Використання методу соціонічного аналізу в діловій комунікації Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ISSN 1994-7836 (print) О. О. Морушко, Н. О. ХЫМЫЦЯ

ISSN 2519-2477 (online) . . . „ .

НУ Льв1вська пол1техн1ка , м. Льв1в, Украша

УДК 316.77:159.964.26:005

д , Р ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СОЦ1ОН1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ

Article into v

Received 11.02.2017 р. В Д1ЛОВ1И КОМУН1КАЦН

Дiлова комунiкацiя - це процес взаемодй, спрямований на оптимiзацiю того чи шшого вицу предметно'1 цкльностг Важливу роль у цiловiй комушкацй вiцiграe встановлення правильно'1 комушкацй мiж цiловими партнерами, зокрема з врахуванням iнIцивiцyальних психiчних особливостей учасниюв комyнiкативного процесу. Це потребуе певних знань у галyзi практичноТ психологй, на-самперец основних аспектiв типологй' Юнга. Основою типологп К.-Г. Юнга стали принципово новi поняття - т. зв. "цихотомп Юнга". До них належать: екстравершя-штроверая; рацюнальшстьчрраць ональшсть; мислення-почуття, ввдчуття-штутщя. I типологiя Юнга, i соцiонiка стверцжують, що люди ввд нароцження схильнi до певних особистих упоцобань. Типологiя Юнга розглядае чотири пари перерахованих вище таких упоцобань, якi соцiонiка називае основними ознаками типiв. Правильна штерпретащя цих упоцобань автоматично призвоцить до одного iз 16 базових соцютишв. Розгляну-то перспективи та переваги використання методу соцiонiчного аналiзy в дшовш комyнiкацй'. Проана-лiзовано основш метоци визначання соцiотипy згiцно з базисом Юнга, зокрема метоци вiзyальнот та вербальноТ iцентифiкацй' особистостi.

Kni040ei слова: дшова комyнiкацiя, соцiотип, соцюшчний аналiз, комyнiкативний процес.

Вступ. Основою усшшносп будь-яко! комушкацй мiж людьми можна вважати факт повного порозумшня мiж сторонами. Цього можна досягнути тiльки у випад-ку вдентично! штерпретаци шформаци мiж сторонами спшкування. У всiх iнших випадках змушен дiагносту-вати часткове або повне непорозумшня мiж суб'ектами сп1лкування.

Проблематику використання методiв практично! психологи в дшовш комушкацй, зокрема сощошки, у науковш лiтературi висвiтлено недостатньо. Деяк ас-пекти ще! проблеми дослвджено у наукових працях в1т-чизняних дослiдникiв, зокрема С. Андрейчука (Мо-rushko & Лпёге]еЬик, 2016), А. Висоцького (Мо-rushko, Vysotskyi, 2016), О. Морушка (Morushko, 2014) та Н. Химищ (Khymytsia & Morushko, 2016). Але питан-ня використання методу соцюшчного аналiзу в комушкацй, зокрема дшовш, у вггчизнянш науковш лiтературi на цей час не висвилювали.

Насправдi проблема мае прикладний характер, ос-к1льки пею чи шшою м1рою з нею доводиться мати справу практично кожному з нас. Ршення про що ! з ким спшкуватись е визначальним для професшного станов-лення й усп1шност1 будь-яко! людини. Тому вважаемо за доцшьне детальнiше розглянути деякi аспекти використання соцютчного аналiзу в д1лов1й комунiкацi!.

Основна частина. Дшова комушкащя - це процес взаемодй, спрямований на отишзацго того чи шшого виду предметно! д1яльност1: виробничо!, науково! тощо. I! основним завданням е встановлення ! розбудова спш-кування м1ж людьми, зумовлене потребою обмшу ш-формащею, знаннями, iнтелектуальною власнiстю та налагодженням сп1льно! д1яльност1 (Khymytsia & Mo-rushko, 2016, р. 8). У дшовш комушкацй партнер 1з спшкування завжди виступае як осо6ист1сть, значуща для 1ншого. Основними завданнями дшово! комунiкацi! можуть бути продуктивна ствпраця, прагнення до зближення цшей, полшшення партнерських в1дносин.

Важливу роль у дшовш комушкацй вдаграе встановлення правильно! комушкацй мiж д1ловими партнерами. Досягнення взаеморозумiння неможливе без ура-хування iндивiдуальних психiчних особливостей учас-никiв комунiкативного процесу. Це стае можливим то-дi, коли партнери використовують для спiлкування одну й ту ж шформацшну мову.

Для того, щоб визначити, яка модель iнформацiйно! мови буде найсприятлившою для дiлово!' комунiкацi! мiж д1ловими партнерами, потрiбно знати, якими рисами характеру володiе кожен з них, !хш природнi нахили та iнтереси. Цi питания вивчае один з пiдроздiлiв практично! психологи - сощошка, яка побудована на знанш основ типологi! особистостей Карла-Густава Юнга.

Юнг К.-Г., швейцарський учений, психiатр i психотерапевт, мав велику психiатричну практику, яку проводив близько шктдесяти роюв. У процесi роботи вiн систематизував сво! спостереження i прийшов до вис-новку, що мiж людьми кнують стiйкi психологiчнi ввд-мшносп. Це вiдмiнностi у сприйняттi дшсносп. Сво! спостереження i думки з цього приводу вш виклав у сво!й працi " Психологiчнi типи" (Yung, 1998).

Основою типологп К.-Г. Юнга стали принципово новi поняття - т. зв. "дихотомп Юнга". До них належать: екстраверая-штроверая; ращональшсть^рращ-ональнiсть; мислення-почуття, вiдчуття-iнту!цiя. Це дало йому змогу застосувати методи об'ективного аналiзу до вивчення людсько! психiки (Beskova & Udalova, 2004, p. 8).

I типолопя Юнга, i сощошка стверджують, що люди вщ народження схильнi до певних особистих уподо-бань. Типолог1я Юнга розглядае чотири пари таких уподобань, як сощошка називае основними ознаками тишв. Залежно вiд того, як уподобання домiнують, лю-дина е ноаем однiе!' з пари основних ознак (Morushko, 2014, p. 136). Правильна штерпретащя цих уподобань автоматично призводить до одного iз 16 базових сощо-тип1в.

Цитування за ДСТУ: Морушко О. О. Використання методу соцюшчного аналiзу в дтовш комушкацй / О. О. Морушко, Н. О.

Химиця // Науковий вюник НЛТУ Укра'ши. Серiя економiчна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 186-188. Citation APA: Morushko, O. O., & Khymytsia, N. O. (2017). Applying the method of socionics analysis in business communication. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 186-188. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/281

Класична соцiонiка розглядае 8 аспекпв шформа-цiйного потоку i, ввдповщно, 8 психiчних функцiй: - ш-ту1щя можливостей, iнтущiя часу, силова сенсорика, сенсорика вiдчуттiв, етика емоцш, етика вiдносин, дшо-ва лопка, логiка спiввiдношень (Morushko, Vysotskyi, 2016). Це - своерщш канали сшлкування, кожен з яких вiдповiдае за певний його аспект. Тому шд час сшлкування дшових партнерш важливо пвдбрати такий канал сшлкування, який буде однаково сприятливим для них для обмшу iнформацiею.

У« цi 8 психiчних функцiй, як довела А. Аугустина-вiчюте, входять до моделi людсько! психiки (модель "А") (Auhustynavychiute, 1998, р. 79). Ввдмшшсть мiж рiзними людьми власне буде полягати у тому, що цi функцп можуть бути розташованими на рiзних позищ-ях, i мати рiзну силу - розмiрнiсть (вiд 1 до 4). Чим ближча розмiрнiсть тотожних функцiй, тим бiльше шансiв в учасникiв комушкативного процесу порозумь тися мiж собою за допомогою цього комунiкацiйного каналу.

Обрання оптимального каналу для сп1лкування не-можливе без правильно! щентифшацп сощотишв учас-никiв комушкаци та встановлення !х iнтертипних сто-сункiв. Очевидно, це потребуе володшня певними на-вичками типування особистостi.

1снуе три основних методи щентифжацп соцiотипу: 1) за допомогою основних ознак типу ^зуальний метод); 2) за допомогою характеристик сощотишв (вер-бальний метод); 3) за допомогою щентифжацшних тес-т1в. Правильна iдентифiкацiя сощотипу неможлива без комбiнованого використання цих метод1в. Багато також залежатиме вщ квалiфiкацil особи, яка проводить досль дження (Morushko & Andrejchuk, 2016).

Вiзуальний метод щентифжацп особистостi ба-зуеться на певних типових характерних ознак, власти-вих або конкретному соцiотипу, або таких, що дають змогу визначити один з чотирьох полюс1в (дихотомш) Юнга.

Зокрема, цей метод грунтуеться на припущеннi, що всi люди одного певного сощошчного типу мають од-накову статуру, подiбнiсть у рисах обличчя i його вира-зу, що утворюють узагальнений спшьний зоровий образ цього типу. Цей метод е основним в експертному виз-наченнi соцiонiчного типу, а вс решта - допомiжними. Значний внесок у розвиток вiзуального визначення осо-бистостi за И зовшшшстю, зокрема, внiс професор Ернст Кречмер - шмецький психiатр i психолог (КгесИшег, 1924).

Вербальний метод iденгифiкащl полягае в щентифь кацп сощотипу за тембром голосу, темпом мови та манерою говорити. Мова людини е хорошим лакмусовим пашрцем для визначення ментальних цiнностей людини, оскшьки вiддзеркалюе И внутрiшнiй свт Хорошому фа-хiвцевi не складае труднощiв вiдрiзнити програмнi функцп соцiотипу вiд демонстративних, i правильно вденти-фiкувати людину за и поглядами та переконаннями.

Окрiм цього, усна мова людини характеризуеться акустичними та лшгвктичними ознаками, якi е щдиш-дуальними i вiдносно незмшними характеристиками, тому дають змогу не тшьки встановити особистi якостi людини, але й iдентифiкувати И.

Використання методу тестування е найбiльш важко-доступним, оскiльки вимагае згоди на це протилежно1 сторони, а це не завжди зручно i доречно. Окрш цього, не можна повшстю виключати можливiсть сощально1 мшшрц, коли ваш респондент навмисно буде ввдповща-ти на тестовi питания неправильно, з метою ввести вас в оману. Проте комбшоване використання вiзуальноl та вербально! оцiнки може надати вам достатньо об'ектив-ну шформащю про вашого вiзавi.

Використання методу сощошчного анашзу в дiловiй комушкаци може надати такi переваги:

1) ви отримуете можливiсть тонкого налаштування на свого сшврозмовника;

2) вашi шанси на досягнення консенсусу зростають, оскшьки ви маете можливiсть варiативного вибору оптимального каналу для сшлкування;

3) вмшня знайти найбшьш вiдповiдний канал для сшлку-вання свiдчить про вашу високу культуру дшово!' кому-нiкацií;

4) вмшня швидко визначати iнтертипнi стосунки та пра-вильну психологiчну дистанцiю дае змогу зробити оп-тимальний вибiр дiлових партнерiв.

Останне е дуже важливим для людей, як1 займають-ся бiзнесом i постiйно здшснюють пошук дiлових пар-тнер1в. Будь-яка помилка у типуваннi, а вщповвдно, i виборi iнформацiйного каналу сшлкування з !хнього боку загрожуе потенцшними фiнансовими та iмiджеви-ми втратами.

Варто зазначити, що переходячи на шформацшну мову, найбшьш зручну для вашого дшового партнера, за умови ii зручносп та для вас, ви проявляете свою силу, а не слабюсть. Це все одно, що обирати для сшлкування мову, найбшьш зручну для вашого сшврозмовника, за умови, що ви вшьно володiете кшькома мовами.

Висновки. Висока культура спшкування з шшими людьми неможлива без глибокого розумшня шформа-цiйного наповнення соцiонiчних функцш. Використання методу соцiонiчного аналiзу в дiловiй комушкаци е не тшьки можливим, але й доречним. Проте грамотне використання цього методу вимагае вщ особи, що його використовуе, не тшьки знання азгв типологи Юнга та соцiонiки, але й вмшня творчо застосовувати сво! знання, залежно вiд ситуацп. Не iснуе унiверсальних рецепта використання цих знань i навичок. Кожен окремий випадок е ушкальним i вимагае шдиввдуально1 оцiнки на предмет можливосп застосувати метод соцiонiчного аналiзу в тiй чи шшш ситуацп. Проте володiния цим методом безперечно шдвищуе вашi шанси на усшх у дь ловiй комушкаци, оскшьки вiн може мати досить високу частоту застосування на практищ.

Перелiк використаних джерел

Auhustynavychiute, A. (1998). Sotsyonyka. Vvedenye. Moscow: AST,

448 p. [in Russian] Beskova, L. A., & Udalova, E. A. (2004). Ya i vse ostalnye. Nachala

socioniki. Moscow: GrossMedia, 224 p. [in Russian] Khymytsia, N. O., & Morushko, O. O. (2016). Dilova komunikatsiia: navch. posibn. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky, 208 p. [in Ukrainian]

Krechmer, Je. (1924). Stroenie tela i harakter. Kyiv: Trest "Kiev-Pec-

hat", 281 p. [in Russian] Morushko, O. O. (2014). Kadrovyi menedzhment: navch. posibn. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky, 176 p. [in Ukrainian]

Morushko, O. O., & Andrejchuk, S. K. (2016). Viznachennja integral-nogo sociotipu v malih socialnih grupah metodom socionichnogo analizu. Naukovij visnik NLTU Ukraini, 26(44), 398-404. Lviv: RVV NLTUU. [in Ukrainian]

Morushko, O. O., Vysotskyi, A. L. (2016). Osnovni upravlinski kul-tury. Sotsionichnyi analiz: zb. nauk. prats, 1(13), t. 1, 55-61. Mariupol: DVNZ "PDTU". [in Ukrainian] Yung, Karl. (1998). Psihologicheskie tipy. Minsk: Popurri, 656 p. [in Russian]

A. A. MopywKo, H. A. XuM^a

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА СОЦИОНИЧЕСКОГО АНАЛИЗА В ДЕЛОВОЙ КОММУНИКАЦИИ

Деловая коммуникация - это процесс взаимодействия, направленный на оптимизацию того или иного вица предметной деятельности. Важную роль при деловой коммуникации играет установление правильной коммуникации между деловыми партнерами, в частности с учетом индивидуальных психических особенностей участников коммуникативного процесса. Это требует определенных знаний в области практической психологии, в первую очередь основных аспектов типологии Юнга. Основой типологии К.-Г. Юнга стали введенные им принципиально новые понятия - т. наз. "дихотомии Юнга". К ним относятся: экстра-версия-интроверсия; рациональность-иррациональность; мышление-чувства, ощущение-интуиция. И типология Юнга, и соци-оника утверждают, что люди от рождения склонны к определенным личностным предпочтениям. Типология Юнга рассматривает четыре пары вышеперечисленных таких предпочтений, которые соционика называет основными признаками типов. Правильная интерпретация этих предпочтений автоматически приводит к одному из 16 базовых социотипов. Рассмотрены перспективы и преимущества использования метода соционического анализа в деловой коммуникации. Проанализированы основные методы определения социотипа согласно базиса Юнга, в частности методы визуальной и вербальной идентификации личности.

Ключевые слова: деловая коммуникация; социотип; соционический анализ; коммуникативный процесс.

O. O. Morushko, N. O. Khymytsia

APPLYING THE METHOD OF SOCIONICS ANALYSIS IN BUSINESS COMMUNICATION

The basis for the success of any communication between people, including business, can be considered as the fact of complete understanding between the parties. This cannot be reached without the possession of rudiments in applied psychology, in particular soci-onics. Therefore the skill for correct determination of mentality as own and your business companion becomes of key importance in business communication. Business communication is a process of interaction that aims at optimizing a particular type of subject activities. Determining proper communication between business partners is an important factor for business communication, especially taking into consideration the individual mental peculiarities of participants in communicative process. It requires certain knowledge in the field of practical psychology, the fundamental aspects in typology of Jung being of priority role. K.-G. Jung introduced the basis of the typology including brand new concepts - so-called "Jung's dichotomies." They include as follows: extroversion-introversion; rationality-irrationality; mentality-sense, sensation-intuition. The Jung's typology and socionics both assert that people from birth are inclined to certain personal preferences. Jung's typology considers four pairs of the above-mentioned preferences, which socionics calls the basic characteristics of types. The correct interpretation of these preferences automatically leads to one of the 16 basic sociotypes. In the research the authors also considered the prospects and advantages by using the method of socionic analysis in business communication. The basic methods of determination of social types according to the social type under basis of Jung, in particular the methods of visual and verbal identification of individuality, are analysed. In conclusion, the culture of communication with other people is impossible without a deep understanding of the content of socionic functions. Using of K.-G. Jung's method improves the chances of success in business communications because it can have a relatively high frequency application in practice.

Keywords: business communication; social type; socionic analysis; communicative process.

1нформащя про aBTopiB:

Морушко Олександер Олександрович, канд. icTop. наук, доцент, НУ "TbBiBCb^ полтехшка", м. Львiв, Украша.

Email: morushkoO@gmail.com Химиця Наталiя Олексмвна, канд. icTop. наук, доцент, НУ '"TlbBiBCb^ полтехшка", м. Львiв, Украша.

Email: nhymytsa@gmail.com