Використання психотропних та психостимулюючих препаратів студентами під час складання іспитів Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



УДК 615.015.6:616.89-008.44-057.87(045)

https://doi.org/10.32402/dovkil2019.02.032

USE OF PSYCHOTROPIC AND PSYCHOSTIMULATING DRUGS BY THE STUDENTS DURING EXAMS

Koroliova N.D., Chorna V.V., Gumeniuk N.I., Angelskaia V.U., Hlestova S.V.

ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОТРОПНИХ ТА ПСИХОСТИМУЛШЮЧИХ ПРЕПАРАТ1В СТУДЕНТАМИ П1Д ЧАС СКЛАДАННЯ 1СПИТ1В

КОРОЛЬОВА Н.Д., ЧОРНА В.В., ГУМЕНЮК Н.1., АНГЕЛЬСЬКА В.Ю.,

хлестовА с.в.

Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова, м. Вшниця, Укра'ша

Ключовi слова: студенти, юпити, психотропнi, психостимулюючi препарати, здоров'я.

иттева активн1сть людини - це дуже важливий показник сьо-годення. Св1т не стоТть на м1сц1 I вщ студент1в вимагае мобшь-носл, неск1нченного руху, швидкоТ реакцп, адекватно! поведшки. З виснаженим орган1змом студент вщчувае пост1йну слабк1сть, мляв1сть I не може вести активний спо-с1б життя, що суттево пригш-чуе псих1ку 1ндив1да. Тому для покращання самопочуття студенти використовують ноо-тропн1 препарати, як1 мають антиастен1чний ефект, робля-чи Тх активними учасниками навчального процесу та справляють нейропротектор-ну д1ю [1].

У бтьшост краТн св1ту (у т.ч. США I краТнах ЗахщноТ бвропи) п1рацетам та 1нш1 ноотропи не зареестроваш як л1карськ1 препарати, оскшьки Тхня ефектив-нють не доведена у в1дпов1дних доошдженнях [2, 3].

Водночас в УкраТш, Рос1Т та деяких 1нших краТнах трацетам широко застосовують у кл1н1ч-н1й практиц1 для л1кування нев-

рологiчних i психiатричних захворювань, про що свщчить значна кiлькiсть публкацш щодо широкого застосування препарату не ттьки у невроло-riï, але й в шших галузях меди-цини [1].

Емоцiйне напруження, знач-ний об'ем iнформацiï, при-гшчений настрiй - це чинники, як негативно впливають на психiчний стан студенев пiд час екзаменацiйноï сесп та у комплексi е основними факторами незадовшьного складан-ня юпилв. З метою зменшення впливу цих чинниюв на орга-шзм студенти вдаються до крайнiх заходiв - вживання психотропних препаратiв, а саме: ноотротв та антидепре-санлв. Студенти, якi не застосовують таю препарати, у свою чергу, використовують iншi методи, що запобкають втомi та пригнiченому настрою [4, 5].

Мета. Враховуючи актуаль-нiсть даноï проблеми, метою нашого дослiдження був аналiз особливостей впливу медика-

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПСИХОТРОПНЫХ И ПСИХОСТИМУЛИРУЮЩИХ ПРЕПАРАТОВ СТУДЕНТАМИ ВО ВРЕМЯ СДАЧИ ЭКЗАМЕНОВ Королева Н.Д., Черная В.В., Гуменюк Н.И., Ангельская В.Ю., Хлестова С.В. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина

В статье рассмотренны вопросы относительно использования психотропных и психостимулирующих препаратов студентами-медиками во время экзаменов и их влияние на состояние здоровья молодежи.

Цель работы: анализ особенностей влияния медикаментозных психотропных препаратов на мозговую деятельность студентов 2-6 курсов Винницкого национального медицинского университета имени Н.И. Пирогова. Материалы и методы: с помощью разработанной нами анкеты проводилось анкетирование студентов-медиков. В опросе приняли участие 358 человек, из которых 55,1% ( 197) - представители женского пола и 44,9% (161) - мужского.

Результаты. Целесообразно отметить, что употребление антидепрессантов имеет неодинаковую распространенность среди студентов-медиков на разных курсах. Среди студентов 2-го курса, которые хотя бы один раз употребляли психотропные препараты, оказалось 44,4% лиц, на 3-м курсе - 63,6%, на 4-м - 36,2%, на 5-м -50,2%, на 6-м - 50,0%. Частота принятия психотропных препаратов во времени: 50,0% студентов употребляли препараты перед экзаменами, 22% - после экзаменов, 16,3% - постоянно, 11,4% - "принимали курсами". Выводы. Среди опрошенных студентов 48% принимали ноотропы, антидепрессанты или их комбинацию. Наибольший процент потребителей (63,6%) приходится на студентов 3-го курса (из них 67% - девушки) и 6-го курса - 50,2% (из них 71% - парни). Это, возможно, связано с более тяжелой умственной нагрузкой перед тестированием на 3-м, 5-м курсах и государственными экзаменами на 6-м курсе. Ключевые слова: студенты, экзамены, психотропные, психостимулирующие препараты, кофеин, здоровье.

© Корольова Н.Д., Чорна В.В., ГуменюкН.1., Ангельська В.Ю., Хлестова С.В. СТАТТЯ, 2019.

№ 2 2019 Environment & Health 32

USE OF PSYCHOTROPIC AND PSYCHOSTIMULATING DRUGS BY THE STUDENTS DURING EXAMS Koroliova N.D., Chorna V.V., Gumeniuk N.I., Angelskaia V.U., Hlestova S.V. Vinnytsa National M. Pirohov Medical University, Vinnytsa, Ukraine

The issues concerning the use of psychotropic and psychostimulating drugs by medical students during the exams and their impact on the health of the young people are considered in the article. Objective. We analyzed the characteristics of the impact of medical psychotropic drugs on the brain activities in the second-sixth-year medical students at Vinnytsia National Pirohov Medical University. Materials and methods. We performed a survey among medical students with the help of the questionnaire developed by us. 358 people took part in the survey, 55.1% (197) of them were females and 44.9% (161) were males.

Results. It is advisably to note that a use of antide-pressants have an unequal prevalence among medical students of different years. 44.4% of the second-year students, 63.6% of the third-year students, 36.2% of the fourth-year students, 50.2% of the fifth-year students, 50.0% of the sixth-year ones used psychotropic drugs at least once. 50.0% of the students used drugs before exams, 22% -after exams, 16.3% - constantly, 11.4% - "took like a medical treatment".

Conclusions. Among the interviewed students, 48% of them took nootropic drugs, antidepressants or their combination. The largest number of the consumers (63.6%) was among the third-year students (67% of them were the girls) and sixth-year ones (50.2%), 71% of them were males. It may be connected with more difficult mental load before testing at the third and the fifth years of study and before the state exams at the sixth year of study. Keywords: students, exams, psychotropic, psychostimulating drugs, caffeine, health.

ментозних психотропних препарат на мозкову дiяльнiсть студенев II-VI KypciB Вш-ницького нацюнального ме-дичного ушверситету iменi M.I. Пирогова.

Матерiали i методи до-слщження. За допомогою розробленоТ нами анкети з 8 питань проводилося опитуван-ня студен^в-медикив, в якому взяли участь 358 оаб: 55,1% (197) - представники жшочо'Т стат та 44,9% (161) - чолови чоТ.

Результати дослщжень. За

результатами дослщжень вста-новлено, що серед уах опиту-ваних 48% студенлв хоча б один раз вживали психотропы препарати, а саме: 22,3% -лише ноотропи, 12,8% - анти-депресанти, 13,7% - ноотропи i антидепресанти. А 52% студенев не вживали таю медичн препарати, але застосовували алкоголь (6,4%) та каву (14,2%), енергетичш напоТ (6,7%), фiзичне навантаження, вщпочинок i сон. Комп'ютерн iгpи використали 22,1% респондент (рис. 1 i 2).

Доцтьно зазначити, що вжи-вання антидепресан^в мають неоднакову поширенють серед студен^в-медиюв на piзних курсах навчання.

Так, серед студенев 2-го курсу, яю хоча б один раз вживали психотропш препарати, виявилося 44,4% оаб, на 3-му курс - 63,6%, на 4-му -36,2%, на 5-му - 50,2%, на 6-му -50,0%.

Частота приймання психотропних препаралв у часк 50,0% студентв вживали пре-

33 Environment & Health № 2 2019

парати перед юпитами, 22% -тсля юпилв, 16,3% - постмно, 11,4% - "приймали курсами". Мета прийому студентами психостимулюючих препаралв piзнa: для покращання пам'ят - 44,2%, зняття напруги -42,0%, полтшення настрою -11%. При цьому кшькють студенев, яю досягли бажаного ефекту, становила 76% (рис. 3).

Серед опитаних студенев 48% приймали ноотропи та антидепресанти окремо або Тх комбшацю. Найбшьший вщсо-ток споживaчiв (63,6%) виявле-ний серед студенев 3-го курсу, особливо дiвчaт (67%) та студенев 6-го курсу(50,2%), пере-важно хлопц (71 %).

Щодо вживання Ыших неме-дикаментозних зaсобiв, до яких вдаються студенти з метою зменшення психолопч-ного напруження пiд час сесп, то перевага надана кaвi, оскшьки вона нaйбiльше цшу-

еться через виражену психо-стимулюючу дiю завдяки вми сту aлкaлоТдiв кофеТну та тео-бpомiну. КофеТн е щеальним тонiзуючим засобом, що усу-вае сонливють, втому та мля-вють. У ньому сполучаються психостимулюючi й аналептич-нi влaстивостi, що проявляеть-ся вираженим збудливим впливом на кору головного мозку [6, 7].

Вщомо, що дiя кофеТну на оргашзм людини нaйчaйстiйше проявляеться впливом на вищу нервову дiяльнiсть залежно вiд його дози i типу нервовоТ системи людини. При вживанш кофеТну у незначних дозах переважае його стимулююча дiя, у великих - пригшчувальна. При цьому варто враховувати, що для слабкого типу нервовоТ системи ефект дм досягаеться введенням невеликоТ ктькосп кофеТну, тодi як для сильного типу потpiбнa значно бiльшa величина.

Рисунок 1

Питома вага вживання студентами-медиками 3aco6iB стимуляцп розумовоГ дiяльностi

22,3% — ноотропи

12,8% — антидепресанти

13,7% — ноотропи i антидепресанти

14,2% — кава

6,7% — енергетики

6,4% — алкоголь

23,9% — компютерш iгpи та Ыше

Значну роль у фармакодина-м1ц1 кофеТну мае його вплив на серцево-судинну систему. У великих дозах кофеТн викликае аритмп серцевих скорочень та суттево тдвищуе артер1альний тиск.

У невеликих дозах кофеТн зб1льшуе д1урез, що пов'язано з пригшченням процесу реаб-сорбци у ниркових канальцях 1он1в натрю I води. Кр1м того, кофеТн розширюе судини нирок I збтьшуе ф1льтрац1ю у ниркових клубочках. КофеТн, особливо його водорозчинш сол1, добре всмоктуються кишечником (у тому чист тов-стим). Основна частина речо-вини тддаеться бютрансфор-мац1Т, а близько 10% кофеТну видшяеться нирками у незм1-неному вигляд1 [6, 7].

Висновки

Серед опитаних студент1в 48% ос1б приймали ноотропи,

антидепресанти або Тх комби нацiю. Найбшьший вiдсоток споживачiв (63,6%) припадае на студенев 3-го курсу з перевагою дiвчат (67%), шести-курсниюв (50,2%), з яких 71% були хлопцк Це, можливо, пов'язане з бТпьш важким розумовим навантаженням перед тестуванням КРОК-1 на 3 кура та Кр0К-2 i державними юпитами на 6 курсi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Лепека М.В., Залюька О.М. Аналiз сегмента ноотропних препаратiв i обГрунтування доцiпьностi створення нових лкарських засобiв на основi пiрацетаму та киспоти буршти-новоТ. Фармацевтичний часо-пис. 2012. № 1. С. 87-91.

2. Путилина М.В. Современные представления о ноотропных препаратах. Лечащий врач. 2006. № 5.

С. 10-14.

Рисунок 2

Структура психотропних 3aco6iB, вживаних студентами-медиками

25% -

20% -

15% -

10% -

5% -

0%

'22%

-14%—14%-

15%

12% i j_>_

I I 7% 6% I 1%Г

Л ft Л % л Л л

Л

* А*

^ к/

<0 су

О ,<?F

«F

Рисунок 3

Характеристика прийому психотропних речовин у час серед студен^в-медиюв

3. Кметь О.Г, ФТшпець Н.Д., Кметь Т.1. Вплив трацетаму на стан ферментiв антиоксидантного захисту печiнки за умов гостроТ ппоксп. Буковинський медичний вюник. 2008. Т. 12, № 3.С. 70-72.

4. Flicker L., Grimley Evans J. Piracetam for dementia or cognitive impairment. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2001. Issue 2. DOI:10.1002/14651858.CD0010 11

5. Waegemans T., Wilsher C.R., Danniau A., Ferris S.H., Kurz A., Winblad B. Clinical efficacy of Piracetam in cognitive impairment: a meta-analysis. Dement. Geriatr. Cogn. Disord. 2002. № 13. Р. 217-224.

6. Heckman M.A., Weil J., Gonzalez de Mejia E. Caffeine (1, 3, 7-trimethylxanthine) in Foods: A Comprehensive Review on Consumption, Functionality, Safety, and Regulatory Matters. Journal of Food Science. 2010. Vol. 75 (30). R77-87. doi: 10.1111 /j. 1750-3841.2010.01561.x.

7. Кульчицька B.M., Козя-рЫ I.П., Мартинчук О.О. та Ы. Рейтинг шкщливих продуклв. Споживач 1'нфо. 2009. № 7. С. 52-53.

REFERENCES

1. Leleka M.V. and Zaliska О.М. Pharmaceutical Review. 2012 ; 1 : 87-91 (in Ukrainian).

2. Putilina M.V. Lechaschii Vrach. 2006 ; 5 : 10-14 (in Russian).

3. Kmet O.H., Filipets N.D. and Kmet Т.1. Bukovynskyi medych-nyi visnyk. 2008 ; 12 (3) : 70-72 (in Ukrainian).

4. Flicker L. and Grimley Evans J. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2001. Issue 2. doi: 10.1002/14651858. CD001011

5. Waegemans T., Wilsher C.R., Danniau A., Ferris S.H., Kurz A. and Winblad B. Dement. Geriatr. Cogn. Disord. 2002 ;13 : 217224.

6. Heckman M.A., Weil J.,

Gonzalez de Mejia E. Journal of Food Science. 2010 ; 75 (30) : R77-87. doi: 10.1111/j.1750-3841.2010.01561.x.

7. Kulchytska V.M., Koziarin I.P., MartynchukO.O. et all. Spozhyvach info. 2009 ; 7 : 52-53 (in Ukrainian).

Надмшла до редакцИ 11.03.2019

№ 2 2019 Environment & Health 34

■ оаб

■ %