CC BY
33
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Проскура С.Л. Модель формування профеайно/ компетентност'1 майбутшх бакалавр'^ комп'ютерних наук. Фiзико-математична освта. 2019. Випуск 3(21). С. 104-112.
Proskura S. The model of professional competency formation for future bachelors of computer sciences. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 104-112.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-016 УДК [378.22:004-051]:37.016:004.774
С.Л. Проскура
НТУУ «Кшвський полтехнчний 'шститут iменi 1горя Скорського», Украна
[email protected] ORCID: 0000-0002-9536-176X
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х БАКАЛАВР1В КОМП'ЮТЕРНИХ НАУК
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Питання розвитку компетентностей cmydeHmie з мов програмування актуальне для ecix 3a^adie вищоÏ освти, осшльки розвиток цифрового простору Украни потребуе значно)' клькостi фахiвцiв, якi б здйснили переведення у цифровий формат тих аналогових систем, розвиток та пдтримка яких е очевидно невиг'дними та неефективними. Крiм того економка Украни потребуе розроблення новiтнього програмного забезпечення для розвитку уах галузей економки, освти, медицини та сльського господарства. Саме цифровiзацiя процесв та об'ектiв стае основою функцюнування та розвитку багатьох систем, сфер, органiзацiй, iндyстрiй та економ'ш. (Тору Нйоа&Выджая Кумара,2009).
Матер/'али i методи. Напрями цифрового розвитку Украни узгоджуються з такими европейськими документами, як «Цифровий порядок денний для бвропи» (Digital Agenda for Europe) (https://www.dccae.gov.ie/en-ie/communications/topics/Digital-Agenda-for-Europe/Pages/default.aspx), «£диний цифровий простiр» (Digital Single Market) (http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/90003457), Програми £С щодо вирiшення нтероперабельностi европейських пyблiчних адмнктрацш (Interoperability Solutions for European Public Administrations) (https://ec.europa.eu/isa2/home_en), проектiв e-CODEX, e-Invoicing, а також нцативи Single Digital Gateway (https://ec.europa.eu/growth/single-market/single-digital-gateway_en). А подготовка висококвал'ф'шованих спец^ал'ст'ю для реалiзацiïпитань цифровiзацiï в Укран стае все бльш актуальною. У процес: написання статт'1 застосовувались методи дисертацйних досл'джень, методичноÏ, педагог'мно)' та науково)' лтератури; здйснювалося моделювання процесу пдготовки майбутшх бакалавр'в комп'ютерних наук з використанням WEB-ор'ентованих технологий.
Результати. Запропонована модель дае можливсть використати сучасн WEB-орiентованi ефективнi технологи' для формування професiйних компетентностей бакалавр'ю компютерних наук. Подальшого досл'дження потребуе обфунтування розробки завдань перевiрки знань студент'ю-програмст'ю, якi подляються на шiсть рiвнiв складност'1, у в'дпов'дностi до таксономИ Блума.
Висновки. Стр'ткий розвиток цифрового простору Украни потребуе компетентних випускниюв для п/'дтримки цього процесу.
Бакалавр комп'ютерних наук з сформованими професiйними компетентностями е конкуретноспроможним на ринку прац Украни. Завдання, якi можуть виконати так фахiвцi задовольнятимуть значнi потреби в рiзних сферах людсько)' дiяльностi, а саме: еколог'я, економка, медицина, освта, промисловсть, сльське господарство.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: бакалавр комп'ютерних наук, програмування, модель формування профеайноУ компетентности, таксоном'я Блума.
ВСТУП
Постановка проблеми. Пщготовка бакалаврiв комп'ютерних наук здмснюеться, в основному, в техычних закладах вищо!' освти. В системi пщготовки таких спе^алк™ мають використовуватися як актуальн мови програмування, так i технологи, що вщповщають стану розвитку IТ-галузi в Укра'н европейських та схщних державах (Биков,2009).
Важливим фактором у тдготовц майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук е наявысть продуманно!, вщпрацьовано!', працездатно!' моделi формування професшно!' компетентности випускниюв. Забезпечення доступу студетчв-програмк™ до Ыновацшних ресурав, у таюй модели мае здшснюватися на засадах WEB-орiентованих технологш, як потужного шструменту повсюдного доступу до Ыформацшних i програмних систем.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Слщ зауважити, що розробка u,ie'i моделi повина здiйснюватись з урахуванням затвердженого стандарту вищо''' освiти за спещальтстю 122 «Комп'ютерн науки» галузi знань 12 «^формац^ы технологи» для першого (бакалаврського) рiвня вищо''' освти (https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-
osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/12/122-kompyuterni-nauki-bakalavr.pdf), а саме:
- визначення принцитв i процедур забезпечення якосп вищо''' освiти;
- здшснення монiторингу та перiодичного перегляду освiтнiх програм;
- щорiчне оuiнювання здобувачiв вищо''' освiти, науково-педагогiчних i педагопчних праuiвникiв вищого закладу освiти та регулярне оприлюднення результатiв таких оцшювань на офiuiйному веб-сайтi вищого закладу освiти;
- забезпечення пiдвищення квалiфiкацN педагогiчних, наукових i науково-педагогiчних пра^вниюв;
- забезпечення наявностi необхiдних ресурав для органiзаuii освiтнього процесу, в тому числГ самостiйноi роботи студенев за освiтньою програмою «Комп'ютерш науки» ;
- забезпечення наявност шформац^них систем для ефективного управлiння освп>лм процесом;
- забезпечення публiчноi шформацп про освiтнi програми, ступенi вищо''' освiти та квалiфiкаuii;
- розвиток практики академiчноi доброчесностi та забезпеспечення ефективно' системи запобiгання та виявлення академiчного плагiату у наукових працях праuiвникiв вищих закладах освiти i здобувачiв вищо''' освiти.
Аналiз актуальних дослiджень. У рамках цього дослщження розглянемо та уточнемо такi основы поняття, як «модель», «моделювання», «профеайна компетентнiсть бакалавра комп'ютерних наук».
ТермЫ «модель» мае багато тлумачень, причому залежно вщ ситуацГ'' в нього вкладаеться рiзний змiст. Слово «модель» походить вщ латинського «modulus», що означае зразок, норма^ра, мiрило. У найширшому сенсi пiд словом «модель» розум^ть деякий образ об'екта (зокрема, умовний чи уявний), що нас цтавить, або, навпаки — прообраз деякого об'екта чи системи об'ек^в. (https://buklib.net/books/24846/). У нашому випадку: модель—це деякий об'ект-замiнник об'екта-оригiналу (навчального процесу), що забезпечуе вивчення деяких ктотних, з погляду дослщника, властивостей орипналу, а саме: формування професшно''' компетентностi бакалаврiв комп'ютерних наук на засадах використання WEB-орiентованих технологiй.
Замщення одного об'екта iншим iз метою здобуття iнформаuii про найважливiшi властивост об'екта-оригiналу за допомогою об'екта-моделi називаеться моделюванням (https://buklib.net/books/24846/). Моделювання (фр.- зразок, прообраз) цевщтворення характеристик певного об'екта на шшому об'ектi, спеuiально створеному для 'х вивчення. Модель е ыби мостом мiж теорiею та практикою (Аыщенко, 2005).
Так, у сво'х роботах Л. Зубик вважае, що одним з основних сучасних методiв дослщження е моделювання систем, яке зазвичай передбачае створення концептуально' моделi об'екта дослщження, м формалiзацiю та перетворення у математичну або комп'ютерну з наступною перевiркою адекватност i дослiдженням засобами аналiтичних або чи-сельних методiв i сучасних комп'ютерних технологш, i зазначае, що метод моделювання е предметом широкого використання в сучасних науково-педагопчних дослщженнях: В. Гриньова, О. Дуба- сенюк, О. Карпенко, С. Сисоева, В. Чайка, Л. Ядвiршiс та ЫшМ ( Зубик,2016).
Моделювання процесу пдготовки IТ-фахiвцiв в умовах уыверситетсько''' освiти повинне здшснюватися iнтегровано, з поеднанням зм^у технiчного i управлiнського напряму. Гнучка i вiдповiдна до змiн на освiтньому ринку i ринку пращ пiдготовка фахiвuiв мае проводитися узгоджено i цикл'!чно на ecix освтньо-квал'ф'кацйних р'!внях (ОКР) (Зубик, 2016).
Таким чином, моделювання полягае в замн об'екта моделлю з метою дктати Ыформа^ю про цей об'ект, виконуючи експерименти з його моделлю. Якщо результати моделювання пщтверджуються i можуть бути основою для прогнозування процеав, що вiдбуваються в об'ектi-оригiналi, то говорять, що модель адекватна об'ектовГ При цьому адекватнiсть моделi залежить вщ мети моделювання i прийнятих критерпв (https://buklib.net/books/24846/). У нашому випадку метою моделювання е формування професшноТ компетентности бакалаврiв комп'ютерних наук на засадах використання WEB-орiентованих технологiй.
На пщст^ вивчення результатiв наукових дослщжень iз проблеми професiйноi компетентностi фахiвцiв галузi знань «lнформаuiйнi технологГ''» було визначено, що пщ професiйною компетентыстю бакалавра комп'ютерних наук ми розумiемо здатнiсть проводити теоретичнi та експериментальн дослiдження в галузi комп'ютерних наук; застосовувати математичн методи й алгоритмы принципи в моделюваннi, проектуваннi, розробц та супроводГ iнформаuiйних технологiй; здшснювати розробку, впровадження i супровГд Ытелектуальних систем аналiзу й обробки даних орга^зац^них, технiчних, природничих i со^ально-економТчних систем (Проскура&Литвинова, 2019).
Науковець Стрюк К. М. у сво'х роботах представляе це визначення як Ытегральну характеристику осо6истостГ майбутнього фахiвuя, яка поеднуе наявнiсть знань, вмГнь та навичок у галузi iнформатики та обчислювально' технiки та професiйно важливих якостей, як забезпечують ефективне виконання ним профеайно''' дГяльностГ, та наголошуе, що для формування у майбутых фахiвuiв будь-яко'' галузi професiйноi компетентности необхiдно враховувати типовГ задачi та виробничТ функци: дослГдницькГ, проектувальна, техычна (Стрюк,2018).
Залучення до моделi WEB-орiентованих технологiй надае у наше розпорядження потужний iнструментарiй для забезпечення ефективност навчально-виховно' роботи у технiчному ВЗО.
Мета статп. Розробити модель формування професiйноi компетентностi бакалаврiв комп'ютерних наук на засадах використання WEB-орiентованих технологш.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У проuесi написання статтi застосовувались методи дисертаuiйних дослщжень, методично'', педагогiчноi та науково'' лтератури; здiйснювалося моделювання процесу пГдготовки майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук з використанням WEB-орiентованих технологiй.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У результатi проведення дисертацiйних дослiджень, одним iз аспекiв яких е аналiз рiвня викладання дисциплiн спецiальностi з напрямку 122 «Комп'ютерш науки», та аналiз рiвня засвоення теоретичних та практичних знань та навичок студенпв-програмк^в, була створена модель формування профеайно!' компетентности бакалаврiв комп'ютерних наук на засадах використання WEB-орiентованих технологiй (рис. 1).
^ Мета: використання WEB-орiентованих технологт для пiдготовки майбутжх бакалаврiв комп'ютерних наук ^ , ^ '
^ Завдання: cформувати професiйнi компетентност майбутжх бакалаврiв комп'ютерних наук з програмування ^
КОНЦЕПТУАЛЬНИИ БЛОК
\Принципи:
I вщкритоТ освiти, HayKOBOCTi, систематичност й послщовносл навчання, доступностi ! навчання, зв'язку навчання з життям, свщомосл й aктvlBностi стvдентiв у навчанн I програмування, нaочностi в навчанн, мщносл засвоення знань, умЫь i навичок.
П1дходи:
диференцiйовaний, системний , компетентысний, когнтивний, iнтегрaтивний, iндивiдvaльний.
ЗМ1СТОВО-ТЕХНОЛОПЧНИИ БЛОК
3MicT навчання:
-освiтнi державн1 стандарти, -професiйнl стандарти, -навчальний план, -осв^ня навчальна програма, -робоча навчальна програма, -програми практик.
Форми
оргашзацп
навчання:
-фронтальна, -групова, -¡ндивщуальна, -ол^тади, -конкурси.
3
Web-орieнтованi технолот
.Jr_____ _____
¡Форми:
N /
I змиианета дистацмне навчання, I онлайновий семшар, вщеолекцт | вебшар, онлайнова ол ¡мп¡ада, I вфт/альний клас, практична та | самостшна роботи, ¡нтернет -Чконку{зси^_____
Методи:
-пояснювально-¡люстративний, -репродуктивний -ев расти ч ни й, -пошуковий.
Засоби:
-web-opieHToeaHi компГлятори, -web-opieHToeaHi ¡нтелект-карти, -web-opieHToeaHi автоллатизоваы систелли перевфки знань, -хлларо-оргёнтоваы технологи.
КОМПЕТЕНТН1СНИИ БЛОК
S За гальш ^компетентности
-здaтн¡сть до абстактного мислення, -здaтн¡сть пошуку, аналву та синтезу, -здaтн¡сть приймати обгрунтоваы р¡шен ня,
- здaтн¡сть генерувати нов¡ ¡деТ,
- здaтн¡сть працювати в командк
I
Професшш компетентноcтi
(Здатнстьдо математичного та лопчного мислення, формулювання та дослщжування математичних моделей, зофема дискретних мате мат ичн их моделей, обфунтовування вибору метода \ пщходтдля розв'язуважя теоретичних \ прикладних задач в пал уз! комп'ютерних наук, ¡нтерпретування отриманих результат ¡в.
Зда"п-пстьдо виявлення законом1рностей випадковихявищ, застосування метода статистичноТ обробки даних та оцннюважя стохастичних процеа в реального свггу.
Зда"п-пстьопанувати сучаа-птехнопопТ математичного моделювання об'еклв, процеав ¡явищ, розробляти обчислювалы-п модел1та алгоритми чиселы-юго розв'язажя задач математичного моделювання з урахуванням похибок наближеногочисельного розв'язажя професмних задач
Здатнстьздмснювати форматзований опис задач дослщження операцш в оргаызацмно-техннних \ соцгально-економнних системах р1зного призначення, визначати Тх оптималы-п ркиежя, будувати модел1 оптимального вибору управлння з урахуванням зм1н параметра економнноТ ситуацм, оптим1зувати процеси управпнння в системах р1зного призначення та р1вня ¡ерархи.
Зда"п-пстьзастосовувати теоретичы та пракгичы основи методологи та технологи моделювання, реал ¡зову ват и алгоритми моделювання для доел ¡дження характеристик \ поведннкиекпадних об'еклв \ систем, про водит и експерименти за програмою моделювання з об робкою й анал1зом результат ¡в.
Зда"п-пстьреалюувати багаторюневу обчислювальну модель на основ1 аршектури ктент-сервер, вкпючаючи бази даних, сховища даних \ бази знань, для забезпечення обчислювал ьних потреб багатьох користувачгё, обробки транзакцм, у тому числ1 на хмарних серв1сах. )
Компетентности з програмування:
-здатнють проекту ват и та розробляти програмне забезпечення ¡з застосуванням р1зних парадигм програмування: структурного, об ектно- pie нтовано го, з вдповщними моделями, методами та алгоритмами обчислень, структурам и дан w i мехаизмами управлння. (С/ С+, С#, Python, Java, JavaScript)
ж
ФОРМУВАЛЬНО- ОЦНЮВАЛЬНИИ БЛОК ЗА ТАКСОНОМИЮ БЛУМА
^Завдання 1 р1вня^) ^Завдання 2 р'|вня^ ^Завдання 3 р1вня^) ^Завдання 4 р1вня^ ^Завдання 5 р1вня^) ^Завдання 6 р1вня^|
КОНТРОЛЬНО- ОЦШЮВАЛЬНИИ БЛОК
I Опитування
J ^ Тестування ^ ^ Залт ^ ^ Екзамен ^
Проект
С
СФОРМОВАНIПРОФЕС1ИН1КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАИБУТНЬОГО БАКАЛАВРА КОМП'ЮТЕРНИХ НАУК
)
Рис. 1. Модель формування професшноТ компетентности бакалаврiв комп'ютерних наук на засадах використання WEB-орieнтованих технологiй
Процес формування профеайно!' компетентностi бакалаврiв комп'ютерних наук включае такi складов^ концептуальний блок, змiстово-технологiчний блок, компетентысний блок, формуючо-оцiнювальний блок, контрольно-оцЫювальний блок.
Концептуальний блок вiдображае принципи, на яких фунтуеться пiдготовка майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук. Це принципи:
1) вщкритоТ освiти як вщкритого доступу до широкого спектру навчальних i освiтнiх матерiалiв та шструмен^в не тiльки для публiкацií i зберiгання навчальних матерiалiв, а й розвинутого комплексу засобiв колективно!' роботи з цими матерiалами за чггко визначеними критерiями в рамках освiтнiх систем як в самих закладах вищо! освти, так i поза ними (Тору 1шоа & Вщжая Кумара,2009);
2) науковостi як зв'язку мiж наукою i навчальним предметом, для засвоення майбутыми бакалаврами науково обфунтованих положень, для формування науковими методами глибоких щейних переконань, забезпечення едност дiяльностi i свiдомостi. Практика сучасних закладiв вищо! освiти виробила низку правил устшно''' реалiзацií вимог цього принципу: систематично шформувати студенев про новi досягнення в рiзних галузях науки, культури, виробництва сустльного життя, пов'язанi з розробкою програмного забезпечення; розкривати студентам методи наукового дослщження, а також залежысть результат дослщження в^д методiв; застосовувати найновшу наукову термiнологiю, що вводиться з розвитком мов програмування i задач, що вирiшуються з !х допомогою; розкривати перед студентами головнi ще'( наукових досягнень, придiляти увагу ключовим науковим проблемам, привчати !'х стежити за науковими результатами (розробками); розвивати науковий свтогляд;
3) систематичност й послiдовностi навчання, що спираеться на закономiрностi психологiчноí науки про те, що тд час дотримання лопчних зв'язкiв навчальний матерiал запам'ятовуеться в бтьшому обсязi i бiльш мщно. Навчальний матерiал мае подаватися послщовно, системно, вiдповiдно до вiкових особливостей студенев: в^д простого — до складного, вщ нижчого рiвня складност — до вищого рiвня, вщ попереднього — до наступного. Практика сучасних закладiв вищо' освiти виробила низку правил устшно''' реалiзацíí вимог принципу систематичносп й послiдовностi навчання, а саме: застосовувати структурно-лопчы схеми, опорш конспекти, iнфографiку, схеми, зокрема Ытелект-карти для ефективного засвоення майбутыми бакалаврами системи знань; роздiляти змкт навчання на логiчно завершенi частини - блоки, модул^ використовувати яскравi факти з життя, лiтератури, кто, телебачення, наводити приклади зарубiжного досвщу; поеднувати змiст, що вивчався ранше, з новим матерiалом на засадах побудови ново' системи зв'язюв; придтення особливо'' уваги поясненню студентам щодо важливостi самостiйноí роботи у навчаны, тим самим створюючи умови для розв'язання бтьш складних завдань, систематичного аналiзу помилок, як основного робочого шструментар^ майбутнього бакалавра комп'ютерних наук;
4) доступност навчання як готовностi студентiв сприймати i опановувати новий навчальний матерiал, так i оргашзацмы засади, що забезпечують доступ студенев до освiтнiх матерiалiв будь-де i будь-коли. Нинi розроблено такi правила реалiзацií принципу доступностi навчання: враховувати досвщ студентiв, íхнi iнтереси, запити; застосовувати шновацшы технолог''' навчання; широко використовувати новтне програмне забезпечення для тдвищення рiвня викладання; застосовувати аналопю, порiвняння, зiставлення, протиставлення, давати поштовх до творчостi, зокрема реалiзацií Ыдивщуальних проектiв (Литвинова, 2010; Литвинова, 2014);
5) зв'язку навчання з життям, який здмснюеться вiдповiдно змiсту навчання та оргаызащю освiтнього процесу. Форми i методи навчання залежать вщ вiкових та iндивiдуальних можливостей студенев (мають враховуватися необхiднi умови для студенев з особливими потребами). Розглянемо основы засади реалiзацií принципу зв'язку навчання з життям: враховувати той факт, що сусптьство i сучасне виробництво розвиваються с^мко, зростае шформоваысть, i те, чого не знали колишн студенти, може бути вщомим нинiшнiм, враховувати життевий досвiд студенев, наводити конкретнi приклади (науковi результати, дан з iнформацiйних сайтiв, звти IТ-компанiй), формувати думки i погляди, що наука розвиваеться п^д впливом практичних потреб сусптьства, проектувати роботу студенев з урахуванням i використанням новiтнiх технолог", прогресивних форм i методiв працi, сучаснi виробничих вщносин.
Серед п'дход'в (Фiцула,2002), якi можна застосувати в освiтньому процесi доцтьно використовувати такi:
1) компетентнiсний шдхщ передбачае пiдвищення мотивацiйноí, когнiтивноí, рефлекайно''', операцмно-технологiчноí та самостiйно-пiзнавальноí дiяльнiстi, набуття здатностей студентами за рахунок використання Web-орiентованих технологiй;
2) системний шдхщ орiентуе на визначення процесу використання Web-орiентованих технологiй як цтеспрямовано''' творчо' дiяльностi студентiв, як цЫсно''' системи;
3) дiяльнiсний шдхщ спрямований на органiзацiю дiяльностi студенев з використання Web-орiентованих технологiй, де вЫ був би активним у своему розвитку, тзнаны, спiлкуваннi;
4) диференцшований пiдхiд, розглядаемо як забезпечення прав студентiв на отримання доступу до яюсних освiтнiх послуг iз урахуванням ''хн^х здiбностей та ш.;
5) особистiсно орieнтований пiдхiд фунтуеться на визнанн унiкальностi особистостi студента, що передбачае процес саморозвитку здiбностей, самовизначення, самореалiзацiю, самоствердження, створення для цього вщповщних умов використання Web-орiентованих технологiй;
6) iнновацiйний пiдхiд означае використання Web-орiентованих технологiй, що забезпечуе академiчну мобiльнiсть студентiв, модернiзацiю методiв i форм навчання, пiдвищення якост освiтнiх послуг.
Нинi питання змкту навчання бакалаврiв IТ-галузi затверджуються МЫктрерством освiти, враховуючи рекоментацп IТ-компанiй та провщних европейських закладiв вищо' освiти, про що зазначено в роботах (Ковалюк&Паачник& Кунанець,2017), (Кухаренко&Березенська, &Бугайчук, 2016), тому змктово-технолопчний блок включае таю основы складов^ як змiст, форми оргаызацп навчання, форми роботи з майбутыми бакалаврами й ефективнi WEB-орiентованi технолог", якi викладач може застосувати в навчаны.
Змст навчання мае вiдповiдати ocbîthîm державним стандартам, профеайним стандартам, навчальним планам, освiтнiм навчальним програмам, робочим навчальним програмам, i програмам рiзних квалiфiкацiйних практик, що використовуються i розроблюються в закладах виш,о'|' освiти.
У процес використання WEB-орieнтованих технологiй, на рiзних етапах навчання можна реалiзувати таю форми роботи з майбутнми бакалаврами: фронтальна, групова, Ыдивщуальна, олiмпiади, конкурси, проекти та н
Фронтальна форма роботи. Викладач ставить проблемы запитання або формулюе пiзнавальнi завдання, у виршены яких беруть участь вс студенти. Вони пропонують рiзнi варiанти розв'язання, перевiряють ïx, обГрунтовують, розвивають найвдалiшi форми, вiдкидають неправильш. Викладач керуе колективним пошуком, спрямовуе ïx тзнавальну активнiсть. Така робота забезпечуе одночасне керiвництво всiма студентами, управлЫня сприйманням iнформацiï, ÏÏ систематизащею i закрiпленням.
Групова форма роботи полягае у ствпрац студентiв щодо вирiшення поставлених викладачем завдань, зокрема навчальних проек^в, вибiр способiв розв'язання практичних завдань, взаемодопомога та ствпраця, взаемоконтроль i взаемооцiнювання за визначеними критерiями. За чисельнiстю групи можуть бути вiд 3 до 7 оаб.
1ндив'дуальна дае змогу враховувати темпи роботи кожного студента, його тдготовлеысть, створюе можливостi для диферен^ацп навчання i вiдповiдно виконання завдань рiзниx рiвнiв складностi, контролю й оцЫювання результатiв, забезпечуючи вiдносну самостшысть.
Форми органiзацiï навчання з майбутыми бакалаврами доцiльно використовувати iнновацiйнi, зокрема:
- змшане навчання, як Ытегровану форму, за яко'|' вiдбуваеться поеднання онлайнового навчання, традицмного та самоспйного навчання (Кухаренко&Березенська, &Бугайчук,,2016);
- дистанцшне навчання як форму, за яко'|' студент навчаеться самостiйно з використанням сучасних шформацшно-комушкацшних теxнологiй (синхронно або асинхронно) (Кухаренко,2012);
- вiдеолекцiï - основна форма проведення навчальних занять в закладах вищоУ освiти, призначена для подачi i обговорення нового теоретичного матерiалу;
- вiртуальний клас як особливе навчальне середовище, у якому навчання здшснюеться у реальному чаа, iнтегруючи 1нтернет та шформацшно-комунтацмы технологи, i яке об'еднуе сптьш освiтнi цiлi та задачi викладача i студенев (Литвинова,2011;Литвинова,2011).
Пiд технолог'>ею навчання ми розумiемо форми, методи i засоби навчання майбутых бакалаврiв комп'ютерних
наук.
Пiд Web-ор'ентованими теxнологiями навчання ми розумiемо форми, методи i Web-орiентованi засоби навчання майбутнix бакалаврiв комп'ютерних наук.
Форми навчання майбутшх бакалаврiв можна визначити такi:
- онлайновий семшар - тематичний семшар в онлайновому режимi з використанням 1нтернет-ресурав, студенти роблять короткi доповд по темi, що вивчаеться;
- вщео-лекщя - лекцiя записана викладачем i розмщена на порталi YouTube, студенти можуть ÏÏ прослухати в зручному для них мкц i в зручний час;
- вебшар - форма навчання, що передбачае доповд презента^ю практичного досвiду, режим стлкування питання-вiдповiдi;
- практична робота - передбачае як шдивщуальну, так i групову роботу студенев над конкретним завданням;
- самоспйна робота - виконання завдання або проекту студентом самостшно;
- олiмпiади - залучення обдарованих студенев до профеайних змагань на рiзниx рiвняx (ЗВО, регюнальний, мiжнародний);
- конкурси - як правило, це тематичн роботи або спещальы роботи студентiв, як оцiнюються експертною комiсiею (зокрема представниками 1Т-компанш);
- проекти - може бути ствпраця ЗВО з 1Т-компаыею з питань реалiзацiï завдань конкретного проекту з залученням студенев.
Методи навчання залишаються загальновизнаними, серед яких ефективними е: пояснювальночлюстративний, репродуктивний, евристичний i пошуковий. Цi методи мають широке застосування у роботi провщних викладачiв вищих закладiв освiти,
Засоби навчання бакалаврiв, пiдготовка яких здшснюеться за напрямком «Комп'ютерн науки» мае обов'язково включати такi:
- web-орiентованi компiлятори - це програмний зааб, розмiщений в мережi 1нтернет, за допомогою якого в онлайновому режимi можна здшснити компiляцiю (наприклад, Onlinecompiler, Ideone.com, Cpp.Sh, Stacked-crooked.com, Codepad.org, WandBox, Codechef, Tutorialspoint.com) (Вакалюк,2018; Проскура&Литвинова,2018);
- web-орiентован iнтелект-карти - це аналтичний iнструмент, розмiщений в мережi 1нтернет, що використовують з метою пошуку максимально ефективного вирiшення задачi або деталiзацiï процесiв (наприклад, Bubbl.us (https://bubbl.us). Mindomo (www.mindomo.com/ru), Mindmeister(www.mindmeister.com/ru) (Проскура,2017);
- web-орiентованi автоматизованi системи перевiрки знань - це програмний зааб, розмЩений в мережi 1нтернет i за допомоги якого в онлайновому режимi можна здшснити перевiрку знань студента з програмування (наприклад, e-olymp, NetOI Olympiad,, codeforce.ru, hackerrank, LeetCode, InterviewBi, Codekata, hackerRank, CodeForces; (Proskura, Lytvynova, 2017)
- xмаро-орiентованi технологи - программ та апаратнi засоби, канали зв'язку, що надаються i техычно розмщуються в мережi 1нтернет i тдтримуються на вимогу користувача (студента або викладача) (Литвинова, 2015; Литвинова, 2010).
Оргаызовуючи освiтнiй процес для майбутнix бакалаврiв комп'ютерних наук на iнновацiйниx засадах, описаних вище, здiйснюеться формування ïx професшних компетентностей, зазначених в компетентнсному блоцi.
Загальн компетентностi як притаманнi кожному бакалавру IТ-галузi - це:
- здатысть до абстрактного мислення;
- здатысть до пошуку, аналiзу та синтезу;
- здатнiсть приймати обфунтоваы рiшення;
- здатнiсть генерувати новi iдеï;
- здатнiсть працювати в командк
Професiйнi компетентностi майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук мають сво'|' особливостi, зокрема: майбутнi бакалаври мають знати основи математичного аналiзу, математичноУ статистики, стохастики, чисельнi методи, проектувати i моделювати багаторiвневi обчислювальнi моделi тощо (Проскура&Литвинова,2018).
Так серед фахових компетентностей, до яких на рiвнi практичних i курсових робп- штегруються мови програмування, можна виокремити такг
- здатнiсть до математичного та лопчного мислення, формулювання та дослщження математичних моделей, зокрема дискретних математичних моделей, обГрунтовування вибору методiв i пiдxодiв для розв'язування теоретичних i прикладних задач в галузi комп'ютерних наук, штерпретування отриманих результатiв;
- здатысть до виявлення закономiрностей випадкових явищ, застосування методiв статистичноУ обробки даних та оцшювання стохастичних процеав реального свiту;
- здатнiсть опанувати сучасы технолог" математичного моделювання об'ект, процесiв i явищ, розробляти обчислювальы моделi та алгоритми чисельного розв'язання задач математичного моделювання з урахуванням похибок наближеного чисельного розв'язання професшних задач;
- здатысть здшснювати формалiзований опис задач дослщження операцiй в оргаызацшно-техычних i соцiально-економiчниx системах рiзного призначення, визначати ïx оптимальнi ршення, будувати моделi оптимального вибору управлшня з урахуванням змiн параметрiв економiчноï ситуаци, оптимiзувати процеси управлiння в системах рiзного призначення та рiвня iерарxiï;
- здатнiсть застосовувати теоретичш та практичнi основи методологи та технологи моделювання, реалiзовувати алгоритми моделювання для дослщження характеристик i поведшки складних об'ектiв i систем, проводити експерименти за програмою моделювання з обробкою й аналiзом результат;
- здатысть реалiзувати багаторiвневу обчислювальну модель на основi арxiтектури клiент-сервер, включаючи бази даних, сховища даних i бази знань, для забезпечення обчислювальних потреб багатьох користувачiв, обробки транзакцш, у тому чи^ на хмарних сервках.
Крiм того у майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук протягом всього часу пщготовки формуються компетентностi з застосування рiзниx парадигм програмування: структурного, об'ектно-орiентованого, з вiдповiдними моделями, методами та алгоритмами обчислень, структурами даних i мехаызмами управлшня (С/С+, C#, Python, Java, JavaScript) i здатысть проектувати та розробляти програмне забезпечення.
Особливоï уваги ми придляемо формуючому о^нюванню. Враховуючи позитивний досвщ (Кухаренко,2016) щодо застосування таксоном" Блума в закладах вищо'|' освiти, застосуемо цей пщхщ для навчання майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук. У формувально-оцнювальному блоц ми пропонуемо виконання завдань шести рiвнiв складност'1 (за таксоном'!ею Блума). Для прикладу розглянемо практичы завдання з дисциплши «Алгорт^за^я i програмування» (мова програмування С++) по темi «Одновимiрнi масиви» спецiальностi «Комп'ютеры науки», яка вивчаеться на першому курсi майбутнiми бакалаврами комп'ютерних наук.
Приклад завдання 1 рiвня
В одновимiрному масивi показати приклади базових операцш обробки одновимiрного масиву (iнiцiалiзацiï, виведення, знаходження мiнiмального(максимального) елемента, суми (добутку) елементiв, середньо-арифметичного значення елемен^в одновимiрного масиву. Вивести отриманi результати на екран. Приклади i результати завдання представити у виглядi програмного коду ( програми). Дотриматись стандарту оформлення коду, при створены програмного коду.
Приклад завдання 2 рiвня
В одновимiрному масивi порахувати кшьмсть вщ'емых елеметчв та суму додатнix елементiв. Упорядкувати масив за зростанням методом перебору. Вивести на екран вхщний та вихщний масив. Iнiцiалiзацiю елементiв масиву виконати генератором випадкових чисел у дiапазонi вщ -50 до +50.
Скласти блок-схему алгоритму та реалiзувати цей алгоритм у виглядi програмного коду . Дотриматись стандарту оформлення коду, при створены програмного коду.
Приклад завдання 3 рiвня
Заданий одновимiрний масив А, кшьмсть елемен^в якого задана користувачем. Побудувати масив В, кожний елемент якого обчислюеться за формулою-де B=Amax- A, де Amax - максимальний елемент масиву А. Надрукувати вхщний та вихщний масиви.
Скласти блок-схему алгоритму та реалiзувати цей алгоритм у виглядi програмного коду. Дотриматись стандарту оформлення коду, при створены програми.
Приклад завдання 4 рiвня
Дано три масива. Перший та другий масиви - заповнити значеннями вщ -30 до +30, за допомогою генератора випадкових чисел. Елементами третього масиву е суми вщповщних елемен^в перших двох масивiв. (Наприклад: елемент з шдексом нуль третього масиву мктить суму нульових осередюв першого i другого масивiв i так дал^.
Упорядкувати елементи третього масиву двома способами. Пояснити який споаб краще застосовувати i пояснити чому. Знайти середне арифметичне елеметчв третього масиву, максимальне значення i м^мальне значення, яю вш збер^ае.
Виконати декомпози^ю завдання. Скласти блок-схему алгоритму та реалiзувати цей алгоритм у виглядi програмного коду, з застосуванням функцш. Дотриматись стандарту оформлення коду, при створены програмного коду.
Приклад завдання 5 рiвня
В однови/^рному мaсивi обчислити юльюсть елеметчв у найдовшiй сер". Серiя — це послiдовнiсть однакових елеметчв, розташованих поряд. Також визначити юльюсть таких серiй. Створити новий масив, елементи якого е елементи першого масиву без наявностi таких серж.
Створити блок-схему алгоритму цього завдання, застосовуючи декомпозищю завдання. Реалiзувати цей алгоритм у виглядi програмного коду, використовуючи функц"',прототипи яких будуть розмщены в ^-файлах, а реалiзацiя - в .cpp-файлах.
Приклад завдання 6 рiвня
У населеному пункт прокладають телефонний зв'язок. N будинкiв розташоваш уздовж прямо! дороги з одые' сторони на рiвних вiдстанях,. Зазначено, сюльки телефонних апаратiв треба встановити в кожному будинку. Кожен телефон мае бути з'еднаний з АТС окремим кабелем. Визначити, в якому будинку необхщно встановити АТС, щоб сумарна довжина кабелiв була м^мальною.
Скласти блок-схему алгоритму цього прикладу, застосовуючи декомпози^ю завдання. Реалiзувати цей алгоритм у виглядi програмного коду, використовуючи функц"',прототипи яких будуть розмЩены в ^-файлах, а реалiзацiя - в .cpp-файлах.
Кожен рiвень оцшюеться кiлькiстю балiв, якi приведенi у таблиц 1.
Таблиця 1
Оцшювання рiвня знань бакалаврiв комп'ютерних наук за модифшованою таксономieю Блума
Номер рiвня PiBHi модифтовано'| таксоном" Блума Бали
6 PiBeHb створення Creating 95-100
5 PiBeHb оцЫювання Evaluating 85-95
4 PiBeHb Аналiзування (Analysing ) 75-85
3 PiBeHb застосування (Applying) 70-75
2 PiBeHb усвщомлення (Understanding) 65-70
1 Piвeнь пригадування (Remembering) 60-65
Майбутнш бакалавр може вибирати i виконувати завдання вщповщно до вибраного рiвня його знань. Це спонукае його до саморозвитку, формування стилю навчання. На цьому етат вЫ завжди може тдвищити свiй професiйний рiвень, повернутися для вiдпрацювання бiльш складного завдання або закртити складнi моменти в розв'язанн завдань нижчих рiвнiв i т.п.
Контрольно-оцнювальний блок. На цьому етат здмснюеться контроль рiвня професiйноí пiдготовки майбутнього бакалавра на певному етат його розвитку. Для цього застосовуються загальноприйнят'1 форми: фронтальне опитування, тестування (електронне), залiк, екзамен, проект.
У процеа реалiзацií авторсько'' моделi у бакалаврiв комп'ютерних наук формуються професiйнi компетентностi, що у подальшому дасть можливiсть майбутньому випускнику вищого закладу освiти бути конкуретноспроможним на 1Т-ринку працi
ОБГОВОРЕННЯ
В процеа формування професшно''' компетентности майбутнiх бакалаврiв комп'ютерних наук дуже важливо оцшювати рiвень знань не ттьки в кiнцi курсу (кпит, залiки лабораторних робiт), але протягом курсу навчально'' дисциплiни. Оцiнювання рiвня знань студентами-програмiстами можливо за допомогою таксоном" Блума, яка мiстить 6 рiвнiв складностi. Кожне практичне завдання буде вщповщати своему рiвню з визначеною юльюстю балiв (див. табл. 1). Критерп оцiнювання практичного завдання прописуються для кожно'' теми за таксономiею Блума. Таким чином, використовуючи рiвнi таксоном" Блума, ми можемо вщслщковувати рiвень знань майбутнiх бакалаврiв комп'ютерних наук протягом всього навчального курсу.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Стрiмкий розвиток цифрового простору Укра'ни потребуе компетентних випускникiв для тдтримки цього процесу. Бакалавр комп'ютерних наук зi сформованими професiйними компетентностями е конкуретноспроможним на ринку прац Укра'ни. Завдання, якi можуть виконати таю фахiвцi задовольнятимуть значнi потреби в рiзних сферах людсько'' дiяльностi, а саме: екологiя, економiка, медицина, освп^а, промисловiсть, сiльське господарство.
Запропонована модель дае можливкть застосовувати сучасн ефективнi технолог" для формування професшних компетентностей бакалаврiв комп'ютерних наук, програмування для яких е ключовою складовою.
Подальшого дослiдження потребуе обГрунтування розробки завдань шести рiвнiв складностi з використанням таксоном" Блума.
Список використаних джерел
1. Анщенко О.В., Яковець Н.1. Сучаснi педагогiчнi технолог": поабник.Ыжин: Вид-во 1ЩПУ iм. М. Гоголя, 2005. 63 с.
2. Биков В.Ю. Модел'1 органiзацiйних систем в'дкрито)'осв'ти : моногрaфiя. Ки'в: Атта, 2009. 684 с.
3. Вакалюк Т. А. Огляд web-орiентовaних компiляторiв, що доцiльно використовувати у навчанн бaкaлaврiв iнформaтики. Науковий в'!сник Ужгородського ушверситету. Серiя: «Педагог/'ка. Со^альна робота»: зб.наук. пр. / Ред.кол. : Козубовська 1.В. (гол.ред.) та ш., 2 (1 (42)). С. 33-37. 1^1.: http://eprints.zu.edu.ua/28662/
4. Вакалюк Т. А.Структурно-функцюнальна модель хмаро орiентовaного навчального середовища для тдготовки бaкaлaврiв iнформaтики. lнформацiйнi технологи/' засоби навчання, 2016. Випуск 3 (59). С. 51-61.
5. Сдиний цифровий npocTip: мкце i роль УкраУни. URL: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/90003457
6. Зубик Л. Модель формування профеайних компетентностей майбутых IТ-фахiвцiв у процеа вивчення фахових дисциплiн. Науковий eicHUK Микола'1'вського на^онального yHieepcumemy ÍMeHÍ В. О. Сухомлинського. Серiя : Педагог'чш науки. 2016. № 1. С. 83-89. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2016_1_18.
7. Ковалюк Т.В., Паачник В.В., Кунанець Н. Е. Моделювання розвитку вищо'| освiти на базi компетентысного пщходу та особистiсно орieнтованих освiтнiх траекторй lнформацiйнi технологи'iзасоби навчання, 2017. Том 61, №5
8. Кухаренко В.М. Березенська С.М., К.Л. Бугайчук, Н.Ю. Олмник, Т.О. Олшник, О.В. Рибалко, Н.Г. Сиротенко, А.Л. Столяревська. Теорiя та практика змшаного навчання : монографiя / за ред. В.М. Кухаренка - Харюв: «Мкькдрук», НТУ «ХПI», 2016. 284 с.
9. Кухаренко В.М. Про систему дистанцмного навчання у вщкритому дистанцшному курсi . lнформацiйнi технологи' в освiтi, 2012. Випуск 11. С. 32-42.
10. Литвинова С.Г. Вiртуальний клас для оргаызацп шдивщуального навчання учнiв. lнформацiйнi технологи' в осв'т'!, 2011. Випуск № 2 (10). С. 230-233.
11. Литвинова С.Г. Вiртуальний клас як комп'ютерно орiентоване навчальне середовище вчителя загальноосвiтнього навчального закладу. lнформацiйнi технологи' i засоби навчання, 2011. № 2 (22).
12. Литвинова С. Г. Облачно ориентированная учебная среда школы: от кабинета до виртуальных методических предметных объединений учителей. Образовательные технологии и общество, 2014. №1(17). С. 457-468.
13. Литвинова С. Г. Формування On-line навчального середовища в загальноосвп>лх навчальних закладах. Комп'ютер у школi та ам'Ï, 2010. № 8. С. 25-26.
14. Литвинова С.Г. Методика проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього навчального закладу на рiвнi керiвника. Комп'ютер у школ'1 та ам')', 2015. № 2 (122). С. 5-11.
15. Поняття «модели» та «моделювання». URL: https://buklib.net/books/24846/.
16. Проскура С. Л. Застосування Ытелект-карт для тдвищення якосп та ефективност навчання студенев курсу програмування вищих навчальних закладiв. Актуальн питання природничо-математичноÏосвти, 2017. №9
17. Проскура С.Л., Литвинова С.Г. Огляд компетентностей майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук. Звтна конферен^я 11ТЗО 03.27.2018.
18. Проскура С. Л., Литвинова С. Г. Пщготовка фахiвцiв з Ыформацшних технологш у закладах вищо'| освти: стан, проблеми i перспективи. lнформацiйнi технологи' в осв'т'!, 2018. Том 2. № 35. С. 72-88. URL: http://ite.kspu.edu/issue_35/p-72-88.
19. Проскура С. Л., Литвинова С. Г. Формування професшно'! компетентности майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук. Ф'!зико-математична освта. 2019. Випуск 2(20). С. 137-147.
20. Стандарт вищо'| освти Украши першого рiвня, стутнь бакалавр, галузь знань 12 1нформацшы технологи, спещальность 122 Комп'ютерн науки. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/12/122-kompyuterni-nauki-bakalavr.pdf
21. Стрюк К. М. шляхи формування профеайно'| компетентности майбутнiх молодших спецiалiстiв iз комп'ютерно'| iнженерi,i. Серiя 5. Педагогiчнi науки:реалп та перспективи.2018. Випуск 63. С.173-177.
22. Тору 1шоа, Вщжая Кумара М. С. / переклад з англ. 1щенка А. , Насика О. /. В'дкрита осв'!та:колективний розвиток осв'ти через в'дкритi технологи, в1'дкритий контент i вiдкрите навчання. К.: Наука, 2009- 256с. URL: http://library.nlu.edu.ua/P0LN_TEXT/KNIGI_2009_2/vidkryta_osvita_2009.pdf
23. Фщула М.М. Педагог/'ка: поабник. Кж'в: Видавничий центр «Академiя». 2002. URL: https://studfiles.net/preview/5512545/
24. Digital Agenda for Europe. URL: https://www.dccae.gov.ie/en-ie/communications/topics/Digital-Agenda-for-Europe/Pages/default.aspx
25. ISA2 - Interoperability solutions for public administrations, businesses and citizens URL: https://ec.europa.eu/isa2/home_en
26. Svitlana L. Proskura, Svitlana G. Lytvynova. Organization of independent studying of future bachelors in computer science within higher education institutions of Ukraine. ICTERI 2018:14th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications, Part II: 3d International Workshop on Professional Retraining and Life-Long Learning, using ICT: Person-oriented Approach (3L-Person 2018), 2018. Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018. Р. 348-358
27. The single digital gateway. https://ec.europa.eu/growth/single-market/single-digital-gateway_en
References
1. Anishchenko O.V., Yakovets N.I.(2005). Modern pedagogical technologies:a guide. Nizhyn. ISPP them. M. Gogol [in Ukraine].
2. Bykov V.Yu. (2009). Models of Organizational Systems of Open Education:Monograph.Kyiv: Atika [in Ukraine].
3. Vakaliuk Т. А. (2018). Review of web-oriented compiler that should be used in undergraduate informatics. Uzhgorod University Scientific Bulletin. Series: Pedagogy. Social Work : Collected Science. ave. / editorial : Kozubovskaya IV (Chief Editor) and others , 2 (1 (42)), 33-37. URL: http://eprints.zu.edu.ua/28662/ [in Ukraine].
4. Vakaliuk Т.А.(2018) Structural and functional model of cloud oriented learning environment for bachelors of informatics training. Information Technologies and Learning Tools, 3 (59), 51-61. [in Ukraine].
5. Digital Single Market. http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/90003457
6. Zubyk L. (2016). Model of formation professional competence of it specialists during the studying of professional disciplines. Scientific Bulletin of Mykolayiv National University named after VO Sukhomlinsky. Series: Pedagogical Sciences, 1,83-89. [in Ukraine]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2016_1_18.
7. Kovaliuk T.V. & Pasichnyk V.V. & Kunanets N.E.(2018). Modelling of higher education development based on competence approach and personal oriented educational trajectories. Information Technologies and Learning Tools, 2017, 61, №5 [in Ukraine].
8. Kukharenko V.M. & Berezenskaya S.M. & Buhaichuk K.L. & Oliynyk T.O. & Oliynyk N.Yu. & Rybalko O.V. & Sirotenko N.G. & Stoliarevskaya A.L. Blended Learning Theory and Practice. (2016): monograph / ed. V.M. Kukharenko - Kharkiv,NTU «HPI» 284 p. [in Ukraine].
9. Kukharenko V.M. (2012). About the system of distance learning in the open distance course. Information technology in education , 11, 32-42. [in Ukraine].
10. Lytvynova S.G. (2011). A virtual classroom for organizing individual student learning. Information technology in education. Information technology in education ,2011, 2 (10), 230-233. [in Ukraine].
11. Lytvynova S.G. (2011). Virtual class as a computer-based learning environment for a teacher of a comprehensive educational institution Information. Information Technologies and Learning Tools, 2(22). [in Ukraine].
12. Lytvynova S.G. (2014). Cloud-focused school environment: from the office to the virtual methodological subject associations of teachers. Educational technologies and society, 17 (1),457-468. [in Ukraine].
13. Lytvynova S.G. (2010). Formation of the Online Learning Environment in Comprehensive Schools Computer at School and Family, №8, 25-26. [in Ukraine].
14. Terms "models" and "modeling". URL: https://buklib.net/books/24846/.
15. Lytvynova S.G. (2015). Methods of designing a cloud-oriented educational environment of a general educational institution at the manager level. Computer at school and family. 2 (122). 5-11. [in Ukraine].
16. Proskura S.L(2017). Application intellect-cards for improving quality and efficiency of teaching students programming courses of higher education institutions. Topical issues of natural and mathematical education, 1(9), 129-137 [in Ukraine].
17. Proskura S.L., Lytvynova S.G. (2018). Information technologies specialists training in higher education institutions of Ukraine: general state, problems and perspectives. Information technology in education, 35, 72-88. URL: http://ite.kspu.edu/issue_35/p-72-88 [in Ukraine].
18. Proskura S.L., Lytvynova S.G. (2019). Future bachelors of computer sciences professional competency formation. Physical&Mathematical Education. 2(20). C. 137-147 [in Ukraine].
19. Ukrainian higher education standard. Level one, bachelor's degree, branch of knowledge 12 Information Technologies, specialty 122 Computer Sciences. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/12/122-kompyuterni-nauki-bakalavr.pdf
20. StryukK. M. (2018). The ways offorming professional competence of thefuture junior specialists in computer engineering. Series 5. Pedagogical sciences: realities and perspectives, 6, C.173-177 [in Ukraine].
21. Proskura S.L., Lytvynova S.G. (2018). Future bachelors of computer sciences competencies review. Reporting conference IITZO 03.27.2018 [in Ukraine].
22. Toru IIyoshi, Vijaya Kumara MS(2009) / translated from English. Ishchenko A., Nasik O. / Open Education: Collective development of education through open technologies, open content and open learning. K .: Science p. - 256 c. URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2009_2/vidkryta_osvita_2009.pdf
23. Fitsula M.M. Pedagogy. Manual. Kiev. Academy Publishing Center 2002 URL: https://studfiles.net/preview/5512545/
24. Digital Agenda for Europe. URL: https://www.dccae.gov.ie/en-ie/communications/topics/Digital-Agenda-for-Europe/Pages/default.aspx
25. ISA2 - Interoperability solutions for public administrations, businesses and citizens URL: https://ec.europa.eu/isa2/home_en
26. Svitlana L. Proskura, Svitlana G. Lytvynova. Organization of independent studying of future bachelors in computer science within higher education institutions of Ukraine. ICTERI 2018:14th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications, Part II: 3d International Workshop on Professional Retraining and Life-Long Learning, using ICT: Person-oriented Approach (3L-Person 2018), 2018. Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018. P. 348-358 [in Ukraine].
27. The single digital gateway. https://ec.europa.eu/growth/single-market/single-digital-gateway_en
THE MODEL OF PROFESSIONAL COMPETENCY FORMATION FOR FUTURE BACHELORS OF COMPUTER SCIENCES
S.L. Proskura
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Ukraine
Abstract.
Problem formation. The issue of developing students' competences in programming languages is relevant for all higher education institutions, since Ukraine's digital space development requires a large number of specialists to digitize those analogue systems the development and support of which obviously appears unprofitable and inefficient. Moreover, Ukrainian economy needs to develop the latest software to ensure progress of all sectors of economy, education, medicine and agriculture. It is the digitization of processes and objects that underpins the functioning and development of many systems, spheres, organizations, industries and economies. (Topy liuoci& Bidrnaa KyMapa,2009).
Materials and methods. Ukraine's digital development trends are in line with European documents such as Digital Agenda for Europe, Digital Single Market, EU Interoperability Solutions for European Public Administrations, e-CODEX projects, e-Invoicing, and Single Digital Gateway initiatives. Thus the matter of training highly qualified experts becomes more relevant in the process of digitalization issues implementation in Ukraine. Dissertation research methods, as well as methodological, pedagogical and scientific literature analysis were used within the scope of this article; the process of future bachelors of computer science preparing using WEB-oriented technologies was modeled.
Research results The model proposed makes it possible to use modern effective technologies to shape the professional competencies of bachelors of computer science, for who programming is a key competence. Further research is needed to substantiate the development of six-level tasks using the Bloom taxonomy.
Conclusions. The rapid way of Ukraine's digital space development requires competent graduates to support this process. A Bachelor of Computer Science with established professional competencies appears to be competitive in the Ukrainian labor market. The tasks that such specialists can fulfill will meet considerable needs in various fields of human activity, namely: ecology, economics, medicine, education, industry, agriculture.
Key words: Bachelor of Computer Science, Programming, Professional Competency Modeling, the Bloom Taxonomy.
