CC BY
11
УДК: 611.311-008.87-02:615.212.7]- 092.9-085.33-074/-078 Б. В. Фк, Й.М. Федечко
МОН1ТОРИНГ М1КРОБ1ОЦЕНОЗ1В РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ
ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й ОП1О1ДН1Й 1НТОКСИКАЦ11 В УМОВАХ КОРЕКЦП
АНТИБ1ОТИКОМ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
Поширення наркоманп у св1т1 набувае характеру тяжко' пандеми, що спричиняе комплекс соц1а-льних I медичних проблем. За даними ВООЗ, у свт близько 210 мшьйошв людей уживають наркотики, причому середнш в1к першого вживання становить 12-17 рок1в. Наркотична залежн1сть на шзжх стад1ях набувае характеру тяжко'' штоксика-ци з порушенням функци основних систем органн зму, зокрема порушуеться стан 1мунно! системи [3,6]. Наслщком цього стае розвиток р1зноман1тних гншно-запальних процес1в. У 80% людей, як1 пщ-лягають позамедичному впливу наркотиш, зокрема оп1ат1в, розвиваються шфекцшш ураження, як1 становлять основну причину госштал1заци та смертност1, особливо в соц1ально дезадаптован-тих ос1б [12,16]. До таких патолопчних стан1в належать I захворювання пер1одонта I пародонта, що ускладнюються 1нф1куванням кютковоТ тканини з розвитком остеонекрозу щелеп. Значна поши-рен1сть запальних захворювань пародонта в пац1-ент1в 1з наркотичною залежн1стю в1д оп1ат1в, становить гостру проблему для охорони здоров'я. Стоматолопчна патолопя в таких ос1б вивчена недостатньо. Механ1зм ураження зубощелепноТ системи при оп1атн1й штоксикаци не повн1стю зро-зум1лий [2, 7].
Гншно-запальш процеси в наркозалежних ос1б мають характер опортун1стичних шфекцш, тобто спричиняються переважно опортун1стичними м1к-роорган1змами. Ураховуючи соц1ально-повед1нков1 аспекти наркоманп в умовах 1мунодепрес1Т', сл1д оч1кувати, що ц1 м1кроорган1зми набувають влас-тивостей «супербактер1й» - тобто внаслщок мута-ц1йних I селективних процеав стають резистент-ними до антибактер1альних засоб1в. Згадан1 м1к-роорган1зми можуть поширюватися в умовах за-гальних або спец1ал1зованих стац1онар1в, у сере-довищ1 наркозалежних сп1льник1в або в ам'ях [15].
Проблеми бактер1альних шфекцш при наркомани вивчали на експериментальних моделях 1з використанням лабораторних щур1в [10,14]. Вико-ристовуючи лабораторних щур1в для б1олог1чного моделювання гншно-запальних процеав, необхщ-но враховувати, що м1крофлора цих тварин до-сить р1зноман1тна. У них на шк1р1, в ротов1й поро-жнин1 та носоглотц1 виявлено золотистий стафн локок [17], епщермальний стаф1локок [9], еапроф1тний стаф1локок [5], а також метицилшо-резистентний Б. intermedius [15]. У ротовш порож-нин1 виявлено пародонтопатогенн м1кроорган1зми [1]. Як складники автохтонноТ м1крофлори в лабо-
раторних щур1в виявлено а- гемол1тичн1 стрептококки, ентерококи, клостриди, стрептобацили [17]. Грамнегативна м1крофлора представлена ешери-х1ями, в т.ч. гемол1тичними, клебс1елами, а також сальмонелами [13] .
Мета дослщження
Бюлопчне моделювання опiатноТ iнтоксикацiТ з ураженням м'яких тканин ротово''' порожнини для вивчення можливоТ коригувальноТ дм антибiотика через уплив на мiкробiоценози ротово'' порожнини.
Матерiали i методи
Дослщження було проведено на 18 зртих щурах лiнiТ Wistar вiком 3,5-7,5 мiс., масою 200 г. Перед початком експерименту проводили вiзуально оцшку стану ротово''' порожнини. У вах експериментальних тварин стан тканин ротово' порожнини, зубiв був без видимих патолопчних змш. Сли-зова оболонка блщо-рожевого кольору, помiрно волога.
Тварини в експериметч протягом 6 тижнiв отримували похщне морфiну - опiоТдний анальгетик (препарат "Налбуфш"), внутрiшньом'язово, один раз за добу, з поступовим пщвищенням дози (вщ 0,212 до 0,252 мг/кг) залежно вщ ваги тварин на час уведення препарату [8]. На 5 - 6 тижнях тваринам щоденно протягом 11 дшв уводили ан-тибютик «Офромакс» (дшча речовина - цефтрiак-сон) дозою 50 мг/кг. Вибiр препарату обфунтову-еться його широким застосуванням у кл^ф при гнiйно-запальних процесах за тривалосп курсу лi-кування 7-14 дшв, а також для профтактики пю-ляоперацiйних ускладнень [11]. Це зумовило ви-користання цефтрiаксону як протектора в бiологi-чному моделюванш запальних процесiв, що розвиваються при ошатнш iнтоксикацiТ.
Мiкробiологiчнi дослiдження проводили перед уведенням опюТдного анальгетика на першому тижнi експерименту, далi - щотижня протягом усього експерименту (6 тижшв). Матерiал забирали калiброваною бактерiологiчною петлею (0,02 мл) з поверхш зубiв у мiжзубних промiжках на ме-жi твердо' тканини i ясен ^зц^ iкла), зi слизовоТ переддвер'я рота i власне ротовоТ порожнини. Для мiкроскопiчного дослiдження готували мазки для фарбування за Грамом. Поав здшснювали у пробiрки з цукровим бульйоном, на м'ясо-пептонний агар (МПА), кров'яний агар (КА), жовт-ково-сольовий агар (ЖСА), середовище Ендо i середовище Сабуро. Для кiлькiсного визначення аеробних бактерш матерiал iз мiжзубних промiж-12
kíb суспендували в 1 мл бульйону з подальшим пос1вом 0,02 мл матер1алу на щтьш середовища. Через 24 год. пщраховували к1льк1сть колон1й на р1зних середовищах, визначали морфолог1ю ко-лонш, наявн1сть i тип гемол1зу, особливост росту на диференцiйовано-дiагностичних середовищах. Кшькюш показники визначали в колошеутворюва-льних одиницях у перерахунку на 0,02 мл первин-ного матерiалу (КУ0/0,02 мл). Видiленi iзоляти iдентифiкували до роду i виду на основi морфоло-гiчних, тинкторiальних, культуральних i бiохiмiчних властивостей. Антибiотикограму бактерiй визначали дискометричним методом. При цьому визначали стушнь чутливост щентичних iзолятiв, вид!-лених на рiзних етапах експерименту вiд тих самих особин шддослщних тварин. Визначали чут-ливiсть мiкрофлори до цефтрiаксону, тобто до препарату, який уводили шддослщним тваринам. Як «групи контролю» при бюлопчному моделю-ваннi дослщжували антибiотикограми мiкрофлори щодо препаратiв, як не вводили тваринам, - це-фалоспорину першого поколiння - цефазолшу i препарату з групи фторованих оксихшолошв - ци-профлоксацину. Чутливють визначали вiдповiдно до наказу МОЗ УкраТни №167 вiд 03.04.2007 р.
про затвердження методичних указiвок «Визна-чення чутливостi мiкроорганiзмiв до антимiкроб-них препаратiв».
Результати та обговорення
ОпюТ'дна iнтоксикацiя в пiддослiдних тварин зумовлювала змiни поведiнки - тваринии неохоче з'Т'дали корм, ставали млявими, в них слабшала або зникала захисна реак^я на iн'eкцiю анальгетику. Маса тта через 4-6 тижшв зменшувалася до 20% на 2 - 3 тижш введення опюТ'ду виявляли зм!-ни в ротовш порожнинi - набряк i синюшнють сли-зових, особливо втьного краю ясен, кровоточи-вiсть. В окремих особин виявлено ерозп на слизо-вiй переддвер'я рота. Ц змiни посилювалися про-тягом наступних двох тижшв, виникали виразки й ознаки некрозу, особливо на яснах довкола зубiв. На мiкроскопiчному дослщженш мазш у цей пер^ од виявляли ознаки гншно-запального процесу -нейтрофтьш лейкоцити по всьому полi зору, мк-рофлору у виглядi скупчень - «бляшок», зруйно-ваш епiтелiальнi клiтини. Цi змiни значно регресу-вали на фонi введення цефтрiаксону.
Результати мiкробiологiчних дослiджень пока-занi в табл.1.
Таблиця 1
Видовий i юльюсний склад мiкрофлори ротовоТ порожнини щу^в при mривалiй onioi'óHiü ÍHmoKCUKa^i' та di'í антиботика
1 2 3 4 5 6 7
Види бактерм К-сть бактерш КУО/ 0,02 мл
тиждень перший (оп!оТд - з 2 дня) тиждень другий (оп!оТд) Тиждень трет!й (опод) Тиждень че-твертий (оп!-о'д) Тиждень п'ятий (опюТд; антиб!отик-4 дн!) Тиждень шос-тий (оп!оТд; антибютик)
S. aureus _ _ 7±0,1 14±1,3* р< 0,05) 4±0,1 р< 0,01) _
S. epid. _ _ 5±0,3 15±2,1* р< 0,05) _ _
S.sapr. 35±2,8 42±2,9 55±3,9** р< 0,05) 63±2,2** р< 0,05) _ _
стафтококи коагулазо-негативы 27±1,5 39±1,7** р< 0,05) 42±3,6** р< 0,05) 53±4,8** р< 0,05) 26±1,8 14± 1,6
р- гемол1тичн1 стрептококи _ _ 12± 1,6 41±5,0* р< 0,01 _ _
а-гемол1тичн1 стрептококи 26±2,0 37±2,8 47±4,0* р< 0,05 48±1,9* р< 0,05) 6±0,3*** р< 0,01) 7±0,2*** р< 0,01)
Негемол1тичн1 стрептококи 16±1,1 28±1,5* 48±3,2* р< 0,05 51±3,2* р< 0,05 _ _
Ентерококи 11±1,3 15± 1,2 19±2,1 24±1,9* 12±0,4 14±0,2
Ешерихп 20±2,1 23±1,5 36±2,7* р< 0,05 51±3,5* р< 0,05 11±1,3*** р< 0,01) 10±1,0*** р< 0,01)
ешерихп гемол1тичн1 _ _ 6±0,2 8±0,3 _ _
грампозитивы неспоров1 бактерИ' 10±2,0 18±0,9* р< 0,05 28±1,3* р< 0,05 29±3,0* р< 0,05 _ _
грампозитивн1 споров! бактерИ' 5±0,2 7±0,2 15± 1,2* р< 0,05 17±1,3* р< 0,05 _ _
Candida _ _ 4±0,2 6±0,4 10±0,2*** р< 0,05 _
npuMimKa: * Достовiрна рiзниця мiж групами порiвняння «2» i «3», «2» i «4», «2» i «5». ** Достовiрна рзниця мiж групами порiвняння «4» i «5». ***Достоврна рiзниця мiж групами порвняння «5»i «6»,«5»i «7».
Наведет в табл.1 результати дослщження видового i ктькюного складу м1крофлори вказують, що на початку експерименту, тобто до введення ошоТ'дного анальгетику, з порожнини рота видтя-лися переважно сапрофггш види мiкроорганiзмiв: S. Saprophyticus, ^i коагулазонегативнi стафто-коки, негемолiтичнi стрептококи, ентерококи, еше-рихiТ' та грампозитивн споровi та неспоровi палич-ки. У порiвняно великих кiлькостях виявлялись також а-гемол^ичш стрептококи (26±2,0 КУО\ 0,02 мл). На другому тижн на фонi введення анальгетику видтялись цi ж види, але в дещо бтьших ктькостях - у 1,2 -1,8 раза при р< 0,05.
Виразнi змши видового i кiлькiсного складу мiкрофлори виявлено на фонi введення нафлубшу на третьому тижнi. Важливо, що з'являлися патогены види: S. aureus, гемол^ичш стрептококи, гемол^ичш ешерихiТ. На четвертому тижн кiлькiснi показники патогенних видiв iстотно зростали - для S. aureus - у 2 рази, р-гемол^ичних стрептококiв - у 3,5 раза; достовiр-нiсть мiж показниками 4-го 5-го тижшв р< 0,05. Одночасно в 1,8 - 3 рази зростала ктькють сапроф^них та умовно-патогенних бактерiй (р< 0,05). У невеликих кiлькостях виявлялись гриби Candida. Формування таких мiкробiоценозiв рото-воТ' порожнини можна пояснити iмунологiчними зрушеннями [3,4] iмунологiчними зрушеннями [3,4], а також порушенням фiзiологiчних мехашз-мiв захисту порожнини рота, зокрема гiпосалiвацi-ею, змiнами бiохiмiчних процесiв у тканинах [2,6].
Чутливiсть до антибютиюв iзолятiв бакте
Пщдослщним тваринам на 5-6 тижнях про-довжували вводити опiоТд, але вони одержували антибiотик терапевтичними дозами. Це приводило до значних змш мiкробiоценозiв ротово' порожнини. На п'ятому тижы ктькють S. aureus зменшилась у 3,5 раза - з 14±1,3 до 4±0,1 КУ0\0,02 мл (р< 0,01). На шостому тижнi цi бакте-рiТ не видiлялися. р - гемол^ичш стрептококи та гемолiтичнi ешерихп перестали видiлятися пiсля кiлькох введень цефтрiаксону. Значно зменшува-лася ктькють бактерш сапрофiтних видiв як у порiвняннi з перiодом до введення антибютика, так i з початком експерименту.
Отже, при введены бтим щурам опюТ'дного анальгетику виявляли збульшення кiлькостi сап-рофiтних та умовно-патогенних видiв бактерiй, появу патогенних бактерш. Ц змiни значною мь рою корегувалися пiд впливом цефтрiаксону. Слщ зауважити, що при введеннi цефтрiаксону змен-шувалася кiлькiсть сапрофiтних видiв, яким влас-тивий певний антагошзм щодо патогенно'' мiкро-флори, зокрема карiесогенних видiв [5].
У видтених iзолятiв бактерiй основних видiв дослщжували чутливiсть до трьох антибiотикiв: р -лактаму першого поколiння цефазолшу, третього поколiння - цефтрiаксону, а також для фтрохшо-лонового препарату ципрофлоксацину. Результати показан в табл.2. Дослщження проводили на початку експерименту, перед уведенням антибютика та наприкшц дослщження.
Таблиця 2
I видлених i3 ротовоТ порожнини щурв при опiаmнiй нтоксикацц'
Види бактерм Антиб1отикограма (середн1й д1аметр зон затримки росту в мм )
цефтр1аксон цефезолЫ ципрофлоксацин
1 2 3 1а 2а 3а 1b 2b 3b
S.aureus - 18± 1,3 - - 20±1,1 - - 22±1,6 -
коагулазо негативш ста-ф1лококи 21 ± 1,1 20±0,9 11±0,9* р< 0,05 23±1,2 21±0,9 19±0,8 24±1,5 23±1,3 18± 1,4
а-гемол1тичн1 стрептококи 20± 1,5 23±1,0 17± 1,5* р< 0,05 24±1,1 22±1,2 21±1,3 27±1,6 28±1,7 28±1,4
негемол1тичн1 стрептококи 19± 1,3 18± 1,6 10±0,9*р< 0,05 17±1,2 17±1,3 18±1,4 16±0,9 19±0,1 15+0,9
р-гемол1тичн1 стрептококи - 30±8,5 - - 28±2,5 - - 24±1,6 -
ентерококи R R R R R R 18± 1,2 19±1,4 18+1,1
Ешерихп 26±1,8 28±1,7 8±0,2* р< 0,05 19±1,2 19± 1,6 14± 1,6 33±1,5 33±2,6 25+2,6
Ешерихи гемо-л1тичн1 - 15±0,5 - - 13±0,2 - - 32±2,0 -
npuMimKa: 1, 1a, 1b - дослiдження антибiотикограми на початку експерименту.
2, 2a, 2b - до^дження антивотикограми перед уведенням анти^отика.
3, 3a, 3b - до^дження антивотикограми наприюнц експерименту.
* - достовiрна рзниця мiж показниками груп «1» i «3».
Результати дослщження показують, що мiкро- тних до р -лактамiв (мал.1). Проте наприкш^ екс-
флора ротово' порожнини, яка видтялася на по- перименту видтеш iзоляти бактерш, яю за бюло-
чатку експерименту, до введення опющного ана- пчними ознаками не в^знялися вщ видтених на
льгетику, була чутливою та височутливою до це- початку дослщження, виявлялися менш чутливи-
фтрiаксону, крiм ентерококiв, природно резистен- ми до цього антибютика. Це проявилось у досто-
в1рному змешенш д1аметра зони затримки росту бактерш стандартними дисками з цефтр1аксоном (р< 0,05 ) (мал. 2).
Мал.2. Антиб1отикограма м1крофлори п1сля введення цефт-р1аксону: чутливi, слабо чутливi та стйК варанти. М'ясо-пептонний агар, зб 1х1
Проте не змшився стушнь чутливост цих же 1золят1в бактерш до антибютиш, як1 не вводили тваринам, - цефазолшу i ципрофлоксацину. З цього можна зробити висновок, що шд впливом цефтрiаксону в шддослщних щурiв могла вщбува-тися селекцiя варiантiв бактерiй iз пiдвищеною чу-тливiстю до цього препарату.
Отже, на фош тривалого, протягом шести тижшв, уведення опюТ'дного анальгетику, в шддослщних тварин виявлено ознаки штоксикаци, розвиток абстинентного синдрому, що супроводжувалися появою запальних i некротичних процесiв у рото-вiй порожнинi. За допомогою мiкробiологiчних до-слiджень виявлено, що на фош ошатноТ штоксикаци зростала кiлькiсть бактерiй сапрофiтних та умовно-патогенних видiв, з'являлися мiкроорганi-зми, здатш спричиняти гнiйно-запальнi процеси, -S. aureus, ß - гемол^ичш стрептококи, гемолiтичнi ешерихiТ. Кiлькiсть цих бактерш достовiрно зростала в процес розвитку опiатноТ штоксикаци Пюля 11-денного введення цефтрiаксону патогеннi види не виявлялись, ктькють сапрофiтних бактерш
зменшувалась, але виявлено iзоляти, слабо чут-ливi до цефтрiаксону. Таким чином, при бюлопчному моделюванш ошатноТ штоксикаци змшюють-ся мiкробiоценози ротовоТ порожнини, активiзу-еться умовно-патогенна i патогенна мiкрофлора, що поряд 3i змiнами фiзiологiчних параметрiв та бiохiмiчних процесiв у тканинах веде до розвитку гншно-запальних станiв слизових. Уведення анти-бiотика зумовлюе мiнiмiзацiю дiТ мiкробного фактора в етiопатогенезi гнiйно-запальних процесiв.
Лiтература
1. Бондаренко И.С. Свойство пародонтопатогенной микрофлоры влиять на снижение интенсивности развития кариозных процессов / И.С. Бондаренко, И.В. Маланьин // Успехи современного естествознания.- 2007. - № 12. - С. 154-156.
2. Долова А.И. Применение антиоксиданта мексидо-ла в комплексном лечении хронического генерализованного пародонтита у пациентов, страдающих наркотической зависимостью от опиатов (экспериментально-клиническое исследование): авто-реф. дисс. на соскание науч. степени канд. мед. наук: спец.14.00.21 «Стоматология» / А.И. Долова. - М., 2005. - 18 с.
3. Зайратьянц О.В. Патология иммунной и эндокринной систем при опиатной наркомании/ О.В. Зайратьянц, А.Б. Гасанов // Хиургия.- 2009. - №8. - С. 87.
4. Карпов И.А. Внебольничные инфекции, обусловленные метициллинрезистентными стафилококками / И.А. Карпов, Е. Ф. Качанко // Медицинские новости (MRSA).- 2006. - №10. - С. 28-32.
5. Кашафеева А. А. Микробный пейзаж при экспериментальном перитоните у крыс / А.А. Кашафеева, Б.С. Хышикутиев, Е.Ф. Железнова // Бюллетень ВСНЦСО РАМН.- 2011.- № S4 (80) . - С. 57-58.
6. Кравченко Л.С. Зм1ни бюх1м1чних та 1мунолопчних показнигав фактор1в захисту ротовоТ рщини при за-хворюваннях слизовоТ оболонки порожнини рота / Л.С. Кравченко, Н.О. Бас // УкраТнський стоматолопчний альманах. - Полтава, 2011. - № 6.- С. 38-42.
7. Лебедев Д. В. Микробиоценозы полости рта у больных генерализованным парадонтитом, способ диагностики и коррекции: автореф. дис. на соска-ние науч. степени канд. мед. наук: спец. 03.02.03 «Микробиология» / Д.В.Лебедев. - М., 2011. - 23 с.
8. Патент № 71438 УкраТна, МПК 2006. 01. Спос1б моделювання поведЫкових реакцм в експеримен-тальних тварин при хрошчному вплив1 опюТду / Пальтов G.В., Ф1к В.Б., Втьхова 1.В., Онисько Р.М., Ф1тькало О.С., Кривко Ю.Я.; Заявник i патентовла-сник Львiвський нац. мед. ун-т iменi Данила Гали-цького. - Номер заявки u 2012 00427; заявл. 16.01.12; опубл. 10.07.12, Бюл. № 13.
9. Тимченко Л.Д. Качественный и количественный состав микроорганизмов кишечника белых лабораторных крыс / Л.Д. Тимченко, Н.Ю. Волкова // Сб. науч. трудов Ставропольского гос. ун-та «Естествознание и гуманизм».- 2006. - Т.3, вып 1.-С.11.
10. Уманський С. В. Особливост патогенезу травматично!' хвороби при опюТдшй наркомани (експери-ментальне дослщження): автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04
"Патолопчна фнзюлопя" / С.В. Уманський. - До- Backer // Clin. Microbiol. Reviews. - 1998.- N 11. - P.
нецьк, 2007. - 20 с. 231-266.
11. Царев В.Н. Антимикробная терапия в стоматоло- 15. Patrick D.M. Methicillin-Resistant Staphylococcus гии / В.Н. Царев, Р.В. Ушаков. - М. : Медицинское pseudintermedius in Rats / D.M. Patrick, K. Parsons, информационное агенство, 2004. - 143 с. A. Feng // /Emerg. Infect. Dis. - 2013.- Vol.19, N 1. -
12. Якунич А. М. Особливост1 дiагностики, кгмшчного P. 169-170.
переб^у та лкування сепсису у хворих-наркомашв: 16. Crane L.R. Bacteremia in narcotic addicts at the De-автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. troit Medical Center. I. Microbiology, epidemiology, наук: спец. 14.01.03 <^рурпя» / А.М.Якунич.- За- risk factors, and empiric therapy / L.R. Crane, D.P. порiжжя, 2008. - 29 с. Levine, M.J. Zervos [et al.] // Rev. Infect. Dis. - 1986.13. Akulvar S.L. Haemolytic Escherichia coli in etiopatho- Vol. 8, N 3.- P. 364-373.
genesis of pyelonephritis in rats-an experimental 17. Kornerup A. H. / Handbook of Laboratory Animal Bac-
study / S.L. Akulvar, A.M. Kurhade, A.M. Saoji // In- teriology /A.H. Kornerup, D.S. Nilsen // CRC press.-
dian J. Patol. Microbiol. - 1997.- Vol. 40, N1. - P. 47- Amazon, 2014.- 300 p.
49. Стаття надшшла
14. Backer D.G. Natural pathogens of laboratory mice, 24.02.2015 р. rats and rabbits and their effects on research. / D.G.
Резюме
В експеримент щурi отримували опюТ'дний анальгетик (6 тижшв). Створено споаб контролю за роз-витком гншно-запальних процеав ротово'Т порожнини при впливi отойду та бюлопчну модель протекторно' дм антибютимв, що охоплюе мiкробiологiчне дослщження i дискометричний метод визна-чення чутливост мiкрофлори до антибiотикiв. На фон введення опiоТду в щурiв виявлено ознаки опю'Тдно'Т штоксикаци, абстинентного синдрому, що супроводжувалися розвитком запальних i некротич-них процесiв у ротовш порожнинi. Зростала кiлькiсть бактерiй сапроф^них та умовно-патогенних видiв, з'являлися мiкроорганiзми, здатнi спричиняти гнiйно-запальнi процеси. На фош введення цефтрiаксону патогеннi види елiмiнувались, кiлькiсть сапрофiтних бактерiй зменшувалась, але виявлено iзоляти, слабо чутливi до цефтрiаксону.
Ключовi слова: опюТ'д, антибiотик, мiкрофлора.
Резюме
В эксперименте крысам вводили опиоидный анальгетик (6 нед.). Разработан способ контроля развития гнойно-воспалительных процессов ротовой полости при воздействии опиоида и биологическая модель протекторного действия антибиотиков, включая микробиологическое исследование и дискометри-ческий метод определения чувствительности микрофлоры к антибиотикам. На фоне введения опиоида у крыс выявлены признаки опиоидной интоксикации, абстинентного синдрома, что сопровождалось развитием воспалительных и некротических процессов в ротовой полости. Возростало количество бактерий сапрофитных и условно-патогенных видов, а также микроорганизмов, способствующих развитию гнойно-воспалительных процессов. На фоне введения цефтриаксона патогенные виды элиминировались, количество сапрофитных бактерий уменьшалась, были выявлены изоляты, слабочувствительные к цефтри-аксону.
Ключевые слова: опиоид, антибиотик, микрофлора.
UDC: 611.311-008.87-02:615.212.7]- 092.9-085.33-074/-078
MONITORING OF MICROBIOCENOSIS OF ORAL CAVITY IN EXPERIMENTAL OPIOID INTOXICATION IN CONDITIONS OF ANTIBIOTICS CORRECTION
Fik F. B, Fedechko Y. M.
Danylo Halytskyi Medical University
Summary
Experimental animals of 6 weeks were administered morphine derivative - an opioid analgesic. A way to control the development of inflammatory processes of the oral cavity in the background of opioids impact and modeling method of antibiotics protective action including microbiological study of the microflora of dental plaque and soft tissues of the oral cavity, which includes microscopic and bacteriological studies. Opioid intoxication in rats predetermined change in behavior, body weight during 4-6 weeks reduced by 20%. During the second and third weeks of administration of opioid analgesics, edema, cyanosis and bleeding of mucous membranes were proved, especially at the free edge of the gums. In some species erosions were found on the vestibular mucosa. These changes were regressed due to the administration of ceftriaxone.
Results of the study of species and quantitative composition of microflora indicates that oral experimentation was allocated mainly for saprophytic species of microorganisms. In the second week due to administration of analgesic for the same species, but 1.2 -1.8 times. Distinct changes in species and quantitative composition of
the microflora were found due to the introduction of "nalbuphine" in the third week. It is important that pathogenic species were appeared - St. aureus, p- hemolytic streptococci, hemolytic Escherichia. In the fourth week the quantity of pathogenic species was significantly increased - St. aureus by 2 times and p- hemolytic streptococci by 3.5 times. Simultaneousl the number of saprophytic and opportunistic bacteria was increased by 1.8 - 3 times. Small amounts of Fungi Candida were identified.
The administration of opioids for the experimental animals was continued during the fifth and sixth weeks, but they received antibiotic therapeutic doses. This led to significant changes of micro biocenosis of oral cavity. In the fifth week the number of St. aureus decreased by 3.5 times. In the sixth week these bacteria were not allocated. p- hemolytic, hemolytic streptococci and Escherichia were terminated after several ceftriaxone injections.
In isolated bacterial isolates basic types of sensitivity to three antibiotics were studied: p-lactam first generation of cefazolin, third generation, and fluoroquinolon's drug ciprofloxacin. Microflora of oral cavity isolated at the beginning of the experiment was sensitive and highly sensitive ceftriaxone, except enterococci that are naturally resistant to p-lactams. However, at the end of the experiment the bacteria were isolatad that didn't differ by biological characteristics from isolates at the beginning of the study, were less sensitive to this antibiotis. This is seen in authentic reduction zone diameter stunted growth of bacteria by standard discs with ceftriaxone. The degree of sensitivity of the same bacteria isolates didn't change to antibiotics which were already injected - cefazolin and ciprofloxacin. This can be concluded that under the influence of ceftriaxone in experimental rats could happen selection bacterial options with hypersensitivity to this drug.
So, due to long-term administration of opioids, the animals showed signs of opiate intoxication, withdrawal symptoms, accompanied by the development of inflammatory and necrotic processes in the oral cavity. Microorganisms capable of causing inflammatory processes appeared after increasing number of saprophytic bacteria and opportunistic species. Number of bacteria increased significantly in the development of opiate intoxication. Due to introduction of ceftriaxone, types of pathogens were eliminated, number of saprophytic bacteria decreased, but isolates showed weak sensitivity to ceftriaxone.
Key words: opioid, microflora, antibiotic.
