CC BY
159
УДК 617.55-002.3-08
Кравцв М.1., Сейф'1 Шейх Мохаммад Лу Mexdi, Форган Сейед Ехсан М1СЦЕВЕ Л1КУВАННЯ НАГНОЕННЯ ЛАПАРОТОМНО1 РАНИ
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Наведено кп1н1чне вивчення ефективност1 мазi "Еберм1н" для мсцевого пкування запапьно-гн1йних ускпаднень пспя папаротомИ Застосування даного препарату веде до поп1пшення характеристик загоення ран. В'дзначается зменшення i зникнення бопьового синдрому вже на 23 добу в'д початку пкування. Значно ран1ше спостергаеться ерадикаця патогенно)' мкрофпори. В процес проведення комплексного пкування нагноень папаротомних ран загоення в'дбуваеться в коротший терм1н.
Кпючовi слова: лкування, ускладнення, лапаротом1я, гншна рана.
Вступ
Проблема шсляоперацшних запально-гншних ускладнень дотепер залишаеться досить актуальною, особливо в невщкпаднш абдомшальнш xipypn! [2]. Найпоширешшим ускладненням раннього шсляоперацшного перюду е запальн ураження, а саме нагноення шсляоперацшних ран, що, за даними piзниx автоpiв, спостер^аеться у 2-30% оперованих хворих. Частота нагноень лапаротомно! рани досягае максимуму шсля операцш, що супроводжуються порушенням цiлiсностi порожнистих оргашв, а також при гншно-запальних захворюваннях оpганiв черевно! порожнини [5,7]. Важливу роль в yспiшномy лкуванш нагноення лапаротомно!' рани на вах стадiяx пеpебiгy мае мiсцеве лкування [3,4].
Мета дослiдження
Покращити результати лкування нагноення лапаротомно!' рани.
Матерiали та методи
Пiд нашим спостереженням знаходилось 26 хворих вком вщ 36 до 72 pокiв, як знаходились на лiкyваннi в xipypгiчниx вiддiленняx №1 та №2 2-о! мюько! кл^чно! лiкаpнi м. Полтави з 2011 по 2014 роки з приводу нагноення лапаротомно! рани в ранньому шсляоперацшному перюдк Дане ускладнення виникало шсля невщкладних операцш з приводу: гангренозно-перфоративного апендициту - у 5 (19,2%), перфоративно! виразки шлунку та дванадцятипало! кишки - у 4 (15,4%), кровоточивих виразок шлунку - у 3 (11,5%), гостро! кишково! непрохщносп - у 7 (26,9%), шфкованого панкреонекрозу - у 3 (11,5%), гострого деструктивного холециститу - у 3 (11,5%) та травм черевно! порожнини - у 1 (3,8%) хворого.
Хвоpi були розподтен на двi групи: контрольну - 12 хворих (жшок - 7, чоловшв - 5) та основну - 14 хворих (жшок -8, чоловшв - 6). За вковими параметрами, нозолопчними формами та важкютю стану хворих статистично значимо! вщмшносп мiж групами не було.
У комплекс лiкyвання хворим поряд з антибактеpiальною, яка призначалася з урахуванням чутливост мiкpофлоpи, протизапальною, iнфyзiйною, симптоматичною та органотропною теpапiею, проводилося мiсцеве лкування, суть якого полягала у накладены медикаментозних пов'язок. Пюля попередньо! xipypгiчно!' обробки ран та адекватного розкриття гншника щодня 1-2 рази на добу шсля санаци повеpxнi рани накладалися мазевi пов'язки. У 14 па^ен^в основно! групи застосовували мазь "Ебермш" на гiдpофiльнiй основi, в 100 г яко! мiститься 1 мг епщермального фактора росту рекомбшантного людського (ЕФРЛ) i 1 г сyльфадiазинy сpiбла (сДс), якi е активними компонентами препарату. За мехашзмом дм еФрч iдентичний ендогенному епiдеpмального фактору росту, що виробляеться в оргашзмк СДС володiе широким спектром пpотимiкpобно!' дi!: активний щодо грампозитивних i грамнегативних бактерш, гpибiв роду Саndidа i дерматофтв. Гiдpофiльна основа мазi видаляе надлишки ексудату, зменшуе больовi вiдчyття в мюц нанесення, створюе i шдтримуе необxiднi концентрацп дiючиx речовин у вогнищi ураження. У 12 хворих контрольно! групи використовували мазь, що мютить лише СДС в концентрацп 2% ("Аргосульфан"). Дозу пpепаpатiв в обох групах визначали за обширнютю ураження. Мюцеве лiкyвання продовжувалося до повного загоення рани вторинним натягом чи до накладання вторинних швiв.
Ефективнють лкування оцiнювалася на пiдставi суб'ективних вiдчyттiв пацiента, об'ективних дослщжень характеру i динамiки показникiв загоення ран (наявнють видiлень, стyпiнь грануляцш та епiтелiзацi!'). Швидкiсть загоення ран розраховували за формулою: V = (S1-S2) / S1*100, де S1 -вихщна площа рани, S2 - площа рани шсля лкування [1]. Площу рани визначали за допомогою камери смартфона iPhone 5S та програми MOWA (mobile wound analyzer) для iOS 8. У динамiцi стандартними методами дослщжували ктькюний i якюний склад мiкpофлоpи до початку лкування та на 5 i 10 добу лiкyвання [6].
Статистична обробка одержаних результат проводилась за допомогою паке^в прикладних програм STATISTICA 7 (StatSoft), SPSS for Windows 16,0 (SPSS inc.) на персональному комп'ютерк
Результати та ix обговорення
Кл^чы показники ефективност застосування нашого лiкування наведен в таблицi 1.
Таблиця 1.
КлiHi4Hi показники перебгу ранового процесу в групах, (M±m)
Групи хворих Клтчш показники
кушрування больового синдрому ^б) нормалiзацiя температури тта (Aiß) очищення ран (д|б> поява активних грануляцiй (дiб) загоення ран Лiжко-день
Основна (n=14) 2,45±0,19 4,15±0,12 5,11±0,27 6,5±0,18 10,6±0,32 13,7±0,62
Контрольна (n=14) 3,92±0,14 7,26±0,32 8,6±0,21 9,8±0,15 16,4±0,63 19,6±0,45
Рiвень достс^рност (р) <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001
У хворих з нагноеннями пюляоперацшних ран шсля проведення комплексного мюцевого лкування iз застосуванням мазi «Ебермш» полтшення характеристик загоення ран вiдбувалось в таю термши: до 2-3 доби вщ початку лiкування зменшувався перифокальний набряк, до 6-7 доби ютотно полтшувалася якiсть грануляцiй та ступшь ештелiзацN ран. Слщ зазначити, що вс пацiенти вiдзначали зменшення i зникнення больового синдрому вже на 2-3 добу вщ початку лкування.
Результати мiкробiологiчного дослiдження видiлень з рани хворих обох груп, представлен в таблиц 2, свiдчать, що ранова шфек^я пiсля оперативного лкування на органах черевноТ порожнини спричинена часпше кишковою паличкою в монокулы^ - у 38,5 % спостережень та в асо^аци iз стафтококом i протеем - у 23,1 %.
Таблиця 2.
Результати мiкробiологiчного дослiдження
Вид мiкроорганiзмiв Ктьюсть па^енпв
До лiкування 5-а доба 10-а доба
E. coli 10 2 -
St. Aureus 5 2 -
Ps. Aeruginosa 3 1 -
Klebsiella 2 1 -
E. coli + St. Aureus 3 - -
E. coli + Proteus 3 - -
Всього: 26 6 -
Пюля проведеного лiкування на 5 добу вщ початку лкування у 77% пацieнтiв вдалося досягти повноТ ерадикацп мiкрофлори, а до 10-Т доби пiсля початку лiкування анаеробна мiкрофлора з рани не видтялась у жодного пацieнта.
Динамка швидкост загоення ран у хворих основноТ групи представлена в таблиц 3.
Таблиця 3.
Швидксть загоення ран у хворих (n = 26)
Показники (M±m) Тривалють спостереження
До лкування 5-а доба 10-а доба
Площа поверхш рани (см2), основна група 262,3±56,42 164,7±44,21 (р<0,001) 33,95±10,2 (р<0,001)
Швидкють загоення рани (%), основна група - 12,03±0,55 (р<0,001) 21,74±2,51 (р<0,001)
Площа поверхш рани (см2), контрольна група 278,3±64,56 223,1±58,06 62,72±28,7
Швидкють загоення рани (%), контрольна група - 6,61±2,19 11,59±2,54
Таким чином дат плаыметричного дослщження доводять, що використання мазi "Ебермш" в комплексному лкуванш нагноення лапаротомноТ рани призводить до статистично значимого прискорення загоення ран.
Висновки
В процеа проведення комплексного лкування нагноень лапаротомних ран i3 застосуванням Ma3i "Ебермш" Т'х загоення вiдбуваеться в коротший термш. Значно ранiше спостерiгаеться ерадикацiя патогенно! мiкрофлори.
Лiтература
1. Абаев Ю.К. Справочник хирурга. Раны и раневая инфекция / Абаев Ю.К. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. - 427 с.
2. Радзixовський А.П. Фактори виникнення раново! xiрурпчноT' шфекцп / А.П. Радзixовський, О.1. Мироненко, Л.О. Сюта, [та ш.] // Клiнiчна xiрургiя. - 2007. - № 11-12. - С. 52.
3. Иванова Ю.В. Местное лечение послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений / Ю.В. Иванова, В.К. Логачев // Харювська xiрургiчна школа. - 2012. - № 3 (54). - С. 92-94.
4. Даценко Б.М. Раневой процесс как фундаментальная проблема современной клинической хирургии / Б.М. Даценко // Вюник УкраТнськоТ' медичноТ стоматолопчноТ' академп. Актуальнi проблеми сучасно'Т медицини. - 2007 - Т. 7, Вип. 1-2 (17-18). - С. 212-214.
5. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости / В.В. Жебровский. - К. : Издательский центр КГМУ, 2000. - 687 с.
6. Медицинская микробиология / под. ред. О.К. Поздеева, В.И. Покровского. - М. : ГЭОТАР Медицина, 2001. - 765 с.
7. Милонов О.Б. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии / О.Б. Милонов, К.Д. Тоскин, В.В. Жебровский. - М. : Медицина, 1990. - 559 с.
8. Крав^в М.1. Використання комбшовано'Т метабол^отропно'Т терапп в комплексному лкуванш гншних ран / М.1. Крав^в // Вюник УкраТнськоТ' медичноТ' стоматолопчноТ' академп. Актуальш проблеми сучасно'Т медицини. - 2010. - Т. 10, № 2 (30). - С. 50-54.
9. Baker E.A. Acute wounds: an overview of the physiological healing process / E.A. Baker, S. El-Gaddal, L. Williams [et al.] // Nurs Times. -2004. - V. 27, № 2. - Р. 50-53.
10. Hunt T.K. Physiology of wound healing / T.K. Hunt, H. Hopf, Z. Hussain // Adv Skin Wound Care. - 2000. - V. 13, № 2. - Р. 6-11.
Реферат
МЕСТНОЕ ЛЕЧЕНИЕ НАГНОЕНИЯ ЛАПАРОТОМНОЙ РАНЫ Крав^в М.1., Сейфi Шейх Мохаммад Лу Мехд^ Форган Сейед Ехсан Ключевые слова: лечение, осложнение, лапаротомия, гнойная рана.
Приведено клиническое изучение эффективности мази «Эбермин» для местного лечения воспалительно-гнойных осложнений после лапаротомии. Применение данного препарата приводит к улучшению характеристик заживления ран. Наблюдалось уменьшение и исчезновение болевого синдрома уже на 2-3 сутки от начала лечения. Значительно раньше определялась эрадикация патогенной микрофлоры. В процессе проведения комплексного лечения нагноений лапаротомных ран заживление происходило в более короткий срок.
Summary
Local treatment of festering laparotomic wounds Kravtsiv N.I.
Keywords: treatment, complications, laparotomy, purulent wound.
This clinical study was aimed to detect the therapeutic effectiveness of ointment "Ebermin" for topical treatment of inflammatory and suppurative complications after laparotomy. The administration of this medicine leads to improvement of wound healing parametres. A decrease and disappearance of pain is usually observed in 2-3 days since the treatment started. Eradication of pathogenic organisms is observed much earlier. In the process of a comprehensive treatment the healing of festering laparotomic wounds occur in a shorter time.
