CC BY
23
3. До категорп високих очшувань i низького рiвня задоволеносп наданням медично! допо-моги пащентам пiд час радикального протипух-линного хiрургiчного лiкування за результатами дослщження вiднесено: iнформування про опера-щю, И очiкувану ефективнiсть, наслiдки та уск-ладнення; надання рекомендацiй шсля виписки, органiзацiя дiагностичного процесу, саштарно-побутовi умови перебування у стацюнарь
4. Використана методика двомiрного шкал> рування дозволила оцшити ("очами пащенлв") найбiльш значущi для хворих аспекти надання стацюнарно! допомоги, що впливають на пози-тивну або негативну оцiнку дiяльностi даного лiкувального закладу, виявити потенцiйнi мож-ливостi И покращення.
Отриманi результати дослiдження необидно враховувати при оргашзаци i проведенш хiрур-гiчного лiкування онкологiчних хворих. Пащент мае бути iнформованим i брати участь у прий-нятп рiшень з дiагностики, лiкування i профь лактики власних захворювань.
Перспективним напрямком подальших до-слщжень е, на наш погляд, проведення соцюло-гiчного опитування серед медичного персоналу лшувальних закладiв такого типу з метою вив-чення !хшх думок щодо задоволеностi своею дiяльнiстю, мотиваци надавати якiснi медичнi послуги онколопчним хворим, зацiкавленостi в шдвищенш рiвня поiнформованостi пацiентiв з точки зору формування партнерських взаемо-вщносин зi споживачами медичних послуг.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анкетирование родильниц как инструмент управления качеством работы / Сафина Р.Р., Степанов Е.В., Демидова А.Л. и др. // Управленческие и информационные технологи в здравоохранении в условиях внедрения медицинского страхования. - Казань: Медицина, 1997. - С.163-164.
2. Захаров И. А. , Богорубова Т. А., Ростова Н. Л. Проблема оценки удовлетворённости пациентов качеством медицинской помощи //Материалы 3-й Рос. науч.-практ. конф. «Развитие стационарной медицинской помощи в период реформы здравоохранения в России». - М., 1996.- С.161-162.
3. Кучеренко В.З., Алексеева В.М., Скоморохова Т.В. Концепция маркетинга медицинской услуги в добровольном медицинском страховании // Экономика здравоохранения.- 2003.- №11-12.- С.40-50.
4. Мнение пациентов, как важное направление улучшения системы обеспечения качества медицинской помощи в крупной многопрофильной больнице / Вишняков Н.И., Пенюгина Е.Н., Петрова Н.Г., Железняк Е.С. // Здравоохранение Рос. Федерации.-1998. -№5.- С.39-41.
5. Новаторов Э.В. Концептуальные и методоло-
гические основы маркетинговых исследований качества в сфере услуг //Маркетинг и маркетинговые исследования в России.-2000.- №5.- С.4-13.
6. Роль социологических опросов в оценке качества медицинской помощи в стационаре / Юрьев В.К., Еременко Ю.А., Ковалев И.В. и др. // Материалы 3-й Рос. науч.-практ. конф. «Развитие стационарной медицинской помощи в период реформы здравоохранения в России». - М., 1996.- С.222-223.
7. Современные оценки качества стационарной медицинской помощи по результатам социологического опроса /Алексеева Л.А., Пенюгина Е.Н., Петрова Н.Г., Железняк Е.С. // Пробл. соц. гигиены и истории медицины.- 1996.- Т.3.- С.20-22.
8. Солохина Т.А. Управление качеством психиатрической помощи: (результаты социологического исследования) // Психиатрия. - 2003. - № 4. - С. 63-70.
9. Сосновский А.Ю. Удовлетворенность пациентов психиатрической помощью, как критерий ее качества: Автореф. дис. ... канд. мед. наук.- М., 1995.-20с.
10. Черчиль Г.А. Маркетинговые исследования.-СПб.: Питер, 2001.- 752с.
УДК: 618.2/.3:613.84:57.048
С.Г. Бтяев, Л.Г. Назаренко, С.М. Коровай
Мiський клiнiчний пологовий будинок i3 неонатологiчним стацюнаром
(директор - С.М.Коровай)
м.Харюв
СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ МАТЕРИНСЬКОГО ТА БАТЬКШСЬКОГО ТЮТЮНОПАЛ1ННЯ
Ключовi слова: вагiтнiсть, палiння, палiння тютюну Kew words: pregnancy, smoking, tobacco smoking
Резюме. Для выяснения социальных аспектов проблемы табакокурения матери и отца будущего ребенка проведено обследование с анкетированием 237 беременных женщин в сроке гестации 5-40 недель. Произведен сравнительный анализ встречаемости различных вариантов социальных факторов у обследованных женщин в условиях мегаполиса.
Установлено, что изучаемая проблема является крайне актуальной ввиду распространенности курения среди беременных, их мужей и родственников. Изучены вопросы, связанные с курением женщин во время беременности; нарисован социологический портрет курящей и некурящей беременной женщины.
Summary. To find out social aspects of tobacco smoking problem of mother and father of a future child, the questioning of237 pregnant women in term of gestation 5-40 weeks was done. The comparative analysis of occurence of various variants of social factors in the women examined is made. It is established, that the investigated problem is extremely topical in view of prevalence of smoking among pregnant women, their husbands and relatives. A sociological portrait of a smoking and non-smoking pregnant woman is drawn, the questions connected with woman smoking during pregnancy are studied.
Початок ХХ1 cropi44H позначився формуван-ням звички тютюнопалшня серед молодi Укра1-ни, тодi як у державах Захвдно! Свропи та П1вшч-но! Америки змщнився престиж здорового способу життя. Укра1на належить до кра!н i3 висо-кою розповсюджешстю тютюнопалшня серед жь нок. За остант 10 роюв розповсюджетсть тютю-нопалiння серед жшочого населення Укра!ни зросла бшьше нiж у 3 рази. Кожна п'ята жшка фертильного вiку в Укра!ш е активним курцем [2]. Токсичт сполуки, якi утворюються в процесi палiння i потрапляють не тiльки до органiзму курця, але i до навколишнього середовища, можуть чинити вкрай негативний вплив на репродуктивну систему чоловшв i жiнок, на розвиток плоду i плаценти [1,3]. Говорячи про потенцшну небезпеку тютюнопалiння пiд час ваптносп, слiд констатувати вiдсутнiсть у сучас-нiй лiтературi конкретних наукових даних про акушерську i перинатальну патолопю, якi асо-цiюються з тютюнопалшням майбутнiх батькiв.
З метою з'ясування медико-сощальних та ri-гiенiчних аспекпв розповсюдженостi тютюно-палiння серед подружнх пар - батьюв майбут-ньо! дитини - проведено анкетування 237 вапт-них жнок в термш гестацп 5-40 тижнiв. Контингент опитуваних був взятий шляхом випад-кового вщбору. Анкета мiстила 42 запитання самоощнки, в тому числi 30 - присвячених со-цiальним аспектам. Використано схему вщпо-вiдей "multiple choice".
За результатами проведеного аналiзу вияв-лено, що тютюнопалiння майбутшх батькiв у мегаполiсi сходу Укра!ни (м. Харкiв) е дуже роз-повсюдженим явищем: палять 49,8% чоловтв i 44,3% жiнок. Тiльки в п'ятш частинi випадкiв (48 - 20,3%) розвиток плоду переб^ае в атмосферi вiдсутностi палiння тютюну, принаймш, в до-машшх умовах, тобто не не палили i не палять тд час опитування ш сама вагiтна жiнка, нi l! чоловiк, нi iншi родичi. Також у п'ятш частинi
випадкiв (48 - 20,3%) чоловши палили, але кинули палити до зачаття дитини; в 14 випадках з ще! групи жшки також припинили палiння до вагiтностi, а в 4 випадках жшки залишили палш-ня тiльки дiзнавшись про ваптшсть. Практично в половинi усiх аналiзованих випадкiв (118 -49,8%) чоловши палили до зачаття i палять тд час виношування вагiтностi дружиною, причому в 30 випадках разом iз ними палили i жшки, але кинули палити до ваптносп; в 31 випадку жiнки кинули палити тд час вагiтностi; а в 25 випадках разом iз майбутшм батьком палять i найближчi родичi, якi мешкають в тому ж примщенш. У 39 (16,5%) випадках палить хто-небудь iз родичiв, причому в 25 випадках палять також i чоловiки, в 13 з цих випадюв палили i самi жiнки, але кинули до ваптносп, в 4 - кинули тд час ва-гiтностi, в 5 - чоловши палили i припинили палiння. 105 (44,3%) жшок палили до ваптносп, з них частина кинула палити ще до ваптносп (59 - 24,9% вщ загально! кшькосп), частина - тд час вагiтностi, дiзнавшись про не! (38 - 16%), частина продовжуе палити тд час ваптносп (8 -3,4%).
Таким чином, в аналiзованому контингент ваптних жiнок вiдмiчаеться рiзноманiтнiсть си-туацiй з палiнням само! жшки, !! чоловiка, iнших родичiв, що значно ускладнюе проведения анал> зу по сощальних аспектах.
Проведено порiвняльний аналiз стрiвальностi рiзних варiантiв сощальних факторiв, на пiдставi якого видшеш наступнi групи:
- нiхто в родиш не палить: 48 випадюв, група "К" ("контроль");
- постшно палять тiльки чоловiки - батьки майбутшх дггей, а дружини школи не палили: 57 випадюв, група "Б" ("батько");
- майбутнi матерi кинули палити до ваптносп, а чоловiки палили або продовжують палити: 43 випадки, група "МБ1" ("мати-батько, варiант 1");
05/ Том X / 4
145
- майбутш матерi кинули палити пiд час ва-птносп, а чоловiки палили або продовжують палити: 35 випадкiв, група "МБ2" ("мати-бать-ко, варiант 2").
Домшуючим вiком вагiтних жшок в ушх групах е 20-29 рокiв: група "К" - 66%, група "Б" -77%, група "МБ1" - 64%, група "МБ2" - 62%. Звертае на себе увагу особливо велика кшьюсть молодих (19 роюв та менше) в групi "МБ2" (16,2%). Очевидно, юнi жiнки в недостатнш мiрi усвiдомлюють свою вщповщальнють за здоров'я майбутньо! дитини. Можливо, це пов'язано з не-достатньою iнформованiстю про небезпечнiсть палiння для плоду, а також особливостями пси-хши в юному вiцi. Нашi данi спiвпадають з думкою дослщниюв iз США (штат Мiсiсiпi), яю вiдмiчають, що на фонi загального зменшення кiлькостi курцiв вагiтних жшок, що спосте-рiгаеться в цьому штап, серед молодих вагiтних у вщ 15-19 рокiв кiлькiсть курщв збiльшуеться
[7].
У групах "МБ1" та "МБ2" в порiвияннi з групами "К" та "Б" бшьше жiнок, якi мають се-редню спецiальну та неповну вищу осв^у, тодi як у групах "К" та "Б" бшьше половини жшок мають вищу освггу.
Соцiальне становище жшок в ушх групах, де наявне тютюнопалшня, вiдрiзияеться вiд такого в груш "К" тим, що серед них бшьше домого-сподарок та студенпв, менше службовщв та шдприемщв. Вiдповiдно вiдрiзняеться i характер пращ: при наявносп тютюнопалiння в родит ("Б", "МБ1", "МБ2") менше жшок, як займають-ся розумовою працею, але умови пращ часпше пов'язанi з дiею стресових факторiв (вiдповiдно в 3, 2 i 9 разiв у порiвняннi з контролем).
Щодо питання про сощальне становище чоловiка, то складно знайти закономiрностi, але видно, що в груш "МБ2" бiльше непрацюючих та студенпв. У групi "К" максимально, в порiвняннi з iншими групами, представлен пiдприемцi (близько третини). Бшьше половини чоловшв в групi "К" - люди з вищою осв^ою, а в групi "МБ2" - тшьки третя частина, тодi як чоловшв iз неповною вищою освггою в групi "МБ2" значно бшьше, шж в iнших групах. Високоосвiченi люди явно краще усвщомлюють вiдповiдальнiсть за здоров'я свое, свое! родини i майбутньо! дитини.
Бшьшють родин мешкають в iзольованих квартирах, однак щкаво, що в групах "К" i "Б", тоб-то в групах, де вагггш жiнки не палять, дос-товiрно частiше родина мешкае в приватному будинку. Побутовi умови як "гарш" рiдше всього оцiнили жiнки iз групи "МБ2" (56,8% проти 86,8%, 72,2%, 62,3% вщповщно в групах "К",
"Б", "МБ1"). Тут же зус^чаються жiнки, якi ощ-нюють сво! побутовi умови як "незадовшьш". Мабуть, багато з опитуваних використовують тютюнопалiння як спосiб зняття стресу, пов'я-заного не тшьки з роботою, але i з неналаго-дженiстю побуту.
Батько ваптно! жшки е курцем практично з однаковою частотою в аналiзованих групах -близько половини випадюв. Але в групах "МБ1" та "МБ2" (7,5% та 8,1%) мати ваптно! палить достовiрно в бiльшiй кшькосп випадкiв, нiж у групах "К" та "Б" (0% та 1,8%). Обидва з батъюв вагiтно! жшки в групах "МБ1" та "МБ2" (13,2% та 24,3%) також палять частiше, нiж у групах "К" та "Б" (4,2% та 8,9%). Таким чином, очевидним е негативний приклад батьюв.
Близько половини ваптних жшок групи "МБ1" палили менше шж 2 роки, а серед жшок групи "МБ2" таких тшьки 13,4%. Зате стаж палшня 10 роюв i бiльше в груш "МБ1" стано-вить 12,5%, а в груш "МБ2" - 26,6%. Бачимо, що довгострокова звичка тютюнопалшня ускладнюе вiдмову вiд не!.
Наявшсть курщв в оточеннi стимулювала до палшня жшок у груш "МБ1" в два рази часпше, шж у групi "МБ2", а одержання задоволення - в два рази рщше. В групi "МБ2" часпше, шж в ш-ших, жшка одержуе задоволення вiд палiния, тодi як серед тих, хто кинув палити до ваптносп, частiше зус^чаються тi, кого до палiння сти-мулював приклад оточення. Схожий висновок зробили британсью дослiдники: вони припус-кають, що основним бар'ером до припинення палiння пiд час вагггносп е соцiоекономiчнi проблеми, iншим бар'ером - вплив родшив i дру-зiв у формуваннi вiдношения до палшня i ро-зумiния його негативного впливу на плщ [6].
В опитуваному контингент 8 жшок не при-пинили палшня тд час вагiтностi (3,4% вщ загально! кiлькостi опитуваних ж1нок, що ста-новить 7,6% вiд курщв до ваптносп). Фран-цузькi дослщники сповiщають приблизно про 30% ваптних жшок, яю палять та не можуть кинути палити [4]. В Япони також спостер^али зменшення кшькосп курщв серед ваптних (з 19,4% до 8,6%, тобто в 2,3 раза) тд час перюду ранньо! ваптносп [5]. Укра!нськi ж жшки вщ-мовляються вiд палiння з бшьшою рiшучiстю: кiлькiсть курцiв тд час ранньо! вагiтностi змен-шилася приблизно в 5 разiв. Хоча необхщно вiдмiтити, що пiд час даного анкетування заре-естрованi випадки приховування вагiтною факту палiння.
Таким чином, узагальнюючи результати про-веденого дослщження, можна сказати, що проблема палшня майбутшх батькiв в Укра!ш сто!ть дуже гостро у зв'язку з масовютю цього явища.
Бшьшють курщв-жшок припиняють палити або перед настанням вагiтностi, або в раншх 11 тер-мiнах. Тiльки 3,4% опитуваних продовжують палити шд час ваптносп.
Малюючи соцiологiчний портрет жшки, яка палить (або палила) шд час вагiтностi, можна вщм^ити, що частiше це жшки молодого (20-29 та менше 19 роюв) вiку, якi мають середню та неповну середню освпу, за родом занять -домогосподарки, студенти (учш) та люди, яю займаються фiзичною працею та мають стресовi нагрузки. Побутда умови у цх жiнок, як правило, гiршi. Особливо багато курщв зi стажем i таких, що одержують задоволення вщ палiння, серед юних жiнок, причому чим бiльше стаж палiння, тим складшше вiд нього вiдмовитись. Частше приклад ще1 пагубно! звички показують батьки.
Свщом^ якi рiшуче вiдмовляються вщ палш-
ня, жшки - бшьш старшого вiку (30 рокiв i бшь-ше), яю мають вищу освггу, службовц та шд-приемщ. Така ж закономiрнiсть простежуеться i у чоловiкiв - батькiв майбутшх дiтей.
П1ДСУМОК
Таким чином, очевидно, проблема тютюно-палiння майбутнiх батьюв мае явну соцiальну забарвленiсть i пов'язана з проблемами сучасного суспшьства. Розповсюдженостi ще1 шюдливо1 звички сприяе недостатнiй рiвень саштарно1 гра-мотност молодi, негативний приклад оточення, але найголовнiше - соцiально-економiчнi проб-леми. Очевидно, що формування негативного вщношення молодi до палiння повинно прохо-дити якомога ранiше - в школ^ в родинi. Сощ-ально-економiчнi проблеми потребують допомо-ги у 1х вирiшеннi на державному рiвнi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кирющенков А.П., Тараховский М.Л. Влияние лекарственных средств, алкоголя и никотина на плод.
- М.: Медицина, 1990. - 272 с.
2. Розповсюджешсть палiння в Украин та ii ди-намiка / Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась Н.М., Давиденко Н.П. // Укр. кардюл. журн. - 1998. - №7-8.
- С. 68-71.
3. Яковцова А.Ф., Губина-Вакулик Г.И., Лотко-ва Е.Ю. Гистологические особенности почек потомства крыс при моделировании материнского табакокурения // Нефрология. - 2004. - Т.8. - С. 286-287.
4. Borgne A, Grange G. How can we help pregnant
women stop smoking? // J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. Paris. - 2003. - Vol. 32, N1. - P. 41-45.
5. Ioka A., Tsukuma H., Nakamuro K. Lifestyles and pre-eclampsia with special attention to cigarette smoking // J. Epidemiol. - 2003. - Vol. 13, N2. - P. 90-95.
6. Tod A.M. Barries to smoking cessation in pregnancy: a qualitative study // Brit. J. Community. Nurs. -2003. - Vol. 8, N2. - P. 56-64.
7. Zotti M.E., Replogle W.H., Sappenfield W.M. Prenatal smoking and birth outcomes among Mississippi residents // J. Miss State Med. Assoc. - 2003. - Vol. 44, N1. - P. 3-9.
05/ Том X / 4
147
