CC BY
16
6) бiльш широко застосовувати проаналiзованi нетрадицiйнi форми оргашзацп навчання i методи активного навчання у процес професшно! пiдготовки фахiвцiв природничого профшю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Авраменко В. I. 1нтегроване навчання шоземних мов професшного спшкування // Проблеми та перспективи лшгв1стичних дослщжень в умовах глобал1зацшних процеав: Матер1али м1жнародно! науково-практично! конференций — Тернотль, ТНЕУ, 30-31 жовтня 2007 р. В 2-х частинах. Ч. 2. — Тернотль: Економ1чна думка, 2007. — 289 с.
2. Архипова С. П. Активт методи у шдготовщ сощальних пращвнишв // Актуальш проблеми професшно! тдготовки фах1вщв сощально! роботи в УкраМ 1 за рубежем: Матер1али М1жнародно! науково-практично! конференций Ужгород, 5-6 травня 2003 р. — Ужгород: Мистецька лш1я, 2003. — С. 23-25.
3. Державна програма розвитку вищо! освгш на 2005-2007 роки // Освгга в Укра!ш: Нормативна база. — 2-е вид. — К.: КНТ, 2006. — С. 441-447.
4. Загальноевропейсьш рекомендаци з мовно! освгга: вивчення, викладання, ощнювання / Наук. ред. укр. вид. С. Нжолаева. — К.: Ленв1т, 2003. — 273 с.
5. Козловська I. М. Дидактика в контексп штегрованого навчання: Навч.-метод. поабник. — Льв1в: НМЦ КПО, 1999. — 48 с.
6. Коннова З. И. Развитие профессиональной иноязычной компетенции будущего специалиста при многоуровневом обучении в современном вузе: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. — Тула, 2003. — 355 с.
7. Малафик I. В. Дидактика: Навч. поабник. — К.: Кондор, 2005. — 398 с.
8. Мегалова И. А. Новейшие информационные и коммуникационные технологии формирования иноязычной компетенции в российских и зарубежных вузах (сравнительный анализ): Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Саратов, 2000. — 180 с.
9. Мойсеюк Н. £. Педагопка: Навч. поабник. — 4-е вид., доп. — К., 2003. — 615 с.
10. Оганесян Н. Т. Педагогическая психология. Система разноуровневых контрольных заданий: Учеб. пособие. — М. : КНОРУС, 2006. — 328 с.
11. Постанова Кабшету Мш1стр1в Украши в1д 24 травня 1997 р. № 507 // Освгга в УкраМ: Нормативна база. — 2-е вид. — К.: КНТ, 2006. — С. 289-324.
12. Терещук Г. В. Компетентшсний шдх1д як фактор зближення освишх систем // Професшш компетенцп та компетентносп вчителя: Матер1али регюнального науково-практичного семшару 28-29 листопада 2006 р. — Тернотль: ТНПУ, 2006. — С. 7-9.
13. Харламов И. Ф. Педагопка. Краткий курс: Учеб. пособие. — 2-е изд. — Минск: Высшая школа, 2004. — 272 с.
Наталш РУБЕЛЬ
ВИКОРИСТАННЯ ГШЕРТЕКСТУ В ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 ПРОФЕСШНО-КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНЦП У СТУДЕНТ1В НАПРЯМУ «ЕКОЛОГ1Я»
У статтi розглянуто проблему формування iншомовноi професшно-комуткативно1 компетенцп у студентiв напряму «Екологiя» шляхом використання гiпертексту у процеС навчання текстовоi дiяльностi.
1нтегращя украшського суспшьства до европейського та мiжнародного сощально-економiчного, культурного й шформацшного простору зумовила необхщнють реформування системи освгш. Державна нацюнальна доктрина розвитку освгш в Украш (2002 р.) визначила необхщнють становлення освгш нового типу, що вщповщала би потребам розвитку i самореалiзацil людини в нових соцюкультурних ситуащях i задовольнила потреби суспшьства у фахiвцях з глибокою професшною пiдготовкою, здатних до творчо! пращ, професшного розвитку, освоення i впровадження шформацшних технологiй, якi володiють добре як рщною, так i шоземною мовами з метою спiлкування у професшному середовищi, людей моральних та високоосвiчених [8].
Одним iз завдань п1дготовки майбутнiх фахiвцiв напряму «Еколопя», зг1дно iз галузевим стандартом вищо! освгга Укра!ни, е формування готовносп до здiйснення ефективно! комунiкацiйноl
взaeмодiï в yмовaх ^офе^йного сеpедовищa [1]. Комyнiкaтивнa пiдготовкa мaйбyтнiх фaхiвцiв нaпpямy «Еколопя» — один з aспектiв зaгaльноï пpофесiйноï шдготовки екологiв.
Модеpнiзaцiя сyчaсноï вищо1' освгги пов'язaнa з yпpовaдженням компетентнiсного тдходу y нaвчaльний пpоцес, згiдно з яким pезyльтaти нaвчaльноï дiяльностi студентГв оцiнюють комплексно — нa основi знaнь, yмiнь, нaвичок i компетенцш. Зayвaжимо, що впеpше поняття «компетенщя» 6уло вжите в США y 1960-i pоки y контекстi дiяльнiсного нaвчaння i пеpедбaчaло пiдготовкy спецiaлiстiв, здaтних конкypyвaти нa pинкy npa^. Cьогоднi немae однознaчного пiдходy щодо тлyмaчення цього поняття. Знaчнa кГлькГсть нayковцiв визнaчaють компетенцiю як готовнють спецiaлiстa зaстосовyвaти отpимaнi знaння m пpaктицi, iншi — як здaтнiсть виpiшyвaти пpоблеми. Тaк, А. В. Хyтоpський визнaчae компетенцiю як сукупнють взaeмопов'язaних якостей особистостi (знaнь, вмшь, нaвичок, способiв дiяльностi), що сгавляться стосовно певного колa пpедметiв i ^оцесГв, необхiдних для якiсноï пpодyктивноï дiяльностi стосовно них [15]. Ми пiдтpимyeмо думку вченого, що одшею з ключових компетенцiй е комун^т^^, aдже сaме здaтнiсть здiйснювaти комуштацда дозволяе pеaлiзyвaти обмiн iнфоpмaцieю, a тaкож здiйснювaти пошук, нaкопичення й pозшиpення обсягу знaнь у ^оцеш спiлкyвaння. Комyнiкaтивнa компетенцiя — це зтання, yмiння тa нaвички, необхщш для pозyмiння чужих тa поpодження влaсних пpогpaм мовленнево1' поведiнки, aдеквaтних цiлям, сфеpaм, ситyaцiям спiлкyвaння [13, 7].
З позицш деpжaвноï мовно1' полiтики нaвчaння iноземних мов е одним iз пpiоpитетiв сyчaсноï освгги. В yмовaх pозвиткy i постшного pозшиpення мiжнapодних контaктiв iноземнa мовa стae нaйвaжливiшим зaсобом пpофесiйноï ^мут^ци фaхiвцiв piзних пpофiлiв, що с^ичинило посилення мотивaцiï у вивченнi мов. Cyчaснiсть вимaгae вгд фaхiвця з вищою освгтою готовносп тa здГбносп до оволодшня пpедметними, нayковими зтаннями у пpофесiйномy спiлкyвaннi, тобто володшня пpофесiйно-комyнiкaтивною компетенцieю. Ми пiдтpимyeмо думку Н. А. Cypи, що фоpмyвaння iншомовноï пpофесiйно-комyнiкaтивноï компетенцiï мaйбyтнiх фaхiвцiв зумовлено соцiaльно-економiчними змiнaми pинковоï економши й нaгaльними потpебaми сyспiльствa до знaчноï тpaнсфоpмaцiï цiлей i зaвдaнь пpофесiйноï освГти i тpaктyeться як володшня шдивщом необхiдною сумою зтань, умшь i нaвичок, що визнaчaють стутнь сфоpмовaностi його пpофесiйноï дГяльносп, стилю пpофесiйного спiлкyвaння тa його особистосп як носГя визнaчених цшностей, iдеaлiв i пpофесiйноï свщомосп [11, 8]. Фоpмyвaння iншомовноï пpофесiйно-комyнiкaтивноï компетенци неможливе без пpaктики спiлкyвaння i викоpистaння Iнтеpнет-pесypсiв нa зaнягтi з iноземноï мови.
Ha почaткy XXI ст. — пеpiодy пеpедових комп'ютеpних технологiй i ствоpення единого iнфоpмaцiйного пpостоpy — основними зaсобaми обмшу iнфоpмaцieю стaють комп'ютеpнi меpежi. Безлiч взaeмодiючих вipтyaльних aвтоp — pеципieнт лaнцюжкiв, що дозволяють спiлкyвaтися зa допомогою комп'ютеpних меpеж, можнa вготачити як комп'ютеpне комyнiкaтивне сеpедовище, для пеpедaння iнфоpмaцiï в якому ш^око викоpистовyeться гiпеpтекст [5, 53].
Донедaвнa основними методaми виклaдaння iноземних мов для немовних спецiaльностей в шшш кpaïнi були читaння i пеpеклaд спецiaльних фaхових текстiв. Пpи цьому pеaлiзовyвaлaся лише однa метa пpофесiйноï тдготовки мaйбyтнiх фaхiвцiв — iнфоpмaтивнa, оскшьки з чотиpьох основних видГв мовленнeвоï дГяльносп (читaння, письмо, говоpiння, ayдiювaння) pозвивaвся тшьки один: тсивний, оpieнтовaний нa «впiзнaвaння» — чшвння. Ця методикa виклaдaння iноземноï мови ш^око зaстосовyвaлaсь i мaлa цшком зpозyмiлi пpичини. Пояснюючи ситyaцiю, що iснyвaлa, С. Г. Теp-Мiнaсовa зaзнaчae, що спiлкyвaння з нapодaми шших деpжaв було обмеженим, Rpaïm (Рaдянський Союз) бyлa вiдpiзaнa вгд свГту зaхiдних мов. У тaких yмовaх виклaдaння iноземних мов нa основГ тшьки письмових текстiв звyжyвaло комyнiкaтивнi фyнкцiï мови — головно1, шйбшьш експлiцитноï, офiцiйноï i соцiaльно визнaноï з усГх видГв комyнiкaтивноï дГяльносп — до пaсивноï здaтностi pозyмiти кимось ствоpенi тексти, a не ствоpювaти, не поpоджyвaти мову, aле ж без цього pеaльне спiлкyвaння неможливе [12, 12].
Рaптовa i paдикaльнa змiнa соцiaльного життя нaшоï кpaïни, стpiмке входження в свгтову спшьноту зумовили необхiднiсть володшня шоземними мовaми, зpобили 1х pеaльним зaсобом piзних видГв спiлкyвaння, кшьюсть яких зpостae щодня paзом Гз зpостaнням кшькосп технiчних
засобiв зв'язку. Зазначимо, що використання сучасних гiпертекстових технологiй для отримання або передання шформацп вимагае володшня основними видами мовленнево! дГяльносп, а саме: говоршням, аудiюванням, читанням Г письмом, оскшьки гiпертекст може мютити звуковГ Г вщеофрагменти Г користувач може доповнювати його, додаючи свою шформащю в будь-якому мющ гшертекстово! структури у формГ письмових Г звукових фрагмента, а також перекладГв.
Проблемами використання комп'ютерних технологш та 1нтернету в процеа формування професшно-комушкативно! компетенци майбутшх фах1вщв займались П. Сердюков, В. Кухаренко, Н. Мулша, Л. Барна, М. Барна, А. Степанюк, С. Казначеева. Комушкативну функщю мови розкрито в працях лшгвюттв В. Костомарова, О. Леонтьева, Л. Щерби. Специфку формування професшно-комушкативно! компетенци вивчали Н. Сура, Ю. Федоренко. Для виршення проблеми використання та розвитку перспективних технологш формування професшно-комушкативно! компетенци важливий внесок зробили В. Журавський, М. Згуровський та ш
За останш роки свпова спшьнота, використовуючи комп'ютери, супутниковГ системи зв'язку, мережевГ передачГ даних, поступово перетворюеться на пгантську шформацшну систему. Так, на думку Л. Клевцово! Г В. Клевцова, е вс шдстави вважати, що шформацшш технологи е тими елементами, з яких формуеться техшчна основа майбутшх суспшьних комушкацш. Якщо юнуюча ситуащя розвиватиметься прогресивно вщповщно до розвитку шформацшних технологш, то можна очшувати, що незабаром комп'ютер практично стане основним джерелом шформацп [6, 3].
Зростаючий штерес до вивчення комушкацп зумовлюе виникнення нових концепцш, напрямюв Г методГв дослщження цього складного явища. У наш час, коли в процес глобалГзацн всГх сфер людсько! дГяльност виникають все новГ Г новГ труднощГ людського спшкування, саме здатнють брати участь в спшкуванш, у т. ч. шшомовному, стала основним чинником, що визначае ефективнють сощально! взаемодн. Отже, вивчення мехашзмГв сощально! комушкацп е особливо актуальним.
На думку Т. Дрщзе, в сучаснш методищ вщбувся помпний нахил у бГк перетворення комушкацп винятково на «мовленневу дГяльность», що призвело не тшьки до ототожнення рГзних форм спшкування з видами мовленнево! дГяльносп (говоршня — слухання, письмо — читання з подальшою !х деталГзащею), а й спричинило шдмшу «мовленневорозумовою дГяльнютю» мислення як такого [2, 79].
С. ПасГв хоч Г наголошуе на нещентичносп процесГв мислення Г розумово! дГяльносп, пов'язано! з мовленневою дГяльнютю, вщзначае !х тюний зв'язок. Вш вважае, що треба розрГзняти комушкативну функщю мислення, завдання яко! автор визначае як мовленневорозумове, Г тзнавальну функщю з власне розумовими завданнями [9, 120].
В процес ТД доцшьно говорити про комушкативно-шзнавальну функщю мислення, оскшьки у робот з гшертекстом ми маемо справу з текстом, за допомогою якого здшснюеться не тшьки спшкування, а й власне шформацшна дГяльнють [5, 56].
Метою нашоТ статт е обгрунтування методГв Г засобГв професшно-орГентованого навчання текстово! дГяльносп шляхом використання гшертексту у процес формування шшомовно! професшно-комушкативно! компетенци у студенпв напряму «Еколопя».
Застосування сучасних гшертекстових технологш для отримання або передання шформацп вимагае вщ майбутшх фахГвщв володшня основними видами мовленнево! дГяльносп, а саме: читанням, ауддаванням, говоршням, письмом.
Навчання шшомовно! ТД розглядаеться нами як одна Гз методик формування професшно-комушкативно! компетенци, тобто здатносп свщомо дГяти в ситуащях, де необхщне використання мови як у професшнш дГяльносп, так Г для самоосвпи.
Мета навчання ТД на матерГалГ гшертексту мае комушкативно-орГентований Г професшно-спрямований характер Г визначаеться як формування здатносп створювати Г розумпи тексти як цшсш одинищ комушкацп, а також передавати, одержувати й опрацьовувати шформащю за допомогою комп'ютера [5, 76].
Питання, що стосуються характеру текстового матерГалу, який використовуеться у процес навчання шоземнш мовГ в немовному ВНЗ, розглядають у сво!х дослщженнях Л. Корнеева, А. Славю.
Л. Корнеева сформувала принципи, якими необхщно керуватися у процес комплектування текстового матерiалу для навчання читанню в немовному ВНЗ. Тематика текспв, на И думку, повинна вщповщати спецiальностi студентiв. Автор обгрунтовуе це, виходячи з: по-перше, кшцево! мети навчання, по-друге, зацiкавленостi, яку виявляють студенти до тако! тематики. Тематика текспв повинна бути однорщною, але всерединi певно! однорщно! тематики необхщно використовувати тексти рiзного змюту, тобто та ж тема повинна подаватись з рiзних сторiн [7, 173].
А. Славю актуальною вважае проблему систематизацп текстiв, що вщносяться до рiзних жанрiв науково! прози для розвитку читання шоземною мовою в немовному ВНЗ з метою штенсифшацп навчання текстово! дiяльностi. Виршити цю проблему можна шляхом систематизацп текспв за ступенем зростання труднощiв розумiння змiсту як жанрово! характеристики стилю науково! прози [10, 98].
Вщ початку 1990-х роюв поняття гшертексту перебувае у центрi уваги гумаштарпв. Якщо лiнiйнi друкованi тексти добре вивчеш в лiнгвiстицi, то гшертекст — це новий об'ект вивчення. Порiвняльний аналiз властивостей звичайного друкованого тексту з властивостями тексту в гiперсередовищi матиме велике значення як для лшгвютики, так i для методики викладання шоземно! мови.
Термш «гшертекст» вперше був використаний американським дослщником, творцем першо! гшертекстово! системи Т. Нельсоном в 1965 р. Зараз гiпертекстовi технологи виконують важливу роль у створеннi систем штучного штелекту. Незважаючи на широке використання гiпертекстових систем, суперечки про те, що таке гшертекст, не припиняються i дотепер. Бiльшiсть дослщниюв вважають, що гiпертекст — це спошб нелiнiйного представлення шформацп (Т. Нельсон, Е. Андре, Д. Ландов, Дж. Нельсон й iн.). Фахiвцi в галузi iнформацiйних технологiй визначають його як «текст, що мютить в собi зв'язки з шшими текстами, графiчною, вiдео- або звуковою шформащею» [3, 238].
Як вщомо, донедавна всi технiчнi засоби передання шформацп були текстоцентричними i вербально орiентованими. Нинi вербальна комунiкацiя перестала бути самодостатньою. З розвитком нових шформацшних технологш i розповсюдженням комп'ютерiв вiдбулося впровадження в комунiкативне середовище вiдеоряду, що складаеться iз статичних i динамiчних зображень. Результатом широкого розповсюдження вщеотехшки е те, що вербальна складова супроводжуеться вщеорядом, коли зображення не лише шюструе текст, а й включаеться в його семантику.
Специфiчними властивостями гшертекспв, якi вiдрiзняють !х вiд лшшних текстiв, на думку Ю. Хартунга i Е. Брейдо, е наступш: принципова здатнiсть iснування тiльки в електронному варiантi; нелiнiйнiсть; множиннiсть вiртуальних структур; вiзуалiзацiя шформацп; незавершенiсть.
Основними принципами побудови гшертексту автори вважають: принцип експлшаци зв'язюв; принцип породження нелшшно! структури з лiнiйноl схеми опису; принцип сшввщносносп окремих частин [14, 67].
Головна щея гшертекстових систем полягае в концепцil автоматичносп пiдтримування зв'язкiв як всерединi одного документа, так i мiж рiзними документами. Пiдтримування таких зв'язкiв дозволяе оргашзовувати нелiнiйнi текстовi структури ^ як результат, надае можливiсть представити структуру тексту i мiжтекстовi зв'язки (так зваш iерархiчнi i мережевi зв'язки).
Формування iншомовноl професiйно-комунiкативноl компетенци студента напряму «Екологiя» в процеш навчання ТД вiдбуваеться завдяки послщовному поетапному використанню навчальних, лiнiйних автентичних текспв i гiпертекстiв.
Вправи, що використовуються протягом першого етапу навчання шшомовно! ТД, призначенi для формування навичок i умiнь розумiння i створення текстiв, а також оволодшня системою мови.
Ми погоджуемось з думкою С. Казначеево!, що особливу увагу на цьому етат навчання необхщно придшяти оволодшню студентами навичками мовного i смислового прогнозування тексту, декодування (виокремлення) одиниць смислово! шформаци — аналiзу, створенню iнформацil, а також процесу завершального синтезу, що е компрешею i iнтерпретацiею (смисловим опрацюванням) отримано! iнформацil.
Насамперед, студенти повиннi оволодгги засобами здiйснення ТД, а саме: певним об'емом мовних знань, навичками швидкого впiзнавання мовного матерiалу при читанш i аудiюваннi, адекватного використання мовного матерiалу для реашзаци висловлювань в уснш i письмовiй формг
В процесi виконання запропонованих завдань у студенев формуються наступнi вмшня:
• вирiзняти у письмовому i звуковому текстi окремi елементи змюту — ключовi слова, головну думку, найвагомiшi факти, факти-деталi й ш.;
• обгрунтовувати окремi факти, встановлювати !х iерархiю (головне — другорядне), об'еднувати !х в смисловi частини на основi встановлення зв'язку мiж ними тощо; при цьому особливу роль вщграе прогнозування на смисловому рiвнi, що дозволяе передбачати продовження i можливе завершення кожно! смислово! частини;
• спiввiдносити окремi частини тексту, ставити !х в логiчнiй послiдовностi, визначати зв'язок мiж ними;
• робити висновок на основi факпв тексту;
• iнтерпретувати одержану в процес читання або ауддавання iнформацiю, що дозволяе вiдтворювати текст як цшюну мовну одиницю, здшснювати смислове опрацювання шформацп з метою подальшого обмiну [5, 127].
Наступний етап навчання передбачае розвиток навичок i умшь читання, аудiювання, письма i говорiння та вимагае вдосконалення вщповщних дiй. Цей етап навчання шшомовно! ТД е логiчним продовженням першого i передбачае розвиток сформованих рашше навичок i умiнь ТД. З одного боку, це зумовлено ускладненням запропонованих завдань, а з шшого — особливостями самого тексту.
Хоч на цьому етат продовжуеться робота на основi навчального тексту, все ж виникае можливють привернути увагу студенев до вщмшностей мiж системами рщно! мови i т1е1, яка вивчаеться.
Ми погоджуемось з думкою С. Казначеево!, що разом з автентичним текстом в аудитора приходить мовний матерiал, запозичений з реально! комушкативно! практики, а це дае сильний мотивацшний iмпульс; небезпека випадкового спотворення дiйсностi при робой з автентичним текстом набагато менша; автентичний текст передбачае паралельне лопчне використання вiзуальних матерiалiв, що ще бшьше пiдвищуе його достовiрнiсть i мотивацiйнi риси, одночасно тдсилюеться роль соцiокультурного компоненту в робой з таким текстом; безперечно перевагою автентичного тексту е юнування в ньому реально! проблеми, що дае викладачевi можливють перейти вщ даного тексту до складшших форм роботи для виршення подiбно! проблеми [5, 131].
На вказаному етат вщбуваеться взаемопов'язане навчання читанню, ауддаванню, письму i говорiнню, якi необхiднi для навчання ТД. Зазначимо, що в процес навчання шшомовно! ТД на матерiалi гшертексту основна увага прид^еться читанню. При цьому реалiзуеться дедуктивний пщхщ до тексту, рух вщ загального до конкретного, вiд загально! семантично! структури тексту до аналiзу бiльш дрiбнiших його структурних частин. Головна щея тексту формулюеться як узагальнення номшатаних лексико-тематичних ланцюжкiв, що е лексичною тематичною сггкою тексту. Особлива увага вщводиться пошуку ново! шформацп. Крiм цього, вiдбуваеться процес розтзнавання рiзних типiв сигналiв зв'язку, що дае можливють сприймати текст як цшсну, об'еднану систему мовних елеменив. Протягом другого етапу навчання шшомовно! ТД формуються навички i умшня виявляти рiзнi логiчнi структури абзащв вiдповiдно до характеру ключових елеменив, якi чергуються, та !х деталiзацiю. Подiбний пiдхiд до навчання читанню готуе студенев до складання реферату i анотацi!.
Таким чином, другий етап навчання сприяе поглибленню знань про систему мови, формуванню шшомовних навичок i умiнь, а також здатносп створювати i розумiти тексти як цшсш одиницi комунiкацi!.
Протягом третього етапу навички i вмшня шшомовно! ТД формуються безпосередньо на матерiалi гшертекспв з використанням комп'ютера. Це сприяе розвитку навичок i вмшь розпiзнавати i використовувати букви, числа i команди на клавiатурi, що е необхiдним для обмшу iнформацiею, комп'ютерного набору тексту.
На цьому етат навчання ТД широко використовуються вправи, яю передбачають переклад. Вщзначимо, що в процесi перекладу повинна придшятись увага особливостям мовно!
форми. Метою перекладу, як вщомо, е адекватне вираження певного змюту засобами iH03eMH0Ï мови. В процес виконання цього завдання розглядаеться декшька можливих варiантiв перекладу, вибираеться найбшьший з погляду комунiкативноï еквГвалентносп текстiв оригiналу i перекладу. При виконанш таких вправ вiдбуваеться подолання вщмшностей в формулюваннi думки рщною та iноземною мовами.
У процес роботи з гiпертекстом здiйснюеться навчання головних форм мовноï дiяльностi: читання, аудiювання, письма, говорiння, хоча використання цих форм мовленневоï дiяльностi рiзне.
Структура гiпертексту, а саме юнування в ньому аудiо- i вщеофрагмента, зумовила особливу необхiднiсть навчання на цьому етат аудiювання. Загальновiдомо, що ауддавання супроводжуеться певними труднощами у студенев. Деякi з них пов'язаш з особливостями озвучення текстiв, iншi — з особливостями мови.
Як правило, аудюфрагменти у складi гшертексту характеризуются передусiм лаконiчнiстю, тобто для озвучених текстiв характерна велика кшьюсть фактiв на одиницю обсягу. Проте, якщо в процесi слухання, наприклад, радiопередач, вiдсутнiй зворотнiй зв'язок, то в умовах роботи з гшертекстом часто юнуе можливють iнтерактивноï взаемодн автора i реципiента. Ще одшею особливiстю гiпертекстових аудiофрагментiв е можливють багаторазового прослуховування тексту, що ютотно полегшуе його сприйняття i розумшня. Чинником, який утруднюе цей процес, може бути вщхилення вiд мовних норм, представлення шформацп одним з варiантiв iноземноï мови. Тому увагу студенев необхiдно скерувати на сприйняття особливостей нащональних варiантiв iноземноï мови.
1нтерактивш можливостi гiпертексту висувають на перший план i навчання письма. При цьому необхщно враховувати лшгвютичш особливосп електронних документiв, детально описан в роботах Д. Вiзенфорса, Д. Лунда, П. Нагеля [16; 17; 18].
На цьому етат студенти готують статп i тези доповщей на конференцiях, беруть участь в наукових дискушях. Можливiсть «вбудовувати» свш текст у склад гiпертексту формуе у них навички й умшня писати «якюний текст» (термiн Т. Казарщко].'). До автора якiсного тексту можна висунути наступш вимоги:
- чггко визначати тему, не вщхиляючись вiд неï, намагатись отримати смислову завершешсть як окремих частин, так i всього тексту загалом;
- лопчно подавати матерiал, вiдзначаючи головш думки, а також вiдбирати i компонувати деталi так, щоб читач адекватно орiентувався в ситуацiï, яка описуеться;
- висловлювати своï думки чггко, компактно, зрозумiло, непримiтивно; вживати рiзноманiтнi синтаксичнi засоби без надмiрного ускладнення структури речення;
- використовувати мовш засоби, вщповщно до комунiкативноï спрямованостi тексту;
- адекватно вживати слова, прагнучи точносп подання факта;
- володпи нормами усноï i письмовоï мови;
- оформлювати текст, враховуючи особливосп його сприйняття, тобто розбивати текст на абзаци, оформлювати ï^ вщповщно до необхiдноï структури, використовувати за необхщносп пiдзаголовки i т. д. [4, 68].
Таким чином, розумшня i створення текста — це не окремi акти, а складш процеси. Розумшня текста е реалiзацiею певноï послщовносп дш i операцiй, що забезпечують багаторазове перетворення шформацп у процес руху вщ незнання до знання, вщ загального до конкретного, спрямоваш на обмш знаннями.
Процес формування iншомовноï професiйно-комунiкативноï компетенцГ1 методами iншомовноï ТД — це певною мГрою рух дГалектичною спГраллю, який супроводжуеться поверненням на вищому рГвнГ до сформованих рашше навичок i умГнь, формування нових на основГ вГдповГдних дш i операцГй, ï^ кГлькГсне накопичення i яюсне перетворення.
Система вправ для навчання iншомовноï ТД на матерГалГ гГпертексту сприяе поступовому «зануренню» студентГв у систему мови, формуванню знань про навколишню дГйснГсть, розвивае здатнють усвГдомлено дГяти в ситуащях професшного спшкування.
Можна констатувати, що навчання iншомовноï ТД на матерГалГ гшертексту здшснюеться в межах комушкативного i пГзнавального методГв навчання.
Мета навчання ТД на матерГалГ гшертексту мае комушкативно-орГентований i професГйно-спрямований характер i визначаеться як формування здатносп створювати i
розумiти тексти як цшсш одинищ комунiкацi!, а також передавати, одержувати й опрацьовувати шформащю за допомогою комп'ютера.
Пщ змiстом навчання шоземним мовам, що включае змют навчання ТД, розумiемо модель природного стлкування, учасники якого володiють певними шшомовними навичками й умiннями.
Аналiз пiдручникiв i навчальних посiбникiв, призначених для вивчення шоземно! мови в немовному ВНЗ, показав, що бшьшють !х мiстить навчальнi i адаптоваш тексти. Автори мають за мету навчити на основi цих текспв читати лiтературу за фахом, самостшно вести пошук необхiдно! iнформацi!, узагальнювати одержану шформащю i поглиблювати професшш знання. Але насправдi досягти ще! мети дуже важко. Це зумовлено насамперед тим, що таю тексти демонструють мовний матерiал для засвоення, ^ отже, сприяють розвитку навичок «читання слово в слово», що практично не трапляеться.в реальних ситуащях.
Проаналiзованi тдручники i навчальнi пошбники призначенi переважно для розвитку навичок й умшь читання, хоч для устшного здiйснення професiйно! iншомовно! дiяльностi сучасний фахiвець повинен володiти навичками й умшнями, що забезпечують також i такi види мовно! дiяльностi, як аудiювання, говорiння i письмо.
Виршенню цiе! проблеми значною мiрою сприяе сучасний рiвень розвитку шформацшних технологiй, у т. ч. 1нтернету, що сприяе швидкому пошуку й отриманню рiзноманiтно! iнформацi! у вигляд письмових i усних повщомлень. Не менш важливим для навчання шшомовно! ТД е той факт, що комп'ютер надае можливiсть студентам обмшюватись iнформацiею.
Таким чином, використання сучасних iнформацiйних технологiй в навчальному процес пiдвищуе мотивацiю студентiв, дае !м змогу вiдчути себе учасником реального стлкування.
Сощальне замовлення суспiльства як чинник зовшшнього впливу на систему навчання ТД визначае цш навчання, якимвщповщно, пiдпорядковуеться його змiст. У середин змiсту навчання реалiзуються такi типи зв'язку: взаемодiя, кореляцiя, субординацiя, зворотнш зв'язок; цiлi i змiст навчання, з одного боку, техшчний прогрес i iнформацiйна культура — з шшого, впливають на вибiр засобiв навчання; засоби навчання вимагають певних методiв навчання ТД; цiлi, змют, засоби i методи навчання спрямоваш на досягнення кiнцевого результату — тдготовку спецiалiста певного профiлю. Спещалют у процесi свое! професiйно! дiяльностi впливае на технiчний прогрес, шформацшну культуру i соцiальне замовлення, що взаемопов'язаш мiж собою. Навчання шшомовно! ТД реалiзуються на фонi саморегуляци цiе! системи, що перебувае в процес розвитку i функцiонування.
Варто зазначити, що штенсифшащя навчання ТД у процес формування iншомовно! професшно-комушкативно! компетенцi! фахiвцiв напряму «Екологiя» ниш особливо актуальна, адже впровадження новггшх технологш виробничо! сфери призводить до все нових еколопчних катастроф. Вщмшною рисою таких подiй е вщсутшсть кордонiв. Тому володiння iншомовною професшно-комушкативною компетенцiею дозволить нашим фахiвцям напряму «Еколопя» швидко реагувати на ситуащю, використовуючи знання, вмiння i навички професшного спiлкування iноземною мовою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галузевий стандарт вищо!' освгги МОНУ. Осв1тньо-квал1ф1кацшна характеристика бакалавра 1 спещалюта з напряму тдготовки «Еколопя». — К.: МОНУ, 2005. — 12 с.
2. Дридзе Т. М. Коммуникативные основания лингводидактического процесса // Вторая международная конференция ЮНЕСКО Евролингвауни. — М.: МГЛУ, 1995. — С. 77-84.
3. Информатика: Учебник // Под ред. Н. В. Макаровой. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 768 с.
4. Казарицкая Т. А. Проблемы обучения письму в языковом вузе // Методы и организация обучения иностранному языку в языковом вузе. Труды МГЛУ им. М. Тореза: Вып. 370. — М., 1991. — С. 63-74.
5. Казначеева Е. В. Оптимизация системы профессионально-направленного обучения иноязычной текстовой деятельности: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. — Тамбов, 2000. — 202 с.
6. Клевцова Л. Ф., Клевцов В. В. Практические аспекти доступа и использования сети Интернет. — М.: МГЛУ, 1997. — 116 с.
7. Корнеева Л. Т. Организация текстов для чтения и некоторые приемы работы с ними в учебнике иностранного языка для неязыкового вуза // Вопросы преподавания иностранных языков в неязыковом вузе. Труды МГПИИЯ им. М. Тореза: Вып. 136. — М., 1978. — С. 169-178.
8. Нацюнальна доктрина розвитку освгш в Украш // Освгга. — 2002. — № 26.
9. Пассив Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1991. — 223 с.
10. Славис А. А. Организация текстов для обучения чтению литературы по специальности // Специфика обучения различным видам речевой деятельности. Труды МГПИИЯ им. М. Тореза: Вып. 349. — М., 1990. — С. 93-104.
11. Сура Н. А. Навчання студенпв професiйно-орieнтованого спшкування шоземною мовою: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Луганськ, 2005. — 20 с.
12. Тер-Минасова С. Г. Изучение иностранных языков на университетском уровне // Вестник МГУ. Лингвистика и межкультурная коммуникация. — М., 1998. — № 2. — С. 7-19.
13. Федоренко Ю. П. Формування у старшокласнишв комушкативно! компетенци в процеа вивчення шоземно! мови: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.06. — Луцьк, 2005. — 19 с.
14. Хартунг Ю., Брейдо Е. Гипертекст как объект лингвистического анализа // Вестник МГУ. Филология. 1996. — № 3. — С. 61-77.
15. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал «Эйдос». — 2002. — 23 апреля. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 03.12.2004: < http:// www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm >
16. Lund С. The Presens of Others: Voice, Audience and e-mail. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 20.10.2000: <http://leahi.kcc.hawaii.edu/org/icon98/paper/lund.html>
17. Nagel P. S. E-mail in the Virtual ESL/EFL Classroom // The Internet TESL Journal, Vol. V, No. 7, 1999. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 03.12.2004: < http://www.aitech.ac.jp/~iteslj/Articles/ Nagel-Email.html>
18. Weasenforth D., Lucas S. On-line and Off-line Texts of Non-Native Speakers: Distinguishable Text Types?, 1997. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 03.12.2004: < http://gwis.circ. gwu.edu/~washweb/lucas.html>
Наталш М1ЩУК
АНТРОПОЛОГ1ЧНА КОНЦЕПЦ1Я ЛЮДИНИ Е. ФРОММА ЯК Ф1ЛОСОФСЬКЕ П1ДГРУНТЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПРОФЕС1ЙНО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БЮЛОГП
У cmammi обтрунтовано антропологiчну концеп^ю людини Е. Фромма — «людини для себе» з буттевим модусом iснування та продуктивною орieнтацieю в життi. Розкрито антропологiчнi аспекти iндивiдуального стилю професшноi дiяльностi майбутнього вчителя бюлоги.
Розвиток системи педагопчно! осв1ти в напрямку диверсифшаци, багатор1вневост1, вар1ативност1 стимулюе пошук таких !! моделей, як дозволяють студентам реал1зовувати в процес навчання особистюний потенщал, актив1зують мехашзми ефективного здобування професи, осмислення себе в нш. Студенти, що обрали педагопчну професю, не схож1 один на одного: у кожного своя 1ерарх1я мотив1в i цшностей, сво! зд1бност1, досвщ, типолопчш властивосп нервово! системи тощо. Але кожний розглядае педагопчну дiяльнiсть як оптимальний для себе спосб самореалiзацiI. Цим зумовлена необхщнють перетворення ВНЗ у середовище, що сприяе становленню шдивщуальносп майбутнього вчителя.
1ндивщуальний стиль професшно! дiяльностi (1СПД) вчителя е результатом взаемодп сукупносп неповторних властивостей особистосп (як iерархiчноI саморегульовано! системи) з об'ективними вимогами педагопчно! дiяльностi в межах суб'ективно! зручносп, результативносп й задоволеностi.
Рiзнi аспекти проблеми 1СПД дослiджувались А. Я. Никоновою, С. Ю. Васильевою, Л. Ф. Квитовою, Т. С. Рожок, О. С. Насоновою, О. О. Лапшою, I. В. Завгородньою, Ж. В. Ковалiв та ш. Проте поза межами дослщжень залишаються змют i процесуальш характеристики 1СПД учителя бюлоги, умови формування шдивщуального стилю професiйно! дiяльностi як ушкального самопрояву особистостi.
Метою статтi е обгрунтування антропологiчно! концепцi! людини Е. Фромма для дослщження проблеми формування шдивщуального стилю професшно! дiяльностi майбутнього вчителя бюлоги.
