CC BY
28
УДК 346.13+347.113
Галина Попадинець
Навчально-науковий шститут права i психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка" кандидат юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу popadynets2010@ukr.net
ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОРГАН1В УПРАВЛ1ННЯ АКЦ1ОНЕРНИМИ ТОВАРИСТВАМИ
© Попадинець Г., 2017
Проаналiзовано проблемш питання правового статусу оргашв управлiння акц1онерними товариствами та внесено пропозицн щодо вдосконалення чинного законодавства з питань регулювання УхньоТ дiяльностi.
Ключовi слова: акцiонернi товариства; правовий статус; загальш збори; наглядова рада; виконавчий орган; ревiзiйна комiсiя.
Галина Попадинец
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ПРАВОВОГО СТАТУСА ОРГАНОВ УПРАВЛЕНИЯ АКЦИОНЕРНЫХ ОБЩЕСТВ
В статье анализируются проблемные вопросы правового статуса органов управления акционерными обществами и вносятся предложения по совершенствованию действующего законодательства по вопросам регулирования их деятельности.
Ключевые слова: акционерные общества, правовой статус, общее собрание, наблюдательный совет, исполнительный орган, ревизионная комиссия.
Galyna Popadynets
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure Ph.D., Assoc. Prof.
SSUES LEGAL STATUS OF MANAGEMENT STOCK COMPANY
The article examines the issues of the legal status of joint-management and makes proposals to improve the current legislation on the regulation of their activities.
Key words: corporations, legal status, general meeting, supervisory board, executive body Audit Commission.
Постановка проблеми. Акщонерш товариства е найпоширешшою оргашзацшно-правовою формою суб'екта господарювання в нашш краш, що поеднуе в œ6i велику кшьюсть учасниюв, яю здебшьшого не мають особистих взаемозв'язюв. Зазначена обставина зумовлюе необхщшсть оргашзацп вшх учасниюв з метою забезпечення ïx функцiонування як единого цшого. Проте вiтчизняне законодавство недостатньо регулюе окремi питання правового статусу оргашв
управлшня акцюнерних товариств, що призводить до суперечностей у разi регулювання вщносин та вирiшеннi спорiв. Виникае потреба в удосконаленн законодавства, у виробленн ефективних засобiв управлiння господарською дiяльнiстю акцiонерних товариств, у наближеннi 1х до законодавства Свропейського Союзу, що зумовлене часом.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблемн питання правового статусу, регулювання дiяльностi акцiонерних товариств були предметом дослщження вiтчизняних науковцiв та юриспв-практикiв, зокрема: О. М. Вшник, Л. Ф. Винокурова, Л. Ф. Венидиктова, Т. В. Кашаншо!, Н. В. Козлово!, В. К. Мамутова, А. Я. Пилипенко, Г. В. Пронсько!, Г. Ф. Шершеневич, В. С. Щербини, О. С. Чувпила та ш. Водночас залишились нерозкритими загальн питання правового статусу оргашв управлiння акцiонерними товариствами, особливосп господарських правовiдносин за 1хньо! учасп.
Мета статтi: висвiтлення проблемних питань правового статусу оргашв управлшня акцюнерними товариствами та внесення пропозицш щодо вдосконалення чинного законодавства з питань регулювання 1хньо1 дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Вищим органом акцiонерного товариства е загальш збори акцiонерiв, як повиннi виражати волю 1хньо1 бшьшосп. Цей орган визначае напрями дiяльностi товариства, його стратегiю, спрямовуе дiяльнiсть створених ним пiдприемств. Рiшення цього органу виконуе обране ним правлшня. Хоча ршення загальних зборiв акцiонерiв можуть бути вирiшальними для самого товариства, 1х, як слушно зауважив Г. Шершеневич, не варто ототожнювати з самим акцюнерним товариством як суб'ектом права [1, с. 411].
У загальних зборах мають право брати участь особи, включен до перелшу акцiонерiв, якi мають право на таку участь, або 1хш представники. Але право голосувати на цих зборах мають лише власники тих видiв акцш, яких вщповщно до закону та установчих документа акцiонерних товариств надiлено таким правом. До акцiонерiв, якi повиннi мати право голосу, належать власники простих акцш.
Голосування на загальних зборах акцiонерiв проводиться за принципом: одна проста чи прившейована акщя - один голос, ^м випадюв проведення кумулятивного голосування. Вбачаеться, що обмеження у правi користування голосом доцшьно встановлювати в законодавчому порядку в тих випадках, коли виникае загроза, що особистий штерес акцюнера в ньому сильшший за iнтереси акцюнерного товариства. До таких випадкiв належать:
- затвердження ощнки негрошових вкладiв засновникiв та акцiонерiв, а також привше1'в для засновникiв;
- ршення про укладення мiж акцiонерними товариствами та його акщонером угоди, наприклад, про вщчуження майна;
- про притягнення до вщповщальносп, звiльнення з посади посадово1 особи (члена нагля-дово1 ради, правлiння або голови ревiзiйноl комiсil), що е акщонером цього товариства тощо.
У таких випадках шд час голосування з цих питань защкавленого акцiонера необхщно позбавляти права голосу, як це було в дореволюцшному росiйському законодавсга, а нинi застосовуеться в акщонерному правi багатьох кра1н ринково1 економши [1, с. 412].
Вiтчизняним законодавством передбачено два види загальних зборiв: загальш (черговi або рiчнi) та позачергов^ Акцiонерне право зарубiжних кра1н знае ще такий вид загальних зборiв, як збори власникiв певно1 кiлькостi або певного класу акцш (скажiмо, привiлейованих акцiй). Збори першого виду (черговi) мають обов'язково скликатися певно1 пори року (наприклад, шсля закiнчення фiнансово-господарського року) або певну кшьюсть разiв на рiк.
Загальш рiчнi збори акцiонерiв, вiдповiдно до вимог украшського законодавства, проводяться не шзшше нiж 30 квiтня наступного за звггним року.
Можливiсть скликання позачергових загальних зборiв, внесення додаткових питань до порядку денного меншютю акцiонерiв вiтчизняним законодавцем досить таки обмежена.
Насамперед це стосусться мтмально1 межi меншост (кiлькостi акцiонерiв), що надiляeться правом вимагати скликання позачергових загальних зборiв: законом встановлено досить значну межу -таким правом надшеш лише акщонери, яю володiють у сукупносп бiльш як 10 % голошв, а для внесення окремих питань до порядку денного - понад 5 % голошв, коли в бшьшосп краш ринково1 економiки таким правом надшяються акцiонери, якi в сукупносп володiють 1/20 голосiв).
Важливим е також питання щодо правомочносп рiшень загальних зборiв. За украшським законодавством вiдповiдно статтi 42 Закону Украши "Про акцiонернi товариства" ршення таких зборiв приймаються простою бшьшютю голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у загальних зборах [2]. Закон вимагае наявносп квалiфiкованоï бiльшостi тд час голосування з питань, що можуть мати виршальне значення для долi товариства, а саме:
- змши статуту товариства;
- прийняття рiшення про припинення дiяльностi товариства;
- створення та припинення дiяльностi дочiрнiх пiдприемств, фiлiй та представництв товариства.
Рiшення щодо решти питань приймае проста бшьшють голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у
зборах.
Загальш збори акцiонерiв на практищ виконують не завжди важливу роль, обмежуючись лише затвердженням розроблених правлшням або наглядовою радою рiшень. Частина дослщниюв вбачае в цьому негативну ознаку акщонерних товариств, а А. Я. Пилипенко навпаки - позитивну. Вш вважае, що завдання загальних зборiв - суто формальне, а головна 1хня функщя (негативна) полягае у виразi ремствування та обурення в разi значного дисонансу мiж напрямком ведення справ в акщонерному товариствi та iнтересами акцiонерiв; "загальш збори для тдприемства - клапан безпеки на випадок прояву гострого дисонансу мiж штересами i волею акщонерних мас i поведiнкою адмшютрацп" [3, с. 231].
Треба зазначити, що украшське законодавство порiвняно з мiжнародним мае найвищу планку кворуму. Наприклад, у Росшськш Федерацiï, загальш збори е правовими, якщо на них присутш власники понад 50 % акцш Проте, якщо ж кворуму немае, проводять повторш збори, у такому разi планка кворуму може бути знижена до 30 %. У Францп для проведення зборiв досить присутносп акцiонерiв, яю володiють 25 % голосуючих акцш. У законодавсга Чехiï планка кворуму акщонерних товариств встановлена на рiвнi просто' бiльшостi, тобто 50 % + 1 акщя, однак передбачена й норма, коли акцюнерне товариство самостiйно закрiплюе в статут необхiдну кiлькiсть голосуючих акцш. У Шмеччиш, Польщi й Болгарп питання кворуму мае визначатися в статутних документах акцюнерного товариства. У США взагалi та кiлькiсть акцiонерiв, яка присутня на зборах.
Уявляеться доцiльним i доопрацювання визначення поняття контрольного пакета акцш Зпдно iз Законом Украïни "Про акщонерш товариства" ним е пакет з 50 i бшьше вщсотюв простих акцш акцюнерного товариства. Так, через невдале формулювання може виникнути ситуащя, за якоï контрольним пакетом акцш володггимуть одразу два акщонери, яю матимуть по 50 % акцш кожен. Ц^ на перший погляд, незначш недолiки потребують виправлення.
Крiм вищого органу - загальних зборiв акцiонерiв, в акцiонерному товариств е постiйний орган, який виконуе ршення загальних зборiв, управляе поточною дiяльнiстю товариства i представляе його у вщносинах з третiми особами. Тобто йдеться про виконавчий орган. Зпдно зi статтею 58 Закону Украши "Про акщонерш товариства" таким органом е правлшня або дирекщя (колепальний орган), або директор (одноошбний виконавчий орган) [2].
Склад правлшня акщонери вибирають на загальних зборах. Правлшня е колепальним органом, однак законодавець не встановлюе вимог щодо його кшьюсного складу, як це мае мюце в зарубiжному акщонерному правг Так, за законодавством Кмеччини, Францп, Угорщини та деяких шших краïн визначаються вимоги до кшьюсного складу правлiння акцiонерного товариства, який може залежати вщ чисельносп акцiонерiв, вiд розмiрiв основного кашталу, допущення акцiй товариства до котирування на бiржi.
Чинне законодавство передбачае лише одну обов'язкову вимогу до члешв правлшня -заборону бути одночасно членом наглядовоï ради того самого акцюнерного товариства i членом
його peBÎ3rnHOÏ komîcîï, залишаючи поза увагою необхiднiсть встановлення обмежень щодо одночасного членства в правлшнях та/або наглядових радах декшькох акцiонерних товариств, що впливае i на якiсть виконуваних повноважень такими членами правлшня, i на дотримання вимог антимонопольного законодавства. Тому уявляеться доцшьним у законодавчому порядку встановити кшьюсш та якюш вимоги до складу правлiння.
Що ж до кшьюсного складу правлшня, то закон може окреслювати його межi (скажiмо вiд 3 до 21 особи для правлшня), зокрема передбачати обов'язкове представництво в цьому оргаш найманих пращвниюв, якщо в акцюнерному товариствi вiдсутня наглядова рада (норма такого представництва мае бути не бшьше 1/3 складу правлшня). Конкретну кшьюсть члешв цього органу визначае саме акцюнерне товариство залежно вщ кiлькостi акцiонерiв, розмiру статутного фонду, масштабiв дiяльностi та структури акцюнерного товариства.
Вимоги до яюсного складу правлшня думаеться повинш бути дещо iншими. Так, членами правлiння, ^м чинноï нинi норми, за посадою доцiльно визнати головного бухгалтера акцюнерного товариства та шших головних спещалюпв; одночасне членство в правлiннях рiзних акцiонерних товариств варто обмежити, наприклад, трьома товариствами, за винятком шдприемств однiеï холдинговоï компанiï (в останньому випадку це число може сягати 5-7 товариств). Загальш збори можуть винести ршення про передачу частини належних 1м прав до компетенцп правлiння, крiм тих питань, що законом i статутом акцюнерного товариства зараховаш до винятковооï компетенцiï загальних зборiв акцiонерiв i наглядовоï ради товариства.
За законодавством деяких краш на перше обране правлшня покладаються додатковi функцiï -перевiрка дш засновникiв i правильнiсть оцiнки вкладiв, здiйснених у негрошовiй формi. Подiбну норму доцiльно передбачити i в украшському законодавствi з таких мiркувань:
а) загальнi збори учасникiв не мають реальноï можливостi перевiрити об'ективнють запропонованоï оцiнки;
б) засновники як оргашзатори цих зборiв особисто защкавлеш в прийняттi позитивного рiшення з цього питання, i вони фактично домшують на цих зборах;
в) особи, яю зробили вклади в не грошовш форм^ за украшським законодавством беруть участь у голосуванш щодо рiшення з цього питання.
Правлшня дiе вiд iменi акцюнерного товариства в межах, передбачених чинним законодавством i статутом акцюнерного товариства, шдзвггне загальним зборам акцiонерiв (у товариствах, де юнуе наглядова рада, i цш рад^ та оргашзуе виконання Ïхнiх рiшень. Вiдносини мiж членами правлiння та акцiонерним товариством встановлюються на певний термiн, хоча вггчизняний закон не визначае мшмального та максимального його розмiрiв, що не можна визнати доцшьним. Слушною е думка, що безтермшовють i незмшнють складу правлiння небезпечна як для самого акцюнерного товариства, так i для його акцiонерiв. Законодавство краш ринковоï економши встановлюе максимальний термш повноважень членiв правлiння, а також можливють обрання (призначення) тих самих ошб на повторний термш. Це не означае, що i загальш збори акцiонерiв позбавлеш права будь-коли вщкликати обраних ними члешв правлшня, якщо останш неналежним чином виконують своï обов'язки або завдають своïми дiями шкоду товариству, ддачи у власних iнтересах або в штересах третiх осiб.
Колегiальнiсть правлшня як органу акцюнерного товариства обумовлюе питання про порядок прийняття ршень цим органом, а також правочиннють таких ршень. Чинне законодавство не встановлюе вимог щодо цього, залишаючи виршення зазначеного питання самим акцюнерним товариствам в особi загальних зборiв Ïхнiх учасникiв. Водночас зазначенi питання також доцшьно врегулювати в закош, встановивши умови прийняття рiшень цим органом: а) за наявносп бшьшосп членiв правлiння, з окремих питань - 2/3 складу правлшня; б) за умови, що за таке ршення проголосуе бшьшють присутшх на засщанш правлiння членiв.
Також е потреба встановити орiентовну (максимальну) перюдичнють засiдань правлiння (принаймнi двiчi на мюяць). Невиконання встановлених законом або статутом акцюнерного товариства вимог щодо правочинносп прийнятих правлшням рiшень повинно мати значення лише для внутршшх вщносин - тобто члешв правлшня з товариством, i не заторкувати тре^х ошб. За
прийняття i виконання прийнятих з порушеннями зазначених акпв рiшень голова i члени правлшня, яю брали в цьому участь, повинш вiдповiдати перед товариством у повному обсязi як солщарш боржники, якщо в результат виконання таких рiшень акцiонерному товариству i його акцюнерам завдано майновоï шкоди. Укладенi ж iз третми особами на виконання зазначених ршень угоди мають визнаватися чинними, коли таю особи не знали i не повинш були знати, що угоди з ними укладено на пiдставi ршень, прийнятих з порушенням порядку, що його встановлюе статут товариства. Фшсащя подiбних норм в украшському законодавсга вiдповiдала б аналопчнш практицi у крашах ринковоï економши, зокрема в крашах - членах Свропейського економiчного спiвтовариства, та виданш останнiм першiй директивi [1, с. 407].
Важливим i обов'язковим органом акцюнерного товариства е його наглядова рада, зокрема в акщонерному товариств^ яке налiчуе понад 10 акцiонерiв - власниюв простих акцш Закон Украши "Про акщонерш товариства" передае загальним зборам акцiонерiв виршення питання про доцшьшсть створення в акщонерному товариста цього органу в решт випадюв. Стаття 53 зазначеного Закону передбачае лише одну вимогу до члешв цього органу - заборону одночасно бути ще й членом правлшня або ревiзiйноï комюи цього ж акцюнерного товариства, а також неодноразово обиратись до складу наглядовоï ради [2].
Наглядова рада, як i виконавчий орган (правлшня), е колепальним органом, а отже, постають питання щодо керiвництва цим органом i порядку прийняття ним ршень.
Члени наглядовоï ради акцюнерного товариства обираються з числа фiзичних ошб, яю мають повну дiездатнiсть, проте, необов'язково з числа акцiонерiв вщповщного акцюнерного товариства. Обрання члешв наглядовоï ради публiчного товариства здшснюеться виключно через кумулятивне голосування, мехашзм якого потребуе широкоï роз'яснювальноï роботи.
Зазначимо, що кумулятивне голосування - це голосування тд час обрання оргашв товариства, за якого загальна кшькють голошв акцюнера помножуеться на кшькють членiв органу акцiонерного товариства, що обираються, а акцюнер мае право вщдати всi пiдрахованi таким чином голоси за одного кандидата або розподшити 1х мiж кшькома кандидатами [2]. Цей механiзм е досить складним, про що засвщчуе наведений приклад: три спроби здшснити кумулятивне голосування дали абсолютно рiзнi результати.
Конкретний спошб обрання члешв наглядовоï ради приватного товариства визначаеться його статутом.
Члени наглядовоï ради здшснюють своï повноваження на пiдставi договору з товариством i мають право на оплату сво1х послуг.
Позитивом у нацюнальному законодавствi е те, що у засщанш наглядовоï ради на ïï запрошення з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспшкового або шшого уповноваженого трудовим колективом органу, який тдписав колективний договiр вiд iменi трудового колективу.
Обов'язковим контрольним органом акцiонерного товариства, що перевiряе фшансово-господарську дiяльнiсть товариства, е ревiзiйна комiсiя. Необхщнють ревiзiйноï комiсiï зумовлена тим, що брати участь в органах управлшня можуть не лише акщонери, а й особи, як виконують функци члешв правлшня, керiвникiв структурних шдроздшв i головних спецiалiстiв на пiдставi трудового договору, що уможливлюе зловживання посадовими обов'язками. Стаття 73 Закону Украши "Про акщонерш товариства" вщводить ревiзiйнiй комюи скромшшу роль - лише контролювання фiнансово-господарськоï дiяльностi правлшня акцюнерного товариства, що навряд чи можна визнати доцшьним [2]. До того ж за наявносп в акщонерному товарисга наглядовоï ради, остання та ревiзiйна комiсiï виявляються двома органами, що контролюють дiяльнiсть правлшня. Щ органи мають багато спшьних ознак (1х обирають й вщкликають загальнi збори акцiонерiв, шдзвггш цим зборам, формуються з числа акцiонерiв, порядок ïхньоï дiяльностi та кшьюсний склад затверджуються загальними зборами акцiонерiв згiдно зi статутом товариства, обидва щ органи можуть вимагати скликання позачергових загальних зборiв акцiонерiв), однак мiж ними наявна ютотна вiдмiннiсть [4]. Це проявляеться в обмеженш контролю дiяльностi, у термшах дiяльностi та у шдзвггносп.
Оргашзащя роботи ревiзiйноï комiсiï акцiонерного товариства мае здшснюватися на пiдставi закону, а також внутршшх нормативних акпв товариства, що деталiзують процедуру формування та дiяльнiсть цього органу, його функци, права та обов'язки члешв комюи, з урахуванням специфiки дiяльностi конкретного акцiонерного товариства. А от питання вщповщальносп членiв ревiзiйноï комюи за невиконання, неналежне виконання своïх обов'язюв або зловживання своïми правами мае встановлювати закон. Не останне мюце в œ^^i заходiв вщповщальносп щодо таких осiб належить майновш вiдповiдальностi перед акцiонерним товариством, якщо дiями (бездiяльнiстю) членiв ревiзiйноï комюи товариству завдано шкоди, зокрема i збитюв. Така вiдповiдальнiсть мае наставати згщно з положеннями Цивiльного кодексу (стаття 203) [5], оскiльки зазначеш особи обов'язково мають бути акцюнерами (а не найманими працiвниками); завдання ними шкоди товариству в результат невиконання (неналежного виконання) обов'язюв як члешв ревiзiйноï комiсiï ставить Ï^ у становище боржникiв у цившьних (а не трудових) правовiдносинах. Взагалi вiдповiдальнiсть членiв органiв акцiонерного товариства (зокрема й ревiзiйноï комiсiï) е доцшьним передбачити, як це i робить, наприклад, росшський законодавець щодо посадових ошб акцюнерного товариства (ст. 71 Закону Росшсь^' Федераци "Про акцюнерш товариства". Обсяг i характер майновоï вiдповiдальностi членiв ревiзiйноï комюи мають бути такими самими, як у члешв шших колепальних оргашв акцюнерного товариства - правлшня та наглядовоï ради.
Висновки. Проблемш питання правового статусу оргашв управлшня акцюнерними товариствами сьогодш залишаються не виршеними. Важливють цiеï проблеми вiтчизняний законодавець явно недооцшюе, про що свщчить надмiрний лаконiзм прийнятого Закону Украши "Про акцiонернi товариства", в якому акцюнерному товариству спещально вiдведено лише 89 статей, тодi як англшський Закон "Про компани" 1985 року налiчуе 747 статей та 25 додатюв. Модельний закон США "Про пщприемницьку корпоращю" - близько 200 статей, Акцюнерний закон Нiмеччини 1965 року - понад 400.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. - М., 2005. - Т. 1. - 524 с. 2. Про акщонерт товариства: Закон Украгн eid 17 вересня 2008 р. № 514-17 // В1домост1 Верховног Ради Украгни. -2008. - № 50-51. - Ст. 384. 3. Пилипенко А. Я. Господарське право / А. Я. Пилипенко, В. C. Щербина. - К. : Вентур1, 2005. - 323 с. 4. Вiнник О. М. Правове становище дочiрнiх тдприемств / О. М. Вiнник // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 3-7. 5. Цивтьне право Украгни : тдручник : у 2-х кн. / О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та т. -К. : Юртком 1нтер, 2004. - 864 с.
REFERENCES
1. Shershenevych H. F. Kurs torhovoho prava [Course of Trade Law]. 2005, Vol.1, 524 p. 2. Pro aktsionerni tovarystva: Zakon Ukrayin vid 17 veresnya 2008 r. No. 514-17 [On the Joint Stock : Law of Ukraine on September, 17, 2008 No. 514-17]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny [Supreme Council of Ukraine] 2008 No. 50-51, р. 384. 3. Pylypenko A. Ya., Shcherbyna V. C. Hocpodarcke pravo [Company Law]. Venturi publ., 2005, 323 p. 4.Vinnyk O. M. Pravove stanovyshche dochirnikh pidpryyemstv [The legal status of subsidiaries]. Predprynymatel'stvo, khozyaystvo y pravo [Entrepreneurship, economy and law], 2000. No. 1, P. 3-7. 5. Tsyvilne pravo Ukrayiny [Civil law of Ukraine]. Yurinkom Inter publ., 2004. 864 p.
Дата надходження: 04.01.2017р.
