CC BY
57
оволодшня науковими знаннями i практичними навичками, активна розумова дiяльнiсть в усiх формах навчального процесу. Тому сьогодш, повинно придшятися велике значення самостiйнiй роботi, вихованню 11 культури, рацюнально1 направленостi, формуванню методики, як складово1 розвитку рiзноманiтних умiнь та навикiв в процеа пiдготовки студентiв до роботи за фахом.
Шдвищенню творчого потенцiалу та сприяння бшьш глибшому опануванню навчального матерiалу студентами-iноземцями е залучення 1х до науково-дослщницько1 роботи, що е обов'язковим елементом системи пiдготовки спецiалiста з вищою освiтою. Участь у науковому гуртку - це один з найважлимших засобiв тдвищення якосп пiдготовки i виховання спецiалiстiв, здатних творчо застосовувати в практичнш дiяльностi сучаснi досягнення науково-технiчного прогресу. Члени гуртка самостiйно опрацьовують додаткову лггературу та, пiд керiвництвом викладача, готують доповiдi за певною тематикою. Також, студенти-гурткiвцi беруть участь у олiмпiадах.
За iндивiдуальну i самостiйну роботу, участь в студентських наукових конференщях на кафедрi практикуеться заохочення студенпв до навчання шляхом надання 1м додаткових балiв, здатних вплинути на рейтингову оцшку.
1. Хоча методи викладання та контролю, якi застосовуються на кафедрi патолопчно! анатомп з секцшним курсом i намагаються бути ефективними, ми не розглядаемо 1х сталими, завершеними. Завдяки такiй формi контролю дуже добре виявляеться i рiвень теоретичного засвоення матерiалу, i його клiнiчне осмислення.
2. Студент не автоматично повторюе теоретичний матерiал, а використовуе весь свiй багаж знань, як нових, так i рашше засвоених, адаптуючи його до конкретно! ситуацп.
Перспективи подальших дослiджень. Bei щ заходи сприятимуть формуванню висококвалiфiкованого ene^aniema, тдготовленого до професшноИ дiяльносmi.
1. Бiктiмiров В.В. Роль патолопчно! анатоми в системi сучасно! медично! освiти / В.В. Бiктiмiров, С.В. Вернигородський // Вiсник Вшницького нацiонального медичного унiверситету. - 2006. — №2 Т.10. - С. 574-575.
2. Гасюк А.П. Спещальна патоморфолопя / А.П. Гасюк, Н.В. Ройко, С. А. Проскурня // - П.: Укрпромторгсервк, 2012. - 160 с.
3. Кременя В.Г. Вища освгга Укра!ни i Болонський процес: Навчальний по<лбник / В.Г. Кременя // - Ки!в - Терношль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 384 с.
4. Пидаев А. В. Болонский процесс в Европе. Что это такое и нужен ли он Украине? Возможна ли интеграция медицинского образования Украины и Европейское образовательное пространство? / А. В. Пидаев // - К. ; Одесса : Одесский медуниверситет, 2004. - 192 с.
5. Туманський В.О. Концепщя викладання патологи студентам вищих медичних навчальних закладiв / В.О. Туманський // - Чершвщ: Медушверситет, 2007. - С. 220-221.
6. Федорченко О.В. Кредитно-модульна система та 11 впровадження в навчальний процес по патоморфологп для шоземних студентов / О.В.Федорченко, П.С. Журченко // - Вшниця, 2011. - 91 с.
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ПАТОМОРФОЛОГИИ В УСЛОВИЯХ ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИИ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ Гасюк А.П., Ройко Н.В., Новосельцева Т.В., Филенко Б.Н., Проскурня С.А.
В статье отражены особенности преподавания патологической анатомии иностранным студентам. Акцентировано внимание на проведении практических занятий, контроле знаний студентов и проведении подготовки к КРОК-1, значение самостоятельной внеаудиторной работы в обучении иностранного студента.
Ключевые слова: методики преподавания, студент-иностранец, патоморфология.
METHODICAL BASES OF TEACHING OF PATHOLOGICAL ANATOMY IN THE CONDITIONS OF INTERNATIONALIZATION OF THE HIGHER MEDICAL EDUCATION Gasuk A.P., Royko N.V., Novoselceva T.V., Filenko B.N., Proskurnya S.A. In paper describes the features of pathological anatomy teaching foreign students. The attention is focused on carrying out a practical training, control of knowledge of students and carrying out preparation for STEP-1, value of independent out-of-class work in training of the foreign student.
Key words: methods of teaching, foreign students, pathological anatomy.
УДК: 616-092.18+378.147=111
ВИКОРИСТАННЯ ШНОВАЦШНИХ ТЕХНОЛОГШ ПРИ ВИКЛАДАНН1 ПАТОФ1З1ОЛОГП
ШОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ
Матерiал статт дае можливють викладачу творчо шдходити до реатзацп змюту програми з патофвюлоги. Враховуючи рiвень шдготовки шоземних студентов, 1хш штереси та здiбностi викладач, користуючись даними стата, може запропонувати свою лопку вивчення матерiалу з методичним обгрунтуванням доцшьносп вибрано1 методики.
Використання шновацшних технологш значно покращуе умови роботи викладача, сприяе шдвищенню 11 ефективност та штенсифшацп навчання.
Ключов1 слова: патофвюлопя, iноземнi студенти, штерактивш методи.
Одним iз аспектiв самоосвггаьо1 дiяльностi викладача е пiдвищення рiвня професшно1 майстерностi шляхом вивчення шформацшних джерел з основ психологи, педагопки, науки, методики викладання, закршлення
цих знань через досвщ i результати практично! роботи. У сучаснш медичнiй освт особливого значення набувае розвиток iнновацiйного потеншалу кожного студента, як умова його особистого зростання та самореалiзацп. При цьому особливого значення набувають креативнють особистостi, ll здатнiсть до творчого нестандартного мислення, вмшня ефективно розв'язувати складш проблеми власно! життетворчостi.
Насамперед потрiбно викликати й посилювати у студенпв !хш власнi мотиви дiяльностi, актуалiзувати пов'язанi з ними потреби, пропонувати матерiал, для якого характерш новизна, практична спрямованiсть, проблемнiсть, вщповщнють потребам студентiв.
Особливо сприятливо впливають на iноземних студентiв ситуацп устху, доброзичливий коментар вiдповiдi на практичному занятп. Багато чого з перелiченого тут можна реалiзувати, використовуючи штерактивш технологи навчання [2,5].
Однак сьогодш, коли перед вищими навчальними закладами стоять завдання розвитку особистосп, критичного мислення та гумашзаци освiти, на практичних заняттях з патофiзiологil треба використовувати широкий спектр особиспсно орiентованих технологiй, таких як [1,2,5]: проблемне навчання; технолопя штенсифшаци навчання на основi схем i знакових моделей навчального матерiалу; технологiя оргашзаци групово! навчально! дiяльностi; проектна технологiя; технолопя навчання як дослщження; комп'ютернi (шформацшш) технологи навчання.
Як правило, сучасна система навчання очшуе вiд викладача охоплення великого обсягу шформаци й орiентована на рiвнi «знання» i «розумшня». Це пiдштовхуе викладача до використання переважно пасивних методiв навчання. Колись застосування пасивних методiв навчання було виправдане. Викладач мав змогу передавати весь обсяг вщомо! на той час шформаци з будь-якого предмета своему студенту. В сучасному свт ситуация кардинально змiнилася. Неможливо однш людинi знати усе навиь у якiйсь однiй галузi знань. До того ж, як вщомо, численш факти добре «запам'ятовують» комп'ютери. Студенти ж повинш мати iншi навички: думати, розумiти суть речей, осмислювати ще! й концепци i вже на грунтi цього вмгги шукати потрiбну iнформацiю, тлумачити !! й застосовувати за конкретних умов. Саме цьому i сприяють штерактивш технологи.
Нагромаджений в Укра!ш та за кордоном досвщ переконливо свщчить, що iнтерактивнi методи сприяють штенсифшацп та оптимiзацil навчального процесу [1,2,5].
Бшьшкть викладачiв сьогоднi недостатньо обiзнанi в тому, якi iснують методи штерактивного навчання. До того ж кожен з методiв потребуе вщ викладача чггко! покроково!, поетапно! реатазаци з обов'язковим прогнозуванням результатiв навчання. Важливкть технологiчного пiдходу до реатазаци iнтерактивного навчання, складна структура кожного з таких методiв дають змогу говорити про штерактивш технологи навчання [5].
Власний досвщ викладацько! дiяльностi й застосування рiзних методiв, вщгуки викладачiв свiдчать, що саме штерактивне навчання дае змогу студентам та викладачам стати iншими - вшьними, толерантними, оптимiстично налаштованими, готовими долати труднощi навчання i життя.
Суть штерактивних технологiй полягае в тому, що навчання вщбуваеться в процеа взаемоди всiх, хто навчаеться. Це спшьне навчання, в якому i викладач, i студенти е суб'ектами. Викладач е лише оргашзатором навчання, координатором роботи групп, фасилиатором (вщ англ. facilitate - полегшувати, спрощувати) дискуси. Iнтерактивнi технологи навчання найбшьшою мiрою вiдповiдають особистiсно орiентованому шдходу в навчально - виховному процесс
1нтерактивне навчання грунтуеться на таких принципах: безпосередньо! учасп кожного учасника занять, що зобов'язуе викладача залучати кожного учасника занять до активного пошуку шляхiв i засобiв розв'язування пе! чи iншоl проблеми; взаемного шформацшного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слiд органiзувати в такий споаб, щоб учасники його могли обмшятися життевим досвiдом, отриманою шформашею); особистiсно орiентоване навчання.
Застосування штерактивних технологш потребуе старанно! шдготовки викладача та студентiв. Вони повинш навчитися усшшно спiлкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисп думки, вмии ставити запитання й вщповщати на них.
Пiд час роботи з шоземними студентами можна використовувати один iз креативних методiв - метод групового розв'язування творчо! проблеми або метод комушкативно! атаки [1,2,5].
Основне завдання методу - збирання щонайбшьшого числа щей за результатами обговорення.
Характерними особливостями методу е: спрямовашсть на активiзацiю творчо! думки студенпв; функцiонування на засадах вшьного, нiчим не обмеженого генерування щей у груш оаб (генераторiв щей); розвиток творчих здiбностей в умовах розкршачення iнтелектуальних можливостей студентiв за рахунок послаблення психолопчних бар'ерiв, яю iснують через особливостi менталiтету шоземшв та рiзнi вiросповiдання; зниження рiвня самокритичностi студентiв та запобiгання випсненню оригiнальних iдей у пiдсвiдомiсть як небезпечних; створення умов для появи нових щей; сприяння появi почуття психолопчно! захищеностi, потрiбно враховувати, що шоземш студенти знаходяться в Укра!ш без батькiв, рiдних, тому викладачам потрiбно сприяти процесу !х адаптаци.
Також при викладаннi патофiзiологil шоземним студентам можна використовувати рiзноманiтнi штерактивш методи. Суть штерактивного навчання полягае в тому, що навчальний процес вщбуваеться за умови постшно!, активно! взаемоди вах студентiв. Це сшвнавчання, взаемонавчання (колективне, групове, навчання у сшвпраш), коли кожен студент i викладач е рiвноправними, рiвнозначними суб'ектами навчання, розумють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вмдать i здшснюють. Органiзацiя iнтерактивного
навчання передбачае моделювання життевих ситуацш, спiльне розв'язування проблеми на основi аналiзу обставин та вщповщно! ситуацп. Воно ефективно сприяе формуванню навичок i вмiнь, виробленню щнностей, створенню атмосфери спiвробiтництва, взаемодп, дае змогу викладачу стати справжшм лiдером студентського колективу.
Групова навчальна дiяльнiсть - це форма оргашзацп навчання у малих групах студенпв, об'еднаних спiльною навчальною метою. За тако! оргашзацп навчання викладач керуе роботою кожного студента опосередковано, через завдання, якими вш спрямовуе дiяльнiсть групи. Кооперативне навчання вiдкривае для студенпв можливостi спiвпрацi зi сво!ми ровесниками, дае змогу реалiзувати природне прагнення кожно! людини до спшкування, сприяе досягненню студентами вищих результапв засвоення знань i формування вмшь. Така модель легко й ефективно поеднуеться з традицшними формами та методами i може застосовуватися на рiзних етапах навчання.
Кiлькiсть студентiв у груш залежить вiд загально! кiлькостi !х у групi, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявностi необхщних матерiалiв, часу, вiдведеного на виконання роботи. Вона зумовлюеться наданням кожному студенту можливосп зробити чггко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають групу з 3 - 6 оаб, бо в разi меншо! кiлькостi студентiв важко всебiчно розглянути проблему, а в разi бшьшо! - складно визначити, яку саме роботу виконав кожен студент. 3i збшьшенням групи збiльшуеться рiвень здатностi набувати досвiду й навичок, проте пiдвищуеться ймовiрнiсть порушення правил поведшки, особливо в iноземних студенпв, враховуючи !х темперамент. Групи з двох оаб забезпечують високий рiвень обмiну iнформацiею i низький рiвень розбiжностi думок. Однак, якщо в такш групi запанують емоци, ситуашя може надто ускладнитися, бо немае третьо! особи для примирення. Тому, з досвщу роботи з шоземними студентами, група з трьох оаб - е найстабiльнiшою груповою структурою випадкових несталих коалщш.
Групи можуть бути гомогенними, тобто об'еднаними за певними ознаками, наприклад за рiвнем навчальних можливостей, або гетерогенними ^знорщними). Але нi в якому разi не можна дiлити групи за нацюнальною приналежнiстю та вiросповiданням. Бажано об'еднувати в одну группу сильних, середнiх i слабких студентiв. У рiзнорiдних групах стимулюеться творче мислення та iнтенсивний обмiн iдеями. При цьому необхщно давати достатньо часу для висловлювання рiзних поглядiв, докладного обговорення проблеми для розгляду питання з рiзних бокiв. Ця технолопя е найефективнiшою, !! можна використовувати для досягнення будь - яко! дидактично! мети: засвоення, закршлення, перевiрки знань тощо. Робота в групах дае студентам час подумати, обмшятись iдеями з партнерами i лише попм озвучувати сво! думки перед аудиторiею. Вона сприяе розвитку навичок спшкування, вмшня висловлюватися, критично мислити, переконувати й вести дискусю. Шд час дано! роботи можна виконати роботу, яка за шших умов потребуе багато часу. Серед них можна назвати таю: обговорити короткий текст, завдання, ситуацшш задачц зробити критичний аналiз та перевiрити один одному тестовi завдання; сформулювати висновки в протоколах практичних занять; розробити разом запитання до викладача, або до шших студенпв; виконати, попм проаналiзувати разом експериментальну частину практичних занять. Упровадження у навчальний процес групово! (штерактивно!) роботи студентiв вимагае вщ викладача дотримуватись низки правил: все, що пропонують студенти, мае бути прийнято й обговорено. Не треба говорити !м, що це «правильна чи неправильна вщповщь», бо школи iноземнi студенти реагують на це образливо, варто лише допомогти опанувати iнформацiю. Необхiдно стежити за тим, щоб шхто з студенпв не залишався поза обговоренням; варто потурбуватися про психолопчну пiдготовку учасниюв. 1деться про те, що не ва студенти якi прийшли на заняття, психолопчно готовi до безпосереднього включення в роботу будь - яко! форми. Даеться взнаки певна гшерактившсть, традицшшсть поведшки. Тут е корисними рiзного роду постшш заохочення студенпв за активну участь у робоп, створення умов для !хньо! самореалiзацil; ретельно пiдготувати примiщення для роботи, щоб учасникам було легко пересшати у великих i малих групах, тобто мае бути створений фiзичний комфорт. Столи бажано поставити шд кутом, так щоб кожен студент сидiв у швоберта до викладача i мав можливiсть спшкуватися у малiй групi. Слiд добре шдготувати матерiали для творчо! роботи [5].
1нформацшш технологи вже давно служать економщь Розвинутi кра!ни створили необхшну базу для розвитку шформацшних технологiй, навчають спецiалiстiв, шукають та переконують споживачiв у !х перевагах для прийняття оптимального рiшення. Створено також необхщш навчальнi прграми, ям активно доповнюють основний матерiал та сприяють шдвищенню iнтересу студентiв до предмету. Виявивши величезш можливостi застосування комп'ютерних технологш, можна видiлити основш напрямки, якi використовуються в робоп: демонстрашя матерiалiв; показ процесiв; практичш роботи; перевiрка знань; використання програми Power Point для презентацiй; використання 1нтернету; виконання наукових праць.
Застосування персональних комп'ютерiв вирiшуе проблему змюту навчання, нових його форм i методiв, значно пiдвищуе рiвень мотивацп в навчаннi [3,4]. Це вщбуваеться на всiх рiвнях засвоення нового матерiалу, його закрiплення i перевiрки знань, умiнь i навичок.
Використовуючи комп'ютер, викладач патофiзiологil мае можливють постiйно контролювати рiвень засвоення знань i вмiння !х застосовувати для виршення поставлених задач. Комп'ютер звшьняе викладача вiд дуже нудно! i втомливо! процедури контролю якостi знань студенпв шляхом перевiрки велико! кшькосп письмових робiт, з'являеться час для творчо! дiяльностi.
Комп'ютернi програми вiдрiзняються за дидактичними цiлями. Видiляють наступш !х типи: навчаючi програми, !х розробляють для показу на екраш дисплею нового матерiалу. Як правило, ш програми подають новий матерiал у виглядi окремих, логiчно поеднаних блоюв, кожен з яких завершуеться набором запитань до студенпв iз засвоеного матерiалу; прграми - тренажери, !х розробляють для повторення найуживашших термiнiв, понять,
категорш; контролюючi програми, 1х складають переважно на 0CH0Bi теслв. З 1х допомогою контролюють piBeHb засвоення студентами знань i вносять у процесс навчання вщповщш корективи [3,4].
На кафeдрi патофiзiолоп розроблено тecтовi завдання для студеипв iнозeмного факультету з англомовною формою навчання з уах тем, включаючи пiдcумковi.
Використання iнформацiйних тeхнологiй значно покращуе умови роботи викладача, сприяе пiдвищeнню ii eфeктивноcтi та штенсифшацп навчання. Викладач мае можливicть оновлювати через 1нтернет новi форми, елементи навчання та контролю навчальних досягнень, доповнювати наявш матeрiали, створювати новi поciбники.
Цiлком доречний cуб'ективiзм викладача шд час вибору мeтодiв та форм навчання. Вщомо, що, застосовуючи улюблеш системи навчання, багато викладачiв досягають високих рeзультатiв. Неповнота яко1сь одше1 методики компенсуеться в такому разi майcтeрнicтю та захоплeнicтю викладача.
1. Пн А.О. Прийоми педагопчно1 технiки: Вiльний вибiр: Вiдкритiсть: Дiяльнiсть: Зворотний зв'язок: Iдеальнiсть / А.О. Пн // - Луганськ : Навч. книга, Янтар, 2004.
2. Зламанюк Л.М. Педагопчш технологи в аспект! особиспсно орiентованоl освiти / Л.М. Зламанюк // Вюн. Укр. держ. ун-ту вод. госп. та природокористування / Педагопка: сучаснi технологи навчання: проблеми та перспективи. - 2003. - Вип. 5 (24). - Ч. II. - С. 32-40.
3. Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе / С.П. Новиков // Педагогика. - 2003. - №9. - С. 32-37.
4. Панюкова С.В. Педагогические программные средства / С.В. Панюкова. // Информатика и образование. - 2003. - №10. - С. 88-95.
5. Пометун О.1. 1нтерактивш технологи навчання: теорiя, практика, досвщ / О.1. Пометун, Л.В. Пироженко. - К. : АСК, 2004.
Ж.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛО-ГИЙ ПРИ ПРЕПОДАВАНИИ ПАТОФИЗИОЛОГИИ ИНОСТРАННЫМ СТУДЕНТАМ Гришко Ю.М.
Материал статьи дает возможность преподавателю творчески подходить к реализации содержания программы по патофизиологии. Учитывая уровень подготовки иностранных студентов, их интересы и способности преподаватель, пользуясь данными статьи, может предложить свою логику изучения материала с методическим обоснованием целесообразности выбранной методики. Использование инновационных технологий значительно улучшает условия работы преподавателя, способствует повышению ее эффективности и интенсификации обучения.
Ключевые слова: патофизиология, иностранные студенты, интерактивные технологии.
USING INNOVATIVE TECHNOLOGIES DURING PATHOPHYSIOLOGY TEACHING FOR FOREIGN STUDENTS Hryshko Y.M.
Material of article offers the opportunity to be creative in the implementation of the content of program being on pathophysiology. Given the level of training of foreign students, their interests and abilities of the teacher, using the data section may offer its own logic with a methodical study of the material whether the chosen method of justification.Using innovative technologies significantly improves the working conditions of teachers, improves the efficiency and intensification of training.
Key words: pathophysiology, foreign students, interactive technologies.
УДК: 618+376.68
ОТРАБОТКА ПРАКТИЧЕСКИХ НАВЫКОВ ПО АКУШЕРСТВУ И ГИНЕКОЛОГИИ ПРИ ПОДГОТОВКЕ
ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ
Анализируя результаты Крок-2, государственного экзамена, следует отметить, что состояние теоретической подготовки с активной отработкой практических навыков на фантомах, решение ситуационных задач, что способствует развитию клинического мышления, повышает рейтинговый уровень иностранных студентов.
Ключевые слова: Болонский процесс, практические навыки, фантомы, тренажоры, муляжи.
Болонский процесс - это сближение и гармонизация систем высшего образования стран Европы с целью создания единого европейского пространства высшего образования. Решение участвовать в добровольном процессе создания Европейского пространства высшего образования было оформлено в Болонье представителями 29 стран. На сегодняшний день процесс включает в себя 47 стран - участниц из 49 стран. Украина, в лице министра образования, в Бергене в 2005 году подписала Болонскую декларацию. Наша академия по европейской системе образования работает с 2006 года. В год своего юбилея (90 - летие от создания Альма матер), произвела первый выпуск врачей, которые учились по Болонской системе, и тем самым сделала важный шаг для вхождения в Европейское учебное пространство и дала возможность выпускникам быть конкурентно способными, признаными специалистами в любой стране. При сохранении независимости и самостоятельности всех высших заведений, каждый вуз работает над повышением конкурентноспособности как вузов, так и учащихся. Содействуя европейскому сотрудничеству в обеспечении качества, большое значение имеет внутривузовская система контроля освоения учебных программ, практических навыков.
Одной из главных проблем, о которых говорят и выпускники и преподаватели медицинских вузов, является более высокий уровень теоретической подготовки в вузе и низкий уровень владения практическими навыками будущей профессии, особенно студентами иностранных факультетов. Поэтому необходимо переходить на разработку учебных
