CC BY
9
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Release 8.00, SPSS Inc., 1989-1997; Statistica for Windows Release 5.1, 1984-1998, by StatSoft, Inc. XBopi на г1пертон1чну хворобу у поеднанн1 з запальною патолог1ею внутр1шн1х орган1в в1др1знялися в1д контрольно! групи практично здорових ос1б зб1льшенням CD3+-, CD8+-, Ой22+-кл1тин та 1муноглобул1ну G. Виявлен1 в1дм1нност1 м1ж основною та умовно-контрольною групою за р1внем 1муноглобул1ну G. Згщно з ехокард1оскоп1чним досл1дженням концентричну г1пертроф1ю л1вого шлуночка д1агностували у 7 (19,2 %) досл1джених, концентричне ремоделювання - у 23 (66,5 %), ексцентричну ппертрофю - у 5 (14,3 %). Враховуючи суб'ективн1, об'ективн1 та додатков1 дан1 проводили ¡ндивщуальне л1кування хворих на г1пертон1чну хворобу у поеднанн1 з запальною патолопею внутр1шн1х орган1в, що включало комбнаци наступних препарат1в: арифон-ретард (д1уретики), амлоприл або леркамен (антагон1сти кальц1ю), престаром або ¡нворил, або моекс (1нг1б1тори анг1отензинперетворюючого ферменту), кандесар або кан-десар-Н (блокатори рецептор1в до анпотензину II), бюопролол або метопролол (р-адреноблокатори). Комбшування препарат^ залежало вщ типу ремоделювання серця, переважання мюкард1альноТ, в1н-цево-мюкард1альноТ недостатност1, дисфункци ¡мунноТ системи. Останню корегували статинами, зок-рема сторвасом. Хворим з концентричною ппертроф1ею лвого шлуночка з ¡мунною дисфункцюю проводили лкування амлоприлом або леркаменом у поеднаны з арифоном-ретардом, при наявност1 концентричного ремоделювання з виразною дилатацюю порожнин л1вого шлуночка надавали перевагу престарому у поеднаны з арифоном-ретардом або кандесаром Н. При супутнм хронннм ¡шемннм хвороб1 серця у хворих на ппертоннну хворобу застосовували бюопролол або метапролол. У хворих на ппертоннну хворобу i постнфарктний кардюскпероз з ексцентричною ппертрофюю л1вого шлуночка та дилатацюю порожнини л1вого шлуночка посднували ¡нворил або моекс з арифоном-ретардом та бюопрололом або метапрололом. Високий р1вень CD3+-, в тому числ1 CD8+-, CD22+-кл¡тин, ¡муногло-булну G свщчать про запальний процес. Останнм корегували сторвасом (статинами) та антибактерн альними препаратами (переважно аз1тромщином або аз1медом, враховуючи позитивний ефект на хпамщмну ¡нфекцю). Хламщмна ¡нфекцт, за результатами деяких автор1в, приймасучасть в розвитку атеросклерозу та nepe6iry ¡шемнноТ хвороби серця. Таким чином, ¡ндивщуальний п1дх1д до ппотензи-bhoi терапп в поеднаны ¡з статинами, зокрема сторвасом, дозволив досягти позитивних результат^ у знижены р1вня артер1ального тиску, зменшены прояви мюкард1альноТ та в1нцево-мюкард1альноТ недо-статност1 у 92% хворих на ппертоннну хворобу (Р<0,05 за критерюм знак1в).
УДК 616.72-002-085.276
ВИК0РИСТАННЯ КОМПЛЕКСНОГО Г0МЕ0ПАТИЧН0Г0 ПРЕПАРАТУ Х0МВ10-РЕВМАН В Л1КУВАНН1 Г0СТР0Г0 НАПАДУ П0ДАГРИЧН0Г0 АРТРИТУ
Стародубцев С.Г., Домтч Т.П.
Кафедра загальноТ практики- амейноТ медицини
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Подагра-метаболнне захворювання, яке характеризуемся порушенням пуринового обмшу та на-копиченням сечовоТ кислоти в орган1зм1, повторними нападами гострого артриту, кришталындукова-ними синовптами, вщкладенням урат1в в тканинах. На подагру XBopie 2% дорослого населения, при-чому чоловки в 20 раз1в част1ше, н1ж ж1нки. Актуальнють проблеми полягае в зростаны показниюв по-ширеност1 та захворюваност1, бтьш частому розвитку подагри в молодому вщк
Метою роботи було вивчення впливу препарату Хомвю-ревман на кутрування гострого нападу по-дагричного артриту.
Хомвю-ревман - комплексний гомеопатичний препарат, до складу якого входить п1зньоцв1т ос1нн1й (Colchicum autumnale), що мютить TaKi алкалощи як колхамн, колхщин, колхщеш, а також деяк1 ¡нш1 речовини. Колхщин на сьогодышнм день е препаратом вибору для кутрування гострого подагричного артриту. Механ1зм дм колхщину полягае у пригннены м1грац1Т лейкоцит^, гальмуваны фагоцитозу ура-т1в, посилены екскреци цих солей та Тхн1й розчинност1 у тканинах, затримщ дегрануляци Лаосом. KpiM того колхщин справляе антигютамнову, антикшшову та протизапальнуд1ю.
Матерели i методи. До дослщження включено 19 хворих в гострому nepiofli подагричного артриту.
9 з них, як1 складали контрольну групу, отримували лише протизапальну тератю у вигляд1 НПЗП. 1нш1
10 - KpiM НПЗП, Хомвю-ревман по 5-10 крапель щотвгодини.
Результати. В контрольна rpyni зменшення больового синдрому спостер1галось на 3-5 й день. Tofli як ¡нш1 10 чоловшв вщм1тили зменшення болю в суглобах вже на 2-й день, що дозволило знизити дозу протизапальних npenapaTiB.
Гомеопатичний препарат Хомвю-ревман мае протизапальну, знеболюючу д1ю, зменшуе pißeHb сечовоТ кислоти у KpoBi та дозволяе за бтьш короткий строк кутрувати гострий напад подагричного арт-
Том 6, Выпуск 4
143
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
риту, зменшити дозу НПЗП та запоб1гти ix побный дм. В подальшому препарат рекомендовано при-ймати в перюд peMicii разом з базисною терапию зпдно з рекомендации.
УДК 616-053.2
0С0БЛИВ0СТ1 ЗАЛ130-М1ДН0Г0 БАЛАНСУ В 0РГАН13М1 ДНЕЙ, Щ0 ПРОЖИВАЮТЬ В ЕК0Л0Г1ЧН0 НЕСПРИЯТЛИВ0МУ РЕГ10Н1
Фастовець М.М., Гасюк Н.1.
Кафедра пропедевтики дитячих хвороб та факультетськоТ пед1атри з неонатолопею
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Нами дослщжено р1вень сироваткового зал^а (Ре3+) та загальноТ сироватковоТ м1д1 (Си2+ ,1+) у 68 дн тей вком вщ 1-го до 3-ох роюв, як1 протягом життя вживали питну воду з надм1рною юлькютю ытрат1в за своТм постмним мюцем проживания, що в 10-15 раз1в перевищувала допустиму норму в 45 мг/л, та 34 д1тей аналопчного в1ку, що вживали питну воду з допустимою концентрацию ытрат1в.
Р1вень Ре3+ в сироват^ кров1 д1тей дослщноТ групи складав 0,46+0,05 мг/л (СКВ 0,54; Д1: 0,36; 0,56), визначався меншим за нормативы показники в 0,67-1,7 мг/л (р>0,05) та за показники контрольно!' групи в 0,64+0,03 мг/л (СКВ 0,11; Д1: 0,51; 0,7) (р<0,05). Вузью дов1рлив1 ¡нтервали (Д1) в обох трупах д1тей свщчили про кпмнну значимють отриманих результат^.
Числовий розподт показниюв вмюту Ре3+ в сироватц1 кров1 обстежуваних д1тей вказував на те, що у д1тей контрольно!' групи показники р1вня сироваткового зал^а були розташоваы над р1внем мед1ани (Ме) або чисельно знаходилися у ТТ межах; у д1тей дослщноТ групи - у свом бтьшост1 визначалися меншими за показник Ме, який дор1внював 0,55 мг/л.
Вщомо, що на баланс зал^а впливас ктькють м1д1 в оргаызмк По-перше, включения зал^а до апотрансферину вщбувасться за допомогою ЦП-Си2+, який за своею структурою е мщьвмюним бтком. По-друге, в регуляцп засвосння зал^а беруть участь бтков1 комплекси, що мютять мщь. Недостатысть м1д1 викликас перенавантаження оргаызму залпом через вщсутнють його моб1л1зацИ, але подано до цього, недостатысть зал^а призводить до збтьшення вмюту гепатичноТ м1д1.
Результати визначення р1вня загальноТ м1д1 (Си2+ ,1+) в кров1 обстежуваних д1тей свщчили про достатнм р1вень мщ1 у д1тей обох груп спостереження. При цьому у д1тей дослщноТ групи вмют Си2+ ,1+ нев^опдно перевищував нормативы величини в 0,7-1,4 мг/л \ складав 0,45+0,06 мг/л (СКВ 0,35; Д1: 1,33; 1,57) (р>0,05), у д1тей контрольно! групи дор1внював 2,42+0,19 мг/л (СКВ 0,76; Д1: 2,02; 2,82), виявлявся в 3,5 рази вищим в1д показниюв дослщноТ групи (р<0,01) \ нормативних результат^ (р<0,01).
Таким чином, дослщження балансу сироваткового зал^а \ загальноТ сироватковоТ мщ1 в оргаызм1 д1тей, як1 протягом життя вживають питну воду з надмфноТ ктькютю ытрат1в за своТм постмним мюцем проживания, виявило у них одночасно менш1 концентрацш \ зал^а, \ м1д1 у пороняны з показниками контрольно!' групи, що не зб1гаеться з вище наведеними л1тературними даними, \ можливо, пояснюсться особливостями обмму зал^а \ м1д1 в оргаызм^ який перебувас п1д впливом еколопчних несприятлих чинниюв, а саме в умовах надходження до оргаызму з питною водою ытрат1в та ще бтьш токсичних продукта IX обмму - ытритв.
УДК: 616.12-008.331.1-005.4
ЗАСТОСУВАННЯ ЗИНАКСИНУ ПРИ 1ШЕМ1ЧН1Й ХВ0Р0Б1 СЕРЦЯ (IXC) 3 СУПУТН1М ХР0Н1ЧНИМ ПЕРИКАРДИТОМ
Чекалта H.I., !ватщенко Я.Г.
Кафедра пол1кп1шчноТ терапп з основами ЫмейноТ медицини
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Нами вщмнена висока частота наявност1 пом1рного перикард1ального випоту у хворих на IXC: сте-нокард1ю, що за ехографнними ознаками вщповщас хроннному ексудативно-адгезивному перикардиту. Хроннним перикардитам придтяють невелику увагу в кпнМ, часто не диференцюють з незапа-льними перикардиальними випотами, що виключас можливють застосування патогенетичноТ Tepanii. Цей факт може пояснювати резистентысть деяких пац1снт1в до стандартно! Tepanii стенокарди. Запа-лення е також патогенетичним компонентом формування атеросклерозу — морфолопчноТ основи IXC.
