CC BY
40
УДК 330.4:303
ВИКОРИСТАННЯ Б1ЗНЕС-МОДЕЛЕИ ЯК ЕЛЕМЕНТ1В Б1ЗНЕС-1НЖИН1РИНГУ П1ДПРИ6МСТВ
© 2018 ЯНКОВИЙ О. г., ГР1НЧЕНКО Р. в.
УДК 330.4:303
Янковий О. Г., Гршченко Р. В. Використання бiзнес-моделей як елементiв бiзнес-iнжинiрингу тдприемств
Метою cmammi е досл'дження теоретичных nidxodiB до формування б'знес-моделей Ыяльностi пдприемств, ix основних компонент, метод'в, напрямтв i ix впливу на можливостi адаптаци тдприемств як основних елемент'в б'внес-'шжишрингу Ыяльностi тдприемств. Проанал'зовано су-част теоретичн тдходи до визначення понять «б'внес-шжинринг» та «ренжишринг». Запропоновано визначення поняття «б'внеЫнжитринг». Простежено сучат тдходи до формування б'знес-моделей д'яльностi тдприемств. Наявн б'знес-модел'! розпод'шяються за р'внем ix теоретичного й емтричного об(рунтування. Виявлено, що поеднання кшькох пiдxодiв до формування б'знес-моделей надае тдприемствам можливкть сформувати дйсно ефективну б'знес-модель своеiд'тльностi. Використання теоретично об(рунтованих бзнес-моделей надае можливостi для вибору компонент щодо функцюнування тдприемства та побудови на ix основi емтрично об(рунтовано'( б'1знес-модел'1. Такий тдюд надае можливостi тдприемству комплексно п'д'шти до формування системи б'1знес-шжишрингу, використовуючи свтовi теоретичн надбання у цй сферi, та врахувати власн практичн вiдмiнностi.
Ключов'! слова: б'1знес-шжишринг, решжишринг, б'знес-модель, теоретичне об(рунтування, емтричне об(рунтування. Формул: 4. Б'бл.: 20.
Янковий Олександр Григорович - доктор економ'нних наук, професор, зав'дувач кафедри економ'жи тдприемства та органiзацiiпiдприемницькоi д'яльностi, Одеський нацональний економiчний ушверситет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украша) E-mail: yankovoy_a@ukr.net
Гршченко Раса Володимирiвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економ'жи тдприемства та оргашзацИпiдприемницькоi д'яльност'!, Одеський нацональний економiчний ушверситет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украша) E-mail: raya11@ukr.net
УДК 330.4:303
Янковой А. Г., Гринченко Р. В. Использование бизнес-моделей как элементов бизнес-инжиниринга предприятий
Целью статьи является исследование теоретических подходов к формированию бизнес-моделей деятельности предприятий, их основных компонент, методов, направлений и их влияния на возможности адаптации предприятий как основных элементов бизнес-инжиниринга деятельности предприятий. Проанализированы современные теоретические подходы к определению понятий «бизнес-инжиниринг» и «реинжиниринг». Предложено определение понятия «бизнес-инжиниринг». Прослежены современные подходы к формированию бизнес-моделей деятельности предприятий. Существующие бизнес-модели распределяются по уровню их теоретического и эмпирического обоснования. Обнаружено, что сочетание нескольких подходов к формированию бизнес-моделей предоставляет предприятиям возможность сформировать действительно эффективную бизнес-модель своей деятельности. Использование теоретически обоснованных бизнес-моделей предоставляет возможности для выбора компонент по функционированию предприятия и построения на их основе эмпирически обоснованной бизнес-модели. Такой подход представляет возможности предприятию комплексно подойти к формированию системы бизнес-инжиниринга, используя мировые теоретические достижения в этой сфере, и учесть собственные практические различия. Ключевые слова: бизнес-инжиниринг, реинжиниринг, бизнес-модель, теоретическое обоснование, эмпирическое обоснование. Формул: 4. Библ.: 20.
Янковой Александр Григорьевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики предприятия и организации предпринимательской деятельности, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина)
E-mail: yankovoy_a@ukr. net
Гринченко Раиса Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и организации предпринимательской деятельности, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: raya11@ukr.net _
UDC 330.4:303 lankovyi O. G., Hrinchenko R. V. Using Business Models as Elements of Business Engineering of Enterprises
The article is aimed at researching the theoretical approaches to formation of business models of enterprises, their main components, methods, directions together with their influence on the possibilities of adaptation of enterprises as the main elements of business engineering of enterprises. Modern theoretical approaches to definition of the concepts of «business engineering» and «reengineering» are analyzed. A definition of «business engineering» is proposed. The modern approaches to formation of business models of activity of enterprises are traced. The existing business models are distributed according to the level of their theoretical and empirical substantiation. It has been found that the combination of several approaches to the formation of business models gives enterprises the opportunity to form a truly effective business model of their activities. The use of theoretically based business models provides an opportunity to select components for the enterprise's functioning and build an empirically substantiated business model upon their basis. Such an approach represents the opportunities for the enterprise to approach the formation of the business-engineering system in a comprehensive way, using the global theoretical achievements in this sphere, and to take into consideration its own practical differences.
Keywords: business engineering, reengineering, business model, theoretical substantiation, empirical substantiation. Formulae: 4. Bibl.: 20.
lankovyi Oleksandr G. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Enterprise Economics and Entrepreneurship Organization, Odesa National Economic University (8 Preobrazhenska Str., Odesa, 65082, Ukraine)
E-mail: yankovoy_a@ukr.net
Hrinchenko Raisa V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Enterprise Economics and En-trepreneurship Organization, Odesa National Economic University (8 Preo-brazhenska Str., Odesa, 65082, Ukraine) E-mail: raya11@ukr.net
Aинaмiчнi умови господарювання сyчaсних шд-приемств створюють розмайтя бiзнeс-пpоцeсiв, що виникають пiд час ïx фyнкцiонyвaння. Управ-eликою кiлькiстю бiзнeс-пpоцeсiв стае адможли-вим бeз формування бiзнeс-модeлeй, що спрощують сам пpоцeс yпpaвлiння та враховують всi сфepи дiяльностi шдприемства. Змiни зовнiшнього та внутршнього œ-peдовищa фyнкцiонyвaння пiдпpиeмств потpeбyють формування бiзнeс-модeлeй дiяльностi пiдпpиeмств. На сучасному eтaпi розвитку eкономiчноï науки формування бiзнeс-модeлeй виступае своepiдним iнстpyмeнтом бiзнeс-iнжинipингy пiдпpиeмствa. Таким чином, вeль-ми актуальним пpeдстaвляeться дослiджeння пpоблeм формування бiзнeс-модeлeй пiдпpиeмств як eлeмeнтiв бiзнeс-iнжинipингy.
В остaннi роки багато зapyбiжниx i вiтчизняниx yчeниx придкяють значну увагу питанням yпpaвлiння шдприемством на основнi бiзнeс-пpоцeсiв на засадах бiзнeс-iнжинipингy: Дж. Хappiнгтон, С. Кук, Б. Ан-дepсeн, К. Егелшг, Х. Нiмвeгeн, А. Шeep, В. 6лiфepов, В. Рeпiн, В. 6ф1мов, I. Ткaчeнко, I. Кiзiковa та ш. Пpотe тeоpeтичний базис формування бiзнeс-модeлeй дшль-ностi пiдпpиeмств повиадн базуватись на досконалому pозyмiннi наявних бiзнeс-модeлeй та особливостeй ïx застосування до yпpaвлiння aдaптaцiйними змiнaми дь яльностi пiдпpиeмств на засадах бiзнeс-iнжинipингy.
Формування бiзнeс-модeлeй дiяльностi шдпри-емств як eлeмeнтy бiзнeс-iнжинipингy пiдпpиeмствa повинно базуватись на досконалому aнaлiзi можливих пiдxодiв до формування бiзнeс-модeлeй, основних ïx компонeнтiв, взaeмозв'язкiв, систeмaтизaцiï тeоpeтич-них пiдxодiв до формування бiзнeс-модeлeй на основi використання надбань св^ово"! eкономiчноï науки.
Метою стaттi виступае дослiджeння тeоpeтичниx пiдxодiв до формування бiзнeс-модeлeй дiяльностi шд-приемств, ïx основних компонeнт, мeтодiв, нaпpямкiв та ïx впливу на можливостi адаптаци пiдпpиeмств як основних eлeмeнтiв бiзнeс-iнжинipингy дiяльностi пiд-приемств.
Для розв'язання основно'1 мeти пpовeдeмо по-eтaпнe дослiджeння основних понять, якi використову-ються: бiзнeс-iнжинipинг, peiнжинipинг, бiзнeс-пpоцeс i бiзнeс-модeль.
У сyчaснiй нayковiй лiтepaтypi кнують piзнi ви-знaчeння сyтностi поняття «бiзнeс-iнжинipинг».
Згiдно з думкою aвтоpiв «Сучасного eкономiчного словнику» [1]: «...бiзнeс-iнжинipинг - мeтоди, тexноло-riï, засоби, яю пpизнaчeнi для розв'язання задач aнaлiзy оpгaнiзaцiйноï систeми та пpоeктyвaння змiн за рахунок покpaщeння кнуючих або ствоpeння нових сyтностeй оргашзацшно'1 систeми». Тобто при такому визнaчeннi сyтнiсть «бiзнeс-iнжинipингy» зводиться до aнaлiзy та формування мeтодологiï змiн оргашзацшних систeм.
У pоботi Кyзьмiноï О., Гоpовeнко О. [2] пiд <^задс-iнжинipингом» pозyмieться: «...виконання комплeксy пpоeктyвaльниx pобiт по pозpобцi мeтодiв i про^дур yпpaвлiння бiзнeсом, коли бeз змiни прийнято'1 струк-тури управлшня в оpгaнiзaцiï (пiдпpиeмствi, фipмi) до-сягаеться полiпшeння ïï фiнaнсового положeння». Тaкe
визнaчeння «бiзнeс-iнжинipингy» aкцeнтye увагу лишe на полiпшeннi фiнaнсового положeння пiдпpиeмствa за нeзмiнноï структури управлшня ним.
кнують нayковi трактування, що ототожнюють поняття «бiзнeс-iнжинipингy» та «peiнжинipингy». Ми-pошничeнко Ю., Фiлiповa А. [3] також наголошують на схожосп понять «peiнжинipинг» та «iнжинipинг» i на-дають нaстyпнe визнaчeння «шжишрингу»: «..лнжиш-ринг - пpоцeс ствоpeння iнновaцiйниx пpодyктiв для зaдоволeння спeцифiчниx iнтepeсiв споживaчiв, якi виникають шд впливом внyтpiшнix i зовншнк фaктоpiв, основною мeтою якого е формування бажаного peзyль-тату з урахуванням найкращого спiввiдношeння ризику, дохцноси, лiквiдностi створюваного продукту для за-бeзпeчeння його конкypeнтоспpоможностi на ринку». Таким чином, сутнкть «iнжинipингy» зводиться до про-цeсy ствоpeння шновацшних пpодyктiв, що значно зву-жуе коло питань, якi вiн по суп охоплюе.
Мостeнськa Т. [4] видкяе чотири типи стpaтeгiй вивeдeння пiдпpиeмствa iз кризового стану, одшею iз яких вважае бiзнeс-iнжинipинг: стpaтeгiя eкономiï, повороту, бiзнeс-iнжинipингy, стpaтeгiя виходу. Тобто, на ïï погляд, бiзнeс-iнжинipинг виступае однieю iз стpaтe-гiй пiдпpиeмствa для подолання криз. Пpотe такий погляд значно звужуе сyтнiсть бiзнeс-iнжинipингy ткьки y напрямку боротьби iз нaслiдкaми криз для шдпри-емства.
Маслянко П., Мaйстpeнко О. [Б] визначають бiзнeс-iнжинipинг оргашзацшно'1 систeми як: «... raCTe-му, що базуеться на трьох класах сyтностeй i вiдношeн-нях мiж ними:
f принципи та мeтоди систeмноï iнжeнepiï; • оpгaнiзaцiйнa систeмa; f бiзнeс-модeлювaння».
Автори [Б] також зазначають, що бiзнeс-iнжинipинг мае чотири пpeдстaвлeння: стpyктypнe, динaмiчнe, використання та терування.
Пpовiвши дослiджeння тeоpeтичниx напрацю-вань з визнaчeння сутност поняття «бшмс-iнжинipинг», можна запропонувати власний пiдxiд, за яким шд бiзнeс iнжинipингом pозyмieться по-ступова розробка та впpовaджeння ново'1 мeтодологiï yпpaвлiння пiдпpиeмством для адаптаци його до змш зовнiшнього сepeдовищa та виходу на бкьш високi по-казники eфeктивностi дiяльностi. Бiзнeс-iнжинipинг повиадн охоплювати комплeксно всi сфepи та бiзнeс-пpоцeси дiяльностi пiдпpиeмствa та бути сформованим за вама напрямами наявних функцш yпpaвлiння пiд-приемствами.
Щодо визнaчeння сyтностi поняття «peiнжинi-ринг» пpивeдeмо тaкe. У «Вeликомy eкономiчномy словнику» надаеться визнaчeння peiнжинipингy як: «... про-цeсy оздоpовлeння пiдпpиeмств, фipм, компaнiй шляхом шдйому iнжинipингy на новий piвeнь; дiяльнiсть з модepнiзaцiï paнiшe peaлiзовaниx тexнiчниx piшeнь на дiючомy об'еки» [б]. Тобто peiнжинipинг виступае за такого шдходу бкьш вдосконaлeною формою шжишрингу.
Хaммep M. та Чамш Дж. [7] вважають, що осно-вними компоаднтами peiнжинipингy мають бути: f фyндaмeнтaльнe пepeосмислeння; f paдикaльнe пepeплaнyвaння; f piзкe покpaщeння покaзникiв; f про^си як сyкyпнiсть видiв дiяльностi, яка мае один чи дeкiлькa вхцних потокiв i створюе ви-х1д, який являе цiннiсть для клшнта.
Ковальов А. видкяе тaкi eтaпи peiнжинipингy бiзнeс-пpоeктy [8]:
f композицш постпрогнозного iмiджy пpоeктy; f peвepс-iнжинipинг стану компани; f прямий шжишринг пpоeктy; f iнтeгpaцiя оновлeниx бiзнeс-пpоцeсiв y тко пpоeктy;
f терма^ш^ дiaгностyвaння стану компани.
Ковальов А. [8] також видкяе peiнжинipинг як один iз радикальних пiдxодiв, що пepeдбaчae розробку нового бiзнeс-пpоцeсy та сприяе полiпшeнню бiзнeс-пpоцeсiв всього шдприемства. Вiн вважае за доцкьад використання peiнжинipингy бiзнeс-пpоцeсiв пiд час вивeдeння пiдпpиeмствa iз кризового стану або ж шд час здшсадння високо ризикового пpоeктy.
Таким чином, пpовiвши дослiджeння до визнaчeн-ня сутност поняття «peiнжинipинг» дiяльностi шдприемств, слiд наголосити на сyтнiснiй в1д-мiнностi цих понять. Якщо «^задс-шжишринг» спря-мований на формування або ж адаптащю пiдпpиeмствa до умов функцюнування, то основною мeтою «peiнжи-нipингy» виступае пepeосмислeння стану шдприемства та розробка кардинально ново'1, шновацшно'1 модeлi його розвитку y майбутньому. Тобто «peiнжинipинг» виступае одним iз вapiaнтiв «бiзнeс-iнжинipингy» при виникнeннi ^штивних явищ пiд час фyнкцiонyвaння шдприемств.
У сучаснш нayковiй лiтepaтypi дeякi автори ото-тожнюють поняття «peiнжинipингy» й основних шдхо-дiв кон^п^': Business Process Management. Кузнецова I. y свош pоботi [9] наводить таю вцмшносп мiж peiн-жишрингом бiзнeс-пpоцeсiв i положeннями Business Process Management:
f мeтодологiчноï точки зору peiнжинipинг орь ентований на одноpaзовe paдикaльнe пepe-твоpeння бiзнeс-пpоцeсiв компани, a Business Process Management - на бeзпepepвнi удоско-нaлeння;
f по-дpyгe, пepeбyдовa бiзнeс-пpоцeсiв за peiн-жинipингом здшснюеться зазвичай одноразово, а отриманий peзyльтaт закладаеться y фун-дaмeнт сучасних оpгaнiзaцiйниx систeм.
Тобто сутшсть «peiнжинipингy» також зводиться до впpовaджeння одноразових радикальних пepeтво-peнь шдприемства y paзi виникнeння тако'1 ^обх^днос-тi. Business Process Management спрямований на постш-нe yпpaвлiння бiзнeс-пpоцeсaми пiдпpиeмствa.
У сучасному науковому свт iснyють нayковi шд-ходи, що ототожнюють поняття peiнжинipингy бiзнeс-про^ав i цифрових пepeтвоpeнь.
Хаммер М. та Чамш Дж. [7] також визначають, що решжишринг бiзнес-процесiв: «... це переосмислення та решжишринг процейв, пов'язаних Í3 бiзнесом, з метою зменшення витрат, покращення продуктiв та послуг». Незважаючи на те, що мiж реiнжинiрингом бiзнес-процесiв i цифровими перетвореннями кнуе схожiсть, водночас кнують вiдмiнностi мiж ними.
Счаллмо Д., Вильямс К. та Бордмен Л. [10] ствер-джують що система цифрових перетворень включае в себе мережевi ди таких субlектiв, як бiзнес i клiенти, у вск сегментах мережi з доданою вартктю та застосу-вання нових технологш. Таким чином, цифровi перетво-рення вимагають навичок, якi передбачають вилучення та обмiн даними, а також аналiз i перетворення цих да-них у дiючу iнформацiю.
Проктор Дж. [11] стверджуе, що решжишринг бiзнес-процесiв основною метою мае автоматизацш систем, керованих правилами. Системи, засноваш на правилах, визначаються як набори чико визначених правил (алгоритмiчних) процейв, автоматизованих за рiзними технологiями. Основними же завданнями цифрових перетворень, зщно з думкою авторiв [10], е отримання нових даних i використання цих даних для повторного перетворення цих старих процесiв на осно-вi правил.
Одним iз напрямiв сучасних свiтових дослiджень з управлшня бiзнес-процесами пiдприемства виступае управлiння за допомогою створення бiзнес- моделей. Бiзнес-моделi формуються для створення б1льш про-стих елементiв для аналiзу, таких як: продукт, шдприем-ство, сфера дiяльностi або ж мережа [12, с. 181]. Проте зростаюча юльккть взаемозв'язюв мiж компонентами бiзнес-моделей створюють труднощi iз формування дiй-сно ефективно! бiзнес-моделi.
Основною метою системи бiзнес-iнжинiрингу пiд-приемства виступае створення бiзнес-моделей дiяль-ностi пiдприемства.
У свгговш науковiй лiтературi снуе безлiч трак-тувань сутностi й основних елеменив бiзнес-моделей. Автори [5] зазначають, що наявш бiзнес-моделi можна класифжувати на три основнi групи:
+ бiзнес-моделi на основi архiтектури органiза-
цiйноl системи; •f компонентнi бiзнес-моделi; •f процеснi бiзнес-моделi. Автори [5] визначають три сутноси бiзнес-моде-лювання оргашзацшних систем i в1дношення мiж ними: f системна iнженерiя; • оргашзацшна система; f бiзнес-моделювання.
Розглядаючи наявнi бiзнес-моделi у свiтi, зупини-мось на деяких, найб1льш ушверсальних з них. Су-часнi бiзнес-моделi вирiзняються за рiвнем теоретичного й емшричного обгрунтування. До найбкьш теоретично обгрунтованих можна вцнести моделi STOF, CSOFT, VISOR.
У моделi STOF, що розроблена авторами [13], оди-ницею аналiзу е запропонована послуга, а модель мае
п'ять компонентов, тобто: вартксть пропозици, сервк, технолог^, органiзацiйнi та фiнансовi компоненти. Компонента CSOFT [14] схожi на STOF: ^ент, сервiс, ор-ганiзацiя, технологи та фiнанси. Мета полягае в аналiзi ккькох бiзнес-моделей у межах одше! фiрми.
Основними компонентами бiзнес-моделi VISOR [15] е: пропозицш вартостi, iнтерфейси, сервiснi плат-форми, модель оргашзащ! та модель доходу.
Зпдно з думкою Счаллмо Д. [16] бiзнес-модель е основною логжою компани, яка описуе, яю переваги надаються клiентам i партнерам. Бшнес-модель вiдповiдае на питання про те, як надаш переваги повертаються в компанш у виглядi доходiв. б1змс-модель мктить такi вимiри й елементи:
+ Клiенти: сегменти клiентiв, клiентськi канали
та вiдносини з Рентами. f Вигода: продукти, послуги та цшность •f Елемент додано! вартостк ресурси, навички та процеси
• Партнери: партнером канали та партнерськi вцносини.
f Фiнансовий вимiр: доходи та витрати. У рамках цифрових перетворень бiзнес-моделей засоби та технологи використовуються для створення нових програм або послуг. Щ iнструменти вимагають на-вичок, якi дозволяють збирати та обмшюватися даними, а також вмшня аналiзувати, обчислювати й оцшювати па-раметри. Оцiненi варiанти використовуються для шщш-вання нових процесiв у бiзнес-моделi. Цифровi перетво-рення бiзнес-моделей базуються на пiдходi з послцовшс-тю завдань i рiшень, пов'язаних один ш одним у лопчному та тимчасовому контекстi. Це впливае на чотири цiльовi показники: час, фшанси, простiр i якiсть [16].
Карта для формування цифрових перетворень бiзнес-моделей створюеться за такими елементами
[10; 17]:
• Цифровi реалш тобто аналiз сформовано! на пiдприемствi бiзнес моделi, аналiз можливос-тей отримання додатково! вартостi.
f Цифровi амбiцi!: виходячи з цифрово! реаль-ностi визначаються цiлi щодо цифрових перетворень. Щ цiлi стосуються часу, фiнансiв, простору та якост1 f Цифровий потенцiал: встановлюються най-кращi практики та засоби для забезпечення
цифрових перетворень. Для кожного елемента бiзнес-моделi видкяються рiзнi варiанти та ло-гiчно поеднуються.
+ Перевiрка цифрових перетворень: розглядае варiанти дизайну цифрово! бiзнес-моделi, яю оцiнюються з наявною бiзнес-моделлю. Це га-рантуе, що вiна вцповцае вимогам замовника та досягненню бiзнес-цiлей. Оцiненi комбiнацi! потiм стають прюритетними.
+ Цифрова реалiзацiя: включае в себе завершен-ня та впровадження цифрово! бiзнес-моделi. Цифрова реалiзацiя також включае у себе роз-робку цифрового досвцу та цифрово! мере-жi створення вартостi, яка описуе штеграцш з партнерами. Крiм того, на цьому етат також визначаються ресурси та можливостЬ Одним iз найрозповсюджених пiдходiв до осно-вних компонент пiд час формування бiзнес-моделей виступае така '!х структура, описана у робой Остер-валдер А. та Пигнер I. [18]: головний та центральний компонент шд час формування бiзнес-моделi - вартiсть пропозици, яка формуеться на базi дослiдження та вра-хування: активiв; ресурйв; партнерiв; структури витрат пiдприемства.
Зпдно iз дослiдженнями Берендс Х., Смитс А., Реймен I. та Подойштсша К. [12, с. 189-191] головни-ми елементи мехашзму формування сучасних бiзнес-моделей е: концептуалiзацiя; творчий шдхц; адаптац1я; експерименти.
Розглядаючи наявнi у сучаснш науковiй лiтературi бiзнес-моделi, слц зупинитись на одних iз найбкьш ем-пiрично обгрунтованих моделях.
Векторш авторегресiйнi моделi (УАЯ) забезпечу-ють систематичний спосiб виявлення динамiки та взаемоди деккькох часових рядiв. У базовiй формi модель УАЯ включае двi змiннi з часовим лагом 1, ккьюсть рiвнянь моделi дорiвнюе кiлькостi змiнних:
xt 1 -а10 +а 11xf-1,1 +а 12 xt-1,2 +е t1 xt 2 = а 20 +а 21xt-1,1 +а 22 xt-1,2 + г 12
(1)
де а10,а 20 - в1льш параметри;
ац - параметри авторегресГ! (i,j = 1,2);
г,, г 2 - взаемно некорельоваш випадковi компо-ненти.
У загальному вигляд! для k зм1нних та числа лапв p модель авторегреси VAR(p) мае вигляд:
xt1 =а1 +аП xt—1,1 + •••+а1к xt-1,k + а11 xt-2,1 + ••• + а12к] xt-2,k + ••• + а[р] xt-p,1 + ••• + а[р] xt-p,k +гt1
v[1]
v[1]
v[2]
[2] v
y[p] V
,[ p] x
xt2 = а2 + a21xt-1,1 + ••• + a2kxt-1,k + а21 xt-2,1 + ••• + a2kxt-2,k + ••• + а21 xt-p,1 + ••• + a2k xt-p,k +£-t2
xtk =ak +akí xt-1,1 + •••+akk xt-1,k +ak21] xt-2,1 + ••• + akk xt-2,k + ••• + akp] xt-p,1 + •••+akpI xt-p,k +% При використaннi векторно-матричного запису модель VAR мае вигляд:
(2)
(xt1 А fa А xt 2
xtk j \ak
Xt а
(а [1] а П] А
а11 •••a1k
а П] а П]
а 21"а 2k
а П] а П] а k1 •••а kk
xt-1,1 xt-1,2
xt-1, k
Xt-1
А
(а [p] а[p] а(
а11 •••a1k
[p] а [p]
а 21 •••а^
2k
а[p] а [p] аk1 •••аkk .
xt - -p ,1 ^ (гп
xt - -p ,2 + гt2
xt - -p ,k ) чг tk
X -p
(3)
A
A
X, =a + Am X, _ +... A[ p] Xt_p +£,
(4)
Сучасш автори видкяють TaKi переваги VAR-моделей:
f використання можливостей методу найменших
квaдрaнтiв для оцiнки пaрaметрiв модел^ f вiдсyтнiсть розподку змiнних на екзогенш
й ендогеннi; f простота та точшсть виконання прогнозу. До основних недолiкiв VAR-моделей вiдносять:
f f
f
склaднiсть визначення порядку VAR-моделц значна кiлькiсть необхiдних даних для побудо-ви моделi за велико! юлькост змiнних i лапв, що беруть участь у модели склaднiсть штерпретаци коефiцieнтiв моделi.
А о особливостей моделювання за допомогою /\ УМ-моделей автори Жук М., Здрок В. [19] та/ Ж кож вiдносять те, що змiннi рiвнянь VД.R-моделi залежаТь не лише вц власних лагових значень, а й вц лагових значень шших змiнних, що включенi у модель. Тобто присутня кореляцшна залежшсть змiнних у мо-делi.
Моделi УАК стали еталоном для аналiзу динамiч-них макроекономiчних проблем. Лшшне подання спкь-но! динамiчно! поведшки змiнних полегшуе вивчення впливу шоюв (таких як монетарнi та фккальш потря-сiння) шляхом обчислення функцш вiдповiдi, а також прогноз розбiжностей.
Основним обмеженням У4й-моделей е те, що вони повинш бути ощнений у системах низького порядку. Уй ефекти пропущених змiнних будуть у залишках. Це може призвести до серйозних спотворень iмпуль-сних реакцiй, що робить !х мало корисними для струк-турних штерпретацш, хоча ця система може все ще бути корисною для прогнозування. Крiм того, всi помилки вимiрювань або недолiки моделi також будуть викли-кати незрозумку iнформацiю, що залишилася в умовах порушення, що ускладнюе iнтерпретацiю iмпульсних вiдповiдей. Проте це не означае, що таю iмпульснi вц-повiдi е марними. При використанш Уйй-моделей слiд застосовувати обережний емшричний аналiз.
Iнтерпретацiя результаив, отриманих при ви-користаннi УМ-моделей, вiдбуваеться за допомогою аналiзу функцюнально4мпульсного виклику або ж роз-кладання дисперси.
За нестащонарно! Уйй-моделi з коштеграцшними спiввiдношеннями переходять до оцшки УECM-моделi (векторна модель корекци помилок).
Для прогнозування динамiчних змiн у зовшшньо-му середовищi дiяльностi шдприемства використовують моделi ББСЕ (динамiчнi стохастичi моделi загально'1 рiв-новаги). Щ моделi можуть базуватись на взаемозв'язку чотирьох компоненпв: домогосподарства, шдприем-ства, центральний банк та iноземний сектор [20]. Оцшка ще! моделi проводиться за дев'ятьма часовими рядами. Основш змшш, якi враховуються при ощнщ: споживан-ня, внутрiшня iнфляцiя, доходи вц експорту, внутрш-
ня в^соткова ставка, реальний валютний курс, реальна заробггна плата, iноземнa вiдсотковa ставка, шоземний випуск та iнфляцiя.
ВИСНОВКИ
Таким чином, у стати запропоновано шд <^знес-iнжинiрингом» розyмiти поступову розробку та впро-вадження ново! методологи управлшня пiдприeмством для адаптаци його до змiн зовнiшнього середовища та виходу на бкьш висою показники ефективностi дiяль-ностi. Бiзнес-iнжинiринг повинен охоплювати комплексно вй сфери та бiзнес-процеси дiяльностi шдприемства та бути сформованим за вйма напрямами наявних фyнкцiй управлшня шдприемствами. Основною метою системи бiзнес-iнжинiрингy пiдприемствa виступае створення бiзнес-моделей дiяльностi пiдприемствa. Бiзнес-моделi дiяльностi пiдприемств бувають теоретично й емпiрично обгрунтованими. Поеднання ккькох пiдходiв до формування бiзнес-моделей надасть шд-приемствам можливкть сформувати дiйсно ефективну бiзнес-модель свое! дiяльностi. Використання теоретично обгрунтованих бiзнес-моделей надае можливостi для вибору компонент щодо фyнкцiонyвaння шдприем-ства та побудови на !х основi емпiрично обгрунтовано! бiзнес-моделi. Такий шдхц надае можливостi шдпри-емству комплексно шдшти до формування системи бiзнес-iнжинiрингy, використовуючи свiтовi теоретичнi надбання у цш сферi, та врахувати власш прaктичнi вц-мiнностi.
Перспективами подальших дослiджень виступае розвиток наявних бiзнес-моделей yпрaвлiння бiзнес-процесaми пiдприемствa та !х доопрацю-вання у напрямку формування ефективного мехашзму бiзнес-iнжинiрингy пiдприемств. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б.
Современный экономический словарь. М. : ИНФРА, 2007. 496 с.
2. Кузьмша О. М., Горовенко О. О. Планування розви-тку управлшських iнформацiйних систем. Young Scientist. 2014. No. 12 (15). Р. 175-178.
3. Мирошниченко Ю. В., Фшшова А. I. Науково-понятшний апарат реiнжинiрингу бiзнес процесiв шдприемства. Ызнес-1нформ. 2012. № 6. С. 203-206.
4. Мостенська Т. Л. Ризики в систем антикризового управлшня. Вкник ЖДТУ (Сер'я: Економ'чн науки). 2010. № 1 (51). URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_ econ/2010_1/45.pdf
5. Маслянко П. П., Майстренко О. С. Бiзнес-iнжинiринг оргаызацшних систем. Науков'1 eicmi НТУУ «КП1». 2011. № 1. С. 69-78.
6. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азри-лияна. М. : Ин-т новой экономики, 2008. 1472 с.
7. Hammer M., Champy J. Reengineering the corporation: A manifesto for business revolution. New York : Harper Collins, 1993. 32 p.
8. Ковальов А. I. Пщвищення ефективносп антикризового управлшня в корпоративному сектср на основi решжи-ырингу бiзнес-процесiв. Всник софльно-економ'ших досл'1-джень. 2014. № 3 (54). С. 124-130.
чи
9. Кузнецова I. 0.1нжиыринг в процес управлшня дi-яльнiстю пщприемства. В'1сник сощально-економ'ших досл'1-джень. 2014. № 1 (52). С. 216-223.
10. Schallmo D., Williams C., Boardman L. Digital transformation of business models - best practice, enablers, and roadmap. International Journal of Innovation Management. 2017. Vol. 21. No. 8.
11. Proctor J. Digital Transformation vs. Business Process Reengineering(BPR).RetrievedOctober11,2017.URL:http://content. inteqgroup.com/digital-transforma-tion-vs-business-process-reengineering
12. Berends H., Smits A., Reymen I., Podoynitsyna
K. Learning while (re) configuring: Business model innovation processesinestablishedfirms.Strateg/'c0rganization.2016.No.14(3). P. 181-219.
13. Bouwman H., de Vos H., Haaker T. Mobile Service Innovation and Business Models. Berlin, 2008. 455 p.
14. Heikkilä J., Tyrväinen P., Heikkilä M. Designing for performance - a technique for business model estimation // Research Forum to Understand Business in Knowledge Society. Tampere, 2010. 788 p.
15. Pateli A. G., Giaglis G. M. A research framework for analysing eBusiness models. European Journal of Information Systems. 2004. Vol. 13. No. 4. Р. 302-314.
16. Schallmo D. R. Geschaftsmodelle erfolgreich entwickeln und implementieren: Mit Aufgaben und Kontrollfragen. Berlin : Springer-Verlag, 2013.
17. Kalli, Maria and Griffin, Jim E. Bayesian nonparametric vector autoregressive models. Journal of Econometrics. 2018. Vol. 203 (2). Р. 267-282. URL: http://kar.kent.ac.uk/65792/
18. Osterwalder A., Pigneur Y. Business Model Generation: A Handbook for Visionaries, Game Changers, and Challengers. New York, 2010. 656 p.
19. Жук М. О., Здрок В. В. Моделювання динамки осно-вних показнигав економiчно''' дiяльностi домогосподарств Укра-Т'ни. Бзнес iнформ. 2014. № 1. С. 82-91.
20. Малаховская О. А. Использование моделей DSGE для прогнозирования: есть ли перспектива? Вопросы экономики. 2016. № 12. С. 129-146.
REFERENCES
Berends, H. et al. "Learning while (re) configuring: Business model innovation processes in established firms" Strategic Organization, no. 14 (3) (2016): 181-219.
Bolshoy ekonomicheskiy slovar [Great economic dictionary]. Moscow: In-t novoy ekonomiki, 2008.
Bouwman, H., de Vos, H., and Haaker, T. Mobile Service Innovation and Business Models Berlin, 2008.
Hammer, M., and Champy, J. Reengineering the corporation: A manifesto for business revolution New York: Harper Collins, 1993.
Heikkila, J., Tyrvainen, P., and Heikkila, M. "Designing for performance - a technique for business model estimation" Research Forum to Understand Business in Knowledge Society. Tampere, 2010.
Kalli, M., and Griffin, J. E. "Bayesian nonparametric vector autoregressive models" Journal of Econometrics. 2018. http://kar. kent.ac.uk/65792/
Kovalyov, A. I. "Pidvyshchennia efektyvnosti antykryzovoho upravlinnia v korporatyvnomu sektori na osnovi reinzhynirynhu bi-znes-protsesiv" [Increasing the effectiveness of crisis management in the corporate sector through reengineering business processes]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 3 (54) (2014): 124-130.
Kuzmina, O. M., and Horovenko, O. O. "Planuvannia rozvytku upravlinskykh informatsiinykh system" [Planning for the development of management information systems]. Young Scientist, no. 12 (15) (2014): 175-178.
Kuznietsova, I. O. "Inzhynirynh v protsesi upravlinnia diial-nistiu pidpryiemstva" [Engineering in the process of managing the activities of the enterprise]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, no. 1 (52) (2014): 216-223.
Malakhovskaya, O. A. "Ispolzovaniye modeley DSGE dlya prognozirovaniya: est li perspektiva?" [Use of DSGE models for forecasting: is there a prospect?]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (2016): 129-146.
Maslianko, P. P., and Maistrenko, O. S. "Biznes-inzhynirynh orhanizatsiinykh system" [Business engineering of organizational systems]. Naukovi vistiNTUU«KPI», no. 1 (2011): 69-78.
Mostenska, T. L. "Ryzyky v systemi antykryzovoho upravlinnia" [Risks in the system of crisis management]. Visnyk ZhDTU. Seriia: Ekonomichni nauky. 2010. http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_gum/Vzhdtu_econ/2010_1/45.pdf
Myroshnychenko, Yu. V., and Filipova, A. I. "Naukovo-poni-atiinyi aparat reinzhynirynhu biznes protsesiv pidpryiemstva" [The scientific and conceptual apparatus of reengineering business processes of the enterprise]. Biznes Inform, no. 6 (2012): 203-206.
Osterwalder, A., and Pigneur, Y. Business Model Generation: A Handbook for Visionaries, Game Changers, and Challengers New York, 2010.
Pateli, A. G., and Giaglis, G. M. "A research framework for analysing eBusiness models" European Journal of Information Systems vol. 13, no. 4 (2004): 302-314.
Proctor, J. "Digital Transformation vs. Business Process Reengineering (BPR)" Retrieved October 11, 2017. http://content. inteqgroup.com/digital-transforma-tion-vs-business-process-re-engineering
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L. Sh., and Starodubtseva, Ye. B. Sovremennyy ekonomicheskiy slovar [Modern economic dictionary]. Moscow: INFRA, 2007.
Schallmo, D. R. Geschaftsmodelle erfolgreich entwickeln und implementieren: Mit Aufgaben und Kontrollfragen Berlin: SpringerVerlag, 2013.
Schallmo, D., Williams, C., and Boardman, L. "Digital transformation of business models - best practice, enablers, and road-map" International Journal of Innovation Management vol. 21, no. 8 (2017).
Zhuk, M. O., and Zdrok, V. V. "Modeliuvannia dynamiky os-novnykh pokaznykiv ekonomichnoi diialnosti domohospodarstv Ukrainy" [Modeling the dynamics of key indicators of economic activity of households in Ukraine]. Biznes Inform, no. 1 (2014): 82-91.
ОС <
QÛ <
LU <
О
I
о
о
S
i о
X
s
Ш
