Видовий склад збудників при гнійно-запальних процесах м’яких тканин у котів Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 619:616 - 002.3:579.23:636.8

Руденко П. А., © к.вет. н., доцент, (pavel_sx@mail.ru)

Луганський нацюнальний аграрный утеерситет

ВИДОВИЙ СКЛАД ЗБУДНИК1В ПРИ ГН1ЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ М'ЯКИХ ТКАНИН У КОТ1В

Анотащя. В робот1 наееден дат щодо видового складу збудните еипадкоеих гтйно-запальних процеЫе м 'яких тканин у кот\е. Встаноелено, що кглькгсть грамнегатиених м1крооргашзм1е та егдсоток гх перееаги над грампозитиеною мтрофлорою е еогнищ1 гшйного запалення може служити маркером несприятлиеого прогнозу переб1гу гшйно-запального процесу.

Ключовi слова: коти, гшйно-запальн1 процеси, умоено патогенна мжрофлора.

Все актуальшшою проблемою в сучаснш ветеринарнш хiрурril становиться бактерiальне забруднення ран, яке виникае внаслщок зниження терапевтично! ефективност традицшних лжарських засобiв. Пов'язано це, перш за все, з хаотичним використанням ветеринарними спещалютами при рiзноманiтних патолопях у тварин антибютиюв. Це, в свою чергу, призвело до тдвищення стшкосп збудниюв хiрурriчноl шфекци до цих лшв, зростанню патогенност i вiрулентностi у мiкроорганiзмiв, виникненню нових мутацшних форм бактерiй [1-5].

Слщ також наголосити на тому, що мжрофлора ран практично завжди представлена асощащями збудникiв, проте бiльшiсть ветеринарних бактерюлопчних лабораторiй цього не враховуе в сво!й роботi. Тому потрiбно припинити «полювання» лише на найбшьш патогенний збудник, який вдалося «спшмати», а виявляти всiх спiвчленiв паразитоценозу гншно-запального процесу i запезпечувати пропорцшне зниження концентраци всiх асоцiантiв у вогнищi гнiйного запалення. Це особливо важливо з огляду на складш взаемовiдносини мiж збудниками хiрургiчноl шфекци [6].

Метою нашо! роботи стало з'ясування видового складу збудниюв гншно-запальних процесiв у котiв, а також визначення сшввщношення грампозитивно! та грамнегативно! мiкрофлори при цих патолопях.

Матер1ал 1 методи. Матерiалом для дослщження були кiшки з випадковими гнiйними ранами (п=64), абсцесами (п=22), а також хiрургiчними хворобами, яю супроводжувались розвитком сепсису (остеомiелiти, гншш артрити, пiометра, тощо) (п=17).

Коив, якi загинули внаслiдок розвитку сепсису, тддавали патолого-анатомiчному дослiдженню i вiдбирали шматочки внутрiшнiх органiв (селезшки, печiнки з жовчним мiхуром, легешв, нирок, а також брижовi та середш середостiннi лiмфатичнi вузли) згщно з загальноприйнятими методиками вiдбору патолопчного матерiалу. Патматерiал вмiщували в

© Руденко П. А., 2009

119

стерильш полiетиленовi пакети i тддавали бактерюлопчним дослiдженням не шзшше 6 годин пiсля вщбору.

Мiкробiологiчнi дослiдження з вiдiбраного MaTepiany проводили в лаборатори вивчення факторних шфекцш тварин ЛНАУ. Для цього проводили виави у пpобipки з м'ясо-пептонним, селештовим та глюкозо-сироватковим бульйонами, глюкозо-кров'яним та жовтково-сольовим агарами, а також на середовища Ендо, Плосюрева, Сабуро, Блаурока i МРС. Подальшу iдeнтифiкaцiю iзольовaних мiкpооpгaнiзмiв проводили за бiохiмiчними властивостями згiдно «Определителя бактерий Берджи» [7].

Визначення серогруп E. eoli проводили в РА на с^ за допомогою набору аглютинуючих О-колi сироваток, згiдно настанови.

Для визначення патогенност у iзольовaних культур трьом бшим мишам на кожен штам мiкpооpгaнiзмy вводили внyтpiшньочepeвинно по 0,5 млрд. мжробних клiтин. За лабораторними тваринами спостер^али протягом 5 дiб, а потiм проводили евтаназш пiд eфipним наркозом з подальшим бaктepiологiчним дослiджeнням внyтpiшнiх оpгaнiв.

Отримаш результати дослiджeнь обробляли статистично i представляли у виглядi рисунку, таблиць.

Результати дослщжень. Результати мiкpобiологiчних дослщжень пaтологiчного мaтepiaлy, вiдiбpaного при гншно-запальних процесах у котiв, нaвeдeнi на рисунку 1.

№ 9-12(3,4%)

№8-45(12,7%)

№ 12-11(3,1%) № 13-17(4,8%) №14-8(2,3%)

№ 1-76 (21,5%) № 2-24(6,8%)

№ 7-55(15,6%) \-№ 6-8(2,3%)

№ 3-18(5,1%) № 4-30(8,6%)

№ 5-27(7,6%)

Рис. 1 Результати мжробшлопчних дослiджень при гншно-запальних процесах у ко™ (n=103)

120

Всього нами вщ 103 коив, хворих на гншно-запальш процеси, з вдабраного для мжробюлопчних дослщжень гншного ексудату було iзольовано 353 культури умовно патогенних мiкроорганiзмiв 15 видiв, якi вiдносяться до 9 родiв. При цьому, найчастше ми iзолювали Staphylococcus aureus 76 (21,5 %), Escherichia coli 55 (15,6%), Pseudomonas aeruginosa 45 (12,7 %), а також Streptococcus pyogenes 30 (8,6 %) вщ загально! кшькосп iзольованих культур.

Цiкавими, з нашо! точки зору, е даш про те, що мiкробнi ценози, ям iзольованi при гнiйно-запальних процесах у коив були завжди представлен асоцiацiями, якi включали вiд 2 до 5 патогешв.

Для бшьшо! наглядностi отриманого матерiалу, а також для визначення сшввщношення грампозитивно! та грамнегативно! мiкрофлори за умов рiзних хiрургiчних патологiй, ми наводимо аналiз видового складу збудникiв рiзних гншно-запальних процесiв м'яких тканин у коив окремо.

Результати мiкробiологiчних дослiджень 64 випадкових гнiйних ран у коив представленi в таблицi 1.

Таблиця 1

Результати мжробшлоНчних дослщжень випадкових

Вид мжрооргашзму Кшьшсть Î30flHTÎB

Абсолютне число %

S. aureus 52 24,0

S. intermedius 16 7,4

S. epidermidis 13 6,1

S. pyogenes 19 8,8

S. uberis 20 9,2

S. faecalis 3 1,4

E. coli 32 14,7

P. aeruginosa 26 11,9

K. pneumoniae 6 2,8

E. aerogenes 8 3,7

C. freundii 4 1,8

P. vulgaris 7 3,1

P. mirabilis 5 2,3

C. albicans 6 2,8

Всього 217 100,0

Даш таблиц 1 свiдчать, що мжробний пейзаж випадкових гнiйних ран у коив дуже рiзноманiтний. Так, iз 64 проб гнiйного ексудату нами було видшено 217 культур умовно патогенних мiкроорганiзмiв 14 видiв. Слiд вiдзначити, що найчастiше ми iзолювали Staphylococcus aureus 52 (24,0 %), Escherichia coli 32 (14,7 %), Pseudomonas aeruginosa 26 (11,9 %); рщше - Streptococcus uberis та Streptococcus pyogenes 20 (9,2 %) та 19 (8,8 %) випадюв вщповщно.

121

З даних ще1 таблиц також витжае, що в гншних ранах грампозитивна мкрофлора (56,9 %) значно превалюе над грамнегативною мiкрофлорою (40,3 %), що складае 16,6 %.

Результати проведених мкробюлопчних дослiджень 22 абсцесiв у коив наведенi в таблицi 2.

Таблиця 2

Результати мпкробшлопчннх дослiджень абсцеав у kotîb (n=22)

Вид мкрооргашзму Кшьшсть 1золят1в

Абсолютне число %

S. aureus 12 17,9

S. intermedius 5 7,5

S. epidermidis 3 4,5

S. pyogenes 5 7,5

S. uberis 4 6,0

S. faecalis 3 4,5

E. coli 11 16,4

P. aeruginosa 9 13,4

K. pneumoniae 2 3,0

E. aerogenes 2 3,0

C. freundii 4 6,0

P. vulgaris 4 6,0

P. mirabilis 2 3,0

C. albicans 1 1,3

Всього 67 100,0

Данi, приведет в таблищ 2 говорять про те, що мкрооргашзми, iзольованi з патолопчно ексудату при абсцесах, не вiдрiзняються вiд патогенiв, якi були видшеш з випадкових гнiйних ран. Так, при проведенш мiкробiологiчних дослщжень 22 проб гнiйного вмiсту нами було iзольвано 67 штамiв умовно патогенних мiкроорганiзмiв 14 видiв, яю вiдносяться до 9 родiв.

Слщ також вiдмiтити, що найчастiше при випадкових абсцесах у коив ми iзолювали Staphylococcus aureus 12 (17,9 %), Escherichia coli 11 (16,4 %), Pseudomonas aeruginosa 9 (13,4 %), а також Staphylococcus intermedius та Streptococcus pyogenes по 5 культур (7,5 %) вщ загально! кшькосп iзольованих штамiв мiкроорганiзмiв.

При з'ясуванш спiввiдношення грампозитивно! (47,9 %) та грамнегативно! (50,8 %) мкрофлори з даних ще! таблицi видно, що у коив за умов закритих локалiзованих гнiйно-запальних процесiв група ентеробактерш та псевдомонад незначно (на 2,9 %) превалюе над коковими мкрооргашзмами.

Результати мкробюлопчних дослiджень за умов хiрургiчних хвороб у коив, якi супроводжувались розвитком сепсису (остеомiелiти, гнiйнi артрити, пiометра, тощо) з подальшою загибеллю тварин, наведенi в таблищ 3.

При цих хворобах за мiрою надходження тварин у клшку кафедри ми вiдбирали патолопчний матерiал з вогнищ гнiйно-запальних процеав та

122

периферичну кров, а при загибелi kotîb - вщбирали внутршш органи для проведення бактерюлопчних дослщжень.

Таблиця 3

Результати мпкробшлопчннх дослiджень септичних уражень у kotîb (n=17) ^

Вид мжрооргашзму Кшьшсть 1золят1в

вогнище гншно- периферична кров внутршш органи

запального процесу

Абс. % Абс. % Абс. %

число число число

S. aureus 12 17,4 6 25,0 26 23,3

S. intermedius 3 4,3 - - - -

S. epidermidis 2 2,9 1 4,2 3 2,7

S. pyogenes 6 8,7 2 8,2 6 5,3

S. uberis 3 4,3 1 4,2 6 5,3

S. faecalis 2 2,9 1 4,2 2 1,8

E. coli 12 17,4 8 33,3 40 35,7

P. aeruginosa 10 14,5 3 12,5 20 17,8

K. pneumoniae 4 5,8 - - 3 2,7

E. cloacae 1 1,5 - - - -

E. aerogenes 2 2,9 1 4,2 - -

C. freundii 3 4,3 1 4,2 2 1,8

P. vulgaris 6 8,7 - - 3 2,7

P. mirabilis 1 1,5 - - 1 0,9

C. albicans 2 2,9 - - - -

Всього 69 100,0 24 100,0 112 100,0

Данi, приведенi в таблиц 3 свiдчать, що з вогнища гнiйно-запального процесу 17 KOTiB нами було iзольовано 69 культур умовно патогенних MiKpoopraHi3MiB 15 вцщв. Так, найчастiше ми видiляли Staphylococcus aureus та Escherichia coli по 12 (17,4 %) культур, Pseudomonas aeruginosa 10 (14,5 %), а також Streptococcus pyogenes та Proteus vulgaris по 6 культур (8,7 %) вщ загально! кшькосп iзольовaних штaмiв мiкрооргaнiзмiв.

Цiкaвими, на наш погляд, е дaнi, щодо iзолящ! мiкрооргaнiзмiв з внутрiшнiх оргaнiв за умов септичних процеЫв у коив. Так, перше мiсце посiдaлa Escherichia coli 40 (35,7 %), дал Staphylococcus aureus 26 (23,3 %) та Pseudomonas aeruginosa 20 (17,8 %) культур вщ загально! кшькосп iзольовaних штaмiв мiкрооргaнiзмiв.

Слiд також зазначити, що в гншному ексудаи, вiдiбрaному з вогнища гнiйно-зaпaльного процесу, нами виявлено на 16,1 % бшьше грамнегативно! мiкрофлори, нiж грампозитивно!. Це говорить про те, що кшьккть грамнегативних мiкрооргaнiзмiв в осередку хiрургiчноl шфекцп може свiдчити про тяжккть перебiгу гнiйно-зaпaльного процесу.

123

Для бшьшо! наочност ан^зу збудниюв гнiйно-запальних процесiв у KOTiB нами була також проведена серолопчна типiзацiя iзольованих культур

кишкових паличок, яка наведена в таблищ 4.

Таблиця 4

_Результати серолоНчно! титзацй'йольованих культур E. coli_

Сепсис

л а ^ & о а Гтйт рани Абсцеси вогнище гншно-запального процесу периферична кров внутршш органи

О Абс. число % Абс. число % Абс. число % Абс. число % Абс. число %

О1 2 6,3 - - - - - - - -

О2 1 3,1 - - - - - - - -

О4 1 3,1 - - - - - - - -

О8 12 37,5 5 45,4 7 58,3 5 62,5 23 57,5

О9 2 6,3 1 9,1 - - - - - -

О18 5 15,6 - - - - - - - -

О22 1 3,1 - - - - - - - -

О26 3 9,4 2 18,2 1 8,3 1 12,5 5 12,5

О83 1 3,1 - - - - - - - -

О111 4 12,5 3 27,3 4 33,4 2 25,0 12 30,0

Разом 32 100 11 100 12 100 8 100 40 100

1з даних таблищ видно, що найбiльш широкий серолопчний спектр культур Escherichia coli ввдшчений за умов випадкових гншних ран у копв, а саме вш представлений 10 серолопчними групами. Даш ще! таблицi також свiдчать про те, що при рiзних нозолопчних одиницях гнiйно-запальних процесiв у коив ми найчастiше iзолювали кишковi палички О8, О26 та О111 серолопчних груп.

Обговорюючи отриманi результати дослщжень, необхiдно вiдмiтити, що вони пщтверджують нашу робочу гiпотезу щодо провщно! ролi кишково! транслокаци мiкроорганiзмiв в патогенезi гнiйно-запальних процессiв м'яких тканин [8].

Висновки. 1. Гншно-запальш процеси м'яких тканин у коив обумовлеш асоцiацiями умовно патогенних мiкроорганiзмiв. Найчастше при проведеннi мiкробiологiчних дослiджень гншного ексудату за умов випадкових гншних ран, абсцесiв та хiрургiчних хвороб, яю супроводжувались розвитком сепсису, iзолювали S. aureus 76 (21,5 %), E. coli 55 (15,6%), P. aeruginosa 45 (12,7 %), а також S. pyogenes 30 (8,6 %) вщ загально! кшькост iзольованих культур.

2. За умов рiзних видiв гнiйно-запальних процесiв у коив вiдмiченi значнi розбiжностi в стввщношенш грампозитивно! та грамнегативно! мiкрофлори. Так, при дослщженш ексудату гнiйних ран встановлено, що грампозитивна мкрофлора значно переважае (на 16,6 %) грамнегативну мкрофлору. При

124

абсцесах група ентеробактерш та псевдомонад незначно превалюе (на 2,9 %) над коковими мжрооргашзмами. При хiрургiчних хворобах, ям супроводжувались розвитком сепсису, нами виявлено на 16,1 % бшьше грамнегативно! мжрофлори шж грампозитивно! Отриманi данi можуть служити маркером несприятливого прогнозу переб^у гнiйно-запального процесу.

Л1тература

1. Мищенко М. В. Применение региональной лимфостимуляции в комплексе лечения гнойной раны / М. В. Мищенко // Клмчна хiрургiя. - 2000. -№2. - С. 25-28.

2. Наенко В. Ф. Оптимiзацiя профилактики i антибактерiальноl терапп iнфекцiйних ускладнень в дшянщ хiрургiчного втручання / В. Ф. Наенко, £. Б. Медвецький, Л. А. Гиндрич // КлЫчна хiрургiя. - 2003. - №11. - С. 38-39.

3. Мироненко Ю. Лкування ран у собак i котiв / Ю. Мироненко // Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - №3.- С. 42-43.

4. Рубленко М. В. Особливост переб^у ранового процесу у свиней, ускладненого асоцiацiями грамнегативних i анаеробних мiкроорганiзмiв / М. В. Рубленко, С. В. Рубленко // Вкник Бшоцерювського державного аграрного унiверситету. - Вип. 16. - Бша Церква. - 2001 - С. 173-176.

5. Eugster S. A prospective study of postoperative surgical site infections in dogs and cats / S. Eugster, P. Schawalder, F. Gaschen // Vet. Surg. - 2004. - №33 (5). - Р. 42-50.

6. Руденко П. А. Перегляд пiдходiв щодо лжування гншно-запальних ранових ускладнень / П. А. Руденко // Матерiали 7 мiжнародноl науково-практично! конференци з проблем дрiбних тварин. - Чершпв. - 2008. - С. 8284.

7. Хоулт Д. Определитель бактерий Берджи / Хоулт Д., Криг И., Снит П. (пер. с англ.) - Москва, Мир. - 1997. - Т. 1,2. - 432 с.

8. Руденко П. А. Роль кишково! транслокаци мiкроорганiзмiв в етюлогп гншних ран у коив / П. А. Руденко // Мiжвiдомчий тематичний науковий збiрник «Ветеринарна медицина» ННЦ «1ЕКВМ». - №91. - Харюв. - 2008. - С. 408-412.

Summary

Specific composition data on suppurative inflammation processes pathogen of soft tissues in cats (festering wounds, abscesses, sepsis) are presented in the article. It is estimated that gram-positive microorganisms and percentage of their domination on gram-neagtive microflora in the suppurative inflammation source may be used for the marker of suppurative inflammation process negative prognosis.

Key words: cats, suppurative inflammation processes, conditionally pathogenic

flora.

Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2009

125