CC BY
152
МЕДИЧНА ООВИА
© Горчакова Н. О., Савченко Н. В., Шумейко О. В. УДК 378. 1+378. 147+614. 253. 4+616. 314 Горчакова Н. О., Савченко Н. В., Шумейко О. В.
1НТЕГРАЦ1Я ФАРМАКОЛОГИ З МЕДИЧНОЮ ТА БЮЛОПЧНОЮ Х1М1СЮ
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця
(м. КиГв)
Наголошений в останнi роки творчий пщхщ до навчання студентiв потребуе iнтеграцiI навчання фармакологiI з теоретичними предметами, як ви-кладають на молодших курсах та, певною мiрою, i з окремими постулатами кгиычних дисциплiн. Особливого значення набувае штегра^я фармакологи з медичною та бюлопчною хiмiею, що на третьому курс передбачае мiждисциплiнарну iерархiю при засвоенн предмету з подальшою фаховою пщго-товкою [1, 15]. Посилення уваги до питань штегра-ци в учбовому процесi пов'язано з пошуком шляхiв адаптацiI вiтчизняноI вищо! школи до мiжнародно,i освiтньоI системи, тобто необхщно пiдвищувати р^ вень подготовки студентiв, покращувати якiсть знань i далi розвивати логiчне, аналггичне i системне мис-лення у сукупност з твердим знанням постула^в i законiв. Незважаючи на накопичений досвщ щодо iнтеграцiI фармакологiI з шшими дисциплiнами, ме-тоди i етапи iнтеграцiI залишаються актуальними i потребують пошуку iнновацiйних форм реалiза-цii. Конкретнi приклади спадкоемностi викладання фармакологiI з медичною хiмiею i бiохiмiею студенти знаходять в сучасних пщручниках як з фармакологii [31, 33, 34, 35], так з медично, хiмii [20] i бюлопчно'|' хiмii [4].
Але практична дiяльнiсть майбутнiх фахiвцiв повинна спиратися на функцюнальы основи i тому по-будова практичних знань i лекцiй передбачае ,х про-ведення за принципами вищо, школи з урахуванням знань з медично, i бюлопчно'|' хiмii. Ситуацiйнi задачу якi пропонуються студентам на кожному занятп, тестовi завдання та бтети пiдсумкового модульного контролю мiстять елементи необхщних знань з ме-дично'|' i бiологiчноi хiмii. Аналiзуючи спектр штегра-цii фармакологii з медичною хiмiею, слiд видiлити деякi конкретн аспекти викладання. На практичному занятт з рецептури при виписуванн розчинiв для зовнiшнього та внутршнього застосування з студентами повторюють визначення понять розчи-нiв та концентраций згадують рiзницю iзотонiчних i
ппертоычних розчинiв. Пiсля проходження медичноi хiмii студенти повиннi володiти такими дефшщями, як порошки, суспензii, пасти, емульси, аерозолi, що в курсi фармакологи належать до лкарських форм [13], а також розумгги поняття «дисперсмы системи» [16].
При читаны першо'|' вступно'|' лекцii з фармакологи лектори розповщають про визначення та по-яснення пiдроздiлiв фармакологи, таких як квантова фармаколопя [38], нанофармаколопя [39, 40], зва-жаючи на те, що про ц дисциплЫи студенти знають i розумтть |'х змiст з курсу медично'|' хiмii. При про-ходженнi фармакологи антисептичних засобiв, бть-шiсть яких застосовують у розчинах, студентам на-гадують про те, що сила дм препара^в залежить вiд константи дисо^аци [36].
Не тiльки при викладанн антисептичних засобiв та також на заняттях при опануваннi фармакодина-мiки засобiв, якi впливають на травний канал [32], дихальну систему [42] згадують препарати кислот i основ, а також |'х фiзико-хiмiчнi властивостк Адже кислоту хлористоводневу розведену призначають з метою замюно'|' терапи, бензойну як вщхаркуваль-ний заЫб, а борну i салiцилову - в якост антисеп-тикiв. При проходженн медичноi хiмii студентам розповщають про основи адсорбцмно'|' теорii, що допомагае засвоенню фармакологи сорбен^в [22].
Опанування теорiею коагуляцii полегшуе засво-ення механiзму дii в'яжучих засобiв. При вивченнi роздiлу «Хiмiя бюгенних елементiв» студенти отри-мають перши вщомост щодо фiзико-хiмiчних влас-тивостей лужних, лужноземельних металiв, якi е складовими кардiо-, невро-, гепатотропних засо-бiв. Солi важких металiв володють антисептичними властивостями, а препарати залiза здатнi стимулю-вати еритропоез. Таю важк метали, як залiзо, мщь е у складi металоферментiв, вплив на як визначае механiзм ди багатьох органотропних засобiв [2]. Згадуючи про синтез лкарських засобiв i прояви важливих аспектiв фармакодинамiки, слщ нагадати
студентам препарати V групи - азот (у складi нггра-тiв), фосфор (у складi коде!ну фосфату, фосфако-лу), iнших засобiв. Знання з курсу медично! хiмiI про поняття осмосу допомагае зрозумiти механiзм дИ осмотичних дiуретикiв та проносних засобiв. Розу-мiння мехаызму дИ лiкарських засобiв рiзних фар-макологiчних груп сприяе закрiпленню знань, отри-маних при проходженнi медично! х1мИ, а саме - сутi окисно-вiдновних реакцiй та бiоелектричних потен-цiалiв - дифузiйних, мембранних, фазових.
При проходженн фармакологiI згадують вщо-мостi, отриманi в курсi бiохiмiчноI хiмiI щодо будови бiлкiв та !х амiнокислотного складу [26]. Бiлок iнсулiн е гормональним засобом для лкування цукрового дiабету 1 типу, рибонуклеаза та трипсин мають вщ-харкувальнi властивостi, пепсин i трипсин у комп-лексних препаратах з амшазою i лiпазою вiдiграють роль замюно! терапiI при гiпоацидному та анацид-ному гастритi [28, 44]. Альбумш у розчинi призна-чають в якостi плазмозамiнника, що поповнюе деф^ цит альбумiнiв у плазму пiдтримуе онкотичний тиск кровi, утримуе рщину в кров'яному руслi. Препарат призначають при шоцi, ппоальбумшемп, нефротич-ному синдромi, ураженнi травного каналу, гострому панкреатиту набряку мозку [45].
Разом з тим, звертаеться увага на деяк бтки-ферменти, як допомагають розумiнню механiзмiв дм препара^в. Алкогольдегiдрогеназа займае важ-ливе мюце в фармакокiнетицi етилового алкоголю, а також пщ час пошуку препара^в екстрено! допомоги при отруеннi алкоголем [8].
АмЫокислоти не тiльки е складовими бтюв, вони можуть виступати у ролi монопрепаратiв, а також входити до складу медикамен^в. Згадуючи в курсi фармакологи вiльнi амшокислоти, наголошують на тому, що втьы амiнокислоти виступають попере-дниками в утворенн багатьох сполук, якi виконують спецiалiзованi функци: нуклеотидiв, коферментiв, порфiринiв, вiтамiнiв, гормонiв, нейромедiаторiв та шших структурних i регуляторних бiомолекул. Серед амшокислот з неполярними Я-групами ме-тiонiн зарекомендував себе як гепатопротектор, а його похiдне адеметiонiн, вщомий в якостi гепато-протектора i антидепресанта [25]. 1з амiнокислот з полярними незарядженими Я-групами необхiдно знати фармакодинамку глiцину, який призначають в якост седативного засоби i ноотропу; серин е у складi стимулятора еритропоезу - актиферину, цис-те!н також входить до структури вщхаркувального засобу ацетилцисте!ну. Розбираючи амiнокислоти з негативно зарядженими Я-групами, необхiдно за-значити, що аспарагiнова кислота разом з калiем i магнiем утворюе пананпн (аспаркам), який зарекомендував себе в якост кардiопротектора, проти-аритмiчного засобу, а глутамiнова кислота е у складi гепатопротектора глутарпну. Лiзин е складовою не-наркотичного засобу ацелiзину, тромболiтика ф^ бринолiзину, а також протизапального препарату Б^зин-есцинату. Аргiнiн входить до складу втиз-няних кардiопротекторiв, таких як арпншу гщро-хлорид та аргiнiну аспартат, його призначають пщ
назвою тивортин; в комбшаци з шозином пщ назвою KopapriH, а також у CKr^i сумiшi арпыну аспарапна-ту, диарпыну сукцинату, мaгнiю acпapaгiнaту, калт acпapaгiнaту у виглядi препарату Кардюарпыну-Здоров'я. Кpiм того, призначають периндоприлу ар-гiнiн для лiкувaння apтеpiaльноI гiпеpтензiI, серцево! недоcтaтноcтi, cтaбiльноI стенокарди, для поперед-ження виникнення повторного шсульту. Гicтидин е у cклaдi кapдiопpотектоpa АТФ-лонг (АТФ-форте) з метою полтшення антиоксидантних властивостей. Кpiм того, амшокислоти входять до складу церебро-протектора - цеpебpолiзину, а також розчиыв ам^ нокислот, таких як амшовен, aмiноcол, амшостерил-Н-Гепа, гепасол-нео, нефротект, амшоплазмаль та iн. [30].
З роздту, який присвячений вуглеводам в курс бiологiчноI, при проходженн фapмaкологiI кардюто-нiкiв студентам нагадують, що pоcлиннi глiкозиди е продуктами взаемодп цукpiв (глiконiв) з аглконами через атом азоту NH групи, яка входить до складу aлiфaтичних, ароматичних, гетероциктчних aмiнiв [27]. Глюкоза в iзотонiчному pозчинi забезпечуе суб-стратне поповнення енерготрат в оргаызму а також об'ему циркулюючо! крову в гiпеpтонiчному розчи-нi пщвищуе осмотичний тиск, активуе метaболiчнi процеси, пщвищуе антитоксичну функ^ю печiнки, збтьшуе cкоpотливicть мiокapду, розширюе судини. Глюкоза в ппертоычному pозчинi е антидотом шсу-лiну при гiпоглiкемiчнiй комг Крохмаль - рослинний полicaхapид, що складаеться з двох фpaкцiй - ам^ лази та aмiлопектину. В медичнм пpaктицi застосо-вують препарати гщроксиетильованого крохмалю (волювен, гекотон, пперхаес, хетасорб та iншi) для л^вання гiповолемiI будь-якого ^енезу i шоку. Препарати желатину (гелофузин), декстрину (реопол^ глююн) призначають в якост плaзмозaмiщуючих за-cобiв при втрат кpовi [17].
З гетеpополicaхapидiв (глюкозамш), а з глкозо-aмiноглiкaнiв (хондро!тину сульфат) призначають як хондропротектори, тому що вони входять до складу хрящово! тканини [37]. В курс фармакологи з глко-зоaмiноглiкaнiв згадуеться палуронова кислота, яка мае значення у проникност мембран [43]. Важли-вим для фapмaкологiI, клiнiчноI фармакологи, фар-мaкотеpaпiI е вiдомоcтi про глкозоамшоглкани, а особливо знання бюлопчно! хiмiI прямого антикоагулянту гепарину, який синтезуеться опасистими кттинами та активуе вплив антитромбшу Ill. З пепти-доглiкaнiв клiтинноI cтiнки мiкpооpгaнiзмiв особливе значення мае пептидоглiкaн муре!н, вплив на який визначае мехаызм дi! вciх бета-лактамних антибю-тиюв. Лiпiди, як i бiлки та вуглеводи, входять до складу бюмембран, тому мехаызм дИ мембранотропних лкарських зacобiв може бути пов'язаний з змшою пpоникноcтi мембран внаслщок взaемодiI з рецепторами або фрагментами юнних кaнaлiв. Ненacиченi жиры кислоти, а саме омега-3-полшенасичеы жиры кислоти (наприклад, епадол-нео, омакор та mini) во-лодiють органопротекторними властивостями [21]. Ферменти - бюлопчы кaтaлiзaтоpи бiлковоI при-роди, якi синтезуються в кттинах живих оpгaнiзмiв
i забезпечують необхiдну швидюсть i координацiю 6Î0XÎMÎ4HMX реакцiй. При вивченн 6ioxiMiï ферментiв вiдзначають реакци, якi вони каталiзують, подiляючи на класи, пiдкласи та пiдпiдкласи. Головними кла-сами е оксидоредуктази, трансферази, гщролази, лiази, iзомерази, лiгази. Фармаколопя вЫх фермен-тiв вивчаеться на окремому занятп - видтяються пептидази (пепсин, хiмотрипсин) - для л^вання п-поацидних станiв, протеази (трипсин) - при станах, коли понижуеться функ^я вЫх секреторних залоз, а також для стимуляци вiдхаркування, препарати палуронщази (лiдаза) вводять пiд рубцеву тканину, фiбринолiтичних ферментiв (стрептолiаза, фiбрино-лiзин, урокiназа, альтеплаза, тенектеплаза) - при-значають для розплавлення тромбiв пiсля iнфаркту мiокарду. Наголошуеться про те, що е комплексы препарати фермен^в для замюно'| терапи (крiм протеази входять амiлаза i лтаза) та системноï терапи (вобензим), як призначають для лiкування захворю-вань кровi, запальних хвороб, що мютять твариннi i рослиннi ферменти. ^м того, протягом вивчен-ня курсу фармакологи студенти повинн опанувати фармаколопю iнгiбiторiв ферментiв (антихолЫес-теразних засобiв, iнгiбiторiв моноамiноксидази-А i В, iнгiбiторiв катехол-орто-метил трансферази, iнгiбiторiв гщрокси-метил-коензим-А-редуктази, ш-гiбiторiв алкогольдегiдрогенази). Коферментнi препарати, що вивчають у курс фармакологи, беруть участь у реалiзацiï механiзму ди водорозчинних в^ тамЫних препаратiв (наприклад, тiамiндифосфат, пiридоксальфосфат, флавЫмононуклеотид та iншi). В курсi бiохiмiï звертають увагу на металоферменти, таю як цитохром-С, що в курс фармакологи е кард^ опротекторами i антиппоксантами [19].
В переносi фосфатних, ырофосфатних, адено-зинових радикалiв приймае участь АТФ, з вмютом яко'| пов'язують механiзм дiï практично вЫх органо-протекторних засобiв. Як згадувалося вище, АТФ е складовою частиною препарату АТФ форте (АТФ лонг) [11].
Перед викладанням фармакологiï вгтамЫних та гормональних препаратiв не ттьки необхiдно по-вторити визначення бтюв, амiнокислот, стероïдiв та iнших бюлопчно активних речовин, але також метаболiчнi шляхи, точнiше катаболiчнi шляхи (ка-таболiзм) i анаболiчнi (анаболiзм), тобто реакци розпаду i синтезу бтка, що формують рiзнi клiтиннi та позаклгтины структури, крiм того, юнують амф^ болiчнi шляхи, якi е «перехрестям» катаболiзму та анаболiзму. Втамшы, гормональнi та органопро-текторнi препарати часто вступають в ергогенн реакци, як подiляються на екзергонiчнi реакци, що супроводжуються вивiльненням хiмiчноï енерги, яка акумулюеться в виглядi високоенергетичних зв'язюв певних сполук, переважно молекули аденозинотри-фосфорноï кислоти. Крiм того, видтяють ендерго-нiчнi реакцiï, що щуть з поглинанням хiмiчноï енерги. До них належать реакци синтезу, реакци вщновлен-ня, процеси здмснення мехаычно'| роботи [18].
Бiльшiсть органопротекторних (нейро-, кардiо-, гепатопротекторних) засобiв приймають участь у
цикл трикарбонових кислот. Студенти у курс фармакологи повиннi повторити тi визначення, що |'м були запропонованi при вивченн бiохiмiï циклу трикарбонових кислот (цикл лимонно'| кислоти, цикл Кребса), цикгичну послiдовнiсть ферментних реак-цм, в результатi яких ацетил-КоА (продукт катабо-лiзму основних видiв метаболiчного палива) окис-люеться до двоокису вуглецю з утворенням атомiв водню, що використовують для вщновлення первин-них акцепторiв дихального ланцюга мггохондрм (нi-котинамiдних або флавiнових фермен^в). Необхiд-но запам'ятати, що цикл трикарбонових кислот - це загальний юнцевий шлях окислювального метабо-лiзму клiтин в аеробних умовах [6].
Для розумшня реалiзацiï механiзму ди органо-тропних та метаболiтотропних лкарських речовин необхiдно розумiти також визначення i роль глко-гену - тваринного гомополюахариду, що мiститься в цитозолi клiтин у виглядi мiкроскопiчних гранул i являе собою депо лабтьного метаболiчного палива, а також розумiти роль глiкогену в запасаны вуглево-дiв в органiзмi, участь його в регуляци глiкогенолiзу та глконеогенезу [7].
Розбираючи фармакологiю адреналшу, необхiд-но зазначити, що адреналш у м'язах стимулюе глiко-генолiз [23]. Iнсулiн в м'язах i печшщ стимулюе mi-конеогенез i блокуе глiкогенолiз. Лiполiз у жировм тканинi активують адреналiн, норадреналiн, глюка-гон, соматотропiн. При вивченнi фармакологи ппо-холестеринемiчних засобiв доцiльно згадати фер-ментативнi реакцiï бiосинтезу холестерину та його перетворення в бюлопчно активы стерощи [12].
Зважуючи на те, що карытин сучасно е одним з актопротекторiв, можна згадати його роль в окис-нены жирних кислот, а саме у перенесены молекул ацетил-коензиму А до мiтохондрiального матриксу.
З курсу бiохiмiï студентам надаеться класифка-^я гормоыв за ïх походженням, а також за хiмiчною будовою (бiлково-пептиднi гормони, похщы амiно-кислот, гормони стерощно'! природи), пiдкреслюеть-ся рiзниця мехаызму дiï. Аналогiчно гормонам за походженням класиф^ються гормональнi препарати, яю володiють подiбним механiзмом дiï. Студентам в курЫ бiологiчноï хiмiï розповщаеться про бiогеннi амiни - бюрегулятори з властивостями гормонiв та нейромедiаторiв. Вже при проходженнi фармакологи студентiв знайомлять з гормональними препаратами природного i синтетичного походження, фармакодинамкою, фармакокiнетикою, головними показаннями, протипоказаннями, побiчною дiею [3].
В курЫ бiохiмiï розбираються питання щодо ф^ зiологiчно активних ейкозаноïдiв - простагландиыв, простациклiнiв, тромбоксанiв, лейкотриенiв, лiпок-сиыв, знання яких допомагае при проходжены фар-макологiï зрозумiти механiзм ди протизапальних, протиалергiчних препаратiв, ненаркотичних аналь-гетикiв, антиагрегантних лiкарських засобiв [29].
РозумЫня студентами в курсi бiохiмiï того, що вiтамiни - бюоргаычы сполуки, якi е життевонеоб-хщними компонентами обмiну речовин, допомагае студентам зрозумiти фармакодинамiку вiтамiнних
препара^в i сферу ïx застосування, добову потребу в вггамшах, рiзницю мiж вггамшами та втамшними препаратами [24].
Роздiл «Бiоxiмiя i патобiоxiмiя кровi» е основою для розумшня процесiв кровотворення та згортання крову тому студентам при проходженн фармакологи стають зрозумiлими процеси кровотворення, мехаызми дiï стимуляторiв та блокаторiв еритро- та лейкопоезу. Важливим е ознайомлення студентiв молодших курЫв з системою згортання кровi та з антизгортальною системою, процесами агрегаци i фiбринолiзу, що допомагае при вивченн фармако-логiï опанувати фармаколопю коагулянтiв (вiкасол, препарати кальцiю та ш.), антикоагулянтiв (гепарин, еноксипарин, фондапаринукс та ш±м), агрегантiв (етамсилат), антиагреган^в (кислота ацетилсалщи-лова, клопiдогрель та ш±м), фiбринолiтичниx засобiв (стрептолiаза, альтеплаза та ш.), iнгiбiторiв фiбри-нолiзу (кислота амiнокапронова, апротинiн та ш.) [5, 14, 41].
З курсу бiоxiмiï студенти знайомляться з кл^ тинною i бiоxiмiчною органiзацiею iмунноï системи (Т-лiмфоцитами, В-лiмфоцитами та ш.), гумораль-ними компонентами iмунноï системи ^муноглобу-лiни, антитiла - специфiчний клас iмуноглобулiнiв. цитокiни, компоненти систему комплементу). Роз-повiдаються основнi класи цитокiнiв, регулятори та ефектори iмунноï системи, розбираються молеку-лярнi мехаызми дiï iнтерферонiв. Вищезазначенi вiдомостi можуть слугувати основою розумiння ме-хаызму дiï iмунотропниx, противiрусниx, протипух-линних засобiв [9].
Проходження фармакологи солей лужних, луж-ноземельних металiв, кислот, лупв, антисептикiв стае легшим при розборi бiохiмi! i обмiну води, м^ неральних елементiв та бiохiмiчно! функцп нирок. Знання i розумшня бiохiмi! м'язiв, м'язевого ско-рочення допомагае опануванню фармакологи сер-цево-судинно! системи; бiохiмi! та патоб^мп спо-лучно! тканини, сприяе вивченню фармакодинамки протизапальних, iмунотропних засобiв, а також не-наркотичних анальгетикiв; бiохiмi! нервово! системи - психотропних та шших препара^в, якi впливають на периферичну i центральну нервову систему [10].
Таким чином, саме штегра^я фармакологи з ме-дичною та бюлопчною хiмiею сприяе пiдвищенню якостi та забезпечуе бтьш привабливе навчання, тому що е одним з шструмен^в в зближенн вищо! школи Укра!ни з системою якостi в мiжнароднiй ев-ропейськiй системi освiти.
Висновки: 1. Одним з шляхiв в пщвищены якостi викладання фармакологi! е бтьш активна штегра-цiя фармакологи з медичною i бiологiчною хiмiею та iншими предметами. 2. Нацюнальы стандарти впровадження iнтеграцi! фармакологi! з шшими те-оретичними дисциплiнами повинн фунтуватися на досягненнях фахiвцiв Укра!ни та фармакологiв евро-пейських кра!н. 3. Цiлеспрямована iнтеграцiя фармакологи з теоретичними дисциплiнами е одним з елемен^в оптимiзацi! навчального процесу в галузi пiдвищення рiвня пщготовки студентiв. покращення якостi знань, лопчного аналiтичного i системного мислення, формування високоякюних лiкарiв.
Лiтература
1. Багрм М. М. 1нтеграц1я навчального процесу у вищих медичних закладах / М. М. Багр1й, Н. М. Ворович-Семченко, О. Г. Попадинець // Вюник проблем б1ологИ та медицини. - 2010. - Вип. 3. - С. 209-211.
2. Биогенные элементы. Комплексные соединения: учеб. -метод. пособ. / Под ред. проф. Т. Н. Литвиновой - Ростов н/Д.: Феникс, 2009. - 283 с.
3. Бондаренко В. А. Особливост1 метабол1зму бюгенних ам1н1в I цикп1чних нукпеотид1в пщ д1ею окаетильованих алк1л- та 1зонон1лфенол1в / В. А. Бондаренко, С. А. Наконечна, В. В. Мартиненко // Досягнення бюлогп та медицини. - 2009. -№ 2. - С. 7-11.
4. Губський Ю. I. Бюлопчна х1м1я / Ю. I. Губський. - Кшв-Вшниця : Нова Книга, 2007. - 656 с.
5. Дорошенко А. М. Протианем1чна активнють субстанцп наночастинок зал1за / А. М. Дорошенко, Л. С. Р1зн1ченко, С. М. Дибкова [та Ы.] // УкраУнський науково-медичний молод1жний журнал. - 2014. - Т. 81, № 2. - С. 89-93.
6. Ефетов К. А. Цикл Кребса и мнемоническое правило для запоминания последовательности его реакций / К. А. Ефе-тов, Е. В. Паршкова // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 15, № 1 (57). - С. 338-340.
7. Забокрицкий Н. А. Острые и хронические заболевания печени - одна из важных проблем современной клинической медицины и фармакологии / Н. А. Забокрицкий // Электронный научно-образовательный вестник. Здоровье и образование в XXI веке. - 2015. - Т. 17, № 3. - С. 8-19
8. Зимин Ю. В. Алкогольдегидрогеназа. Молекулярная и надмолекулярная регуляция / Ю. В. Зимин, А. А. Уланова,
A. Г. Соловьева // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 3. - С. 527-530.
9. 1мунолопя: пщручник / Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко [та ш.]; за ред. Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабад-жан, Н. В. Харченко. - Вшниця : ТОВ «Меркьюр1 Подшля», 2013. - 564 с.
10. Кл1н1чна фармац1я: пщр. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Черних, I. А. Зупанця, I. Г. Купновицько!. - Х.: НФАУ: Золот1 сторшки, 2013. - 912 с.
11. Козловский В. А. АТФ как мессенджер и мессенджер как мишень терапевстичесного воздействия / В. А. Козловский,
B. И. Шмалий // Л1ки Украши. - 2008. - № 3. - С. 48-51.
12. Коноваленко О. В. Кл1н1чна фармаколопя нов1тн1х шсулш1в / О. В. Коноваленко // Досягнення бюлогп I медицини. -2009. - № 2. - С. 87-92.
13. Коритнюк Р. С. Шляхи удосконалення виготовлення лкарських засоб1в в умовах аптек / Р. С. Коритнюк, I. О. Власенко, В. В. Руденко // Фармацевтичний часопис. - 2007. - № 1. - С. 44-48.
14. Королева А. А. Антитромбоцитарные препараты для предупреждения и лечения атеротромбоза: метод. рекомендации / А. А. Королева, Ю. Л. Журавков. - Минск, 2012. - 32 с.
15. Кривенький Т. П. Особливост штеграци навчального процесу, яю спрямованi на пiдвищення фахово'У подготовки студентiв-стоматологiв в ДВНЗ «lвано-Франкiвский нацюнальний медичний унiверситет» / Т. П. Кривенький. Р. М. На-зарчук, О. I. Турчак, Н. М. Воронич-Семченко // Медична освта. - 2014. - № 1. - С. 48-50.
16. Лекарственные формы с жидкой дисперсионной средой: Учеб. пособ. для самост. подготов. слушат. циклов ПА, ТУ, С и интернатуры / С. А. Тихонова, А. Ф. Пиминов, Е. Л. Халеева [и др.]. - Х.: Изд-во НФаУ; Золотые страницы, 2004. - 104 с.
17. Лисенко Г. I. Застосування шфузмних розчишв в загальнолкарсьюй практик / Г. I. Лисенко, О. Б. Ященко // Мистецт-во л^вання. - 2011. - № 5-6 (81-82). - С. 47-50.
18. Лки - людиш. Сучасш проблеми фармакотерапи i призначення лкарських засобiв : матерiали XXXI Всеукр. наук. -практ. конф. з мiжнар. участю (22 травня 2014 року). - Серiя «Наука». - Х.: НФаУ, 2014. - 336 с.
19. Лукашева Е. В. Ферменты: Учебно-методическое пособие для студентов медицинского факультета / Е. В. Лукашева,
H. Н. Чернов, Е. А. Рыскина. - М.: РУДН, 2011. - 37 с.
20. Медична хiмiя: Пщр. для вузiв / В. О. Калiбабчук, Л. I. Грищенко, В. I. Галинська [та ш.]; Пщ ред. В. О. Калiбабчук. -K.: Iнтермед, 2006. - 460 с.
21. Митченко Е. И. Роль и место омега-з-полиненасыщенных жирних кислот в рационе питания пациентов с метаболическим синдромом / Е. И. Митченко, В. Ю. Романов, И. В. Чулаевская // Укр. мед. часопис. - 2011. - Т. 84, № 4. -С.57-59.
22. Мурзина Э. А. Обоснование применения энтеросорбентов в комплексной терапии хронических аллергодерматозов / Э. А. Мурзина // Мистецтво л^вання. - 2013. - № 2-3. - С. 50-53.
23. Небесна Т. Ю. Квантово-фармаколопчш властивост1 адреналшу / Т. Ю. Небесна, I. С. Чекман // Доповщ нацюнально'У академп наук УкраУ'ни. - 2007. - № 7. - С. 197-202.
24. ^внева Т. I. Динамка вивчення втамЫноУ' забезпеченост оргашзму / Т. I. ^внева, Б. А. Пвнев // Молодий вчений. -2014. - Т. 4, № 1. - С. 172-175.
25. Подымова С. Д. Адеметионин: фармакологические эффекты и клиническое применение препарата / С. Д. Подымова // Русс. Мед. Журн. - 2010. - № 13. - С. 15-17.
26. Посохова К. А. Викладання фармакологи - деяю пщсумки i перспективи / К. А. Посохова, О. М. Олещук, О. О. Шевчук // Медична освта. - 2012. - № 1. - С. 146-150.
27. Раделов С. Энциклопедия лекарственных растений / С. Раделов. - СЗКЭО, 2010. - 208 с.
28. Соловйова Г. А. Хрошчний гастрит: л^вання банального захворювання або шлях канцерпревенцп? / Г. А. Соловйова, О. Г. Курик, В. О. Яковенко // Сучасна гастроентеролопя. - 2009. - № 5. - С. 98-106.
29. Ступин А. В. Эйкозаноиды и полиненасыщенные жирные кислоты при хронических воспалительных дерматозах /
A. В. Ступин // Pacific Medical Journal. - 2005. - № 1. - Р. 88-90.
30. Сыровая А. О. Аминокислоты глазами химиков, фармацевтов, биологов: в 2-х т. / А. О. Сыровая, Л. Г. Шаповал,
B. А. Макаров [и др.] / - Х.: «Щедра садиба плюс», 2014. - Т. 1. - 228 с.
31. Фармакология в помощь студенту, провизору и врачу: Учебник-справочник / С. М. Драговоз, С. Ю. Штриголь, Е. Г. Щекина. - Х.: Титул, 2013. - 900 с.
32. Фармакология лекарственных средств, влияющих на функцию органов пищеварения: учебное пособие / сост.: А. Н. Левента, Л. Б. Куклина, С. Г. Александров [и др.]; ГБОУ ВПО ИГМУ Минздрава России. - Иркутск, 2013. - 112 с.
33. Фармакология. Учебник для студентов высших учебных заведений: перевод с укр. языка / И. С. Чекман, Н. А. Горчакова, Л. И. Казак [и др.]; под ред. И. С. Чекмана. - Винница : Нова Книга, 2013. - 792 с.
34. Фармаколопя. Пщручник для студен™ медичних факультета. Видання 2-ге / I. С. Чекман, Н. О. Горчакова, Л. I. Казак [та ш.]. - Винниця : Нова Книга, 2011. - 784 с.
35. Фармаколопя: пщручник для студ. стомат. ф-™ вищих мед. навч. закладiв / I. С. Чекман, В. М. Бобирьов, В. Й. Кре-сюн [та ш.]. - Вшниця : Нова Книга, 2014. - 432 с.
36. Федорова Л. С. Научные принципы создания новых дезинфицирующих средств / Л. С. Федорова. - 2008. - № 6. -
C. 62-64.
37. Хiмiч С. Д. Мюцеве застосування хондропротекторiв у комплексному л^ванш гонартрозу I-II ступеня / С. Д. Хiмiч,
I. В. Баранова // Медицина транспорту УкраУ'ни. - 2010. - № 1. - С. 53-56.
38. Чекман I. С. Квантова фармаколопя / I. С. Чекман. - КиУ'в : Наукова книга, 2012. - 181 с.
39. Чекман I. С. Нанонаука, нанобюлопя, нанофарма^я / I. С. Чекман, З. Р. Ульберг, В. О. Маланчук [та ш.]. - К.: Полiграф плюс, 2012. - 328 с.
40. Чекман I. С. Нанофармаколопя / I. С. Чекман. - КиУ'в : ПВП «Задруга», 2011. - 424 с.
41. Черная М. А. Современный взгляд на тромболитическую терапию при остром инфаркте миокарда (обзор литературы) / М. А. Черная, Ю. А. Морозов // Kardiol. serdecno-sosud. hir. - 2008. - № 5. - С. 23-27.
42. Юдша Л. В. Новi можливост комплексних методiв до дiагностики та лкування захворювань / Л. В. Юдша // Мистецтво лкування. - 2014. - № 7-8. - С. 18-21.
43. Campo G. M. Hyaluronan reduces infl ammation in experimental arthritis by modulating TLR-2 and TLR-4 cartilage expression / G. M. Campo, A. Avenoso, G. Nastasi [et al.] // Biochim Biophys Acta (BBA). - Molecular Basis of Disease. - 2011. -Vol. 1812, № 9. - Р. 1170-1181.
44. Ramachandran A. Understanding the safety of the new ultra long acting basal insulin / A. Ramachandran, V. Gupta, J. Kesavadev, S. Kalra // J. Assoc. Physicians. India. - 2014. - Vol. 62, № 1. - Р. 35-42.
45. Zheng X. Analysis of free drug fractions by ultrafast affinity extraction: Interactions of sulfonylurea drugs with normal or glycated human serum albumin / X. Zheng, R. Matsuda, D. S. Hage // J. Chromatogr. A. - 2014. - № 1371. - Р. 82-89.
УДК 378. 1+378. 147+614. 253. 4+616. 314
ШТЕГРА^Я ФАРМАКОЛОГИ З МЕДИЧНОЮ ТА БЮЛОПЧНОЮ XiMieЮ
Горчакова Н. О., Савченко Н. В., Шумейко О. В.
Резюме. Творчий пщхщ до навчання студенев потребуе iнтегpaцiI навчання фapмaкологiI з теоретични-ми предметами, якi викладають на молодших курсах. Особливого значення набувае штегра^я фapмaкологiI з медичною та бюлопчною хiмiею, що на третьому курс передбачае мiждиcциплiнapну iеpapхiю при засво-еннi предмету з подальшою фаховою пiдготовкою. Одним з шляхiв в пiдвищеннi якоcтi викладання фармакологи е бтьш активна штегра^я фармакологи з медичною i бiохiмiчною хiмiею та iншими предметами. На-цiонaльнi стандарти впровадження штеграцп фapмaкологiI з iншими теоретичними дисциплшами повиннi фунтуватися на досягненнях фaхiвцiв Укра!ни та фapмaкологiв европейських кра!н. Цiлеcпpямовaнa ште-гpaцiя фapмaкологiI з теоретичними дисциплшами е одним з елемен^в оптимiзaцiI навчального процесу в гaлузi пiдвищення piвня пiдготовки студенев. покращення якоcтi знань, логiчного aнaлiтичного i системного мислення, формування високоякюних лiкapiв.
Ключовi слова: фapмaкологiя, медична хiмiя, бiологiчнa хiмiя, iнтегpaцiя, якють знань.
УДК 378. 1+378. 147+614. 253. 4+616. 314
ИНТЕГРАЦИЯ ФАРМАКОЛОГИИ С МЕДИЦИНСКОЙ И БИОЛОГИЧЕСКОЙ ХИМИЕЙ
Горчакова Н. А., Савченко Н. В., Шумейко Е. В.
Резюме. Творческий подход к обучению студентов требует интеграции изучения фармакологии с теоретическими предметами, которые преподают на младших курсах. Особое значение приобретает интеграция фармакологии с медицинской и биологической химией, что на третьем курсе предусматривает междисциплинарную иерархию при усвоении предмета с последующей профессиональной подготовкой. Одним из путей в повышении качества преподавания фармакологии является более активная интеграция фармакологии с медицинской и биохимической химией и другими предметами. Национальные стандарты внедрения интеграции фармакологии с другими теоретическими дисциплинами должны основываться на достижениях специалистов Украины и фармакологов европейских стран. Целенаправленная интеграция фармакологии с теоретическими дисциплинами являются одним из элементов оптимизации учебного процесса в области повышения уровня подготовки студентов, улучшения качества знаний, логического аналитического и системного мышления, формирования высококачественных врачей.
Ключевые слова: фармакология, медицинская химия, биологическая химия, интеграция, качество знаний.
UDC 378. 1+378. 147+614. 253. 4+616. 314
Pharmacology Integration with Medical and Biological Chemistry
Gorchakova N. A., Savchenko N. V., Shumeiko E. V.
Abstract. The integration of pharmacology with medical and biological chemistry particular importance has the third course because provides an interdisciplinary hierarchy in the subject assimilation with further professional training. It is necessary to increase the level of students' training, improve the quality of knowledge, teaching and further developing the logical, analytical and system mentality combined with firm knowledge of the postulates and laws. Despite the experience gained by the integration of pharmacology with other disciplines, methods and stages of integration remain actual and require innovative forms of realization. Concrete examples of the continuity of teaching pharmacology with medical chemistry and biochemistry students found in modern textbooks in pharmacology and medicinal chemistry, biological chemistry. But the practical activity of future specialists should be based on a functional basis and therefore the construction of practical lessons and lectures are foreseeded their structure according to the logical generalization and concrete knowledge of medical and biological chemistry. Situational tasks that are offered to students in each group, test tasks and tickets of the final module control contain the elements of the examined necessary knowledge on medical and biological chemistry. Analyzing the spectrum of pharmacology integration with medical chemistry, it is necessary to allot some specific aspects of teaching. In practical lessons in prescription when the solutions for topical application and ingestion are examined with the students it is necessary to repeat the definition of solutions and concentration, remember the difference between isotonic and hypertonic solutions. After passing medical chemistry students should possess such definitions as powders, suspensions, pastes, emulsions, aerosols, that in the course of pharmacology are related to dosage forms and the students understand the concept of «dispersion system». The first introductory lecture on pharmacology include the identification and explanation of the pharmacology sections, such as quantum pharmacology, nanopharmacology. In the coerce of pharmacology the students are remembered information obtained in the course of biochemical chemistry regarding the structure of proteins, their amino acid composition, lipids, unsaturated fatty acids enzymes, mediators, metabolites, hormones, vitamins, carbohydrates and others biological active substances. Biochemistry of blood is the basis for understanding the processes of blood formation and blood clotting, so the students during the study of pharmacology become to understand clearer hematopoiesis, the
mechanisms of action of stimulants and blockers of erythro - and leucopoiesis. Knowledge and understanding of the muscles biochemistry, explain contraction biophysics, help to master the pharmacology of the cardiovascular system; biochemistry of connective tissue promotes the study of the anti-inflammatory immunotropic drugs and non-narcotic analgesics pharmacodynamics; biochemistry of the nervous system helps to remember psychotropic medicines.
Conclusions. One of the ways to improve the quality of teaching pharmacology is more active integration of pharmacology with medical and biochemical chemistry and other theoretical and clinical subjects. National standards implementing the pharmacology integration with other theoretical disciplines should be based on the achievements of Ukrainian experts and pharmacology European countries. Targeted pharmacology integration with theoretical disciplines is one of the elements of educational process optimization in the field of quality education enhancing, improving the survivability of knowledge, logical, analytical and systems thinking, the formation of high-quality physicians.
Keywords: pharmacology, medical chemistry, biological chemistry, integration, quality of knowledge.
CTarrn Haflmwna 27. 11. 2014 p.
