CC BY
12
зировании развития сердечной недостаточности / Тарасов Н.И., Сизова И.Н., Малахович Е.В. и др. // Клинич. медицина.-2001.-№>7.-С. 32-35.
6. Значение показателей внутрисердечной и легочной гемодинамики в различные периоды инфаркта миокарда для ранней диагностики постинфарктного ремоделирования сердца / Тарасов Н.И., Сизова И.Н., Малахович Е.В., Барбараш О.Л. // Рос. кардиол. журн.-2001.-№>1.-С. 20-23.
7. Информативность показателей, характеризующих систолическую дисфункцию левого желудочка в остром периоде инфаркта миокарда, для прогноза развития сердечной недостаточности в постинфарктном периоде / Михайлова И.Е., Перепечь Н.Б., Кутузова А.Э. и др. // Кардиология.-1996.-№12.-С. 26-31.
8. Ишемическое ремоделирование левого желудочка (определение, патогенез, диагностика, медикаментозная и хирургическая коррекция) / Бузиаш-вили Ю.И., Ключников И.В., Мелконян А.М. и др. // Кардиология.-2002.-№ 10.-С. 88-94.
9. Особенности процесса позднего ремоделирова-ния сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, и их прогностическое значение / Никитин Н.П., Аляви А.Л., Голоскокова В.Ю., Маджитов Х.Х. // Кардиоло-гия.-1999.-№1.-С. 54-58.
10. Пархоменко А., Иркин О., Кушнир С. Клинические аспекты постинфарктного ремоделирования левого желудочка сердца: от повреждения миокарда к сердечной недостаточности // Доктор.-2001.-№4.-С. 36-40.
11. Фроля В.Г. Ремоделирование левого желудочка в патогенезе хронической недостаточности кровообращения // Кардиология.-1997.-№5.-С. 63-68.
12. Lamas G.A., Pfeffer M.A. Left ventricular remodeling after acute myocardial infarction: clinical course and beneficial effects of angiotensin-converting enzyme inhibition // Am.Heart. J.-1991.-Vol.121.-P.1194-1202.
13. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Fiarminghem heart Stady/Levy D., Harrison R.S., Savago D. et al. // N. Engl. J. Med.-1990.-Vol.322.-P.1561-1566.
14. Relationship between mitral regurgitation and myo-cardial viability after acute myocardial infarction: their impact on prognosis / Golia G., Anselmi M., Rossia A. et al. // Int. J. Cardiol.-2001.-Vol.78.-P.81-90.
15. The committee on M-mode standartization of the American Society of Echocardiography. Recommendations regarding quantitation in M-mode echocardiography: result of a survey of echocardiography measurements / Sahn D.J., De Maria A., Kisslo J. et al. // Circulation.- 1978.-Vol.58.-P.1072-1083.
УДК 615.384:615.473.8-092.9
А. О. Ватченко, ВИКОРИСТАННЯ ЕМУЛЬСП ПЕРФТОРАНУ
Ю В Гетман У ВИГЛЯД1 1НСТИЛЯЦ1Й З МЕТОЮ
ДОДАТКОВОÏ ОКСИГЕНАЦП ТКАНИН
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра офтальмологИ' (зав.-д.мед.н., проф. А.О.Ватченко)
Ключовi слова: перфторан, додаткова оксигенацiя Key words: perftoran, additional oxygenation
Резюме. Роговица не содержит сосудов, и поэтому поступление кислорода в ткани является жизненно важным фактором. Использование перфторана в виде инстилляций способно создавать дополнительную оксигенацию в тканях. В экспериментальной части работы использовано 10 разнополых животных (20 глаз), весом 2,5-3 кг. Исследования газового состава внутриглазной жидкости проводились на газовом анализаторе EasyBloodGas, исследовали изменения РО2 и РСО2 на фоне инстилляций перфторана и без него. Проведенные исследования доказали способность перфторана создавать дополнительную оксигенацию в тканях и позволяют рекомендовать препарат для использования в офтальмологической практике.
Summary. Cornea do not contain vessels and that is why entry of oxygen into the tissues is a vitally important factor. Perftoran use in the form of instillations enables to induce additional oxygenation in the tissues. In the
experimental part of the work 10 animals of both genders (20 eyes) weighing 2.5 - 3 kg. were used. The investigation of gaseous content of intraocular tissue was performed on the gaseous analyzer EasyBloodGas. The changes of PO2 and PCO2 against a background of perftoran instillations and without it were investigated. The investigations performed proved the ability of perftoran to induce an additional oxygenation in the tissues and allow to recommend this preparation for the use in ophthalmologic practice.
Ропвка в нормi не мае судин, зовш и по-верхня омиваеться сльозою, а з внутршньо! сто-рони - циркулюючою внутршньоочною рщиною [2]. Звщти ропвка отримуе поживш речовини та вщдае продукти метаболiзму. I сльоза, i вну-тршньоочна рщина мютять глюкозу, яка е го-ловним ношем енерги для тканин ропвки [16].
Розпад глюкози у тканинах ока може здш-снюватись аеробним та анаеробним шляхом, тому постачання кисню е життево важливим фактором. У вiдсутностi гемоглобiну, як перенос-ника кисню, кшьюсть останнього у камернiй волозi досягае рiвня його фiзичного розчинення. Напруга кисню у камернiй волозi е^валентна 40-50 мм рт.ст. [6].
Поглинання кисню тканинами рогiвки до-слщжувалось багатьма авторами [9], якими доведено, що iзольована рогiвка поглинае кисень. Неодноразово тдтверджено, що при видаленш епiтелiю дихання у стромi погiршуеться [14].
1снуе три шляхи надходження кисню у тка-нини ропвки. Ештелш поглинае кисень iз атмосферного повiтря, який розчинюеться у виглядi газу у сльоз^ та незначна кшьюсть кисню над-ходить шляхом дифузи iз тарзально! кон'юн-ктиви повiк. У свою чергу ендотелш рогiвки отримуе кисень iз камерно! вологи [14]. У дослщах з iзольованою ропвкою кроля встановлено, що недостатнiсть глюкози або кисню сприяе набряку тканин, таким чином, окиснювальш процеси в> дiграють основну роль у шдтриманш нормально! гiдратацi! рогiвки [6, 7].
Ушкальш властивостi перфторану, який мае здатшсть впливати на транспорт кисню, мають принципове значення при лшуванш гiпоксiй рiзного генезу [10]. Це зумовлено молекулярною будовою - основу складае каркас iз атомiв вуглецю, зовшшш зв'язки зайнятi атомами фтору [1]. Низька енерпя мiжмолекулярних взаемодiй у фторовуглецях зумовлюе !х здатнiсть розчиняти великi об'еми газу, у тому чи^ О2 та СО2. При цьому молекули газу не пов'язуються з пер-фторовуглецями, а повшьно видiляються при зниженнi парцiального тиску.
Перфторану властива газотранспортна, ре-олопчна, гемодинамiчна, мембраностабiлiзуюча дiя, здатшсть переносити та розчиняти велику кшьюсть газу [3, 13]. Крiм того, вщомо про його iмуностимулюючу та дезштоксикацшну дiю [8,
4]. Встановлено, що, незважаючи на вщсутшсть змш у загальному кисневому станi оргашзму, при мiсцевому застосуваннi iстотно змшюеться газовий склад у ранi: шдвищуеться парцiальний тиск кисню, знижуеться парщальний тиск вугле-кислого газу, це сприяе прискоренню процесiв загоення. Доведено, що мюцеве використання перфторану прискорюе репаращю тканин за ра-хунок полшшення газового складу ранево! по-верхнi [5].
При зберiганнi трансплашапв рогiвки у пер-фторанi спостер^аеться зменшення набряку тканин [11], полшшення морфофункцюнального стану, стабiлiзацiя активносп лактатдепдроге-нази та зменшення швидкосп загибелi ендотел> оцитiв [12].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
В експериментальнш частинi роботи вико-ристано 10 рiзностатевих кролiв (20 очей) породи "шиншила" вагою 2,5-3 кг, у яких вивчали можливiсть додатково! оксигенацi! тканин шсти-ляцiями перфторану.
Щд мiсцевою анестезiею 0,25% розчином лщока!ну за допомогою леза на 1100 виконували парацентез передньо! камери до 2 мм; за допомогою канюлi проводили забiр 0,15-0,2мл во-логи у стерильний шприц, попередньо оброб-лений гепарином у концентраци 15 одиниць\мл. Шприц занурювали у воду з льодом, температурою вщ 1°С до 5°С, котра дозволяла зберегти пробу придатною для дослщження протягом 2 годин.
Праве око тварини було дослщним, лiве -контрольним. Перфторан закапували щоденно по 1-2 краплi 6 раз на добу в кон'юнктивальну порожнину дослiдного ока протягом 12 годин, у контрольне око шстиляцп не проводили. Аналiз вологи передньо! камери проводили через 12 годин тсля першого закапування.
Для визначення додатково! оксигенацi! тканин ропвки газовий склад внутршньоочно! рщи-ни дослiджували за допомогою газового аналiза-тора EasyBloodGas, який використовуеться у ктшчних лабораторiях для прямого вимiрюван-ня рН, РО2 (часткового тиску кисню) та РСО2 (часткового тиску двоокису вуглецю) з вико-ристанням технологи селективних електродiв.
Зпдно з даними лiтератури [16], у камернш волозi показник рН становить 7,0-8,0; напружен-
05/ Том X / 2
107
ня кисню - 40-50 мм рт.ст. Вщомо, що напруження кисню у навколишньому середовищi досягае 158 мм рт.ст., у кровi - 72 мм рт.ст. в артерiях та 40 мм рт.ст. у венах [6]. Таким чином, напруження кисню у волозi передньо! камери знаходиться мiж показниками напруження кисню в артерiальнiй та венознш кровi [7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Динамша змiн газового складу вологи передньо! камери тварин у контрольнш та до-слiднiй групах представлена в таблищ.
Газовий склад вологи передньоТ камери у досл1дних групах до та шсля 1нстиляц1й перфторану (М±т)
Група дослвду рН РО2 мм рт.ст. РСО2 мм рт.ст.
До шстиляцш перфторану
Дослвд (10 очей) 7,87±0,24 47,3±4,5 11,1±0,92
Контроль (10 очей) 7,85±0,21 48,2±2,91 10,9±0,75
Р >0,05 >0,05 >0,05
Шсля шстиляцш перфторану
Дослвд (10 очей) 7,84±0,22 71,32±5,19 13,8±1,07
Контроль (10 очей) 7,88±0,14 48,5±3,28 11,2±0,93
Р >0,05 <0,001 <0,01
При заборi внутрiшньоочно! рщини iз пере-дньо! камери ока через 12 годин з моменту першо! iнстиляцi! перфторану спостер^аеться достовiрне пiдвищення показника РО2: у дослщ-нiй групi - 71,32±5,19 мм рт.ст. та 48,5±3,28мм рт. ст. - у контрольнш груш (р < 0,001), що
свщчить про збшьшення кiлькостi кисню, який циркулюе в середиш ока.
Рiвень тиску РСО2 свiдчить про актившсть тканинного метаболiзму: надходження кисню в тканини (кл^ини) супроводжуеться виходом вуглекислого газу iз тканин (клггин). Таким чином, пiдвищення вмюту РСО2 - 13,8±1,07 мм рт.ст. у дослщнш групi, у порiвняннi з показ-ником контрольно! групи - 11,2±0,93 мм рт.ст. -достовiрно (р<0,01) свiдчить про полшшення метаболiзму тканин за рахунок !х додатково! оксигенацi! шляхом використання перфторану у виглядi iнстиляцiй.
У ходi проведених дослiджень встановлено, що рiвень рН у дослiднiй групi становить -7,84±0,22, у контрольнiй групi - 7,88±0,14 (р>0,05). У цьому випадку можна стверджувати, що шстиляцп перфторану не впливають на рь вень рН внутрiшньоочно! рiдини.
ВИСНОВКИ
1. Доведено, що рiвень РО2 у дослiднiй групi тварин становить 71,32±5,19 мм рт.ст. та у контрольнш груш - 48,5±3,28 мм рт.ст. (р<0,001), що свiдчить про наявшсть додатково! оксигенацi! при використанш перфторану у ви-глядi шстиляцш.
2. Рiвень РСО2 свiдчить про актившсть мета-болiчних процесiв у тканинах, вщ яких залежить швидюсть регенерацi! та вiдновлення тканин, i становить - 13,8±1,07 мм рт.ст. у дослщнш групi, у контрольнш груш - 11,2±0,93 мм рт.ст. (р<0,01).
3. Зпдно з отриманими даними, використання перфторану у виглядi шстиляцш забезпечуе додаткову оксигенащю тканин, що може бути перспективним при використанш його у офтальмолопчнш практищ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Барышев Б. А. Перфторан - кровезаменитель с газотранспортной функцией: Инструкция для врачей.-СПб.: Человек, 2001. - 24 с.
2. Вит В.В. Строение зрительной системы человека. - Одесса: Астропринт, 2003. - 664 с.
3. Голубев А. М. Перфторан — плазмозаменитель с функцией транспорта кислорода // Бюл. экспер. биол.- 1998.- № 5.- С.484-492.
4. Дурново Е.А., Фурман И.В., Ипполитов В.П. Исследование дезинтоксикационного действия перф-торана на экспериментальной модели в комплексном лечении острых воспалительных заболеваний че-люстно-лицевой области // Перфторорганические со-
единения в биологии и медицине: Сб. науч. тр. -Пущино, 2003. - С.126-127.
5. Использование эмульсии перфторуглеродов в местном лечении ран, осложненных хирургической инфекцией / Хрупкин В.И., Мороз В.В., Писаренко Л.В. и др. // Вестн. хирургии. - 1997. - Т. 156. - №4. -С.53-55.
6. Мисюра А.Г. Механизмы транспорта газов в средах организма и их моделирование // Актуальные проблемы современной физиологии. - 1989. - С. 6467.
7. Пири А., Р. ван Гейнинген. Биохимия глаза.- М.: Медицина, 1968.-400с.
8. Плужников Н.Н., Лобзин Ю.В., Ковеленов А.Ю. Иммунологические эффекты перфторана // Эксперим. и клин. фармакология. - 1998. - Т.61. - №5. - С.34-36.
9. Пучковская Н.А., Войно-Ясенецкий В.В. Вторичные дистрофические и структурные изменения в переднем отделе глаза. - М.: Медицина, 1971. - 111 с.
10. Селиванов Е.А., Софронов Г.А., Ханевич М.Д. Кровезаменители - переносчики кислорода: настоящее и будущее // Физиологически активные вещества на основе перфторуглеродов в экспериментальной и клинической медицине: Тез. Всеарм. науч. конф. - С.-Петербург, 1999.- С.72-75.
11. Сурков А.А., Куликов А.Н. Результаты экспериментального исследования краткосрочной консервации роговицы в "Перфторане" // Перфторорга-нические соединения в биологии и медицине: Сб. науч. тр. - Пущино, 2003. - С.171-172.
12. Сурков А.А., Куликов А.Н., Шишкин М.М. Сравнительная оценка динамики активности лактатде-
гидрогеназы при комплексном применении перф-торана для консервации роговицы // Физиологически активные вещества на основе перфторуглеродов в экспериментальной и клинической медицине: Тез. Всеарм. науч. конф.-С.- Петербург, 2001. - С.82-83.
13. Хоменчук А.И. Применение перфторана в посттравматическом и послеоперационном периоде у раненых и больных: Автореф. дис. ... канд. мед. наук 14.00.22. / Гос. ин-т усовершенствования врачей МО РФ.- Москва, 1998.-25 с.
14. Danqo Sh., Friend J. Коньюнктивальный эпителий в заживлении роговичных эпителиальных ран // Juvest. Ophthalmol. - 1987. - N9. - P.1445-1449 .
15. Krause A.C. Biochemistry of the eye. Baltimore Johns Hopkins Press, 1934. - P.16-18.
16. Mann I. The development of human eye. London, British Med. Ass., 1949. - P. 68-72.
05/ Том X / 2
109
