CC BY
42
УДК 337.21 Ст. викл. М.Я. Рупняк, канд. екон. наук - Дрогобицький
ДПУ M. 1вана Франка
ВИКУП АКЦ1Й ВЛАСНО1 ЕМ1С11 ЯК 1НСТРУМЕНТ РЕСТРУКТУРИЗАЦП ПАСИВУ БАЛАНСУ АКЦ1ОНЕРНИХ
ТОВАРИСТВ
Пiд час економ1чно1 кризи пошуки науковцiв р1зних галузей економ1чно1 науки спрямованi на пояснення ii причин та впливу на nepe6ir м1кро- та макроекономiчних процесiв. В умовах дефiциту лшвщносп перед менеджментом вiтчизняних акцюнер-них товариств стать завдання реструктуризацп балансу пщприемств з метою покра-щення 1'хньо'1' швестицшно1 прива6ливостi. Одним iз iнструментiв реструктуризацп е викуп акцюнерними товариствами акцiй власно1 емсп. Надалi такi заходи дадуть змогу створити умови для залучення швестицш та кредитних ресурсiв.
Постановка проблеми. Свггова економ1чна криза негативно вплину-ла на фшансово-господарську д1яльн1сть бшьшосп вггчизняних шдприемств. Наслщками кризи стали не лише девальващя гривш до долара (на 60 %), стр1мке падшня продаж компанш у р1зних галузях (вщ 10 до 70 %) i низька рентабельшсть та збитковють поточно!" операцiйноi дiяльностi, але також змь на у структурi кашталу внаслiдок формування надлишкового боргу та обме-жених можливостей iз рефшансування позик. Все це призвело до зниження вартост активiв украшських компанш та iстотно обмежило iхнi можливост у конкурентнiй 6ороть6i. Така ситуащя ускладнюе створення конструктивних вiдносин з потенцшними iнвесторами та кредиторами. Для виршення еконо-мiчних проблем на шдприемсга нео6хiдно розпочинати з покращення показ-никiв стану його засобiв i джерел, якi вiдо6ражаються в баланс^
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Питання фiнансовоi нес-табшьносп та антикризового управлiння пiдприемств дослщжують в^чизня-нi науковцi. Зокрема, проблеми пошуку фiнансових джерел санаци тд-приемств вивчають такi украiнськi науковщ, як 1.О. Бланк, О.О. Терещенко, С.Л. Благодетелева-Вовк, С.Я. Салига, Г.О. Швиданенко, А.Л. Дмитренко та шшь Серед росiйських можна назвати таких науковщв, як А.С. Большаков, В. А. Баршов, Р. А. Попов, С.Е. Кован та шшь Серед закордонних фахiвцiв, якi займаються власне аналiзом викупу акцш як iнструменту реструктуризацп пасиву балансу, е доктор Опвен Янг (Steven Young), професор ушверсите-ту Ланкастер (Univercity of Lancaster), автор дослщження "Вплив викупу акцш власноi емiсii на фшанси корпорацш".
Мета дослiдження. Основною метою написання статл е розроблення комплексу заходiв, спрямованих на реструктуризацiю пасивiв акцiонерного товариства - змiну розмiрiв i структури джерел фiнансових ресурЫв. 1нстру-ментом, який використовуеться при цьому, е викуп акцюнерним товариством акцш власноi емiсii, а процедура мае в економiчнiй лiтературi назву санащя балансу.
Виклад основного матерiалу. Очевидним е те, що вщображення з6иткiв у 6алансi негативно впливае на швестицшну прива6ливiсть акцюнер-них товариств, звггшсть яких пу6лiкуеться у вщкритих джерелах iнформацii. По-перше, вони практично не можуть розраховувати на залучення зовшшшх
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
фiнансових ресурЫв. Як для кредиторiв, так i для потенцiйних ÏHBecTopÏB збиткова компашя - непривабливий об'ект для вкладення коштiв. По-друге, коли реальний курс акцш нижчий вiд номшалу (що, зазвичай, й вщбуваеться у збиткових шдприемств), додатковий випуск цих щнних пaперiв забороняе закон: iнвестори зобов'язаш купувати aкцiï за цiною, не нижчою вiд номь нально1 вартостт По-трете, виникають труднощi i з кшентами, i з постачаль-никами. Постачальники можуть вiдмовитись вiдпускaти сировину в кредит. А кшенти, знаючи про нaявнi проблеми, можуть баритися з оплатою (з на-дiею про можливiсть взaгaлi не розплачуватись) чи вимагати великих зни-жок, розумдачи потребу компaнiï в го^вкових коштах.
Реструктуризaцiя фiнaнсувaння aкцiонерних товариств дасть змогу сформувати базову структуру кашталу. Шд поняттям "базова структура кашталу" розумiють спiввiдношення мiж позиковим i власним кaпiтaлом (тобто плече фшансового важеля), з яким компашя плануе нарощувати каштал [1, с. 237].
Пiд поняттям "санащя балансу" розумiють оптимiзaцiю структури, кiлькiсних та якiсних пaрaметрiв статей i роздшв активу та пасиву балансу для створення умов залучення внутршшх i зовнiшнiх джерел фшансування на кризових пiдприемствaх [2, с. 71]. Процедура санаци балансу охоплюе са-нaцiю aктивiв та санащю пaсивiв балансу. Оздоровчi процедури шдприемства щодо його кaпiтaлу передбачае формальне погашення нагромаджених збиткiв та в економiчнiй лiтерaтурi мае назву "чиста санащя" [3, с. 158].
Санащя балансу виконуе таю завдання [4, с. 34]: шдвищення швести-цiйноï привaбливостi пiдприемствa; покращення ставлення кредиторiв до шд-приемства; мобiлiзaцiя додаткових внутршшх фiнaнсових резервiв для по-дальшого розвитку. Сaнaцiя балансу акщонерного товариства може вщбува-тись двома шляхами - акщонери можуть безоплатно передати aкцiï для анулю-вання або акщонерне товариство може щ цiннi папери викупити. Розглянемо спочатку бшьш очевидний вaрiaнт - викуп aкцiй за рахунок грошових кош^в.
Як вiдомо, однiею iз функцш aкцiонерного кaпiтaлу е покриття збит-кiв. Структурнi елементи aкцiонерного кашталу з метою покриття збитюв ви-користовуються почергово вiдповiдно до схеми (рис. 1):
4
- Статутний каштал
Додатковий кап ¡тал
Рсзервний кап ¡тал Приховаш рсзсрви
Захисна функщя акцюнерного кaпiтaлy- покриття збитюв
Рис. 1. ПорядокpemÎ3a^ï захисно'1 функци власного кашталу
Основним завданням при здшсненш санаци е мобшзащя прихованих резервiв. Приховaнi резерви - це частина кашталу шдприемства, яка шяк не
вiдображена в його баланс^ Величина прихованих резервiв в активнiй части-нi балансу дорiвнюе рiзницi мiж балансовою вартютю окремих майнових об'екпв шдприемства та 1хньою реальною (вищою) вартiстю.
Залежно вiд виршувано1 задачi (залучення грошових коштiв чи збшь-шення величини акщонерного капiталу) мобiлiзацiя прихованих резервiв мо-же здiйснюватись у першому випадку - шляхом ре^заци окремих об'екпв основних та обiгових засобiв, якi не е критично важливими для здiйснення виробничо! та збутово! дiяльностi. У другому випадку мобшзащя прихованих резервiв здiйснюеться шляхом шдексаци балансово! вартостi активiв. За таких умов полшшення платоспроможностi не вщбуваеться, проте зростае кредитоспроможнiсть шдприемства. З точки зору бухгалтерського облжу, ця процедура супроводжуеться зростанням статт "1нший додатковий капiталм, що впливае на номшальне зростання величини акщонерного кашталу.
Виходячи iз передумови про вщсутшсть в активi балансу достатньо! величини грошових коштiв i 1х еквiвалентiв, акцiонерне товариство може ре-алiзувати частину сво!х матерiальних активiв. Кошти, отриманi за рахунок ре^заци активiв, спрямовуеться на придбання акцш власно! емюи. Цiна ку-пiвлi акцiй може бути вищою або нижчою вiд 1хньо! номшально1 вартость З точки зору бухгалтерського облжу, джерелом фiнансування тако1 операци е статутний каштал. Додатковий капiтал слугуе джерелом для покриття рiзницi мiж фактичною собiвартiстю викуплених акцiй i !х номiналом. 1ншими словами у разi купiвлi акцiй за щною, вищою вiд номiналу, рiзниця покриваеться за рахунок додаткового кашталу. У разi ж перевищення номшально1 вартостi акцiй 1хньо1 ринково1 щни додатковий капiтал, навпаки, поповнюеться.
Отже, при викуш акцiй власно1 емюи акцiонернi товариства створю-ють вартють - отримують санацiйний прибуток. Санацшний прибуток мае двi складовi: перевищення номшально1 вартостi акцiй курсу !х придбання i перевищення реалiзацiйноl вартостi реалiзованих активiв !х балансово1 вар-тостi. Крiм того санацiйний прибуток може утворюватись внаслiдок лжвща-ци резервних фондiв, а також на основi списання кредиторами певно1 части -ни заборгованостi. Схематично джерела формування санацшного прибутку зображено на рис. 2.
--Санацшний прибуток
Грошсш кошти, отримащ внаслщок перевищення номшально! вартоеп акцш цши IX зворотного викупу акцюнерним товариством
Грошов1 кошти, отримаш внаслщок реатзацп актив1в за цшою, що перевпщуе Тх балансову вартють
Грошов1 кошти, що залишаються у розпоряджент акщонерного товариства внаслщок списання кредиторами частини заборгованосп
Грошов! кошти, мобшзоват за рахунок лжвщацн резервних фонд1в
Рис. 2. Джерела формування санацШного прибутку
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Проте не можна змшувати вартють, створену при викуш акцiй, i дода-ну вартють, створену покращенням операцшно' дiяльностi. Зростання показ-ника доходу на одну акцш (EPS) не означае автоматичного зростання щни на акцш. Невтшш прогнози iнвесторiв щодо операцшно! дiяльностi в цьому ви-падку будуть единими детермшантами падiння ринкових котирувань.
Санащя балансу може вщбуватись i шляхом безоплатно'' передачi акцш для анулювання. На перший погляд, жоден акцюнер не погодиться добро-вiльно на таку процедуру. Але якщо подивитись на це питання глибше, то можна побачити два мотиви для прийняття такого ршення. По-перше, мажо-ритарнi акцюнери, якi отримують найбiльше зиску вщ дiяльностi компани, рятуючи li вщ повного банкрутства, вносять посильний вклад у фшансування санаци. Враховуючи, що внаслiдок санацii балансу приводиться у вщповщ-нiсть величина статутного кашталу i чистих активiв - розмiр номiнального капiталу приводиться до його реально!' вартост - втрати для власниюв вини-кають не у момент анулювання акцш, а лише внаслщок невдало!' шд-приемницько!' дiяльностi.
По-друге, безоплатна передача акцiй е виправданою й у фiнансовому плаш. Внаслiдок збитково!' дiяльностi курс акцш падае i реальна вартiсть щнних паперiв стае нижчою вщ номiнальноi. Розмiр реального капiталу шсля анулювання корпоративних прав не змшиться. Отже, пiсля зменшення статутного кашталу i проведення санаци ринковий курс решти акцш зросте, фь нансовий стан акцюнерного товариства покращиться, як i добробут окремо взятого акцюнера.
Таким чином, можна констатувати можливють покращення фшансо-вого стану акцюнерних товариств i структури джерел фшансових ресурсiв без залучення додаткових джерел фшансування. Реструктуризащя пасиву балансу е першим етапом на шляху до залучення додаткових фшансових ресур-шв iз зовнiшнiх джерел - кош^в акцiонерiв та кредиторiв. У кра'нах з розви-неним фондовим ринком i ефективною моделлю корпоративних вiдносин етапу санаци передують заходи, пов,язанi iз збiльшенням статутного кашталу шляхом ново!' емiсii акцш.
Вггчизняним законодавством передбачено два методи зменшення статутного фонду акцюнерного товариства: зменшення номшально'' вартост акцш (деномшащя) та зменшення кшькост акцiй iснуючоi номiнальноi вартос-ri. Зменшення номiнальноi вартостi можна здшснювати шляхом об'еднання кiлькох акцiй в одну (конвершя). Обсяги зменшення статутного кашталу виз-начаються рiшенням загальних зборiв акцiонерiв.
Викуп акцiй також можна розглядати як складову дивщендно'' пол^и-ки, оскiльки акцiонери отримують частину го^вкових коштiв, зароблено'' компашею чи отримано'' внаслiдок розпродажу непрофшьних активiв. Ос-кiльки проведення дивщендних виплат все ще залишаеться вузьким мюцем фiнансовоi полiтики вiтчизняних компанш, викуп акцiй дасть змогу покра-щити свiй iмiдж перед акцюнерами.
Викуп акцiй власно'' емiсii е ефективним шструментом корпоративного управлшня не лише у кризових ситуащях. Великi корпораци витрачають
мiльярди доларiв на таку, здавалось би, суто техшчну i просту операцiю. Ого-лошення програми i3 викупу акцш шдвищуе курс акцiй у середньотермшовш перспективi (що збшьшуе ринкову капiталiзацiю компанiï), покращення рин-кових показниюв привабливостi акцiй дае змогу залучити великi iнвестицiйнi фонди. Викуп акцш е одшею з форм дивiдендноï полiтики, яка з точки зору оподаткування, е бшьш привабливою. Дивщенди обкладаються вищим по-датком (в середньому 31 %), шж дохщ вiд iнвестицiй (у розвинених крашах в середньому 15-20 %). На додаток до цього, викуп акцш е шструментом оперативного реагування на загрозу зовшшнього захоплення контролю над компашею та дае змогу змшити склад акцiонерiв. Як бачимо, переваги операцш зi зворотного викупу численнi, а ризики - невелию.
Фiнансисти Свропейського шституту дiлового адмiнiстрування (European Institute for Business Administration) дослщили, що компани, яю протя-гом свого юнування викуповували власнi акцiï, при додаткових випусках акцш бшьш дешево залучали акцюнерний каштал [5, с. 43].
Управлшня пасивом балансу е важливою частиною стратегiï виходу акцюнерних товариств на мiжнародний ринок кашталу. Жоден швестор не буде вважати компашю успiшною i грамотно керованою, якщо до виходу на ринок акцюнерного кашталу вона вичерпае вс внутршш резерви. Адже ращ-ональне спiввiдношення акцiонерного i боргового кашталу визначае дохщ-нiсть акцш для iнвесторiв.
Висновки. Отже, операци з викупу акцiй власноï емiсiï е ефективним iнструментом впливу на фшанси акцiонерних товариств. Виходячи з реального стану втизняного корпоративного сектору, найщншшим напрямом вико-ристання цього шструменту е санацiя балансу. Проте, в УкраАт ще не вщ-працьовано чiтких схем здшснення таких операцiй i наразi не напрацьовано практики здшснення тако1' процедури. Однак законодавчих перепон для ïï проведення немае.
Запропонована процедура санаци пасиву балансу шляхом викупу акцш власно1' емiсiï забезпечить акцюнерному товариству таю переваги:
• у короткотермшовш перспектив1 продаж непрофшьних актив1в дае змогу уникнути ризику банкрутства;
• санащя тдвищуе кредитоспроможтсть, що дае змогу залучати додатков1 ф1-нансов1 ресурси у форм1 кредиту;
• отриманий санацшний прибуток дае змогу покрити балансов1 збитки;
• санащя дае змогу покращити основы шдекси оцшки шдприемства (дохвд на одну акцш i чист1 активи), що приводить до зростання курсу акцш.
Отже, операци з викупу акцш власно!" емiсiï, виконаш з метою санаци, здатш вирiшити найважливiшу проблему, яка стоггь сьогоднi перед корпора-тивним сектором Украши - забезпечити зростання швестицшно1' привабли-востi з метою залучення фшансових ресуршв iз зовтшшх джерел у формi кредитiв i акцюнерного кашталу.
Перспективи подальших наукових пошуюв. Санацiя балансу е першим етапом реалiзацiï антикризово1' програми дiяльностi акцiонерного товариства. Вдало здiйснена санацiя балансу дае змогу гармошзувати склад гос-подарських засобiв та ïхнiх джерел, створити умови для залучення швестицш
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.8
та кредитних ресуршв. Розгляд конкретних шструменпв залучення фшансо-вих ресурЫв акцiонepних товариств Украши е предметом подальших науко-вих доcлiджeнь.
Л1тература
1. Грщчша М.В. Упpавлiння фiнанcами акцiонepних товариств : навч. поабн. / М.В. Грщчша. - К. : Вид-во А.С.К., 2005. - 384 с.
2. Благодетелева-Вовк С.Л. Управлшня фшансовою cанацiею пiдпpиемcтв : навч. по-ciбн. / С. Л. Благодетелева-Вовк. - К. : Вид-во "Нша-Центр", 2006. - 248 с.
3. Терещенко О.О. Фшансова дiяльнicть cyб'ектiв господарювання : навч. поciбн. / О.О. Терещенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 554 с.
4. Швиданенко Г.О. Санацiя балансу в cиcтeмi антикризового yпpавлiння тдприем-ством / Г.О. Швиданенко, АЛ. Дмитренко // Актyальнi проблеми економши. - 2003. - № 4. -С. 33-37.
5. Карпенко М. Купить свое / М. Карпенко // Компаньон. - 14-20 октября. - 2005. - № 41. - С. 42-45.
Рупняк М.Я. Выкуп акций собственной эмиссии как инструмент реструктуризации пассива баланса акционерных обществ
Во время экономического кризиса поиски ученых разных областей экономической науки направлены на объяснение его причин и влияния на ход микро- и макроэкономических процессов. В условиях дефицита ликвидности перед менеджментом отечественных акционерных обществ стоит задание реструктуризации баланса предприятий с целью улучшения их инвестиционной привлекательности. Одним из инструментов реструктуризации служит выкуп акционерными обществами акций собственной эмиссии. В дальнейшем такие мероприятия позволят создать условия для привлечения инвестиций и кредитных ресурсов.
Rupnyak M.Ya. Stock redemption as an instrument of restructuryzati-on of the joint stock companies' balance sheet
At the time of economic crisis the searchers of scholars in different branches of the economic science are directed to the interpretation of its reasons and its influence on the development of micro- and macroeconomic processes. In the conditions of liquidity deficit facing the management of the country's joint stock companies there is the task to reconstruct the balance sheet of enterprises with the purpose of improving their positive investment environment. One of the instruments of restructuryzation is stock redemption. That will let them create the conditions for the involvement of investments and credit resources.
УДК 343.13 Доц. B.I. Франчук, канд. екон. наук - Львiвський ДУВС
ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ АКЦ1ОНЕРНИХ П1ДПРИСМСТВ
Досшджено сутшсть та змют акщонерного кашталу, форми його функщону-вання та негативш риси й iншi чинники, як можуть спричинити загрози; обгрунтова-но потребу в захист акщонерного кашталу.
Ключое1 слова: акщонерний каттал, акщонерне товариство, реальний каттал, фштивний каттал, eкономiчна безпека АТ.
Постановка проблеми. Життедiяльнicть акщонерного товариства (АТ) у сучасних умовах - це складний процес з динамiчними корпоративними вщ-носинами та численними зв'язками. При цьому вш здшснюеться в умовах ди тих чи шших загроз, яю можуть його дестабшзувати та спричинити небезпе-ку для життедiяльноcтi АТ. Тому в АТ мае функщонувати ефективна система
