CC BY
21
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Конюхов С.Л. Оргашза^йно-методичн'! умови формування профеайно)' компетентност'1 майбутшх iнженерiв-програмiстiв у процес'1 вивчення об'ектно-ор')ентованого програмування. Ф')зико-математична освта. 2019. Випуск 4(22). С. 68-74.
Koniukhov S. Organizational and methodological conditions of formation of future programmers' professional competence in the process of studying object-oriented programming. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 4(22). Р. 68-74.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-011 УДК 378.091.21:004-057.21
С.Л. Конюхов
Мелтопольський державний педагогiчний унверситет iменi Богдана Хмельницького, Укра)на
[email protected] ORCID: 0000-0002-1925-3425
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-МЕТОДИЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПРОГРАМ1СТ1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ОБ'еКТНО-ОР1€НТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Формування профеайно)' компетентност '1 в майбутнiх iнженерiв-програмiстiв в!дбуваеться п'д час вивчення всх дисциплiн, передбачених освтньою програмою. Важливим елементом цього процесу е вивчення парадигми об'ектно-ор'ентованого програмування. Через складнсть опанування ц'е)' парадигми перед викладачами постае низка суперечностей /' проблем, подолання яких вимагае здйснення комплексу спец'юльних заход'в.
Матер/'али / методи. Анал 'в, узагальнення /' систематизац'я науково)' i методично)' лтератури. Анкетування представнишв пiдприемств-роботодавцiв, викладачв i студентов заклад'ю вищо)' освти. Первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних.
Результати. Представлено результати опитувань стейкхолдер'ю. Здйснено аналiз наукових досл'джень, що дало пдстави для видлення основних проблем у процеа вивчення об'ектно-ор'ентованого програмування. Обфунтовано органiзацiйно-методичш умови, впровадження яких сприятиме подоланню наявних проблем /' суперечностей: формування у студентов позитивно)'мотиваци до вивчення та застосування ООП; формування наскрiзно')'зм'стово-д'яльн'юно)'лiнii вивчення ООП в межах дисциплiн циклу профеайно)' пдготовки; застосування доцльних форм /' метод 'в формування профеайно)' компетентности використання засобв сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологй у процес'1 навчання студентв ООП.
Висновки. Сформульовано рекомендацп з'1 створення в закладах вищо)' освти оргашзац'шно-методичних умов формування профеайно)' компетентност'1 майбутшх iнженерiв-програмiстiв у процес'1 вивчення об'ектно-ор'ентованого програмування. Результатом х впровадження мае стати сформована у випускниюв ЗВО профеййна компетентнсть, зокрема компетентнсть з об'ектно-ор'ентованого програмування. Майбутнi iнженери-програмiсти повиннi не володти набором в'домостей про ООП, а бути здатними до його застосування як ефективного робочого нструменту. Оскльки поза нашою увагою залишились шш! умови, дотримання яких варто забезпечити у процес'1 профеайно)' пдготовки майбутшх 'нженер'ю-програм'ют'ю, подальшi досл'дження спрямоваш на )х розробку.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: майбутнiй iнженер-програмiст, профеййна пiдготовка, профеййна компетентшсть, об'ектно-орiентоване програмування, орган'зац'шно-методичш умови, заклади вищо)' освти.
ВСТУП
Постановка проблеми. Забезпечення яккно''' профеайно''' пщготовки фахiвцiв, зокрема майбул-лх iнженерiв-програмк™, е одним з важливих завдань заклад1в вищо'' освiти (ЗВО). В контекст компетентысного пщходу це завдання конкретизуеться як вимога формування у здобувачiв вищо'' освти профеайно''' компетентности на такому р^вн^, що дозволить 'м достатньо легко Ытегруватись у професшне середовище.
Формування компетентностей у майбул-лх iнженерiв-програмiстiв вщбуваеться пщ час вивчення вах дисциплш, передбачених освп>лми програмами вщповщних спещальностей i освiтнiх рiвнiв. Важливим елементом цього процесу е навчання студенев парадигми об'ектно-орiентованого програмування (ООП), що передбачае оволодЫня його теоретичними основами й фундаментальними поняттями, а також пщготовку до застосування пщ час дiяльностi за фахом. З огляду на складшсть опанування ще' парадигми перед викладачами постае низка суперечностей i проблем, подолання
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
яких вимагае здiйснення комплексу спе^альних заходiв i стае можливим лише за певних обставин. Вщсутнкть необхщних умов значно ускладнюе або унеможливлюе вказану дiяльнiсть, суттево знижуючи ефективысть освiтнього процесу.
Аналiз актуальних дослщжень. Теоретико-методологiчнi засади професiйноí пiдготовки майбутых фахiвuiв у галузi iнформаиiйних технологш, зокрема iнженерiв-програмiстiв, визначено в роботах I. Бардус, В. Круглика, В. Осадчого, З. Сейдаметово'', С. Семертова та Ы.; окремi аспекти професшно'' пiдготовки майбутнiх iнженерiв-програмiстiв у ЗВО представлено у дослщженнях Л. Балан, М. Вшника, Т. Гончаренко, Л. Зубик, О. Наумука, В. Седова та ш.; умови професшно'' пщготовки фахiвuiв у ЗВО обГрунтовано в роботах £. Бохонька, Ю. Завалевського, О. Кан, С. Мщенко, М. Скварок, Л. Шумельчик й н У роботах Т. Гончаренко, Л. Зубик, Ф. 1льясово', В. Круглика, С. Лещук, С. Семерiкова ООП розглядаеться як елемент професшно' пщготовки майбутых iнженерiв-програмiстiв i фахiвuiв з Ыформацшних технологiй. Змiст пiдготовки з ООП та базовi пiдходи до його вивчення обГрунтовано у роботах Г. Буча, М. Вайсфельда, Р. Лафоре, Б. Мейера, Б. Страуструпа та н Окремi аспекти методики навчання об'ектно-орiентованого пщходу у програмуванн й спорiднених дисuиплiнах дослiджують О. Азаров, О. Баранюк, Л. Савицька, О. Черняк, М. Цибулько й н Форми, методи, прийоми та засоби навчання об'ектно-орiентованого програмування подано в роботах В. Бублика, Ф. 1льясово', О. Теплицького та ш.
Грунтовним е доробок закордонних дослщниюв з питань навчання ООП. Зокрема в дисертацшних дослiдженнях А. Ескердал, М. Нордстрома, Ю. Сорви визначено наявн проблеми й запропоновано шляхи 'х подолання. З метою запоб^ання труднощам, що виникають у майбутых програмiстiв пiд час вивчення ООП, у закордонних уыверситетах i коледжах впроваджуються рiзноманiтнi методичнi пiдходи (М. Кугтнен, Д. Саянемi, Т. Ттансало, К. Трамбулiдiс й iн.), застосовуються програмнi засоби навчального призначення (С. Каногалос, С. Панчу, Р. ПечЫовський, Ю. Сорва, Й. Хосанi й ш.), середовища дистанuiйного навчання (Е. Карвальо й Ы.), iгровi методи (для формування розумшня фундаментальних понять об'ектно-орiентованого пiдходу) (Т. Жордiн, Е. Колдвел, Е. Смп- й Ы.), метод проектiв (для формування здатност до практичного використання засобiв ООП) (Б. Демут, С. Чалер, Л. Шмщ й iн.) тощо.
Мета статл. ОбГрунтувати органiзаuiйно-методичнi умови формування професшно' компетентности майбутнiх iнженерiв-програмiстiв у процеа вивчення ООП.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У проuесi дослiдження було використано такi основнi методи: аналiз, узагальнення i систематизаuiя науково'' i методично' лтератури для з'ясування стану розробленост проблеми; анкетування представникiв пщприемств-роботодавщв, викладачiв i студентiв ЗВО i первинна статистична обробка отриманих даних для уточнення поточного стану дослщжувано'' проблеми; узагальнення теоретичних i практичних даних для обГрунтування органiзаuiйно-методичних умов формування професшно'' компетентностi майбутнiх iнженерiв-програмiстiв у проuесi вивчення ООП у закладах вищо'' освiти.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Оргашза^йно-методичш умови формування профе^йно/ компетентност'1 майбутшх iнженерiв-програмiстiв у процеа вивчення об'ектно-ор'ентованого програмування в закладах вищо'/' освти представляють собою комплекс взаемопов'язаних i впорядкованих внутрiшнiх (мотиваuiя, здатысть до рефлексГ'', особливостi пiзнавальних процеав студентiв) i зовнiшнiх (мета, змкт, форми, методи та засоби навчання ООП) факторiв, завдяки впливу яких досягаеться ефективне формування у здобувачiв вищо'' освiти професiйноí компетентностi у процеа 'х навчання об'ектно-орiентованого програмування.
У межах нашого дослщження для обГрунтування органiзаuiйно-методичних умов необхщно було уточнити проблеми, наявнi у процеа формування професшно' компетентности майбутых iнженерiв-програмiстiв пiд час вивчення об'ектно-орiентованого програмування в закладах вищо'' освти. З uiею метою було проведено опитування стейкхолдерiв: представникiв пiдприемств-роботодавuiв, викладачiв i студентiв ЗВО.
У процеа опитування представни^в пiдприемств-роботодавuiв було встановлено, що бтьшлсть респондентiв вважае рiвень професiйноí пiдготовки випускникiв закладiв вищо'' освiти з об'ектно-орiентованого програмування недостатым. На запитання анкети «ОцЫпъ рiвень пiдготовки програмiстiв - випускникiв уыверситет з ООП за 5-бальною шкалою: вщ 1 (незадовiльний) до 5 (професшний)» вiдповiли 19 осiб з 22 опитаних. Оцшку необхiдно було надати за трьома показниками: знання й розумЫня основних концепцш ООП; II - умЫня використовувати концепцп ООП у проuесi написання програм; III - умшня використовувати об'ектно-орiентованi мови програмування (ООМП). Отриманi результати подано на рис. 1.
На думку опитаних майбутн шженери-програмкти загалом готовi до застосування ООП пщ час виконання виробничих завдань, але в обмеженому обсяз^ пщ безпосереднiм керiвниuтвом досвiдчених фахiвuiв або за зразком. Професшний i високий рiвень пiдготовленостi випускникiв ЗВО до застосування ООП за першим i другим показниками, ям вiдображують володшня об'ектно-орiентованим пiдходом, вiдзначили менше третини опитаних (26,31% - за першим показником, 21,05% - за другим показником). За тре™ показником «умшня використовувати ООМП» ситуа^я дещо краща: професiйний i високий рiвень випускниюв вiдзначили 36,85% опитаних. Проте володшня об'ектно-орiентованими мовами програмування е непрямим показником, осктьки у деяких випадках свщчить лише про знання синтаксису мови та умшня використовувати структурний i процедурний пiдходи.
Опитування здобувачiв вищо' освiти - майбутнiх iнженерiв-програмiстiв було проведено з використанням авторського опитувальника «Самооuiнювання компетентностi з об'ектно-орiентованого програмування», який мiстив 37 тверджень про знання, розумшня та умшня з ООП. В опитуванн взяло участь 265 респондент з рiзних закладiв вищо'' освiти, з них свш рiвень володiння ООП оцшили як високий 19,25%, середнiй - 38,11%, низький - 42,64%.
Опитування викладачiв закладiв вищо'' освiти було проведено з використанням авторсько'' анкети, яка складалася з двох блоюв: 1) оuiнювання рiвня використання в освтьому проuесi методiв i засобiв навчання; 2) оиiнювання ступеню прояву визначених проблем.
Рис. 1. Результати опитування представнимв шдприемств-роботодавщв
За результатами опитування (рис. 2) виявлено, що найчаспше у процесi навчання об'ектно-opieHTOBaHoro програмування викладачi використовують метод розв'язання навчальних задач (90% опитаних) i проектний пщхщ (35% опитаних). 1нтерактивн методи навчання не застосовують взагалi 60% респондент i застосовують час вщ часу 25%. Схожа ситуацiя з використанням методу розповд iсторiй (не використовують 55%, використовують iнодi - 25%) та геймiфiкацiï (не використовують 65%, використовують iнодi - 20%). Щодо використання засобiв навчання (рис. 3) результати опитування показали, що викладачi найчаспше послуговуються дистанцiйними курсами власно''' розробки або на платформi Moodle (80,0% опитаних) i засобами вiзуалiзацiï (50% опитаних). Iншi засоби застосовуються зрiдка. На основi наведених даних можна зробити висновок про доцтьысть розширення арсеналу методiв i засобiв навчання об'ектно-орieнтованого програмування. Особливу увагу варто придтити посиленню взаемодп мiж суб'ектами освiтнього процесу з використанням штерактивних методiв.
Рис. 2. Результати опитування викладачiв про використання метода навчання у процесi викладання ООП
Рис. 3. Результати опитування викладачiв про використання засобiв навчання у процесi викладання ООП
Вщповщ викладачiв на питання другого блоку анкети дали пщстави для виокремлення найбтьш значущих проблем у процеа навчання майбутых iнженерiв-програмiстiв ООП: недостатнш розвиток у студентiв абстрактно-лопчного мислення; проблема розумiння фундаментальних понять ООП через складысть парадигми; недостатнш рiвень вмотивованостi до вивчення ООП; недостатнш рiвень попередньо'' пiдготовки з програмування. Найменшу значущiсть на думку респондент мають такi проблеми, як: складысть встановлення й пiдтримки комунтацш у процесi групово' роботи; проблема вибору мови програмування для навчання ООП; проблема вибору програмного забезпечення для навчання ООП.
На основi узагальнення отриманих даних i матерiалiв наукових дослщжень нами було попередньо визначено перелт оргаызацшно-методичних формування професшно''' компетентности майбутых iнженерiв-програмiстiв у процесi вивчення ООП: застосування доцтьних форм i методiв формування у здобувачiв вищо'' освти професiйноï компетентностi
у процеа навчання ООП; використання 3aco6iB сучасних шформацшно-комунтацмних технологiй у процеа навчання ООП; залучення до викладання ООП фахiвцiв 1Т-пщприемств; формування у студенев позитивно' мотивацл до вивчення та застосування ООП; збтьшення ктькосл вибiркових дисциплiн циклу профеайно'!' пiдготовки, у межах яких вивчаеться ООП; впровадження дуального пiдходу шляхом оргаызацл навчання майбутнiх iнженерiв-програмiстiв в 1Т-компаыях; формування наскрiзноï змiстово-дiяльнiсноï лшп вивчення об'ектно-орiентованого програмування; зорiентованiсть уах дисциплiн циклу професiйноï пiдготовки майбул-лх iнженерiв-програмiстiв на вивчення ООП й ш.
Подальшi опитування викладачiв показали, що найбтьш сприятливими для ефективного навчання об'ектно-орiентованого програмування респонденти вважають шiсть умов (рис. 4).
Рис. 4. Найбтьш сприятливi умови для ефективного навчання ООП (за результатами опитування викладачiв)
На основi аналiзу органiзацiйних особливостей процесу профеайно''' пщготовки мaйбутнiх iнженерiв-програмiстiв у закладах вищо'' освти, а також з урахуванням даних опитування (рис. 4) нами було видтено чотири провщы оргашзацмно-методичы умови формування професiйноï компетентности у процесi вивчення об'ектно-орiентовaного програмування, характеристику яких наведено далГ
«Формування у студенте позитивноÏ мотивацИ' до вивчення та застосування в майбутн'ш профеайнш д1яльност1 об'ектно-ор'ентованого програмування». Для реaлiзaцiï ц^е' оргаызацмно-методично'' умови необхщно спрямувати сптьну дiяльнiсть виклaдaчiв i студентiв на формування в майбул-лх iнженерiв-прогрaмiстiв особисто'' зaцiкaвленостi у вивченнi й застосуванн об'ектно-орiентовaного програмування. З цiею метою ми пропонуемо там напрями дiяльностi: систематичне оновлення змкту навчальних дисциплш з урахуванням сучасних тенденцш програмно'' розробки; залучення здобувaчiв вищо' освти до активно'' дiяльностi i спткування, спрямованого на вирiшення професiйних задач; створення «ситуацл успiху» шляхом своечасного реагування на навчальн проблеми й перемоги студенев; максимальне наближення змкту навчальних завдань до виробничо'' дiяльностi; залучення прaцiвникiв 1Т-пiдприемств i прогрaмiстiв-фрiлaнсерiв до обговорення актуальних аспек^в застосування ООП у процесi розробки комерцшних програмних проектiв; систематичне дiaгностувaння поточного рiвня вмотивовaностi студентiв до вивчення ООП шляхом застосування психодiaгностичних методик i педагопчного спостереження.
«Формування наскр'вноÏ змктово-дтльнкно)' л1нй' вивчення об'ектно-ор'ентованого програмування в межах дисципл1н циклу профеайноïп1дготовки».
У процеа aнaлiзу освiтньо-професiйних програм пщготовки майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв у ЗВО було встановлено, що здaтнiсть до застосування об'ектно-орiентовaноï парадигми е обов'язковим програмним результатом навчання. У структурно-лопчних схемах курс «Об'ектно-орiентовaне програмування» часто е базовим для вивчення багатьох шших дисциплш. Докладний aнaлiз таких схем показав, що ц зв'язки не завжди е обГрунтованими, що може бути викликано особливостями навчальних плаыв конкретних ЗВО. Коригування структури навчальних плаыв - достатньо складне завдання, тому забезпечити дотримання лопки вивчення ООП, формування в майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв компетентностi з об'ектно-орiентовaного програмування i загалом профеайно'' компетентности можливо шляхом дотримання нас^зно'' змiстово-дiяльнiсноï лiнiï й забезпечення зорiентовaностi дисциплiн, у межах яких вщбуваеться пiдготовкa до промислово'' програмно'' розробки, на ефективне застосування ще'' парадигми програмування.
Анaлiз робочих програм дисциплш циклу профеайно'' пщготовки майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв за спецiaльнiстю 122 «Комп'ютерн науки та iнформaцiйнi технологи» дав пщстави стверджувати, що ООП (або його окремi аспекти) вивчаеться в курсах «Вступ до спе^альносл», «Програмування», «Кросплатформне програмування», «Об'ектно-орiентовaне програмування», «Програмування та пiдтримкa веб-застосувань», «Об'ектно-зорiентовaний aнaлiз та проектування», «Сучасн парадигми програмування», «Упрaвлiння програмними проектами», «Програмування комп'ютерно'' грaфiки», «Основи ^ентсько'' розробки», «Програмування мовою Python», «Розробка вiконних додaткiв», «Основи iгрового програмування», «Розробка мобтьних додaткiв» й ш.
Зокрема дисциплiнa «Вступ до спе^альносп» забезпечуе початкове ознайомлення студентiв з основними парадигмами програмування, пояснення затребуваносл вщповщних знань i умiнь на ринку працГ Курси «Програмування», «Об'ектно-орiентовaне програмування» i «Кросплатформне програмування» охоплюють усi бaзовi й поглибленi концепцп ООП i забезпечують формування фундаменту профеайно'' пщготовки. Курс «Об'ектно-зорiентовaний
аналiз та проектування» спрямований на формування умшь, пов'язаних з об'ектно-орiентованим моделюванням, i важливих для загального розумшня процесу об'eктно-орieнтованоí розробки. 1ншл дисциплiни передбачають або використання ООМП як шструменту написання програм, або узагальнення вщомостей про об'eктно-орieнтовану розробку програмних систем.
Нами запропоновано дектька варiантiв реалiзацií другоí оргаызацмно-методично'( умови, вибiр одного з яких доцтьно робити з урахуванням вимог конкретно'' освтьо'' програми. Такий пщхщ надае можливiсть забезпечити гнучкiсть освiтнього процесу. У роботi (Конюхов, 2018) нами наведено один з можливих варiантiв послщовносп вивчення навчальних дисциплш у межах наскрiзноí змiстово-дiяльнiсноí лшп вивчення ООП.
«Застосування доцльнихформ / метод/в формування уздобувачв вищоI осв1ти профес1йно1 компетентност'п». Для вирiшення завдань, що постають у процесi досягнення цiеí мети, серед усього рiзноманiття класичних i новiтнiх форм i методiв навчання ми зосереджуемо увагу на використанн проектного i задачного пiдходiв, а також iгрових i неiгрових iнтерактивних методiв навчання.
«Використання засоб1в сучасних ¡нформац1йно-комун1кац1йних технолог1й (1КТ) у процеа навчання студент1в об'ектно-ор'!ентованого програмування». Слщ застосовувати там засоби 1КТ, що не лише виконують функ^ю засобу навчання, але й будуть корисними в подальшмй дiяльностi за фахом. До таких засобiв ми вiдносимо у першу чергу середовища розробки програмного забезпечення, а також засоби оргаызацп спiльноí роботи над програмними проектами, керування проектами, вiзуалiзацií шформацп.
ОБГОВОРЕННЯ
У наукових дослщженнях, присвячених професiйнiй пiдготовцi 1Т-фах^вц^в та iнженерiв-програмiстiв, придiляеться увага обГрунтуванню конкретних умов и здiйснення. Зокрема, В. Седовим розроблено оргаызацшно-педагопчы умови формування фахово( компетентностi майбутнiх iнженерiв-програмiстiв в умовах магiстратури, а саме: наявысть викладачiв, якi вiдповiдають сучасним вимогам пщготовки магiстрiв iнженерiв-програмiстiв; забезпечеысть засобами iнформацiйних технологiй, адекватних до завдань навчання, включення магiстранта до реальних умов професiйноí дiяльностi; насичеысть навчання сучасними засобами встановлення зворотного зв'язку мiж суб'ектами навчання; сформоваысть позитивноí мотивацп та системи зовншых та внутрiшнiх стимулiв корекцп мотивiв щодо навчання та майбутньоí профеайно( дiяльностi (Седов, 2016, с. 169-170).
На думку М. Вшника до оргаызацшно-педагопчних умов оптимiзацií процесу формування науково-дослiдницькоí компетентностi майбутнiх iнженерiв-програмiстiв у ЗВО належать там: створення у ЗВО науково-освiтнього професшного середовища; освiтня науково-дослiдницька iнтеграцiя викладачiв, провiдних IТ-фахiвцiв i студентiв; стимулювання мотивацп студенев до науково-дослiдницькоí дiяльностi; реалiзацiя поетапного залучення студенев до науково-дослiдницькоí дiяльностi (Вiнник, 2016, с. 69).
Дослщниця Т. Гончаренко в дисертацмый роботi видiляе такi педагогiчнi умови професiйноí пiдготовки майбутнiх iнженерiв-програмiстiв: штегрування змiсту математично^ iншомовноí, соцiально-гуманiтарноí, професiйноí пiдготовки; активiзацiя студентiв у засвоенн знань, умiнь i навичок та розвитку особиспсних якостей, важливих для професiйноí дiяльностi iнженера-програмiста; застосування дуального пщходу, спрямованого на пiдвищення якост пiдготовки майбутнiх iнженерiв-програмiстiв на основi спiвпрацi унiверситету з IТ-компанiями (Гончаренко, 2018, с. 3).
Оргаызацмно-методичы умови, обфунтоваы нами у процесi дослщження, загалом корелюють з наведеними вище. 1х впровадження спрямоване на удосконалення професiйноí пiдготовки майбутнiх iнженерiв-програмiстiв у контекст формування здатностей до застосування об'ектно-орiентованого пiдходу до розробки програмного забезпечення.
Реалiзацiя першоí органiзацiйно-методичноí умови «формування у студентв позитивноIмотивацп до вивчення та застосування в майбутнй професшнш д1яльност1 об'ектно-ор'!ентованого програмування» спрямована на подолання суперечностей мiж високим рiвнем складност навчального матерiалу з ООП та недостатньою готовыстю здобувачiв вищоí освiти до систематичноí самостiйноí пiзнавальноí дiяльностi, а також вимогами ринку прац до професiйноí пiдготовки iнженерiв-програмiстiв з об'ектно-орiентованого програмування та недостатым усвiдомленням цих вимог студентами.
Зауважимо, що дослщники придтяють значну увагу формуванню позитивноí мотивацп майбутых IТ-фахiвцiв до навчальноí i професiйноí дiяльностi. Так, Л. Зубик для пщвищення рiвня мотивацп пропонуе поеднувати груповi й iндивiдуальнi форми навчальноí дiяльностi; використовувати навчальний матерiал, змiст якого пов'язаний з майбутньою дiяльнiстю за фахом; ознайомлювати студенев з особливостями цiеí дiяльностi; формувати в них адекватн дiйсностi уявлення про професюнала-програмкта, ближнi й перспективы цЫ професiйного навчання; сприяти формуванню у студенев адекватноí професiйноí самооцшки (Зубик, 2016, с. 100-101).
Напрями пщвищення мотивацп майбутнiх iнженерiв-програмiстiв до науково-дослiдноí роботи видiляе М. ВЫник, а саме: залучення студентiв до науковоí дiяльностi з самого початку навчання; участь (х у розв'язанн суспiльно значущих проблем на мкькому, регiональному, всеукраíнському рiвнях; органiзацiя спiльноí науковоí дiяльностi студентiв рiзних курав; застосування методiв стимулювання наукового мислення (Вшник, 2016, с. 83).
Грунтовний перелiк способiв формування мотивацп здобувачiв вищоí освiти до навчання наведено М. Криловою, а саме: забезпечення сприйняття студентами мети як особисто значущоí, вщповщысть мети можливостям студенев; забезпечення усвiдомлення студентами практичноí значущост навчання; iндивiдуалiзацiя навчання; екскурси в ктор^ дисциплiни; використання методiв проблемного навчання; заохочення студенев до запитань i залучення до дискусп; стимулювання досягнень у формуванн професiйних умшь; об'ективнiсть i перспективнiсть контролю й оцшки; створення «ситуацп успiху» для забезпечення впевненост студентiв в устшносп навчання; створення сприятливого психологiчного ^мату в студентському колективi тощо (Крылова, 2013, с. 87-93).
Реалiзацiя другоí органiзацiйно-методичноí умови «формування наскрЬноI зм1стово-д1яльн1сно{ л1нИ вивчення об'ектно-ор'!ентованого програмування в межах дисципл1н циклу профес1йно! п1дготовки» спрямована на подолання
суперечностей /^ж необхiднiстю забезпечення фундаментально! теоретично! i Грунтовно! практично! тдготовки майбутнiх iнженерiв-програмiстiв та обмеженим часом вивчення дисциплш циклу профеайно! тдготовки, а також мiж необхiднiстю застосування методiв абстрагування, декомпозицп й композицп у процесi вивчення ООП та недостатым рiвнем сформованостi абстрактно-логiчного мислення у студенев.
Реалiзацiя третьо! («застосування доцльних форм iметод'в формування у здобувач'в вищо)осв'ти профе^йно)' компетентност'1») i четверто! («використання засоб/в сучасних iнформац/йно-комун/кац/йних технолог/й у процесi навчання студент/в об'ектно-ор'!ентованого програмування») оргаызацмно-методичних умов спрямована на подолання суперечностей мiж необхiднiстю забезпечення фундаментально! теоретично! i Грунтовно! практично! пiдготовки майбутых iнженерiв-програмiстiв та обмеженим часом вивчення дисциплш циклу профеайно! пiдготовки, а також можливктю повноцiнного демонстрування об'eктно-орieнтованого пiдходу на прикладi великих проек^в та традицiйним використанням в освпшьому процесi навчальних задач з обмеженим змктом.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
За результатами проведеного дослщження сформулюемо рекомендацп зi створення в закладах вищо! освти органiзацiйно-методичних умов формування профеайно! компетентности мaйбутнiх iнженерiв-програмiстiв у процесi вивчення об'ектно-орiентовaного програмування. По-перше, варто придiлити увагу розвитку мотивацмно! сфери студентiв i формуванню в них стiйко! мотивацп до використання кращих практик ООП у навчальнш i професiйнiй дiяльностi. По-друге, в межах циклу дисциплш профеайно! тдготовки слщ дотримуватись едино! нас^зно! змктово-дiяльнiсно! лiнi! вивчення ООП, що передбачае теоретичний розгляд рiзних aспектiв i практичне застосування зaсобiв цiе! парадигми. Змiст цiе! лшп мае визначатися колективом виклaдaчiв профтьних кафедр ЗВО з урахуванням особливостей освп>лх програм спецiaльностей. По-трете, в освпшьому процесi необхiдно використовувати багатий арсенал форм, методiв i зaсобiв навчання, постiйно оновлювати його. При цьому доцтьно залучати студентiв до вибору зaсобiв навчання, заохочуючи !х до ознайомлення з новим шструмет^ем програмно! розробки.
Результатом побудови освпшього процесу на основi запропонованих оргаызацмно-методичних умов мае стати сформована у випускниюв ЗВО професiйнa компетентнiсть, зокрема компетентысть з об'ектно-орiентовaного програмування. Майбутн iнженери-прогрaмiсти повиннi не володiти набором вщомостей про ООП, а бути здатними до його застосування як ефективного робочого шструменту.
Поза нашою увагою залишились тaкi умови, як: залучення до викладання ООП фaхiвцiв 1Т-тдприемств; пiдвищення рiвня квaлiфiкaцi! науково-педагопчних прaцiвникiв, якi викладають ООП; видтення об'ектно-орiентовaно! розробки програмного забезпечення як окремо! спецiaлiзaцi!. Розроблення пiдходiв до реaлiзaцi! цих умов е предметом наших подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Вшник М.О. Формування науково-дослщницько! компетентностi мaйбутнiх iнженерiв-прогрaмiстiв в умовах освiтнього середовища вищого навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Херсонський державний ушверситет. Херсон, 2016. 247 с.
2. Гончаренко Т.£. Педагопчы умови профеайно! тдготовки майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв у техычному унiверситетi: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харювський нацюнальний педaгогiчний унiверситет iменi Г.С. Сковороди. Хaркiв, 2018. 270 с.
3. Зубик Л.В. Формування профеайних компетентностей майбутых бaкaлaврiв з шформацмних технологiй у процесi вивчення фахових дисциплш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Нацюнальний уыверситет водного господарства та природокористування. Рiвне, 2016. 341 с.
4. Конюхов С.Л. Проектування змкту навчання об'ектно-орiентовaному програмуванню мaйбутнiх iнженерiв-програмк^в. Науковий часопис Нацюнального педагог/чного умверситету iмен/: М.П. Драгоманова. Сер/я 5. Педагог/чн науки: реалИта перспективи, 2018. Вип. 62. С. 104-108.
5. Крылова М.Н. Способы мотивации учебной деятельности студентов вуза. Перспективы науки и образования, 2013. №3. С. 86-95.
6. Седов В.£. Формування фахово! компетентности майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв в умовах мапстратури: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Херсонський державний уыверситет. Херсон, 2016. 238 с.
References
1. Vinnyk, M.O. (2016). Formuvannia naukovo-doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-prohramistiv v umovakh osvitnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of research competence of future engineers-programmers in the conditions of educational environment of higher educational institution]. Candidate's thesis. Kherson: Kherson State University [in Ukrainian].
2. Honcharenko, T.Ie. (2018). Pedahohichni umovy profesiinoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-prohramistiv u tekhnichnomu universyteti [Pedagogical conditions of professional training of future engineers-programmers at a technical university]. Candidate's thesis. Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University [in Ukrainian].
3. Zubyk, L.V. (2016). Formuvannia profesiinykh kompetentnostei maibutnikh bakalavriv z informatsiinykh tekhnolohii u protsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin [Formation of professional competencies of future bachelors in information technology in the process of studying professional discipline]. Candidate's thesis. Rivne: National university of water and environmental engineering [in Ukrainian].
4. Koniukhov, S.L. (2018). Proektuvannia zmistu navchannia obiektno-oriientovanomu prohramuvanniu maibutnikh inzheneriv-prohramistiv [Designing the content of future software engineers training in object-oriented programming]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 5. Pedagogical
sciences: realities and perspectives, 62, 104-108 [in Ukrainian].
5. Krylova, M.N. (2013). Sposoby motivacii uchebnoj dejatel'nosti studentov vuza [Methods of motivation of educational activity of university students]. Perspektivy nauki i obrazovanija - Perspectives of Science and Education, 3, 86-95 [in Russian].
6. Sedov, V.Ie. (2016). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-prohramistiv v umovakh mahistratury [Formation of professional competence of future engineers-programmers in terms of magistracy]. Candidate's thesis. Kherson: Kherson State University [in Ukrainian].
ORGANIZATIONAL AND METHODOLOGICAL CONDITIONS OF FORMATION OF FUTURE PROGRAMMERS' PROFESSIONAL COMPETENCE IN THE PROCESS OF STUDYING OBJECT-ORIENTED PROGRAMMING
Koniukhov Serhii
Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. Professional competency of future programmers is formed during the studying of all curriculum disciplines. An important element of this process is learning object-oriented programming paradigm. Due to the complexity of mastering this paradigm, educators face a number of contradictions and problems that need to be resolved by special measures.
Materials and methods. Analysis, generalization and systematization of scientific and methodological literature. Questioning of representatives of employers, teachers and students of higher education institutions. Primary statistical processing and synthesis of the data obtained.
Results. The results of the stakeholder surveys are presented. An analysis of scientific research was carried out. It gave grounds to highlight main problems of studying object-oriented programming. Organizational and methodological conditions are substantiated: formation of students' positive motivation to study and use object-oriented programming in future professional activity; formation a cross-cutting content-and-activity line of studying object-oriented programming within the disciplines of the vocational training cycle; using of appropriate forms and methods of formation of university students' professional competence; the use of modern information and communication technologies in the process of teaching students of object-oriented programming. Its implementation will help to overcome existing problems and contradictions.
Conclusions. Recommendations for creating at universities organizational and methodological conditions for forming professional competence of future programmers in the process of studying object-oriented programming are formulated. As a result of their implementation, the university graduates should have professional competence, in particular competence in object-oriented programming. Future programmers should be able to use OOP as an effective working tool. Some other conditions to be respected in the professional training of future programmers remain out of our attention. Thus further research is aimed at developing them.
Key words: future programmer, professional training, professional competence, object-oriented programming, organizational and methodological conditions, institutions of higher education.
