CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 2. 2010 г. С. 108-112.
УДК 349.233
В1ДШКОДУВАННЯ МАТЕР1АЛЬНО1 ШКОДИ ЯК СПОС1Б ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ПРАЦ1ВНИК1В
Сонш О. С.
Тавршський нащональний ушверситет им. В. I. Вернадського, Сжферополь, Украта
E-mail: RC567@ukr.net
Статтю присвячено обгрунтуванню дощльносп закршлення в актах законодавства про працю такого способу захисту трудових прав пращвниюв, як вимога про вщшкодування матерiально! шкоди. Визначаеться коло тдстав (умов) заявлення тако! вимоги на захист порушеного права, а також наво-дяться пропозици щодо визначення розмiру шкоди, що тдлягае вiдшкодуванню.
Ключов1 слова: захист трудових прав; споЫб захисту; вимога про вщшкодування шкоди.
Актуальшсть проблемы, що розглядаеться, е очевидною з огляду на те, що, з одного боку, випадки, коли протиправш дп роботодавщв тягнуть виникнення на бощ пращвника шкоди, е непоодинокими, а з шшого, - законодавч1 акти у будь-який спос1б не закршлюють сво!ми загальними положеннями право пращвника на вщшкодування тако! шкоди. С шдстави стверджувати, що одшею з основних причин такого стану речей е явно недостатнш р1вень осмислення дано! проблематики в наущ трудового права.
З урахуванням викладеного, метою дано! статп е анал1з положень чинного законодавства про працю з метою визначення дощльносп закршлення такого способу захисту трудових прав пращвниюв як вимога про вщшкодування шкоди, а також виршення питання про коло умов (випадюв), за яких за пращвником мае бути ви-знана можливють заявлення дано! вимоги.
Питання про доцшьшсть закршлення загального правила, яке б надавало пра-щвников1 право заявити на захист його порушених трудових прав вимогу про вщ-шкодування матер1ально! шкоди, мае бути виршене позитивно. Перш за все, слщ зазначити, що доцшьшсть закршлення способу захисту трудових прав, що розглядаеться, шдтверджуеться самим законодавцем.
В останш роки у законодавств1 про працю з'явилася правова конструкщя морально! шкоди, ст. 2371 КЗпП [1] визнае право пращвниюв на И вщшкодування, а також визначае умови виникнення такого права та порядок його реал1зацп. Так, Закон «Про компенсащю громадянам втрати частини доход1в у зв'язку з порушенням строюв !х виплати» [2] встановлюе порядок вщновлення майново! сфери пращвниюв на випадок порушення роботодавцями !х трудових прав.
Врешт>решт, саме мету вщновлення майново! сфери пращвника переслщують правила про виплату пращвников1 середнього зароб1тку на випадок незаконного звшьнення з роботи (переведення на шшу роботу).
Тож, викладене свщчить про наявшсть у законодавця вол1 врегулювати засоба-ми законодавства про працю вщносини, яю виникають м1ж сторонами трудового договору у випадках, коли протиправш дп роботодавця призвели до зменшення майново! сфери пращвника.
У принцит, такий напрямок розвитку законодавства про працю стд визнати лопчним, таким, що заслуговуе на позитивну оцiнку. За умов, коли наслщки проти-правних дiй пращвниюв визначенi актами законодавства про працю, лопчно очшу-вати вiд законодавця того, що й наслiдки правопорушень, що !х припускаються ро-ботодавщ, будуть також встановлюватися Кодексом закошв про працю, тобто бу-дуть тягти трудо-правову вщповщальшсть останнiх.
Цього, врешт>решт, вимагае вже сам факт юнування в нацiональнiй системi законодавства трудового права як окремо! його галузь
Випадки, коли порушення обов'язкiв, що мають певну галузеву належнiсть, тя-гне вiдповiдальнiсть, яка встановлена актами шшо! галузево! належносп, не е чис-ленними та свщчать про недостатнiй ступень розвитку галузевого законодавства, а не про загальний тдхщ законодавця.
Мiж тим, саме така ситуацiя склалася сьогодш в законодавствi про працю сто-совно тих випадкiв порушення трудових прав працiвникiв, на якi не поширюються названi вище спецiальнi правовi приписи, - неврегульованiсть актами законодавства про працю вщносин, про яю йдеться, примушуе учасникiв трудових вщносин до застосування положень цивiльного законодавства, що встановлюють пiдстави та порядок вщшкодування майново! шкоди. Таке е недоцшьним, хоча б тому, що ускладнюе правозастосування.
Викладений недолiк може бути усунений у вкрай простий спосiб - шляхом за-крiплення в Кодекс законiв про працю (Трудовому кодекс^ загального правила, яке б встановлювало перелiк способiв захисту трудових прав пращвниюв. Зазначимо тут, що таке законодавче ршення усунуло б ще й проблему застосування судами при захист трудових прав ст. 4 ЦПК [3], яка допускае захист права лише у спосiб, передбачений законом.
Одним iз таких способiв мае бути визнана вимога про вщшкодування матерiа-льно! шкоди, завдано! працiвникам порушенням !х трудових прав.
Щодо виршення питання про пiдстави (умови) покладення на роботодавцiв обов'язку вiдшкодовувати пращвникам завдану шкоду, слiд, на нашу думку, вихо-дити з наступного.
Спошб, у який законодавець врегулював подiбнi вiдносини (щодо вiдшкоду-вання морально! шкоди), використаний у ст. 2371 КЗпП, яка не передбачае враху-вання вини роботодавця при виршенш питання про покладення на нього обов'язку вщшкодувати працiвниковi моральну шкоду, е щкавим. Це законодавче ршення може бути навiть визнане обгрунтованим з огляду як на специфшу само! конструкцi!' морально! шкоди, так i на проголошення людини найвищою соцiальною цiнностi. Втiм, такий шдхщ е невиправданим при визначенш пiдстав вiдшкодування шкоди матерiально!.
З урахуванням викладеного вина роботодавця у порушенш майнових прав пра-щвника мае визнаватись необхiдною пiдставою (умовою) для покладення обов'язку вщшкодувати завдану працiвниковi матерiально! шкоди.
Другою шдставою виникнення обов'язку, що розглядаеться, е протиправш дi! роботодавця, що перебувають у причинному зв'язку iз шкодою, яка виникла на бощ пращвника.
COHÍH О. G.
Тут слщ зазначити, що, по-перше, йдеться про порyшення, яки перебyвають y безпосередньомy причинному зв'язку iз шкодою. Зокрема, незаконне звшьнення з роботи чи необгрунтована вiдмова у прийняттi на роботу прямо обумовлюють не-отримання пращвником заробiтноï плати; незаконне переведення на шшу нижче оплачувану роботу спричиняe одержання працiвником заробiтноï плати у меншому розмiрi.
По-друге, обов'язок вщшкодування шкоди маe покладатися на роботодавщв й у випадкаx, коли причинний зв'язок e бiльш вiддаленим. Йдеться, зокрема, про випа-дки порушення роботодавцем порядку надання щорiчниx основнж вiдпyсток, що тягне перенесення вщпустки на iнший час на вимогу пращвника. Неважко уявити ситyацiю, коли пращвник, повiдомлений про час надання йому даного виду вщпус-ток, здшснив певнi заxоди з оргашзаци свого часу вiдпочинкy, зокрема - витрати на придбання туристично1' подорожи чи пу^вки на санаторно-курортне лшування. Порушення порядку надання вщпусток у такиx ситyацiяx може полягати або у неви-платi працiвниковi заробiткy за час вiдпyстки або у порушенш строку повiдомлення пращвника про час надання вщпустки.
Тож, пращвник, в залежносп вiд способу, в який роботодавцем буде порушене його право на вщпустку, опиниться або в ситуаци, коли вш буде вимушений шукати шше джерело для фшансування свого вiдпочинкy (зокрема, - банювський кредит) або зазнаe додатковиx витрат у зв'язку з розiрванням ранiше укладеного договору. В обоx випадкаx такi витрати, як зумовлеш порушенням роботодавцем трyдовиx прав пращвниюв.
У подiбний спосiб (у межаx вiдносин з вiдшкодyвання шкоди) на користь пращвника тдлягають сплат грошовi кошти в iншиx випадкаx вчинення роботодавцем порушення прав пращвника.
Так, чинне законодавство прямо не даe вщповщ на питання про оплату наду-рочниx робгг в разу залучення працiвникiв до нж без надежно!' правово1' шдстави чи з порушенням встановленого порядку. Йдеться про те, що eдиною шдставою оплати такиx робiт у подвшному розмiрi e основане на закош виконання надyрочниx робiт. Тож, в разi визнання такими, що не грунтуються на законi, дш роботодавця щодо застосування працi пращвниюв понад встановлену тривадiсть робочого часу останш позбавляються права на оплату ïx працi за правилами про оплату надурочнж робiт. Втiм, фактично виконана такими пращвниками робота маe бути оплачена, але вже у межаx вiдносин з вiдшкодyвання завданоï ним шкоди (розмiр вiдшкодyвання за та-киx умов маe визначатись, на нашу думку iз застосуванням правил про оплату наду-рочниx робiт).
У межаx делiктниx правовщносин маe вiдбyватися й вiдшкодyвання пращвни-ковi витрат, пов'язаниx iз придбання спецодягу у випадкаx порушення роботодавцем обов'язку з забезпечення ним пращвниюв тощо. Нагадаeмо, що чинне на цей час законодавство передбачаe, що порушення, про яке тут йдеться, породжye лише обов'язок роботодавця вщшкодувати працiвниковi витрати, пов'язанi iз самостiй-ним придбанням такого майна, що не e доцшьним.
Ще одним питанням, яке пiдлягаe виршенню, e питання про розмiр, в якому маe здiйснюватись вiдшкодyвання завданоï працiвникам матерiадьноï шкоди.
Зазвичай в лiтературi цшком слушно зазначаеться на те, що приватно-правовi (перш за все, - цившьна) вiдповiдальнiсть мае компенсацiйнiй характер, повинна вщновити май нову сферу потерпшо! сторони, але не повинна тягти збагачення останньо!.
Хоча й немае шдстав заперечувати переважно приватно-правовий характер трудових вщносин, необидно, на нашу думку, враховувати й ту обставину, що на-вiть Цивiльний кодекс [4] допускае вiдшкодування шкоди (стягнення збитюв) у бь льшому розмiрi, нiж !х фактичний розмiр (див., напр., ч. 3 ст. 22, ч. 2 ст. 231 ЦК). Тим бшьше, таке визначення розмiру шкоду, що тдлягае стягненню на користь пращвника, було б виправданим у межах трудових вщносин.
Тут не йдеться про можливють стягнення так звано! упущено! вигоди, оскшьки вона й не можу виникнути на бощ працiвника як суб'екта трудового права. Йдеться про покладення на роботодавця обов'язку вщшкодувати завдану ним шкоду у кратному розмiрi. Така необхщшсть обумовлена характером обов'язюв, на забезпечення надежного виконання яких мае бути передбачена матерiальнi вiдповiдальнiсть роботодавця перед пращвниками.
Виконання деяких iз них е досить складним завданням. Зокрема, вище зазнача-лося на те, що роботодавець мае забезпечувати окремих пращвниюв спецодягом. Належне виконання цього обов'язку передбачае стеження за строком користування таким одягом кожним конкретним пращвником, своечасну закутвлю та видачу комплекту одягу певного розмiру та виду тощо.
Тож, установленням в якост правового наслiдку порушення обов'язку забезпечення пращвниюв спецодягом обов'язку роботодавця вщшкодувати витрати пра-цiвникiв, пов'язаш iз самостiйним придбанням вiдповiдного майна законодавець в жодний спошб не мш досягти мети, що !! узагалi переслiдують способи захисту - не лише вщновити порушене право та усунути наслiдки протиправно! поведшки, а й забезпечити належне виконання покладених на особу обов'язкiв.
Тож встановлення кратного розмiру шкоду, що мае бути вщшкодована робото-давцем у даному та подiбних випадках, е необхвдним з огляду на необхщшсть досягти мету установлення ефективного правового регулювання трудових вщносин.
Викладене у данiй статтi свщчить, на нашу думку, про те, що юнуе необхiднiсть у закршленш за працiвниками права використовувати на захист !х порушених такий спошб як вимога про вiдшкодування матерiально! шкоди. Пiдставою виникнення права на вщшкодування шкоди мае визнаватись винне порушення роботодавцями трудових прав пращвниюв, яке (порушення) перебувае у причинному зв'язку iз зменшенням майново! сфери пращвниюв (у тому числi, - з витратами, яких пращв-ники зазнали у зв'язку з захистом свого порушеного права).
Подальшi дослщження проблематики вщшкодування матерiально! шкоди як способу захисту трудових прав пращвниюв мають, на нашу думку, шти у напрямку поглибленого вирiшення питання про коло порушень трудових прав пращвниюв, якi е пiдставою для застосування даного способу захисту трудових прав, а також дослщження питання про порядок визначення розмiру шкоди, яка тдлягае вщшко-дуванню на випадок окремих таких порушень (зокрема, - в разi порушення роботодавцями обов'язку здшснювати атестацiю робочих мюць за умовами працi, що тягне
Сошн О. €.
порушення прав пращвниюв не лише в межах трудових вщносин, а й у вщносинах Î3 соцiального забезпечення (страхування).
Список лггератури
1. Кодекс закошв про працю Украши вщ 10.12.71// Бюлетень законодавства i юридично'1 практики Украши. - 2004. - № 1. - С. 3-158.
2. Про компенсащю громадянам втрати частини доходiв у зв'язку з порушенням строив ïx ви-плати: Закон Украши вщ 19.10.2000// Офiцiйний вюник Украïни. - 2000. - № 45. - Ст. 1914.
3. Цившьний процесуальний кодекс Украïни вщ 18.03.2004// Офiцiйний вiсник Украïни. - 2004. -№ 16. - Ст. 1088.
4. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003// Офщшний вюник Украши. - 2003. - № 11. - Ст.
461.
Сонин О. Е. Возмещение материального ущерба как способ защиты трудовых прав работников/ О. Е. Сонин// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 2. 2010. - С. 108-112.
Статья посвящена обоснованию целесообразности закрепления в актах законодательства о труде такого способа защиты трудовых прав работников, как требование о возмещении материального ущерба. Определяется круг оснований (условий) заявления такого требования в защиту нарушенного права, а также приводятся предложения по определению размера подлежащего возмещению ущерба.
Ключевые слова: защита трудовых прав; способ защиты; требование о возмещении ущерба.
Sonin O. Compensation of physical injury as a mean of protection of personnel Labour Law / О. Sonin // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. -2010. - Vol. 23 (62). № 2. 2010. - Р. 108-112.
Article is devoted to a background of expediency of fastening in certificates of the legislation on work of such way of protection of the labour rights of workers, as the requirement about compensation of a material damage. The circle of conditions of the application of such requirement in protection of the broken right is defined, as well as offers by definition of the size of damage a subject compensation are resulted.
Keywords: protection of the labour rights, a way of protection, the requirement about compensation of damage.
Надтшла до редакцИ' 19.12.2010 р.
