CC BY
24
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Павлова Н.С., Войтович 1.С. Самоо^нювання сформованостi методичноf компетентност'1 майбутшх y4umenie '¡нформатики: анал'в проблеми досл'дження. Ф'вико-математична осв'та. 2019. Випуск 4(22). С. 108-115.
Pavlova N., Voitovych I. Self-assessment of the formation of methodical competence of future computer science teachers: research problem analysis. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 4(22). Р. 108-115.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-017 УДК 378.016:[373.011.3-051:004]
H.С. Павлова
Р'!вненський державний гумаштарний yHieep^mem, Украша
n ataliia. pavlova@rsh u. edu.ua
I.С. Войтович
Р'!вненський державний гумаштарний yнiверситет, Украша
ihor. voitovych @rshu.edu. ua ORCID: 0000-0003-2813-5225
САМООЦ1НЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТ1 МЕТОДИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ:
АНАЛ1З ПРОБЛЕМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
АНОТАЦ1Я
У статт/' обфунтовано необх!днсть п/'двищення якост1 методичноТ подготовки вчителв ¡нформатики, розкрито зм1ст поняття «методична компетентнсть майбутнього вчителя ¡нформатики», наведено результати самооцнювання студенте сформованост1 методичноТкомпетентности
Формулювання проблеми. Упровадження новоТ парадигми освти, динамит перетворення в ¡нформатиц як фундаментальна науц /' як шкльному предмет/' вимагають компетентних учителю ¡нформатики, як/' готов': конструювати /' реал'зовувати власну методичну систему вивчення шкльного курсу ¡нформатики. З огляду на це необх1дно вносити корективи до осв'тнЫ програм пдготовки вчител'ю, удосконалювати процеси формування Тх фахових компетентностей.
Матерюли / методи: теоретичн1 (анал1з, порвняння, узагальнення, систематизащя науково-методичних джерел) та емпричн (анкетування студент/в, спостереження та анал'з результата).
Результати. Вивчення науково-методичних джерел показало, що на етат здобуття вищоТ освти вдбуваеться формування у студента методичноТ компетентности та ТТ первинне функцонування, а псля завершення навчання у ЗВО, у процес': профеййно'Т д 'яльност '! вчителя - подальший розвиток компетентности Методична компетентнсть майбутнього вчителя ¡нформатики е динамичною ¡нтегрованою профеайно-особист1сною характеристикою особистост'1, що поеднуе знання /' умння, досвд вир1шення навчально-методичних завдань з урахуванням особливостей учн'ю та специф1ки предмету, профеайно значущ1 особист'ют якост¡, сприяе усп1шн1й методичнй дяльност/' у ЗЗСО.
Висновки. Формування методичноТ компетентности - процес цлеспрямованого включення майбутнього вчителя ¡нформатики у методичну д'яльн'ють пд час навчання у ЗВО, що забезпечуе мотивац!йно-ц!нн!сне ставлення до даноТ д1яльност1, готовн1сть до орган1зацИ' навчально-пзнавальноТ дяльност/' учн1в на уроках ¡нформатики; оволодння сучасними технологами, анал1з та корекцю результата власноТметодичноТд1яльност1, опрацювання досвду ¡нших учителю.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: методична компетентность, майбyтнiй учитель, информатика.
ВСТУП
Постановка проблеми. Упровадження ново! парадигми освти у заклади загально! середньо! освiти потребуе компетентних учителiв, здатних модершзувати освт-лй процес з урахуванням суспiльно-економiчного, технолопчного i социально-культурного рiвня розвитку сусптьства. З шшо! сторони, змши у системi шктьно! освти, ям вщображеы в чинних нормативних документах, динамiчнi перетворення в Ыформатиц як фундаментальна науц i як шктьному предмет^ вщповщне коригування навчальних програм для основно! та старшо! школи потребують квалiфiкованих учтешв шформатики, ям готовi конструювати i реалiзовувати власну методичну систему вивчення шктьного курсу шформатики (ШК1), розвивати професшну майстерысть, усвщомлено впроваджувати шновацп, адаптуватися до динамiчних змн
На думку М. В. Касперко, методичний потенщал майбутнього вчителя, що сформований у ЗВО у виглядi методично! компетентности «вщноситься до сфери можливого i його необхщно формувати як невичерпний ресурс i розглядати як цшысть, яка подаеться у виглядi кадрового катталу» (Касперко, 2012). Основою формування у здобувачiв вищо! освти
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
методично! компетентности е íхнi профеайы знання, цiннiснi установки, професiйно значимi особистiснi якостi, набутий досвiд педагопчно'( дiяльностi з використання iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй (1КТ).
О. В. Лебедева обГрунтувала необхiднiсть розвитку у майбутнього вчителя методично' компетентности звернувши увагу на основы недолти в методичних умшнях, якi проявляються в практичнiй дiяльностi (Лебедева, 2007). Серед таких недолив: невмiння видiлити i сформулювати цЫ окремих урокiв, роздiлiв ШК1; при пщготовц та аналiзi уроку придтення уваги дiяльностi вчителя, а не учыв; переважання «iнформацiйноí» моделi навчального процесу; недостатне обГрунтування логiки конструювання уроку, невизначенiсть в термiнологií; недостатнш рiвень дiагностичних знань i умшь учнiв та вчителя.
Т. А. Вакалюк звертае увагу, на невмшня студентiв застосовувати здобутi знання на практик, низький рiвень навчальних досягнень при вивченн психолого-педагогiчних дисциплiн (психологи, педагопки, методики навчання предмету) у порiвняннi зi спецiальними предметами, такими як дискретна математика, програмування, об'ектно-орiентоване програмування тощо (Вакалюк, 2013).
Актуальшсть дослiдження. За таких обставин педагопчы заклади вищо' освiти змушен вносити корективи до предметно' та методично' пщготовки вчителiв iнформатики, будувати освiтнiй процес у рамках лопки 'хньо' майбутньо'' професiйноí дiяльностi, удосконалювати процес формування у студентiв компетентностей (як загальних, так i фахових). Компетентысний пiдхiд створюе умови для пошуку, переосмислення та модернiзацií напрямiв формування у майбутнiх учителiв шформатики методичноí компетентностi, яка е одыею iз головних компонентiв професiйноí пщготовки педагогiв i мае набуватися при вивченн фундаментальних, психолого-педагогiчних й методичних дисциплш на усiх етапах здобуття вищоí освiти.
Метою написання статт е обГрунтування необхiдностi пiдвищення якост методичноí пiдготовки вчителiв iнформатики, розкриття змiсту поняття «методична компетентнiсть майбутнього вчителя шформатики», опрацювання результатiв самооцшювання студентiв щодо сформованостi методичноí компетентности.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Систему методичноí пiдготовки майбутнiх учителiв, формування i розвиток у них методичноí компетентности як складовоí професiйноí компетентностi дослщжували вгтчизняы та зарубiжнi науковцi, серед яких, I. А. Акуленко, О. Б. Б^ич, Н. А. Глузман, Н. Б. Грицай, В. Ф. Заболотний, О. Л. Зубкова, О. М. 1гна, Л. В. Коваль, I. В. Коробова, А. I. Кузьминський, Н. В. Кузьмша, А. М. Кух, О. В. Лебедева, I. £. Малова, Т. С. Мамонтова, О. I. Матяш, Н. А. Мислщька, А. М. Мормуль, В. Г. Моторша, Л. М. Рибалко О. М. Семерня, С. О. Скворцова, Ю. П. Шапран В. Д. Шарко.
Фундаментальн основи методичноí системи професiйноí пщготовки майбул-лх учителiв шформатики заклали
A. П. £ршов, М. I. Жалдак, М. П. Лапчик, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський. Вагомий внесок у вдосконалення процесу пщготовки у ЗВО вчт^в шформатики внесли В. Ю. Биков, Л. I. Бтоусова, Т. Г. Крамаренко, С. А. Раков, З. С. Сейдаметова, С. О. Семертов, £. М. Смiрнова-Трибульська, О. М. Стрш, I. О. Теплицький, Ю. В. Триус та ш. Окремi питання компетентысно орiентованоí методичноí пщготовки вчителiв iнформатики дослiджували О. В. Барна, Л. В. Брескша, Т. А. Вакалюк, В. П. Вембер, А. М. Гуржй О. Г. Кузьмшська, В. В. Лапшський, I. В. Левченко, Г. В. Монастирна, С. М. Овчаров, К. П. Осадча, М. В. Рафальська, Я. Б. Стора, Т. В. Тихонова, М. А. Умрик, О. Ю. Усата, В. В. Черних,
B. В. Шовкун та ш.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
В якост основних методiв дослiдження проблеми оцiнювання сформованостi методичноí компетентностi майбутнiх учителiв iнформатики у реальному освiтньому процесi використовувалися:
- теоретичн (аналiз, порiвняння, систематизацiя та узагальнення) методи роботи з нормативними документами, науковими та методичними працями з проблеми дослщження;
- емтричы методи (анкетування здобувачiв вищоí освiти, спостереження за навчально-методичною дiяльнiстю студенев та аналiз здобутих результатiв).
Анкетування е одним iз основних масових методiв дослiдження, що використовуеться на констатувальному етапi наукового дослiдження. Воно мае основну перевагу: опитування максимально формалiзуеться й таким чином забезпечуеться достатня ктьккть даних та (х автоматизоване опрацювання; анкетування забирае часу менше, ыж iнтерв'ю, не потребуе залучення великоí кiлькостi ос^б, як його здiйснюють, анкети можна розробити з використанням сучасних шформацшно-аналтичних систем; витримуеться вимога аноымносп вiдповiдей, що пщвищуе (хню достовiрнiсть.
При розробленн анкет ми дотримувалися таких пiдходiв:
- змiст запитань повинен вщповщати завданням дослiдження;
- форма запитань мае вщповщати моделi передбачуваного респондента;
- запитання повинн бути короткими, зрозумтими, доступними для респондентiв;
- запитання бажано складати так, щоб результати були придатними для автоматизованого подання та опрацювання;
- запитання варто об'еднувати у групи (смисловi блоки), забезпечуючи послщовысть i логiчнiсть (х опрацювання.
При формуваннi вибiрки для анкетного опитування за основу взято заклад вищоí освти в якому проводиться
опитування, так звана генеральна сукупысть. Для отримання об'ективноí шформацп треба опитати 2,5% в^д генеральноí сукупностi, тобто всiх здобувачiв вищоí освiти, якi навчаються за спе^альыстю Середня освiта (Iнформатика) та Середня освп^а (Математика) з додатковою спецiалiзацiею Iнформатика. Однак, проблему формування методичноí компетентностi доцiльно вивчати на 3-4 курсах, осктьки вони вже вивчали низку психолого-педагопчних дисциплiн, ознайомилися хоча з б одним видом педагогiчноí практики та оволодти знаннями з методики навчання шформатики. На початковому етат нами розроблено анкету, у яшй ми звернули увагу на окремi аспекти самооцшювання сформованост методичноí
компетентности та з використанням яких ми опитали уах здобувачiв вищоí освiти, якi навчаються за видтеними вище спецiальностями у Рiвненському державному гуманiтарному унiверситетi (РДГУ) на 3-4 курсах.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Аналiтичний звiт за результатами опитування повинен базуватися на максимально дост^рних даних i давати вiдповiдi на вс питання, пропонувати рекомендацп до дм для вирiшення поставлених в дослщжены завдань: а) якi iз мотивацшно-цшысних ознак е найбiльш значущими для Вас пщ час власноí методичноí пiдготовки як майбутнього вчителя шформатики (оберiть кiлька вiдповiдей):
Значення Кмьшсть
сформульована мета професшного становлення; 71,4%
наявнiсть штересу до обрано! професп; 71,4%
бажання стати конкурентоздатним фахiвцем; 25%
схильнiсть до педагопчно! дiяльностi; 3,6%
б) що е складовими Вашого професiйного становлення як вчителя шформатики (оберпъ кiлька вiдповiдей):
Значення Ктьтсть
сформоваысть профеайно! компетентностi; 85,7%
володiння 1КТ на високому рiвнi; 67,9%
володiння мовами програмування; 64,3%
устшне навчання у закладi вищо! освiти; 14,3%
сформованiсть soft skills - навичок; 21,4%
володшня професiйно значущими особиспсними якостями 60,7%
в) що забезпечило Вашу ефективну методичну пщготовку як майбутнього вчителя шформатики (оберпъ ктька вщповщей]
Значення Кiлькiсть
усвiдомлення и значимости у професiйному становленнi 67,9%
сформованiсть профеайно! компетентностi 53,6%
готовнiсть переносити знання з шформатики в шшм сфери дiяльностi 64,3%
сформованiсть лише методично! компетентностi 3,6%
бажання поеднати знання з iнформатики та сумiжних предметiв 42,9%
г) укажiть, яка з поданих характеристик розкривае сутнкть Вашоí методичноí компетентностi як майбутнього вчителя шформатики (оберпъ двi вщповщО:
Значення Кмьшсть
результат теоретичноí та практичноí професiйноí пiдготовки 71,4%
поеднання педагогiчних знань та знань з предмету 71,4%
Грунтовн базовi знання з iнформатики як основы 35,7%
фундаментальн знання з шформатики 21,4%
д) укажггь Вашу готовнпсть до виконання профеайних функцм як вчителя шформатики вщображено на рис. 1:
# так, пщготовлений; 0 CKopiiue так, шж Hi;
CKopiiue Hi. ыжтак; 0 Hi, не пщготовлений
Рис. 1. Готовшсть студенлв до виконання професшних функцш як вчителя шформатики
ОБГОВОРЕННЯ
Неоднозначнiсть тлумачення таких понять як «компетентысть» та «профеайна компетентысть» у впчизняних та зарубiжних науково-методичних й психолого-педагопчних дослiдженнях спричиняють вiдсутнiсть единого загальноприйнятого розумшня методично! компетентностi. Перш за все, зауважимо, що зус^чаемо низку синонiмiчних
термов, наприклад, «дидактико-методична» (Л. В. Коваль, Т. Б. Руденко, В. Г. Моторша) «методолопчна» (М. В. Опачко), «професшно-методична» (О. М. 1гна, А. М. Кух, Т. С. Мамонтова), «предметно-методична» (В. Г. Моторша), «шформацмно-методична» (I. В. Коробова, О. В. Романова), «науково-методична» i «навчально-методична» (С. В. Толочко, Н. М. Рщей), «методико-математична» (Н. А. Глузман), «геометрично-методична» (О. I. Матяш). Разом з цим, проблема формування у майбутнього вчителя шформатики методично! компетентности не е остаточно розв'язаною, потребуе подальших науково-педагогiчних дослiджень на теоретичному та практичному рiвнях.
Оскiльки компетентысть визначають як ступiнь оволодiння деякою дiяльнiстю, низка вчених, серед яких, I. А. Акулено та О. I. Матяш, дослщжуючи систему методично!' тдготовки вчителя, розмежовують поняття «методична компетентшсть вчителя» i «методична компетентшсть майбутнього вчителя» та зосереджують увагу на рiзних характеристичних властивостях. Компетентысть е динамiчною якiстю особистостi i тому на етат здобуття вищо! освти вiдбуваеться формування у майбутнього вчителя методично! компетентности та ÏÏ первинне функцюнування наприклад, пiд час проходження педагопчних практик студент виконуе професшы обов'язки вчителя iнформатики та виршуе завдання методичного спрямування. Пiсля завершення навчання у ЗВО, у процес подальшо!' активноÏ цiлеспрямованоÏ професiйноÏ дiяльностi, збагачення власного методичного досвiду, неперервноÏ самоосвiти та самовдосконалення спостерiгаемо розвиток у вчителя ранше сформованоÏ методичноÏ компетентностi та оволодiння нею на новому рiвнi. Зокрема, I. А. Акуленко висловлюе думку про те, що процес набуття майбутнiм вчителем методичноÏ компетентностi е складним, довготривалим та поетапним, осктьки впродовж професшного становлення фахiвця, тобто вiд навчання у ЗВО до д^чого вчителя у ЗЗСО мктить наступнi фази:
- початкове становлення (накопичення новоутворень у компонентах методичноÏ компетентностi);
- формування (керований з боку викладача процес формування новоутворень у кожному iз компонент методичноÏ компетентностi);
- первинне функцюнування (усвщомлене, цiлеспрямоване накопичення з боку студента суб'ектного досвщу тзнавальних вiдношень, практичних навичок, емоцй цiнностей поведiнкових компонентiв)
- розвиток (самоактуалiзований, самокерований, високо усвiдомлений з боку студента процес накопичення й коригування суб'ектного досвщу та новоутворень у кожному iз компонен^в методичноÏ компетентностi) (Акуленко, 2013).
ПодiбноÏ думки дотримуеться О. М. Семерня i вщзначае, що «молодий фахiвець не здатний профеайно дiяти одразу тсля отримання диплома бакалавра-учителя», обфунтовуючи таку пози^ю тим, що майбутнiй вчитель «отримав набагато бiльше теоретичних знань з нормативних i варiативних дисциплш, практичнi й експериментальнi види знань значно меншою мiрою (у ктькосп навчального навантаження годин) стандартизовано в навчальних планах i програмах з нормативних дисциплш» (Семерня, 2017). Розв'язання цiеÏ проблеми вчена вбачае у встановленн яккного взаемозв'язку мiж теорiею та практикою, доцiльному виборi навчально-методичних завдань, оргаызацшних форм, методiв i засобiв навчання.
При цьому на формування методичноÏ компетентностi впливае низка чиннимв, серед яких сучаснi вимоги сусптьства до особистост вчителя, тенденцп розвитку освiтньоÏ галузi, динамiчнi темпи розвитку шформатики як фундаментальноÏ науки i вщповщне оновлення змiсту навчальних програм ШК! та Ïх варiативнiсть в основнш i старшiй школi, штегра^я теорп та практики з обфунтованим використанням IКТ.
Проаналiзуемо окремi фунтовы дослiдження представленоÏ проблеми представниками рiзних освiтнiх галузей, зокрема, змiст поняття «методична компетентысть майбутнього вчителя» у науково-методичних та психолого-педагогiчних дослщженнях представлено як:
- готовнiсть студента «на основi його методичноÏ (теоретичноÏ i практичноÏ) пiдготовки самостiйно i достатньо ефективно розв'язувати професшно-методичы задачу якi сформульованi ним самостiйно чи навчально-методичною ситуацiею освiтнього процесу в умовах невизначеност i непередбачуваностi» (Касперко, 2012);
- очтуваний результат методичноÏ пiдготовки, який включае методичну грамотнють, досвiд методичноÏ дiяльностi та методичн переконання; очiкуваний результат полягае у готовности i здатностi методично грамотно, творчо розв'язувати комплекс задач методичноÏ дiяльностi щодо формування предметноÏ компетентности учнiв, якi випливають iз цтей вивчення предмету в школi (Матяш, 2013);
- процес та результат оволодшня основами методичноÏ дiяльностi, специфiчним виявом якоÏ виступае предметно-методична компетентнють як iнтегративна якiсть особистостi фахiвця, яка виявляеться в методичнiй i предметнш орiентацiÏ студента (Моторiна, 2005);
- «знання в галузi дидактики, методики навчання дисциплши, умiння лопчно, обфунтовано конструювати навчальний процес для конкретноÏ дидактичноÏ ситуацп iз урахуванням психолопчних механiзмiв засвоення знань, умшь та способiв дiй»; «систему, що включае предметну, психолого-педагопчну, iнформацiйно-технологiчну, комунтативну i рефлексивну пiдготовку» (Заболотний, 2010);
- готовысть студента «до рiзних видiв методичноÏ дiяльностi (навчальноÏ, аналiтичноÏ, дослiдницькоÏ тощо), яка розглядаеться одночасно i як процес (поетапний) i як новий результат, який формуеться в кожен момент (вихщ на певний рiвень)» (Мислщька, 2018);
- «структурний компонент професiйноÏ компетентностi та штегративна характеристика особистостi вчителя, що включае знання i вмшня розробки, вибору та застосування вщповщних технолопй i методик вирiшення педагогiчних завдань навчання, виховання i розвитку учыв, усвщомлення !х як цiннiсних орiентирiв, а також володiння рефлексiею i здатшстю до вдосконалення власноÏ методичноÏ дiяльностi» (Масюкова, 2018);
- знання про методику навчання предмету, умшня лопчно, обфунтовано конструювати навчальний процес з даного предмету iз урахуванням психолопчних механiзмiв засвоення знань, умшь та способiв дш (Опачко, 2018).
Бтьш ширше тлумачення даного поняття наводить Ю. П. Шапран: методична компетентысть майбутнього вчителя бiологiÏ передбачае «володшня широким спектром форм, методiв, прийомiв, методик у процесi професiйноÏ дiяльностi та вмiння Ïх використовувати пщ час викладання природничо-наукових дисциплш; вмшня розробляти програми дiяльностi, методичы та дидактичнi матерiали; спроможнiсть вносити корективи в методи викладання дисциплш у залежносп вщ
ситуацп; здатшсть створювати власну методику викладання предмету, володшня прийомами утримання штересу до свое!' дисциплши» (Шапран, 2014).
Методичну компетентнiсть вчителя шформатики М. М. Абдуразаков ототожнюе i3 розгорнутою системою знань i умiнь з побудови освiтнього процесу з шктьного курсу iнформатики та дослщжуе ÏÏ як найважливiшу умову творчо! дiяльностi педагога, його особиспсного розвитку (Абдуразаков, 2007). На думку вченого, займаючи провiдне мiсце в розвитку готовност вчителя до профеайно!' дiяльностi, методична компетентнiсть iнтегруе спещально-науков^ психологiчнi та педагогiчнi знання i вмшня та мае прикладний характер.
Н. В. Морзе не використовуе в опиа системи методично! тдготовки майбутых учителiв iнформатики поняття «методична компетентысть», але для нашого дослщження цiнною е ïi думка про те, що «методична пщготовка забезпечуе формування методично! культури вчителя шформатики», тд якою вчена розумiе «рiвень пiдготовленостi вчителя до дiяльностi, засновано! на сформованостi загальних, спецiальних i конкретних методичних умшь», що спираються на знання i навички з математики, шформатики, фтософп, педагогiки, психологи, методики навчання шформатики i пов'язан з навчанням шформатики в школi та використанням в навчальному процеа сучасних 1КТ (Морзе, 2003).
О. Л. Зубков вважае, що методична компетентысть, проявляючись у двох видах дiяльностi вчителя, а саме науково-методичнiй та навчально-методичнiй, розвивае у нього здатысть розпiзнавати i виршувати методичнi завдання i проблеми, а перспективними напрямками ÏÏ удосконалення е розвиток методичного мислення, методично! культури, методично! творчост (Зубков, 2007).
Подiбну думку висв™юють С. В. Толочко та Н. М. Рщей, а саме: навчально-методична компетентысть передбачае достатый рiвень оволодiння конкретними прийомами, способами, технтою та засобами педагогiчно!, дiяльностi, що завжди пов'язана з методикою вивчення певно! навчально! дисциплiни, а науково-методична - е вищим утворенням та вiдображае виконання науково!, навчально-науково-шновацшно! роботи, наприклад, у процесi дослщницького навчання, пiд час органiзацi!, та проведены наукових дослщжень (Толочко & Рщей, 2017).
При формуваннi у студенев методично! компетентностi домiнуючим чинником е !'хы професiйно важливi особиспсы характеристики, якi впливають на устшысть навчання, сприяють ïхнiй самоактуалiзацiï та самореалiзацi!, як фахiвцiв. Вагомими для нашого дослщження е видiленi К. П. Осадчою прoфеciйнi та шдивщуальы якocтi особистостi:
- cфoрмoвaнicть фундаментальних методичних знань та вмшь !'х застосувати у прoфеciйнiй дiяльнocтi;
- умшня вирiшувaти педaгoгiчнi зaдaчi та завдання з методики навчання шформатики;
- засвоення стратепй впровадження та використання 1КТ в навчальному процеа;
- здатнкть до конструктивно-проектно! дiяльнocтi;
- вмiння мотивувати нaвчaльнo-пiзнaвaльну дiяльнicть;
- мoтивaцiя до неперервно! caмoocвiти i самовдосконалення, рефлекciя (Осадча, 2010).
БтьшМсть науковцiв розглядають методичну компетентысть майбутнього вчителя, спираючись на профеайы функцп вчителя, його методичну дiяльнiсть щодо вивчення певного навчального предмета та визначають ÏÏ змiст через структуру дiяльностi, складовими яко! е методичн знання (гносеологiчний компонент), методичн вмiння та практичний досвiд за фахом (праксеолопчний компонент), професiйно значуш^ особистiснi якостi (аксiологiчний компонент).
Ми дотримуемося дано! позици i методичну компетентысть майбутнього вчителя iнформатики розглядаемо як динамiчну iнтегровану професiйно-особистiсну характеристику особистосп, що поеднуе знання (психолого-педагопчы, методичнi, предметнi) та сформованi вщповщн умiння, досвiд вирiшення навчально-методичних завдань з урахуванням втових та шдивщуальних особливостей учнiв та специфiки предмету, профеайно значущ^ особистiснi якостi та сприяе усшшнш методичнiй дiяльностi у ЗЗСО, саморозвитку та самовдосконаленню.
Уточнимо, що методична пщготовка студентiв, як здобувають вищу освiту у РДГУ за напрямом 014. Середня освп^а (1нформатика) та 014 .Середня освп^а (Математика) з додатковою спецiалiзацiею 1нформатика спрямована на: поеднання предметних знань та практично! педагопчно! дiяльностi; проектування, конструювання й реалiзацiю процесу навчання з ШК1 на рiвнi сучасних вимог; устшне розв'язування навчально-методичних задач, що забезпечуе ефективне засвоення учнями змкту ШК1; використання програмних засобiв для опрацювання фахових вщомостей та комплексного !'х представлення у розроблених дидактичних матерiалах з ШК1; структурування навчального матерiалу з урахуванням обрано! стратеги навчання, рiвнiв засвоення учнями знань; усвщомлення перспектив особистiсного та профеайного розвитку в обрaнiй професп.
Цикл предметно-професшних дисциплiн передбачае здобуття фундаментальних, методологiчно значущих та iнвaрiaнтних знань з iнформaтики i методики навчання шформатики, оволодшня теоретичними рекомендащями щодо вирiшення навчально-методичних ситуaцiй, як у прaктичнiй дiяльностi реaлiзуються неоднаково, залежно вщ iндивiдуaльностi кожного вчителя, його досвщу, знань, умiнь, мотивацмно-цшысних потреб тощо.
Загалом, методична компетентысть майбутнього вчителя iнформaтики на основi компетентнiсного, дiяльнiсного, особистiсно-орiентовaного та шших пiдходiв до навчання:
- проявляеться у теоретичнiй та прaктичнiй готовност до якiсного, вiдповiдaльного й ефективного виконання методично! дiяльностi та професшних обов'язкiв вчителя iнформaтики. Це пщтверджено 71,4 % респондентами в ходi опитування;
- формуеться на основi тiсного поеднання знань з рiзних галузей наук (психологГ|, педaгогiки, шформатики, методики навчання шформатики) та досвщу !'х застосування при здiйсненнi рiзних видiв методично! дiяльностi, наприклад, розробляти власну методику, добирати педагопчно-доцтьне i виважене програмно-методичне забезпечення навчального процесу. Це пщтверджено 71,4 % респондентами в ходi опитування;
- вщображае здатысть використовувати знання з шформатики та !'х фундаментальну основу при побудовi навчальних вiдомостей зi шктьного курсу шформатики (наприклад, рiзноaспектний aнaлiз навчального мaтерiaлу, зокрема, понятiйний, лопчний i дидактичний; добiр навчального мaтерiaлу для моделювання дидактично! комунiкaцi!, мiж учнями). Це пiдтверджено 64,3 % респондентами в ходi опитування;
- використовуеться пщ час виршення стандартних та проблемних навчально-методичних завдань, пов'язаних з оргашзацею процесу вивчення учнями предмету, наприклад, монторинг, оцшювання i аналiз здобутих результатiв при вивченн конкретноÏ теми ШКI. Це пдтверджено 67,9 % респондентами в ходi опитування;
- функцiонуе як здатнсть дослiджувати, адаптувати, органiзовувати, спрямовувати й контролювати навчально-пiзнавальний, виховний i розвивальний аспекти освiтнього процесу на уроках шформатики. Це пщтверджено 85,7 % респондентами в ходi опитування;
- е вагомою складовою професiйноÏ компетентностi, що формуеться в процес прoфеciйнo-педaгoгiчнoÏ пiдгoтoвки студентiв. Це пдтверджено 53,6 % респондентами в ходi опитування;
- е системоутворюючим елементом, який об'еднуючи усi компоненти освiтнього процесу, демонструе обiзнанiсть з конкретних навчальних дисциплш та методики навчання шформатики. Це пщтверджено 64,3 % респондентами в ходi опитування;
- вщображае цтьовий орiентир у професiйно-орiентованiй системi методичноÏ пiдготовки студента за квалiфiкацiею «вчитель iнформатики». Це пщтверджено 71,4 % респондентами в ходi опитування.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Формування методичноÏ компетентности - процес цiлеспрямованого включення майбутнього вчителя шформатики в рiзнi види методичноÏ дiяльностi на усiх етапах навчання у ЗВО, що забезпечуе мотивацшно-цшнкне ставлення до даноÏ дiяльностi, готовнiсть до органiзацiÏ та ведення навчально-пiзнавальноÏ дiяльностi учнiв з використанням найбтьш доцiльних методiв, прийомiв i засобiв навчання на уроках шформатики; оволодшня методикою роботи з новими освiтнiми технологiя та Ïх обГрунтованого поеднання з традицiйним навчанням; аналiз та корекцiю результатiв власноÏ методичноÏ дiяльностi, опрацювання та систематизацiю досвщу методичноÏ дiяльностi iнших учителiв. Основою цього процесу е саморозвиток вчителя, який спонукае до професйного вдосконалення, особистiсноÏ самореалiзацiÏ у методичнiй дiяльностi та подальшiй неперервнiй освiтi.
Подальшл дослiдження спрямованi на вивчення методик формування у майбутнх вчителiв шформатики методичноÏ компетентностi з використанням сучасних технологш, розроблення критерпв сформованостi у здобувачiв освiти методичноÏ компетентностi й визначення ÏÏ рiвня при вивченн методики навчання iнформатики та проходженн педагогiчних практик.
Список використаних джерел
1. Абдуразаков М.М. Совершенствование содержания подготовки будущего учителя информатики в условиях информатизации образования: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02; 13.00.08 / МоскПГУ. Москва, 2007. 44 с.
2. Акуленко IA Особливост компетентнсно орiентованоÏ методичноÏ пщготовки майбутнього вчителя математики профiльноÏ школи. Hay^eiзаписки. Випуск 122. Серiя: Педагогiчнi науки. 2013. С. 58-66.
3. Вакалюк Т.А. Пдготовка майбутнх учителiв iнформатики до розвитку лопчного мислення старшокласникiв: теоретико-методологiчний аспект: монографiя. Житомир: ЖДУ iменi кФранка, 2013. 236 с.
4. Заболотний В.Ф. Дидактичн засади застосування мультимедiа у формуваннi методичноÏ компетентностi майбутнх учителiв фiзики: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / НПУ iменi М.П.Драгоманова. Кжв, 2010. 39 с.
5. Зубков А.Л. Развитие методической компетентности учителей в условиях модернизации общего образования: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / ЧГПУ. Екатеринбург, 2007. 23 с.
6. Касперко М.В. Формирование методической компетентности будущего учителя математики в условиях классического университета: монография. Гродно: ГрГУ, 2012. 115 с.
7. Лебедева О.В. Развитие методической компетентности учителя как средство повышения эффективности учебного процесса в общеобразовательной школе: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / НГУ имени Н.И. Лобачевского. Нижний Новгород, 2007. 24 с.
8. Масюкова Н.Г. Развитие методической компетентности учителя в процессе повышения квалификации с использованием дистанционных образовательных технологий: монография. Ставрополь: СКИРО ПК и ПРО, 2018. 216 с.
9. Матяш О.к Теоретико-методичн засади формування методичноÏ компетентности майбутнього вчителя математики до навчання учнв геометрп: монографiя. Вшниця: ТОВ «Нтан-ЛТД», 2013. 450 с.
10. Мислщька Н.А. Навчання фiзики на засадах пропедевтичного пщходу у формуванн методичноÏ компетентности майбутнього вчителя фiзики: дисерт. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / ВДПУ iменi М.Коцюбинського, НПУ iменi М.П. Драгоманова. Кив, 2018. 448 с.
11. Морзе Н.В. Система методично[ пщготовки майбутнх вчителiв шформатики в педагопчних унверситетах: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / НПУ iменi М.П. Драгоманова. Кжв, 2003. 39 с.
12. Моторша В.Г. Дидактичн i методичн засади професiйноÏ пщготовки майбутнх учт^в математики у вищих педагопчних навчальних закладах: автореф. д-ра ... пед. наук: 13.00.04 / ХНПУ iменi Г.С. Сковороди. Харкв, 2005. 47 с.
13. Опачко М.В. Теоретико-методичн засади пщготовки майбутнх учи^в фiзики з дидактичного менеджменту : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / НПУ iменi М.П. Драгоманова. Кив, 2018. 685 с.
14. Осадча К.П. Формування профеайно1 компетентности майбутнх учителiв шформатики у процес вивчення фахових дисциплш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / МДПУ iменi Б.Хмельницького. Мелтополь, 2009. 423 с.
15. Семерня О.М. Формування методичноÏ компетентности майбутнх учителiв фiзики в процесi практичних занять з методики навчання фiзики: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. 13.00.02 / НПУ iменi М.П. Драгоманова. Кшв, 2017. 40 с.
16. Толочко С.В., Рщей Н.М. Теоретичне обГрунтування необхiдностi формування науково-методичноÏ компетентности викладачiв у системi пiслядипломноÏ педаго^но! освiти. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. №8(16). С. 14-19. DOI: 10.15587/2519-4984.2017.108974
17. Шапран Ю.П. Теоретичнi i методичнi засади формування професiйноÏ компетентностi майбутнiх учи^в бiологiÏ. автореф . дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / НПУ iменi М.П. Драгоманова. Кив, 2014. 44 с.
References
1. Abdurazakov, M.M. (2007). Sovershenstvovanie soderzhanija podgotovki budushhego uchitelja informatiki v uslovijah informatizacii obrazovanija [Improving the content of the training of a future computer science teacher in the context of education informatization]. Extended abstract of Doctor's thesis. Moscow: MSPU [in Russian].
2. Akulenko, I.A. (2013). Osoblyvosti kompetentnisno oriientovanoi metodychnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia matematyky profilnoi shkoly [Features of competently oriented methodological training of future teacher of mathematics of profile school]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical Sciences, 122, 58-66 [in Ukraine].
3. Vakaliuk, T.A. (2013). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv informatyky do rozvytku lohichnoho myslennia starshoklasnykiv: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Preparation of future teachers of informatics for the development of logical thinking of high school students: theoretical and methodological aspect]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU imeni I.Franka [in Ukraine].
4. Zabolotnyi, V.F. (2010). Dydaktychni zasady zastosuvannia multymedia u formuvanni metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv fizyky [Didactic principles of multimedia application in forming methodological competence of future physics teachers]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiev: NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
5. Zubkov, A.L. (2007). Razvitie metodicheskoj kompetentnosti uchitelej v uslovijah modernizacii obshhego obrazovanija [Development of methodological competence of teachers in the context of modernization of general education]. Extended abstract of candidate's thesis. CSPU. Ekaterinburg [in Russian].
6. Kasperko, M.V. (2012). Formirovanie metodicheskoj kompetentnosti budushego uchitelya matematiki v usloviyah klassicheskogo universiteta [Formation of the methodological competence of a future mathematics teacher in a classical university]. Grodno: GrGU [in Russian].
7. Lebedeva, O.V. (2007). Razvitie metodicheskoj kompetentnosti uchitelya kak sredstvo povysheniya ehffektivnosti uchebnogo processa v obshheobrazovatel'noj shkole [The development of teacher's methodological competence as a means of increasing the effectiveness of the educational process in a comprehensive school]. Extended abstract of candidate's thesis. Nizhny Novgorod: NSU named after N.I. Lobachevsky [in Russian].
8. Masyukova, N.G. (2018). Razvitie metodicheskoj kompetentnosti uchitelya v processe povysheniya kvalifikacii s ispol'zovaniem distancionnyx obrazovatel'nyx texnologij [Development of teacher's methodological competence in the process of advanced training using distance learning technologies]. Stavropol': SKIRO PK i PRO [in Russian].
9. Matiash, O.I. (2013). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia matematyky do navchannia uchniv heometrii [Theoretical and methodological principles of forming the methodical competence of the future mathematics teacher for teaching geometry students]. Vinnytsia: Nilan-LTD [in Ukraine].
10. Myslitska, N.A. (2018). Navchannia fizyky na zasadakh propedevtychnoho pidkhodu u formuvanni metodychnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia fizyky [Teaching physics on the basis of a propaedeutical approach in forming the methodological competence of a future physics teacher]. Doctor's thesis. Kiev: VKPU named after M. Kotsyubyns'kyi, NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
11. Morze, N.V. (2003). Systema metodychnoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv informatyky v pedahohichnykh universytetakh [System of methodological training of future teachers of informatics in pedagogical universities]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiev: NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
12. Motorina, V.H. (2005). Dydaktychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv matematyky u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Didactic and methodical foundations of professional training of future mathematics teachers in higher pedagogical institutions]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv: KhNPU named after GS Frying pans [in Ukraine].
13. Opachko, M.V. (2018). Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizyky z dydaktychnoho menedzhmentu [Theoretical and methodological bases of preparation of future teachers of physics in didactic management]. Doctor's thesis. Kiev: NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
14. Osadcha, K.P. (2009). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv informatyky u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Formation of professional competence of future teachers of computer science in the process of study of professional disciplines]. Candidate's thesis. Melitopol: MSPU named after B. Khmelnitsky [in Ukraine].
15. Semernia, O.M. (2017). Formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv fizyky v protsesi praktychnykh zaniat z metodyky navchannia fizyky [Formation of methodological competence of future physics teachers in the process of practical training in the methods of teaching physics]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiev: NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
16. Tolochko, S.V. & Ridei N.M. (2017). Teoretychne obgruntuvannia neobkhidnosti formuvannia naukovo-metodychnoi kompetentnosti vykladachiv u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Theoretical substantiation of necessity of formation of scientific and methodological competence of teachers in the system of postgraduate pedagogical education]. ScienceRise: Pedagogical Education, №8(16), 14-19. DOI: 10.15587/2519-4984.2017.108974 [in Ukraine].
17. Shapran, Yu.P. (2014). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii [Theoretical and methodological principles of formation of professional competence of future biology teachers]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kiev: NPU named after M.P. Drahomanov [in Ukraine].
SELF-ASSESSMENT OF THE FORMATION OF METHODICAL COMPETENCE OF FUTURE COMPUTER SCIENCE TEACHERS:
RESEARCH PROBLEM ANALYSIS N. S. Pavlova, I. S. Voitovych
Rivne state university of humanities, Ukraine Abstract. The article substantiates the need to improve the quality of methodological training of computer science teachers, describes the meaning of the concept «methodical competence of future computer science teachers», presents the results of students' self-assessment of the formation of methodological competence.
Problem formulation. Implementation of a new education paradigm, dynamic transformations in informatics as fundamental science and as school subject require competent computer science teachers, who are ready to design and implement their own methodological system of studying the school course of computer science. According to this, it is necessary to make adjustments to the teacher training programs, improve the processes of formation of their professional competences.
Materials and methods: theoretical (analysis, comparison, generalization, systematization of scientific and methodological sources) and empirical (student questionnaires, observations and results analysis).
Results. The study of scientific and methodological sources has showed, that at the stage of higher education, the student develops methodological competence and its initial functioning, and after graduation from a higher education institution, in the process of teacher's professional activity - further competence development. The methodological competence of the future computer science teacher is a dynamically integrated professional-personal characteristic of the personality, that combines knowledge and skills, experience of solving educational problems taking into account the peculiarities of the students and the specifics of the subject professionally significant personal qualities, promotes successful methodical activity in schools.
Conclusions. Formation of methodological competence - the process of purposefully incorporating a future computer science teacher into teaching methodological activities in the higher education institution, that provides motivational value to this activity, willingness to organize educational and cognitive activities of students in computer science lessons; mastering modern technologies, analyzing and correcting the results of their own methodical activities, working on the experience of other teachers.
Key words: methodological competence, future teacher, computer science.
