CC BY
10
УДК 616.89-008.441.3-036.22-057.87(045)
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.028
THE PREVALENCE OF SMOKING AMONG MEDICAL STUDENTS
Koroliova N.D., Chorna V.V., Humeniuk N.I., Angelska V.U., Khlestova S.S.
ПОШНРЕН1СТЬ ПАЛ1ННЯ СЕРЕД СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В
КОРОЛЬОВА Н.Д., ЧОРНА В.В., ГУМЕНЮК Н.1., АНГЕЛЬСЬКА В.Ю.,
хлестовА с.с.
Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iM. Пирогова М.1., м. Вшниця, УкраТна
Ключовi слова: палшня, студенти-медики, здоров'я.
Украíнi ситуацiя з палшням оцiнюeться экспертами ВООЗ як критична, осктьки до цieí звички щорiчно долучаються понад 500 тисяч молодих людей, а кожен третм житель палить понад 20 роюв [1, 2].
Негативний вплив палшня на людський оргашзм е загаль-новiдомим фактом, проте ця згубна звичка таки дуже поши-рена у суспiльствi та е одшею з причин передчасноТ смертно-ст населення. На сучасному етапi розвитку нашоТ держави активна увага сусптьства мае придiлятися здоровому способу життя й боротьбi зi шкщ-ливими звичками, що пов'яза-но зi зростанням захворюва-ностi та з подальшим знижен-ням працездатност людини.
Вiдомо, що 6 мтьйошв людей у свiтi помирають у результат безпосереднього вживання тютюну, а близько 890000 осiб - через пасивне палшня [1, 2].
Згщно з даними «Глобального опитування дорос-лого населення про вживання
тютюну» (GATS), який прово-дився у рамках ствпрац УкраТни з ВООЗ, поширенiсть щоденного палiння за останнi 5 роюв знизилася на 27%. Так, якщо 2005 року щодня в УкраТш палили 14,1 млн. осiб, з них 10,7 млн. (62,3%) чолови юв i 3,4 млн. (16,7%) жшок, то 2010 року ктьюсть курцiв знизилася до 10,2 млн. оаб (8,3 млн. чоловшв та 1,9 млн. жiнок). За стандартизованим показником поширеност палiння серед дорослих вш у 2006 роц становив 45%, i УкраТна посщала четверте мiсце у свiтi, поступаючись лише Грецií та Росií. 2009 року цей показник зменшився до 32%. Ниш УкраТна подТпяе 24-29-те мiсце разом з Непалом, 1спашею, Сербiею, Тунiсом i Соломоновими островами з 147 краТн, за якими е дан щодо палiння [2, 3].
Виявлено, що з 46 краТн св^у, як надали iнформацiю про поширенють палiння серед студентiв медичних факультелв, таких виявлено
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ КУРЕНИЯ СРЕДИ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ Королева Н.Д., Черная В.В., Гуменюк Н. И., Ангельская В.Ю., Хлестова С.С.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Цель работы - изучение распространенности курения среди студентов медицинского вуза на протяжении обучения.
Материалы и методы. При помощи разработанной нами анкеты «Распространенность курения среди студенческой молодежи» изучались причины курения; возраст начала курения; длительность и частота курения; вызывала ли эта пагубная привычка соматические заболевания, какие именно. Респондентами были 487 студентов I- V курсов медицинского университета. Результаты и их анализ. Установлено, что на момент проведения анкетирования курили 38,8% студентов, не курили 61,2%. Средний возраст респондентов, когда они впервые попробовали курить, составляет 16-18 лет. 60,4% респондентов начали курить до достижения 18-летнего возраста. Основные причины распространенности куре-
ния среди студенческой молодежи: снятие стресса - 38,9%; трудное обучение - 20,4%; для удовольствия - 17,2%; за компанию - 13,3%; от безделья - 9,4%; модно - 0,8%. Длительность курения составляла 6 месяцев - 52,2%, 1 год -12,6%, 2 года - 16,6%, 3 года - 13,5%, 4 года -2,3%, 5 лет - 3,0%.
На вопрос «Вызывало ли Ваше курение соматические заболевания?» большинство студентов ответило «нет» (32,6%), что можно объяснить небольшой длительностью табакокурения. 2,1% респондентов отметили, что курение вызывало у них сердечно-сосудистые заболевания, у 1,2% -хронический бронхит, у 0,6% - хроническое обструктивное заболевание легких. Что касается системы пищеварения, то 1,2% опрошенных указали на возникновение у них гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, а 0,6% жаловались на язвенную болезнь желудка и 12-перстной кишки.
Выводы. Средний возраст начала курения среди студентов-медиков составлял 18 лет, распространенность курения - 38,8%. Основные причины распространенности курения - стресс и трудная учеба.
Ключевые слова: курение, студенты-медики, влияние на здоровье.
© Корольова Н.Д., Чорна В.В., Гуменюк Н.1., Ангельська В.Ю., Хлестова С.С. СТАТТЯ, 2019.
№ 3 2019 Environment & Health 28
THE PREVALENCE OF SMOKING AMONG MEDICAL STUDENTS
Koroliova N.D., Chorna V.V., Humeniuk N.I., Angelska V.U., Khlestova S.S.
Vinnytsia National M.I. Pirohov Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Objective: We revealed the prevalence of smoking among students of higher medical institution during educational process.
Materials and methods: We performed a survey with the help of our own questionnaire «Prevalence of smoking among students», studied the causes of smoking; age of the beginning of smoking; duration; and frequency of smoking; whether the malicious habit caused somatic diseases and what exactly. 487 students of the I-V years of study were the respondents.
Results: At the moment of survey, 38.8% of the students were smoking, 61.2% of them were not smoking. The average age when the respondents tried to smoke first was 16-18 years old. 60.4% of our respondents had started smoking until they reached the age of 18. The main causes of the prevalence of smoking among students are: stress
relief - 38.9%; difficult learning - 20.4%; for pleasure - 17.2%; to keep company - 13.3%; of idleness - 9.4%; it's fashionable - 0.8%. Duration of smoking was: 6 months - 52.2%; 1 year - 12.6%; 2 years - 16.6%; 3 years - 13.5%; 4 years - 2.3%; 5 years - 3.0%
The question «Did your smoking cause somatic diseases?», the most of the students answered «no» (32.6%), which could be attributed to a short term of smoking, but 2.1% of the respondents noted that smoking caused cardiovascular diseases in them, 1.2% - a chronic bronchitis, and 0.6% - a chronic obstructive pulmonary disease. Regarding the digestive system, 1.2% of the respondents indicated that they had gastroesophageal reflux disease, and 0.6% complained of gastric and duodenum ulcer.
Conclusions: The average age of smoking
beginning among medical students is 18 years old, the prevalence of smoking is 38.8%. The main causes of smoking prevalence are stress and difficult learning.
Keywords: smoking, medical students, health effects.
понад 40% серед опитаних, у тому чист у Боснп - 41,1%; у Герцеговиш - 46,1%; в Ал-банп - 44,3%; у Болiвii -41,1% [2, 3].
Мета. Виявлення пошире-ност палшня серед студенев медичного вишу Укра'ши про-тягом навчання.
Матерiали i методи до-слщження. Нами було роз-роблено анкету «Поширенють палшня серед студентсько'|' молодо, яка складалася з 13 питань: причини палшня; вк початку палшня; його трива-лють та частота палшня; чи викликала ця згубна звичка
соматичш захворювання, як1 саме.
Респондентами були студен-ти I-V курс1в ВНМУ 1мен1 М.1. Пирогова. Участь в опиту-ванш взяли 487 студенев, з яких 72,5% - особи жшочо'' стат1 та 27,5% - чолов1чо''.
Результати та Ух аналiз. За даними проведеного анкету-вання встановлено, що палять на даний час 38,8% студент1в, не палять - 61,2%.
Зпдно з даними GATS поширенють пал1ння серед дорос-лого населення Укра'ши 2017 року становила 23,0% (8,2 млн.).
Середнм вк, коли опитуваш вперше спробували розпочати палити, становить 16-18 роюв. За даними «Глобального опи-тування дорослого населення про споживання тютюну», середнм вк початку палшня для оаб вком 18-34 роки ста-новив 16,8 роюв, а 60,4% почали палити до досягнення 18^чного вку [4, 5].
За даними нашого анкету-вання, основними причинами поширеност палшня серед студентсько'|' молодi е зняття стресу (38,9%), важке навчання (20,4%), задля задоволення (17,2%), за компаню (13,3%),
Аналiз pi3Horo виду тютюнопалшня студентами (%)
Рисунок
1,8
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
11,5
21,5
1,
Д 10,9
X X
и А
у Ш
I И
48,6
.л...
■ люльковий тютюн
□ крек
□ сигари
□ електронш сигарети
□ каннабю
CI кальянний тютюн П цигарки
29 Environment & Health № 3 2019
з шчого робити (9,4%), бо це модно (0,8%).
Проаналiзувавши отриманi данi, ми дмшли висновку, що студенти найчастiше палять цигарки (48,6%), кальянний тютюн (21,5%), каннабю (11,5%), електронш сигарети (10,9%), сигари (2,9%), крек (1,8%) та люльковий тютюн (1,8%) (рис.).
Отже, цигарки палять 24,6% студенев, з них 1-2 штуки на тиждень - 57,5% оаб, до 5 штук на добу - 13,3%, понад 5
- 16,7%, пачку на добу -12,5%. Враховуючи дан GATS за 2017 рк, вщомо, що 22,8% дорослого населення УкраУни палять цигарки, причому 20,1% (7,2 млн.) палять щоденно. Середня ктькють вживаних цигарок щодня ста-новить 17,1, а серед 90,5% студенев - 10 i бiльше.
Щодо кальянного тютюну, то частота палшня така: 1-2 рази на мюяць ним користувалося 64,3% студенев, 1-2 рази на тиждень - 23,2%, бтьше 2 разiв на тиждень - 8,7%, щодня - 3,8%. Загалом, зпдно з даними GATS, 0,7% дорослого населення УкраУни вжи-вають кальянний тютюн, а у ВНМУ iм. М.1. Пирогова ктькють таких студентiв переви-щуе 11,5%.
Загалом 6,4% дорослого населення хоча б один раз користувалися електронними цигарками, а серед опитаних нами студенлв частота Ух палшня становила 1-2 рази на тиждень (1,7%).
Каннабю вживають 4,5% сту-денлв, з них 1-2 рази на мюяць - 68,2%, 1-2 рази на тиждень - 13,6%, бтьше 2 разiв на тиждень - 18,2%.
Вивчаючи термши початку палшня серед студентськоУ молодо ми встановили, що палять 6 мюя^в 52% опита-них, 1 рк - 12,6%, 2 роки -16,6%, 3 роки - 13,5%, 4 роки
- 2,3%, 5 роюв - 3,0%.
На запитання «Чи Ваше палшня викликало соматичш захворювання?» бтьшють студенлв вщповта «ш» (32,6%), що можна пов'язати з невеликим термшом тютю-нопалiння, але 2,1% респон-дентiв вiдзначили, що палшня викликало у них серцево-судинш захворювання, 1,2% -хрошчний бронхiт, 0,6% - хро-
нiчне обструктивне захворювання легень. Щодо системи травлення, то 1,2% опитаних вказали на виникнення у них гастроезофагеальноУ ре-флюксноУ хвороби, а 0,6% скаржилися на виразкову хворобу шлунка та 12-палоУ кишки [6, 7].
Висновки
1. Таким чином, переважна бiльшiсть студен^в-медиюв потрапляе до категорiУ ризику захворiти на рак легень чи iншi захворювання через регуляр-не палшня, яке викликае ще й наркотичну залежнють - нко-тиноманiю, коли нкотин вклю-чаеться у процеси обмшу речовин в органiзмi.
2. Середнш вiк початку палiння серед студен^в-меди-кiв становить 18 роюв, а поши-ренiсть палiння серед молодi усiх курсiв - 38,8%, при цьому у дорослого населення Ук-раУни 2017 року цей показник не перевищував 23,0%. Ос-новними причинами пошире-ност палiння серед студентiв е стрес та важке навчання.
3. У 48,6% випадюв студенти палять цигарки, тодi як серед дорослого населення УкраУни даний показник становить 22,8%; кальянний тютюн по-ширений серед студентiв у 21,5% випадюв, а за даними GATS, ним користуеться лише 0,7% дорослого населення.
4. Необхщно придiлити активну увагу вирiшенню даноУ проблеми не лише в ушверси-тетi, а й у школах, бо, за даними анкетування, 60,4% молодi вперше спробували палити цигарки ще до 18^чного в^. З метою пропаганди здорового способу життя пропону-еться проводити лекцiУ з питань негативних наслщюв тютюнопалiння для оргашзму людини, органiзовувати зус-трiчi з психологами, здмсню-вати монiторинг (анкетування, штерв'ювання) щодо проблеми палшня у студентському середовищк Стан здоров'я е важливою складовою здорового потен^алу нацiУ, тому збереження i пiдтримка здоров'я молодих людей за раху-нок формування принцитв здорового способу життя мае першочергове значення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Косарев В.В., Баба-нов С.А. Тенденции формиро-
вания и возможные пути профилактики табачной зависимости (по данным эпидемиологических исследований). Пульмонология. 2006. № 3. С. 119-124.
2. Доклад ВОЗ о глобальной табачной эпидемии, 2008 г. Комплекс мер MPOWER. Женева : ВОЗ, 2008.
332 с.
3. Рамочная конвенция ВОЗ по борьбе против табака. Женева : ВОЗ, 2005. 40 с.
4. Андреева Т.1. Поширенють куршня кальяну серед студенев Роси й УкраУни. Схщноевропейський журнал громадського здоров'я. 2011. № 3 (15). C. 99-104.
5. Чебаненко Н.И. Влияние курения на состояние здоровья человека. Л1ки УкраУни. 2003. № 2. С. 59-63.
6. Погосова Г.В., Ахмеджанов Н.М., Качано-ва Н.П., Колтунов И.Е. Современные принципы медикаментозного лечения табакокурения и никотиновой зависимости. Профилактическая медицина. 2009. № 5. C. 29-34.
7. Кукес В.Г., Маринин В.Ф., Гаврисюк Е.В. Табачная зависимость и ее лечение. Врач. 2009. № 4. C. 4-7.
REFERENCES
1. Kosarev VV. and Baba-nov S.A. Pulmonologiya. 2006 ; 3 : 119-124 (in Russian).
2. WHO Report on the Global Tobacco Epidemic 2008. The MPOWER package. WHO ; 2008.330 p.
3.WHO Framework Convention on Tobacco Control: Guidelines for Implementation. WHO, 2005. 40 p. (in Russian).
4. Andrieieva Т.1. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hromadskoho zdorovia. 2011 ; 3 (15) : 99-104
(in Ukrainian).
5. Chebanenko N.I. Liky Ukrainy. 2003 ; 2 : 59-63 (in Ukrainian).
6. Pohosova H.V., Akhmetdzhanov N.M., Kacha-nova N.P. and Koltunov I.E. Profilakticheskaya meditsina. 2009 ; 5 : 29-34 (in Russian).
7. Kukes V.H., Marinin V.F. and Havrysiuk E.V. Vrach. 2009 ; 4 : 4-7 (in Russian).
Надйшладо редакцИ 17.04.2019
№ 3 2019 Environment & Health 30
