CC BY
13
УДК 619:617:636.7
Хомин Н. М., д.вет.н., професор, Семанюк Н.В., астрант © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологИ'
iмет С.З. Гжицького
ГН1ЙНА Х1РУРГ1ЧНА 1НФЕКЦ1Я У БЕЗДОМНИХ I ДОМАШН1Х СОБАК ЗАХ1ДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРА1НИ
Виечено мжробне забруднення ран у бездомних i домашшх собак захiдних областей Украши. Встаноелено, що причиною тфжуеання е стафшококи (S. aureus, S. epidermidis), стрептококи та ентерококи (Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp.), предстаеники родини Enterobacteriaceae (E. coli, Citrobacter sp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp.) i неферментуючi грамнегатиен бактерп (Pseudomonas spp., Acinetobacter spp.). Найеищою антибютикорезистенттстю еолодти бактерИ роду Proteus, Klebsiella spp. i Pseudomonas aeruginosa. Вищу чутлиекть до антибютиюе мали мжрооргатзми, еидшеш з ран бездомних собак порiеняно i3 домаштми.
Ключовi слова: бездомш i домашш собаки, рани, поЫеи, грампозитиеш i грамнегатиеш мжрооргатзми, антибютики.
Вступ. Шюра захищае оргашзм тварини вщ втручання ззовш. Вона е першою лмею захисту на шляху токсишв i бактерш. Проте, якщо виникае рана i цшсшсть шюрного покриву порушуеться, мжрооргатзми проникають всередину, роблячи тварину бiльш уразливою вiдносно хвороб. Мжробне забруднення рани е наслiдком розвитку в нiй певних штамiв мiкроорганiзмiв, якi здатнi iснувати в рановому середовищi тривалий час i е результатом бюлопчного вiдбору мiкробiв, що ростуть i розвиваються у рановому детрит [2]. Склад мiкрофлори ран залежить вiд мiсця локалiзацil рани, важкост поранення, якостi И ирурпчно! обробки, методiв загального та мюцевого лiкування тварини тощо. Ймовiрно у бездомних собак мшрофлора ран вiдрiзняеться вiд мiкрофлори домашнiх вихованцiв, оскшьки iмунiтет i пристосованiсть 1х до жорстких умов юнування на вулищ вищi, нiж у останнiх. Дослщженню питань етюлогп, патогенезу, дiагностики та лжування ирурпчно! шфекци у собак присвячеш лише поодинокi роботи [1, 3-6]. Саме тому, дослщження мжробного ценозу ран у бездомних собак i виявлення чутливостi видiлених мiкроорганiзмiв до антибiотикiв мае не тшьки наукове але й практичне значення для розробки подальшого 1х л^вання.
Матер1ал i методи. Матерiалом для дослщжень слугували собаки iз гншними ранами, якi надходили у клшжи Львiвського комунального пiдприемства „Лев", Тернопшьсько! мюько! державно! лiкарнi ветеринарно! медицини та вiварiю Iвано-Франкiвського нацiонального медичного шституту. Усiх тварин з запально-гнiйними ранами роздiляли на двi групи - дослiдну (бездомнi собаки) i контрольну (домашнi собаки).
© Хомин Н. М., Семанюк Н.В., 2011
Бактерюлопчш дослщження ранового ексудату в собак включали видшення чисто1 культури збудника раново1 шфекцп, ïx iдентифiкацiю та визначення чутливост видiлениx мiкроорганiзмiв до антибактерiальниx засобiв методом стандартних паперових дискiв.
Результати та обговорення. Результати огляду собак на наявшсть у них гншних ран (табл.1) показали ïx рiзну локалiзацiю i вищий вiдсоток у бездомних собак (23,02-25,68%), порiвняно з домашшми (18,54-19,7%) вiд загальноï кшькост оглянутих тварин.
Таблиця 1.
Результати огляду собак з гншними ранами_
Показники Група собак м. Льв1в м. Тернотль м. 1вано-Франшвськ
Всього бездомш 475 400 291
домашш 269 356 218
З них: з ранами бездомш 122 99 67
домашш 53 66 42
% бездомш 25,68 24,75 23,02
домашш 19,7 18,54 19,23
Найбiльшу кiлькiсть ран серед бездомних i домашшх собак виявлено у м. Львову найменше серед бездомних тварин у м. 1вано-Франювську, а серед домашшх - у м. Тернополя Гншш рани у собак рееструвалися незалежно вiд сезонного, вiкового i породного аспекив.
Результати бактерiологiчного дослiдження видового складу збудниюв висiяниx з гншних ран бездомних собак (табл.2) свщчать, що причиною xiрургiчноï iнфекцiï були коковi i паличкоподiбнi форми мiкроорганiзмiв: стафiлококи (S. aureus, S. epidermidis); стрептококи та ентерококи (Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp.); представники родини Enterobacteriaceae (E. coli, Citrobacter sp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp.); неферментуючi грамнегативш бактери (Pseudomonas spp., Acinetobacter spp.). Основними представниками мiкрофлори гнiйного процесу були стафшококи, якi видiлялися у 40,16% собак м. Львова, 41,42% м. Тернополя i 43,28% м. 1вано-Франювська вщ загальнох' кiлькостi поранених тварин. Майже у тричi рiдше, порiвняно iз стафiлококами, у бездомних тварин причиною xiрургiчноï гнiйноï iнфекцiï були Pseudomonas aeruginosa. Так, у собак м. Львова збудник виявлявся у 15,57%, м. Тернополя у 14,14% i м. 1вано-Франювська у 16,43% тварин. Вщ 5,74 до 7,07% собак у видшеннях ран виявляли E. coli. Дещо рщше, порiвняно iз кишковою паличкою, у бездомних собак виявляли Streptococcus pyogenes (вщ 4,48 до 5,74% тварин). Вщ 4,04 до 5,74% собак з гншних ран видшяли Citrobacter sp., вщ 4,48 до 5,05% Enterobacter sp., вщ 4,04 до 4,48% Proteus vulgaris. Найменше було виявлено собак, у яких з вмшту ран виавалися Proteus mirabilis i Staphylococcus epidermidis. Також з ран вщ двох собак м. Львова i однiеï м. Тернополя виавалися дрiжджоподiбнi гриби.
Таблиця 2.
Видовий склад збудннкчв \1рург1чноУ шфекцн внпяннх з гншних ран
бездомних собак_
Ha3Ba MÎKpoopraHÎ3My м. Льв1в м. Тернопшь м. 1вано-Франшвськ
абсолютш числа % абсолютш числа % абсолютш числа %
Staphylococcus aureus 49 40,16 41 41,42 29 43,28
Staphylococcus epidermidis 2 1,64 3 3,03 1 1,49
Streptococcus pyogenes 7 5,74 5 5,05 3 4,48
Enterococcus spp. 3 2,46 4 4,04 2 2,98
Acinetobacter spp. 3 2,46 2 2,02 3 4,48
Proteus vulgaris 5 4,1 4 4,04 3 4,48
Proteus mirabilis 4 3,28 2 2,02 1 1,49
Klebsiella oxytoca 4 3,28 5 5,05 2 2,98
Klebsiella pneumoniae 4 3,28 2 2,02 2 2,98
Enterobacter sp. 6 4,91 5 5,05 3 4,48
Citrobacter sp. 7 5,74 4 4,04 3 4,48
E. coli 7 5,74 7 7,07 4 5,97
Pseudomonas aeruginosa 19 15,57 14 14,14 11 16,43
,3pmg®onogi6m IPHÖH 2 1,64 1 1,01 0 0
Загальне спiввiдношення грампозитивно! i грамнегативно! мiкрофлори у видiленнях ран бездомних собак свщчить, що у гншних ранах собак домiнувала грампозитивна мiкрофлора над грамнегативною i ця рiзниця становила у собак м. Львова 1,66%, м. Тернополя 8,16% i м. 1вано-Франювська 4.48%.
Грампозитивна мжрофлора була в основному представлена золотистим стафшококом i гноетворним стрептококом. Staphylococcus aureus переважав у ранах собак м. 1вано-Франювська, а Streptococcus pyogenes м. Львова. Приблизно в однаково! кшькост тварин було iзольовано з гншних видшень Enterococcus spp. i Staphylococcus epidermidis, проте вони домывали у собак м. Тернополя. Основними представниками грамнегативно! мжрофлори були Pseudomonas aeruginosa, E. coli та Enterobacter sp., у меншш кшькосп виявлялися бактери родiв Proteus i Klebsiella, Citrobacter sp. i Acinetobacter spp.
У гншних видшеннях з ран вах бездомних собак мжрофлора була представлена у формi мкстово! флори. У всiх мiкробних асощащях одним iз компонентiв був Staphylococcus aureus.
З гншних ран домашшх собак (табл. 3) Staphylococcus aureus видшявся у 47,17% собак м. Львова, 45,46% м. Тернополя i 45,24% м. 1вано-Франювська вщ загально! кшькосп тварин з ранами. Друге мюце за частотою висiвання займав Pseudomonas aeruginosa i становив вщповщно 16,99%, 21,22 i 19,05%.
Таблиця 3.
Видовий склад збудннюв \1рурНчноУ ¡нфекцп внпяннх з гншних ран
домашнiх собак_
Назва мшрооргашзму м. Львiв м. Тернотль м. 1вано-Франшвськ
абсолютш числа % абсолютш числа % абсолютш числа %
Staphylococcus aureus 25 47,17 30 45,46 19 45,24
Staphylococcus epidermidis 0 0 0 0 1 2,38
Streptococcus pyogenes 3 5,66 5 7,58 6 14,29
Enterococcus spp. 2 3,77 2 3,03
Acinetobacter spp. 1 1,89 1 1,51
Proteus vulgaris 2 3,77 2 3,03 1 2,38
Proteus mirabilis 2 3,77 1 1,51
Klebsiella oxytoca 0 0 0 0 0 0
Klebsiella
pneumoniae 1 1,89 1 1,51
Enterobacter sp. 3 5,66 2 3,03 3 7,14
Citrobacter sp. 2 3,77 3 4,54 1 2,38
E. coli 3 5,66 5 7,58 3 7,14
Pseudomonas
aeruginosa 9 16,99 14 21,22 8 19,05
Дрiжджоподiбнi гриби 0 0 0 0 0 0
У гнiйних ранах домашшх собак переважала грампозитивна мiкрофлора i рiзниця вiдносно грамнегативно! мiкрофлори становила у собак м. Львова 13,2%, м. Тернополя 12,12% i м. 1вано-Франювська 23,8%.
Основними представниками грампозитивно! мiкрофлори був
Staphylococcus aureus, умкт якого становив 73,08-83,33% вiд загально! кiлькостi грампозитивних мiкроорганiзмiв, а грамнегативно! мжрофлори Pseudomonas aeruginosa, вмiст якого складав 39,12-50,0% вiд загально! кшькост грамнегативних мiкроорганiзмiв.
Вивчення чутливостi мжрофлори, видiлено! iз ран собак, до антибютиюв показано у табл. 4. Чутливють до п'яти антибiотикiв проявляли Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis i Enterococcus spp., до чотирьох - Acinetobacter spp., Enterobacter sp. i Citrobacter sp., до трьох - Streptococcus pyogenes та E. coli i найвищою антибютикорезистенттстю володши бактерп роду Proteus, Klebsiella spp. i Pseudomonas aeruginosa, яю були чутливi лише до двох антибютиюв.
Таблиця 4.
Граф1чне вщображення чутливост мжрофлори видшено!' з ран до
антибштик1в
Staphylococcus aureus Staphylococcus epidermidis Streptococcus pyogenes Enterococcus spp. Acinetobacter spp. & s u te ot r Klebsiella spp. Enterobacter sp. Citrobacter sp. E. coli Pseudomonas aeruginosa
Пенщилш х х
Карбенщилш х
Цефашзин ххх ххх ххх ххх ххх хх ххх хх
Клафоран хх ххх ххх ххх ххх хх хх ххх хх хх
х ххх хх хх ххх х х ххх хх х
Канамщин х х хх х хх х
Гентамщин ххх ххх хх х ххх ххх ххх ххх хх
х ххх х - хх хх хх хх Х
Доксициклш хх хх хх хх хх хх хх хх
Еритромщин хх х ххх ххх хх х
Пол1м1ксин хх х хх х ххх х ххх х хх х хх Х
Примтка: чисельник - бездомш собак, знаменник - домашнц
х - чутливостi мжрофлори бiльше 50%; хх - бшьше 75%; ххх - 100%.
Вищу чутливють до антибютиюв мали мжрооргашзми, видшеш з ран бездомних собак пор1вняно з домашшми.
Бшьшу антибютикорезистентшсть проявляли мжрооргашзми, що видшялися з ран собак м. Львова, пор1вняно 1з видшеннями з ран собак мют Тернополя та 1вано-Франювська.
Висновки. 1. Причиною шф^вання ран бездомних собак захщних областей Укра1ни е стафшококи (S. aureus, S. epidermidis), стрептококи та ентерококи (Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp.), представники родини Enterobacteriaceae (E. coli, Citrobacter sp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp.) i неферментуюч1 грамнегативш бактери (Pseudomonas spp., Acinetobacter spp.).
2. Найвищою антибiотикорезистентнiстю володiли бактерп роду Proteus, Klebsiella spp. i Pseudomonas aeruginosa. Вищу чутлившть до антибютиюв мали мжрооргашзми, видiленi з ран бездомних собак порiвняно з домашнiми.
3. Мшрооргашзми, що видшялися з ран собак м. Львова, проявляли вищу антибютикорезистентшсть, порiвняно iз мiкрофлорою, видiленою з ран собак мшт Тернополя та 1вано-Франювська.
Л1тература
1.Авраменко, Т. О. Особливост травматизму собак в умовах великого мшта / Т.О. Авраменко, Л.Г. Стецюра, В.Б. Борисевич // Науковий в1сник Нащонального аграрного ушверситету. - 2001. Вип.38. - С. 63-67.
2.Желiба М. Д. Профiлактика та лжування пiсляоперацiйно! раново! iнфекцi! i гнiйно-запальних захворювань м'яких тканин: автореф. дис. д.м.н: спец. 14.01.03 "Хрурпя"/ М. Д. Желiба. - Ки!в, 2002.- 38 с.
3.Рубленко М.В., Ханеев В.В. Фактори неспецифiчно! iмунологiчно! реактивностi при гнiйних ранах у собак // Вшник Бiлоцеркiв. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 28. - Бша Церква, 2004. - С. 209-215.
4. Руденко П. А. Взаимоотношения между возбудителями хирургической инфекции в гнойной ране // Збiрник наукових праць ЛНАУ, серiя «Ветеринарш науки». - Луганськ. - 2006. - №63/86. - С. 153-157.
5.Фасоля В.П. Ан^з отриманих даних диспансеризаци службових собак у м. Житомирi / В.П. Фасоля // Наук.-техн. бюлетень 1н-ту бiологi! тварин УААН. -Вип. 5, № 3. - Львiв, 2004. - С. 304-308.
6.Ханеев В.В. Гемостаз та його корекщя при хiрургiчнiй шфекцп у собак // Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.05 / - Бша Церква, 2004. - 23 с.
Summary Homyn N.M., Semaniuk N.V.
IT WAS STUDIED THE MICROBIAL WOUNDS POLLUTION IN HOMELESS
AND DOMESTIC DOGS OF WESTERN REGIONS OF UKRAINE
It was also proved, that the reason of wounds infection is staphylococcus (S. aureus, S. epidermidis), streptococcus and enterococcus (Streptococcus pyogenes, Enterococcus spp.), representatives of genus Enterobacteriaceae (E. coli, Citrobacter sp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp.) and non-enzymed gram-negative bacteria (Pseudomonas spp., Acinetobacter spp.). Bacteria of genus Proteus, Klebsiella spp. and Pseudomonas aeruginosa have the most antibiotical resistance. Microorganisms abstracted from the wounds of homeless dogs is comparosom with domestic, had the highest sensitivity to antibiotics.
Рецензент - к.вет.н., доц. Мисак А.Р.
