Окремі питання відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я працівників Текст научной статьи по специальности «Право»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 100-104.

УДК 349.2

ОКРЕМ1 ПИТАННЯ В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНО1 УШКОДЖЕННЯМ ЗДОРОВ'Я ПРАЦ1ВНИК1В

Сотн О. €.

Тавршський нацюнальний ун1верситет 1м. В. I. Вернадського, м. Симферополь, Украта

Статтю присвячено дослщженню правозастосовних та правотворчих проблем вудпткодування шкоди, завдано! ушкодженням здоров'я працiвникiв (внаслвдок захворювань, якi не визнаеться за чин-ним законодавством професiйними, але обумовленi iснуючими умовами працi). На цш пiдставi обгрун-товуються пропозицй щодо виршення спорш за позовами працiвникiв про вудпткодування тако! шкоди та пропонуються змши до акпв законодавства про працю.

Ключов1 слова: захист права; вудпткодування шкоди; професшне захворювання.

Проблему вiдшкодування шкоди, завдано! ушкодженням здоров'я пращвниюв важко визнати такою, що набула актуальносп нещодавно чи погано вщома науков-цям-фахiвцям у галузi трудового права. Багато уваги !! вирiшенню придiляе i зако-нодавець. Зокрема, в Укра!ш дiють спецiально присвяченi врегулюванню вщносин, про якi йдеться, Закон «Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вщ нещасного випадку на виробництвi та професшного захворювання, якi спричи-нили втрату працездатносп» та прийнятi вщповщно до нього численнi пiдзаконнi акти. Вщповщш питання дослiджувались в наущ трудового права, права сощально-го забезпечення як спещально, так i в межах бiльш широких проблем.

Впм, вiдсутнi будь-якi пiдстави для того, щоб визнати наявшсть достатнього та ефективного правового врегулювання трудових вщносин в частинi вiдшкодування шкоди, завдано! ушкодженням здоров'я пращвниюв. Тому метою дано! статп е дос-лiдження чинних нормативних положень та опрацювання пропозицiй щодо !х практичного застосування та подальшого вдосконалення.

На цей час Закон «Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробництвi та професшного захворювання, як спричинили втрату працездатносп» (далi - Закон) запровадив страхування вщ нещасних випад-юв та професiйних захворювань. 1накше кажучи, законодавець фактично вiдмовився вiд такого порядку вщшкодування шкоди, завдано! здоров'ю пращвниюв, який пе-редбачав безпосередне вщшкодування тако! шкоди роботодавцем та закршлювався ст. 173 КЗпП.

З дня набуття чинностi зазначеним Законом вважаеться, що ст. 173 КЗпП, хоча !! i не виключено з Кодексу закошв про працю та в шший спосiб не передбачено, що вона втратила чиншсть, е такою, що не мае предмета правового регулювання, а тому не шдлягае застосуванню.

В^м, практика застосування Закону свщчить про те, що законодавець при фо-рмулюванш його положень виявився або нездатним встановити вичерпне врегулювання суспшьних вщносин, на як мають поширюватися положення Закону, чи

100

бшьш далекосяжним, шж здаеться науковцям, що проявилося у збереженш ст. 173 КЗпП у текст Кодексу.

Йдеться про наступне. Ст. 14 Закону визначае, яю випадки е страховими, тобто настання яких породжуе право застраховано! особи (пращвника) отримати страховi виплати (вщшкодування шкоди, завдано! його життю чи здоров'ю). Такими е неща-сш випадки на виробництвi та професшш захворювання. Критери, за яких нещас-ний випадок на виробництвi, визнаеться страховим, а також перелш захворювань, якi е професiйними, визначаються Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни.

З метою встановлення бiльш гнучкого, такого, що якомога повно здатне захис-тити (вщновити) права працiвникiв, правового регулювання законодавець у ст. 14 Закону зазначае також, що Фонд державного сощального страхування вщ нещасних випадкiв може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не ви-значених передбаченим частиною другою ст. 14 Закону перелшом, а також, що цей Фонд може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до перелшу професшних захворювань, передбаченого частиною п'ятою ще! статтi, якщо на момент прийняття ршення медична наука мае новi вщомосп, якi дають пiдстави вва-жати це захворювання професшним.

Як бачимо, в частит, що стосуеться шкоди, завдано! здоров'ю пращвника вна-слщок захворювання, законодавець виявився нездатним повшстю врегулювати сус-пiльнi вiдносини.

Справа в тому, що на бощ роботодавця юнуе фактична можливiсть створити таю умови пращ, за яких здоров'я пращвника буде ушкоджене внаслщок захворювання, яке обумовлене саме умовами пращ, але не належить до кола професшних захворювань навт з урахуванням додаткових можливостей Фонду, про яю йдеться вище.

Вщсутш пiдстави вважати, що випадки, коли попршення стану здоров'я пращвника (його захворювання, що за чинним законодавством не належить до кола професшних) знаходиться у причинному зв'язку з виробничими умовами, е пооди-нокими та що !х чисельшсть буде згодом скорочуватися.

Так, попри значну латентшсть таких випадюв, обумовлену серед шшого станом вiтчизняно! системи охорони здоров'я, судами Укра!ни вже розглядалася справа за позовом пращвника, предметом яко! була вимога про вщшкодування шкоди, завдано! здоров'ю позивача.

За обставинами справи шд час ремонту виробничого примiщення, яке було ро-бочим мiсцем позивача (пращвника) роботодавець використав неяюсш будiвельнi матерiали, внаслiдок чого у примщенш була перевищена безпечна концентрацiя формальдепду. Внаслiдок цього працiвник зазнав захворювання, яке призвело до його швалщносп (у встановленому законодавством порядку йому було встановлено II групу швалщносп).

Дане захворювання вiдповiдно до Перелшу професiйних захворювань не е професшним стосовно пращвника (оскшьки захворювання, що виникають тд впливом хiмiчних факторiв визнаються професiйними стосовно пращвниюв, якi виконують усi види робщ пов'язанi з одержанням, переробкою, застосуванням хiмiчних речо-вин у рiзних галузях промисловостi, будiвництвi, сiльському господарсга, на тран-спортi та у сферi обслуговування, що не входило до змюту трудово! функцi! пращв-ника).

101

Отже, за вшма обставинами справи не юнувало яких-небудь тдстав для ви-знання захворювання працiвника професiйним, квалiфiкацiï цього захворювання як страхового випадку, передбаченого Законом, а тому - й для вщшкодування шкоди, завданоï працiвниковi у порядку та розмiрах, визначених Законом.

Хоча суди Украши i стикнулися при розглядi даноï справи з певними трудно-щами, переважно вони були обумовленi проблемою належного визначення вщповь дачiв, формулювання позовних вимог, а також вибору належноï юрисдикцiï.

Розглядаючи проблему захисту прав пращвника у даному випадку в аспект пошуку способу захисту (матерiально-правовоï вимоги, що ïï може заявити пращв-ник), ми не стикаемося iз надто складними проблемами. Виршення цього питання полягае, на нашу думку, у застосуванш до стрних вiдносин ст. 173 КЗпП (шляхом заявлення працiвником до роботодавця вимоги про вщшкодування шкоди, завдано1' ушкодженням здоров'я).

Бiльш складнi питання виникають пiд час вирiшення питання про порядок вщ-шкодування тако1' шкоди, який вiдповiдно до ст. 173 КЗпП мае визначатись законодавством, але актами законодавства про працю не встановлеш. В правозастосовно-му аспектi це означае необхщнють застосування ч. 1 ст. 9 ЦК, яка допускае застосу-вання положень цього Кодексу до трудових вщносин, якi не врегульованi актами законодавства про працю.

В кшцевому рахунку до вщносин, про якi йдеться, застосуванню шдлягають положення § 2 глави 82 Цившьного кодексу, якими врегульовано цившьш вщноси-ни, якi виникають з завдання шкоди здоров'ю або смерт фiзичноï особи.

В межах ще1' статтi не iснуе потреби дослщжувати питання ефективностi та адекватностi положень § 2 глави 82 ЦК потребам суспшьних вщносин, на яю вони поширюються. Питання про шляхи та способи подолання недолшв цих положень опрацьовуються в науцi цившьного права. Головним для виршення питання, що стосуеться вщшкодування шкоди, завдано1' здоров'ю працiвника, е наявнiсть вщпо-вiдного порядку, який встановлено Цившьним кодексом та який пiдлягае застосуванню до трудових вщносин iз посиланням на ч. 1 ст. 9 ЦК.

Ti ж положення шдлягають застосуванню також i з метою визначення розмiру вщшкодування шкоди, завдано1' ушкодженням здоров'я працiвника, оскшьки й цi вiдносини лишилися неврегульованими актами законодавства про працю.

Втм, наявшсть за умов чинного законодавства можливосп задовiльного вирi-шення питання, про яке йдеться, не виключае необхщносп остаточного виршення цих питань законодавцем, особливо з урахуванням здшснювано1' ново1' кодифiкацiï трудового законодавства.

На нашу думку, таке виршення мае полягати у наступному.

Випадки завдання шкоди здоров'ю пращвниюв захворюваннями, яю не належать до категори професiйних, але викликаш умовами працi, що фактично юнують i на порушення вимог ст. 153 КЗпП не е безпечними та нешюдливими, мають визна-ватись страховими випадками, яю породжують право пращвниюв (iнших застрахо-ваних осiб) на вiдшкодування тако1' шкоди у розмiрах та порядку, встановлених Законом.

Наявнють причинного зв'язку мiж захворюванням, на яке страждае пращвник, та фактичними умовами працi, мае встановлюватись в той же спошб, що й наявшсть

102

причинного зв'язку мiж захворюванням, яке визнаеться професшним, та юнуючими умовами працi.

З огляду на викладене на боцi роботодавщв виникнуть додатковi стимули доде-ржуватися вимог ст. 153 КЗпП (вщповщних положень Закону «Про охорону пращ», оскшьки настання випадкiв, що визнаються страховими, тягне пiдвищення для вщ-повiдних роботодавцiв страхових тарифiв за загальнообов'язковим державним сощ-альним страхуванням вiд нещасних випадкiв.

Таке виршення питання, що розглядаеться, буде як розумним, так ефективним i справедливим. Захворювання, про яю йдеться, в тш же мiрi, як i професшш, пере-бувають у причинному зв'язку з виробничими умовами, за яю вщповщае роботода-вець. Однак на вiдмiну вiд професiйних, даш захворювання завжди свiдчать про не-належне виконання роботодавцем обов'язку забезпечити нешкщливють та безпеч-нiсть таких умов (оскшьки професшш захворювання найчаспше обумовлеш такими умовами виробничого середовища, повне усунення яких за умов сучасних техшки та технологiй е об'ективно неможливим, а тому не пов'язаш зазвичай з винними дiями роботодавця).

Врештi-решт, реалiзацiя дано! пропозици враховуе iнтереси працiвникiв, чие право на безпечш та нешкiдливi умовi працi було порушене. В цшому, Фонд соща-льного страхування вщ нещасних випадкiв е бiльш стабшьним та передбачуваним, а тому покладення обов'язку здiйснювати вiдшкодування шкоди, завдано! здоров'ю працiвникiв, на нього гарантуе права та штереси працiвникiв в бшьшш мiрi, нiж по-кладання такого обов'язку на роботодавцiв, яю раптово можуть бути припиненi як юридичш особи за рiшенням власниюв.

До того ж, на цей час аш законодавство про працю, на вiдмiну вiд ч. 2 ст. 1205 ЦК, не передбачае обов'язку юридично! особи - боржника за зобов'язанням вщш-кодувати шкоду, завдану життю чи здоров'ю фiзичноï особи здiйснити капiталiзацiï належних потерпшому платежiв, анi цивiльне законодавство не встановлюе гаран-товано ефективного порядку виконання цього обов'язку та контролю за його вико-нанням.

За умов реатзаци пропозицiй, що обгрунтовуються у данiй статтi, виникне мо-жливiсть ефективного вiдновлення порушених прав пращвниюв, буде встановлене правове регулювання трудових вщносин та вщносин сощального забезпечення, яке вiдповiдае потребам суспшьних вщносин.

Подальше ж наукове осмислення проблематики захисту трудових прав пращв-ниюв на випадок ушкодження ïx здоров'я чи завдання ним смертi внаслiдок захворювань, якi викликаш умовами працi, що склалися, котрi не належать до категорiï професшних може полягати у обгрунтуваннi пропозицш щодо вирiшення на чиннiй нормативнш основi питань, пов'язаних з вщшкодування моральноï шкоди, завданоï у такий спошб, а також у опрацюванш пропозицiй щодо удосконалення законодав-ства про працю, яке врегульовуе щ питання.

Список л1тератури

1. Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування ввд нещасного випадку на виробниц-тв1 та професшного захворювання, яю спричинили втрату працездатност1: Закон Украïни ввд 23.09.1999// Офгцгйний в1сник Украгни. - 1999. - № 42. - Ст. 2080.

2. Кодекс закошв про працю. Прийнятий ВР УРСР 10.12.1971 // Ввдомосп Верxовноï Ради УРСР. - 1971. - Додаток до N 50. - Ст. 375.

103

3. Перелж професшних захворювань. Затв. постановою Кабшету MiHicTpiB Украши вщ 08.11.2000 N 1662// Офщшний вiсник Украши. - 2000. - № 45. - Ст. 1940.

4. Цившьний кодекс Украши. Прийнятий ВР Украши 16.01.2003 // Офщшний вгсник Украши. -2003. - № 11. - Ст. 461.

5. Про охорону пращ: Закону Украши в ред. вщ 21.11.2002// Офщшний вюник Украши. - 2002. -№ 50. - Ст. 2234.

Сонин О.Е. Отдельные вопросы возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья работников / О. Е. Сонин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 26 (65). № 1. 2013. - С. 100-104.

Статья посвящена исследованию правоприменительных и правотворческих проблем возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья работников (вследствие заболеваний, которые не признаются действующим законодательством профессиональными, однако обусловлены существующими условиями труда). На этой основе обосновываются предложения по разрешению споров по искам работников о возмещении такого вреда и предлагаются изменения в акты законодательства о труде.

Ключевые слова: защита права; возмещение вреда; профессиональное заболевание.

Sonin O. Single issues of compensation for damage caused injury to the health of workers / O. Sonin // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. -2011. - Vol. 26 (65). № 1. 2013. - Р. 100-104.

The article is devoted to the study of law and law-making issues of compensation for harm caused by damage to the health of workers (due to diseases that are not recognized by the current legislation of the professional, but due to the existing conditions of labor). On this basis, justified proposals for resolving disputes over employees' claims for compensation for such harm and proposes changes to the acts of labor legislation.

Keywords: protection of rights, redress, occupational disease.

104