CC BY
180
Л1тература
1. Голов С.Ф. Управлшський облiк. Пщручник. - К.: Лiбра, 2003. - 704 с.
2. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет/ Пер. с англ./ Под ред. С.А. Табалиной. - М.: Аудит, Юнити, 1994. - 560 с.
3. Нападовська Л.В. Управлшський облш: Монографiя. - Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2000. - 50 с.
4. Палий В.Ф. Основы калькулирования. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 288 с.
5. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней. - М.: Аудит, Юни-
ти, 1996.
УДК330.342:167. Здобувач Н.М. Ногтова1 -Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ АКЦ1ОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В1ДКРИТОГО ТА ЗАКРИТОГО ТИПУ
Дослщжуються особливосп функцюнування акщонерних товариств вщкритого та закритого типу - одше'1 з найпоширешших оргашзацшно-правових форм тд-приемств в Укрш'ш. Вказуеться на необхiднiсть формування адекватного законодав-чого поля для дiяльностi акцiонерних товариств.
Competitor N.M. Noginova - Commercial Academy of L 'viv Peculiarities functioning of joint-stock associationes an open and close type
It is researches peculiarities functioning of joint-stock associationes an open and close type- one with the widest organisation law forms of factories Ukraine. In this paper shows into the necessity forming of adequacy legislative field for activities joint- stock as-sociationes.
Акщонерне товариство (АТ) - це основна форма оргашзаци великих та середшх шдприемств, каштал яких формуеться шляхом продажу акцш. За-соби, отримаш внаслщок випуску й продажу акцш, формують власний каштал акщонерного товариства. Вш може збшьшуватися шляхом наступних ви-пусюв акцш та вкладення частини прибутку у розширення виробництва.
Акцюнерне товариство - одна з найпоширешших оргашзацшно-пра-вових форм шдприемств в Укра!ш. Можна стверджувати, що вони станов-лять основу промислового потенщалу в Укра!ш: за даними Державно! комюи з щнних папер1в та фондового ринку, у 2002 рощ в Укра!ш д1яли 11,5 тис. ВАТ та 22 тис. ЗАТ [1, с. 33]. Колишш середш, велик та надвелик державш шдприемства або вже акцюноваш у процес корпоратизаци або будуть акщ-оноваш найближчим часом. Середнш та великий б1знес у кредитно-фшансо-вш та швестицшнш сферах також надае перевагу класичнш акцюнернш фор-м1 об'еднання фшансових ресурс1в. У широкому розумшш вщ ефективно! дь яльност акщонерних товариств залежить подальше економ1чне зростання та стабшзащя в Укра!ш.
Акцюнерне товариство мае повну господарську самостшшсть. Воно може виконувати будь-як види господарсько! д1яльносл, кр1м заборонених законом. Товариство саме вир1шуе питання управлшня, програми д1яльносп, збуту-постачання, щн, оплати пращ, розподшу прибутку та шш1. Воно саме
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Дворяшин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
розмщуе свiй капiтал за видами дiяльностi, вкладае кошти в iншi шд-приемства, засновуе фiлil, дочiрнi шдприемства.
Згiдно з чинним законодавством, з прибутку акцюнерного товариства сплачуються податки, зобов'язання щодо погашення кредитiв i вiдсотки з кре-дитiв i облiгацiй. Потiм вiдраховуються кошти у резервний i страховий фонди. Вирахування з балансового прибутку вказаних вщрахувань дае чистий прибу-ток, який розподшяеться згiдно зi Статутом i рiшеннями загальних зборiв.
Ключовим питанням процесу створення товариства е прийняття статуту як основного документа, що регулюе його дiяльнiсть. Тому у статуй мае бути досягнуто максимальне поеднання iнтересiв засновниюв та iнших акцюне-рiв. В основi статутного механiзму поеднання штерешв мае лежати заштересо-ванiсть уЫх або максимального числа власникiв акцш у прийняттi ключових рiшень щодо дiяльностi товариства. З урахуванням кращого становища заснов-никiв, порiвняно з шшими акцiонерами, щодо здiйснення прийнятних для них рiшень, такий шдхщ мае реалiзуватися переважно через законодавчу базу.
Вид акцш, споЫб оргашзаци !хнього обiгу на ринку визначають тип акцюнерного товариства:
I. Закрите акцюнерне товариство розповсюджуе акци тшьки серед зас-новникiв i не мае права поширювати !х на вщкритому ринку. Товариство несе вщповщальшсть за зобов'язання внесеним катталом.
II. Вiдкритi акцiонернi товариства випускають акци, як можуть купува-тися i продаватися на вiдкритому ринку. Товариство i акцiонери несуть вщповщальшсть за зобов'язання усiм майном (статутний або внесений каштал, резервний i страховий фонди тощо).
Акцiонерним товариством закритого типу вважаеться акцюнерне товариство, акци якого розподшяються помiж засновниками i не можуть вшьно вiдчужуватися третiм особам без згоди або дозволу на це керiвних оргашв акцюнерного товариства, визначених статутом товариства.
Основною ознакою визначення е необ^овий характер акцш, випуще-них акцiонерним товариством. Угода про вщчуження акцiй закритих акщ-онерних товариств, як правило, ставиться у залежшсть вiд згоди на це шших акцiонерiв безпосередньо, якщо склад акцiонерiв у кшьюсному вiдношеннi незначний, або через уповноважеш акцiонерами керiвнi органи акцiонерного товариства, наприклад, за згодою Правлiння або Спостережно! Ради, тобто постiйно ддачих керiвних органiв. Дуже рiдко, але може також встановлюва-тися установчими документами акцюнерного товариства, що згоду на вщчу-ження можуть давати загальш збори акцiонерiв.
Вимога одержання попередньо! згоди акцiонерiв на вщчуження акцiй закритого акцiонерного товариства тре^м особам мае бути закрiплена в уста-новчих документах акцiонерного товариства, оскшьки, в iншому разi вважаеться, що акцюнер не е зобов'язаним у цьому вщношенш ат законодавством, анi установчими документами.
З шшого боку, вказана вимога спричинюе виникнення в шших акць онерiв цього акцiонерного товариства або самого акцюнерного товариства права на прюритетне придбання у власшсть акцш, як акцiонер бажае продати
i як йому належать. Практично це означае, що у статутах закритих акцюнер-них товариств резервуеться положення про те, що перш шж здшснювати вщ-чуження акцiй закритого акцюнерного товариства на користь трета оЫб, тобто не акцiонерiв, акцiонер зобов'язаний запропонувати вiдчуження на користь акцiонерiв або акцiонерного товариства.
У багатьох випадках в установчих документах визначаеться, що згода акцiонерiв або акцюнерного товариства на вщчуження акцш тре^м особам повинна бути явною, тобто виражена документально (надання листа, шдпи-саного повноважною особою закритого акцюнерного товариства або виписки з ршенням керiвного органу акцюнерного товариства). Наявшсть такого роду документа буде засвщчувати законшсть угоди мiж акцюнером i третьою особою, яка побажала придбати акци цього акцюнерного товариства.
Надання згоди акцюнерами чи акцюнерним товариством на вщчужен-ня акцш тре^м особам чи ненадання 11 iнколи може використовуватися для регулювання рiвня ринково! цiни вщчуження. Акцiонерне товариство, нап-риклад, може дати згоду на вiдчуження акцш тре^м особам, але обумовлю-вати, що акци повинш бути продаш не дешевше певного рiвня цши.
1нколи виникае питання про успадкування права власност на акци закритого акцюнерного товариства та сшввщношення цього права iз обов'яз-ком одержувати згоду акцюнерного товариства у разi вдауження акцiй тре-тiм особам. Вщповщно до принципу законодавчого захисту права власносл, у такому випадку згода акцюнерного товариства на успадкування акцш i прав, пов'язаних з ними, не потребуеться, оскшьки успадкування не вва-жаеться вщчуженням. Використання акцш закритого акцюнерного товариства як предме^в застави також мае бути врегульоване установчими документами емггента.
Акцюнерним товариством вщкритого типу вважаеться акцюнерне товариство, акци якого випускаються на умовах 1х вшьного подальшого об^у, тобто за умов, що наступш пiсля випуску акцш вщчуження акцiонерами на-лежних 1м акцiй на користь шших акцiонерiв або третiх осiб не потребують згоди на це з боку шших акцiонерiв чи ем^ента.
Акци вщкритих акцiонерних товариств також випускаються з розра-хунку на те, що будь-яю iнвестори, а не певне 1х коло, можуть стати акцюнерами. Таю акци, як правило, е предметами угод кушвльпродажу на акцюнер-ному ринку, вони можуть обертатися на бiржовому та позабiржовому ринках. Акци вщкритих акцюнерних товариств можуть також без будь-яко! згоди емiтента використовуватися як предмет застави виникнення зобов'язань.
У промисловос^ Укра!ни процес роздержавлення здшснювався, в основному, шляхом продажу акцш вщкритих акцiонерних товариств (61,5 % вщ загально! кiлькостi роздержавлених об'екпв у цiй галузi економжи) [2]. Закрите акцiонерне товариство може бути реоргашзовано у вiдкрите шляхом реестраци його акцiй у порядку, передбаченому законодавством про цшш па-пери i фондову бiржу, i внесенням змiн до статуту товариства.
Процес створення акцюнерних товариств жорстко регламентуеться в усьому свт. Законодавщ намагаються максимально обмежити ризик потенщ-
ального учасника товариства, залишаючи за останшм право прийняття остаточного ршення. Не стало винятком i украшське законодавство, в якому дiе багато законодавчих та шдзаконних акпв, що прямо чи опосередковано регулюють ак-цiонернi вiдносини i, вiдповiдно, процес створення акцiонерних товариств.
Вiдомо, що розмiр статутного фонду, поряд з потенщальними можли-востями його засновниюв (iнiцiаторiв), е базовими ознаками для визначення виду товариства (закрите, вщкрите) та складу його учасниюв. Достатш фь нансовi можливостi iнiцiаторiв для реалiзацiï програми дiяльностi дають змо-гу створити закрите товариство, яке працюватиме тiльки в iнтересах засновниюв. При створенш вiдкритого товариства необхщно враховувати iнтереси також шших акцiонерiв, якi не завжди зб^аються з iнтересами засновникiв. Необхiдно зазначити, що корпоративне право деяких краш взагалi вщмови-лося вiд концепцп статутного капiталу [3].
Але в Украш, зважаючи на правовi традицп, доцiльно законодавчо наповнити концепцiю статутного кашталу реальним змiстом i оргашчно пов'язати ïï з iншими шститутами, передбаченими чинним законодавством. Так, поряд з термшом "статутний капiталм доцшьно використовувати термiн "власний каштал" товариства, розмiр якого мае дорiвнювати рiзницi мiж вар-тiстю активiв товариства та вартютю його зобов'язань. Вш складаеться iз статутного кашталу товариства, нерозподшеного прибутку (непокритих збит-кiв), емiсiйного доходу, резервного та шших спещальних фондiв товариства. Обмеження, що базуються на поняттi власного кашталу, повинш запобiгати безпiдставному збшьшенню обсягу статутного капiталу i забезпечувати за-хист iнтересiв товариства, його кредиторiв та акцiонерiв. Це стосуеться, на-самперед, виплати дивiдендiв та придбання товариством власних щнних па-перiв. Не треба забороняти акщонерному товариству купувати власнi акцiï, але важливо обумовлювати це вiдповiдним ршенням загальних зборiв акщ-онерiв, придбанням акцш тшьки за ринковою щною, пропорцiйно у всiх акщ-онерiв, що виявили бажання ïx продати, та збереженням платоспроможност товариства. Необхщно також заборонити товариствам купувати власш акцiï, якщо вони не виконали своïx зобов'язань перед акцiонерами щодо сплати ди-вiдендiв та викупу акцш.
Що стосуеться проблем функцюнування ЗАТ, то сьогодш в Укра1'ш ю-нуе 34,9 тис. акщонерних товариств, 22,9 тис. з яких е закритими. Причому, кшьюсть акцiонерiв у деяких iз них сягае десятюв тисяч. Такi утворення пев-ною мiрою почали гальмувати розвиток фондового ринку та економiчнi пе-ретворення. Вони перешкоджають формуванню реально!' ринково!" вартостi пiдприемств, впровадженню найкращих принципiв корпоративного управлш-ня та залученню iноземниx iнвестицiй.
Керiвництво ЗАТ, зловживаючи iнодi нечiткiстю законодавчих норм, ви-користовуе закритiсть для збереження непрозоростi дiяльностi та повного контролю за процесами управлiння. Це, у свою чергу, призводить до недоощнки шдприемств, що випдно тшьки 1х керiвництву i шкодить економщ. Двозначнiсть законодавчих формулювань спричиняе неоднакове правозастосування норм, що регулюють обiг акцш ЗАТ, призводить до багатолгтшх судових розглядав.
Для функцюнування закритих акцiонерних товариств вiдповiдно до штереЫв акцiонерiв та потреб фондового ринку в чинне законодавство необ-хщно внести цiлий ряд змш. Зважаючи на велику кiлькiсть ЗАТ, створених у процес приватизацiï, ïx реорганiзацiю не можна здiйснити водночас. Цей процес мае бути поступовим i повинен забезпечувати захист прав суб'екпв корпо-ративних вщносин, а також збереження стабiльностi економiчноï системи.
Що стосуеться державних регуляторiв, то чинне законодавство не дае ч^^ вiдповiдi на базовi питання дiяльностi закритих акцiонерниx товариств. Через це на таких шдприемствах часто-густо виникають конфлiкти, якi негативно впливають на фондовий ринок та економжу в цiлому. На розглядi у Верxовнiй Радi перебувають проекти закошв "Про акцiонернi товариства", "Про цшш папери i фондовий ринок", "Про недержавне пенсшне забезпечен-ня", прийняття яких може значно покращити ситуацiю, що склалась. З ураху-ванням того, що ЗАТ становлять близько 65 % вщ загально'' кiлькостi акщ-онерних товариств, процес ïx перетворення в iншi органiзацiйно-правовi фор-ми мае бути тривалим i не повинен передбачати радикальних заxодiв.
Звичайно, закритi акцiонернi товариства мають право на iснування, осюльки така форма ведення бiзнесу е загальноприйнятою у свiтi. При цьому необхщно чiтко врегулювати меxанiзм обмежень щодо об^у акцiй закритих товариств, а також узагальнити судову практику з цього питання. 1нша проблема полягае у функцюнуванш ЗАТ, яю сформувалися у процесi роздержав-лення власностi та мають велику юльюсть акцiонерiв. За всiма ознаками таю товариства е публiчними компашями i мають перетворитися у ВАТ. Акщ-онернi товариства, на вщмшу вiд товариств з обмеженою вщповщальшстю, якi в Украïнi реально не видають пайових свщоцтв, дають змогу володгги ак-цiями i е бшьш зручною формою для залучення iнвестицiй.
Учасники ринку ЗАТ у багатьох випадках використовують як меха-нiзм боротьби за власшсть. Iнiцiаторами створення закритих товариств е пе-реважно керiвники пiдприемств, яю мають за мету акумулювати акци трудового колективу i досить часто використовують ïx у тшьовш боротьбi, або ш-вестори, яким подiбна органiзацiйно-правова форма допомагае зекономити кошти при купiвлi контрольного пакета.
Для виршення проблем ЗАТ необхщно, на наш погляд, ввести обме-ження щодо можливоï кiлькостi ïx акцiонерiв i зробити ïï якомога меншою, а також визначити процедуру виходу акцiонерiв iз закритого товариства з мож-ливiстю продажу акцш. Сxожоï думки дотримуються керiвники великих вгг-чизняних пiдприемств, якi пропонують ввести законодавчi норми прямоï ди щодо кiлькостi акцiонерiв ЗАТ та мехашзму перетворення упродовж трьох-п'яти рокiв закритих товариств у вщкрит чи товариства з обмеженою вщпо-вiдальнiстю. Продаж акцiй пiд час виходу акцюнера iз ЗАТ може здшснюва-тися за цiною, яка дорiвнюе вартостi чистих активiв товариства в розрахунку на одну акцш.
Певною мiрою поява закритих акцюнерних товариств у xодi процесу змши власност негативно вплинула на розвиток фондового ринку. Чинне законодавство передбачае вшьний об^ акцiй ЗАТ на оргашзаторах торгiвлi, однак
реально вш не вiдбуваеться. В Укршш природа закритого товариства не збь гаеться з iдеологiею акцiонерниx товариств, тому у певний термш вони мають змiнити свою органiзацiйно-правову форму. Проте у разi прийняття ршення про подальше iснування закритих товариств необxiдно прописати обмеження щодо об^у ïxнix акцiй без введення обмежень щодо кiлькостi акцiонерiв.
Говорячи про подальшу долю ЗАТ, не можна враховувати тшьки потреби наповнення фондового ринку. Доцшьними е норми нового законопроекту "Про акцюнерш товариства", яю не передбачають обмежень для закритих товариств, яю зараз юнують в Укршт. При цьому законодавство мае регла-ментувати мехашзм вiдчуження акцiй ЗАТ.
Для того, щоб працювали позитивнi функцiï акцiонерноï власностi на пiдприемстваx, державним структурам управлшня доцшьно мати у своему розпорядженш ефективш меxанiзми впливу та регулювання ïx дiяльностi. Цi мехашзми стосуються не загальних питань регулювання п^^темни^^ дь яльностi (державна реестращя, лiцензування, оподаткування), а специфiчниx питань, пов'язаних з тим, що акцюнерне товариство е одним iз головних учасниюв фондового ринку, який залучае фiнансовi ресурси в обмш на емгто-ванi цiннi папери. Цю думку шдтверджуе i те, що офшорш компанiï у свош переважнш бiльшостi створюються саме як акцюнерш компани, а розподiл акцiй вважаеться ефективним стимулом поряд з зарплатами та премiями для менеджерiв та робгтниюв заxiдниx корпорацiй, що дае вiдчуття компанiï як единоï родини ("народний капiталiзм").
Незважаючи на велию бюрократичнi та грошовi втрати, створення акщонерних товариств, в т.ч. i закритих, е бшьш випдним та ращональним у таких випадках:
• необхвдтсть широкого залучення кошт1в ззовт для формування статутного фонду;
• розширення д1яльност1 щдприемства за рахунок зовтшнього фшансування. Без сумтву, шоземт швестори бшьш охоче вкладатимуть кошти в АТ, а не в шш1 форми господарювання;
• перспективи обку акцш на фондовому ринку.
Але проблему послаблення тиску на ЗАТ можна вже виршити тшьки на рiвнi Верxовноï Ради, адже ДКЦПФР е тшьки виконавцем юнуючих зако-нiв. Усе частше спецiалiстами з обiгу цiнниx паперiв та фондового ринку вказуеться на необхщшсть невiдкладного прийняття закону "Про акцюнерш товариства" та виршення нагальних проблем дiяльностi ЗАТ [4, с. 97]. Зокре-ма, пiсля прийняття цього закону необхщно внести вщповщш змiни до Гос-подарського кодексу та Закону "Про господарсью товариства". При цьому необхщно передбачити порядок дiяльностi ЗАТ у переxiдний перюд, а також закрiпити на законодавчому рiвнi меxанiзм визначення справедливоï щни ак-цiй ЗАТ при реалiзацiï переважного права на ïx викуп самим товариством. Крiм того, пропонуеться визначити як стратепчну мету процесу реоргашзаци господарських товариств поступове спрощення перетворення ЗАТ в iншi ви-ди господарських товариств: вiдкритi акцюнерш товариства, товариства з об-меженою вщповщальшстю чи товариства з приватним розмщенням.
Необхiдно вщзначити, що найбiльш спiрним моментом попереднього варiанта проекту закону "Про акцюнерш товариства" були норми щодо дiяль-ностi закритих акцiонерних товариств. Бшьшють керiвникiв iснуючих ЗАТ iз великою юльюстю акцiонерiв переймалися подальшою долею сво!х тд-приемств, адже проект передбачае максимальну кiлькiсть акцiонерiв ЗАТ -150 ошб. Однак розробники законопроекту неодноразово зазначали, що це обмеження розповсюджуватиметься тшьки на новоствореш закритi акцюнер-нi товариства. У новому варiантi документа е ч^ка норма, згiдно з якою ЗАТ, що юнуватимуть на момент набрання чинност закону, можуть залишити ту юльюсть акцiонерiв, яка е, та закритий тип. При цьому впродовж трьох роюв iснуючi ЗАТ мають привести сво! статути у вщповщшсть до Закону "Про ак-цюнерт товариства".
Л1тература
1. Румянцев С.А. Украшська модель корпоративного управлшня: стан та розвиток. -К.: Знання. - 2003. - 149 с.
2. Покритан А. Про характер виробничих вщносин в сучаснш Укра!ш// Економша Украни. - 1999, № 10. - С. 34- 39.
3. Фесечко В.В. Собственность: сущность, форма, содержание, структура. - Донецк, 2003. - 133 с.
4. Мозговий О.М. Фондовий ринок. - К.: КНЕУ, 1999. - 402 с.
УДК 339.13 Acnip. Ю.В. Парфенюк1- Львiвська КА
ПРО ОСНОВН1 ФУНКЦП Ф1НАНС1В У СУЧАСН1Й РИНКОВ1Й
ЕКОНОМЩ1
Розглянуто основш функцп фшанав, для реал1зацл яких потр1бний вщповщ-ний фшансовий мехашзм, що включае всю сукупнють економ1чних, оргашзацшно-правових форм ф1нансових в1дносин у народному господарсга Украины.
Doctorate Y. V. Parfenyuk - Commercial Academy of L 'viv About the main functions of finances in the modern market economy
The basic functions of finances, for realization of which the necessary proper financial mechanism, that includes all aggregate of legal forms of financial relations economic, in the national economy of Ukraine, are considered.
Сутшсть кожноï економiчноï категорп розкриваеться у тих функщях, яю вона виконуе. Серед економю^в, яю дослщжують фiнансовi вщносини, немае одностайносп щодо визначення функцш, властивих фшансам. Окремi з них - С.Р. Огородник [13], В.М. Опарш [11] та ш., вважають, що 1м властивi тiльки розподшьча та контрольна функцп.
Багато вчених, не заперечуючи виконання фiнансами зазначених функцш, доводять, що !м притаманнi й iншi. Зокрема, А.С. Гальчинський, П.С. вщенко, Ю.1. Палюн, крiм розподiльчоï та контрольноï, обгрунтовують на-явнiсть у фiнансiв регулюючо! та стимулюючоï функцй [5]. Автори економiчно-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р. екон. наук - ЛКА
