проти сальмонельозу та як контрольш з метою вивчення ¡муногенних властивостей вакцин.
У статг наведено результати поргвняльного вивчення морфологгчних ознак, тинкторгальних, культуральних, бгохгмгч-них, вгрулентних та антигенних властивостей шести вгдгбраних штамгв сальмонел. Встановлено, що дослгджуванг штами мають характеры для сальмонел морфологгчнг ознаки, тинкторгальш, культуральн та бюхжгчнг властивостг й типову для кожного виду антигенну структуру. Найвищою антигенною активтстю володгли Б. 1урЫтпгтт (1:256 ± '54 - ':'92 ± 82) г Б. dublin (':'92 ± 5'), а найнижчою - Б. gallinarum (1:72 ± 43). Б. т/апйз г Б. gallinarum виявилися не вгрулентними для быих мишей, тимчасом як вгрулентнг властивостг тших штамгв мали суттевг вгдмтностг.
Виявлено деякг закономгрностг у проявг вгрулентних та антигенних властивостей дослгджуваних штамгв сальмонел. Зокрема встановлено, що чим вища вгруленттсть штаму, тим вища його антигенна актившсть, г чим быьш вгддалений термт вгд дати видтення штаму з етзоотичного вогнища сальмонельозу, тим менша його вгрулентшсть, тобто тривале зберггання штамгв сальмонел веде до зниження або до повног втрати 1хньо1 вгрулентностг.
Ключовi слова: сальмонели, реакця аглютинаци, вгруленттсть, антигенна структура, антигентсть, бгохгмгчнг влас-тивостг, мгкробгологгчнг середовища.
Характеристика морфологических признаков и физиологических свойств штаммов сальмонелл, изолированных от птиц и телят
О.П. Бойко1, О М. Сень2, П К. Бойко2, Б.М. Куртяк3, Т.О. Пундяк3, Г.В. Собко3 opboiko@ukr.net, ox.sen2013@yandex.ua, pkboyko@ukr.net, kurtakbohdan@gmail.com, taraspundiak@gmail.com
'Дослидна станция эпизоотологии Института ветеринарной медицины НААН, ул. Князя Володимира, '8, 33028, Ровно, Украина;
2 Институт ветеринарной медицины НААН Украины, ул. Донецкая, 30, г. Киев, 03'5', Украина;
3Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 790'0, Украина
Citation:
Boiko, O.P., Sen, O.M., Boiko, P.K., Kurtiak, B.M., Pundiak, T.O., Sobko, G.V. (2017). Characteristics of morphological signs and physiological properties of salmonel stems, isolated from birth and television. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 129-135.
С целью разработки эффективных отечественных препаратов для профилактики сальмонеллезов животных нами в предыдущих работах было исследовано 30 изолятов сальмонелл, полученных из разных коллекций, в том числе и выделенных нами с эпизоотических очагов сальмонеллеза. Из этой коллекции были отобраны шесть штаммов сальмонелл как перспективные производственные штаммы для конструирования вакцинных препаратов против сальмонеллеза и как контрольные с целью изучения иммуногенных свойств вакцин.
В статье приведены результаты сравнительного изучения морфологических признаков, тинкториальных, культураль-ных, биохимических, вирулентных и антигенных свойств шести отобранных штаммов сальмонелл.
Установлено, что исследуемые штаммы имеют характерные для сальмонелл морфологические признаки, тинктори-альные, культуральные и биохимические свойства и типичную для каждого вида антигенную структуру. Наивысшей антигенной активностью обладали S. typhimurium (1:256 ± 154 - 1:192 ± 82) и S. dublin (1:192 ± 51), а самой низкой -S. gallinarum (1:72 ± 43). S. infantis и S. gallinarum оказались не вирулентными для белых мышей, тогда как вирулентные свойства других штаммов имели существенные отличия.
Выявлены некоторые закономерности в проявлении вирулентных и антигенных свойств исследуемых штаммов сальмонелл. В частности установлено, что чем выше вирулентность штамма, тем выше его антигенная активность, и чем более отдаленный срок от даты выделения штамма из эпизоотического очага сальмонеллеза, тем меньше его вирулентность, то есть длительное хранение штаммов сальмонелл ведет к снижению или к полной потере их вирулентности.
Ключевые слова: сальмонеллы, реакция агглютинации, вирулентность, антигенная структура, антигенность, биохимические свойства, микробиологические среды.
Characteristics of morphological signs and physiological properties of salmonel
stems, isolated from birth and television
O.P. Boiko1, O.M. Sen2, P.K. Boiko2, B.M. Kurtiak3, T.O. Pundiak3, G.V. Sobko3 opboiko@ukr.net, ox.sen2013@yandex.ua, pkboyko@ukr.net, kurtakbohdan@gmail.com, taraspundiak@gmail.com
'Experimental Station of Epizootology of the Institute of Veterinary Medicine of NAAS, Knyaz Vladimir Str., 18, Rivne, 33028, Ukraine;
2Institute of Veterinary Medicine The National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Donetska Str., 30, Kiev, 03151, Ukraine;
3Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
In order to develop effective domestic drugs for the prevention of animal salmonella, in our previous studies, 30 isolates of salmonella were obtained from different collections, including those isolated from epizootic centers of salmonellosis. From this collection, six strains of salmonella were selected as promising production strains for constructing vaccine preparations against salmonellosis and as controls for the study of the immunogenic properties of vaccines.
The article presents the results of comparative study of morphological characteristics, tinctorial, culture, biochemical, virulent and antigenic properties of six selected salmonella strains.
It was established that the strains studied have morphological characteristics characteristic for salmonella, tinctorial, cultural and biochemical properties and typical for each type of antigenic structure. The highest antigenic activity was S. typhimurium (1:256 ± 154 - 1:192 ± 82) and S. dublin (1:192 ± 51), and the lowest was S. gallinarum (1:72 ± 43). S. infantis and S. gallinarum were not virulentfor white mice, while virulent properties of other strains had significant differences.
Some regularities in the manifestation of virulent and antigenic properties of the studied salmonella strains were revealed. In particular, it was found that the higher the virulence of the strain, the higher its antigenic activity, and the more distant the term from the date of isolation of the strain from the epizootic center of salmonellosis, the less its virulence, that is, the prolonged storage of strains of salmonella leads to a decrease or to a complete loss of their virulence.
Key words: salmonella, agglutination reaction, virulence, antigenic structure, antigenicity, biochemical properties, microbiological environments
Вступ
Ефективний контроль ешзоотичного процесу са-льмонельозу птищ можливий лише за комплексного тдходу до ощнки Bcix трьох його ланок i3 урахуван-ням напруженосп етзоотично! ситуацп, а також ди на оргашзм сприйнятливо! птищ сприяючих та схи-ляючих факторiв зовшшнього середовища (Boiko et al., 2014).
Проте активний захист сприйнятливого поготв'я птищ (щеплення) у птахiвничих господарствах небла-гополучних та загрозливих зон е визначальним. Це робить питания створення вичизняно! вакцини проти сальмонельозу птищ одним iз найактуальшших на
даному етат розвитку птахiвничоi галузi (Kriukova, 2011).
Сальмонельоз птищ спричиняеться великою гру-пою (понад 200 серотитв) мiкроорганiзмiв iз роду Salmonella, серед яких найбшьше значення як патоге-ни мають S. gallinarum-pullorum, S. typhimurium i S. enteritidis (Nikitjuk, 2000; Salgereeva et al., 2007).
Актуальтсть теми. Б.Т. Стегнш та ствав. (2013), вивчаючи структуру бактерiальних захворювань сшь-ськогосподарсько!, дико! та декоративно! птищ на територи Сходу Укра!ни, встановили, що близько 10% уах бактерiальних хвороб птищ припадае на сальмонельози, три чверп з яких спричиняеться серо-типами сальмонел, як! е патогенними не тшьки для сшьськогосподарських тварин i птищ, а й для людини
- S. enteritidis (45,0%), S. typhimurium (30,0%). Госпо-дар-адаптоваш серовари (S. gallinarum, S. pullorum) спричиняли не бшьше 25% захворювань (Stehnii et al., 2013).
Зважаючи на щ даш та даш шших автор1в, варто ввдзначити, що вакцинш препарати проти сальмоне-льозу птищ повинш м1стити протективш антигени, як стимулювали б утворення у вакциновано! птищ захи-сних антитш проти згаданих вище серотитв сальмо-нел (Trotskyi, 2012).
Анал1з спец1ально! лтгератури, мониторинг саль-монельозу птищ (за даними звггаосп державних ла-бораторш ветеринарно! медицини) i сальмонельоз1в населення в окремих областях Украши (за даними звггаосп обласних санiтарно-епiдемiологiчних стан-цiй), вивчення складу вакцин, що зареестроваш на ринку ветеринарних iмунобiологiчних засобiв в Укра-ïнi, дае змогу вiдмiтити зростання ролi S. infantis як етюлопчного фактора сальмонельозу (Plitov, 2011; Pundiak, 2015). Тому при конструюванш протисаль-монельозних вакцин варто враховувати цей факт i передбачити, щоб вони мiстили антигеннi детермша-нти, яш стимулювали б утворення захисних антитш i до антигенiв цього патогена.
Проте визначальним при конструюванш вакцин проти сальмонельозу е пiдбiр шташв за характеристиками, що щдтверджують 1х типовiсть, високу анти-геннiсть та iмуногеннiсть. Це й визначило актуаль-нiсть нашо1 роботи.
Мета i завдання до^дження. Дати порiвняльну характеристику низки шташв сальмонел, видшений ввд птищ й телят, яш можна було б використати як виробничi для конструювання вакцин проти сальмонельозу птищ та як контрольш для вивчення протек-тивно1 активностi сконструйованих вакцинних препа-ратiв.
Матерiал i методи дослвджень
Матерiалом для наших дослiджень слугували му-зейнi та польовi iзоляти iз колекцiï професора 1вченка В.М., лаборатори мiкробiологiï Центру ветеринарноï дiагностики (директор Собко 1.О.) та нашоï колекцп (всього 30 iзолятiв). В робот використано бактерюло-гiчнi, культурально-бiохiмiчнi, серологiчнi, бiологiчнi та iмунологiчнi методи дослщжень (Skorodumov and Subbotin, 2005).
Культуральш властивостi iзолятiв вивчали на м'ясо-пептонному бульйонi (МПБ), м'ясо-пептонному агарi (МПА) i ксилозо-лактозо-дезоксихолатному агарi (КЛД). Всi середовища комерцiйнi, виробник HiMedia Laboratories, India. Культивування проводили за 37 ± 0,5 °С. Термш iнкубацiï визначався метою дослвдження i становив ввд 6-8 год до 2-4 дiб.
Для вивчення морфолопчних ознак iз дослвджува-них культур готовили два види мшроскошчних пре-паратiв: а) для звичайно1' свилово!' мiкроскопiï, як1 фiксували на полум'ï i фарбували за Грамом; б) «роз-душену краплю», що розглядали пвд фазово-контрастним пристроем.
1з бiохiмiчних показнишв визначали здатнiсть утворювати сiрководень, шдол, ацетиметилкарбiнол
(реакцiя Фогес-Проскауера) та кислоту на середовищi Гiсса iз лактозою, сорбитом i маннiтом, засвоювати цитратш солi (рiст на середовищi Омонса), розщеп-лювати сечовину (уреазна актившсть), розрiджувати желатин, знижувати рН нижче шж 6,0 (реакцiя з ме-тиленовим червоним культур, вирощених на середо-вищi Кларка), а також враховували характер росту на КЛД i здатшсть розщеплювати глюкозу до кислоти i газу.
Антигенну структуру визначали в реакцп аглюти-нацiï (РА) на см з аглютинуючими сальмонельозни-ми сироватками, полiвалентною, О-комплексними i Н-монвалентними.
Вiрулентнi властивостi iзолятiв (S. typhimurium, S. enteritidis i S. infantis) визначали у бюлопчнш пробi на бiлих мишах живою масою 16-18 г, яким щдшшр-но вводили по 2*109, 2^106 i 2*103 мiкробних тiл (м/т) дослiджуваного iзоляту в 0,5 мл суспензiï. На кожну дозу брали по 1 мшш. Суспензiя iз найменшою шль-к1стю мiкробних тiл, яка спричинила смерть пiддослi-дних тварин, була дослвджена ще на 3 бших мишах, кожнiй iз яких вводили на один порядок меншу дозу мжробних тiл досл1джуваного штаму. Наприклад, якщо смерть бiлих мишей була спричинена дозами 2х109 i 2*106, тобто 1 млрд i 1 млн м/т, а 1 тис. м/т не була смертельною, то для подальшого дослщження ми брали ще трьох мишей, яких заражали шдшшрно по 0,5 см3 суспензи: одну - iз концентрацiею 2*106 м/т, другу - 2х105 i третю - 2х104 м/т. Суспен-зiею iз найменшою концентрацiю м/т, що спричинила смерть зараженоï тварини, додатково заражали ще двох бiлшх мишей; якщо загинули обидвi тварин, то цю дозу вважали вiрулентною; якщо наступала смерть лише однiеï тварини, то вiрулентною вважали конце-нтрацiю на один порядок вищу; спостереження за iнфiкованими тваринами тривало 7 дiб.
Антигеннi властивостi штамiв вивчали на морсь-ких свинках. Для цього на кожний штам брали по 3 морськ1 свинки живою масою 350 ± 30 г. Щддослщ-ним тваринам вводили п1дшк1рно по 0,5 см3 iз конце-нтрацiею 2^109 м/т суспензи на стерильному фосфат-но-сольовому буферi (ФСБ) з рН 7,2, двiчi вiдмитих ФСБ i вбитих формалшом 8-годинних культур дослi-джуваних штамiв на МПБ. На 14-у добу тсля iмунi-зацiï в1д морських свинок брали по 1,5-2 см3 кровг Сироватку кровi дослiджували на рiвень антитiл у РА iз гомологiчними антигенами сальмонел, тобто iз антигенами того штаму, яким були iмунiзованi п1ддо-слiднi тварини.
РА ставили в об'емi 1 см3 в полютиролових планшетах.
В ряд лунок вносили по 0,5 см3 дворазових розве-день дослщжуваних сироваток кровi на карболiзова-ному 0,85% розчиш натрiю хлориду з рН 7,0, почи-наючи з розведення 1:5 i закiнчуючи розведенням 1:640, та по 0,5 см3 антигену. Як антиген використо-вували 2-мшьярдш суспензiï на стерильному ФСБ з рН 7,2 двiчi в1дмитих ФСБ формалшзованих 8-годинних культур досл1джуваних штамiв. Щiсля з'еднання компонентiв 1х старанно перемшували обережними круговими рухами на рiвнiй поверхнi стола.
Планшети накривали чистими кришками, щоб не було випаровування рiдини, ставили у термостат i витримували за 37 ± 0,5 °С протягом 4 год i проводили перший (попереднш) облiк реакцп.
Через 18-20 год витримування за шмнатно! темпе-ратури проводили другий (остаточний) облш реакцп.
Для кращо! оцшки реакци використовували бшо-кулярний стереоскошчний мiкроскоп.
Оцiнювали РА у хрестах за загальноприйнятою методикою:
++++ (4+) - повне просвилшня рiдини i форму-вання на днi лунки аглютинату у виглядi парасольки, яка при струшуванш розбиваеться на велик! грудки; рщина при цьому залишаеться прозорою;
+++ (3+) - на дш пробiрки видно чiтко сформова-ний осад мiкробних тiл у виглад парасольки з дещо ущ№неним центром; при струшуваннi осад розбива-еться на значно дрiбнiшi грудочки, помина незначна опалесценцiя рiдини;
++ (2+) - аглютинат зi склеених мiкробних тiл сформований слабо; на дш лунки добре помiтний осад несклеених мшробних тiл у виглядi гудзика, при струшуваннi якого утворюються дуже дрiбнi грудочки аглютинату; рщина стае каламутною;
+ - на дш пробiрки добре виражений осад мжроб-них тiл у виглядi гудзика, по краях якого ледь помгтш незначнi грудочки склеених мжробних тiл; при струшуванш утворюеться суцiльна каламуть;
- мшробна маса освдае щiльним осадом, який при струшуваннi перетворюеться на суцшьну рiвномiрну каламуть.
Позитивною вважали реакцш не менше н1ж на два хрести. Результати виражали у титрах.
Результати та 1х обговорення
З метою ввдбору перспективних штамiв, яш можна було би в подальшому використати як виробничо-контрольнi штами, було проведено низку бактерюло-гiчних дослiджень. Ва 30 штамiв сальмонел, якi ми мали у своему розпорядженнi, виавали на МПБ, МПА i КЛД. 1нкубували за температури 37 ± 0,5 °С протягом 14-18 год. Вивчали характер росту, морфо-лопчш ознаки (форма, розмiри. розташування, рухли-вiсть), тинкторiальнi властивостi (фарбування за Гра-мом), основнi ферментативнi властивосп та антиген-ну структуру.
В результатi цих дослщжень нами вiдiбрано так1 штами сальмонел (табл. 1).
Таблиця 1
Умовм позначення, антигенна структура та походження вГмбраиих штамiв сальмонел
Вид та умовне позначення штаму РА на склi iз: Походження штаму
О-комп-лекс-ними Н-моно-валентними Вид тварин Коли i ким видшено Установа, звщки отримано штам
1-а фаза 2-а фаза
S. enteritidis, IVM-1ea O9 (1, 9, 12) g, m 1, 7 Труп перепела 12.08.2010 р., 1вченко В. М. Кафедра ЛД 1ПД Бшоцер-йвського НАУ
S. typhimurium, ОРВ-21а О4 (1, 4,12) i 1, 2 Труп курчати 21.03.2011 р. Бойко О. П. ДУ «Волинська РДЛВМ»
S. typhimurium, ОРВ-31Ь О4 (1, 4,12) i 1, 2 Труп теляти 28.08.2013 р., Бойко О. П. ДУ «Волинська РДЛВМ»
S. dublin, ОРВ^ O9 (1, 9, 12) g, P - Труп теляти 08.09.2014 р., Бойко О. П. ДУ «Волинська РДЛВМ»
S. gallinarum, DVD-5g O9 1, 9, 12 - - Труп курчати 14.02.2012 р. Древаль Д. В. ЦВД ТОВ «Бютестлаб»
S. infantis, SOM-6ia О6 (6, 7) r 1, 5 Труп курчати 21.01.2014 р., Сень О. М. ВБВ ТОВ «Бютестлаб»
З даних, наведених у табл. 1, видно, що штами S. typhimurium, як видшет з р1зних джерел, мають однакову антигенну структуру.
Водночас S. dublin, S. enteritidis i S. gallinarum, яш мають pi3№ походження, мають iдентичнi О-антигеннi детермiнанти (1, 9, 12). Цей факт можна використати при конструюванш вакцинних препара-тiв проти сальмонельозу птицi. Так, використовуючи штам S. enteritidis як вакцинний, можна за допомогою перехресного iмунiтету домогтися захисту iмунiзовa-но! птицi й ввд iнфiкування S. gallinarum.
В табл. 2 наведено даш про морфолопчш ознаки, тинкторiальнi та культуральнi властивостi вiдiбраних штамiв сальмонел.
З наведених даних видно, що ва штами сальмонел подiбнi мiж собою за морфологiчними ознаками -розмiрами та формою паличок i за тинкторiальними властивостями - ва штами не фарбуються за Грамом,
тобто вони е грамнегативними; всi штами, за винят-ком S. Gallinarum, рухлив^ що е типовим для цих видiв сальмонел.
Ва штами проявили швидкий рют на МПБ. Вже на 4-ш годинi шкубацп за температури 37 ± 0,5 °С добре помина рiвномiрна каламуть бульйону, яка з кожною наступною годиною стае все штенсившшою; на 6-8-iй годин шкубаци починае формуватися ледь поми-ний осад. Плiвки i пристшкового не було виявлено.
На МПА ва штами на 24-iй годиш шкубацп утво-рювали глади прозорi iз голубим вiдтiнком злегка випукт з рiвною поверхнею та рiвними краями колони, розмiром 2-4 мм; колони злегка слизисп, легко зшмаються бактерiологiчною петлею. На КЛД ва вiдiбрaнi штами сальмонел формували круглi випуклi глaдкi з рiвними краями чорнi колонн, пiд якими се-редовище теж зафарбовувалося у чорний колiр, за
Таблиця 3
виняттом штaмy S. gallinarum, який нe дaвaв тягаго У тaбл. 3 нaвeдeнo рeзyльтaти дocлiджeння 6íoxí-чiткoгo зaфaрбyвaння ceрeдoвищa в чoрний кoлiр. мiчниx тя фeрмeнтaтивниx влacтивocтeй вiдiбрaниx
штaмiв caльмoнeл.
Таблиця 2
Морфологiчно-тинкторiaльнa характеристика та культуральм влaстивостi в1д1б|)ани\ штaмiв сальмонел
Штями caльмoнeл Бyдoвa, фaрбyвaння, рyxливicть Хaрaктeриcтикa рocтy чeрeз
4-6 гoд iнкyбaцiï ня MŒ 24 год ш^б^и; вигляд, фoрмa i рoзмiр кoлoнiй ня:
MÜA КЛД
1 2 3 4 5
S. enteritidis, IVM-1e Пялички дрiбнi пoлiмoрфнi, ^ям^-гативш, рyxливi Рiвнoмiрнa iExen-crnm кaлaмyть, бeз ocaдy Глядю, блжкуч^ злeгкa випyклi з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-Eni, ближуч^ чoрнi
S. typhimurium, OPB-2ta Пялички дрiбнi пoлiмoрфнi, ^ям^-гативш, рyxливi Рiвнoмiрнa штен-cивнa кaлaмyть, бeз ocaдy Глядю, блжкуч^ злeгкa випукт з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-кл^ ближуч^ чoрнi
S. typhimurium, OPB-3tb Пялички дрiбнi пoлiмoрфнi, ^ям^-гативш, рyxливi Рiвнoмiрнa iнтeнcивнa кяля-муть, бeз oca^ Глядю, блжкуч^ злeгкa випyклi з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-кл^ ближуч^ чoрнi
S. dublin, OPB-4d Дрiбнi пoлiмoрфнi, грaмнeгaтивнi, рyx-ливi Рiвнoмiрнa iнтeнcивнa кяля-муть, бeз ocaдy Глядю, ближуч^ злeгкa випукт з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-кл^ ближуч^ чoрнi
S. gallinarum, DVD- 5g, Пялички дрiбнi пoлiмoрфнi, трям^-гативш, нeрyxливi Рiвнoмiрнa iнтeнcивнa кяля-муть, бeз ocaдy Глядю, ближуч^ злeгкa випyклi з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-кл^ ближуч^ cлaбo чoрнi
S. infantis, SOM-6i Птички дрiбнi пoлiмoрфнi, ^ям^-гативш, рyxливi Рiвнoмiрнa iExen-crnm кaлaмyть, бeз ocaдy Глядю, ближуч^ злeгкa випyклi з рiвними кряя-ми, 2-4 мм Глядю, злeгкa випу-кл^ ближуч^ чoрнi
БiохiMiчнi влaстивостi вцтраних штамнв сальмонел
Ш^зикки Штями caльмoиeл
S. enteritidis IVM-1e S. typhimurium OPB-2ta S. typhimurium OPB-3tb S. dublin, OPB-4d S. gallinarum, DVD-5g S. infantis, SOM-6i
Ciркoвoдeнь + + + + ± +
Iидoл - - - - - -
Зacвoeиия цитрaтy ± ± ± ± - +
Рeaкцiя з мeти-лoвим чeрвoиим + + + + + +
Рeaкцiя Фoгec-Прocкayeрa - - - - - -
Глюкoзa К+, Г+ К+, Г+ К+, Г+ К+, Г+ К+, Г+ К+, Г+
Лaктoзa - - - - - -
Mmmx + + + + + +
Caxaрoзa - - - - - -
Maльтoзa + + + + + +
Kcилoзa ± ± ± ± ± ±
Дульцит ± + + ± + ±
Жeлaтинa - - - - - -
Примiткa: + - пoзитивнa рeaкцiя; — нeгaтивнa рeaкцiя; ± - cлaбo вирaжeнa рeaкцiя.
З нaвeдeниx y тябл. 3 дaниx бaчимo, щo вiдiбрaнi штями caльмoнeл мэють типoвi для caльмoнeл 6íoxí-мiчнi влacтивocтi. Bci вoни фeрмeнтyють глютозу з yтвoрeнням киcлoти i газу, рoзщeплюють дo киcлoти мaльтoзy i мaннiт, нe фeрмeнтyють лaктoзy i caxaрoзy, нe гiдрoлiзyють жeлaтинy, yтвoрюють ciркoвoдeнь i нe yтвoрюють iндoлy, дэють пoзитивнy рeaкцiю з мeтилoвим чeрвoним i нeгaтивнy рeaкцiю Фoгec-Прocкayeрa, cлaбo зacвoюють coлi лимoннoï киcлoти.
У тябл. 4 нaвeдeнo рeзyльтaти дocлiджeнь вiрyлeн-тниx тя aнтигeнниx влacтивocтeй вiдiбрaниx штaмiв
caльмoнeл. З дaниx, нaвeдeниx y тябл. 4, виднo, щo нaйвищoю пaтoгeннicтю для бiлиx мишeй вoлoдiли штями S. dublin OPB-4d (cмeртeльнa дoзa 1000 м/т) i S. typhimurium OPB-3t (cмeртeльнa дoзa 10000 м/т); oбидвa штями видiлeнi вiд тeлят в чac cпaлaxy caль-мoнeльoзy. Штям S. typhimurium OPB-2t, який був iзoльoвaний вiд трупя курчяти, щo зaгинyлo вiд caль-мoнeльoзy, тeж вoлoдiв пoрiвнянo виcoкoю вiрyлeнт-нicтю - cмeрть бiлиx мишeй нacтyпaлa вiд дoзи y 10 млн м/т. Штям S. enteritidis IVM-1ea мяв cлaбo вирaжeнy вiрyлeнтнicть - cмeрть бiлиx мишeй стри-
чиняла лише доза в 1 млрд м/т. Штами S. gallinarum DVD-5g i S. infantis SOM-6ia виявилися не патоген-ними для бших мишей.
Аналiзуючи результати антигенно! активностi вь дiбраних штамiв, варто вшзначити, що найвищу актившсть проявили штами S. typhimurium OPB-3tb (1:256±154), S. dublin OPB-4d (1:192 ± 51), S. typhimurium ОРВ-21а (1:192 ± 82); дещо нижчу активнiсть - S. enteritidis IVM-1e (1: 160 ± 96) та S. infantis SOM-6i (1:144 ± 77); найменшою антиген-ною актившстю володiв штам S. gallinarum DVD-5g (1:72 ± 43).
Отриманi даш свiдчать, що мiж ступенем вiрулен-тностi штамiв та !х антигенною актившстю виявля-еться прямий корелятивний зв'язок - чим вища вiру-лентнiсть дослiджуваного штаму сальмонел, тим вища його антигенна актившсть. Виявлений зв'язок мiж цими двома бюлопчними характеристиками вщбра-них штамiв може мати важливе значения при вiдборi штамiв для конструювання ефективних протисальмо-нельозних вакцин, а тому потребуе подальшого досль дження.
Вiрулентнi та антигеннi властивостi вГмбраних штамiв сальмонел
Таблиця 4
Штами сальмонел Мшмальна смертельна доза (LDm) для би мишей, в КОУ/гол Титри аглютииiиiв (n = 3)
min - max (M ± m)
S. enteritidis IVM-^а 1х109 1:80-1:320 1:160 ± 96
S. typhimurium OPB-2ta 1x10' 1:80-1:320 1:192 ± 82
S. typhimurium OPB-3tb 1х105 1:160-1:640 1:256 ± 154
S. dublin OPB-4d 1х104 1:160-1:320 1:192 ± 51
S. gallinarum DVD-5g 0 1:40-1:160 1:72 ± 43
S. infantis SOM-6ia 0 1:80-1:320 1:144 ± 77
Виявлено, що чим бшьш вiддалений термiн ввд да-ти iзоляцil штаму з ешзоотичного вогнища сальмоне-льозу, тим нижча його вiрулентнiсть. Це особливо чпжо видно на штамах X dublin ОРВ-4d (дата видь лення 08.09.2014 р., вiрулентна доза - 1х104 м.т./гол), & 1урЫшигшт ОРВ-3Ш (дата видiлення 28.08.2013 р., вiрулентна доза - 1х105 м.т./гол), X 1уркшипит ОРВ-2ta (дата видшення 21.03.2011 р., вiрулентна доза -1х107 м.т./гол) i & enteritidis IVM-1ea (дата видiлення 12.08.2010 р., вiрулентна доза - 1х109 м.т./гол). Виня-ток становить штам X т/ап^^' SOM-6ia, який був видшений найпiзнiше, але виявився не патогенним для бших мишей, що е властивим для цього виду са-льмонел.
Очевидно, що тривале збертання полових iзолятiв у музейних умовах, а саме без пасажування через оргашзм сприйнятливих тварин, веде до зниження або й повно! втрати вiрулентних властивостей, що добре видно з результата наших дослвджень. Подiбне явище спостер^али деяк1 дослiдники, вивчаючи вплив три-валого зберiгання на вiрулентнi властивостi польових iзолятiв клостридiй i навiть збудника сибiрки (Ipatenko et а1., 1991; Boiko et а1., 2008).
Виявлене нами явище зниження вiрулентностi аж до повно! И втрати у музейних штамiв сальмонел i пов'язане з цим зниження антигенно! активносл, очевидно, мае вплив на протективну активнiсть виро-бничо-контрольних штамiв i повинно враховуватися при конструюванш вакцинних препаратiв проти саль-монельозу.
Проте це припущення потребуе експерименталь-ного пiдтвердження у серi! лабораторних та виробни-чих випробувань.
Висновки
1. Вс вiдiбранi штами мають характернi для сальмонел морфолопчш ознаки, тинкторiальнi та бiохiмi-
чнi властивостi та ввдповвдно для кожного виду сальмонел типову антигенну структуру.
2. Чотири iз вiдiбраних штамiв сальмонел, зокрема S. dublin OPB-4d, S. typhimurium OPB-3ta, S. typhimurium OPB-3tb i S. enteritidis IVM-1ea е в рiзному ступенi вiрулентними для бших мишей, тим-часом як штами S. gallinarum DVD-5g i S. infantis SOM-6ia виявилися невiрулентними.
3. М1ж ступенем вiрулентностi штамiв та !х антигенною актившстю е певний взаемозв'язок - чим вища вiрулентнiсть дослвджуваного штаму сальмонел, тим вища його антигенна актившсть.
4. Чим бшьш вщдалений термш ввд дати видiления штаму з ешзоотичного вогнища сальмонельозу, тим менша його вiрулентнiсть, тобто тривале збер^ання музейних штамiв сальмонел веде до зниження вiру-лентностi або й до повно! !! втрати.
Перспективи подальших дослгджень. Подальшi дослiдження будуть спрямованi на випробовування рiзних живильних середовищ i вадпрацтовання техно-лопчних режимiв культивування виробничих штамiв з метою максимального накопичення мшробно! маси.
Бiблiографiчмi посиламмя
Boiko, P.K., Sen, O.M., Kurtiak, B.M. (2014). Osoblyvosti kontroliu epizootychnoho protsesu za salmonelozu ptytsi u ptakhivnychykh hospodarstvakh Ukrainy. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni Gzhytskoho. 16, 3(60), 58-64 (in Ukrainian). Kriukova, N.V. (2011). Salmoneloz ptytsi (serotyp Salmonella enteritidis) ta zasoby yoho spetsyfichnoi pro-filaktyky. Veterynarna medytsyna. Mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. Kharkiv: IEKVM. 95, 249-250 (in Ukrainian). Nikitjuk, N.M. (2000). Rol' zhivotnyh i ptic kak istochni-kov sal'monelleznyh zabolevanij cheloveka. ZhMJel. 10, 5-9 (in Russian).
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 78
Salgereeva, S.M., Osovskih, N.T., Dorofeeva, S.G. (2007). Rekomendacii po vyrashhivaniju mjasnoj pticy i brojlerov. M. (in Russian).
Stehnii, B.T., Hliebova, K.V., Petrenchuk, E.P. (2013). Analiz epizootychnoho monitorynhu bakterialnykh zakhvoriuvan silskoho-podarskoi, dykoi ta dekoratyvnoi ptytsi na terytorii Skhodu Ukrainy. Vet. medytsyna: Mizhvid. temat. nauk. zb. - Kharkiv: NNTs IEKVM. 97, 232-233 (in Ukrainian).
Trotskyi, M.S. (2012). Salmoneloz ptakhiv osnovna prychyna salmonelozu liudei Tvarynnytstvo sohodni. 2, 34-37 (in Ukrainian).
Plitov, I.S. (2011). Indikacija patogennyh bakterij, cirkuli-rujushhih v pticevodcheskih hozjajstvah. Probl. vet. sanitarii, gigieny i jekologii. 1(5), 63-65 (in Russian).
Pundiak, T.O. (2015). Retrospektyvnyi serolohichnyi skryninh salmonelozu velykoi rohatoi khudoby u
zakhidnykh oblastiakh Ukrainy. Dysert... kand.. vet. nauk. K., 146 (in Ukrainian).
Skorodumov, D.I., Subbotin, V.V. (2005). Mikrobiologicheskaja diagnostika bakterial'nyh boleznej zhivotnyh. M.: Izograf (in Russian).
Boiko, P.K., Akymenko, L.I., Kovalenko, L.V., Boiko, O.P. (2008). Vidbir perspektyvnykh shtamiv Slostrid-ium chauvoei dlia deponuvannia u depozytarii DNKIBShM. Veterynarna biotekhnolohiia. Materialy konferentsii, prysviachenoi 10-richchiu stvorennia DNKIBShM. K.: DNKIBShM .13(1), 223-230 (in Ukrainian).
Ipatenko, N.G., Gushhin, V.N., Shhenev, A.I. (1991). Pochva - osnovnoj rezervuar vozbuditelja sibirskoj jazvy. Veterinarija. 12, 23-26 (in Russian).
Received 20.09.2017 Received in revised form 6.10.2017 Accepted 13.10.2017
