CC BY
62УДК:616.89-036.865
ВИНИКНЕННЯ ОБМЕЖЕНЪ ЖИТТСД1ЯЛЪНОСТ1 У ПСИХ1ЧНО ХВОРИХ
(сутндеть та розумшня понять)
Г. А. npi6, О. Б. Кузъмт Украшський науково-дослщний шституг сощально! i судово! псих1атрИ та наркологи КРУ «Кримська республжанська психiатрична лiкарня № 1»
Резюме. У статп викладеш погляди на розумiння виникнення обмежень життед1яльносп у психiчно хворих. Розглянуто аспекти застосування даних категорiй у практики медико-содiальноi експертизi та реабмггадп.
Ключов1 слова: медико-содiальна експертиза, обмеження життeдiяльностi (ОЖ), содiальна недостатшсть (СН).
Постанова проблеми у загальному вигляд1 та "й зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. В сучасних медичних дослщженнях з питань д1яльносп медико-сощальних експертних комюш (МСЕК) у контекстi визначення обмежень життед1яльносп (ОЖ) псих1чно хворих увага прид1ляеться науковому анамзу д1яльносп МСЕК, якш проводиться у дешлькох напрямках: по-перше, власне анамз роботи МСЕК (навантажен-ня, форми роботи) та ощнка причин швалщносп, яка включае анамз швалщносп хворих псих1атричного профмю, у тому числ1 причин високо! питомо! ваги швалщносп I—II груп; по-друге, ощнку результапв якосп диспансерного обслуговування швалщдв в лшувальних закладах; по-трете, анамз чиннишв первинно! швалщносп. Шдкреслюеться, що результати анамзу д1яльносп МСЕК використовуються для розробки заход1в з вдосконалення експертно! та реабштадшно! допомоги [1]. Шроте, д1ева допомога хворим можлива лише при поеднанш двох принцитв: - перший - використання результапв анамзу д1яльносп МСЕК у практищ лшувальних заклад1в; - другий - побудова МСЕ дослщження на засадах м1жнародних пщход1в за допомогою використання вггчизняного методичного забезпечення визначення СН та ОЖ.
Вченими зазначаеться, що науково-дослщш роботи з проблеми визначення ОЖ у галузi псих1атри носять теоретичний характер, а орiентацiя дослщжень виключно на лiкувальнi заклади або на потреби МСЕК призводить до !х обособлення, а !х результати iнодi е су-перечливими. Шоряд з тим вiдмiчаеться складшсть практичного використання наукових розробок у д1яльносп МСЕК [2-24]. Дослщження щодо вивчення показникiв iнвалiдностi з точки зору !х впливу на розвиток ОЖ та СН поодинош [5] та переважно являють собою звггшсть МСЕК, яка за стандартом оргашзади та функщонування спедiалiзованих МСЕК, затверджених МОЗ Украши, обов'язково повинна мгстити аналiз структури, динамши, причин швалщносп тощо. Результати дих дослщжень вщповщають виключно потребам МСЕК й не придатш для корекди 1ндивщуально! програми реабiлiтадii (1ШР) iнвалiдiв у лшувальних псих1атричних закладах. Таким чином, за результатами наукових дослщжень [13-18] визна-чено, що ниш в Укра1ш: не проводиться комплексних дослщжень показниюв швалщносп з позидп 1х впливу на формування ОЖ та СН у хворих на психiчнi розлади. Вщсутне системне вивчення дано! проблеми у псих1атричних, реаб1лтгадшних закладах та МСЕК. Шоодинош дослщження орiентованi лише на експертнi або лшувальш заклади, тому !х результати не можливо широко застосувати з метою проф1лактики iнвалiдностi.
Важливими проблемами при психiчних та поведiнкових розладах е медична, соцiальна та професшна ощнка хворих в умовах МСЕ та розробка реабмггащйно! програми [10]. Шроте, недостатне урахування основних приндип1в МСЕ призводять до планування i проведен-ня не завжди адекватних потребам пащента реабiлiтадiйних заходiв. РеабШтащя пащенпв часпше зводиться до фшсування проблем хворих, тодi як !х дшсне виргшення можливе лише в умовах, коли визначення ОЖ та СН стане невщ'емною складовою частиною вис-новку МСЕ й визначатиметься на основi обгрунтованого методичного забезпечення [11]. Отже, одне iз основних завдань МСЕ - пщвищення рiвня содiального функдiонування (СФ) та якосп життя хворих на психiчнi розлади, не реамзуеться у повною мiрою. Визнанням актуальностi ще! проблеми стало пщписання дворiчноi угоди про сп1вробггнидтво м1ж МОЗ Украши та Свропейським регiональним бюро ВООЗ на 2006-2007 рр. вщ 28.12.2005 р., в якш прiоритетним напрямком визначено пщвищення ефективностi роботи зi сприяння змщненню здоров'я та проф1лактики нешфекдшних захворювань, зокрема розробку проекту нащонально! полiтики з психiчного здоров'я та плану дш на основi Свропейського плану дiй з психчного здоров'я.
AHaAi3 дослщжень i публжацш та видтення невирiшених ранiше частин загально! проблеми, котрим присвячена стаття. Анал1з наукових праць [10-11, 17, 19-24] свщчить про вщсутшсть достатньо! кжькосп дослiджень у вггчизнянш сощальнш псих1атрИ з пи-тань категорш порушення, ОЖ, СН та складшсть !х диференщювання при формуванн ек-спертного висновку при проведенн МСЕ. У роботах зазначаеться необхiднiсть тлумачення сутп понять ОЖ, у практики МСЕ та реабмггаци психчно хворих. До невирiшених рангше частин проблеми можна вiднести вщсутшсть на сьогоднгшнш день единих поглядiв щодо розумiння поняття ОЖ у псих1атрично! практицi.
Метою дослщження е вивчення сутностi та розумшня поняття «обмеження жнттед1яльносп» в практищ псих1атрично! МСЕ та реабШтацп.
Завдання дослщження: з точки зору бюпсихосощального пщходу дослщити трактування поняття «обмеження жнттед1яльносп» у псих1атрично! практищ.
Матерiал та методи дослщження. Вiтчизнянi та шоземт дослщження з питань медико-сощально! реабШтащ! психiчно хворих, якi мають обмеження життедiяльностi та сощальну недостатшсть. Методи дослщження: теоретичний анал1з та узагальнення наукових першод-жерел за дослщжуваною проблематикою.
Виклад основного матерiалy дослщження. Нинi у свiтi дослщження проблеми ОЖ базу-ються на положеннях сучасно! концепцп ОЖ, представлено! в М1жнародна класифшащя функцiонування, обмеження жнттед1яльносп та (МКФ) та концепцп насладив хворо-би [13-16]. Згадно МКФ ОЖ визначаеться як бюпсихосощальна категор1я та представляе собою «насладок або результат складних взаемовадносин м1ж змшою здоров'я шдивада, особистiсними i зовнiшнiми чинниками, що представляють умови, в яких живе шдивад». В МКФ викладеш та теоретично обгрунтоваш стандартизованi падходи до ощнювання насладшв змiн здоров'я, що проявляються обмеженнями «активность та «участi». Наявнiсть в МКФ деталзованого перелжу сфер життед1яльносп iндивiда та ушфжовано! шкали пору-шень дозволяе застосовувати 11 у якосп методологiчного iнструмента дослщження ОЖ. Про-те використання МКФ в МСЕ при окремих захворюваннях не набуло поки що практично! реал1зацп. Зокрема, юнуе необхiднiсть вивчення та розробки конкретних критерив ОЖ при психчних розладах. МКФ враховуючи сощальш аспекти iнвалiдностi водночас не розглядае швалщшсть лише у якостi «медично!» або «бюлопчно!» дисфункцп. Врахування у МКФ кон-текстуальних чиннишв, яш також включають екологiчнi фактори, дозволяе рееструвати вплив середовища на функщонування людини [13-17].
МКФ доповнюе М1жнародну класифiкацiю хвороб 10 перегляду ВООЗ й мютить iнформацiю про дiагностику та стан здоров'я, проте обходить функщональний стан людини. МКХ-10 та МКФ е основними класифшащями, якi входять до сгмейства мгжнародних класифiкацiй ВООЗ. Функщонування та швалщшсть розглядаеться як складний взаемопов'язаний стан здоров'я оаб та контекстуальних чиннишв оточуючого середовища, а також особиспсних чиннишв. МКФ розглядае данш аспекти як iнтегративнi та динатчш, а не лiнiйнi та статистичш У формулюваннях МКФ прийнята нейтральна позищя у вiдношеннi до етюлоги, акцентуеться увага на функци, а не на стан або хворобi [16]. Таким чином, МКФ враховуе сощальш аспекти швалщносп та розкривае мехашзм впливу соцiального та фiзичного навколишнього середовища на функщонування людини. У МКФ уа медико-сощальш умови розглядаються на р1вноправнш основ^ незалежно вiд причин яш !х викликали. Такш нейтральний пщхщ дозволив урiвняти психiчнi розлади з фiзичними захворюваннями [16]. Нова «мова» МКФ стала епохальною подiею, що призвела до поси-лення позицш реабЫтаци у межах медичного спiвтовариства, змши професшних поглядiв та зв'язшв, полшшення комуншаци м1ж пацiентами та професюналами у галузi медико-сощально!, трудово! та професшно! реабiлiтацii [13].
Сучасними науковими дослщженнями [13-24] доведено, що пщхщ, запропонова-ний у МКФ, е шструментом виявлення та ощнювання результативностi та ефективностi реабiлiтацiйних послуг за допомогою функционального пщходу та втручань з ощнки орiентацп. Таким, чином МКФ е м1жнародним науковим iнструментом щодо визначення поняття людсько! дiяльностi та iнвалiдностi для клжчних наукових дослщжень, розробки полiтики у сферi надання державно! допомоги хворим.
Потрiбно зазначити, що МКХ-10 забезпечуе стандартне формулювання та е базою для опису здоров'я и пов'язаних з ним стан1в. Напротивагу МКФ описуе функщонування з трьох точок зору: тма, особистосп та суспмьства й упорядковуе шформащю у двох частинах. Пер-
ша присвячена функщонуванню та швалщносп, друга - охоплюе супутш чинники. Компо-ненти функщонування та швалщносп пщроздьляються на органи компонента - функдiï та анатом1чш структури. Проблеми в оргаш, функдiï або структур! вважаються порушенням. Другим компонентом е вид д1яльносп. При дьому пiд компонентом д1яльносп розумiють ви-конання завдання (ди) окремими особами, а ïхня участь у д1яльносп визначаеться шляхом одшювання учасп у життевих ситуадiях. Труднощ на р1вн1 особи в1дм1чаються як обмеження активносп, а на р1вш сусп1льства - обмеження учасп. Компонент контекстуальних чиннишв е незалежним та невщ'емним елементом класифiкадiï та подмяеться на еколопчш й особиспсш чинники. При дьому екологiчнi мають вплив на компоненти функдiонування та швалщшсть, а особиспсш не класифшуються у МКФ. Отже, кондепдiя МКФ унеможливлюе розумiння пойняти швалщшсть без розгляду еколопчних чинникiв [15].
Виходячи !з мiжнародних шдходав в Украш1 у психiатричнiй МСЕ особливу увагу на-було питання встановлення наявносп порушення, ОЖ та його ступеню, СН та формування на щй пiдставi експертного висновку. У п. 1.1 положенш «Про медико-содiальну експер-тизу i iндивiдуальну програму реабШтадп та адантащï швалща» вщ 22.02.92 р. № 83 вка-зано, що МСЕ визначае ступень обмеження життедiяльностi (СОЖ) людини, встановлюе причину, час настання, групу iнвалiдностi, сприяе проведенню ефективних заход1в шодо профмактики швалщносп, реабiлiтадiï шваладв, пристосування ïх до суспiльного життя. Також МСЕ виявляе компенсаторно-адаптад1йн1 можливосп особи, реалзащя яких спри-ятиме функдiональнiй, психолоичнш, содiальнiй, професшнш реабiлiтадiï та аданта^ швалща. Висновок МСЕК повинен охоплювати ус1 складов1 життед1яльност1 та по суп ста-вати правовою основою розробки реабмттащйних заход1в. Формування висновку е особливо вщповщальним, оскiльки впливае на подальшу долю пащента.
Законом Украши «Про основи соцiальноï захищеносп швалщдв в УкрашЬ визначаеться, що швалщом е особа з1 стшким розладом функцiй оргашзму, зумовленим захворюван-ням, наслiдком травм або з уродженими дефектами, що призводить до ОЖ и обумовлюе необхiднiсть соцiальноï допомоги i захисту. Под1бне визначення швалщносп наведено у iнструкцiï «Про встановлення груп швалщносп» [18]. Життедiяльнiсть у згаданих вище актах визначаеться, як повсякденна дiяльнiсть, що забезпечуе людиш юнування, юнування шших члешв суспiльства та всього суспмьства у цiлому шляхом навчання, сшлкування, орiентащï, пересування, самообслуговування, контролю за своею поведшкою, учасп у трудовш дiяльностi. Вказуеться, що життедiяльнiсть являе собою штегращю ф1зичних, психолопчних та сощальних функдш людини. В свою чергу ОЖ - де неможлив1сть вико-нувати повсякденну дiяльнiсть способом та в об'ем1, звичайних для людини, що створюе перешкоди у сощальному середовищ^ ставить ïï в незручне становище пор1вняно з1 здо-ровими людьми i проявляеться частковою або повною втратою здатносп до самообслуговування, пересування, ор1ентади, спмкування, навчання, контролю за поведшкою, а також значним обмеженням обсягу трудовоï д1яльносп, зниженням квалiфiкадiï i призводить до соцiальноï дезадантадiï [18]. СОЖ - величина вщхилення вщ норми д1яльност1 людини. СОЖ характеризуеться одшею або поеднанням декiлькох зазначених критерив. Базовими приндипами у робота з психчно хворими е мш1мальна 1золяд1я пащенпв вщ соцiального оточення та усунення медико-соцiальних наслщшв психчних розлад1в; штенсифшадя лшування та сприяння вщновленню соцiального статусу хворих [18]. Особливою проблемою при психчних та поведшкових розладах визнаеться медичне, сощальне та професшне одшювання хворих, яке здшснюеться у мереж! МСЕК.
Хоча ниш в Украш1 сощальну дезадаптащю розглядають вщповщно до м1жнародних п1дход1в [15-24] як наслщок обмеження здатносп до пересування, ор1ентади, самообслуговування, контролю над поведшкою, спмкування, трудовоï д1яльност1, навчання, водночас лшар1-псих1атри не мають единих для Украши критерив ощнки СН та визначення ОЖ при психчних розладах [10, 17].
МСЕК пщпорядковаш МОЗ Украши визначають СОЖ людини, шльги, групу швалщносп, сприяють проведенню ефективних заход1в щодо профмактики швалщносп, реабштади" швалщв, ïx пристосування до сусшльства. МСЕК виявляе компенсаторно-адаптащйш можливосп особи, реамзадя яких сприятиме функщональнш, психолопчнш сощальнш, професшнш реабiлiтадiï та адантадiï швалщв [24]. МСЕ склалася емшрично та у ïï ефективносп значну роль вщграе компетенцiя експерта, а саме професшний досвщ та моральш якосп лшаря, а не лише беззаперечне виконання вимог нормативних документiв. Тому питання, яш повинен вир1шити лiкар-експерт, потребують знань не лише медичних критерiïв, а й сощальних, юридичних та професiйниx чиннишв, яш обмежують житщщяльшсть та призводять до СН. Слщ зазначити, що нормативш документи, якими керуються лiкарi-експерти, недостатньо
дocкoнaлi. Piшeння MCEK, якi винocятьcя ^и ïx викopиcтaннi, нe зaвжди мaють жopcткy apгyмeнтaцiю, y eкcпepтнoмy piшeннi пpиcyтнi як oб'eктивний, Tax i cyб'eктивний кoмпoнeн-ти [24]. B нopмaтивнo-зaкoнoдaвчiй бaзi нeвчacнo вiдoбpaжaютьcя Ti змши, якi вiдбyвaютьcя y cycпiльcтвi. B нacлiдoк цьoгo ocтaннiм чacoм кiлькicть гpoмaдян, якi звepтaлиcя дo cyдy y зв'язку з нeпoгoджeнням з piшeнням MCE, зpocлo в дeкiлькa paзiв [24]. Пiдтвepджeнням нeoбxiднocтi виpiшeння цьoгo питaння cTaAo ввeдeння y cклaд oблacниx MCEK пocaди юpиcтa (згiднo Пoлoжeння пpo MCE вщ 22.02.1992 p. № 83) [21].
PeзyAьтaти нayкoвиx дocAiджeнь [1B, 22] cвiдчaть пpo нeдocтaтню вивчeнicть питaнь визнaчeння cкAaдoвиx мeдичнoгo ^mepra ОЖ y пaцieнтiв, якы cтpaждaють пcиxiчним poзAaдoм. У мeдичнiй дoкyмeнтaцiï нeдocтaтню виcвiтAeнo cкAaдoвi мeдичнoгo ^mepiTO ОЖ, фopмyвaння виcнoвкy щoдo CH ycклaднюeтьcя вiдcyтнicтю aAгopитмy визнaчeн-ня пoкaзникiв мeдичнoгo кpитepiю ОЖ. Окpeмi дocAiджeння e тeopeтичними cпpoбa-ми aAama^i пpинц;иmв мiжнapoдниx пiдxoдiв дo Iнcтpyкцiï пpo вcтaнoвAeння гpyп iнвaлiднocтi [1B, 22]. Тoмy бeз пpoвeдeння кoмпAeкcниx дocлiджeнь, якi дoзвoлять poзpo-бити eдиний дифepeнцiйoвaний пiдxiд щoдo визнaчeння дiaгнocтичнoгo нaвaнтaжeння sa oкpeмi cкAaдoвi мeдичнoгo кpитepiю, цe 6УДУТЬ лишe cпpoби пpиcтocyвaння дo зaxiдниx cтaндapтiв. Дo мeдичнoгo кpитepiю ОЖ вiднocитьcя кAiнiкo-пcиxoпaтoAoгiчнa cимптoмa-тикa, якa cтвopюe cвoepiднe зaмкнyтe кoAo пpoблeм. З oднoгo бoкy вoнa e пpoвoкyючим фaктopoм, a з iншoгo бoкy - нacлiдкoм пoгipшeння пот^ч^го cтaнy, щo пpизвoдить дo m-pyшeння взaeмoвiднocин y cycпiAьcтвi в тш aбo iншiй cфepi життeдiяльнocтi. Анaлiз мeдич-нoгo кpитepiю довидон ïpyнтyвaтиcя нacaмпepeд нa кoмпAeкcнoмy дocлiджeннi cкAaдoвиx, якi пpизвoдять дo ОЖ тa CH. Ha пiдcтaвi дaнoгo кpитepiю фopмyютьcя зaxoди з мeдичнoï peaбiAiтaцiï. Тpeбa зaзнaчити, щo в тeпepiшнiй чac cиcтeмнoгo пiдxoдy щoдo oцiнки c^a-дoвиx мeдичнoгo ^mepra ОЖ нa пiдcтaвi мiжнapoдниx ^m^pus нe icнye. B якocтi ro-Aoвнoгo чинникa тaкoгo cтaнoвищa визнaчaeтьcя вiдcyтнicть мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння лiкyвaльниx, peaбiлiтaцшниx тa eкcпepтниx зaкAaдiв.
Дocлiджeння coцiaльнoгo кpитepiю ОЖ [1B,22] cвiдчaть пpo нeдocтaтнe виcвiтAeння y мeдичнiй дoкyмeнтaц;iï cклaдoвиx coцiaльнoгo кpитepiю ОЖ тa cклaднicть aнaAiзy йoгo пoкaзникiв, яш oбмeжyють життeдiяAьнicть, a тaкoж фopмyвaння нa ïx пiдcтaвi виcнoвкy rnftAo coцiaAьнoгo cтaтycy пaцieнтa. TaE, oпитyвaння Aiкapiв-eкcпepтiв пoкaзaAo, щс y eкcпepтнoмy виcнoвкy Aишe 35,2% eкcпepтiв ^вн^тю вcтaнoвлюють coцiaAьнi кpитepiï, якi пpизвoдять дo ОЖ. B cвoю чepгy чacткoвo ïx визнaчaють - S6,B%, ne визнaчaють - 7,B% лiкapiв. Пopяд з тим, вcтaнoвAeння ycix cкAaдoвиx coцiaAьнoгo кpитepiю ОЖ ^ пpoвoдитьcя. TaR, джepeAa пpибyткy вcтaнoвлюeтьcя y - 60,B ± 4,B%, нaявнicть тa кoмфopтнicть житля - 64,7±4,7%, кoмyнaльнoï iнфpacтpyктypи - 4l,2±4,9% випaдкiв. TaHa cитyaцiя cкAaAacя внacлiдoк тoгo, щo вcтaнoвAeння пoкaзникiв coцiaAьнoгo кpитepiю ОЖ мeтoдичнo ne зaбeзпeчeнo, щo пpи-звoдить дo iгнopyвaння ïx y eкcпepтнoмy piшeннi [3].
Дocлiджeння пoкaзникiв тpyдoвoï дiяльнocтi тa пpoфeciйнoгo кpитepiю ОЖ [13, 21] cвiдчить пpo: cкAaднicть фopмyвaння ia ïx пiдcтaвi виcнoвкy щoдo ïx^oro впливу ia poзви-тoк CH; нeдocтaтнe виcвiтAeння y мeдичнiй дoкyмeнтaц;iï cкAaдoвиx пpoфeciйнoгo кpитepiю ОЖ. Пapaмeтpaми oцiнки тpyдoвoï дiяльнocтi e: збepeжeння aбo втpaтa пpoфeciйнoï здaтнocтi, мoжливicть тpyдoвoï дiяльнocтi зa iншoю пpoфecieю, якa зa квaлiфiкaцieю дopiвнюe пoпepeднiй; oцiнкa дoпycтимoгo oбcягy poбoти y cвoïй пpoфeciï i пocaдi; мoжливicть тpyдoвoï зaйнятocтi в звичaйниx aбo cпeцiaльнo cтвopeниx yмoвax. Обмeжeння здaтнocтi дo тpyдoвoï дiяльнocтi визнaчaeтьcя CОЖ [1B].
Пiдxoди дo oцiнки тpyдoвoгo cтaтycy бaзyютьcя нa мiжнapoдниx кpитepiяx щoдo виз-нaчeння ОЖ [13]. Пpoтe, як cвiдчaть нayкoвi дocлiджeння в Укpaiнi нинi cклaAacя cитyaцiя, зa якй тeopeтичнi poзpoбки MCE тa ïï нopмaтивнa бaзa знaчнo випepeджaють мoжAивicть ïx впpoвaджeння в e^mp^y ^aCT^y. Гoлoвнoю пpичинoю тaкoгo cтaнy e вiдcyтнicть мeтoдич-
зaбeзпeчeння тa вiдпoвiднoгo iнcтpyмeнтapiю для пpaктичнoï peaлiзaцiï нoвиx тexнoлoгiй MCE [5]. Bcтaнoвлeнo, moo пpoфeciйним кpитepiям ОЖ пpидiAяeтьcя нeдocтaтня yвaгa ^и фopмyвaннi eкcпepтнoгo виcнoвкy. Tas, лишe 47,1% Aiкapiв визнaчaють пpoфeciйнi ^mepri oбмeжeння життeдiяAьнocтi пoвнoю мipoю, a 52,9% чacткoвo. Kpiм тoгo, зa cклaдoм piвeнь квaлiфiкaцiï пpaцi визнaчaeтьcя Aишe 6Б,0%, здaтнicть викoнyвaти тpyдoвi oбoв'язки - 62,7%, a квaлiфiкaцшний дiaпaзoн - 47,1% eкcпepтiв. Tasa cитyaцiя cклaAacя в нacлiдoк вiдcyтнocтi нayкoвo poзpoблeнoгo iнcтpyктивнoгo зaбeзпeчeння rnAAo aнaлiзy cклaдoвиx пpoфeciйнoгo кpитepiю, rn;o в cвoю чepгy пpизвoдить дo iгнopyвaння ïx y eкcпepтнoмy piшeннi [3].
У дocлiджeнняx iнoзeмниx тa вiтчизняниx нayкoвцiв визнaчeння ОЖ тa CH poзглядaeтьcя як coцiaAьнa дiaгнocтикa [22, 23], дe пiд тaкoю poзyмieтьcя aнaлiз coцiaльнo-
побутових та середовищних умов !снування, а також професшно-трудових можливостей хворого [22]. Дослщження соцiальниx чиннишв при МСЕ та реабШтаид повинно охоплюва-ти ощнку: сiмейного стану; житлово-побутових умов юнування; матерiального становища; соцiально-побутову адаптащю особистосп; залежнiсть пащента вщ шших оаб; здатнiсть до незалежного iснування, самостшного проживання, у тому числ до самообслуговування, самостiйного пересування, орiентадiï, сшлкування, контролю поведiнку [22].
Як частину соцiальноï дiагностики вiдокремлюють поняття сощально-професшного статусу, який включае ощнку: р!вня освгти (загальноï та професiйноï), основноï професiï (спецiальностi), квалiфiкадiï, професiйниx знань та навичок, професiйного маршруту, за-гального трудового стажу, професiйного стереотипу, професи в якш прадюе людина на момент обстеження, умов та оргашзади прадi, радiональностi прадевлаштування, а також вщповщносп психоф!зюлопчним вимогам, яш пред'являються основною професiею, стану здоров'я шдивща [22].
Медико-соцiальна дiагностика мае на метi комплексну одшку медико-бiологiчноï, псиxологiчноï та соцiальноï складових, що дозволяе винести судження про наявшсть стшкост! та стутнь обмеження окремих категори життедiяльностi у пащента. Тому завдання псиxiатра-експерта при визначенш медико-соцiального прогнозу ширш!, н!ж у псих!атра, який прадюе в стащонар!. Експерта д!кавить у кожному випадку не лише загальний прогноз захворювання й прогнозування ймов!рносп виходу хворого !з приступу хвороби. Ек-сперт повинен дати вщповщь на питання про можлив!сть компенсади дефектш психши й пристосування пащента до повнощнного життя у суспмьств!, його здатшсть прадювати. У дьому складаеться своерщшсть висновку, який виносить псих!атр-експерт.
Кл!шчне вчення про прогноз функщонування у суспьльств! та прадездатшсть пащента у псих!атри розвиваеться на загальних для всiеï медидини теоретичних засадах. Так, на-приклад, класифшадя ступеня втрати прадездатносп будуеться не на анатом!чному приндит й не на основ! мехашчного обчислення вщсотка втрати прадездатносп, а на основ! фактичноï можливосп виконувати ту або шшу роботу без шкоди для здоров'я. Таким чином, науковдями визначаеться, що основу медико-сощального висновку складае кл!шчна картина зютавлена з вимогами, як! пред'являе суспмьство, умовами життя та професи до психчних функщй людини.
Висновки. Узагальнюючи вищевикладений теоретичний аналз та узагальнення наукових першоджерел можна зазначити, що на тепершнш час спостериаеться загальна тендендя, притаманна як заруб!жним так i украшським науковдям, щодо вивчення проблеми на-дання медичноï допомоги !з позиди визначення ОЖ та СН. Розглядаються р!зни аспекти даноï проблеми, де у длому зазначаеться необхщшсть будувати надання медико-соцiальноï допомоги психчно хворим на пщход! визначення ОЖ та СН. Перспективою подальших розв1док у даному напрямку е розробка шструктивно-методичного забезпечення МСЕК та реабмттадшних установ, яке б враховувало един! критери для однки ОЖ та СН при окремих психчних розладах.
Лггература
1. Дерезюк А. В. Стан медико-соцiальноï допомоги хворим на псих!чш розлади та об^рунтування можливостей ïï вдосконалення / А. В. Дерезюк, Н. М. Орлова // 1нноващйш д!агностичш теxнологiï в мед.- сод. експертиз! i реабiлiтацi'ï швал!щв: наук.- практ. конф. з мжнар. участю Укр. Держ. НД1 мед.- сод. проблем швалщносп, 21-22 верес. 2005 р.: матер!али конф.- Дншропетровськ: Пороги, 2005.- С. 16-18.
2. Про стан забезпечення в Укра"ш встановлених чинним законодавством сощальних, економ!чних, правових i конститущйних гарантш у сфер! соцiального захисту та реабЫтадп швалдав: постанова Верх. Ради Украши № 560-IV в!д 20.02.2003 р. [Електронний документ].- Шлях доступу: URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bm/laws/mam.cgi?nreg=560-15.- Заголовок з екрану.
3. Пр!б Г. А. Медичш, соцiальнi та професшш критери обмеження життед!яльноси в практик псиxiатричноï медико-соцiальноï експертизи / Г. А. Пр!б, В. I. Свшарьов, I. С. Дубщщ // Псих. здоров'я.- 2005.- № 4.- С. 16-20.
4. Пр!б Г. А. Сощальний та медичний критери обмеження життед!яльноси у практид! псиxiатричноï медико-соцiальноï експертизи / Г. А. Пр!б, В. В. Штенгелов, В. В. Марунич // Вюн. псиxiатрiï та психофармакотерапп.- 2005.- № 2.- С. 44-49.
5. Абрамов В. А. Основы качественной психиатрической практики / В. А. Абрамов, С. И. Табачников, В. В. Подкорытов.- Донедк: Каштан, 2004.- 248 с.
6. Стандарт оргашзащ", структури та функщонування спещал!зованих псих!атричних медико-соцiальниx експертних комюш та критери визначення обмежень життед!яльноси хворих з розла-дами психжи та поведшки: пос!б. для лжар!в МСЕК i ЛКК / А. В. 1патов, О. В. Серпеш, Т. Г. Войт-
чак [та ш.].- Дншропетровськ: Пороги. 2004.- 100 с.
7. Шитання оптим1защ! оргашзащ! та пщвищення ефективносл наукових дослщжень з проблем медико-сощально! експертизи та реабтгтадп швалщ1в / А. В. 1патов, О. В. Сериеш, Ш. Р. Шетра-шенко [та ш.[ // 1нноващйш д1агностичш технологи в мед.- сод. експертиз1 i реабЫтащ! швалщ1в: наук.- практ. конф. з м1жнар. участю Укр. Держ. НД1 мед.- сод. проблем швалщносп, 21-22 верес. 2005 р.: матер1али конф.- Дншропетровськ: Шороги, 2005.- С. 3-9.
8. Руководство по оденке ограничений жизнедеятельности / под ред. В. Б. Смычека.- Минск, 2003.- 93 с.
9. Нишфорук Р. I. Медико-сощальна допомога в псих1атрично! практищ / Р. I. Нишфорук, Л. М. Бара-новська, С. М. 1вченко // Шсих1чне здоров'я.- 2005.- № 1.- С. 59-61.
10. Организадия роботы и функдиональные обязанности врача-експерта медико-содиальной экспертной комиссии: метод. рекомендадии для врачей МСЭК, дентров мед.- сод. экспертизы, врачей леч.- проф. учреждений, обл. Упр. здравоохранения / сост.: Е. В. Сергиени, А. Ф. Башмаков, Т. Г. Войтчак [и др.].- Днепропетровск, Дншр-ВАЛ, 1997.- 22 с.
11. Ентош В. Шсих1атрична реаб^лгтащя: пер. з англ. / В. Ентош, М. Коен, М. Фаркас.- К.: Сфера, 2001.- 298 с.
12. Европейский план действий по охране психического здоровья. Шроблемы и пути их решения // Арх. псииатрп.- 2005.- № 1.- С. 7-16.
13. Международная классификадия функдионирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья: МКФ / Всемирная организадия здравоохранения.- Женева: ВОЗ, 2001.- 342.
14. Международная классификадия функдионирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья / М. В. Коробов, Г. Д. Шостка, В. Ю. Ряснянский [и др.] // Человек и его здоровье: материалы 6 Рос. над. конгресса.- СШб, 2001.- С. 216.
15. The International Classification of Functioning, Disability and Health: a new tool for understanding disability and health / T. B. Ustun, S. Chatterji, J. Bickenbach [et al.] // Disabil. Rehabil.- 2003.- Vol. 25, N 11/12.- P. 565-571.
16. Wirtz M. A. The international classification of functioning, disability and health-orientated Occupational Therapy Assessment: a Rasch analysis of its domains / M. A. Wirtz, S. Voigt-Radloff // Int. J. Rehabil. Res.- 2008.- Vol. 31, N 1.- P. 23-32.
17. Д1агностика р1вшв життед1яльноси псих1чно хворих у медико-сощальнш експертизи метод. рек. / Укр. НД1 сод. та судово! псих1атрп; уклад.: С. В. Шхщенко, Г. К. Дзюб.- К., 1997.- 20 с.
18. 1нструкд1я про встановлення груп швалщноси, затверджена Наказом МОЗ Украши № 183 вщ 07.04.2004 р. [Електронний документ].- Шлях доступу: URL: http://www.dcp.org.ua/publicaions/ zakon/6080.html.- Заголовок з екрану.
19. Овчаров В. К. Международная номенклатура нарушений, ограничений жизнедеятельности и со-диальной недостаточности: руководство по классификадии последствий болезней и причин инвалидности / Рос. АМН, НИИ содиал. гигиены, экономики и управления здравоохранением им. Н. А. Семашко. / Овчаров В. К. / - М.: НИИСГЭИУЗ, 1994.- 100 с.
20. Шоложення про шдивщуальну програму реабЫтащ! швалща: затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украши N 757 вщ 23 травня 2007 р. [Електронний документ].- Шлях доступу: URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=560-15.- Заголовок з екрану.
21. Оргашзащя та управлшня системою медично! реабтгтащ! швалщ1в: метод. рек. / Укр. гос. НИИ мед.- сод. проблем инвалидности / уклад.: Е. В. Сергшш, А. Ф. Башмаков, Т. Г. Войтчак [та. ш.].-Дншропетровськ: «РВА Дншро-ВАЛ», 1997.- 24 с.
22. Войтенко Р. М. Содиальная психиатрия с основами медико-содиальной експертизи и реабалитало-гии: руководство для врачей и психологов / Р. М. Войтенко.- СШб.: Фолиант, 2002.- 256 с.
23. Медико-сощальна експертиза псих1чних та повед1нкових розлад1в: навч.- метод. поиб. для лжар1в-псих1атр1в, нарколоив, лжар1в мед.- сод. експертних комюш i лжар1в-1нтершв / Л. М. Юр'ева, С. В. Шхщенко, Н. О. брчкова [та ш.].-Дншропетровськ: СШ «1нтертехнодрук», 2005.- 144 с.
24. Шравов1 аспекти д1яльноси Украшського державного НД1 медико-сощальних проблем швалщноси // А. В. 1патов, О. В. Сериеш, С. I. Черняк [та ш.] // Сучасш пробл. мед.- сод. експертизи та реабтгтащ! швалщ1в: зб. наук. прадь за матер1алами наук.- практ. конф. з м1жнар. участю, присвяч. 75-р1ччю Укр. держ. НД1 мед.- сод. пробл. швалщноси, 20-21 верес. 2001 р.- Дншропетровськ: Шороги, 2001.- С. 18-24.
25. Дерезюк А. В. Експертна ощнка ефективноси медико-сощально! допомоги контингентам хворих з хрошчними псих1чними розладами / А. В. Дерезюк // Вюн. Вшнид. держ. мед. ушверситету.-2000.- Т. 5, № 1.- С. 242-243.
26. Вивчити особливоси клшжи псих1чних захворювань, ускладнених нарколоичною патолоиею i роз-робити методики медико-сощально! експертизи та реабЫтащ! хворих з дими розладами: звгт НДР (заключ.) / Укр. НД1 сод. та судово! псих1атрп та наркологи; кер. В. В. Штенгелов; викон.: Г. А. Шр1б, Д.Д. Лоза, О. А. Щербаков! [та ¡и.].- К., 2001.- 143 с.- № 0199U000496.
ВОЗНИКНОВЕНИЕ ОГРАНИЧЕНИЙ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ У ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫХ (суть и понимание понятий)
Г. А. Приб, А. Б. Кузьмин Украинский НИИ социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины КРУ «Крымская республиканская психиатрическая больница № 1»
Резюме. В статье изложены взгляды на понимание возникновения ограничений жизнедеятельности у психически больных. Рассмотрены аспекты применения данных категорий в практике медико-социальной экспертизы и реабилитации.
Ключевые слова: медико-социальная экспертиза, ограничения жизнедеятельности, социальная недостаточность.
VITAL ACTIVITY LIMITATIONS IN PSYCHIATRIC PATIENTS (understanding the essence and concepts)
G. Prib, A. Kuzmin
Ukrainian Research Institute on Social And Forensic Psychiatry and Substance Abuse Kyiv Crimean republican establishment «Clinical psychiatric hospital № 1»
Abstract: The author expounds his view on development of vital activity limitations in psychiatric patients; and on different aspects of using of this categories in the evaluation of disability practice.
Key words: medico-social expert evaluation, criteria of disability, social failure.
УДК 616.895.8:616.89-02-055
СУЧАСН1 НАУКОВ1 ПОГЛЯДИ НА ГЕНДЕРНО ОБУМОВЛЕНУ СПЕЦИФ1КУ СОЩАЛЬНОГО ФУНКЩОНУВАННЯ Ж1НОК, ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ШИЗОФРЕН1Ю, ТА IX ТЕРАПН (аналгсичниЗ огляд лгсератури)
Н. М. Юр'ева ДУ «КДМУ гмеш С. I. Георпевського»
Актуальн1сть: Вщнедавна дослщники стали придмяти увагу гендерним вщмшностям при розладах шизофренного кола [1-4]. Це вщбуваеться задля пояснення гетерогенносп захворю-вання. Однак, доа лишаються невирiшеними багато питань щодо гендерних вщмшностей пацieнтiв при шизофрени. Розглянемо детально й узагальнимо найбмьш розповсюдженi уяв-лення з приводу кореляцшних характеристик гендеру та шизофрени. 1снують дослiдження, якi вказують на те, що шизофрешею страждають в бмьшосп чоловiки. Багатьма науков-цями пiдкреслюеться, що у чоловiкiв вш манiфестацii - бiльш раннiй, анiж у жшок [6]. Що ж стосуеться симптоматики, то отриманi дан не е однозначними. Деякi автори висувають припущення, що чоловiки схильш до бiльш негативних симптомiв, у той час, як у жшок бмьш проявляються афективнi симптоми [7]. Вважаеться, що у жшок передклгнчна та соцiальна дiяльнiсть мае кращ показники, порiвняно з чоловiками [8]. Однак, когштивна дiяльнiсть i надам лишаеться проблемним питанням - це пов'язано iз бракуванням консенсусу щодо вщмшностей мiж нейропсихологiчними профiлями жшок та чоловтв [9]. Зловживання психоактивними речовинами бiльш розповсюджене серед чоловтв з шизофренiею та пер-винним психотичним епiзодом, анiж серед жшок. Однак переби хвороби в цьому випадку характеризуеться кращою ремiсiею i низькими показниками рецидивiв у жшок [10, 11].
На сьогодш не юнуе точних доказiв будь-яких гендерних вщмшностей, пов'язаних iз ризиком спадковосп або акушерськими ускладненнями [12]. Загалом, дослiдники виявили гендернi вiдмiнностi за низкою показнишв, тож подальшi дослщження у цш сферi посприяли
