CC BY
8
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Лазурчак Л.В., Вдовичин Т.Я., Жидик В.Б. Використання iнтегрованого середовища RAD Studio у процеа Ыдготовки майбутшх вчител'в 'шформатики. Ф'зико-математична освта. 2020. Випуск 2(24). С. 80-86.
Lazurchak L., Vdovychyn T., Zhydyk V. The use of the RAD Studio integrated environment in the future teachers 'training profession of informatics. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 2(24). Р. 80-86.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-024-2-011 УДК 378:004
Л.В. Лазурчак
Дрогобицький державний педагогiчний унверситет iMeHi 1вана Франка, Украна
Homyshak59@gmail.com ORCID: 0000-0002-1744-3698 Т.Я. Вдовичин
Дрогобицький державний педагогiчний унверситет iменi 1вана Франка, Украна
tetianavdovychyn @gmail.com ORCID: 0000-0002-7605-3833 В.Б. Жидик
Дрогобицький державний педагогiчний унверситет iменi 1вана Франка, Украна
zhvb63@gmail.com ORCID: 0000-0002-9876-0053
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕГРОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА RAD STUDIO У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
АНОТАЦ1Я
Матерiали cmammi присвяченi вивченню основ програмування майбутн'!ми вчителями информатики. Зосереджено увагу на застосуванн iнтегрованого середовища RAD Studio у навчаннi майбутшх вчителiв iнформатики, що передбачае знання його базових конструк^й та вирiшення практичних завдань як у навчальному процес, так i в майбутнiй професiйнiй д'яльностi.
Формулювання проблеми. У статт'1 досл'джено, що освоення студентами педагог'чного унверситету базових основ програмування вiдiграе важливу роль у формуваннi майбутнього вчителя iнформатики. Тому було здйснено обфунтування вибору середовища програмування у процеа навчання майбутшх вчителiв iнформатики. Проаналiзовано, що програмування з допомогою RAD Studio бльш ефективне, нж на iнших платформах швидко)' розробки, завдяки використанню сучасних засоб'ю об'ектно-ор'ентованого програмування в поеднаннi з надйним програмним забезпеченням.
Матер/'али i методи. Для вирiшення поставлено)' проблеми було застосовано так методи досл'дження: анализ психолого-педагог'нно)' лтератури, систематизаця та узагальнення процесу пдготовки майбутшх вчителiв iнформатики; спостереження щодо особливостей вивчення програмування майбутшми вчителями iнформатики; узагальнення аспект'в вибору середовища програмування RAD Studio у процеа навчання майбутшх вчителiв iнформатики та для створення користувацьких проектiв.
Результати. 1нтегроване середовище RAD Studio радикально скорочуе термн розробки студентських проектiв завдяки в'зуальному середовищу швидко)' розробки програмного забезпечення, швидких комп'лятор 'ю з пдтримкою сучасних функ^й, високо)' продуктивности i незначного споживання ресурс'ю пд час виконання, потужних нтерактивних користувацьких iнтерфейсiв, унiкальноï можливостi пдключення до баз даних, в'дсутностi гром'здкого середовища виконання. Зокрема, у даному досл'дженнi продемонстровано реалiзацiю базових опера^й обробки одновим'рних масив'в, зокрема пошук максимального або м'т'тального елемента масиву.
Висновки. Функцiональнi можливостi RAD Studio мають ряд переваг, що можуть бути застосован як у процеа навчання майбутн 'х вчителiв iнформатики, так i майбутн 'х фахiвцiв IТ-галузi.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: майбутнi вчителi :нформатики, середовище програмування, RAD Studio.
ВСТУП
Постановка проблеми. У тдготовщ майбутых вчт^в шформатики важливе значення мае вивчення шформацшних технологш та мов програмування. Новi часи принесли новi тренди в освп^у. Вже багато роюв школи
стараються робити наголос на розвиток таких напрямюв як креативнiсть, вмшня логiчно мислити, вирiшення завдань та розвиток взаемодп. Це якраз т напрямки, якi не втратять свое! актуальносп Í3 плином часу i дозволять комфортно адаптуватись до нового оточення. Одним iз найбiльш перспективних шструметчв в контекстi розвитку вищевказаних напрямкiв е наука програмування. Саме програмування для майбутнього вчителя шформатики дае змогу нацiлитись на пщготовку 1КТ-компетентного фахiвця, здатного навчатися протягом життя, а в результатi - вмотивованого профеайного учителя.
Базовi навички програмування займають значне мiсце у процеа пiдготовки майбутнiх вчителiв шформатики. Навчатись програмування означае оволодiти системою знань, умшь для формування сучасного рiвня технологiчноí грамотностi, вироблення практичних навичок щодо виконання поставлених завдань, а також поспйна пiдтримка шформацшно!' культури вчителя iнформатики. У процеа навчання майбутнiх вчителiв iнформатики, базовi фундаментальнi поняття програмування та способи 'х подальшого застосування пронизують змiстовi лiнií навчальних дисциплiн, а також активно використовуються при пiдготовцi шдивщуальних завдань, курсових та квалiфiкацiйних робп-тощо. Все це дозволяе ефективнше виконувати певний обсяг робiт з обробки шформацп.
Дискусiя щодо вибору мови програмування в шктьному кура шформатики гаряче обговорюеться. Питання вибору навчання мов програмування для майбутых вчителiв iнформатики у педагогiчному уыверситет теж е вiдкритими. Проте, вважаемо, що алгоритмiзацiя в школi повинна в першу чергу формувати в учыв алгоритмiчну культуру, а не "пакування" алгоритмiв в хорошу оболонку у виглядi веб-сторiнок, iгрових програм чи мобтьних додаткiв.
Середовищем реалiзацií алгоритмiв для навчання майбутнiх вчителiв iнформатики обрано Rad Studio. За оцшками експертiв, дане середовище не е найбтьш вживаним для профеайного програмування, враховуючи те, що стандартним шктьним середовищем програмування е LAZARUS, який максимально близький за щеолопею до професiйного середовища Rad Studio.
Використання Rad Studio i мови програмування С++ зумовлене дектькома факторами. Зокрема, мова С++ вважаеться найбтьш стандартизованою мовою (ISO/ANSI), а практика опису алгорт^в сприяе формуванню в майбутых вчителiв iнформатики навикiв правильного написання коду. Мова С++ е хорошою базою для вивчення бтьш спецiалiзованих мов програмування.
У процеа навчання студенев спецiальностi Середня освта (1нформатика), дисциплiна "Програмування" включае вивчення мови програмування С++ , а "Об'ектно-орiентоване програмування" - Delphi. Середовище RAD Studio пропонуе розробникам вибiр мiж двома мовами програмування - Delphi та С++. Тому актуальним для майбутых вчителiв шформатики е ознайомлення з середовищем Rad Studio, що може бути надмно i ефективно використано для створення власних проек^в, при вивченн шших навчальних дисциплш, а в майбутньому - у профеайый дiяльностi.
1нтегроване середовище розробки RAD Studio мае ряд переваг, зокрема, дозволяе писати i редагувати код швидко i рацюнально, завдяки використанню сучасних засобiв об'ектно-орiентованого програмування в поеднанн з надмним програмним забезпеченням. У ньому передбачено автоматичне доповнення коду на основi бiблiотек, що використовуються.
Аналiз актуальних дослщжень. Основнi базовi конструкцГ'' рiзноманiтних середовищ програмування висвтлено у працях Загребельного С., Коспкова А., Мiрiнського В. (Зaгребельний&Костiков&Мiрiнський, 2010), Сопронюка Т. (Сопронюк, 2009), Павловсько!' Т., Дудзяного I. (Дудзяний, 2013), Щупака Ю., Грицюка Ю., Рака Т. (Грицюк&Рак, 2011), Вайсфельда М. (Вайсфельд, 2005), Гилберта С., Маккарти Б., Холингворт Д., Густавсона П.
З можливостями штегрованого середовища RAD Studio та основами роботи в ньому можна ознайомитися, аналiзуючи рiзноманiтнi штернет-ресурси. Зокрема, на сайт американсько!' компанп Embarcadero Technologies, що займаеться розробкою програмного забезпечення для створення баз даних i засобiв управлшня ними.
Проблеми пщготовки майбутых вчителiв iнформатики дослiджували укра'шськ науковцi, зокрема, Жалдак М., Биков В. (Биков В.Ю.,2007), Спiрiн О. (Стрш, 2013), Вакалюк Т. (Стрш&Вакалюк, 2017), Морзе Н. (Морзе&Кочарян, 2014), Кривонос О. (Кривонос, 2011), Ыкольський С., Сирчина С. (Жкольський&Сирчина, 2019), Олексюк В. (Олексюк, 2013; 2015), Вдовичин Т. (2017) тощо. Особливосп процесу пщготовки майбутых вчителiв шформатики висв™ено у працях закордонних дослщни^в, зокрема, з Польщi (£. Мазинська, Г. Кедровiч тощо), США (А. Томпсон, Р. Бредлi тощо), Францп (Ж.Арсак), Росп (В.В. Давидов, А.П. £ршов, К.К. Колiн, М.П. Лапчик тощо).
Метою статт е розглянути аспекти використання iнтегрованого середовища Rad Studio у процеа навчання майбутых вчителiв iнформатики.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення мети i реалiзацií завдань дослщження застосовувався комплекс методiв: аналiз педагогiчного досвiду щодо процесу пщготовки майбутнiх вчителiв iнформатики у закладах вищо!' освiти; спостереження - для виявлення особливостей навчання програмування майбутых вчот^в iнформатики; аналiз можливостей середовища програмування для практично!' пщготовки майбутых вчителiв iнформатики щодо створення рiзноманiтних користувацьких проектiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Можливосп RAD Studio е досить рiзноманiтними, зокрема дозволяють прискорити навiгацiю при робот з громiсткими блоками коду. В RAD Studio вбудован засоби реструктуризацп вхiдного коду, а саме, перейменування iдентифiкаторiв, оголошення нових змшних i полiв, перейменування класiв i полiв в базi вхiдного коду, перетягування коду в новий метод, синхроызащя опиав i iнтерфейсiв. Середовище RAD Studio мктить iнтерaктивнi шаблони Live Templates -оператори скелета кода для багаторазового використання, що дозволяють розробнику швидко створювати код для повторюваних структур.
Нова верая RAD Studio дозволяе пщтримку гетерогенних баз даних без додаткових витрат, що розширюе розробку багаторiвневих застосункiв, наповнюе середовище потужною iнтегрованою Ыструментальною пщтримкою, штегруе хмарн обчислення, сприяе вищiй продуктивное^ та покращенню керування кодом, автоматизацп i пiдсилення процесу комптяцп.
Бiблiотека вiзуальних компонент (VCL) RAD Studio шкапсулюе потужнi готовi функцií у зручн компоненти багаторазового застосування. Вона повыстю iнтегрована в середовище розробки. Це значно полегшуе керування компонентами через програмний код i у вiзуальному режимi. При розробцi додатюв з допомогою бiблiотеки VCL користувач пише, вiдлагоджуе i тестуе значно менше програмних стрiчок, зберiгаючи при цьому продуктивысть i функцiональнi можливосп. Додатки створенi з використанням бiблiотеки VCL е високоякiснi, зручнi для роботи i можуть модифiкуватися.
Технолопя вiзуального проектування i подiевого програмування, що е основою середовища RAD Studio, бере на себе бтьшу частину рутинно!' роботи, участь студента - конструювання дiалогових вiкон i написання функцiй обробки подiй.
Середовище RAD Studio радикально скорочуе термш розробки студентських проектiв завдяки:
• вiзуальному середовищу швидко!' розробки програмного забезпечення;
• бiблiотеки вiзуальних компонент;
• швидких компiляторiв з пщтримкою сучасних функцiй, включаючи узагальнення, аноымы методи та атрибути;
• високо!' продуктивностi i незначного споживання ресурав пiд час виконання;
• потужних штерактивних користувацьких iнтерфейсiв;
• унтально!' можливостi пiдключення до баз даних;
• вщсутносп громiздкого середовища виконання.
Можливост iнтегрованого середовища RAD Studio для майбул-лх вчителiв iнформатики можна продемонструвати на прикладi опрацювання одновимiрних масивiв. На фiзичному рiвнi, тобто у пам'ят комп'ютера, елементи масиву розмщен послiдовно один за одним, кожне значення елемента масиву займае у пам'ят однакову кшьмсть байтв (усi елементи мають однаковий тим), нумера^я елементiв масиву розпочинаеться з 0. Лопчний рiвень масиву - це його опис та використання у програмк На цьому рiвнi масив - це послщовысть даних, як мають спiльну назву та сптьний тип (Дудзяний, 2013).
До базових операцм обробки одновимiрних масивiв вiдносять уведення-виведення масиву, його iнiцiалiзацiю, пошук максимального або мiнiмального елемента масиву, обчислення узагальнюючих характеристик (сум елементв, !'х добуткiв тощо), пошук заданого елемента, перестановку елементв або обмш значеннями мiж елементами масиву, вставку та видалення елемента масиву, сортування масиву тощо (Сопронюк, 2009).
В середовиш^ RAD Studio легко реалiзувати вище наведенi операцп обробки одновимiрних масивiв. Варто детально проаналiзувати роботу з одновимiрними масивами на прикладi вiдшукання максимального та м^мального елементiв масиву i перестановки !'х мiсць.
Масив можна утворити за допомогою генератора випадкових чисел. Функщя random(n), яка описана у модулi stdlib.h, генеруе цiле випадкове число з дiапазону вiд 0 до n. Використання функцп randomize() дозволяе отримувати рiзнi значення елементiв масиву пщ час багаторазового виконання програми. Програмний код створення одновимiрного масиву в середовищу RAD Studio подано на рис. 1.
gvoid fasteal1 Т^огтг::ButtonlClick(TObject "Sender)
Рис. 1. Створення одновимiрного масиву генератором випадкових чисел
Для роботи з одномiрними масивами в середовищу RAD Studio можна використати компонент ComboBox -випадаючий список елементв, розмЩений на вклада Standard (рис. 2), що володiе певним набором властивостей (табл. 1).
Standard |
CäD |x ® = m — □ т=] J Ш 12,31
СогшЬоБох
Рис. 2. Розмщення компонента ComboBox в RAD Studio
Таблиця 1
Властивост компонента ComboBox (Биков, 2007)
Властивосл Опис
Name iм'я компоненту, що використовуеться для доступу до властивостей компоненту
Text текст, що знаходиться в полi введення/редагування
Items елементи списку — масив рядюв
Count кшьшсть елементiв списку
Itemlndex номер елементу, вибраного в списку; якщо жоден з елементiв списку не був вибраний, то значення властивосп рiвне -1 (мiнус один)
Sorted ознака необхщносп автоматичного сортування (true) списку тсля додавання чергового елементу
Dropdowncount кшьшсть елементiв, що ев розкритому списку; якщо кшьмсть елементiв списку бтьша, нiж Dropdowncount, то з'являеться вертикальна смуга прокрутки
Форма, що зображена на рис. 3, мктить TaKi компоненти: lbl1 — текстове поле « СТВОРИТИ МАСИВ»; lbl2 — текстове поле «РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ ПРОГРАМИ»;
lbl3 — текстове поле для вщображення максимального елемента масиву та його мкцезнаходження; lbl4 — текстове поле для вщображення мiнiмaльного елемента масиву та його мкцезнаходження;; cbbl — випадаючий список, що мктить елементи створеного масиву;
cbb2 — випадаючий список, що мктить результати роботи програми - масив, де максимальне та м^мальне значення помЫяно мкцями;
Buttonl — кнопка реaлiзaцií подй «СТВОРИТИ МАСИВ»; Button2 — кнопка реaлiзaцií подй «ЗНАЙТИ MAX MIN»; Button3 — кнопка реaлiзaцií подй' «ЗАВЕРШИТИ РОБОТУ».
Рис. 3. Початкова форма для опрацювання одновимфного масиву
Розмiстивши на формi Bei noTpi6Hi компоненти та натиснувши на кнопку «СТВОРИТИ МАСИВ», за допомогою генератора випадкових чисел, можна отримати вхщний масив. Легко вщшукати максимальний та м^мальний елементи заданого масиву та '¡х позицй, а згодом переставити цi елементи мiсцями. Згенерований вхщний масив та результат виконання програми подано в таблиц 2.
Фрагмент програмного коду, що реалiзуe пошук максимального та мiнiмального елеметчв масиву , а також перестановка '¡х мiсць продемонстровано на рис. 4.
Потужн функцiональнi можливостi Ытегрованого середовища RAD Studio дозволяють легко, швидко та ефективно розв'язувати стандарты задачi обробки одновимiрних масивiв. В даному дослщжены продемонстровано пошук максимального та м^мального елементiв масиву, який утворено за допомогою генератора випадкових чисел.
Таблиця2
Робота з одновимфними масивами
Згенерований вх/'дний масив
Результат виконання програми
0
гпах=3.9 ¡_max=lL т ¡n=2 ¡_m¡n=14 I
10
28
25
36
3
3
32
19
8
16
36
2
10
13
39
.20
i17
15
'24
7
gvoid _fastcall TFoiití : :ЗпсСйТ12С11ск (TObjecc *Sender)
r=rf-_as [ i_max] ; таз [ i_max] =rf:5.s [ i_ird.n] ; тз [ i_mln] =r;
ctb2->11ems->Te"irax= "+IriCT □ S с r (maz) +" i_ma:-L="+IriCTQScr (1_тг;:} +" min='r+IrLCTGSCr (mln}+" i_mln='r+IiitTGStr (i_mln>;
Рис. 4. Програмний код вводу масиву
ОБГОВОРЕННЯ
Як бачимо, у процес навчання основ програмування майбуп-лми вчителями Ыформатики, середовище RAD Studio характеризуеться певними позитивними особливостями, зокрема: швидкий термiн розробки користувацьких проек^в, потужнi iнтерактивнi iнтерфейси, сприятливе середовище з можливктю пiдключення до баз даних, незначне споживання ресурав. Варто зосередити увагу на завданнях профеайно-практичного профтю, якi можна запропонувати студентам для вивчення як пщ час аудиторних занять, так i для самостшного опрацювання.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Широкий набiр можливостей розв'язування прикладних задач у середовиш^ RAD Studio дають змогу для застосування у профеайый дiяльностi майбутшх вчителiв iнформатики. Це сприятиме формуванню базових навичок програмування, що можуть бути застосованi у рiзноманiтних сферах (вщ реалiзацií найпростiших користувацьких алгоритмiв до створення роботiв, якi самостшно приймають рiшення, машин з автоптотом, онлайн-перекладачiв в реальному часi тощо).
Студент, що обрав свою майбутню професiю вчитель iнформатики та оволодiв навиками програмування, завжди буде в трендi сучасного стрiмкого розвитку 1КТ, зможе продемонструвати набутi вмiння при виршены рiзноманiтних прикладних задач у майбутнш професiйнiй дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Embarcadero RAD Studio: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Embarcadero_RAD_Studio (дата звернення: 22.04.2020).
2. Биков В.Ю. Ключовi чинники та сучасн Ыструменти розвитку системи освти. lнформацiйнi технологи i засоби навчання. 2007. Том 2, №1.
3. Вайсфельд М. Обьектно-ориентированный подход: Java, .Net, С++. Москва: КУДИЦА-ОБРАЗ, 2005.
4. Грицюк Ю.1., Рак Т.£. Об'ектно-ор'!ентоване програмування мовою С++ : навч. noci6. Львiв: Вид-во Львiвського ДУ БЖД, 2011.
5. Дудзяний 1.М. Програмування мовою С++. Частина 1 : Парадигма процедурного програмування: навч. noci6. Львiв : ЛНУ ¡меы 1вана Франка, 2013.
6. Загребельний С.Л., Косттов А.А., Мiрiнський В.Е. Основи в'!зуального програмування в середовищi Visual Studio 2010 : навч. noci6. Краматорск : ДГМА, 2012.
7. Кривонос О. М., Мануйлова О.Д. Використання сучасних шформацшних технологш при розробц електронних поабниюв з програмування. lнформацiйнi технологи'i засоби навчання. 2011. № 4 (24).
8. Жкольський С.Б., Сирчина С.В. Особливост використання цифрових засобiв навчання при викладанн майбул-им учителям iнформатики дисциплiни «мови програмування». Науковiзаписки кафедри педагогки. 2019. 1(45). С. 21-28.
9. Морзе Н. В., Кочарян А.Б. Модель стандарту 1КТ-компетентност викладачiв уыверситету в контекст пщвищення якостi освiти. lнформацiйнi технологи' i засоби навчання. 2014. Том 43, №5. С. 27-39.
10. Олексюк В. П. Застосування вiртуальних хмарних лабораторш у процес пщготовки майбутнiх учителiв iнформатики. Науковий часопис На^онального педагогiчного унiверситету iмен М. П. Драгоманова. Серiя 2 : Комп'ютерно-орieнтованi системи навчання. 2015. 15 (22). C. 76-81.
11. Олексюк В. П. Досвщ штеграци хмарних сервiсiв Google Apps у iнформацiйно-освiтнiй проспр вищого навчального закладу. lнформацiйнi технологи' i засоби навчання. 2013. №3(35). С. 64-73.
12. Vdovychyn T. Ya. Formation of bachelors of informatics competence in the use of open systems network technologies. Information Technologies and Learning Tools. 2017. Vol 62, №6.
13. Сопронюк Т.М. Технологи вiзуального й узагальненого програмування в C++Builder: Навчальний поабник. Черывцк ЧНУ, 2009.
14. Стрш О. М. Критери i показники якост шформацшно-комунтацшних технологш навчання. lнформацiйнi технологи' i засоби навчання. 2013. № 1 (33).
15. Стрш О. М., Вакалюк Т.А. Критери добору вщкритих Web-opieнтованих технологш навчання основ програмування майбутых учт^в iнформатики. lнформацiйнi технологи' i засоби навчання. 2017. № 4 (60). С. 275-287.
References
1. Embarcadero RAD Studio: Website. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Embarcadero_RAD_Studio (Date of appeal: 22.04.2020).
2. Bykov, V.Y. (2007). Key factors and modern instruments of system of education development. Information Technologies and Learning Tools, Vol. 2, No. 1 [in Ukraine].
3. Weisfeld, M. (2005). Object-Oriented Approach: Java, .Net, C ++. Moskva: KUDYTSA-SIRABOR [in Russian].
4. Gry'cyuk, Yu.I. & Rak, T.Ye. (2011). Ob'yektno-oriyentovane programuvannya movoyu S++ : navch. posib. LViv: Vy'd-vo LVivs'kogo DU BZhD [in Ukraine].
5. Dudzhany, I.M. (2013). Programming in C ++. Part 1: Paradigm of procedural programming: tutorial. LViv: Ivan Franko LNU [in Ukraine].
6. Zagrebelny, S.L. & Kostikov, A.A. & Mirinsky, V.E. (2012). Fundamentals of visual programming in Visual Studio 2010 environment: tutorial. Kramatorsk: DHSA [in Ukraine].
7. Kryvonos, O.M & Manuylova, O.D. (2011). The use of modern information technologies while working out electronic education supplies in programming. Information Technologies and Learning Tools,4 (24) [in Ukraine].
8. Nikolsky, S. B. & Syrchyna, S. V. (2019). Peculiarities of digital learning means usage in training future computer science teachers of «programming languages» course. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 1(45), 21-28. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2019-45-03 [in Ukraine].
9. Morze, N.V. & Kocharian, A. B. (2014). ICT competence standards for higher educators and quality assurance in education. Information Technologies and Learning Tools, Vol. 43, No. 5 [in Ukraine].
10. Oleksyuk, V. P. (2015). The application of virtual cloud laboratories in the process of future computer science teachers training. Scientific journal of NPU named after M. P. Drahomanov. Series 2. Computer-oriented educational systems, 1, 76-81 [in Ukraine].
11. Oleksyuk, V. P. (2013). Experience of Google Apps Services integration into the information and education environment of higher educational institutions. Information Technologies and Learning Tools, Vol. 35, No. 3, С. 64-73 [in Ukraine].
12. Vdovychyn T. Ya. (2017). Formation of bachelors of informatics competence in the use of open systems network technologies. Information Technologies and Learning Tools, Vol 62, №6 [in English].
13. Sopronyuk, T.M. (2009). Visual and generalized programming technologies in C ++ Builder: Tutorial. Chernivtsi: ChNU [in Ukraine].
14. Spirin, O.M. (2013). Quality criteria and indicators of information and communication technologies. Information Technologies and Learning Tools, No. 1 (33) [in Ukraine].
15. Spirin, О.М. & Vakaliuk, Т.А. (2017). ^teria of open web-operated technologies of teaching the fundamentals of programs of future teachers of informatics. Information technologies and learning tools,4 (60), 275-287 [in Ukraine].
THE USE OF THE RAD STUDIO INTEGRATED ENVIRONMENT IN THE FUTURE TEACHERS 'TRAINING PROFESSION OF
INFORMATICS Lubov Lazurchak, Tatyana Vdovychyn, Vladimir Zhydyk
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The materials of the article are devoted to the study of the basics of programming by future teachers of computer science. The focus is on the application of the integrated environment RAD Studio in the training of future teachers of computer science, which involves knowledge of its basic structures and solving practical problems both in the educational process and in future professional activities.
Formulation of the problem. The article investigates that the development of the basic basics of programming by students of the pedagogical university plays an important role in the formation of the future teacher of computer science. Therefore, the choice of programming environment in the process of training future teachers of computer science was substantiated. It is analyzed that programming with RAD Studio is more efficient than on other platforms of rapid development, due to the use of modern means of object-oriented programming in combination with reliable software.
Materials and methods. To solve this problem, the following research methods were used: analysis of psychological and pedagogical literature, systematization and generalization of the process of training future teachers of computer science; observation of the peculiarities of the study of programming by future teachers of computer science; generalization of aspects of choosing the RA D Studio programming environment in the process of training future computer science teachers and for creating custom projects.
Results. The RAD Studio integrated environment drastically reduces the development time of student projects due to the visual environment of fast software development, fast compilers with support for modern functions, high performance, and low resource consumption during execution, powerful interactive user interfaces, unique ability to connect to clusters, lack of environment implementation. This study demonstrates the implementation of basic operations of processing one-dimensional arrays, in particular the search for the maximum or minimum element of the array.
Conclusions. The functionality of RAD Studio has several advantages that can be applied both in the process of training future computer science teachers and future IT professionals.
Keywords: future teachers of computer science, programming environment, RAD Studio.
