CC BY
16
удк 616.71+612.75-053.5/6:616.2/6-036.12 (477)
Окислювальний гомеостаз у хворих з iзольованими та поеднаними клтчними варiантами системних дерматозiв
Бiловол А.М.
Харкгвський нацгональний медичний университет
Окислительный гомеостаз у больных с изолированными и сочетан-ными клиническими вариантами системного дерматоза (на примере псориаза)
Беловол А.н.
В исследовании больных с сочетанными и «изолированными» клиническими вариантами псориатической болезни изучены закономерности окислительного го-меостаза на уровне подсистем перекисного окисления липидов, окислительной модификации белков и нуклеиновых кислот, а также биоэнергетического метаболизма клеток и механизмов окисления. Доказано, что метаболическое обеспечение про- и анти-оксидантной защиты больных с «изолированными» клиническими вариантами псориатической болезни характеризуется напряжением ферментативного звена антиоксидантной защиты с компенсаторным уменьшением продуктов перекисного окисления липидов мембран на фоне повышения активности биоэнергетических процессов на уровне клетки.
the oxidative homeostasis in patients with isolated and combined clinical variants of systemic dermatosis (by the example of psoriasis)
Bilovol А.M.
The regularities in oxidative homeostasis at the level of lipid peroxidation subsystems, oxidative modification of proteins and nucleic acid, well as those of cell's bio-energetics metabolism and oxidation mechanisms were studied in the investigation of patients with combined and isolated clinical variants of psoriasis. It was proved that the metabolic support of the pro- and antioxidant protection of patients with isolated clinical variants of psoriasis was characterized by strain in the enzyme section of the antioxidant protection with the compensatory reduction of the membranes' lipids peroxidation products against a background of the increased activity of bioenergetics processes on the cell level.
В ступ. Удосконалення профшактики, дiаг-ностики та лшування хворих на системш дерматози, зокрема з поеднаними клшчними варiантами хрошчних шших соматичних захво-рювань, наприклад, хрошчного бронхиу (ХБ) продовжуе залишатися актуальним, що визна-чаеться:
- тривали перебпом [1];
- тяжюстю ускладнень [1];
- зниженням працездатносп та якосп життя i здоров'я [2], -
що також визначае медико-сощальну зна-чимють наукових розробок з ще! проблеми у галузi ктшчно! дерматологи [2, 3].
Вщомо, що клшчна машфестащя системних дермаг^в та ХБ вщбуваеться у молодому вщ, а «накопичена» !х поширенють у популяци ся-гае 0,8-1,8 %, що актуалiзуе потребу в удоскона-
ленш профшактики, дiагностики, диспансерного нагляду та адаптацп лшувальних стандарта [2]. Серед чинниюв, що сприяють розвитку та ктшчнш машфестаци i перебпу псорiазу та ХБ, значиме мюце вiдводиться:
- спадковим факторам;
- нейрогуморальним та iмунним розладам;
- порушенням клiтинного метаболiзму, -
яю можуть слугувати спiльною ланкою патогенезу поеднано! патологи [2, 3].
Дослщжуючи метаболiчнi механiзми <азо-льованих» клiнiчних варiантiв псорiазу з вико-ристанням новiтнiх бiохiмiчних та iмунолоriч-них методiв, доведено [2]:
- активащю перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ);
- пригшчення антиоксидантно! системи (АОС) хворих, зокрема И ферментативно! та не-
1-2 (12)' 2009
ферментативно! ланок:
1) супероксиддисмутази (СОД);
2) каталази (Кат);
3) глутатюнпероксидази (ГПР),
4) а-токоферолу (а-ТФА);
5) цисте!ну;
6) глутатюну;
7) кармазину, -
на тш закономiрних змiн процешв вшьноради-кального окислення (ВРО) та деяких шших по-рушень метаболiзму.
Водночас, вiдсутнiсть даних щодо:
- закономiрностей окисно! модифшаци бш-юв (ОМБ) та нукле!нових кислот (НК) [2];
- впливу NO-залежних метаболтв, насам-перед при поeднаннi псорiазу та ХБ -
не дозволяе визначитись стосовно глибини та тишв метаболiчних порушень у базових функ-цiональних пiдсистемах окисновiдновного ме-таболiзму (ОВМ) [2]:
- ПОЛ/АОС;
- ОМБ та НК;
- бюенергетичного обм^ (БЕО).
Отже, профiлактика, дiагностика та комплек-сне лiкування таких хворих потребуе подальшо-го удосконалення [2]. Окремi данi експеримен-тальних дослiджень свiдчать на користь тдви-щення вiльнорадикального окислення лiпiдiв та зниження антиоксидантно! активностi, що не дозволяе у клшчнш практицi визначатись стосовно лшувально! тактики та щодо ктшчного застосування антиоксидантiв та деяких шших груп лшувальних засобiв у системi комплексного та патогенетично комплаентного лшування хворих на псорiаз з поеднаним перебiгом ХБ. Зокрема, не з'ясовано мехашзми формування АО-залежних компенсаторних реакцiй та потреба хворих у видах, термшах призначення ан-тиоксидантiв, !х безпосередня дiя на вмiст про-дукпв перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) i збалансованiсть АОС.
Метою роботи було вивчення закономiрнос-тей формування окислювального гомеостазу у хворих з iзольованими та поеднаними з ХБ клшчними варiантами системного дерматозу (псорiазу).
Матерiали та методи. Аналiз механiзмiв ре-алiзацil оксидантного стресу виконано шляхом комплексного клшчного обстеження хворих на псорiаз за розробленою спецiальною про-грамою, що дозволило з позицш патогенетично зумовлено! перебудови метаболiчного забезпе-
1-2 (12)' 2009
чення окисно-вщновних процесiв, за рахунок порiвняльного вивчення в клшчних групах визначити особливосп механiзмiв вшьноради-кального окислення на рiвнi перекисного окислення фосфолшадв, окисно! модифшаци (де-струкци) бшюв i нукле!нових кислот мембран кттин, а також бiоенергетики клiтин за показ-никами вмiсту продуктiв глiколiзу й аденiлових нуклеотидiв.
Сформовано двi клiнiчнi групи:
- до групи контролю (п0) вiднесенi 30 ошб (середнiй вiк - 22,5 ± 0,7 року), якi за результатами комплексного медичного огляду та дани-ми п'ятирiчно! ретроспекци не мали хрошчних захворювань чи функцiональних порушень у сташ здоров'я (згiдно до МКХ-10) i були вщне-сеш до першо! (Д:) чи друго! (Д11) груп динамiч-ного спостереження;
- до групи хворих з поеднаним перебтем псорiазу та ХБ (п1) вщнесеш 62 особи (середнiй вiк 22,9 ± 1,3 року).
Наповнюванiсть клшчних груп за ознакою статi не вiдрiзнялась. Таким чином, при форму-ваннi клiнiчних груп виконано вимоги щодо !х репрезентативностi за вiко-статевою ознакою та за кiлькiсним наповненням i логiкою ктшко-статистичного аналiзу клiнiчних та бiохiмiчних показникiв щодо процесу вiльнорадикального окислення (тобто, за яюсними та кiлькiсними критерiями та для усунення факторiв не перед-бачуваного вiдбору).
Клiнiчну оцiнку тяжкосп та поширеностi псорiазу виконано шляхом урахування iндексу тяжкостi та поширеносп псорiазу PASI [2], що дозволило забезпечити об'ектившсть та стан-дартизовану оцiнку псорiатичних пошкоджень шкiри, а також стало клшко-морфолопчним пiдrрунтям морфохронограм у процес ктшч-ного мошторингу хворих [2].
У дослiдженi застосовано усталеш класиф> кацiйнi пiдходи та клшчш класифшаци, якими враховуеться стадiя, тяжкiсть та поширенiсть, сезоннiсть та клшко-морфолопчш прояви псорiазу; зокрема, враховано:
- можливу наявнiсть прогресуючо!, стащо-нарно! та регресуючо! стади захворювання; серед 108 хворих визначено:
1) 47 хворих з iзольованими клшчними
варiантами (1КВ);
2) 61 хворого на псорiаз, поеднаний з ХБ;
- тяжюсть та поширешсть (визначено за методикою PASI); серед 108 хворих дiагностовано
тяжкють захворювання:
1) у межах до 15 батв - у 14 хворих;
2) у межах 15-20 бал1в - 75 хворих;
3) понад 20 бал1в - у 19 хворих.
- сезоннють загострень; серед 108 хворих перюдичнють загострень було визначено як:
1) переважно весняно-лггню - у 25 хво-
рих;
2) осшньо-зимову - у 54 хворих, -
тод1 як пащента без ч1тко визначено! сезон-ност загострень було 29 ос1б;
- ускладнеш форми псор1азу, як д1агносто-вано у 7 ос1б, серед них:
1) артропатичний вар1ант визначено у
трьох хворих;
2) еритродерм1чний вар1ант - у трьох хво-
рих;
3) хворобу Барбера - у одного хворого.
Стан про-/антиоксидантного захисту хворих
дослщжено за показниками
- окислення фосфолшщв та NO-залежних метаболтв;
- стану ферментативного ланцюга АОЗ, спонтанно! та катал1зовано! зал1зом (Fe++) окисно! модифшаци бшюв та нуклешових кислот, -з урахуванням мехашзму гл1кол1зу, у тому числ1 й окислення у цикл Кребса, показниюв бюе-нергетики кттин (за р1внем аденшових нуклео-тид1в).
Стан ферментативного ланцюга АОС у хворих на псор1аз та ос1б контрольно!' групи визна-чали за показниками вмюту
- у еритроцитах кров1 хворих:
1) супероксиддесмутази (СОД);
2) глутатюнпероксидази (ГПР);
3) каталази (Кат),
- у сироватщ кров1 хворих - а-токоферолу ацетату (а-ТФА).
Вмют СОД визначено неферментним методом [2], який заснований на здатносп СОД ш-пбувати вщновлення штросинього тетразолю (NBT) у присутносп NAD-H2 та феназинмета-сульфату (ФМС). Активнють ферменту визнача-ли за ступенем шпбування реакци вщновлення штросинього тетразол1ю в присутносп NAD-H2 та ФМС. Вмют СОД перераховували в у.о./хв. в еритроцитах кров1.
Вмют ГПР визначено за методом R. Olinescu [2, 3]. Принцип методу заснований на виявленш витраченого глютанону, сульфпдрильш групи якого у поеднанш з реактивом Елманса дають забарвлення у жовтий кол1р; визначаеться !з за-
стосуванням спектрофотометра при ^=412 нм. Вмют ГПР перераховували в у.о (НЬ) хв. в ерит-роцитах.
Вмют каталази визначено спектрофотомет-рично [2] при X = 410 нм. Активнють ферменту оцiнювали за ступенем хiмiчного розпаду перекису водню, калориметрично. Вмют каталази перераховували в у.о./хв. в еритроцитах.
Вмют ендогенного а-ТФА визначено спект-рофотометрично [2] при X = 540 нм.
Вмют малонового дiальдегiду (МДА), як ш-дикатора вшьнорадикального окислення (ВРО) у плазм^ визначено за методом 1.Д. Стально! та М.С. Гаришвiлi [2]. Принцип методу базуеться на здатносп МДА при високш температурi реа-гувати з 2-тiобатуровою кислотою (ТБК), утво-рюючи забарвлений триметиловий комплекс з максимумом поглинання при X = 532 нм. Оптич-ну щшьнють вимiрювали на спектрофотометрi '^ресо1-10", перераховували в мкмоль/л.
Вмiст дiенових кон'югатiв (ДК) в плазмi визначено за методом [2], принцип якого полягае в екстрагуванш ДК сумшшю гептану та iзопро-пшового спирту i визначенню !х вмюту у гепта-новi фазi. Вмют ДК розраховували, виходячи з величини молярного коефiцiенту екстинцп для вщповщно! X для дiенiв полiненасичених жир-них кислот, та перераховували у мкмоль/л плаз-ми.
Вмiст ТК в плазмi визначено аналогiчно ДК, але, на вщмшу вiд ДК, у якосп фоново! проби використано гептан, а рiвень ТК визначався при X = 270 нм з перерахунком у мкмоль/л плазми.
Вмют ^О-залежних метаболтв (N0 Т) у плазмi визначено за методикою Грисса [2], якою передбачаеться iнкубацiя сумiшi плазми та реактиву Грисса i спектрофотометрiя надопадово! рiдини при X = 540 нм; отриманий результат перераховували у мкмоль/л плазми.
Дослщження закономiрностей окисно! мо-дифшацп бшюв та нукле!нових кислот у хворих виконано за показниками вмюту бшкових компонента у сироватщ кровк 2,4-дишгрофешл-гiдрозонiв (ДНФГ) та альдепдних i карбоншь-них продуктiв окисно! модифшаци у спонтан-них та шдукованих залiзом реакцiях [2]. При цьому для ощнки ступеня окисно! деструкцп визначали (залежно вiд довжини хвилi спектрофотометра):
- дрiбнi (X = 254 нм) ОМБ, виявлеш в шдукованих реакщях (1д);
- середнi (X = 270 нм) ОМБ, виявлеш в iнду-кованих реакцiях (1С);
- крупш (А,=280 нм) ОМБ, виявлеш в шдуко-ваних реакщях (1К), -
та аналогiчнi показники у спонтанних реак-цiях (СК, СС, СД).
Для оцiнки ступеня дефрагментаци окисле-них бiлкiв плазми використовували надопадову рiдину, в якiй спектрофотометрично виявляли пептиди при визначених довжинах хвиль [2]. 1ндуковану ОМБ забезпечено шляхом вико-ристання середовища Фентона з подальшою спектрофотометрieю надосадово'' рщини [2]. Рiвень вмiсту окисно модифшованих нукле'но-вих кислот (НК) оцшювали за ix екскреторним iндикатором - за вмютом 8-гiдроксигуанiну у добовш сечi методом хроматографа на пластинках «Силуфол» [2].
Оцiнку активност аеробного та анаеробного окислення виконано шляхом визначення вмiсту в еритроцитах [2]:
- малату (М), вмют якого дослiджено за методом Хохорста, спектрометрично (^=340 нм);
- трувату (П) - за методом Цоха-Ломпрех-
та,
- лактату (Л) - за методом, аналопчним за-стосованому для малату.
Рiвень вмiсту аденiловиx нуклеотидiв ви-значали xроматографiчним методом у системi дюксан - iзопропанол - вода - амiак (4:2:4:1), а iдентифiкацiю аденозиндифосфорно'' (АДФ), аденозинмонофосфорно'' (АМФ) та аденозинт-рифосфорно'' (АТФ) кислот виконано в УФ-зош на «УФС-365» [2].
При аналiзi результатiв дослiдження, а також для розробки алгоршадв та кшьюсного i яюс-ного моделювання використовувалися лщензо-ванi програмнi продукти (STATISTICA, EXCEL
з додатковим набором програм [2]) на ПЕОМ Pentium V.
Обговорення результа^в. Стан вшьнора-дикального окислення фосфолшщв у групi (1«2=35) хворих з iзольованими клiнiчними варiантами псорiазу (Табл. 1) характеризуеть-ся змшами на рiвнi ферментативного ланцюга про-/антиоксидантного захисту, тодi як нако-пичення продуктiв перекисного окислення фосфолшщв у цiй групi хворих не виявле-но. З'ясовано, що при «азольованих» ктшч-них варiантаx псорiазу мае мiсце достовiрне (р < 0,05):
а) зменшення активностi супероксиддисму-тази:
- контроль - 226,4 ± 10,2 у.о./хв.;
- у хворих з ПКВ - 201,6 ± 4,1 у.о./хв.;
б) збшьшення активносп глутатiонперокси-дази:
- контроль - 56,22 ± 2,90 у.о./хв.;
- у хворих з ХОЗЛ - 62,24 ± 0,88 у.о./хв.
Процеси, як вщбуваються на рiвнi змш по-
казникiв активностi ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту при «iзольованиx» ктшчних варiантаx псорiазу пояснюються на-явшстю компенсаторних резервiв та вiдносно нетривалим перебаом xронiчноï патологiï, що дозволяе, тим самим, достовiрно (р < 0,05) впли-вати на рiвень вмiсту продуктiв перекисного окислення фосфолшщв мембран клiтин. Слiд зазначити, що iншi метаболiти окислення фос-фолшщв характеризуються вiдносною стабшь-нiстю (р > 0,05), а ïx рiвень не вiдрiзняеться вiд рiвня контрольно].' групи. Значно бшьш виразнi змши виявленi у хворих з поеднаними хрошч-ними захворюваннями псорiазу та ХБ. Так, ак-
Таблиця 1 - Показники перекисного окислення фосфолшщв мембран клггин при 1зольованих та поеднаних вар1антах псор1атично'' хвороби
Показники перекисного окислення фосфолшщв мембран клгшн та стану антиоксидантного захисту Розм1рнють Контрольна група Д1-11 П„=30 Хвор1 на псор1аз 2n2=47 Хвор1 на псор1аз та ХБ n2=61
Показники стану ферментативного ланцюга АОЗ
Активнють супероксиддисмутази у.о./хв 226,4±10,2 201,6±4,1 а 158,8±0,965 а б
Активнють каталази у.о./хв 11,78±0,79 12,40±0,30 6,171±0,035 а б
Активн1сть глутатюнпероксидази, у.о./хв 56,22±2,90 62,24 ±0,88 а 32,26±0,165 а б
Вмют а-ТФА мкмоль/л 2,102±0,054 2,029±0,028 1,060±0,007 а б
Показники окислення фосфолшщних мембран та ^О-залежних метабл1т1в
Вмют д1енових кон'югат1в мкмоль/л 0,299±0,028 0,299±0,011 0,513±0,007 а б
Вм1ст малонового д1альдепду мкмоль/л 0,467±0,051 0,420±0,16 0,815±0,002 а б
Вм1ст тр1енкетон1в мкмоль/л 0,166±0,019 0,183±0,007 0,320±0,004 а б
Вм1ст н1тритан1ону мкмоль/л 15,60±0,50 16,29±0,20 31,50±0,211а- б
ПРИМ1ТКИ: а - в1дм1нн1сть у показниках у пор1внянш з групою n0 прир < 0,05;
б - в1дм1нн1сть у показниках у пор1внянш з групою 2n2 при р < 0,05
1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
тившсть ферментативного ланцюга - пригшче-на (за усiма показниками) та характеризуеться зменшенням (р < 0,05) активности
- СОД - на 31 %;
- Кат - на 48 %;
- ГПР - на 43 % -
на тлi достовiрно меншого вмiсту а-ТФА:
- контроль - 2,102 ± 0,054 ммоль/л;
- хворi з поеднаною патологiею -1,060 ± 0,0007 ммоль/л.
У хворих з ПКВ, у порiвняннi з 1КВ, мають мiсце процеси накопичення первинних, вторин-них продуктiв ПОЛ та ^О-метаболтв. Отже, якщо при «азольованих» клiнiчних варiантах активнiсть ферментативного ланцюга компен-суе процеси накопичення ПОЛ, переважно за рахунок збiльшення активностi глутатюнпер-оксидази, то при поеднаних - мае мюце деком-пенсаторний стан ферментативного ланцюга, який функцюнально неспроможний протисто-яти накопиченню продукпв перекисного окис-лення лiпiдiв та ^О-метаболтв.
Окисна модифiкацiя нукле!нових кислот та бшюв у хворих з iзольованими клiнiчними варiантами псорiазу характеризуеться зменшенням рiвня ОМНК (Табл. 2) за показником екс-
креторного 8-пдроксигуашну:
- 0,313 ± 0,054 нмоль/л - у груш контролю;
- 0,223 ± 0,024 нмоль/л - у хворих з 1КВ.
Окр1м цього, виявлено достовiрне зростання
ОМБ малого розмiру у спонтанних та зменшен-ня рiвня ОМБ малого розмiру - у шдукованих реакцiях, що е метаболiчним свщченням неком-пенсованостi вiльнорадикального окислення бшюв i нукле!нових кислот - проявом оксида-тивного стресу з реалiзацiею патогенетичних механiзмiв на рiвнi окисно! модифшаци та де-струкци бшкових компонентiв. Окисна модиф1-кацiя нукле!нових кислот та бiлкiв у хворих з поеднаними клшчними варiантами псор1атич-но! хвороби та ХБ характеризуеться достов1рни-ми змiнами - зростанням окисно! модифшаци, окисно! деструкцi! бшюв та нукле!нових кислот, що е свщченням розвитку оксидативного стресу на рiвнi вiльнорадикального окислення бшкових структур та, можливо, прискореного апоптоза клпин за рахунок !х руйнування.
У найбiльшiй мiрi при поеднаному перес> ченнi псорiазу та ХБ це проявляеться:
- у спонтанних реакщях - зростанням у се-редньому на 22,7 % вмюту альдегiдних продук-тiв ОМБ (2,4 диштрофеншпдрозони, при дов-
Таблиця 2 - Показники окисно!' модифшаци нуклешових кислот та бшшв при 1зольованих та поеднаних вар1антах псор1атично! хвороби
1ндикатори окисно! модиф1кацп б1лшв та нукле!нових кислот Контрольна група Д1-П п0=30 Хворi на псорiаз 2п2=47 Хворi на псорiаз та ХБ, п2=61
Спонтанна окисна модифжащя б1лкчв
Продукты ОМБ 2,4 диштрофеншпдрозони, довжина хвил1 270 нм (А) 68,85±2,81 75,90±1,58 а 82,12±0,35
2,4 динпрофеншпцрозони, довжина хвил1 363 нм (К) 82,96±3,84 83,79±1,73 100,3±0,59 а
1ндикатори ступеня ОДБ 2,4 динlтрофенlлпдрозони, довжина хвил1 254 нм 1,711±0,040 1,737±0,023 1,869±0,011а
2,4 динlтрофенlлпдрозони, довжина хвил1 270 нм 0,195±0,014 0,192±0,007 0,240±0,004 а
2,4 динiтрофенiлriдрозони, довжина хвилi 280 нм 0,095±0,005 0,088±0,003 0,110±0,001а
1ндукована зал1зом окисна модифшащя б1лкчв
Продукти ОМБ 2,4 цинiтрофенiлгiцрозони, довжина хвилi 270 нм (А) 684,4±43,4 600,8±24,2 а 763,9±4,96 а
2,4 динiтрофенiлпдрозони, довжина хвилi 363 нм (К) 618,4±35,4 562,9±17,4 697,3±5,38 а
1ндикатори ступеня ОДБ 2,4 динiтрофенiлпдрозони, довжина хвилi 254 нм 1,999±0,041 1,950±0,022 2,202±0,010 а
2,4 динпрофешлпдрозони, довжина хвилi 270 нм 0,332±0,022 0,280±0,015а 0,396±0,003
2,4 динпрофешлпдрозони, довжина хвилi 280 нм 0,269±0,014 0,253±0,007 0,316±0,003
Окисно модиф1кован1 нукле!нов1 кислоти: 8-г;дроксигуан1н, нмоль/л 0,313±0,054 0,223±0,024а 0,542±0,005 а
ПРИМ1ТКИ: а - в1дм1нн1сть у показниках у пор1внянш з групою п0 прир < 0,05;
б - в1дм1нн1сть у показниках у пор1внянш з групою 2п прир < 0,05.
жиш хвилi 270 нм);
- в iндукованих реакщях - зростанням у середньому на 18,2 % вмюту карбоншьних (2,4 диштрофеншпдрозони, при довжиш хвилi 363 нм) продуктiв.
Стан бюенергетики клiтин при iзольованих та поеднаних варiантах псорiзу практично не вiдрiзняеться за характером порушень (Табл. 3), однак у р^ поеднано! патологи цi порушення носять достовiрно (р < 0,05) бiльш виразний характер. Зокрема, достовiрно зменшуеться актив-нiсть окислення у цикл Кребса на тлi зростання Таблиця 3 - Показники стану бюенергетики клггин хвороби
показникiв активностi анаеробного глiколiзу:
- лактат (контроль - 3,742 ± 0,207 мкмоль/г (НЬ));
- ХОЗЛ (контроль - 5,387 ± 0,023 мкмоль/г (НЬ)).
Змiнюеться спiввiдношення аденiлових нук-леотидiв за рахунок зменшення АТФ, АДФ та збшьшення вмiсту АМФ, що свiдчить про фун-кцюнально бiльш витратний стан бюенерге-тики нянин при поеднаннi ХБ та псорiатичноl хвороби.
при 1зольованих та поеднаних вар1антах псор1атично!
Показники стану бюенергетики клггин Розмiрнiсть Контрольна група Д1-П П0=30 Хворi на псорiаз 2n2=47 Хворi на псорiаз та ХБ n2=61
Показники окисного анаеробного глiколiзу
Лактат мкмоль/г (НЬ) 3,742±0,207 5,387±0,023 а 5,407±0,006 а
Пруват мкмоль/г (НЬ) 0,167±0,010 0,121±0,002 а 0,121±0,001 а
Окислення у пик. ii Кребса
Малат мкмоль/г (НЬ) 0,417±0,029 0,228±0,005 а 0,226±0,002 а
Показники бюенергетики (за р1внем аденшових нуклеотцщв)
АТФ мкмоль/г (НЬ) 1,918±0,036 1,240±0,003 а 1,198±0,001 аб
АДФ мкмоль/г (НЬ) 0,579±0,029 0,383±0,008 а 0,337±0,002 ^
АМФ мкмоль/г (НЬ) 0,143±0,009 0,210±0,002 а 0,208±0,001 а
ПРИМ1ТКИ: а - ввдмшнють у показниках у nopiBHHHHi з групою n0 прир < 0,05;
б - вщмшнютъ у показниках у nopiBHHHHi з групою 2n при р < 0,05.
Висновки
1. В узагальненому вигщщ метаболiчне за-безпечення про-, антиоксидантного захисту хворих з «азольованими» клiнiчними варiанта-ми псорiатичноl хвороби можна визначити як стан функцюнального напруження ферментативного ланцюга АОЗ з некомпенсованим на-копиченням продукпв ПОЛ на тлi шдвищено! бюенергетики клнин.
2. У разi поеднаного перебпу псорiатичноl хвороби та хрошчного бронхiту мае мiсце тд-силення процесiв накопичення продуктiв ПОЛ з виснаженням ферментативного ланцюга АОЗ
Л1ТЕРАТУРА
1. Фещенко Ю., Гаврилюк В. Хронические заболевания лёгких: классификация, диагностика, лечение // Лши Укра!ни, 2004.- № 7-8. - С. 2-8.
2. Гельцер Б.И., Куколь Л.В. Прогностические исследования при бронхиальной астме // Пульмонология, 2002. - № 2. - С. 66-69.
та тдсилення активност процесу окисно! мо-дифшаци та деструкци бiлкiв з переключенням глiколiзу на аеробний шлях.
Значення виявлених закономiрностей фор-мування стану окислювального гомеостазу при iзольованих та поеднаних варiантах псорiатич-но! хвороби для подальших дослiджень полягае у тому, що рання клiнiко-бiохiмiчна дiагностика цих реакцiй дозволить забезпечити патогенетич-но обгрунтовану корекцiю порушень у системi комплексного лiкування хворих на псорiаз.
3. Буякова О.В., Аль-Рамлавi Х.Д. Стан проблем
етюпатогенезу, лшування хворих на псор1аз в Укра!ш, розробка сучасних теорш // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2005. - № 4 (7). - С. 36-39.
4. Бтовол А.М., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Контактно-захисш системи при системних
1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
дерматозах: стан та патогенетична корекщя при екземь - Харюв: ХДМУ, 2008. - 191 с.
5. Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Быовол А.М. Вшьнорадикальне окислення при системних дерматозах: стан та патогенетична корекщя при псорiазi. - Харюв: ХДМУ, 2007. - 187 с.
6. Савина М.В. Состояние процессов оксидант-но-антиоксидантной системы и мембранной патологи у больных с церебральной дисцир-куляцией на фоне хронических обструктив-них болезней лёгких // Експериментальна та клшчна медицина. - 2002. - № 4. - С. 57-61.
7. Проценко Т.В., Куценко И.В., Самотой О.Н. Особенности микроэлементов у рабочих промышленных предприятий, болеющих хроническими дерматозами // Дерматолопя та венеролопя. - 2003. - № 3 (21). - С. 16-19.
8. Dormandi T.I., Wickens D. The experimental and
clinical pathology of diene conjugation // Chem. Phys. Lipids. - 1987. - Vol. 45. - P. 353-364.
9. Быовол О.М., Шкляр С.П., Черкашина Л.В. Патогенетичш мехашзми та клшко-мета-болiчнi ефекти вшьнорадикального окислення при поеднаних захворюваннях. Ч. I. // Журнал практикуючого лшаря. - 2007. -№ 5. - С. 54-59.
10. Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.Н. Методы оценки свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы организма. - СПб, 2000. - С. 44-49.
11. Визир А.Д., Визир В.А, Дунаев В.В., Мазур И.А. Тиотриазолин - создание, механизм действия, достижения и перспективы применения в медицине / Актуальш питання фар-мацевтично! та медично! науки та практики: Зб. наук. статей. - ЗДМУ, 2002. - С.3-16
12. Nevit G. J., Hutchinson P. E. Psoriasis in the community: prevalence, severity and patients beliefs and altitudes towards the disease // Br. J. Dermatol. - 1996. - Vol. 135, .No 5. - P. 746751.
13. Черкашина Л.В., Броше О.А., Быовол А.М. Морфохронограмний метод та ктшко-фун-кщональна ощнка ефективност лшування хворих на псорiаз: Метод. рекомен. - К.: МОЗ Украши, 2007.-15 с.
14. Гуревич В.С.,Конторидинова К.Н., Шапи-лина С.В. Сравнительный анализ двух методов определения активности супероксиддис-мутазы // Лабораторное дело. - 1990 - № 4
- С. 44-47.
15. Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Евич И.В Глутатионпероксидаза и глутатионтранс-фераза //Украшський бiохiмiчний журнал.
- 1987.- № 8. - С. 59-57.
16. Гаврилов Б.В., Мишкорудная М.И. СФ-мет-рическое определение содержания ГПР в плазме крови // Лабораторное дело. - 1983.
- № 3. - С. 33-36.
17. Dillard C.J, Tappel A.L. Lipid peroxidation prodacts in biological thisues // J. Free Radic. Biol. Med. - 1989. - Vol. 7. - P. 193-196.
18. Щербанъ Н.Г., Горбач Т.И., Гусева Н.Р. Лабораторные методики для изучения состояния антиоксидантной системы организма и уровня перекисного окисления липидов: Метод. рекомен. для докторантов, аспирантов, магистрантов, исполнителей НИР. - Харьков: ХДМУ, 2004. - 36 с.
19. Гаврилов Б.В., Гаврилова А.Р., Мажулъ Л.М. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК // Вопросы медицинской химии. - 1987. - Т.33, № 1. -С.118-123.
20. Косухин А.Б., Ахметова Б.С. Экстракция липидов смесью гептан изопропанол для определения ДК // Лаб. дело. - 1987. - № 5. -С. 335-337.
21. Hevel S.M., White K.A. Purification of the inducible murine macrophage nitric oxide syntase // J. Biol. Chem. - 1991. - Vol. 266, No 11. - P. 789-791.
22. Дубинина Е.Е., Бурмистров С.О., Ходов Д.А., Поротов И.С. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека. Методы ее определения // Вопр. мед. химии. - 1995.
- Т. 42, № 1. - С. 24-26.
23. Абакумова Ю.В. Физиологическое и патологическое свободнорадикальное окисление: сущность, методика распознавания, теоретическое и практическое значение / Врачевание и его методология. - Саратов, 1996. - С. 33.
24. Гунсъкий Ю.1., Дунаев В.В., Белемчев 1.Ф. Методи ощнки антиоксидантних власти-востей фiзiологiчно активних сполук при шщдаванш вшьнорадикальних процешв у дослщах in vitro: Метод. реком. - К.: ДФЦ, 2002. - 26 с.
25. Sarsunova M., Schwarz V., Michalec C. Chromatografia na tenrych vrstvach vo farmacii a v klinicnej biochemii. - Pragha: Vydavatelstvo Osveta, 1980. - 621 p.
26. Методы биохимических исследований / Под ред. М.И. Прохоровой. - Л.: ЛГУ, 1982.
- 278 с.
27. Лабораторные исследования в клинике: Справочник / Под ред. В.В. Меньшикова.
- М.: Медицина, 1987. - 368 с.
28. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных (применение пакета прикладных программ STATISTICA).- М.: Ме-диаСфера, 2003. - 312 с.
