CC BY
20
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 611.24:612.24 Коптев М.М.
МОРФО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ЛЕГЕНЬ ЩУР1В У НОРМ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Легет щур{в у норм{ мають певт особливост{ будови, серед них невеликий д{аметр альвеол при пор{вняно товстш альвеоляртй перегородщ та дшянки деструктивних змт у сттках альвеол.
Ключов1 слова: легеы, морфолопя, щури.
Робота виконана в рамках комплексно! м1жкафедральноТ науково-дослщноТ теми Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» «Морфолопя судинно-нервових взаемовщношень оргаыв голови та шиТ людини в норм1 та п1д д1ею зовн1шн1х чинник1в у в1ковому аспект!. Створення нових та модиф1кац1я 1снуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I експериментально-морфолог1чне обфунтування Тх використання в кл1н1ц1» ( № держреестрацп 0107У001657).
Вступ
Початок ХХ1 столiття ознаменувався зрос-танням рiвня бронхо-легеневоТ патологи як в УкраТш, так i в усьому свт. Туберкульоз легень став одшею з головних проблем як для системи охорони здоров'я, так i для всього сусптьства бiльшостi краТн свiту [5]. Хронiчнi обструктивнi захворювання легень у розвинених краТнах 6в-ропи мають тенденцiю до постшного зростання; за прогнозами ВсесвiтньоТ оргашзацп охорони здоров'я до 2020 року вони займуть трете мюце за показниками смертност населення, обумов-люючи близько 4,7 млн. смертей за рк [1]. Така ситуа^я потребуе пошуку шляхiв вдосконалення профiлактичних заходiв, дiагностики та лкуван-ня захворювань оргашв дихальноТ системи. Для розвитку знань, перевiрки гiпотез, вивчення ме-ханiзмiв розвитку бронхо-легеневоТ патологи широко використовуеться моделювання на тва-ринах iз залученням до експериментiв морських свинок, щурiв та мишей [2]. При цьому дуже ва-жливо знати особливостi будови структурних елеменпв органiв дихання у нормi, осктьки вони мають виразнi видовi вщмшносп [3].
Мета дослiдження Метою дослщження було вивчення топографа та будови структурних елеменпв легень бь лих щурiв лiнiТ Вiстар у нормк
Матерiал i методи дослвдження Дослiдження було виконано на 20 бтих щу-рах-самцях лiнiТ Вютар масою 240-260 грам, вь ком 8-10 мюя^в, якi проживали у стандартних умовах вiварiю академи i не були залученими до проведення жодних шших експерименпв чи до-слiдiв. Перед евтаназiею тварин не годували протягом 1 доби. Забш щурiв проводили шляхом декаштацп пiд тiопентал-натрiевим наркозом. Шматочки легень фiксували у 10% нейтральному розчин формалiну ^ пiсля вiдповiдного проведення через спирти зростаючоТ концентраций помiщали в парафш за звичайною методикою. Мiкротомнi зрiзи забарвлювали гематоксилш-еозином, за Хартом-Ван-Пзоном та Маллорi.
Уся експериментальна частина дослн дження була проведена згщно з вимогами мiж-народних принцишв „СвропейськоТ конвенци щодо захисту хребетних тварин, як використо-
вуються в експеримент та iнших наукових цтях" (Страсбург, 1985 р.) та вщповщного закону Укра-Тни „Про захист тварин вщ жорстокого пово-дження" (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 р., м. КиТв) [4, 6].
Результати дослвджень та 1х обговорення Пюля розтину грудноТ клiтки щурiв проводив-ся макроскопiчний огляд ТТ органiв. Легенi та се-рце займають усю грудну порожнину щура. Видовою анатомiчною особливютю е те, що лiва легеня складаеться з одыеТ частки, тодi як права - з чотирьох: верхiвково!, серцевоТ, дiафрагмо-воТ та додатковоТ.
Загальна маса легень щура складала 2,5±0,07 грам. При цьому лiва легеня важила 0,8±0,04 грами, верхiвкова та додаткова частки правоТ легеш по 0,3±0,04, серцева - 0,5±0,06 , д1афрагмова - 0,6±0,08 грам1в.
- 1
2
3
4
Рис. 1. Легенi щура у нормi (макропрепарат). 1 - верхiвкова частка правоГлегенi, 2 - додаткова частка правоГлегенi, 3 - серцева частка правоГлегенi, 4 - дiафрагмова частка правоГ легеш, 5 - лiва легеня.
Макромiкроскопiчним дослщженням встанов-лено, що бронхи щура зсередини вистелен ба-гатошаровим вшковим епiтелiем, товщина якого змшюеться залежно вщ дiаметру бронхiв вщ ви-сокого призматичного до низького кубiчного. При морфометричному аналiзi було встановлено, що товщина ештелш середнiх бронхiв становить 13,26±0,53 мкм, а дрiбних - 8,88±0,4 мкм. Пщ шаром епiтелiальних клiтин розмщуеться влас-на пластинка слизовоТ оболонки з еластичними волокнами та м'язова пластинка. Чим менше дь аметр бронха, тим порiвняно сильыше розвину-та м'язова пластинка слизовоТ оболонки. Мюця-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
ми у слизовш оболонцi зустрiчаються лiмфоïднi вузлики та скупчення лiмфоцитiв. Фiбpoзнo-хрящова оболонка мае вигляд хрящових oCTpiB-l^îb у бронхах середнього калiбpу та вiдcутня у дpiбних. Зовы бронхи вкрит адвентицiею.
Альвеоли мають вигляд мiхуpцiв дiаметpoм 39,72±1,15 мкм. 1х poздiляють сполучнотканинн перегородки, товщиною 13,5±0,86 мкм, у яких проходять числены каптяри. Внутршня поверх-ня альвеол вистелена ресыраторними та секре-торними альвеолоцитами (кл^ини 1-го та 11-го типiв); у стшках альвеол та на Ухнш пoвеpхнi зу-стр1чаються альвеоляры макрофаги. Важливою
ocoбливicтю легень щуpiв е дтянки ушкоджень альвеол з деструктивними змiнами cтiнoк, помн рним повнокров'ям, дpiбними осередковими крововиливами у порожнини альвеол, що зустрн чаються у третий випадкiв i не суперечить результатам дослщжень iнших автopiв, якi вивчали будову легень щурв у нopмi [3]. До альвеол пщ-ходять аpтеpioли, вiд яких формуеться каптяр-на ciтка альвеол; з капiляpiв кров збираеться у венули. За результатами проведеного морфо-метричного дослщження cеpеднiй дiаметp арте-pioл складае 20,56±1,62 мкм, капiляpiв -3,62±0,25 мкм, а венул - 19,01±1,14 мкм.
1
;Ё
Рис. 2. Бронх середнього кат'бру у щура. 1 - npoceim бронха, 2 - слизова оболонка, 3 - п!дслизова основа, 4 - ocmpieeu,b хрящово\
тканини, 5 - адвентии,1'альна оболонка. Забарвлення гематоксил/'н-еозином. 36. *400.
Таким чином, леген щура мають певн видовi вщмшносп, що необхщно враховувати при проведены експериментальних дослiджень. Серед них потрiбно вiдмiтити невеликий дiаметр альвеол при порiвняно товстiй альвеолярнiй пере-городцi, невеликий дiаметр судин гемомiкроцир-куляторного русла легень, дiлянки деструктив-них змiн у стiнках альвеол у нормк
Висновки
1. Легеы щурiв лiнií Вiстар мають власы ви-довi особливостi.
2. Альвеоли цих тварин мають порiвняно невеликий дiаметр при досить товстих альвеоляр-них перегородках (39,72±1,15 та 13,5±0,86 мкм вiдповiдно).
3. Альвеоли щурiв й у нормi мають осередки деструктивних змiн у стшках з помiрним повно-
Реферат
МОРФО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЛЁГКИХ КРЫС В НОРМЕ Коптев М.М.
Ключевые слова: лёгкие, морфология, крысы.
Лёгкие крыс в норме имеют некоторые особенности строения, среди них небольшой диаметр альвеол при сравнительно толстой альвеолярной перегородке и области деструктивных изменений в стенках альвеол.
Рис. 3. Легенева тканина щура у HopMi.
1 - npoceim альвеоли, 2 - альвеолярна перегородка, 3 - дестрктивн '} зм'ти cmiHKU з крововиливом у порожнину альвеоли.
Забарвлення гематоксил/'н-еозином. 36. *400.
кров'ям та дpiбними крововиливами у порожни-ни.
Л^ература
1. Бойко Д.М. Модель хроьлчного обструктивного захворювання легень / Д.М.Бойко, М.Г.Бойко, О.С.Бойко // Вюник проблем бюлопТ i медицини. - 2010. - №2. - Т. 1. - С. 109-113.
2. Данилов Л.Н. Моделирование заболеваний лёгких (Пособие для научных работников) / Л.Н.Данилов, Е.С.Лебедева, Ю.А.Кирилов. - СПб., 2005. - 31 с.
3. Зайцева К.К. Ультраструктурная организация аэрогематическо-го барьера лёгких лабораторных животных / К.К.Зайцева, В.А.Симоненкова, Ю.А.Комар // Арх. анат. гист. и эмбриол. -1985. - № 9 - С. 59-66.
4. Закон Укра'ши «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» №3447 - IV вщ 21.02.2006 - К., 2006. - 18 с.
5. Фещенко Ю.1. Епщемюлопя туберкульозу у свт, сучасн пщхо-ди до протитуберкульозних захoдiв / Ю. 1.Фещенко, В.М.Мельник, В.Г.Матусевич [та ш.] // Укр. пульмонол. журнал -2003. - № 4 - С. 5-10.
6. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasbourg, 1986. - 53 p.
Том 11, Випуск 4(36)
93
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF STRUCTURAL ELEMENTS IN HEALTHY RATS' LUNGS Koptev M.M.
Key words: lung morphology, rats.
The lungs of healthy rats have certain structural features, including a small diameter of the alveoli with a relatively thick alveolar septum and areas of destructive changes in the walls of the alveoli.
УДК 611.814.018:612.014.461 Корнейкова 1.П.
МАСОВО-МОРФОМЕТРИЧН1 ПАРАМЕТРИ Г1ПОФ1ЗУ В УМОВАХ ППООСМОЛЯРНО1 ППЕРПДРАТАЦП ВАЖКОГО СТУПЕНЮ ТА В ПЕР1ОД РЕАДАПТАЦП
Сумський державний уыверситет, медичний шститут
В po6omi вивчеш органометричю та г^томорфометричш параметри гiпофiзу тварин рiзного вжу в умовах гтоосмолярног гiпергiдратацii важкого ступеню, а також в перюд реадаптацп. Виявлено зростання маси органу та кiлькостi сполучнói тканини в залозi на фот зменшення залозистого компоненту та порушення клтинних взаeмовiдносин. Стутнь змт мае виражену залежтсть вiд вжу та набувае загрозливого характеру у тварин старечого вжу. В перюд реадаптацп вiдбуваеться покращення дослiджуваних параметрiв у тварин молодого та зршого вжу.
Ключов1 слова: ппоф1з, органометр1я, пстомормометр1я, пперпдратацп.
Науково-дослщна тема «Морфофункцюнальы особливост1 гомеостазу» номер держреестрацп 01011001287
Гiпофiз е активним органом ендокринноТ сис-теми, що синтезуе найбтьшу ктькють бюлопч-но-активних речовин - гормошв, як регулюють майже вс ланки метаболiзму оргашзму ссав^в [2]. Тому, порушення будови та функци гiпофiзу призводить до суттевих змш у функцюнуванш вах оргашв та систем. З шшого боку, стшк порушення гомеостазу можуть негативно впливати як на будову, так i на функцш гiпофiзу [4]. Тому, вивчення морфофункцюнальних особливостей залози в умовах дм як екзогенних так i ендоген-них чинниш е актуальною медико-бiологiчною проблемою.
Вивчення будови гiпофiзу при дiТ рiзноманiт-них чинниш проводиться протягом багатьох ро-кiв. Серед патологiчних факторiв вивчався ефект штра^в, солей важких металiв, радiацiТ, гiпотермiТ та iнших [1, 3, 5, 6]. Нажаль, мехашзми впливу порушень водно-сольового обмшу на морфофункцюнальний стан залози до кшця не розкритi.
Мета роботи Вивчення масово-морфометричних парамет-рiв гiпофiзу в умовах дм гiпоосмолярноТ пперпд-рiТ та в перюд реадаптацп.
Матерiали та методи В експеримент було використано 90 бтих лабораторних щурiв-самцiв трьох вкових груп (молодi, зрiлi та стареч^ по 30 тварин в кожнш. Тварини були подiленi на 2 серп - контрольну (по 6 щурiв кожного вку) та експериментальну. Експериментальнш серiТ тварин моделювали важкий стушнь гiпоосмолярноТ гiпергiдратацiТ шляхом зондового введення дистильованоТ води в кшькосп 10 мл тричi на добу. Також викорис-
перебудови скелета та внутр1шн1х орган1в в умовах порушення
товували виварен знесоленi харчi для зменшення надходження солей в оргашзм. Для запо-б^ання фiзiологiчноl пiдтримки водного гомеостазу та досягнення необхщного ступеню гщра-тацп щурам вводили синтетичний аналог вазо-пресину «Минирш» (Ferring) двiчi на добу в дозi 0,01 мг. Досягнення важкого ступеню порушень водно-сольового балансу вщбувалось на 15 день проведення експерименту.
Тварин виводили з експерименту пюля досягнення важкого ступеню пперпдратацп, а також в строки 7, 15 та 30 дыв для оцшки реадаптацш-них можливостей аденогiпофiзу в умовах пору-шення водно-сольового балансу.
Пюля видтення гiпофiзу з турецького сiдла проводили вимiрювання його ваги на лабораторних вагах ВРЛ - 200 з точнютю до 0,25 мг та визначення його об'ему за допомогою пристрою для вимiрювання об'ему невеликих бюлопчних об'ек^в. Морфометрш гiстологiчних перепаратiв проводили за допомогою програми «Seo Image LAb 1,0».
Результати дослвдження
У тварин молодого вку маса органу збтьшу-еться в перший день спостереження на 11,87% (р<0,05). Рiзниця з контролем зростае на 7 день спостереження, що свщчить про глибок структуры змiни в гiпофiзi, що не вщновлюються в пер-шi термши пiсля нормалiзацil питного режиму. Рiзниця з контролем при цьому становить 14,13% (р<0,05). В строки 15 та 30 дыв пiсля за-кiнчення моделювання ппергщратаци спостерн гаеться тенден^я до вiдновлення маси органу але рiзниця з контролем становить 13,83% (р<0,05) та 8,66% (р<0,05). Об'ем гiпофiзу у тварин молодого вку зростае вiдповiдно строкам
