CC BY
24
66
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2010
Застосування методу ешдурально"! електростимуляцп у виновному лшуванш у хворих з наслвдками травматичних ушкоджень грудних i поперекових сегмент1в спинного мозку
Цимбалюк B.I., Ямтський Ю.Я.
ДУ «1нститут ueüpoxipypzii
iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни»
Кигв, Украгна
0675028748
yaminski@ukr.net
Вщновлення функцш спинного мозку (СМ) шсля його травматичного ушкодження е одшею з найва-жчих проблем нейрохiрургп. Ми застосували метод ешдурально! електростимуляцп для покращення pyxiB, чутливостi, корекцп больового синдрому та вщновлення функцп сечового мiхура.
Методи i матерiали. Застосували метод ешдурально! електростимуляцп у 135 хворих з наслщками травматичного ушкодження грудних i поперекових сегменпв СМ. В дослщження включили хворих, оперованих лише в шзнш перюд травматично! хво-роби СМ (3 i бiльше мiсяцiв пiсля травми). Давшсть травми коливалась вiд 3 м^ящв до 10 рокiв. Хворих з ушкодженнями грудних сегментiв СМ було 62 (45,9%), поперекового потовщення СМ - 73 (54,1%). Оцшку невролопчного дефiциту проводили за шкалами ASIA та Frankel. За шкалою Frankel хворi розподiлились: група А - 51 хворих; В - 40 хворих; С- 38 хворих; Д
- 6 хворих. Операцш встановлення електродiв для електростимуляцп проводили в термши вщ 3 мюящв до 12 роюв пiсля травми СМ (в середньому - 1,3 роки). Електроди встановлювали на рiвень травми СМ у 104 хворих, у 27 хворих з ушкодженнями грудних сег-менлв СМ - на рiвень поперекового потовщення i у 4 хворих групи Д, у яких переважали тазовi порушення
- на рiвень конусу, епiконусу СМ.
Результати. Результати електростимуляцп оцшювали в термiни вщ 9 до 15 мiсяцiв шсля хiрур-гiчних втручань. У жодного з пащенлв не вiдмiчено попршення неврологiчно! симптоматики. В групi А результати вщновлення були найгiршими. У 44 (86,3%) хворих цiе! групи вiдновлення рухiв не було, у 7 (13,7%) вони вщновились лише в незначнш мiрi (вiд 1 до 10 балiв за шкалою ASIA), в середньому 8,2±1,1 бала. Чутлив^ть вiдновилась у 16 (31,4%) хворих, функщя сечового мiхура покращилась у 37 (72,5%) хворих.
В груш В рухи в нижшх юнщвках з'явились у 32 (62,7%) хворих. У 8 (20%) хворих з'явились незначш рухи в м'язах нижшх юнщвок, сума яких за шкалою ASIA становила в середньому 8,9± 1,3 бала. У 24 (60%) хворих шсля стимуляцп СМ мало мшце покращення рухiв в середньому на 17,8±2,1 бала. В групу С перейшло 32 хворих групи В, в групу Д - 5 (12,5%) хворих.
В груш С покращення рухiв шд впливом ешдурально! електростимуляцп отримано у вах 38 хворих. У 31 (81,6%) хворого рухи покращились в середньому на 18,8±2,5 бали. У 7 (18,4%) хворих сила м'язiв нижшх юнщвок зросла бшьш, шж на 25 балiв. З групи С в групу Д перейшло 22 (57,9%) хворих.
У 4 хворих групи Д метою операцп було покращення функцп сечового мiхура. Тому вам хворим ще! групи електроди для ешдурально! електростимуляцп встановлювали на рiвнi конусу, ешконусу СМ. Покращення рухiв в ногах становило в середньому 9,2±0,8 бала. Функцш сечового мiхура вдалося пок-ращити всiм хворим цiе! групи.
Висновки.
1. Ешдуральна електростимуляцiя СМ е дiевим способом покращення його провщносл у хворих з наслщками важко! травми СМ.
2. Ефектившсть методу епiдурально! елект-ростимуляцi! е значно бшьшою при частково збере-женiй провiдностi спинного мозку.
Використання довготривало! електростимуляцп при ушкодженнях нерв1в верхньо'1 кшщвки
Цимбалюк В.1., Сапон М.А., Третяк 1.Б.
ДУ «1нститут нейрохiрургii
iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши»
Кшв
Украша
044 483-12-53
ihor.tretyak@gmail.com
Проведено аналiз результалв хiрургiчного ль кування iз використанням у шсляоперацшному пе-рiодi методики довготривало! електростимуляцiI 151 хворого з ушкодженнями периферичних нервiв та плечового сплетення у вщ вiд чотирьох до 60 роюв, середнш вж 26.4 роки. Серед них 27 чоловш оперованi з приводу травматичних ушкоджень периферичних нервiв, коли термш давностi патологiI перевищував 12 м^ящв. Довготривала електростимуляцiя структур периферично! нервово! системи проводилась за допомогою вiтчизняних електростимуляцiйних систем НейСi 3М, розроблених впроваджувальною експериментальною лабораторiGЮ - ВЕЛ (Ки!в).
Дану методику застосовано у зв'язку iз значним термшом давностi ушкодження для стимуляцiI реге-нерацiI нерва. Чотирьом хворим проведено зшивання променевого нерва, двом - серединного. В шших випадках методика довготривало! електростимуляцп використана шсля невролiзу нервiв верхнiх та нижшх кiнцiвок, лицьового нерва. Електростимуляцiя нервiв проводилась за зазначеною вище методикою вже через деюлька днiв шсля операцп. Контроль регенерацп проводився як у ранньому перюд^ так i у вiддаленi строки.
Методику хрошчно! електростимуляцiI також було застосовано у 89 пащенлв iз закритими травма-тичними та вогнепальними ушкодженнями плечового сплетення, у котрих в ходi хiрургiчного втручання було виявлено вщсутшсть анатомiчного розриву структур плечового сплетення, в той же час вщмь чались значш внутрiшньостовбуровi змiни. Характер таких ушкоджень розцшюеться за класифшащею Seddan як аксонотмезис.
Значного ефекту при використанш методики довготривало! електростимуляцп досягнено у 16 хворих з наслщками пологового ушкодження плечового сплетення. Шсля проведеного невролiзу плечового сплетення у хворих з пологовим ушкодженням пле-чового сплетення за допомогою згадано! методики здшснюеться вибiркова (селективна) електростиму-ляцiя найбiльш функцiонально уражених нервiв та нервових утворень (Патент Укра!ни N° 59569 А), чим досягаеться бшьш рiвномiрне вiдновлення функцiI юнщвки.
Позитивних результатiв при використаннi електростимуляцп у шсляоперацшному перiодi у вщновленш функцiI плечового сплетення досягнуто в 69 чоловш (77,5 %).
Науково-практична конференцгя нейрохгрурггв Украгни
