CC BY
9
Б01 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-176-181 УДК 611.135.013-053.15
В1КОВА ТА 1НДИВ1ДУАЛЬНА АНАТОМ1ЧНА М1НЛИВ1СТЬ ВНУТР1ШНЬО1 ГРУДНО1 АРТЕР11 У ПЛОД1В ЛЮДИНИ
E-mail:khmara.tv.6@gmail.com
Внутрiшня грудна артерiя (ВГА) ввдграе значну роль у кровопостачанш передньо! стiнки грудио! i черевно! порожнин, тимуса, дiафрагми i осердя. Тому, було з'ясовано анатомiчну мшливють ВГА i варiанти вiдходження И гiлок у плодiв людини 4-6 мюящв без зовнiшнiх ознак анатомiчних вiдхилень чи аномалiй розвитку скелету грудио! клiтки. ВГА у дослщжених плодiв починаеться вiд пiдключичноi' артерп латеральнiше (63%), на рiвнi (32%) або медiальнiше (5%) хребтово! артери. Асиметрiя початку ВГА виявлена у 52% випадюв. Довжина право! ВГА дещо переважае довжину лiвоi' однойменно! артерп. Встановленi у плодiв людини варiанти галуження переднiх мiжребрових плок у мiжребрових просторах, наявнiсть бiчноi' реброво! гiлки, форми анатомiчноi' мшливосп груднинних i пронизних гiлок, i осердно-дiафрагмовоi' артери слiд враховувати фетальним i неонатальним хiрургам пiд час виконання оперативних втручань.
Ключовi слова: внутршня грудна артерiя, плiд, топографiя, анатомiчна мiнливiсть.
Дождження е фрагментом НДР «Закономiрностi морфогенезу та структурно-функщоналът особливост1 тканин i оргатв в онтогенезi людини», № державноI реестраци 011би002938.
1ндивщуальна анатом1чна мшливють - це еволющйиий, едииий i динам1чний процес морфогенезу, який визначаеться вар1абельн1стю структури i функцп на конкретних етапах анте- i постнатального розвитку, становления, формування та регресу [1]. Як наголошують И.В. Гайвороиский, С.Е. Байбаков [2] 1ндивщуальна анатом1чна м1нлив1сть людини, як медичиа проблема, полягае у вивчеиш морфолопчиих вщмшиостей форми тша людини, його тканин, оргашв i систем з метою вдосконалення д1агностики хвороб та 1ндив1дуал1зац1! оперативних втручань. Вшова анатом1чна м1нлив1сть дослщжуеться по вертикал для порiвияиия анатом1чних ознак р1зних вшових пер1од1в розвитку людини або по горизонтал для виявлення iндивiдуальиих аиатомiчиих вiдмiииостей одного перюду розвитку. Сучасиий етап ангюирургп характеризуеться широкими дiагиостичиими можливостями, пов'язаиими з розробкою селективно! вазографп, а також використанням рiзиих видiв протезування та шунтувания судии [6]. Удосконалення лiкувальио-дiагиостичиих аигiологiчиих маиiпуляцiй вимагае вщ хiрургiв бiльш детального вивчеиия топографо-анатомiчних особливостей артерiальиих судии з врахуванням !х морфогенезу, варiаитиоi' анатомп, скелетотопп i сиитопп, а також !х iндивiдуальиоi' мiиливостi у рiзиi перюди онтогенезу людиии. Внутрiшия грудиа артер1я (ВГА) вiдiграе зиачиу роль у кровопостачанш передиьо! стiики грудио! i черевио! порожиии, тимуса, дiафрагми i осердя. За допомогою аиастомозiв iз iишими лаиками артерiальиоi' системи ВГА бере участь у розвитку колатерального кровооб^у, зокрема при коарктадii' низхщиого вiддiлу дуги аорти. Стовбур ВГА використовують для вiдиовлеиия кровообiгу серця при атеросклеротичиому уражеииi вiицевих артерш [3, 8]. Вивчеииям бiофiзичиих мехаиiзмiв коитрактильиих властивостей ВГА займалися деяю дослiдиики [4]. Вiдомостi про топографо-аиатсмчш особливостi ВГА мають важливе прикладие значения для опромiиеиня парастериальио! дiляики при раку молочио! залози [5]. Для викоиаиия оперативиих втручань ирургу иеобхщио чiтко зиати варiаитну аиатомiю гiлок ВГА иа рiзних стадiях онтогенезу людиии. Як зазначають Л.О. Шаликова, Д.Н. Лящеико [7], розвиток сучасио! медициии, що дозволяе розцшювати плiд як пащеита ставить перед морфологами новi завдаиия i питания. У джерелах доступно! иам лггератури трапляються поодииокi вiдомостi стосовио фетальио! аиатомii' ВГА та !! гiлок [9, 10]. Тому, метою роботи було з'ясування анатомiчиоi' мiнливостi ВГА i варiаитiв вiдходжеиия !! гiлок у плодiв людиии 4-6 мюящв.
Мат^ал i методи дослщження. Макроскотчие дослiджеиия проведено иа 31 препарат плодiв людиии 81,0-230,0 мм лм'яио-куприково! довжини (ТКД) без зовшшшх озиак аиатомiчиих вiдхилень чи аномалш розвитку скелету грудио! клiтки за допомогою методу ш'екцп судии, макроскопп, аиатомiчиого препаруваиия i морфометрп. Препарати пщщв масою поиад 500,0 г вивчали безпосередиьо в Чериiвецькому обласному дитячому патологоаиатомiчиому бюро згiдио договору про сшвпрацю. Для дослiджеиия також використаш препарати плодiв з музею кафедри аиатомii' людиии iмеиi М.Г. Туркевича ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний ушверсигет». Комiсieю з питань бiомедичиоi' етики ВДНЗ Укра'ии «Буковинський державний медичний утверситет» порушеиь морально-правових иорм при проведеит медичиих наукових дослiджеиь ие виявлеио.
© Т.В. Хмара, 1.1. Окр1м, 2018
176
Отримаш цифровi дат оброблеш методом варiащйноí статистики у середовищi програми Ехе1. Обраховували середню арифметичну та И похибку.
Результати дослiдження та !х обговорення. В результатi проведеного дослiдження нами виявлена мiнливiсть та асиметрiя початку ВГА щодо iнших гiлок шдключично! артерп у плодiв 4-6 мюящв. ВГА, як правило, бере початок вщ нижньо! поверхнi шдключично! артерп на рiвнi (32%) або дещо латеральнiше (63%) вщходження вiд не! хребтово! артерп. Зокрема, у 4 випадках спостерiгався початок однieí ВГА напроти щито-шийного стовбура i в одному спостереженш (плiд 215,0 мм ТКД) -спiльний початок право! ВГА з щито-шийним стовбуром вщ пiдключичноí артерií. У 3 плодiв виявлено початок однieí ВГА зовш вiд щито-шийного стовбура, а у 2 випадках - вщ шдключично! артерп мiж хребтовою артерieю i щито-шийним стовбуром. У 3 (5%) спостереженнях одна (права або лiва) ВГА починалась медiальнiше однойменно! хребтово! артерп. У 52% випадюв спостертаеться асиметрiя початку ВГА вiд шдключично! артерп.
ВГА проходить позаду шдключично! вени i вступае через верхнш отвiр грудно! клiтки в грудну порожнину. До вступу в останню ВГА вщдае ряд дрiбних гшок до оточуючих !! м'яких тканин. Даш ВГА проходить паралельно краю груднини по заднiй поверхнi хрящiв 1-У11 ребер, розмiщуеться мiж внутршньогрудною фасцiею (пристiнковою фасцiею грудно! клггки) i пристiнковою плеврою, а на рiвнi IV ребра i нижче - мiж ребровими хрящами i поперечним м'язом грудно! клiтки. У плодов людини 4-6 мiсяцiв довжина право! ВГА дещо бiльша за довжину лiвоí ВГА (таблиця).
Таблиця
Довжина внутршньоТ грудноТ артерп у плодiв 4-6 мiсяцiв (X ±8 X, мм)
Вж плод1в, м1сяц1 Довжина внутршньо! грудно! артерй
право! л1во!
4 (п=10) 19,07±3,30 18,71±2,52
5 (п=9) 26,01±1,87 24,97±2,37
6(п=12) 31,78±2,46 30,65±2,58
Примака: п - кiлькiсть дослiджених плодiв
У дослщжених плодов у ВГА топограф1чно можна видшити 3 частини: 1) верхню -надреброву; 2) середню - реброву; 3) нижню - черевну. Надреброва частина ВГА розмщена кранiальнiше I ребра i вiддае дрiбнi гiлки до м'яких тканин ши! i в поодиноких (2) випадках - осердно-дiафрагмову артерiю. Реброва частина ВГА розмщена на заднш поверхнi передньо! грудно! спнки, вщдае бiчнi, присереднi, дорсальш i вентральнi гiлки, яю в^^зняються мiнливiстю свое! топографií i галуження. З урахуванням кривини передньо! грудно! спнки видiлено такi рiзновиди топографп реброво! частини ВГА: 1) пряма форма розмщення ВГА; 2) дугоподiбна з опуклiстю вбiк або присередньо; 3) звивистий хщ ВГА на всьому протязi або тiльки у нижнш частинi. При цьому права i лiва ВГА переважно розмщеш асиметрично, а вiдстань ВГА вщ краю груднина мiнлива, оскiльки залежить вiд топографií реброво! частини ВГА i розмiрiв грудно! клiтки у пщдов людини.
До бiчноí групи гiлок ВГА належать переднi мiжребровi гiлки, для яких притаманна варiантна анатомiя, яка спостерiгаеться не тшьки у плодiв рiзних i одша вiковоí групи, а й у одного i того ж самого плода. Нами встановлеш таю варiанти топографií переднiх мiжребрових гiлок у мiжребровому просторi:
1) вiд ВГА самоспйно починаються двi переднi мiжребровi гiлки: верхня i нижня, при цьому нижня гiлка прямуе вздовж верхнього краю нижче розташованого ребра, а верхня гшка проходить уздовж нижнього краю вище розташованого ребра;
2) вщ ВГА у мiжребровому прост^ вiдходить одна артерiальна судина, що дiлиться на верхню i нижню гшки. Зазначимо, що нижня гшка вщ передньо! мiжребровоí судини, як правило, крупшша за верхню гшку, i анастомозуе iз задньою мiжребровою артерiею вiд грудно! частини аорти. Верхня гiлка поступово стоншуеться, галузиться у м'яких тканинах грудно! спнки, або впадае у сумiжнi артерп. Передш мiжребровi гiлки анастомозують мiж собою в дiлянцi як ребер, так i в мiжребрових просторах;
3) верхня i нижня передш мiжребровi гiлки проходять незначну вщстань вiд мiсця початку вiд ВГА i зливаються в один стовбур, при цьому верхня гiлка перетинае ребро майже пiд прямим кутом i впадае у нижню гшку;
4) передня мiжреброва гiлка спочатку проходить уздовж верхнього краю ребрового хряща, дат утворюе виражений вигин, перетинае ребро i прямуе по його нижньому краю.
Зокрема, у плода 180,0 мм ТКД виявлена анатомiчна мiнливiсть топографií переднiх мiжребрових гiлок вiд право! ВГА у мiжребрових просторах, а саме: на рiвm IV i VI мiжребрових просторiв вiд стовбура ВГА вщходила одна передня мiжреброва судина, що галузилась на верхню i
Рис. 1. Кpовопоcтaчaння лшс0 половини пеpедньоï грудно! cтiнки плода 180,0 мм ТКД. Вигляд ззаду. Мaкpопpепapaг. Зб. 2,1x:
1 - лiвa внyтpiшня грудна apтеpiя; 2 - лiвa пщключична apтеpiя; 3 - repc^m мiжpебpовi гiлIки; 4
- веpxня гшка; 5 - нижня гшка; 6 - додаткова оcеpдно-дiaфpaгмовa apтеpiя; 7 - гpyднинm гiлки; 8
- веpxня нaдчеpевнa apтеpiя; 9 - м'язово-дiaфpaгмовa apтеpiя
нижню гшки (pиc. 1). Пpи цьому пеpедня мiжpебpовa судина на piвнi нижнього кpaю IV pебpового xpящa спочатку дшилась на веpxню гiлкy, яка ^ямувала до веpxнього кpaю IV pебpового xpящa, i нижню гшку. Остання, в свою чеpгy, pозгaлyжyвaлacя на веpxню гiлкy - до нижнього ^аю кicтковоï частннн IV ребра i нижню гшку - до верхнього краю kîctkoboï частини V ребра.
Вщ иередньсл мгжрсбровсн артер1альнсл судини, яка починалася вiд cтовбypa ВГА на piвнi нижнього ^аю VI pебpового xpящa, вiдxодили двi гiлки: веpxня, яка ^ямувала до нижнього кpaю VI pебpового xpящa i к1стково1' частини VI pебpa та нижня гiлкa, що пpямyвaлa вздовж веpxнього кpaю VII pебpового xpящa i вiдцaвaлa 6 гшок до веpxнього кpaю VII pебpового xpящa, кicтковоï частини VII i VIII pебеp. Виявлено, що вщ нижньо1' гiлки пеpедньоï мiжpебpовоï судини починалася додаткова оcеpдно-дiaфpaгмовa apтеpiя.
У плода 190,0 мм ТКД вщ лiвоï ВГА вщходили шють BepxHix переднiх мiжpебpовиx гiлок, що зaxодили у шicть веpxнix мiжpебpовиx пpоcтоpи, у той час як вщ пpaвоï ВГА - п'ять веpxнix пеpеднix мiжpебpовиx гiлок. Пеpеднi мiжpебpовi гiлки вiд лiвоï ВГА pозгaлyжyвaлиcя на двi гiлки: веpxню та нижню, яю пpямyвaли вздовж нижнього i веpxнього кpaïв pебеp у вiдповiдниx мiжpебpовиx пpоcтоpax. flpyra пеpедня мiжpебpовa гiлкa вiд ^авох' ВГА спочатку pозмiщyвaлacя на внyгpiшнiй повеpxнi II pебpa, а на piвнi пpaвоï cеpедньоключичноï лiнiï зaнypювaлacя в товщу внyгpiшнього мiжpебpового м'яза бшя веpxнього кpaю pебpa. Нижче pозтaшовaнi III-V пеpеднi мiжpебpовi гшки вщ пpaвоï ВГА pозмiщyвaлиcя вздовж нижнього ^аю вiдповiдниx pебеp i на piвнi пpaвоï cеpедньоключичноï лiнiï pозгaлyжyвaлиcя на веpxню та нижню гшки. Довжина пpaвоï ВГА становила 46,0 мм, дiaметp - 2,3 мм, а pозмipи лiвоï ВГА вщповщно доpiвнювaли: 49,0 мм i 2,1 мм.
На^икт^ 6-го мюяця внyтpiшньоyгpобного pозвиткy (плоди 220,0-230,0 мм ТКД) передш мiжpебpовi гiлки беpyть початок вiд ВГА пiд piзними кутами: веpxнi - пеpевaжно пщ пpямим кутом, нижнi - пщ гоcтpим. Кожна пеpедня мiжpебpовa гшка, як i у плодiв 4-5 мюящв, в свою чеpгy, pозгaлyжyeтьcя на двi гiлки значно меншого дiaметpa, якi пpямyють глибше внyтpiшнix мiжpебpовиx м'язiв уздовж нижнього та веpxнього кpaïв pебеp. Гiлки, що йдуть уздовж нижнього кpaю pебpa, кpyпнiшi за гiлки, що пpоxодять уздовж веpxнього кpaю pебpa. До бiчноï гpyпи гiлок ВГА також можна вщнести бiчнy pебpовy гшку, яка виявлена на 2 пpепapaтax cпpaвa i одному злiвa. В одному випадку (плiд 145,0 мм ТКД) бiчнa pебpовa гiлкa пеpетинaлa декiлькa веpxнix pебеp. У двоx cпоcтеpеженняx (плоди 170,0 i 220,0 мм ТКД) бiчнa pебpовa гшка досягала VII pебpa i анастомозувала з гiлкaми apтеpiй пеpедньобiчноï стшки гpyдноï поpожнини.
До пpиcеpедньоï ^упи гiлок ВГА вiдноcятьcя гpyдниннi гшки, дiaметpом 0,15-0,3 мм, якi вiдxодять на всьому пpотязi pебpовоï частини ВГА. Також у 6 випадках до дшянки мечоподiбного вiдpоcткa ^ямували гpyдниннi гiлки, якi починалися вщ веpxньоï нaдчеpевноï apтеpiï. Цiкaвим e той факт, що бiльшого дiaметpa гpyдниннi гiлки зоcеpедженi в дшянщ pyчки i мечоподiбного вiдpоcткa гpyднини, вони мають косий або попеpечний нaпpямок i з'еднують пpaвy i лiвy ВГА. За довжиною гpyдниннi гiлки можна pоздiлити на довп та коpоткi, а за на^ямком - на виcxiднi, низxiднi, кош, попеpечнi та петлеподiбнi. Оcтaннi ^ямують, як пpaвило, до тiлa ^уднини, piзко повеpтaють лaтеpaльно до мiжpебpовиx пpоcтоpiв, де pозгaлyжyютьcя у м'якж ткaнинax. Вiд петлеподiбниx за на^ямком гpyднинниx гiлок вiдxодять меншого дiaметpa гiлки, з якиx однi анастомозують мiж собою i yтвоpюють невелик дуги, оточуючи тим самим вщповщний кpaй гpyднини; iншi гiлки або ^оникають у гpyднинy, або pозгaлyжyютьcя у незначному шapi пiдшкipноï кл^ковини. Оcтaннi анастомозують мiж собою i фоpмyють apтеpiaльнy ciткy. До вентpaльноï гpyпи гiлок ВГА належать ^онизш гiлки, якi виявленi у 64% доcлiджениx плодiв. Пpонизнi гiлки починаються, пеpевaжно, вiд cтовбypa ВГА, piдше, - вiд ïï бiчниx i пpиcеpеднix гiлок, пpямyють до пiдшкipноï клiтковини i piзнi за на^ямком (виcxiднi, низxiднi, гоpизонтaльнi, пpиcеpеднi та бiчнi). Пpонизнi гiлки бiльшого дiaметpa вiдxодять вiд пpиcеpеднix гiлок ВГА на piвнi II-IV мiжpебpовиx пpоcтоpiв. Пpонизнi гiлки анастомозують мiж собою i фоpмyють у пiдшкipнiй кл^ковиш судинну ciткy. Пpонизнi гiлки ^онизують п'ять-ciм веpxнix мiжpебpовиx пpоcтоpiв i беpyть участь у кpовопоcтaчaннi великого i малого ^уднж м'язiв, ш^и i гpyдниx залоз (пpиcеpеднi гшки грущ), cеpедоcтiння та оcеpдя.
Рис. 2. Кровопостачання осердя i загруднинно! залози (права половина передньо! грудно! стшки вщтягнута доверху) у плода 155,0 мм ТКД. Вигляд справа. Макропрепарат. Зб. 2,4х: 1 - права внутршня грудна артер1я; 2 - спльний стовбур; 3 -осердно^афрагмова артер1я; 4 - гшки загруднинно! залози; 5 -груднинна плка; 6 - передш мiжребровi гшки; 7 - м'язово-дiафрагмова артерш; 8 - верхня надчеревна артерш; 9 - лiва внутрiшня грудна артерш; 10 - задт мiжребровi артерii; 11 - серце, вкрите осердям; 12 - загруднинна залоза.
У деяких плодiв проиизиi гшки супроводжують дiафрагмовий иерв та осердно-дiафрагмовi артерiю i веиу. До дорсальних гiлок ВГА вiдиосяться: середостiииi, бронхов^ трахейиi, гiлки загрудиииио! залози та осердно^афрагмова артерiя. Задиiй групi гшок ВГА також притамаииа асиметрiя топографп, яка зумовлеиа варiаитами початку, ходу, галуження окремих артерiй, зазвичай е однобiчною. Середостiииi гiлки, кiлькiстю вщ 2 до 8, можуть брати початок вщ стовбура ВГА, вщ И присередиiх гiлок та вщ артерiальио! сiтки задиьо! поверхиi грудииии. Середостшш гiлки беруть участь у кровопостачаиш осердя, розгалужуються у загрудииииш клiтковииi або впадають в осердно^афрагмову артерiю, iишi досягають стравоходу, трахе! i головиих броих1в. Середостiииi гшки варiабельиi за топографiею i галуженням. Гiлки загрудиииио! залози вiдходять вщ ВГА переважно иижче осердио-дiафрагмово! артерп. У 2 випадках (плоди 95,0 i 155,0 мм ТКД) виявлено початок вище зазиачеиих гiлок та осердио^афрагмово! артерi! вiд спiльиого стовбура, у 3 пщщв - вщ осердио-дiафрагмово! артерi! та у 2 плодiв -вiд передиiх мiжребрових гiлок.
Нами встаиовлеш форми мшливосп топографi! осердио-дiафрагмово! артерi!: 1) початок осердио^афрагмово! артерi! вiд ВГА иа рiвиi I ребра або I мiжребрового простору вище гiлок загрудиииио! залози; тсля чого осердио-дiафрагмова арт^я приеднуеться до дiафрагмового иерва, прямуе каудальио у складi судииио-иервового пучка спереду кореня легеиi по бiчиiй стiицi осердя до дiафрагми, де анастомозуе з iишими артерiями дiафрагми; 2) иа 5 препаратах плодiв лiва осердио-дiафрагмова артерiя мала иизький початок в межах 11-У ребер; 3) иа 3 препаратах виявлена нижня осердно^афрагмова артерiя, що вiдходила вiд основного стовбура ВГА i у 2 випадках - додаткова осердно^афрагмова артерiя, яка починалася вiд передиьо! мiжреброво! гiлки; 4) иа 2 препаратах виявлено спшьиий початок осердио^афрагмово! артерi! i гшок загрудиииио! залози вщ загальиого стовбура. Зокрема, у плода 155,0 мм ТКД права осердно-щафрагмова артерiя i гiлки загрудиииио! залози брали початок вщ спiльиого стовбура, який вщходив вiд право! ВГА иа рiвиi I мiжребрового простору (Рис. 2); 5) у плода 205,0 мм ТКД лiва осердно-^фрагмова артерiя починалась вщ лiво! ВГА иа рiвm III ребра, далi прямувала у каудо-медiальному иапрямку i иа рiвиi VI ребра дистальиий кiиець осердио^афрагмово! артерi! впадав у стовбур ВГА, утворюючи замкиеие коло (Рис. 3). Розгалуження реброво! частиии ВГА иа верхню иадчеревиу артерiю i м'язово^афрагмову артерiю, як правило, одиакового дiаметра, вiдбуваеться иа рiвиi VI ребра (у 28 плодов - справа i 25 - злiва), рщко иа рiвиi У, VII або VIII ребер, справа пд кутом 45-65о, а злiва - 60-80о. М'язово-дiафрагмова артерiя прямуе у латеральному иапрямку, вздовж реброво! дуги по тип фшсацл реброво! частиии дiафрагми до грудио! клiтки та вщдае бiчиi, виутрiшиi i каудальио-присередиi гшки Бiчиi гiлки м'язово-дiафрагмово! артерi! - це передш мiжребровi гiлки, кшькютю вiд 3 до 5, що розмщеш у нижшх мiжребрових просторах, !х топографiя аиалогiчиа передшм мiжребровим гiлкам ВГА; !! внутрiшиi гшки розгалужуються у дiафрагмi i за своею довжиною подiляються иа довп та коротк1; каудальио-присередн1 гiлки прямують до пiдреброво! i иадчеревио! д^нок. Окрiм того, при дослiджениi топографп гшок ВГА у плода 230,0 мм ТКД виявлено роздвоення мечоподiбного вщростка грудиини (Рис. 4). Гшки м'язово^афрагмово! артерi! також кровопостачають м'язи живота. Верхия иадчеревиа артерiя за напрямком е продовжениям ВГА, вщноситься до !! черевио! частини i мае S-подiбиий х1д, проиизуе задню стiику пiхви прямого м'яза живота, розмщуеться иа його задиiй поверхт. Верхия иадчеревиа артерiя посередин1 мiж мечоподiбиим вiдростком грудииии i пупком аиастомозуе з иижиьою иадчеревиою арт^ею - гiлкою зовн1шньо! клубово! артерп. Виявлена анатсмчна мiнливiсть судии веитральио! ст1ики тулуба проявляеться варiаитами топографп стовбура ВГА та !! гшок, переважио з одного боку. У дослщжених плодiв людини у 52% спостертаеться асиметрiя початку ВГА вщ п1дключичио! артерi!. ВГА почииаеться вщ пiдключичио! артерi! латеральиiше (63%), иа рiвm (32%) або медiальиiше (5%) хребтово! артерi!. У ВГА топографiчно можиа видiлити иадреброву, реброву i черевиу частиии. Реброва частииа ВГА вщдае бiчm, присередиi, дорсальиi i вентральиi гiлки, як1 вiдрiзияються мшливютю свое! топографi! i галужеиия. Бiчиi i присередиi гiлки ВГА мають сегментарие розмiщеиия.
Рис. 3. Кровопостачання лшо! половини передним грудно! ст1нки (вщтягнута Рис. 4. Кровопостачання д1афрагми (передня грудна ст1нка шднята доверху) плода 230,0 донизу) плода 205,0 мм ТКД. Вигляд ззаду. Макропрепарат. Зб. 2,5х: мм ТКД. Вигляд спереду. Макропрепарат. Зб. 2,2х:
1 - внугршня грудна артерш; 2 - осерднсъдафрагмова артер1я; 3 - передт 1 - м'язово-д1афрагмова артерй; 2 - гшки м'язово-д1афрагмово! артерй; 3 - передня мЬжребров1 гшки; 4 - груднинна гтка; 5 - верхня надчеревна артерш; 6 - мккреброва гшка; 4 - груднинна гшка; 5 - верхня надчеревна артзрш; 6 - тло груднини; м'язово-д1афрагмова артерй; 7 - загруднинна залоза; 8 - легеня. 7 - роздвоений мечопод1бний вщросток.
Б1чн1 гшки ВГА (передт м1жребров1 гтки) з'еднуються 1з задшми м1жребровими артершми вщ грудно! частини аорти, а присередш (груднинт) гшки ВГА беруть участь в утворенш в дтянщ груднини аргерiальноí стки i з'еднують праву i л1ву ВГА. З урахуванням топографй гшок ВГА можна видщити зони штенсивного кровопостачання вентрально! сгiнки тулуба: пригруднинна, середньоключична i груднинна. Мало судинною зоною е дтянка анастомозу м1ж верхньою i нижньою надчеревними артершми, яка розмiщена посерединi мiж мечоподiбним вщростком груднини i пупком. Виявлеш варiанги топографй гшок ВГА, а саме: особливосл галуження переднiх мiжребрових гшок у мiжребрових просторах, наявшсть бiчноí реброво! гшки, форми анатомiчноí мiнливосгi груднинних i пронизних гшок, i осердно^афрагмово! артерй, зокрема низький початок осердно^афрагмово! артерй, або формування замкненого кола мiж осердно-дiафрагмовою арт^ею i ВГА тощо, слщ враховувати хiрургам пiд час виконання оперативних втручань.
1. У плод1в 4-6 мюящв встановлена анатом1чна мшливють судин вентрально! стшки тулуба, що проявлясться вар1антами топографй внутршньо! грудно! артерй. У внутршнш груднш артерп топограф1чно можна видщити надреброву, реброву i черевну частини. Реброва частина внутршньо! грудно! артерй вщдае б1чш, присередш, дорсальш i вентральт гшки, як вщр1зняються мшливютю свое! топографй i галуження.
2. Внутршня грудна артерш починаеться вщ пщключично! артерй латеральтше (63%), на р1вт (32%) або мед1альтше (5%) хребтово! артерй. Асиметрш початку внутршньо! грудно! артерй виявлена у 52% дослщжених плод1в. Довжина право! внутршньо! грудно! артерй дещо переважае довжину л1во! однойменно! артерй.
3. Встановлеш у плод1в людини вар1анти галуження передшх м1жребрових гшок у м1жребрових просторах, наявтсть б1чно! реброво! гшки, форми анатом1чно! м1нливосл груднинних i пронизних гшок, i осердно-д1афрагмово! артерй, зокрема низький початок осердно-д1афрагмово! артерй, або формування замкненого кола м1ж осердно-д1афрагмовою артер1ею i внутршньою грудною артер1ею, слщ враховувати фетальним i неонатальним х1рургам тд час виконання оперативних втручань.
1. Vovk YuN. Znacheniye individualnoy anatomicheskoy izmenchivosti dlya razvitiya klinicheskoy anatomii. Klinichna anatomiya ta operativna khirurhiya. 2016; 15(1): 101-4. [in Russian]
2. Gayvoronskiy IV, Baybakov SE. Individualnaya anatomicheskaya izmenchivost: istoriko-metodologicheskiye aspekty izucheniya. Vestnik eksperimentalnoy i klinicheskoy khirurgii. 2008; 1(1): 62-9. [in Russian]
3. Lyashchenko DN. Sintopiya voskhodyashchey, grudnoy aorty i yeye dugi v rannem plodnom periode ontogeneza cheloveka. Astrakhanskiy meditsinskiy zhurnal. 2012; 7(4): 171-3. [in Russian]
4. Mamchur SE, Vecherskiy YuYu, Baskakov MB, Teplyakov AT, Kovalev IV, Anfinogenova YaDzh. i dr. Izucheniye konraktilnykh svoystv vnutrenney grudnoy arterii in vitro. Byulleten SO RAMN. 2004; 1(111): 85-9. [in Russian]
5. Nechushkin MI, Shamilov AK, Shvedavchenko AI, Sushchikhina MA. Anatomo-topograficheskiye i metodicheskiye aspekty ispol'zovaniya vnutrenney grudnoy arterii dlya oblucheniya parasternalnoy oblasti pri rake molochnoy zhelezy. Vestnik RONTS im. N.N. Blokhina RAMN. 1991; 2(3): 32-5. [in Russian]
6. Khmara TV,. Bazik NO, Lopushnyak LYa. Suchasni uyavlennya pro variantnu anatomiyu hilok duhy aorty (ohlyad literatury). Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2016; 20(3): 219-23. [in Ukrainian]
7. Shalikova LO, Lyashchenko DN. Osobennosti izucheniya fetalnoy topograficheskoy anatomii serdtsa, vnutriserdechnykh struktur i krupnykh sredostennykh sosudov cheloveka klassicheskimi morfologicheskimi metodami. Vestnik OGU. 2011; 16 (135): 370-2. [in Russian]
8. Berdajs D, Zand G, Turina MI, Genoni M. Blood supply of the sternum and its importance in internal thoracic artery harvesting. Ann Thorac Surg. 2006 Jun; 81(6): 2155-9.
10. Pietrasik K, BakonL, ZdunekP, Wojda-Gradowska U, Dobosz P, Kolesnik A. Clinical anatomy of internal thoracic artery branches. Clin Anat. 1999; 12 (5): 307-14.
11. Wisniewski M, Krakowiak-Sarnowska E, Szpinda M, Sarnowski J. The internal thoracic artery in human fetuses. Folia Morphol. (Warsz). 2004 Feb; 63(1): 19-23.
ВОЗРАСТНАЯ И ИНДИВИДУАЛЬНАЯ АНАТОМИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ ВНУТРЕННЕЙ
ГРУДНОЙ АРТЕРИИ У ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА Хмара Т.В., Окрим И.И.
Внутренняя грудная артерия (ВГА) играет зиачительиую роль в кровоснабжении передней стенки грудиой и брюшиой полостей, тимуса, диафрагмы и перикарда. Поэтому, было выяснено анатомическую изменчивость ВГА и варианты отхождения ее ветвей у плодов человека 4-6 месяцев без внешних признаков анатомических отклонений или аномалий развития скелета грудиой клетки. ВГА у исследоваииых плодов начинается от подключичной артерии латеральиее (63%), иа уровне (32%) или медиальиее (5%) позвоночной артерии. Асимметрия начала ВГА обнаружена в 52% случаев. Длииа правой ВГА несколько превосходит длииу левой одиоимеииой артерии. Установленные у плодов человека варианты ветвления передних межреберных ветвей в межреберных промежутках, наличие латеральной реберной ветви, формы анатомической изменчивости грудиииых и прободающих ветвей и перикардо-диафрагмальиой артерии следует учитывать фетальиым и иеоиатальиым хирургам во время выполнения оперативных вмешательств.
Ключевые слова: внутренняя грудная артерия, плод, топография, анатомическая изменчивость.
Стаття надшшла 24.12.17 р.
D0I 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-181-185 УДК 616.71-007.234-076:616.61-036
AGE AND INDIVIDUAL ANATOMICAL VARIABILITY OF THE INTERNAL THORACIC ARTERY IN HUMAN FETUSES Khmara Т. V., Okrim I. I.
The internal thoracic artery (ITA) plays a significant role in the blood supply of the anterior wall of the thoracic and abdominal cavities, of the thymus, the diaphragm and the pericardium. Due to this fact, the anatomical variability of the ITA and the variants of its branching in human fetuses aged 4-6 months without external signs of anatomical malformations or abnormalities in the development of the skeleton of the thorax have been studied. The ITA in the experimental fetuses arises from the subclavian artery more laterally (63%), at the level (32%) or more medially (5%) of the vertebral artery. In 52% of cases the ITA was found to arise asymmetrically. The length of the right ITA slightly exceeds the length of the left artery of the same name. The variants of branching of anterior intercostal branches in the intercostal spaces established in human fetuses, the presence of the lateral costal branch, the forms of anatomical variability of the sternal and perforating branches and the pericardial-diaphragmatic artery should be taken into account by fetal and neonatal surgeons during surgical interventions.
Key words: internal thoracic artery, fetus, topography, anatomical variability.
Рецензент Пронша О.М.
ВЗАеМОЗВ'ЯЗКИ Р1ВН1В ПРОДУКЦП ЦИТОК1Н1В У МЕХАН1ЗМАХ РЕГУЛЯЦП ПРОЦЕС1В РЕМОДЕЛЮВАННЯ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ПРИ ПАРОДОНТИТ1
e-mail: cheremishav@gmail.com
Вивчено piBHi продукцп цитоюшв та !х взаемозв'язки в мехашзмах регуляцп процеав ремоделювання юстково! тканини на моделi пародонтиту, що супроводжуеться запаленням. Дослщження проведено на двох групах нелшшних бших щурах-самцях. У сироватщ кровi iмуноферментним методом визначали рiвнi RANKL, остеопротегерину, TGFpi, IL-1 Ra, адипонектину, вюфатину та IL-17. У тварин з пародонтитом знижувалися рiвнi RANKL i TGFpi та тдвищувалися рiвнi IL- 1 Ra i IL-17. Виявлено вщмшност характеру взаемозв'язюв мiж рiвнями цитоюшв в дослщжуваних групах. Виявлеш характеристики цитоюнового профшю вщображають заюнчення фази процесу активно! резорбцп, шщшовано! пародонтитом i запаленням, i початок фази компенсаторних реакцш в юстковш тканиш. Зникнення взаемозв'язюв в системi нормально! регуляцп ремоделювання юстково! тканини мiж одними парами цитоюшв та появою !х мiж шшими парами свщчить про порушення в робой регуляторних механiзмiв при пародонтии, що супроводжуеться запаленням.
Ключовi слова: юсткова тканина, ремоделювання, цитоюни, регулящя.
Важливе мюце в дослщженнях молекулярних Mexam3MiB патогенезу остеопорозу займають мiжклiтиннi медiатори, як вщграють ключову роль у функщонуванш процешв ремоделювання юстково1 тканини. Юсткове ремоделювання е балансом взаемноантагонютичних за кiнцевим результатом процесiв резорбцп i формування кiстковоï тканини. До кттин кiстки, що здiйснюе щ процеси, зазвичай вiдносять остеокласти i остеобласти. Хоча вважаеться, що за утворення кiстковоï тканини вiдповiдають остеобласти, а за ïï руйнування - остеокласти, в дшсност в органiзмi всi цi процеси виявляються набагато складшшими за рахунок функцiонування мiжклiтинних медiаторiв, якi беруть участь в регуляцп цих процешв. Остеобласти синтезують i
© В. Ф. Черемгана, А. I. Березнякова, 2018
