CC BY
8PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш11ШетУМ~^©УГМА1>>#2126)),2(0]9
50
местителю начальника училища по учебной и научной работе письменный рапорт о количестве таких проверок, проведенных каждым офицером батальона, и о их результатах.
Кроме того, внеплановые проверки самостоятельной подготовки осуществляются старшими офицерами из числа руководящего состава военной образовательной организации.
Таким образом, в современной системе высшего образования в целом и высшего военного образования в частности, самостоятельная деятельность рассматривается как специфический вид высшей формы учебной деятельности, имеющий
УДК:378.091.33:81;243:656.6
индивидуальный результат, связана с процессом самоорганизации и самоконтроля обучающегося, актуализирующая его способности, психические свойства и личностные качества.
Список литературы:
1. Пидкасистый П.И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов: уч. пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 112 с.
2. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - М.: Педагогика, 1972. -182 с.
3. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. - СПб.: Питер, 2003. - 509 с.
Смелжова В. Б.
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри англтсько1 мови в судноводшю Херсонська державна морська академ1я
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ВИЛУЧЕННЯ ЗНАНЬ У ВИКЛАДАНН1 АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ ПРОФЕС1ЙНОГО СПРЯМУВАННЯ МАЙБУТН1М СУДНОВОД1ЯМ
Smelikova V. B.
THE USE OF ELICITING TECHNIQUE IN TEACHING ENGLISH FOR SPECIFIC PURPOSES TO
FUTURE DECK OFFICERS
Смеликова В. Б.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЗНАНИЙ В ПРЕПОДАВАНИИ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЯ БУДУЩИМ СУДОВОДИТЕЛЯМ
Анотацiя
Розглядаеться питання використання методу вилучення знань у викладанн 1ноземно1 мови, зокрема англшсько'1, майбуттм судновод1ям. Наголошуеться на доцшьностг впровадження цього методу, що сприятиме полегшенню сприйняття студентами граматичного або лексичного матергалу, оптимгзацИ навчального процесу, ттересу в подальшому вивченнг 1ноземно1 мови. Метод вилучення знань застосову-ються при вивченш лексико-граматичного матергалу на ргзних етапах - вгд уведення ново'1 теми до ii повторення i узагальнення, у груповш, 1ндив1дуальнш i самостштй роботi студентгв.
Аннотация
Рассматривается вопрос использования метода извлечения знаний в преподавании иностранных языков, в частности английского, будущим судоводителям. Акцентируется на целесообразности внедрения этого метода, что будет способствовать облегчению восприятия студентами грамматического либо лексического материала, оптимизации учебного процесса, интересу в последующем изучении иностранного языка. Метод извлечения знаний следует использовать при изучении лексико-грамматического материала на разных этапах - от введения новой темы до ее повторения и обобщения, в групповой и самостоятельной работе.
Abstract
The article discusses the use of eliciting technique in teaching foreign languages, particularly English, to future deck officers. The expediency of introduction of this technology that will help to relief students' perception of grammatical or lexical material as well as to optimize the educational process and interest in further study of English is noted. Eliciting technique is useful in the study of lexical and grammatical material in different stages - from the introduction ofnew themes to its repetition and generalization, group, individual and independent work of students.
Ключовi слова: метод вилучення знань, викладання англтсько'1' мови, лексика, граматика, читання, письмо.
Key words: eliciting technique, teaching English, vocabulary, grammar, reading, writing.
Ключевые слова: метод извлечения знаний, преподавание английского языка, лексика, грамматика, чтение, письмо.
Сьогодш загальновизнано, що професшне Ввдповщно до вимог М1жнародно! морсько! органь спрямування навчання англшсько! мови фахiвцiв зацп викладених у Модельному Kypci 3.17 головна немовних вишiв е складовою освгги на вах етапах. мета предмета «Англшська мова (за професшним
<<Ш11ШетиМ-^©и©Ма1>#2126)),2(0]9 / PEDAGOGICAL SGQ1MC11S
спрямуванням)» - це формування професшно-ко-мунiкативноi компетенци. Ця умова надае майбут-шм судноводiям можливiсть здiйснювати м1жкуль-турне та професiйне спiлкування з членами багато-нацiонального ек1пажу на високому рiвнi [5].
Проблеми та pi3m аспекти професшно1 спря-мованостi мовно! пiдготовки судноводпв розгля-дали Т. Агаста (T. Agasta), Ф. Кнудсен (F. Knudsen), В. Кудрявцева, I. Литвиненко, О.Фролова, В. Шорт (V. Short) [1, с. 21].
Проте, не зважаючи на рiзноманiття досль джень з висвiтлення ще1 теми, поза увагою вище-згаданих авторiв залишаеться проблема впрова-дження методу вилучення знань на рiзних етапах заняття англись^' мови для майбутшх судноводпв. Отже, актуальнiсть роботи не викликае сумш-вiв.
Метою дослвдження е розкриття сутностi методу вилучення знань та ефективносп його застосу-вання на заняттях з англшсько1 мови професiйного спрямування.
Без методу вилучення знань складно уявити сучасне заняття з англшсько1 мови i не тшьки. Тер-мш «метод вилучення знань» широко вживаеться у зарубiжнiй лiтературi, присвяченiй проблемам нав-чання i викладання [2].
У словнику Language Teaching and Applied Linguistics «метод вилучення знань» (англ. eliciting technique) трактуеться як метод або процедура, метою якого е залучення студенпв до активного мов-лення або письма та кращого розумшня !х здiбнос-тей [3].
А. Луговая зазначае, що головним елементом цього методу е можливють для студенпв подвди-тися сво1ми знаннями та емощями. Студенти роб-лять великий внесок у заняття, кожний з рiзною ро-зумовою та емоцшною складовою. Але найважли-вiше те, що вони розвивають свою особиспсть, коли бачать кориснiсть i необхвдшсть власно1 уча-стi, беручи на себе ввдповвдальшсть за свое нав-чання [4].
Метод вилучення знань - це метод, за допомо-гою якого викладач може з'ясувати рiвень знань студенпв та спонукати lx надавати шформацш са-мостiйно. Особистiсно-орiентоване середовище створюе шдгрунтя для роздумiв студентiв. Цей метод використовуеться для багатьох цвдей: вияв-лення лексичного запасу, граматики, синонiмiв, ан-тонiмiв, доввдково1 iнформацii, мовних форм та норм, загальних знань, думок, почуттiв, контекспв, значень, спогадiв, асоцiацiй, iдей, ситуацш, питань i вiдповiдей.
Метод вилучення знань залучае всix студентiв у заняття, вони активно виступають та дшяться знаннями. Студенти стають шщативними учасни-ками, а не просто слухають викладача, який надае iнформацiю. Викладач може оцшити !х знання i в свою чергу адаптувати заняття до !х потреб. У групi студентiв е велика шльшсть колективних знань, i !х використання сприяе кращому засвоенню та за-пам'ятовуванню нових знань, так як створюеться зв'язок мiж старою та новою шформащею.
Для ефективного використання методу вилучення знань викладач повинен враховувати деяш психолопчш аспекти, так як вилучення знань ввд-буваеться найчастше у процес безпосереднього
51_
спiлкування. Можна видшити якостi та характеристики особистосп викладача, що впливають на уст-шнiсть процедури: дружелюбнiсть, доброзичли-вють, хороша пам'ять та увага, спостережливють, уява, наполегливiсть, комунiкабельнiсть, винахвд-ливють, упевненiсть в собi та професшш знання.
З позицii когнiтивноi психологи важливо, щоб викладач не нав'язував свою точку зору, а викори-стовував рiзнi методи роботи, чггко усвiдомлював мету та стратегiю процедури вилучення, за необхвд-ностi застосовував схеми, що вiдображають мiрку-вання курсантiв.
Серед психологiчних труднощiв можна ввдмь тити: слабку мотивацiю студенпв, тобто ввдсут-нiсть iнтересу; невдалий темп заняття; неввдповвдна форма запитань; незадовiльнi вiдповiдi курсантiв.
Для того щоб студенти активно ввдповвдали на запитання, а не мовчки спостертали необхiдно: 1) переконатися, що вас добре чути; 2) говорити з при-родньою, але злегка запитальною iнтонацieю; 3) поставивши запитання, зачекати, а не ввдповвдати на сво! ж питання; 4) неможливо вилучати тi речi, про яш студенти не знають, або !м складно здогадатися;
5) не ставити занадто багато гiпотетичних питань;
6) можна призначати того, хто буде ввдповвдати, i навпаки; 7) використовувати метод вилучення знань, поки це ефективно i веде до продуктивних результатiв.
1снуе багато технiк, за допомогою яких викладач може вилучати знання студенпв, залежно ввд того, що саме йому необхвдно. Проте викладач повинен дати стимул, щоб розпочати процес доступу до знань студенпв, дати час подумати про те, що вони збираються сказати i ставити запитання без правильно! або неправильно! ввдповщ. Якщо ви-явиться, що в аудиторп немае вiдповiдi, бажано на-дати бiльше iнформацii, щоб допомогти направити студентiв. Нижче наведено квдька способiв вилу-чення знань.
Вилучення лексики використовуеться, щоб студент сам назвав слово, для ввдновлення його у пам'яп. £ багато способiв досягти цього. Один з низ - це дати визначення. Надайте студентам визна-чення та подивiться, чи зможуть вони пiдiбрати правильне слово. Можна використовувати словники, осквдьки вони, як правило, мiстять чита, легко зрозумiти визначення.
Також ефективно застосовувати синошми для виявлення лексики. Як рiзновид використання цiеi техшки, скажiть речення i попросiть студенпв пе-рефразувати його, використовуючи синошми. Задь яння антонiмiв також корисно, коли необхвдно ви-лучити слово зi студента. Крiм того, можна вдати, що ви забули слово, яке намагаетеся висловити. Це ввдбуваеться регулярно в реальному спiлкуваннi та це чудовий спосiб виявити словниковий запас.
Карти вдей або тематичш групи слiв також добре спрацьовують i можуть допомогти вилучити словниковий запас. Просто починайте з написания загально! теми в цен^ дошки, а студенти додають слова, що, на !х погляд, стосуються теми.
Студенти часто швидко запам'ятовують новi слова. Проблема виникае, коли !м не дають можли-восп використовувати слова, якi вони вивчили. Це веде до того, що вони забувають словниковий запас, тому намагайтеся знайти способи регулярно
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш11ШетУМ~^©УГПА1>>#2126)),2(0]9
52
практикувати слова, як1 вивчаються в аудитори, i використовувати !х у контекстах, яю студенти за-пам'ятають.
Приклад:
Мета: Elicitation and reversion of the names of dutiable products.
1нструкщя: Make two students sit on either side of the table blind folded. Select the objects which make a set together. Get the students to feel the objects. Student A will describe the featured of one of his objects. Student B should pick the object that can make a set with the object that is been described. Next turn goes to student B.
Для виявлення граматики можна використову-вати ситуацшний дiалог, малюнок або моделю-вання. Створиъ якийсь контекст, щоб студенти могли зрозумгти граматичну тему, а попм задайте пе-ревiрочнi запитання. Шд час виконання завдання з читання, попросiть стyдентiв навести приклади гра-матичного явища з тексту. Ви також можете задати питання, як вимагають вiд стyдентiв вiдповiдей, використовуючи певну граматичну форму.
Приклад:
Мета: Using correct grammar pattern.
1нструкщя: Look at the pictures of wrecks. What might have happened to the ship? How certain are you about the causes of distress situations?
На етат читання часто застосовуеться перед-бачення. Зазвичай для виявлення думок студенпв використовуються заголовок або фотографii. Таким чином, можна заохотити стyдентiв спрогнозувати iсторiю, 1де!, форми та мову, яш ймовiрно будуть використанi.
Якщо урок заснований на вже вивченш темi, варто вилучити базовi знання стyдентiв та iхнi 1де! з теми. Записуйте слова або шформацш, яку вони висловлюють, на дошку, це колективне знання буде корисним тд час уроку. Можна вилучати шформа-цш, використовуючи текст, карту iдей та картинки. Або навпъ розповiсти юторш чи анекдот i дiзна-тися про реакщю стyдентiв.
Крiм того, мозковий штурм допомагае студентам висловлювати iдеi та iнформацiю, що стосу-еться теми, яку ви збираетеся вивчати. Студенти можуть працювати у групах або yсi разом, щоб об-думати слова та асощацп, пов'язаш з цiею темою.
Вiльне письмо або фрiрайтiнг також е корис-ною дiяльнiстю, яка допоможе виявити знання сту-дентiв. Попросiть студенпв протягом кiлькох хви-лин записати !х думки у вiдповiдь на питання або тему. Студенти, ймовiрно, будуть спиратися на ми-нулий досвiд або знання, щоб устшно справитися з завданням.
На старших курсах цю технiкy можна застосо-вувати для вилучення професiйних знань, отрима-них курсантами на заняттях за фахом та на плаваль-нiй практицi. Адже вже тсля закiнчення другого курсу курсанти зобов'язанi пройти плавальну практику. Курсанти влаштовуеться на морськi судна укранського та iноземних флотiв, часто в зшшаш (багатонацiональнi) екiпажi. Таким чином, на вщ-мшу вщ iнших вишiв, уже до заюнчення другого курсу в кyрсантiв повинна бути сформована профе-сiйна база знань, що дозволяе викладачу залучати ii при вивченнi англшсько1' мови професшного спря-мування [1, c.44].
Наведемо приклади вправ i завдань:
Mingle activity. Students must mingle and interview each other about their experience in SAR operations.
Brainstorming and Prioritizing. Elicit students' special knowledge: Why do vessels sink? Which cause is the most frequent? What devices are used to send a distress message? Which one is the most effective?
Отже, нами розглянуто проблему викорис-тання методу вилучення знань майбутшх судново-дпв на заняттях з англшсько1' мови професiйного спрямування i запропоновано комплекс вправ для формування вмiнь спiлкyвання. Вважаемо, що виконання вправ сприятиме пiдвищенню штересу, кращому засвоенню навчального матерiалy та ефе-ктивному вдосконаленню мовленневих умшь кур-сантiв, та готуватиме !х до майбутньо1' професiйноi дiяльностi.
Лггература
1. Смелiкова В.Б. Пiдготовка майбутшх судно-водiiв до професiйно-орiентованого спшкування за-собами кейс-технологiй : дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / В. Б. Смелжова. - Херсон, 2017. -302 с.
2. Eliciting [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу : http://www.teachingeng-lish.org.uk/article/eliciting.
3. Longman dictionary of language teaching and applied linguistics [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://li-brary.aceondo.net/ebooks/ English_Language/diction-ary_of_language_teaching_and_applied_linguis-tics.pdf
4. Lugovaia Anna. Teacher-drill. Eliciting and silence in TESL [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1245
5. Model Course 3.17. Maritime English. -London : International Shipping Federation of London. - 2000. - 143 p.
