CC BY
17
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
УДК 616.71+612.75-053.5/6:616.2/6-036.12 (477)
ВШЬНОРАДИКАЛЬНЕ ОКИСЛЕНИЯ У 0С1Б МОЛОДОГО В1КУ 3 «130ЛЬ0ВАНИМИ» ТА ПОЕДНАНИМИ КЛ1Н1ЧНИМИ ВАР1АНТАМИ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО 3АХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕН1В
Шкляр С.П.
Харювський державний медичний уыверситет.
У дослгдженнг хворих з поеднаними та з «гзолъованими» клгнгчними варгантами хронгчного об-структивного захворювання легенгв вивченг закономгрностг процесгв вглънорадикалъного окси-лення на ргвнг пгдсистем перекисного окислення лгпгдгв, окисног модифгкацгг бглкгв та нуклегно-вих кислот, а також бгоенергетичного метаболгзму клгтин г механгзмгв окислення. Доведено, що метаболгчне забезпечення про-, антиоксидантного захисту хворих на «гзолъованг» хронгчнг об-структивнг захворювання легенгв характеризуется напруження ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту з компенсаторним зменшенням продуктгв перекисного окислення лгпгдгв мембран на тлг пгдвищення активностг бгоенергетичних процесгв на ргвнг клгтин.
Ключов1 слова: профтактика, д1агностика, поеднаш захворювання, мехашзми втьнорадикального окислення, бюенергетика кл1тин, пглтглз.
Вступ
Удосконалення профтактики, д1агностики та лкування хворих з поеднаними кпннними варь антами хроннних захворювань, зокрема хронн-ного обструктивного захворювання легеыв (ХОЗЛ), продовжуе залишатися актуальним, що визначаеться тривали переб1гом [1], тяжюстю ускладнень [1], зниженням працездатност1 та якост життя \ здоров'я [1], що також визначае медико-соц1альну значимють наукових розробок з ц1сТ проблеми.
Вщомо, що кпннна маыфестацт ХОЗЛ вщбу-ваеться у молодому вщ, а «накопичена» Тх по-ширенють серед молод1 сягае (8,0И8,0)%о, що актуал^уе потребу в удосконалены профтактики, д1агностики, диспансерного нагляду та адап-таци лкувальних стандарта [1]. Серед чинниюв, що сприяють розвитку та кл1н1чн1й маыфестаци \ переб1гу ХОЗЛ, значиме мюце выводиться гене-алопчним факторам, нейрогуморальним та ¡му-нним розладам, порушенням кттинного метабо-лЬму, як1 можуть слугувати ептьною ланкою патогенезу посднаноТ патологи [2, 3], зокрема ХЗ ШКТ та ХОЗЛ. Дослщжуючи метаболны механн зми «¡зольованих» шннних вар1ант1в ХЗ ШКТ та ХОЗЛ з використанням нов1тых бюхЫчних та ¡мунолопчних метода, доведено актива^ ю перекисного окислення лтщ1в (ПОЛ), пригннення антиоксидантноТ системи (АОС) хворих, зокрема и ферментативноТ та неферментативноТ ланок: супероксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), глутатюнпероксидази (ГПР), а-токоферолу (а-ТФА), цистешу, глутатюну, карназину на тл1 за-коном1рних змЫ процесс втьнорадикального окислення (ВРО) та деяких ¡нших порушень ме-табол^му [4].
Водночас, вщеутнють даних щодо законом1р-ностей окисноТ модифкаци бтюв (ОМБ) та нук-лешових кислот (НК) [5], а також щодо впливу ЫО-залежних метаболтв не дозволяе визначи-тись стосовно глибини та титв метаболнних порушень у базових функцюнальних пщсисте-мах окисновщновно метабол^му (ОВП): ПОЛ/АОС, ОМБ та НК, бюенергетичного обмну (БЕО) [6] у хворих з ХОЗЛ та у раз1 поеднаних з ХОЗЛ хроннних захворювань.
Отже, профтактика, д1агностика та комплекс-не лкування таких хворих потребуе подальшого удосконалення [7]. Окрем1 дан1 експерименталь-них дослщжень евщчать на користь пщвищення втьнорадикального окислення л1пщ1в та зни-ження антиоксидантноТ активное^, що не дозволяе у кпнннм практик визначатись стосовно лкувальноТ тактики та щодо кпннного застосу-вання антиоксидант1в у систем! лкування хворих на ХОЗЛ. Зокрема, не з'ясовано мехаызми фо-рмування АО-залежних компенсаторних реакцм та потреба хворих у видах, термшах призна-чення антиоксидант1 в, Тх безпосередня дт на вмют продукта перекисного окислення л1пщ1в (ПОЛ) \ збалансованють АОС.
Метою роботи було вивчення законом!рностей формування стану втьнорадикального окислення у оаб молодого в1ку з «¡зольованими» та по-сданими кпннними вар1антами хроннного обструктивного захворювання легеыв.
Дослщження виконано у межах комплексно!' м1жкафедральноТ НДР Харювського державного медичного уыверситету «Моыторинг здоров'я пщл1тюв та оаб молодого вку: етюлопчы модели обфунтування та оцшка ефективност1 проф1-лактики»
Матер1али та методи
Анал1з механ1зм1в реал1зац1Т оксидантного стресу виконано шляхом комплексного кпУчно-го обстеження хворих на ХОЗЛ за розробленою спец1альною програмою, що дозволило з пози-ц1й патогенетично зумовленоТ перебудови мета-бол1чного забезпечення окисно-в1дновних про-цес1в, за рахунок пор1вняльного вивчення в кл1-ннних трупах, визначити особливост1 механ1зм1в втьнорадикального окислення на рвы перекисного окислення фосфолтщв, окисноТ модиф1ка-ци (деструкц1Т) 61лк1в \ нуклеТнових кислот мембран кттин, а також бюенергетики кл1тин за по-казниками вм1сту продукт1в гл1кол1зу \ адентових нуклеотид1в.
До групи контролю (п0) в1днесен1 30 ос1б молодого вку (середн1й в1к - (22,5±0,7) р.), як1 за результатами комплексного медичного огляду та даними п'ятир1чноТ ретроспекц1Т не мали хронн-
них захворювань чи функцюнальних порушень у CTaHi здоров'я (зпдно до МКХ-10) i були вщнесе-Hi до першоТ чи другоТ груп динамнного спосте-реження (Д|-Дц). До групи хворих з поеднаними захворюваннями внутршых оргаыв та систем (n1) вщнесеы 110 oci6 BiKOM (22,9±1,3) p., у яких було верифковано наявнють клннних BapiaHTiB ХОЗЛ та ХЗ ШКТ. Наповнюванють кпннних груп за ознакою стат1 не вщр^нялась.
Таким чином, при формуваны кпннних груп виконано вимоги, щодо Тх репрезентативное^ за вко-статевою ознакою та за ктькюним напов-ненням i лопкою клнко-статистичного анал1зу кпннних та 6ioxiMi4HHX показниюв щодо процесу втьнорадикального окисления (тобто, за якю-ними та ктьюсними критер1ями; та для усунення фактор^ непередбачуваного вщбору).
Стан про- / антиоксидантного захисту хворих дослщжено за показниками окисления фосфолн nifliB та NO-залежних метаболтв, показниками стану ферментативного ланцюга АОЗ, спонтан-Hoi та катал^ованоТ залпом (Fe++) окисноТ мо-дифкаци 6inKiB та нукпеТнових кислот з ураху-ванням мехаызму глкол^у, у тому числ1 i окисления у цикп1 Кребса, показниюв бюенергетики кп1тин (за р1внем адентових нукпеотид1в).
Стан ферментативного ланцюга АОС у хворих та oci6 контрольно!" групи визначали за показниками вм1сту супероксиддесмутази (СОД), глута-тюнпероксидази (ГПР), каталази (Кат) у еритро-цитах, а а-токоферолу ацетату (а-ТФА) у сиро-ватц1 KpoBi хворих. Вмют СОД визначалася не-ферментним методом [8], який заснований на здатност1 СОД ¡нпбувати вщновлення ытросинього тетразолю (NBT) в присутност1 NAD-H2 та феназинметасульфату (ФМС). Активн1сть ферменту визначали за ступенем ¡нг1б1рування реакци вщновлення ытросинього тетразол1ю в присутност1 NAD-H2 та ФМС. BmIct СОД перераховували в у.о / хв. в еритроцитах KpoBi. BMicT ГПР визначали за методом R. Oli-nescu [99, 1010]; принцип методу заснований на виявлены витраченого глютатюну, сульфгщри-лы-ii групи якого у поеднаны з реактивом Елман-са дають забарвлення у жовтий кол1р; визнача-сться ¡з застосуванням спектрофотометра при А=412 нм; BMicT ГПР перераховували в у.о (Hb) хв. в еритроцитах. Вмют каталази визначався спектрофотометрично [11] при А=410 нм. Актив-HicTb фермента оцнювали за ступенем хЫчного розпаду перекису водню, калориметрично. BMicT каталази перераховували в у.о / хв. в еритроцитах. Визначення вмюту ендогенного а-ТФА виконано спектрофотометрично [11] при А=540 нм.
BMicT малонового д1альдегщу (МДА), як ¡нди-катора втьнорадикального окисления (ВРО) в плазм1 визначено за методом СтальноТ 1.Д. та Гаришвт1 М.С. [12]; принцип методу базуеться на здатност1 МДА при високм температур! реа-гувати з 2-тюбатуровою кислотою (ТБК), утво-рюючи забарвлений триметиловий комплекс з максимумом поглинання при А=532 нм. Оптичну
Том 7, Выпуск 4
щть-нють вимфювали на спектрофотометр! "¿ресо!-10"; перераховували в мкмоль/л.
Вмют дюнових кон'югат1в (ДК) в плазм^ принцип методу [11] полягае в екстрагуваны ДК су-м1шшю гептану та ¡зопроптового спирту \ визначення IX вмюту у гептанов1 фаз1 Вмют ДК розра-ховували виходячи з величини молярного кое-фщюнту екстинцп для вщповщноТ А для дюыв полненасичених жирних кислот та перераховували мкмоль/л плазми. Вмют ТК в плазм1 вико-нували аналопчно ДК, але на вщмну вщ ДК, у якост1 фоновоТ проби використано гептан, а рн вень ТК визначався при Х=270 з перерахунком у мкмоль/л плазми.
Вмют ЫО-залежних метаболтв (ЫОмет) в плазм! визначено за методикою Грисса [12], якою передбачасться ¡нкубац1я сумЫ плазми та реактиву Грисса \ спектрофотометр^ надопадовоТ рщини при Х=540 нм; отриманий результат перераховували у мкмоль/л плазми.
Дослщження законом1рностей окисноТ модифн каци 61лк1в та нукпеТнових кислот у хворих виконано за показниками вмюту бткових компонен-т1в у сироватц1 кров1 - 2,4 - диытрофентгщро-зоыв (ДНФГ) та альдегщних \ карбонтьних продукт^ окисноТ модифкаци у спонтанних та ¡нду-кованих залпом реакцтх [13]. При цьому для оцшки ступеня окисноТ деструкци визначали (за-лежно вщ довжини хвил1 спектрофотометра) др1бы (А=254 нм) ОМБ, виявлеы в ¡ндукованих реакцтх (1д), середы (А=270 нм) ОМБ, виявлеы в ¡ндукованих реак^ях (1с), крупы (А=280 нм) ОМБ, виявлеы в ¡ндукованих реакцтх (1к) та аналопчы показники у спонтанних реакцтх (Ск, Сс, Сд). Для оцнки ступеня дефрагментаци окислених 61лк1в плазми використовували надопадову рн дину, в якм спектрофотометрично виявляли пептид и при визначених довжинах хвиль [14]. 1ндуковану ОМБ забезпечено шляхом викорис-тання середовища Фентона з подальшою спектрофотометр^ надосадовоТ рщини [15]. Р1вень вм1сту окисно модиф1кованих нуклеТнових кислот (НК) оц1нювали за Тх екскреторним (у сеч1) ¡ндикатором - за вм1стом 8-г1дроксигуан1ну у добовм сеч1 методом хроматограф|| на пластинках "Силуфол" [16].
Оц1нку активное^ аеробного та анаеробного окисления виконано шляхом визначення вмюту малату (М), п1рувату (П), лактату (Л) у еритроцитах [17]. Вмют трувату досл1джено за методом Цоха-Ломпрехта. Вмют малату досл1джено за методом Хохорста, спектрометрично (А=340 нм). За цим же методом вивчено вм1ст лактату. Рь вень вм1сту аден1лових нуклеотид1в визначали хроматограф1чним методом в систем! дюксан-¡зопропанол-вода-ам1ак (4:2:4:1), а ¡дентифкац1ю аденозиндифосфорноТ (АДФ), аденозинмонофо-сфорноТ (АМФ) та аденозинтрифосфорноТ (АТФ) кислот виконано в УФ-зоы на «УФС - 3б5» [18].
При анал1з1 результат^ досл1дження, а також для розробки алгоритм1в та к1льк1сного \ якюного моделювання використовувалися л1цензован1
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
программ продукти ("STATISTICA", "Excel" з до-датковим набором програм [19]) на ПЕОМ "Pentium V", що дозволило забезпечити необхщну стандартизац1ю процесу кпнко - статистичного анал^у отриманих первинних даних.
Обговорення результат1в.
Стан втьнорадикального окисления фосфолн nifliB у rpyni (1n2=35) хворих на хронны обструк-тивн1 захворювання легеыв (табл.1) характеризуемся змшами на piBHi ферментативного лан-цюга про- / антиоксидантного захисту, TOfli як накопичення продукт^ перекисного окисления фосфолтщ1в у цм rpyni хворих не виявлено. З'ясовано що при «¡зольованих» кпннних Bapia-нтах ХОЗЛ у oci6 молодого BiKy мае мюце до-стов1рне (р<0,05) зменшення активное^ суперо-ксиддисмутази (контроль - (226,4±10,2) у.о./хв., a XBopi ХОЗЛ - (201,6 ±4,1) у.о./хв.) та збтьшен-ня активност1 глутатюнпероксидази (контроль -(56,22±2,90) у.о./хв., a XBopi ХОЗЛ - (62,24 ±0,88) у.о./хв.).
Процеси, як1 вщбуваються на piBHi 3MiH показ-ник1в активност1 ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту при «¡зольованих» KniHi-чних вар1антах ХОЗЛ у oci6 молодого BiKy пояс-нюються наявнютю компенсаторних резерв^ та вщносно нетривалим nepe6iroM хроннно! патологи, що дозволяе, тим самим, достовфно (р<0,05) впливати на piBeHb BMicTy продукт^ перекисного окисления фосфолодв мембран Kni-тин. Слщ зазначити, що iHrni метабол™ окисления фосфол1пщ1в характеризуються вщнос-
Показники перекисного окисления фосфол/п/д/в мемб,
ною стабты-мстю (р>0,05), а Тх р1вень не вщрЬ-няеться вщ р1вня контрольно!' групи.
Значно бтьш виразы змши виявлеы у хворих з поеднаними хроннними захворюваннями ХОЗЛ та ШКТ. Так, активнють ферментативного ланцюга - прип-нчена (за уама показниками) та характеризуемся зменшенням (р<0,05) активно-ст1 СОД (на 31,0%), Кат (на 48,0%), ГПР (на 43,0%) на тл1 достовфно меншого вмюту а-ТФА (контроль - (2,102±0,054) ммоль/л, а хвор1 з по-еднаною патолопею - (1,060±0,0007) ммоль/л).
У хворих з поеднаними хроннними захворюваннями ХОЗЛ та ХЗ ШКТ у пороняны з хвори-ми на ХОЗЛ мають мюце процеси накопичення первинних, вторинних продукт^ ПОЛ та N0-метаболтв. Отже, якщо при «¡зольованих» ш-ннних вар1антах активнють ферментативного ланцюга компенсуе процеси накопичення ПОЛ, переважно за рахунок збтьшення активное^ глутатюнпероксидази, то при поеднаних - мае мюце декомпенсаторний стан ферментативного ланцюга, який функцюнально неспроможний протистояти накопиченню продукт^ перекисного окисления л1пщ1в та N0-мeтaбoл¡т¡в.
Окисна модифка^я нукпешових кислот та бт-к1в у хворих з ¡зольованими кпннними вар1анта-ми ХОЗЛ характеризуеться зменшенням р1вня ОМНК (табл.2) за показником екскреторного 8-гщроксигуаыну (з (0,313±0,054) нмоль/л у груп1 контролю до (0,223±0,024) нмоль/л - у хворих ХОЗЛ).
Таблиця 1
кл/тин при /зольованих та поеднаних вариантах хрон/чних об -структивних захворюваннях леген/в
Показники Контрольна група XBopi XBopi
перекисного окисления Д|-и на на ХОЗЛ у поед-
фосфолтщв мембран клкин ХОЗЛ HaHHi з ХЗ ШКТ
та стану антиоксидантного захисту n0=30 2n2=35 n2=110
Активн1сть 226,4 201,6 158,8
* ? супероксиддисмутази, у.о./хв ±10,2 ±4,1 а ±0,965
¡5 m -iO i S"4 Активн1сть каталази, 11,78 12,40 6,171
у.о./хв ±0,79 ±0,30 ±0,035
si fs rn® 2 Активн1сть 56,22 62,24 32,26
глутатюнпероксидази, у.о./хв ±2,90 ±0,88 а ±0,165
Is! BMicT а-ТФА, 2,102 2,029 1,060
мкмоль/л ±0,054 ±0,028 ±0,007
окис-мем-ме- BMicT д1енових кон'югатю, мкмоль/л 0,299 0,299 0,513
±0,028 ±0,011 ±0,007
m X BMicT малонового дшльдегщу, мкмоль/л 0,467 0,420 0,815
i с S ±0,051 ±0,16 ±0,002
s 'ц ® 5 Д. S3 .SS * X "F BMicT TpieHKeTOHiB, мкмоль/л 0,166 ±0,019 0,183 ±0,007 0,320 ±0,004 а, б
° 1 Я I ° 5 BMicT н1тритан1ону, 15,60 16,29 31,50 , б
О Q. (0 щ ю Р мкмоль/л ±0,50 ±0,20 ±0,211s
а - вщмЫнють у показниках у пороняны з групою n0 при р<0,05; 6 - BiflMiHHicTb у показниках у пороняны з групою 2n2 при р<0,05
Окр1м цього, виявлено достов1рне зростання ОМБ малого розмфу у спонтанних та зменшення р1вня ОМБ малого po3Mipy у ¡ндукованих реакцтх, що е метаболнним свщченням некомпенсованост1 вть-норадикального окисления бтюв i нуклеТнових кислот - проявом оксидативного стресу з реал^ацюю патогенетичних мехаызмв ХОЗЛ на piBHi окисноТ модифкаци та деструкци бткових компонента.
Таблиця 2
Показники окисно/ модифкацпнуклеТнових кислот та бтк1в при /зольованих та поеднаних вариантах хрон/чних обструкти-
вних захворювань леген/в
1ндикатори окисноТ модифкаци бшюв та нуклеТнових кислот Контрольна група Д|-и п0=30 Хвор1 на ХОЗЛ 2п2=35 Хвор1 на ХОЗЛ у поед-наны з ХЗ ШКТ п2=110
продук-ти ОМБ 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 270 нм (А) 68,85 ±2,81 75,90 ±1,58 а 82,12 ±0,35 аб
СО .Ё I £ Я 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 363 нм (К) 82,96 ±3,84 83,79 ±1,73 100,3 ±0,59 а
* Ю 0 к со и 1 со I ^ £ I ^ ш Ч ЦО 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 254 нм 1,711 ±0,040 1,737 ±0,023 1,869 ±0,011а
£ к та ^ 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 270 нм 0,195 ±0,014 0,192 ±0,007 0,240 ±0,004 а
с о О 2 о 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 280 нм 0,095 ±0,005 0,088 ±0,003 0,110 ±0,001а
о о продукта ОМБ 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 270 нм (А) 684,4 ±43,4 600,8 ±24,2 а 763,9 ±4,96 а
§ « п С Я 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 363 нм (К) 618,4 ±35,4 562,9 ±17,4 697,3 ±5,38 а
та ю и к та "и 5 и та ё § ш цо 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 254 нм 1,999 ±0,041 1,950 ±0,022 2,202 ±0,010 а
£ к та ^ 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 270 нм 0,332 ±0,022 0,280 ±0,015а 0,396 ±0,003 аб
1 1 та X о 2,4 дЫ1трофеншпдрозони, довжина хвил1 280 нм 0,269 ±0,014 0,253 ±0,007 0,316 ±0,003 аб
Окисно модифковаы нуклеТнов1 кислоти: 8-гщроксигуанЫ, нмоль/л 0,313 ±0,054 0,223 ±0,024а 0,542 ±0,005 а
а - вщмЫнють у показниках у пороняны з групою п0 при р<0,05;
6 - вщмЫнють у показниках у пороняны з групою 2п2 при р<0,05
Окисна модифкацт нукпешових кислот та бтюв у хворих з поеднаними клннними вар1антами ХОЗЛ та ХЗ ШКТ характеризуеться достовфними змшами - зростанням окисноТ модифкаци, окисно!' деструкцп 61лк1в та нукпешових кислот, що е свщченням розвитку оксидативного стресу на р1вн1 вть-норадикального окисления бткових структур та, можливо, прискореного апоптозу кп1тин за рахунок Тх руйнування.
Таблиця 3
Показники стану б'юенергетики кл/тин при /зольованих та поеднаних вариантах хрон/чних обструктивних захворювань
леген/в
Показники Контрольна група Хвор1 Хвор1
стану бюенергетики Д|-и на на ХОЗЛ у поед-
|штин ХОЗЛ наны зХЗ ШКТ
п0=30 п2=110
2п2=35
Показники лактат, мкмоль/г (НЬ) 3,742 5,387 5,407
окисного ±0,207 ±0,023 а ±0,006 а
анаеробного труват, мкмоль/г (НЬ) 0,167 0,121 0,121
ГЛ1КОЛ13У ±0,010 ±0,002 а ±0,001 а
Окисления малат, 0,417 0,228 0,226
у цик™ Кребса мкмоль/г (НЬ) ±0,029 ±0,005 а ±0,002 а
Показники АТФ, 1,918 1,240 1,198
бюенергетики мкмоль/г (НЬ) ±0,036 ±0,003 а ±0,001 аб
(за ршнем АДФ, 0,579 0,383 0,337
аден1лових мкмоль/г (НЬ) ±0,029 ±0,008 а ±0,002 аб
нукпеотидш) АМФ, 0,143 0,210 0,208
мкмоль/г (НЬ) ±0,009 ±0,002 а ±0,001 а
а - вщмЫнють у показниках у пороняны з групою п0 при р<0,05;
6 - вщмЫнють у показниках у пороняны з групою 2п2 при р<0,05
У найбтьшм м1р1 при поеднаый хронннм патологи у оаб молодого в1ку це проявлясться на-ступним: у спонтанних реакцтх - зростанням в середньому на 22,7% вмюту альдепдних продукта ОМБ (2,4 дн1трофентгщрозони, при довжиы хвил1 270 нм), а в ¡ндукованих реакцтх - карбо-нтьних (2,4 дн1трофентпдрозони, при довжиы хвил1 363 нм) продукта - на 18,2%. Стан бюене-ргетики кп1тин при ¡зольованих та поеднаних ва-р1антах ХОЗЛ практично не вщр^няеться за характером порушень (табл.3), однак у раз1 поед-
Том 7, Выпуск 4
наноТ патологи ц1 порушення носять достов1рно (р<0,05) бтьш виразний характер.
Зокрема, достов1рно зменшуеться активнють окисления у цикп1 Кребса на тл1 зростання пока-зниюв активное^ анаеробного глкол^у (лактат; контроль - (3,742±0,207) мкмоль/г (НЬ), ХОЗЛ -(5,387±0,023) мкмоль/г (НЬ)). ЗмЫюеться ств-вщношення адентових нукпеотидв за рахунок зменшення АТФ, АДФ та збтьшення вмюту АМФ, що свщчить про функцюнально бтьш ви-тратний стан бюенергетики кп1тин (нав1ть на тл1
BÎCHÈK Укрт'нсъко1' медично1' cmoмamoлoггчнoï anadeMiï
клннноТ компенсаци ХОЗЛ чи поеднаних хронн-них захворювань) у oci6 молодого вку.
Отже, пор1внюючи стан метаболнного забез-печення антиоксидантного захисту хворих на xpoHi4Hi захворювання шлунково-кишкового тракту та xpoHNHi обструктивы захворювання леге-HiB виявлеы спты-ii мехаызми порушень АОЗ та окрем1, властив1 для окремих нозогруп патологи прояви оксидативного стресу.
Висновки.
1. В узагальненому вигляд1 метаболнне за-безпечення про-, антиоксидантного захисту хворих на «¡зольоваы» ХОЗЛ можна визначити як стан функцюнального напруження ферментативного ланцюга АОЗ з некомпенсованим накопи-ченням продукт^ ПОЛ на тл1 пщвищеноТ бюене-ргетики кттин.
2. У pa3i поеднаноТ з ХЗ ШКТ патологи мае Mi-сце пщсилення процеав накопичення продукт^ ПОЛ з виснаженням ферментативного ланцюга АОЗ та пщсилення активност1 процесу окисноТ модифкаци i деструкци бтюв з переключениям глкол^у на аеробний шлях.
Значения виявлених законом1рностей форму-вання стану втьнорадикального окисления у oci6 молодого BiKy з «¡зольованими» та поедна-ними кпннними вар1антами ХОЗЛ для подаль-ших дослщжень полягае у тому, що рання KniHi-KO-6ioxiMi4Ha д1агностика цих реакцм дозволить забезпечити патогенетично обфунтовану корек-ц1ю порушень у систем! комплексного лкування.
Лггература.
1. Фещенко Ю., Гаврилюк В. Хронические обструктивные заболевания лёгких: классификация, диагностика, лечение // Лки Укра-Тни. - 2004.-№7-8.-С.2-8.
2. Гельцер Б.И., Куколь Л.В. Прогностические исследования при бронхиальной астме // Пульмонология. - 2002.-№2.-С.66-69.
3. Чучалин А.Г. Система окиданты - антиоксиданты и пути медикаментозной коррекции // Пульмонология. - 2004.-№2.-С.111-115.
4. Белентев 1.Ф., Левицький Б.Л., Коваленко C.I. Продукти втьно-радикального перекисного окисления та методи Тх ¡дентифкацп // Совр. пробл. токсикол. - 2002.- №4. -С. 9 -18.
5. Савина М.В. Состояние процессов оксидантно-антиоксидантной системы и мембранной патологи у больных с церебральной ди-сциркуляцией на фоне хронических обструктивних болезней лёгких //Експериментальна та клЫтна медицина.-2002.-№4.-С.57-61.
6. Проценко T.B., Куценко И.В., Самотой O.H. Особенности микроэлементов у рабочих промышленных предприятий, болеющих хроническими дерматозами // Дерматолопя та венеролопя. -2003. - № 3 (21). - С. 16-19.
Резюме.
СВОБОДНОРАДИКАЛЫ-ЮЕ ОКИСЛЕНИЕ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С «ИЗОЛИРОВАННЫМИ» И СОЧЕТАННЫМИ КЛИНИЧЕСКИМИ ВАРИАНТАМИ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЁГКИХ
Шкляр С.П.
Ключевые слова: диагностика, хроническое обструктивное заболеваие лёгких, механизмы свободнорадикального окисления.
В исследовании больных с сочетанными и с изолированными клиническими вариантами хронического обструктивного заболевания лёгких изучены закономерность! процесов свободнорадикального окисления на уровне подсистем: перекисного окисления липидов, окисной модификации белков и нуклеиновых кислот, а также биоэнергетического метаболизма клетки и механизмов гликолиза. Доказано, что метаболическое обеспечение антиоксидантной защиты у больных с изолированными хроническими обструктивними заболеваниями лёгких характеризуется уменьшением уровня окисной модификации нуклеиновых кислот с активацией патогенетических механизмов на уровне окисной модификации и деструкции белков1х компонентов клетки.
7. Dormandi T.I., Wickens D. The experimental and clinical pathology of diene conjugation II Chem. Phys. Lipids. - 1987. - Vol.45.-P.353-364.
8. Борисенко T.B. Мехаызми ураження захисного слизового бар'еру при дуоденальнш виразц1, сполученм з пролапсом m¡ трального клапану у студенев: Автореф.дис. ...канд. мед.наук: 14.01.02 - внутршы хвороби.-ХДМУ, 2007.- 18 с.
9. Арутюнян A.B., Дубинина Е.Е., Зыбина H.H. Методы оценки свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы организма.-СПб, 2000.-C.44-49
10. Бтовол A.M., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Контактно-захисы системи при системних дерматозах. - Харюв: ХДМУ,2007.-187 с
11. Визир А.Д., Визир В.А, Дунаев В.В., Мазур И.А. Тиотриазолин -создание, механизм действия, достижения и перспективы применения в медицине II Актуальы питання фармацевтичноТ та медичноТ науки та практики: 36. наук. Статей ЗДМУ, 2002. -C.3 -16
12. Гуревич В.С.,Конторидинова K.H., Шапилина C.B. Сравнительный анализ двух методов определения активности супе-роксиддисмутазы. II Лабораторное дело. - 1990 - №4 - с.44-47.
13. Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Евич И.В Глутатионперокси-даза и глутатионтрансфераза НУкраТнський 61ох1м1чний журнал. - 1987.- №8. - C.59-57
14. Гаврилов Б.В., Мишкорудная М.И. - СФ - метрическое определение содержания ГПР в плазме крови. Лабораторное дело.- 1983, №3, с.33-36.
15. Dillard C.JI, Tappel A.L., Lipid peroxidation prodacts in biological thisues II J. Free Radic. Biol. Med.-1989.-Vol.7.-P.193-196
16. Щербань Н.Г., Горбач Т.И., Гусева H.P. Лабораторные методики для изучения состояния антиоксидантной системы организма и уровня перекисного окисления липидов II Методические рекомендации для докторантов, аспирантов, магистрантов. исполнителей НИР.-Харьков: ХДМУ, 2004.- 36 с.
17. Гаврилов Б.В., Гаврилова А.Р., Мажуль Л.М. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК II Вопросы медицинской химии.-1987.-Т.33.-№1.-С.118-123.
18. Косухин А.Б., Ахметова Б.С. Экстракция липидов смесью гептан изопропанол для определения ДК II Лаб. дело. -1987.-№5.- C.335-337.
19. Hevel S.M., White K.A. Purification of the inducible murine macrophage nitric oxide syntase II J. Biol. Chem. - 1991. - Vol. 266. -№11. - P. 789-791.
20. Дубинина E.E., Бурмистров C.O., Ходов Д.А., Поротов И.С. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека. Методы ее определения II Вопр. мед. химии. - 1995. - T.42. -№1. - С.24-26
Абакумова Ю.В. Физиологическое и патологическое свободно-радикальное окисление: сущность, методика распознавания, теоретическое и практическое значение. I Врачевание и его методология Саратов 1996 - C.33.
Гунський Ю.1., Дунаев В.В., Белентев 1.Ф. Методи оцЫки анти-оксидантних властивостей ф1з1олог1чно активних сполук при ¡h¡-ц1юванн1 в1льнорадикальних процес1в у дослщах in vitro II Метод, реком. - КиГв: ДФЦ, 2002. - 26 с.
Sarsunova M., Schwarz V., Michalec C. Chromatografia na tenrych vrstvach vo farmacii a v klinicrej biochemii. - Pragha: Vydavatelstvo Osveta, 1980. - 621 s.
Методы биохимических исследований I Под ред. М.И. Прохоровой. - Л.:ЛГУ, 1982. -278.
Лабораторные исследования в клинике: Справочник I Под ред. Меньшикова B.B. - М.: Медицина, 1987. - 368с. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных (применение пакета прикладных программ STATISTICA).- M.: МедиаСфера, 2003. - 312 с.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
