CC BY
16
У результат 1-2-х роюв занять 20 дггей об-рали спещалiзащю у спорт та перейшли до занять у спещатзоваш секци (плавання, легка атлетика, настшьний теню), 5 ошб увiйшли в склад параолiмпшсько! збiрно! команди.
Таким чином, використання адаптивно! фiз-культури та спорту у комплекс з лазеротерашею забезпечуе регулюючий вплив центральних структур на загальну та тонку моторику хворих на ДЦП та покращуе рiвень вищих психiчних фун-кцiй. Адаптацiя до мшмальних (дозованих) стре-сорних сташв пiд час тренування (фiзичного на-вантаження) приводить до покращання клшч-ного стану хворих i !х вегетативних реакцiй. 1н-дивiдуальна програма кiнезi- та пдротерапи доз-воляе покращити витривалiсть фiзичних наван-тажень, функщональний стан вегетативно! регу-ляцп, обмежити використання медикаментозно! терапi!.
ВИСНОВКИ
1. Наявнють прямо! залежностi мiж комплек-сним методом реабiлiтацi! (адаптивна фiзкуль-тура та спорт, лазеротератя) та значним покра-щанням показниюв вiдновлення психомоторики, вищих психологiчних функцш, церебрального та периферичного кровообiгу диктуе необхвдшсть використання даного методу реабштаци у бiльш ранньому вiцi пащенпв.
2. Комплексне використання методiв кардю-iнтервалографi! для оцiнки вегетативного тонусу та дослщження психомоторики за Озерецьким е шформативним фактором при вiдборi у групи адаптивно! фiзкультури та спорту, прогнозi щодо подальших занять, ощнщ ефективностi !х впливу при вщновленш функцiйних систем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина,1995. - 648 с.
2. Вейн А.М. Заболевания вегетативной нервной системы. - М.: Медицина, 1991. - 623 с.
3. Зотов В.Г. Восстановление работоспособости в спорте. - К.:Здоров 'я, 1990. - 196 с.
4. Комплексная реабилитация детей с детским церебральным параличом: Метод. рекомендации.- М.;С-Петербург,1998. - 17 с.
5. Лазеры в клинической медицине: Руководство для врачей / Под ред Плетнева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1996.- 43 с.
6. Майданик В.Г. Вегетативш дисфункцп у дггей: (патогенетичш механгзми та клшичш форми) // Пе-
дiатрiя, акушерство та пнеколопя.-1998.-№°4.-С.5-11.
7. Механика кровообращения / Каро К., Педли Т., Шротер Р., Сид У. - М.: Мир, 1991. - 624 с.
8. Про становище швалщв в Укрш'ш та основи державно! политики щодо виршення проблем грома-дян з особливими потребами: Держ. доповвдь. -К.:2002. - 160 с.
9. Семенович А.В. Пространственные нарушения при отклоняющемся развитии. - М.:1998. - 50 с.
10. Смычек В.Б. Основы реабилитации: Курс лекций. - Минск: Б.и., 2000. - 132 с.
11. Шапкова Л.В. Коррекционная функция адаптивного физического воспитания // Человек и здоровье.-СПб.,1999 - С.159.
УДК. 613.84 - 092 - 057.874 Н.С. Башшрова
АНАЛ1З ПРИЧИН АКТИВНОГО ТЮТЮНОПАЛ1ННЯ СЕРЕД Д1ТЕЙ ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячих хвороб ¿з курсом сестринсько'1 справи (зав. - д.мед.н., проф. К.Д. Дука)
Ключовi слова: причини тютюнопалтня, dimu Key words: reasons of tabacco-smoking, children
Резюме. Проведено анкетирование 2202 детей и их родителей с целью выявить распространённость активного и пассивного табакокурения и причины начала активного курения среди школьников 5-11 классов г.Днепропетровска. В процессе анализа результатов анкетирования выделены критические периоды начала активного табакокурения, а также факторы, которые способствуют этому, для мальчиков и девочек. В результате исследования выявлено, что распространённость актив-
ного табакокурения среди школьников г. Днепропетровска составляет 29,6%. Влияние табачного дыма, в той или другой мере, испытывают 92,6% опрошенных. Предложены направления профилактики начала активного табакокурения среди школьников.
Summary. The questionnaire of 2202 children and their parents was conducted with the purpose to reveal prevalence of active and passive tabaœo-smoking and reasons of active smoking among schoolboys of 5-11 classes of Dnepropetrovsk. In the process of analysis of questionnaire results critical periods of beginning of active tabaœo-smoking and factors making for this of boys and girls are revealed. As a result of research it was shown, that prevalence of active tabaœo-smoking among the schoolboys of Dnepropetrovsk is 29,6%. 92,6% of polled are subjected to the influence of tobacco-smoking, in that or other measure. Directions ofprophylaxis of active tabaœo-smoking among schoolboys are offered.
Палшня цигарок та пасивне палшня е одними з головних причин захворюваносп та смертност у свт [7]. Встановлено, що в кра!нах, яю розви-ваються, внаслщок тютюнопалшня щорiчно по-мирае 2 млн. людей. Летальш випадки вщ захво-рювань оргашв дихання, пов'язаних iз палшням, становлять 54 % для чоловшв та 42 % для жшок [9]. Заклики до курщв вщмовитись вщ тютюнопалшня мають низьку результативнiсть, i лише 2-3 % регулярних курщв спроможш самостiйно вiдмовитись вiд ще! звички [7]. Статистика свщ-чить, що у бшьшосп кра!н св^у кiлькiсть курцiв продовжуе зростати. Тому доречними вигля-дають зусилля, спрямоваш переважно на проф> лактику дитячого тютюнопалшня. Зараз вщомо, що бшьшють курцiв починають палити до 18 роюв [11], роблячи першi спроби в ранньому шкiльному вiцi [2]. Такий раннш початок тютюнопалшня пiдвищуе кiлькiсть цигарок, якi люди-на випалюе у дорослому вщ [10]. У зв'язку з цим стае зрозумiлим, що програми профшактики початку палiння повиннi розпочинатися вже у дитинсга та пiдлiтковому вщь Бiльшiсть анти-нiкотинових програм, що впроваджуються у школах, роблять акцент на усвщомленш загрози тютюнопалiння для здоров'я курця. Але, незва-жаючи на тдвищення рiвня знань школярiв про шкiдливi ефекти палiння, щ антинiкотиновi програми не мають достатньо! ефективностi [11]. Тому актуальними виглядають подальшi досл> дження, що можуть сприяти розробцi бiльш ефе-ктивних антинiкотинових програм. Для цього необхщно добре уявляти причини, що спону-кають дiтей палити, розум^и особливостi вщно-шення пiдлiтка до ще! шкщливо! звички та уявляти, яке мюце вона займае у системi цiнностей пiдлiтка.
Метою нашого дослщження стало вивчення причин початку тютюнопалшня серед школярiв та його розповсюдженосп на сучасному етат.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У 2004 рощ нами було проведено анкетне опитування школярiв 5-11 клашв шести шкiл мю-та Дшпропетровська з паралельним анкетуван-
ням !х батькiв. В опитуваннi взяли участь 2202 школяра вшом вiд 10 до 17 рокв iз батьками. Анкетування проводилось анонiмно. Дiтям та !х батькам пропонувалось вiдповiсти на питання анкети Meijer (1996р.) iз доповненнями, якi сто-сувались стану здоров'я дтей [5]. В анкет ставились питання вiдносно стажу палшня, причин початку активного палшня, статусу палшня бать-юв, рщних братiв, друзiв, проблем зi здоров'ям та iншi питння. Статус курця визначався терм> нами: „некурщ", „пасивш курщ", „активш кур-щ". „Некурцями" вважались школярi, що школи не палили та не зазнавали впливу тютюнового диму, навiть пасивно. „Пасивними курцями" вважались школярi, що мешкали в умовах атмо-сфери, забруднено! тютюновим димом. „Актив-ними курцями" визнавались д^и, що безпосеред-ньо палили. Отримаш результати оброблялись математично з використанням параметричних та непараметричних методiв статистичного аналiзу (екстенсивний показник, %2 , г, tr).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед понад двох тисяч дтей в анкетне опитування було залучено 1039 (47,2%) хлопщв та 1163 (52,8%) дiвчат. У щлому за результатами анкетування було встановлено, що негативного впливу тютюнового диму в тш чи шшш мiрi заз-нають 2039 (92,6%) дггей шкiльного вшу (табл.1). Активними курцями виявилися 652 (29,6%) школяри, некурцями - 163 (7,4%). В за-лежносп вщ навантаження тютюновим димом проведене анкетне опитування дозволило роз-подiлити школярiв на 3 групи. Першу склали 694 (31,5%) дiтини з високим тютюновим наван-таженням, до не! увшшли школярi, якi щоденно активно чи пасивно зазнавали негативного впли-ву тютюнового диму. До друго! групи увшшли 623 (28,3%) дггини з середшм рiвнем тютюнового навантаження, як зазнавали впливу тютюнового диму 2-3 дш на тиждень. Третю групу склали 295 (13,4%) дггей з низьким рiвнем навантаження. Школярi ще! групи зазнавали впливу тютюнового диму 1 день на тиждень та менше. Середнш «стаж» активного палшня у
40% (874) склав бшьше п'яти роюв, що свiдчить про раннiй початок палшня у значного контингенту дитячого населення.
Анкетування батькiв дало iншi результати, це вказуе на !х недостатню iнформованiсть про шю-
дливi звички сво!х дiтей. Так, батьки вважають, що активно палять лише 194 (8,8%) д^ини, а час-тка дiтей, що активно чи пасивно зазнають впли-ву тютюнового диму, на думку батькiв, стано-вить 65,4% (1440).
Таблиця 1
Частота активного тютюнопалтня серед школяр1в 7-11 клаав за даними 1х анкетного
опитування
Клас Разом хлопщв та дшчат Активш курщ серед (%)
хлопщв двчат
абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. %
7 (12-13) 91 13,9 62 15,6 28 11,1
8(13-14) 115 17,7 91* 22,7 25 9,9
9 (14-15) 134 20,6 84 21,1 50 19,8
10 (15-16 156 23,9 84 21,1 72* 28,4
11 (16-17) 156 23,9 78 19,5 78* 30,8
Всього 652 100 399 100 253 100
*р1зниця м1ж хлопцями та д1вчатами р<0,05
Аналiз отриманих даних показав, що у хлопщв найбiльше зростання кiлькостi активних кур-цiв розпочинаеться з восьмого класу (13-14 ро-кiв) i досягае свого максимуму у дев'ятому клас (14-15 рокiв). У дiвчат максимальна кiлькiсть ку-рщв у десятому класi (15-16 роюв). Звертае на себе увагу той факт, що у 10-му i 11-му класах (16-17 роюв) вщсоток активних курщв^вчат продовжуе поступово зростати i досягае свого максимуму, в той час як серед хлопщв роз-
повсюдженiсть активного тютюнопалiння змен-шуеться. Тобто з дорослiшанням серед хлопщв активно зменшуеться вiдсоток тих, що палять, а у дiвчат прагнення до вживання тютюну продовжуе залишатися високим.
Аналiз причин, яю, на думку дiтей, привели до початку активного тютюнопалшня, показав, що у хлопщв i дiвчат мотиваци до початку активного палшня рiзнi (таб.2).
Таблиця 2
Основш причини, що спонукають до початку палшня серед школяр1в, за оцшками
д1тей
Усього Активш курц1 (%)
Питания анкети хлоиц1 д1вчата
абс.ч % (п=399) (п=253)
абс.ч % абс.ч %
Бачив (ла), як палять доросл1 37 5,7 31* 7,8 6 2,5
Бажав (ла) виглядати, як герой улюбленого фшьму 31 4,8 12 3,1 19* 7,4
Гадаю, що це робить мене дорослим 37 5,7 28** 7,0 9 3,7
Палю за компашю 240 36,8 134 33,6 106** 41,9
Меш присмний тютюновий дим 56 8,6 41 10,2 16 6,2
1мш1 причини 250 38,3 153 38,3 97 38,3
! р1зниця м1ж хлопцями та д1вчатами р<0,01; ** р1зниця м1ж хлопцями та д1вчатами р<0,05
Серед причин початку палiння хлопщ часто зазначають прагнення наслiдувати дорослих, ба-жання виглядати дорослiшим, „палять за компа-
шю". Серед хлопщв 153 (38,3%) причини початку палшня назвали шш^ серед яких вщзначили „бажання спробувати щось нове", стресовi ситу-
аци, непорозумiння з батьками, бажання вигля-дати „круто"(самоствердження), бажання зроби-ти навпаки тому, що кажуть дорослi.
Дiвчата серед причин початку активного палшня вiдзначали „палшня за компанiю", бажання наслщувати улюбленого героя фiльму. 97 (38,3%) дiвчат вiдповiли, що мали iншi, нiж зазначенi в анкет^ причини початку палiння, серед яких заз-начили стресовi ситуацп, страх перед здачею юпш!в, бажання виглядати „круто" та подобати-ся хлопцям.
Анкетування показало, що ризик залучення до тютюнопалшня та формування статусу курця вiдбуваеться тд впливом цiлого комплексу фак-торiв. Одним iз найбiльш впливових виявилось палiння батькiв. За результатами наших даних, 425 (65%) батьюв школярiв та 209 (32%) матерiв е курцями, а 237 (36,4%) школярiв мали братiв, що активно палили. Дгш повiдомили, що мають серед друзiв, яких поважають, курцiв 549 (84,2%). Ще одним впливовим фактором виявив-ся авторитет людини референтно! групи. Опиту-вання показало, що таю „кумири" впливали на появу звички палити у 271 (42%) диини. У родинах робиниюв батьки частiше е курцями, шж у родинах службовцiв (%2=9>%2Ш=6,63, або р<0,01). Вдома зазнають впливу тютюнового диму 61% опитаних школярiв.
Результати кореляцшного аналiзу показали, що палiння дией мае прямiй помiрний зв'язок iз палiнням друзiв та прямий слабкий зв'язок зi звичкою палити у батькв, рiдних братв, авторитетно! людини (р<0,01). Деякi вiдмiнностi ви-явлено в залежностi вiд стал дитини. Так, на дiвчат бшьш впливае палiння друзiв, рiдних бра-ив та кумирiв, а палшня хлопцiв тiсно пов'язано лише iз згубною звичкою !х друзiв.
Те, що палшня шюдливе для здоров'я, знають практично вс пiдлiтки. Навпъ серед активних курцiв 530 (81%) вщповши, що тютюнопалiння е шюдливою звичкою. Серед активних курцiв 109 (30,6%) пов'язують сво! проблеми зi здоров'ям iз звичкою палити.
Була виявлена ще одна щкава особливiсть. Встановлено, що самi пiдлiтки сприймають палшня як тимчасове явище. На питання, чи будете ви палити завжди, 577 (88,5%) серед активних курщв вщповши "ш"! Та 505 (77,5%) курщв виражають свое бажання покинути палити негай-но. Таким чином, можна сказати, що багато тд-литав сприймають палiння не як дорослу, а саме як шдликову поведшку.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Висока розповсюджешсть палiння серед шко-лярiв у м. Днiпропетровську, яка була виявлена у
нашому дослщженш, не е винятком. За лгте-ратурними даними, у свт в цшому тютюнопа-лiння охоплюе 47 % чоловшв та 12 % жшок. Що стосуеться окремих регюшв, то в США палять 25 % шдлитав, у Францi! - 35 %, в 1зраш - 36% [6], в Бшоруси 42% [5], в Роси -50% шдлитав 15-17 рокiв [4]. У Киевi палять, за даними опитування Укра!нського iнформацiйного центра з проблем алкоголю та наркотиюв, 84% хлопцiв та 69% дiв-чат. За даними Дшпропетровського обласного центра здоров'я, у 2003 рощ в Дшпропетровську активно палили 67% юнаюв та 29,2% дiвчат-пiдлiткiв 15-19 рокiв [3].
Враховуючи результати даних початку активного тютюнопалшня та причини початку його на думку школярiв, можна припустити критичш пе-рiоди початку активного тютюнопалшня серед дней та фактори, що йому сприяють (рис. 1).
Першi спроби активного тютюнопалшня дни роблять у вщ 12-13 роюв. Однак причини, що спонукають хлопщв та дiвчат, рiзнi. У хлопщв -це наслiдування дорослих, а у дiвчат - насл> дування „кумирiв". Для хлопцiв критичним перi-одом е вiк 13-14 роюв, основною причиною вис-тупае бажання виглядати дорослими. У дiвчат критичними е 15-16 та 16-17 роюв, головною причиною можна визнати „палшня за компашю". 1снуе критичний перiод, який е характерним як для дiвчат, так i для хлопщв, - це вш 14-15 роюв. У цей перiод дии зазначають однаковi причини, що спонукають до початку активного тютюнопалiння, а саме - «палшня за компашю».
Таким чином, у рiзнi вiковi перюди у хлопцiв та дiвчат з метою профшактики початку активного тютюнопалшня потрiбно впливати на рiзнi фактори. Антинiкотиновi програми повиннi цiюватись до сьомого - восьмого класу (вш 12-13 рокiв) та, ймовiрно, у початковiй школi.
Ризик залучення до тютюнопалiння у шдли-кiв визначаеться, головним чином, наступними причинами.
Куршня батькiв школяра. Дитина з раннього дитячого вшу мимоволi фшсуе цю звичку бать-кiв, вщчуваючи запах батькiв - тютюнового диму, i в пiдлiтковому вщ легше пов'язуе це з сво!м образом людини, що палить. Дгш, батьки яких палять, мають в 4,5 раза бшьший ризик формування у себе ще! згубно! звички, у ш^в-няннi зi сво!ми однолiтками, батьки яких не палять [5].
Палшня рщних брапв навiть бiльш сильно впливае на можливють початку палiння дитини, шж палiння батькiв. Ця думка шдтверджена i в нашому дослiдженнi, однак бшьше це характерно для дiвчат. Палiння батькiв, братiв дiе не
тшьки як стимул для початку активного тютюнопалшня, а й змушуе дитину палити пасивно, через забруднення атмосфери навколишнього се-редовища. Тож одшею з форм профiлактики тю-тюнопалiння серед дiтей та тдлитав може бути зменшення кiлькостi активних курщв серед до-рослого населення. У цьому напрямку вже розпо-чата робота i в Укра1ш. У кв^ш 2005 року Верховна Рада прийняла законопроект „Про запоб> гання споживанню тютюнових виробiв та 1х не-
гативний вплив на здоров'я населення" [2]. Законопроект передбачае методи, яю, можливо, бу-дуть сприяти зменшенню бажаючих запалити цигарку, а саме: заборона палшня на робочих мю-цях, за виключенням спецiально вiдведених мiсць, заборона продажу тютюнових виробiв iз характеристикою „легю", „ультралегкi", збшь-шення площi на упаковщ для основного медич-ного попередження про негативний вплив тютю-нового диму.
35 п
30 -
25 -
20 -
15 -
10 -
5 -
Частота
тютюнопалшня (%)
бажання виглядати дорослим
насл1дування дорослих
непорозумЫня з батьками, стресов1 ситуацп, "за "за компан1ю" компаыю"
/
' I
за компан1ю , бажання виглядати "круто" "за компашю",
стресов1 ситуацп
ХЛОПЦ1
д|вчата
за компан1ю
насл1дування "кумир1в"
"за компан1ю"
12.-13
13-14
14-15
15-16
16-17
~в7к (роки)
Рис. 1. Критичш першди початку активного тютюнопал1ння серед хлопщв та д1вчат та основн1
фактори, що йому сприяють
0
Не менш важливою е роль оточення шдл^ка, що включае коло близьких друзiв. Саме у взае-минах з ними закладаються найбшьш стiйкi зви-чки, установки, iнтереси, цiлiснi орiентацil. Це вiдноситься i до тютюнопалшня. Роль близьких друзiв-подруг може бути як позитивною, так i негативною. Нелегко встояти у ситуаци, коли вс друзi-приятелi палять, коли багато розмов "кру-тяться" навколо тематики палшня, коли перь одично вщбуваеться пошук курива i т.п. З шшого боку, у пiдлiткiв - некурящих однол^юв, якi не
палять, але потрапили в середовище курщв, бшь-ше шансiв залишитись штактними вiдносно цiеl шкiдливоl звички. Пщвищення розповсюдже-ностi активного тютюнопалiння у восьмому клаш можна пояснювати тим, що саме для дтей цього вшу палшня служить тим чинником, який доз-воляе вщчувати себе зручно на рiзних вечiрках. Це штучний регулятор поведшки, оскiльки саме в цьому вщ ще не цшком розвиненi такi меха-шзми, як самоконтроль i т.д. З вшом, коли такi механiзми удосконалюються, а також iз до-
свщом, що одержуеться в результат палшня, цi переконання помалу розвдаються.
Вiдомо, що на тютюнопалшня дiтей та тдли1-кiв впливають таю фактори, як цша та реклама тютюнових виробiв. 1снуе думка, що у вщ 8 -15 роюв сприйнятливiсть до реклами у людей в 3 рази бшьше, шж пiсля 35 рокiв [4]. Отже, тютю-нова реклама може робити навпъ бiльше впливу, шж курiння родичiв. Тому доречним е пункт ви-щезгаданого законопроекту, згщно з яким забо-роняеться реклама тютюнових виробiв на радiо, телебаченш, у друкованих виданнях, призна-чених для дней, у кшо, театрах та зовшшня реклама.
Також до одше! з причин початку палiння шдлгтки вiдносять "протестну реакцiю" по вщно-шенню до батькiв: "хочеться зробити на зло батькам тсля сварки". Проводячи роботу по за-побианню тютюнопалiнню, важливо не забува-ти, що куршня пiдлiтка - один iз симптомiв не-благополуччя у процес самовизначення його особистостi. Тому пильно! уваги вимагае саме неблагополуччя, а не курiння саме по соб^ яке е лише симптомом неблагополуччя. Змщнюючи взаеморозумiння i довiру в сiм'! дитини, можна перешкодити формуванню шюдливо! звички. Значну сприятливу роль може вiдiгравати дiяль-нють по запобiганню тютюнопалiнню загально-освитах установ. Необхiдно використовувати по-тенщал самих пiдлiткiв для виховання негативного ставлення !х до палшня. Досвщ програм, якi планували i проводили самi пiдлiтки, показав, що вони користуються найбшьшим успiхом [4].
Загальновщомим фактом стала небезпечшсть пасивного палiння. Проте виявилось, що лише 859 (39%) тдлитав позбавлеш примусового вди-хання тютюнового диму у себе вдома. Це викли-кае неспокiй з двох причин: тютюновий дим
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
провокуе та загострюе багато серйозних захво-рювань у дп"ей, курщ вдома пiдвищують вiрогiд-нiсть залучення пiдлiткiв до палiння. Проте оби^ цi теми практично повнiстю иноруються на батькiвських зборах у школах. Отже, потрiбно обговорювати проблему тютюнопалшня тдлгт-кiв серед батькiв, де насамперед i знаходиться !! коршня. Можливо, потрiбно на батькiвськi збори запрошувати фахiвцiв, медикiв, якi б ще раз про-фесiйно нагадували про негативнi змiни в орга-нiзмi людини пiд впливом тютюнового диму, розповщали про фактори, що спонукають шко-лярiв до початку активного палшня, та разом iз батьками намагались знайти можливостi запо-бiгання залученню !х дiтей до групи активних курцiв.
ВИСНОВКИ
1. Ум. Дшпропетровську розповсюдженiсть активного тютюнопалшня сягае 29,6% серед школярiв, що перевищуе рiвень по кра!нi та бшьше, шж у таких державах, як США, Рошя, Бiлорусь, Франщя. Негативного впливу тютюнового диму в тш чи iншiй мiрi зазнають 92,6% школярiв.
2. Активному тютюнопалшню школярiв по-виннi запобиати педагоги, батьки, медичнi пра-щвники з урахуванням вiкових особливостей та головних фактов, якi дiють у цей перюд ( на-слщування дорослих, кумирiв, бажання вигляда-ти „круто", непорозумшня з батьками, „за компа-н1ю").
3. Потрiбнi бшьш рiшучi заходи адмiнiстра-тивного впливу з боку держави (заборона палшня у громадських мюцях, зменшення курщв у кшо, музичних клшах, заборона реклами тютюнових виробiв).
1. Законопроект Верховной Рады «О предупреждении потребления табачных изделий и их вредного влияния на здоровье населения» от 19.04.2005. // Корреспондент.net
2. Ивчик Т.В., Кокосов А.Н., Янчина Е.Д. Факторы риска хронических обструктивных болезней легких // Пульмонолгия. - 2003. - № 3. - С.6-15.
3. Родителям о курении / Днепропетровский областной центр здоровья. - 2002.
4. Секач А. 31 мая — Всемирный день без табака // Мед. вестн. - 2003. - №22.
5. Behr J., Nowak D. Tobacco smoke and respiratory disease // Eur. Resp. Mon. - 2002. - Vol. 21. - P. 161179.
6. Cigarette smoking habits among schoolchildren / Boaz Meijer, David Branski, Klaas Knol, Eitan Kerem //
t
CHEST. - 1996. - Vol. 110, N4. - P. 921-926.
7. Henningtield J.E. Nicotine medications for smoking cessation // N. Engl. J. Med. - 1995. - Vol. 333. - P.1196-1203.
8. Jaakkola M.S. Environmental tobacco smoke and respiratory diseases // Eur. Resp. Mon. - 2000. - N5. - P. 322-383.
9. Mortality from smoking in developed countries 1995-2000 / Peto R., Lopez A.D., Boreham J. et al. - Oxford: Oxford University Press, 1994. - 22p.
10. Tailoi E, Wynder EL. Effect of the age at which smoking beginson frequency of smoking in adulthood // N. Engl. J. Med. - 1991. - Vol. 325. - P. 968-969.
11. United States: a role for worksite and college smoking bans / Pierce J.P., Naquin M., Gilpin E., et al. // J. Natl. Cancer. Inst. - 1991. - Vol. 83. - P. 1009-1013.
