CC BY
13
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УДК 618.2:612.015.3]+577.158 Калтовська 1.В.
СИСТЕМА ПЕРЕКИСН0Г0 ОКИСЛЕНИЯ Л1П1Д1В ТА АНТИ0КСИДАНТН0Г0 ЗАХИСТУ ПРИ РОВВИТКУ ПЛАЦЕНТАРН01 НЕД0СТАТН0СТ1 У ВАГ1ТНИХ ГРУПИ РИВИКУ
Буковинський державний медичний уыверситет, м.Чершвщ Украша
Було проведено доелгдження показнитв перекисного окисления л{тд{в та антиоксидантног сис-теми у ваг{тних з проявами плацентарног недостатност{ та невиношуванням ваг{тност{ в анамнез{ в ргзт гестацшт перюди. Виявлено посилення процесгв перекисного окисления л{тд{в та зниження активност{ деяких компонент1в антиоксидантного захисту, що призводитъ до гтоксичного стану оргатзму матерг та плода.
Ключов1 слова: окисна модиф1кац1я бтюв, перекисне Вступ
При BaitmocTi в opraHi3Mi матер1 вщбуваються числены змши обмшу речовин, направлен! на забезпечення росту i розвитку плода. Ключову роль при цьому вщ1грають змши енергетичного метабол1зму, яю пов'язаы з посиленою потребою глюкози плодом, що розвиваеться. Саме цим зумовлеш змши метабол1зму лтщ1в i бтюв [1].
При цьому вщбуваеться зниження активносп деяких компоненте антиоксидантного захисту, ризику окисноТ модифкаци пщдаються не ттьки лтщи але й бтки. В наш час процесу окисноТ' модифкаци бтюв (ОМБ) деяю автори, надають бтьше значения, ыж процесу перекисного окисления лтщ1в (ПОЛ) [2].
Саме окисна модиф1кац1я бтюв визначае здатнють кл1тин генерувати та проводити регуляторы ¡мпульси, здшенювати рецепторы, мед1аторн1 та енергетичш функцП' [3,4]. Вважа-ють, що саме розлади ОМБ, яка е таким самим природшм процесом, як i утворення активних форм кисню, е одыею з патогенетичних ланок розвитку патолопчних сташв внаслщок ¡шем1чно-реперфузшних уражень та оксидативного стресу [5].
ОМБ здшснюеться завдяки змшам амшокислотних залишюв (SH-груп) або змшам валентносп метал1в, що призводить до пору-шення структури бтюв та полегшення процеав протеол1зу [2,4]. Система антиоксидантного захисту мае вир1шальне значения в збереженш адаптацшних механ1зм1в. Бона гальмуе процеси ПОЛ i попереджае зрив компенсаторно-пристосовних реакцш [2]. Поглиблене дослщження ПОЛ, окисноТ модифкаци бтюв (ОМБ) та деяких показниюв антиоксидантного захисту (АОЗ) за наявносп прояв1в плацентарноТ недостатносп пщ час ваптност1 дозволить бтьш цтеспрямовано пщшти до питань комплексно'!' терапита профтактики даного ускладнення.
3 ц1ею метою нами вивчеш показники ПОЛ i АОЗ у ваптних з проявами плацентарноТ недостатносп протягом гестацшного процесу. Для вивчення процеав ПОЛ визначали концентрацш в кров1 ваптних пром1жних продукте (д1енових кон'югат, кетод1ен1в i спря-жених TpieHiB), а також одного з кшцевих продукте лтопероксидаци- малонового диальдепду.
окисления л1пщ1в, система антиоксидантного захисту.
При значнш ¡нтенсивносп продукцП' перекиав вщбуваеться ¡нактива^я фермент1в-антиоксидант1в, що призводить до загибел1 кл1тин внаслщок депол1меризаци мембран [3,4]. Тобто, ¡нтенсивнють окисноТ модифкаци бтюв може бути маркером ступеня перекисних процеав та фактором, який впливае на стан антиокислювальноТ' системи.
Метою дослщження було визначення показниюв перекисного окисления лтщ1в та оки си Ol модифкаци бтюв у ваптних з проявами плацентарноТ недостатносп в pi3Hi гестацшш пер1оди та невиношуванням ваптносп в анамнезк
Матср1ал та методи дослпджсння
Проведено обстеження 100 ваптних вком вщ 18 до 35 роюв в TepMiHi BariTHOCTi вщ 4 до 40 тиж., яю в анамнез! мали невиношування BariTHOCTi. Контрольну групу склали 60 практично здорових ваптних, з неускладненим nepeöiroM ваптностк Bei вапты основноТ i контрольно'!' групи були розподтеш на 4 пщгрупи в залежносп вщ гестацшного термшу (раннш ембрюнальний nepiofl, раннш, середнш та шзнш фетальы перюди). Ретроспективний анал1з показав, що у ваптних основноТ групи в 75,3% спостер1гались явища загрози переривання BariTHOCTi та в 49%- в попередых ваптностях. У 67,3% дослщжених ваптних в анамнез1 були самовтьы викидш в TepMiHi до 13 тижыв, а також в 17,2% ni3Hi самовтьш викиды в TepMiHi 22-25 тижшв.
У 32,5 % ваптних основноТ групи ваптнють су-проводжувалась кровомазанням в ранньому ембрюнальному nepiofli та частковим вщшаруванням xopiOHy.
У 16,2% випадюв ваптних основноТ групи в анамнез1 були вщмерл1 BariTHOCTi в TepMiHi до 10 тижшв. 1нтенсивнють перекисного окисления niniflie у ваптних визначали за piBHeM кшцевого продукту лтопероксидаци (малонового диальдепду) та пром1жних продукте перекисного окисления лтщ1в (фенових кон'югат, кетод1ен1в та спряжених TpieHiB) [5]. Для визначення стану антиоксидантноТ' системи ми визначали активнють церулоплазмшу, каталази, активносп глутатюнпероксидази (ГП), глутатюнредуктази (ГР).
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
Результати дослпджснь та 1х обговорення
Ваптнють супроводжуеться пщсиленням втьнорадикальних процеав, що призводить до звтьнення утворення продукте перекисного окисления лтщ1в (ПОЛ) [3]. За актив1заци втьнорадикальних процеав \ можливому зниженш активносп деяких компоненте антиок-сидантного захисту (АОЗ) ризику гпдвищенноТ окислювальноТ модифкаци пщдаються не ттьки лтщи, але й бтки [2]. Посилення ПОЛ веде до накопичення втьних радикал1в, яю мають пош-коджуючий вплив на оргашзм, це порушуе функцш оргашв та призводить до розвитку патолопчних стаыв, одним з яких е плацентарна недостатнють.
3 наведених в таблиц! 1 результате видно, що вмют д1енових кон'югованих сполук в кров1
ваптних без прояв1в плацентарноТ недостатносп протягом гестацшного перюду практично зали-шався на одному р1вы, з незначним збтьшенням в шзньому фетальному перюдк
В той же час, у ваптних з проявами ПН вияв-лено пщвищення вмюту пром1жних продукте ПОЛ (фенових кон'югат та кетод1ешв \ спряжених тр1ешв). Слщ зауважити, що у ваптних з неви-ношуванням в анамнезу протягом всього гестацшного перюду спостер1гаються найвищ1 показники в пор1внянш з контрольними показни-ками. Це свщчить про негативний вплив фактор1в обтяженого акушерського анамнезу (ускладень ваптносп та полопв) на активнють компоненте ПОЛ, а також про дисбаланс в систем! АОЗ ще до початку дано'Г ваптностк
Таблиця 1
Показники ПОЛ у здорових ваг 'нпних / ваг 'нпних з проявами плацентарноТ недостатност'1 в р1зн1 ге-
стацШн/' перюди
Показник Гестац1йн1 пер1оди Група ваптних
Основна група Контрольна група
Д1енов1 кон'югати, умовш од. акт. ранн1й ембрюнальний 3,32±0,21 2,61±0,24
ранн1й фетальний 3,74±0,25 2,95±0,21
середн1й фетальний 4,12±0,61 3,11+0,17
шзнш фетальний 4,45±0,32 3,22±0,14
Кетсдаени \ спряжеш тр1ени, умовн1 од.акт. ранн1й ембр1ональний 1,73±0,18 1,43±0,22
ранн1й фетальний 2,45±0,21 1,99±0,25
середнш фетальний 2,87±0,15 2,13±0,19
п1зн1й фетальний 3,32±0,20 2,21±0,13
Малоновий диальдегщ, нмоль/мл раннш ембр1ональний 4,87±0,17 4,52±0,20
ранн1й фетальний 5,25±0,20 4,68±0,32
середн1й фетальний 5,60±0,15 4,79±0,23
шзнш фетальний 5,92±0,13 5,08±0,22
Прим1тка :- р1зниця в!дносно групи контролю достов1рна (р<0,05)
Безумовно, отримаш дан1 свщчать про необ-хщнють прегравщарноТ профтактичноТ терапи плацентарноУ недостатносп у дано'Г групи жшок.
Виявлений характер змш первинних продукте втьнорадикального переокислення лтщ1в не-одмшно мав вщобразитися на ктькюному вмют1 лицевого метаболп"у-малонового диальдегщу (МДА). Анал1з результате концентрацП' МДА у обстеженоТ контрольно'!' групи вказуе на незнач-не |'х зростання в шзньому фетальному перюд1, а саме в останш тижш перед пологами (табл.1). У жшок з проявами ПН в уа термши обстеження р1вень МДА суттево перевищував його концентрацш у ваптних контрольно'!' групи, а в шзньому фетальному перюд1 р1вень МДА перевищував на 7,7% вщповщний показник у ваптних контрольно'!' групи. Таким чином, накопичення продукте ПОЛ в оргашзм1 ваптних з проявами ПН е компенсаторною реакц1ею, спрямованою на забезпечення метабол1чноТ адаптаци \ нормального переб1гу обмшу речовин в оргашзм1 ваптних [3,4].
Пщвищення концентрацП' вивчених показниш може бути одшею з причин ппоксичного стану оргашзму матер1 та плода в зв'язку з пошкод-жуючою д1ею перекиав на фосфолтщш мем-брани еритроцит1в[5] Встановлеш нами змши в активносп втьнорадикальних процеав можуть
бути викликаш рядом причин: виснаженням резерву антиоксидант1в \ в першу чергу глутатюну або змшами в систем! ферментативних реакцш антиоксидантного захисту. Для перев1рки цих припущень були проведен! вщповщж дослщження, результати яких подаш в табл.2.
В результат! дослщження виявлено, що р1вень антиокислювальноТ активносп в сироватц1 кров1 змшювався протягом гестацшного процесу. Так, р1вень вщновленого глутатюну у ваптних контрольно'!' групи мав тенденцш до збтьшення. В той же час у ваптних з проявами плацентарноУ недостатносп спостер1гаеться достов1рне зниження р1вня в уа гестацшш перюди пор1вняно з групою контролю, що може свщчити про зниження у них захисного антирадикального резерву.
В мехашзмах регуляци процеав пероксидаци лтщ1в в динамщ1 (¿¡зюлопчноТ ваптносп, очевидно, бтьш значну роль вщ1грае незалежна вщ глутатюну ферменативна система. На це вказуе активац1я в кров1 обстежених каталази, особливо в шзньому фетальному перюд1 (див.табл.2). У ваптних з проявами плацентарноУ недостатносп спостер1галося зниження активносп каталази в середньому на 36,9% в пор1внянш з контрольною групою.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Таблиця2
Показники АОЗ у здорових ж/'нок / ж/'нок з проявами ПН в динам'щ'! ваг'тност/'
Показник Гестацшш пер1оди Трупа ваптних
Основна група Контрольна група
Каталаза (Е/хв 1 г бтка) ранн1й ембр1ональний 7,61±0,35 12,07±1,3
ранн1й фетальний 9,9±0,5 18,2+1,1
середнш фетальний 11,2±0,7 21,3±1,2
п1зн1й фетальний 13,05±1,1* 24,1+1,1 *
Стушнь ОМБ (Е/1г бтка) раннш ембр1ональний 38,5±2,4 33,0±2,52
ранн1й фетальний 45,7±3,6 33,1±2,78
середн1й фетальний 54,3±3,5 32,6±3,49
шзнш фетальний 69,7±4,5 34,7±3,28
Церулоплаз-мш (Е/1г бтка) ранн1й ембр1ональний 235,5±9,7 175,1±7,5
раннш фетальний 257,6±11,5 224,4±9,8
середнш фетальний 278,8±13,2 238,6±5,3
шзнш фетальний 317,6±12,5 256,4±11,5
ЭН-групи плазми кров1 (мкмоль/1г бтка) раннш ембрюнальний 0,44±0,03 0,35±0,03
раннш фетальний 0,48±0,01 0,39±0,02
середнш фетальний 0,53±0,02 0,43±0,03
шзнш фетальний 0,59±0,02 0,49±0,02
Вщновлений глутат1он мкмоль/мл ер. раннш ембрюнальний 2,71 ±0,04 3,18±0,02
раннш фетальний 2,9±0,03 3,28±0,04
середнш фетальний 3,18±0,04 3,36±0,03
шзнш фетальний 3,29±0,02* 3,57±0,05*
Глутатюн- пероксидаза (ГП) мМГлЭН/хв/мг раннш ембрюнальний 2,9±0,06 2,43±0,04
раннш фетальний 3,17±0,03 2,52±0,03
середнш фетальний 3,23±0,02 2,59±0,02
шзнш фетальний 3,31±0,04 2,63±0,03
Глутат1онредуктаза (ГР) нМ НАДФ Н хв/мг бтка раннш ембрюнальний 1,5±0,07 0,89±0,02
раннш фетальний 1,6±0,05 0,97±0,01
середнш фетальний 2,3±0,4 1,2±0,2
шзнш фетальний 2,9±0,5 1,5+0,1
Прим1тка :-* р1зниця в!дносно групи контролю достов1рна (р<0,05)
За даними проведенного дослщження у ваптних контрольно'!' групи спостер1гаються несуттев1 змши окисноТ модифкаци бтш (ОМБ) протягом гестацшного процесу. В цей же час у ваптних з проявами ПН виявлено зростання ступеню ОМБ (див.табл.2).
ОМБ здшснюеться завдяки змшам амшокислотних залишюв (БН-груп) або змшам валентносп метал1в, що призводить до пору-шення структури б1люв та полегшення процеав протеол1зу [2,3].
При значнш ¡нтенсивносп продукцП' перекиав вщбуваеться ¡нактивац1я фермент1в-антиоксидант1в, що призводить до загибел1 кл1тин внаслщок депол1меризаци мембран [5]. Тобто, ¡нтенсивнють окисноТ модифкаци бтюв може бути маркером ступеня перекисних процеав та фактор1в, який впливае на стан антиокислювальноТ системи.
Суттевих змш фермент1в антирадикального захисту (ГР,ГП) у ваг1тних контрольно'!' групи не вщм1чено.
При дослщжены ферментативних систем у ваптних основноГ групи виявлено пщвищення активност1 ГР та ГП вщповщно в середньому на 68% та 19,3% в пор1вняны з контрольною гру-пою, що пов'язано ¡з зм1нами р1вня глутат1ону, який е субстратом ГР та ГП.
Нами було вщм1чено також в1рогщно високий р1вень церулоплазмшу (ЦП) у кров1 ваптних з проявами ПН. Спосер1гаеться пщвищення його
активносп в середньому на 34,5%, в пор1внянш з контрольною групою. Це може бути обумовлено "оксидативним стресом" \ активац1ею в1льнорадикальних процеав ¡, як наслщок, на-пруженням антиоксидантноТ системи \ одно'!' з м ланок -ЦП.
Нами виявлено зростання р1вня БН-груп у плазм1 кров1 ваптних з проявами ПН протягом всього гестацшного процесу (див.табл.2), як1 е важливими компонентами для функцюнальноТ активност1 61лк1в: прояву Тх катал1тично'|' та рецепторно'1 активност1, функц1онування мем-бранних структур та взаемоди з зовн1шн1м сере-довищем кл1тин, р1зноман1тних вид1в активного транспорту, д1яльносп цитоскелету та под1лу кл1тин [2].
Висновки
Отриман1 результати дозволяють зробити висновок, що при розвитку плацентарноТ недостатносп в орган1зм1 ваптних актив1зуеться система антиоксидантного захисту. Зрушення в систем! ПОЛ/АОЗ в материнському оргашзм1 можливо транслюеться на орган1зм плода. Це дозволяе допустити наявнють аналопчних зру-шень в систем! втьнорадикального окисления в фетоплацентарному комплека, як1 можливо пе-редують розрегулюванню системи ПОЛ/АОЗ в оргашзм1 плода.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Лпсратура
1. Камышников B.C. Кпинико-биохимическая лабораторная fliar-ностика / Камишников B.C. - Минск: Интерпрессервис, 2003,-Т.II.-463с.
2. Макарчук О.М. Стан антиоксидантного захисту оргашзму та вплив перекисного окисления лшщю на поверхневу apxiTeKTOHi-ку еритроцит1в ваптних з гестацшною анем1ею / О.М.Макарчик // Вюник наукових дослщжень .- 2004. - №1 .-С.61-63.
3. Бибик В.В. Окислювально-антиоксидантний гомеостаз у bikobhx першородть ¡з загрозою переривання BariTHOCTi i досвщ комбн
HOBaHoi cjjapMaKOTepanii / B.B.5h6hk // nepuHaTonorra Ta nefliaT-pifl. - 2001.- №4.-C. 20-22.
4. BflOBHMeHKO lO.n. npomo3yBaHHH Ta KopeKL(in 4>eTonnaL(eHTapHoT HeAOCTaTHOCTi y BariTHMX 3i 3bhmhhm HeBMHOiuyBaHHHM b aHaMHe3i / lO.n.BAOBHMeHKO, A.B.TKaneHKO // IW. - 2002. - №2. - C.78 -85.
5. Burton G.J.Placental oxidative stress: from miscarriage to preeclampsia / G. J.Burton, E.Jauniaux , J. Soc // Gynecol. Investig - 2004. - V11. - №6. - P. 342 - 352.
Реферат
СИСТЕМА ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АНТИОКСИДАНТНОЙ ЗАЩИТЫ ПРИ РАЗВИТИИ ПЛАЦЕНТАРНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У БЕРЕМЕННЫХ ГРУППЫ РИСКА Калиновская И.В.
Ключевые слова: окислительная модификация белков, перекисное окисление липидов, система антиоксидантной защиты.
Было проведено исследование показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности и невынашиванием беременности в анамнезе в разные гестационные периоды. Выявлено усиление процессов перекисного окисления липидов и снижение активности некоторых компонентов антиоксидантной защиты, что приводит к развитию гипоксического состояния организма матери и плода.
Summary
SYSTEM OF LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT PROTECTION IN PLACENTAL INSUFFICIENCY IN PREGNANT WOMEN OF RISK GROUP Kalinovskaya I.V.
Key words: oxidative modification of proteins, lipid peroxidation, system of antioxidant protection.
The research was aimed to study the parameters of lipid peroxidation and antioxidant systems in pregnant women who have manifestations of placental insufficiency and miscarriages in different gestation periods in past history. There has been found out the enhancement of lipid peroxidation and the decrease in activity of some components of antioxidant protection that results in the development of mother's and fetus's hypoxia.
УДК 616.33-002.44-053.1: 616.381-072.1 Косинський О.В.
ПЕРЕБ1Г УСКЛАДНЕНОТ ПЕПТИЧН01 ВИРАЗКИ П1СЛЯ И Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ПРИ 1НФ1К0ВАН0СТ1 Р13НИМИ ТОКСИГЕННИМИ ШТАМАМИ ГЕЛИКОБАКТЕРНОТ1НФЕКЦМ
Украшський державний НД1 медико-со^альних проблем ¡нвалщ1в, м. Днтропетровськ, Украша
На тдстав{ обстеження 40 хворих гз «незадовшъними» результатом х{рург{чного лшування ускладненог ПВ, токсигент гитами д{агностувалися у 72,5 % пац{ент{в. При цъому УасА+ г СадА+ токсигет штами у 48,3 % хворих призводили до бшъш виражених ендоскотчних змт. Дг-агностування токсигених штамлв Нр-тфекцп потребуе проведения адекватног, контролъованог ерадикацшног терапи при ускладненому перебку ПВ.
Ключов1 слова: ускладнений переб1г пептичноТ виразки, х1рурпчне лкування, токсигенш штами геликобактерноТ ¡нфекци.
Вступ
Рецидив пептичноТ виразки (ПВ) пюля х1рурп-чного лкування ТТ ускладнень визначаеться у 5-12% хворих вже в перший р1к пюля операци [1]. Удосконалення х1рурпчних прийом1в (повнота ваготомп, органозбер1гаюч1 операци) суттево не зменшують цей вщсоток [1, 2]. Поряд ¡з цим ю-нують публкаци щодо пщвищення ефективносп органозбер1гаючих операцш шляхом застосу-вання ерадикацшноТ' терапи гелкобактерноТ' ¡н-фекцм [1, 3]. При цьому частота решфкування в перший р1к пюля х1рурпчного втручання складае до 36% вщ загальноТ' ктькосп оперованих хворих на ПВ [4]. До того ж, при проведены ерадикацшноТ' терапи не враховуеться токсигеннють штам1в, що дозволило б оптим1зувати проведен-
ия комплексного лкування хворих на ускладнену ПВ [5].
Тому метою проведеного дослщження було визначення впливу ¡нфкування р1зними токси-генними штамами гелкобактерноТ' ¡нфекци на переб1г патолопчного процесу в хворих, оперованих з приводу ускладненоТ' пептичноТ виразки.
Матср1али та методи дослпджсння Особливосп переб^у патолопчного процесу при ¡нфкованосп р1зними токсигенними штамами гелкобактерноТ' ¡нфекци визначалися у 40 хворих ¡з «незадовтьним» результатом х1рурпч-ного лкування ускладненоТ ПВ. У третини з них 12 (30,0%) хворих в ранньому пюляоперацшно-му перюд1 застосовувалися антибактер1альш препарати з метою профтактики пюляоперацш-
