CC BY
116
УДК 611.23/.24+616-092.9 Коптев М.М.
ТОПОГРАФО-АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НИЖН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В ТА ЛЕГЕНЬ Б1ЛИХ ЩУР1В
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Метою досл'дження було вивчення особливостей анатом'чно'! будови та топографа нижних дихальних шлях'т та легень блих щур'т лш Встар. Дослiдження було виконано на 20 блих щурах-самцях лш Встар масою 240-260 грам, вком 8-10 мюя^в. Псля забою тварин проводився макроскопчний огляд органiв грудноУ клтки та макромiкроскопiчне досл'дження легень. Було встановлено, що верхн дихальн/ шляхи та легенi блих щур'т лш Встар мають видов! особливост/ будови та топографо-анатом'чних взаемов'дношень. Бльша права легеня складалася з чотирьох часток, менша л'ва легеня часткового подлу не мае. Правий головний бронх подляеться на чотири частков бронхи, лвий - одразу на сегментарн бронхи. Подальший подл бронхв в'дбуваеться за дихотом'чним типом. АртерУУ прилягають до бронхв зверху, а вени проходять дещо нижче вдповдного бронха. Ключов1 слова: морфолопя, легенл, щури.
Робота виконана в рамках науково-дослiдноi' теми кафедри медицини надзвичайних ситуацй з оперативною хiрургiею i топографiчною анатомiею Вищого державного навчального закладу УкраГни „Укра(нська медична стоматологiчна академiя" „Визначення закономiрностей морфогенезу органiв, тканин та судинно-нервових утворень органiзму в нормi, експериментi та пiд дiею зовнш^х чинниюв. Морфо-експериментальне обфунтування дп нових хiрургiчних шовних матерiалiв при використаннi (х в клiнiчнiй практиц/", № держреестрацп 0113и001024.
Вступ
Сучасна анатомiя людини, як наука ХХ1 столггтя, синтезуе дат сумiжних, спорщнених дисциплш: пстологп, цитологи, ембрюлоги, бюжмп, фiзюлогп тощо. Анатомiя сьогодн розглядае будову оргашзму людини як продукт спадковосп, що змшюеться пщ упливом рiзноманiтних умов середовища [5]. Вивченню динамки морфогенезу рiзних оргашв та систем оргашзму пщ дiею рiзних факторiв часто допомагають експериментальш дослщження. Осктьки не кожен експеримент може бути виконаний безпосередньо на людиы, у ролi об'ек^в дослщжень часто використовуються рiзнi лабораторш тварини. При цьому для правильно! штерпретацп результат експериментальних дослiджень важливо знати особливост видовот анатомiчно! будови пiддослiдних тварин, зокрема щурiв, у нормi [1, 3, 4].
Мета дослщження
Метою дослщження було вивчення особливостей анатомiчно! будови та топографп нижшх дихальних шляхiв та легень бiлих щурiв лшп Вiстар.
Матерiал i методи дослщження
Дослщження було виконано на 20 бтих щурах-самцях лжи Вютар масою 240-260 грам, вком 810 мiсяцiв. Забiй щурiв виконували шляхом декаштацп пiд внутрiшньоочеревинним тюпентал-натрiевим наркозом. Пiсля розкриття груднот клiтки проводився макроскопiчний огляд и органiв з проведенням органометричного дослiдження та забiр матерiалу для макромiкроскопil. З цiею метою легеневу тканину щурiв фiксували у 10% нейтральному розчиш формалiну. Пiсля проведення через спирти зростаючот концентраций шматочки легень помчали в парафiн за звичайною методикою. Мiкротомнi зрiзи забарвлювали гематоксилш-еозином.
Робота виконана згiдно з вимогами мiжнародних принципiв „европейськот конвенци щодо захисту хребетних тварин, як використовуються в експеримент та iнших наукових цтях" (Страсбург, 1985 р.) та вщповщного закону Укратни „Про захист тварин вщ жорстокого поводження" (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 р., м. КиТв) [2, 6].
Результати дослщжень та 1х обговорення
Проведене макроскошчне дослiдження показало, що трахея щура, яка е безпосередшм продовженням горташ, з'еднуеться з останньою за допомогою перстне-трахейнот зв'язки. Топографiчно трахея мае шийну та грудну частини. У шийному вiддiлi до обох бiчних поверхонь трахе! прилягають частки щитоподiбнот залози, якi з'еднанi мiж собою перешийком, котрий розмiщуеться попереду вщ трахет. Позаду до трахе! щтьно прилягае стравохiд. Грудна частина трахе! щура, за даними наших дослщжень, у груднш кттц доходить до рiвня IV мiжребрового промiжку, де знаходиться бiфуркацiя - мiсце и подiлу на правий i лiвий головнi бронхи. Майже вся передня поверхня груднот частини трахе! у щурiв прикрита тимусом, який мае порiвняно великi розмiри. За формою трахея нагадуе порожнисту трубку, яка складаеться з рухливих хрящових швкшець, з'еднаних мiж собою смужками фiбрознот тканини i м'язами. Трахея гнучка, тому пов^ря може вiльно проходити по нш, незалежно вiд положення ши!. Хрящi трахе! мають форму твкшець, не замкнених дорсально, а з'еднаних сполучнотканинною мембраною; мiж собою хрящi трахе! з'еднуються кiльцевими зв'язками. Внутршню поверхню трахе! вистеляе рожева слизова оболонка.
Бронхiальне дерево щура починаеться правим i лiвим головними бронхами, якi прямують до ворiт вщповщноТ легенi. Ворота легеш знаходяться на рiвнi VI мiжребер'я. У цiй дiлянцi у паренхiму легенi входять головний бронх i легенева артерiя, а виходять легеневi вени. Головний бронх, легенева артерiя та легеневi вени разом утворюють корiнь легенi. Легенева артерiя залягае латеральнiше i нижче вщ головного бронха, легеневi вени - найнижче (рис. 1). На окремих препаратах по ходу головного бронха визначалися непостшш л1мфатичш вузли.
Рис. 1. Л'ва легеня блого щура. Макропрепарат. 1 - л'ва легеня; 2 - ворота леген1; 3 - головний бронх; 4 - легенева
артер1я; 5 - легенев/' вени.
Пюля входження у ворота право'' легеш, головний бронх розгалужуються на частковi бронхи, як пщходять до вщповщних легеневих часток. У кожнш iз часток легеш частковi бронхи роздiляються на числены сегментарш бронхи. Лiвий головний бронх подту на частковi бронхи не мае й одразу подтяеться на сегментарш бронхи. У подальшому подт бронхiв у обох легенях вщбуваеться не за мапстральним, а за дихотом1чним типом (рис. 2).
Рис. 2. Подл респ1раторноГбронхоли щура за дихотомчним типом. Мкрофото. Забарвлення гематоксилн-еозин: Об.: 100: Ок.: 15: 1 - просв1т бронхоли; 2 - просв1т альвеолярного ходу; 3 - просв1т альвеоли.
У кожнш iз легень сукупнють бронхiв i Тхшх розгалужень супроводжують числены плки вщповщних легеневих артерш i однойменних до них вен. Характерною топографо-анатомiчною особливютю е тiсне взаемовiдношення бронхiв, артерiй i вен. Артерп i вени супроводжують бронхи i повторюють Тхнiй хiд. Як правило, артерп прилягають до бронхiв зверху, а вени проходять дещо нижче вщповщного бронха. У паренхiмi легень хрящовий остов бронхiв поступово змiнюеться: замють замкнених хрящових кiлець головних бронхiв з'являються хрящовi пластинки, потiм ос^вц хрящовоТ тканини, якi зовсiм вщсутш у дрiбних бронхах. Внутрiшню поверхню бронхiв вистеляе рожева слизова оболонка.
Вивчення топографо-анатомiчних взаемовiдношень органiв показало, що легеш iз серцем займають усю грудну порожнину щура. Кожна легеня мютиться у вщокремленому плевральному мшку, утвореному вiсцеральним листком плеври. Парiетальний листок вистеляе стiнки грудноТ порожнини. Плевральнi листки у щурiв гладенькi й блискучi. Легенi на дотик тютувато-пухю; блщо-рожевого кольору. Обидвi легенi мають неправильну конусоподiбну форму iз заокругленою верхiвкою, яка пщшмаеться вище ключицi. Основа кожноТ легенi прилягае до дiафрагми, реброва поверхня - до внутршньоТ поверхш грудноТ стiнки. Медiальна поверхня обох легень мае медiастинальну частину, яка контактуе з середостшням та дорсальну, яка прилягае до внутршньоТ поверхш грудноТ частини хребта. У лiвiй легеш на медiальнiй поверхнi визначаеться серцева вирiзка (рис. 3).
Рис. 3. Грудна порожнина щура. Макропрепарат. 1 -серце; 2 -л'ва легеня; 3 -д1афрагмова частка; 4 - додаткова частка;
5 - серцева частка; 6 - пар1етальна плевра; 7 - д1афрагма.
За даними наших спостережень, права легеня бтьша i складалася з чотирьох часток. Менша лiва легеня часткового подту не мае (рис. 4). Проведене органометричне дослщження показало, що у щурiв середнш вертикальний розмiр лiвоТ легеш складае 2,5±0,1 см, а правоТ - 2,75±0,13 см; поперечний розмiр становить 1,5±0,1 см злiва та 1,7±0,11 см справа; саптальний - 1,0±0,1 см i 1,2±0,11 см вiдповiдно.
У правш легенi кранiально розмiщуеться верхiвкова частка, нижче вщ неТ - серцева, каудально знаходяться дiафрагмова та додаткова частки. Втьна частина невеликоТ верхiвковоТ частки правоТ легенi спрямована крашально. Каудально ця частка вiдмежовувалася вщ середньоТ, серцевоТ частки, кранiальною мiжчастковою щiлиною. Спереду до верхiвковоТ частки прилягае вилочкова залоза. Серцева частка за розмiрами майже не в^^зняеться вщ верхiвковоТ. Вона розмiщуеться мiж останньою та дiафрагмовою частками. Мiж собою в межах щiлин ц частки дотикаються мiжчастковими поверхнями. З медiального боку серцева частка прилягае до серця. Дiафрагмова або каудальна частка, як свщчать нашi дослщження, у щурiв е найбiльшою. Вщ серцевоТ частки вона вiдмежовуеться каудальною мiжчастковою щiлиною, а ТТ нижня, дiафрагмова поверхня прилягае до дiафрагми. Додаткова частка залягае на медiастинальнiй поверхнi легенi. Вона розмiщуеться дорсальшше каудальноТ порожнистоТ вени. Мiж додатковою i дiафрагмовою частками визначаеться борозна каудальноТ порожнистоТ вени.
Рис. 4. Задш поверхн1 легень щура. Макропрепарат. 1 - л'ва легеня; 2 - б1фуркац1я трахеГ; 3 - верх'вкова частка правоГ легеш; 4 - серцева частка правоГ легеш; 5 - д1афрагмова частка правоГ легеш; 6 - додаткова частка.
Висновки
1. Верхш дихальш шляхи та легеш бтих щурiв лжи Вютар мають видовi особливост будови та топографо-анатомiчних взаемовщношень.
2. Шийний вщдт трахеТ попереду прикритий щитоподiбною залозою, а грудний - тимусом, як мають порiвняно велик розмiри.
3. Правий головний бронх подтяеться на чотири частковi бронхи, лiвий - одразу на сегментарш бронхи. Подальший подiл сегментарних бронхiв вiдбуваеться за дихотомiчним типом.
4. Артерп i вени супроводжують бронхи i повторюють Тхнiй хщ; зазвичай артерiТ прилягають до бронхiв зверху, а вени проходять дещо нижче вщповщного бронха.
5. Легеш з серцем займають усю грудну порожнину щура; бтьша права легеня складалася з чотирьох часток, менша лiва легеня часткового подту не мае.
Лтература
1. Зайцева К.К. Ультраструктурная организация аэрогематического барьера лёгких лабораторных животных / К.К. Зайцева, В.А. Симоненкова, Ю.А. Комар // Арх. анат. гист. и эмбриол. - 1985. - №9 - С.59-66.
2. Закон УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» №3447 - IV вщ 21.02.2006. - К., 2006. - 18 с.
3. Коптев М.М. Морфо-функцюнальна характеристика структурних елеменпв легень щурiв у нормi / М.М. Коптев // Актуальш проблеми сучасноТ медицини : Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноY академ^. - 2011. - Т.11, №4 (3б). - Ч.2. - С.92-94.
4. Коптев М.Н. Влияние хронического стресса на структуру лёгкого крысы / М.Н. Коптев. - Саарбрюккен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2013. - 56 с.
5. Лавр|в Л.П. Лектинопстох1м1чне дослщження пренатального морфогенезу привушноТ слинноТ залози людини: автореф. дис. канд. мед. наук : спец. 14.03.01 / Л.П.Лавр1в. - 1вано-Франк1вськ, 2013. - 20 с.
6. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasbourg, 1986. - 53 p.
Реферат
ТОПОГРАФО-АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ НИЖНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ И ЛЁГКИХ БЕЛЫХ КРЫС Коптев М.Н.
Ключевые слова: морфология, лёгкие, крысы.
Целью исследования было изучение особенностей строения и топографии нижних дыхательных путей и лёгких белых крыс линии Вистар. Эксперимент был выполнен на 20 белых крысах-самцах линии Вистар, масса которых составляла 240-260 грамм, возраст - 8-10 месяцев. После забоя животных проводился макроскопический осмотр органов грудной клетки и макромикроскопическое исследование легких. Было установлено, что верхние дыхательные пути и легкие белых крыс линии Вистар имеют видовые особенности строения и топографо-анатомических взаимоотношений. Большее правое лёгкое состоит из четырёх долей, меньшее левое долевого строения не имеет. Правый главный бронх разделяется на 4 долевых бронха, левый - сразу на сегментарные бронхи. Дальнейший раздел бронхов происходит по дихотомическому типу. Артерии прилегают к бронхам сверху, а вены проходят несколько ниже соответствующего бронха.
Summary
TOPOGRAPHIC AND ANATOMICAL PECULIARITIES OF LOWER RESPIRATORY TRACT AND LUNGS IN WHITE RATS Koptev M.M.
Keywords: morphology, lungs, lower respiratory tract, rats.
This research was aimed to study the topographic and anatomical peculiarities of lower respiratory tract and lungs in Wistar rats. The experiment was carried out on 20 male Wistar rats weighing 240 -260g aged 8 - 9 months. The laboratory animals were decapitated and thoracic organs and lungs were subjected to macroscopic investigation. It was found out the upper respiratory tract and lungs of the Wistar rats possessed specific peculiarities in topographic and anatomical correlation. The larger right lung consists of 4 lobes while smaller left lung has no lobular structure. The right primary bronchus is divided into four lobular bronchi, while the left one is subdivided directly into segmental bronchi. The further branching of bronchi runs by dichotomic type. The arteries adjoin to the bronchi superiorly and veins do slightly lower of corresponding bronchus.
