CC BY
297. Belobrov EP To the question of implementation in Ukraine IMO MSC.1 / Circ. 1264, 2008, MSC .1 / Circ. 1265, 2008 with the Changes of 2009, 2010, 2011 "Recommendations on the Safe Use of Pesticides on Ships Used for Fumigation of Goods in Holds and Freight Transport Units" // Visnyk sredskoi meditsini- 2015.- No. 4 (69). - P. 101 - 111.
Работа поступила в редакцию 02.03.2018 года. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616-053.2-07:378.147
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1240475
О. В. Федоренко, О. В. Павленко, О. А. Герасименко, В. О. Майчук
ПРОБЛЕМНО-ОР1СНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН З 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В У ВИВЧЕНН1 ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕД1АТР11
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Fedorenko O. V., Pavlenko O. V., Gerasymanko O. A., Maychuk V. O. PROBLEM-ORIENTED EDUCATION AS ONE OF INTERACTIVE METHODS IN THE STUDY OF PROPAEDEUTICS OF PEDIATRICS. - Odessa National Medical University, email: [email protected]. Successful training of doctors in higher medical schools is associated with the searching for new effective forms of learning, one of which is problem-oriented learning. The purpose of the work was to improve the teaching methods in the study of propaedeutics of pediatrics on the basis of problem-oriented learning methods. According to the aim, the following tasks were solved: to implement interactive methods in the educational process; to intensify the creative activity of teachers and students in optimizing the educational process. Materials of the study were 2 groups of students: in the 1st group (28 students) used traditional methods of teaching, in the 2nd (also 28 students) - problem-oriented methods: method of situational learning, business game with problematic issues. The conducted research has led to the conclusion that problem-oriented learning leads to the formation of self-organization skills, self-study and self-control, that is, it increases the level of conscious attitude to the acquisition of professional knowledge, skills and personal qualities of the future doctor. This problem-oriented training is an important factor in the process of becoming a student as a specialist.
Key words: problem-oriented teaching, student, propaedeutics of pediatrics.
Реферат. Федоренко О. В., Павленко А. В., Герасименко А. А., Майчук В. А. ПРОБЛЕМНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ КАК ОДИН ИЗ ИНТЕРАКТИВНЫХ МЕТОДОВ В ИЗУЧЕНИИ ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕДИАТРИИ.
Успешная подготовка врачей в высших медицинских школах связана с поиском новых эффективных форм обучения, одним из которых является проблемно-ориентированное обучение. Цель работы: усовершенствовать методики обучения при изучении пропедевтики педиатрии на основе методов проблемно-ориентированного обучения. Согласно поставленной цели решали такие задачи: внедрить интерактивные методы в учебный процесс; активизировать творческую деятельность педагогов и студентов в оптимизации учебного процесса. Материалом исследования были 2 группы студентов: в 1-й группе ( n = 28) использовали традиционные методы обучения, во 2-й (n =28 ) - проблемно-ориентированные методы: метод ситуационного обучения, деловая игра с проблемными вопросами. Проведенное исследование позволило сделать вывод, что проблемно -ориентированное обучение приводит к формированию навыков самоорганизации,
© Федоренко О. В., Павленко О. В., Герасименко О. А., Майчук В. О.
самообучению и самоконтроля, то есть повышает уровень сознательного отношения к приобретению профессиональных знаний, умений и личностных качеств будущего врача. Именно проблемно-ориентированное обучение является важным фактором в процессе становления студента в качестве специалиста.
Ключевые слова: проблемно-ориентированное обучение, студент, пропедевтика педиатрии
Реферат. Федоренко О. В., Павленко О. В., Герасименко О. А., Майчук В. О. ПРОБЛЕМНО-ОР1СНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН З 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В У ВИВЧЕНН1 ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕД1АТРП. Устшна тдготовка лiкарiв у вищих медичних школах пов'язана з пошуком нових ефективних форм навчання, одним з яких е проблемно-орieнтоване навчання. Метою роботи було удосконалення методик навчання при вивченш пропедевтики педiатрi! на основi методiв проблемно-орiентованого навчання. Ввдповшно до поставлено! мети вирiшувалисья такi завдання: впровадити штерактивт методи в навчальний процесс; активiзувати творчу дiяльнiсть педагогiв та студенпв в оптимшцд навчального руппах . Матерiалом дослвдження руп 2 групи студентiв: в 1-й групi (п = 28 ) використовували традицшш методи навчання, в 2-й (п = 28 ) - проблемно-орiентованi методи: метод ситуацшного навчання, дшова гра з проблемними питаннями. Проведене дослвдження дозволило дiйти висновку, що проблемно-орiентоване навчання призводить до формування навичок самооргашзацп, самонавчання i самоконтролю, тобто тдвищуе рiвень сввдомого ставлення до придбання професiйних знань, умшь i особистiсних якостей майбутнього лжаря. Саме проблемно-орiентоване навчання е важливим фактором у процесi становлення студента в якосп спецiалiста.
Ключовi слова: проблемно-орiентоване навчання, студент, пропедевтика педаатри.
Вступ. Iнтерактивнi методи навчання з великим усшхом використовуються в медичнш освiтi. 1х суть лежить в розвитку комушкативних навичок та активно! взаемоди не тiльки викладача зi студентами, а й бiльшою мiрою - студентiв мiж собою [1, 2, 3].
1нтерактивне навчання також сприяе розвитку розумово! дiяльностi, штелектуальних здiбностей студентiв, творчого й наукового тдходу у вирiшеннi проблеми, самостшного пошуку [9, 10].
Знання, професшш вмiння i навички, отриманi в ходi iнтерактивного заняття, засвоюються набагато швидше, глибше, мiцно закрiплюються i легко застосовуються в подальшiй професшнш дiяльностi [8].
На вiдмiну ввд активних методiв, iнтерактивнi методи навчання орiентованi, перш за все, на взаемодш студентiв один з одним. Викладач будуе заняття таким чином, щоб провiдна роль в обговоренш теми ввдводилася студентам. М1сце викладача в штерактивному навчаннi зводиться до напрямку студентiв на досягнення поставлено! мети [2, 3].
Таким чином, в процес штерактивного навчання студенти не тшьки вчаться самi, ру вчать один одного за принципом - один вчить вах, а ва вчать кожного.
1нтерактивш шдходи до навчання не е абсолютно новими для укра!нсько! школи, наприклад, вони реалiзувалися i руп поширеними в дидактицi укра!нсько! школи у 20-п роки ХХ столiття. Елементи штерактивного навчання також наявш в методищ навчання В. Сухомлинського, методиках учителiв-новаторiв 70-80-х рок1в - Ш. Амонашвiлi, В. Шаталова, £. 1ль!на, С. Лисенково! та iнших, у теори розвивального навчання.
Мета. Удосконалити методик навчання при вивченнi пропедевтики педiатрi! на основi методiв проблемно-орiентованого навчання. Завдання. Впровадити штерактивш методи в навчальний процесс. Активiзувати творчу д1яльшсть педагогiв та студентiв в ошгашзацп навчального руппах .
Матерiал i методи. Матерiалом дослiдження руп 2 групи студенпв: в 1-й груш (28 оаб) використовували традицшш методи навчання, в 2-й (також 28 оаб) - проблемно-орiентованi методи: метод ситуацiйного навчання, дшова гра з проблемними питаннями.
Результати. Для створення проблемно! ситуацп дотримувались таких умов:
1. Проблема, яку ставив викладач, повинна була зажадати вщ студентiв пошуку нових знань, засвоення яких передбачено темою заняття. У той же час, проблема повинна була грунтуватися на ранiше отриманих знаннях, тшьки тодi вона викликала iнтерес у
студенлв, бажання пошуку нового, вiдсутнього.
2. В якосп проблемних завдань викорисговувались ситуацшш завдання, дiловi iгри з проблемним питанням. Так, при вивченш семiотики захворювань систем органiв на практичному занятп студенти 2-i' групи розподшялись на пари («Лжар» - «Пащент»). Кожен отримував iндивiдуальне завдання. «Пащент» отримував нозологiю захворювання, симптоми якого вш повинен був вщобразити. «Лiкар» (який не знав захворювання) повинен був опитати, оглянути та обстежити за допомогою пальпацп, перкусп, аускультацп «Пацiенга» i встановити уражену систему органiв i захворювання, а також призначити додатковi лабораторно-iнструментальнi методи обстеження.
Якщо у студентiв виникали питання на проблемне питання, яке поставив перед ними викладач, то вважали, що мета проблемного заняття наполовину досягнута: питання викладача змусило думати, аналiзувати, використовуючи знання руппах ее матерiалу.
3. У разi якщо студенти не могли виршити поставлену перед ними задачу, не зрозумши И сутi, проблеми, викладач повинен був роз'яснити проблемну ситуащю i надати додатковий матерiал, який б допомж студентам розiбратися з проблемою.
4 Якщо проблемне завдання було надто важким i навгть пiсля роз'яснень студенти не могли його виконати, викладач роздшяв його на дешлька простiших питань, завдань. Можливо, що рiшення простих завдань могло бути iмпульсом для виршення заданого спочатку проблемного завдання.
5. У рiшеннi проблемного завдання брав участь кожен студент групи. Вирiшуючи проблемне завдання, кожен учасник проявляв шщитиву, руппах ее свою точку зору. Завданням викладача було шдтримання шщитиви, щдбадьорення студента, активiзування його прагнення до нових знань, створення доброзичливо! атмосфери, що спонукае студентiв не боятися висловлюватися.
Таким чином, завдяки проблемнiй ситуаци, студенти розумiли, що рашше отриманi знання недостатнi для виконання завдання, руппах ее н потребу в нових знаннях.
Обговорення. Ввдповвдно до сучасних вимог можна видiлити найбiльш перспективнi шляхи тдготовки студентiв-медикiв, як1 поеднують принципи проблемносп i моделювання професшно! дiяльностi, i, вiдповiдно, новi педагогiчнi технологи:
- проблемно-орiентоване навчання (PBL),
- командно- орiентоване навчання (TBL),
- навчання на основi клiнiчного випадку (CBL),
- штегроване навчання,
- шформацшно-комунжацшш та комп'ютернi технологи,
- навчання, засноване на iмiтацiйних технологiях,
- проектно-орiентоване навчання - дослiдницькi технологи.
В основi цих методiв лежить групове навчання з обговоренням теоретичного матерiалу, руппах ее ного у формi проблеми, наближеною до життево! ситуацй', що сприяють кращому освоенню навчального матерiалу, розвитку i вдосконалення поведiнкових i професiйних навичок.
Проблемно-opieHTOBaHe навчання (анг. PBL - problem based learning) - метод оргашзацп навчального процесу, спрямований на самостшне активне вирiшення проблемно! ситуацй', задано! викладачем, в результатi чого ввдбуваеться творче оволодiння професiйними знаннями, навичками i вмiннями i розвиток штелектуально-творчих i розумових здiбностей [3, 4].
1накше кажучи, створюемо «проблему» i шукаемо шляхи виходу з не!, застосовуючи знання, досвщ навички та вмшня.
Вперше проблемно-орiентоване навчання стало застосовуватися в ушверситетах Канади i Австралж Трохи пiзнiше - в Шдерландах [4]. Найбiльшого успiху PBL отримало в медичнiй освiтi.
Саме постановка проблеми або проблемно! задач^ наближено! до життево! ситуацй', дозволяе студентам швидко i легко включитися в реальну професiйну середу. Самостшне виправлення призводить до формування навичок самооргашзацп, самонавчання i самоконтролю [3], таким чином, щдвищуючи вiдповiдальнiсть майбутнього лжаря. Сама методика PBL сприяе розвитку св1домого, мотивацiйного подходу до навчання.
Проблема, яку викладач поставив перед студентами, вимагае пошуку нових, вщсутшх знань для виршення проблеми.
Проблемне навчання, перш за все, спрямоване на активiзацiю тзнавально! дiяльностi студенпв, формування логiчного мислення, розвиток творчих якостей кожного студента за допомогою задано! викладачем проблеми [5].
Мета проблемного навчання - в пошуку; розвитку розумово! активностi студентiв.
Перевага проблемного навчання - в чггкому виклащ проблеми, на яку студент повинен дати чгтку вiдповiдь з чпким формулюванням i доказовiстю свое! ввдповщ, в закрiпленнi ранiше отриманих знань i умiнь, спiвробiтництво студенпв в групi, колективному формуваннi виршення проблеми.
Таким чином, проблема як принцип навчання не пльки вимагае особливо! оргашзацп знання, а й диктуе особливу методику засвоення матерiалу - через розумовi дi! студента з пошуку цього змюту.
Проблемна задача - дидактичне поняття, яке позначае навчальну проблему. Викладач ставить перед студентами питання (завдання) в формi руппах ее чiткими умовами.
При цьому викладач не пропонуе iнструкцiй i правил, дотримуючись яких студенти могли б виконати завдання. Суть навчально! проблеми у виршенш завдання на основi протирiччя м1ж ввдомим, ранiше отриманим знанням i пошуком нового, невiдомого. Рiшення завдання, пошук вiдповiдi на поставлене запитання вимагае ввд студентiв пошуку ввдсутшх знань, мiркувань, логiчного мислення, ведучи студентiв, таким чином, до нових «вщкритпв» i висновк1в. Такий шдхвд до вирiшення проблеми змушуе студенпв самостiйно шукати рiшення, знаходити ввдсутт знання, використовуючи ранiше придбанi на сум1жних кафедрах, що зажадае вщ них розумово! дiяльностi, висновюв, умовиводiв.
Рiшення проблемного завдання вимагае наявносп у студентiв початкового об'ему знань, без яких виршення проблеми буде неможливо.
Рiшення будь-яко'1 проблемно'1 ситуацИ починаеться з !! аналiзу, виявлення зв'язк1в, вiдносин, визначення завдань для !! вирiшення, пошуку вiдповiдей i висунення гiпотез, синтезу i порiвняння найбiльш цiнних i значущих думок шляхом проб i помилок, ^ далi, узагальнення та вибору вiрного рiшення з подальшим розбором i перевiркою правильностi рiшення (рис. 1):
Рис. 1. Ршення проблемно! ситуацп
Важливим компонентом PBL е компетентшсть викладача. В1д вмiлого ведення занят-тя, вмiння, як не тдказуючи, дати правильну пораду i потрiбний напрямок вирiшення проблемно! задачи, залежить ефективнiсть роботи студентiв i руппах ее прийняття рiшення.
рупп викладач повинен оргашзувати самостiйну роботу студенпв в малих руппах. При необхвдносп вiн допомагае розiбратися з вмютом завдання, спрямовуе студентiв у виборi шляху вирiшення завдання. Студенти повинш на заняттi самостiйно вивчити питання (можливо сум1жних дисциплiн), яш заздалегiдь отримали вiд викладача.
Поточний контроль рiвня знань i умшь студентiв з пропедевтики педiатрi! проводиться у виглядi тестування. Тестування включае оцiнку наступних критерi!в: збiр анамнезу, фiзикальний огляд, комунiкативнi навички, професшна етика, клiнiчне мислення, органiзованiсть/ефективнiсть, загальна клiнiчна компетентнiсть.
Враховуючи основнi завдання проблемно-орiентованого навчання так як самостшне оволодiння знаннями з доступних джерел; вмiння вести дiалог; формування комушкативних навичок студентiв медичного вузу, можна дiйти наступного висновку: проблемно-орiентоване навчання призводить до формування навичок самооргашзаци, самонавчання i самоконтролю, тобто тдвищуе рiвень сввдомого ставлення до придбання професiйних знань, умiнь i особистiсних якостей майбутнього лiкаря.
Таким чином, проблемно-орiентоване навчання е важливим фактором у процеа становлення студента в якосп спецiалiста.
Лггература:
1. Артюхина А. И., Чумаков В. И. Интерактивные методы обучения в медицинском вузе. Учебное пособие. Волгоград: ВолгГМУ, 2012. 134 с.
2. Приезжева Е. М. Интерактивные формы и методы обучения студентов в туристском вузе. ВестникРМАТ. 2011. № 3. С. 137-141.
3. Педагогический процесс в медицинском образовании. Монография / Досмагамбетова Р. С., Калиева Ш. С., Кемелова Г. С. И др. Караганда, 2012. 172 с.
4. Соловьева-Гоголева Л. В. Активизация познавательной деятельности студентов в процессе обучения графическим дисциплинам в профессионально-педагогическом вузе. Автореферат на соиск. Уч. Степени канд. Пед. Наук. Екатеринбург, 2001. 17 с.
5. Курьянов М. А., Половцев В. С. Активные методы обучения. Учебно-методическое пособие. Тамбов: ФГБОУ ВПО «ТГТУ», 2011. 80 с.
6. Эффективные методы преподавания в медицинском вузе - Методические рекомендации. Изд. 1 / А. О. Абдрахманова, М. А. Калиева, А. А. Сыздыкова и др. Астана, 2015. 55 с.
7. Analyzing the use of interactive technology to implement interactive teaching / Kennewell S., Tanner H., Jones S., Beauchamp. J. Comp. Assist. Learn. 2007. Vol. 24, № 1. P. 6173.
8. Buch A.C., Chandanwale S.S., Bamnikar S.A. Interactive teaching: Understanding perspectives of II MBBS students in Pathology. Med. J. DYPatil Univ. 2014. Vol. 7. P. 693-695.
9. Kumar S. An Innovative methods to enhance interaction during lecture sessions. Advanc. In Physiol. Educat. 2003. Vol. 27, № 1-4. P. 20-25
10. Role of interactive teaching in medical education / D. Kaur, J. Singh, Seema et al. Intern. J. Basic Appl. Med. Sci. 2011. Vol. 1, № 1. P. 54-60.
References:
1. Artyuhina A. I., Chumakov V. I. (2012). Interaktivnyie metodyi obucheniya v meditsinskom vuze. Uchebnoe posobie [Interactive methods of training in a medical college. Teaching aid]. Volgograd: VolGMU [in Russian].
2. Priezzheva E. M. (2011). Interaktivnyie formyi I metodyi obucheniya studentov v turistskom vuze [Interactive forms and methods of teaching students in a tourist university]. VestnikRMAT. 3. 137-141. [in Russian].
3. Pedagogicheskiy protsess v meditsinskom obrazovanii (2012). Monografiya [Pedagogical process in medical education. Monograph] / Dosmagambetova R. S., Kalieva Sh. S., Kemelova G. S. Et al. Karaganda [in Russian].
4. Soloveva-Gogoleva L. V. (2001). Aktivizatsiya poznavatelnoy deyatelnosti studentov v protsesse obucheniya graficheskim distsiplinam v professionalno-pedagogicheskom vuze [Activation of cognitive activity of students in the process of teaching graphic disciplines in a vocational and pedagogical university]. Extended abstract of candidate's thesis. Ekaterinburg [in Russian].
5. Kuryanov M. A., Polovtsev V S. (2011). Aktivnyie metodyi obucheniya. Uchebno-metodicheskoe posobie [Active methods of teaching. Teaching aid]. Tambov: FGBOU VPO «TGTU» [in Russian].
6. Effektivnyie metodyi prepodavaniya v meditsinskom vuze - Metodicheskie rekomendatsii [Effective methods of teaching in a medical school - Methodological recommendations] (2015). Izd. 1 / A.O. Abdrahmanova, M. A. Kalieva, A. A. Syizdyikova et al. Astana. [in Russian].
8. Buch A.C., Chandanwale S.S., Bamnikar S.A. Interactive teaching: Understanding perspectives of II MBBS students in Pathology. Med. J. DY Patil Univ. 2014. Vol. 7. P. 693-695.
9. Kumar S. An Innovative methods to enhance interaction during lecture sessions. Advanc. In Physiol. Educat. 2003. Vol. 27, № 1-4. P. 20-25
10. Role of interactive teaching in medical education / D. Kaur, J. Singh, Seema et al. Intern. J. Basic Appl. Med. Sci. 2011. Vol. 1, № 1. P. 54-60.
Работа поступила в редакцию 27.12.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
