6В1ДМ1ННОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ТА IX ВЗАбМОЗВ'ЯЗКИ У ФАХ1ВЦ1В ЕКСТРЕНО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ З Р1ЗНИМИ Р1ВНЯМИ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
Астрант лабораторИ' втовог психоф1з1ологИ Максим Удод Украгна, Кигв, 1нститут психологи ¡м. Г.С. Костюка НАПН Украгни
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/28022020/6945
ARTICLE INFO ABSTRACT
Received 16 December 2019 Comparison of emergency medical care and disaster medicine workers groups Accepted 19 February 2020 with different levels of professional aptitude and competency has given a Published 28 February 2020 possibility to find out the professionally significant features and acceptable levels
of their manifestation.
Among the professionally significant features on emotional and will level are indices of rigidity, excitability, activity, stress vulnerability, emotional stability, anxiety and depression inclination, tenseness and frustration vulnerability, emotional exhaustion, purposefulness, assertive and aggressive actions and avoidance in hard life situations. Among the professionally significant features on motivation and value level are indices of live value of rest, social braveness, psychological tact, inclination to mutual interpersonal knowledge and understanding, organizational skills and resilience in interpersonal relationship. Among the professionally significant features on reflection and activity level are indices of moral normativity, self-control, modeling, result checking and flexibility as individual self-regulation styles, depersonalization, professional achievements reduction, satisfaction from creativity in professional activity, satisfaction by work conditions, satisfaction by appreciation of personal contribution to collective professional activity.
Satisfaction from professional activity is the important criterion of workers' professional realization and it can be used as subjective criterion of workers' professional aptitude.
Workers with low level of professional aptitude and competency have difficulties with self-regulation, but they can gain resilience in interpersonal relationship by flexible and conscious adjustment. This aim can be realized by command work and compliance with the rules of professional subordination.
Citation: Максим Удод. (2020) Vidminnosti Profesiino Vazhlyvykh Yakostei ta Yikh Vzaiemozviazky u Fakhivtsiv Ekstrenoi Medychnoi Dopomohy z Riznymy Rivniamy Profesiinoi Kompetentnosti. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2(23). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/28022020/6945
Copyright: © 2020 Максим Удод. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Професшний B^6ip - процедура iMOBipmcHOi ощнки професшно! придатност людини, вивчення можливосп оволодшня нею певною спещальшстю, досягнення необхщного piвня майстерносп i ефективного виконання професшних обов'язюв. Процедура профвщбору передбачае ухвалення експертного ршення щодо професшно! придатносп пращвника (Дружилов, 2011, 50). Питання профвщбору та профпридатност розглядали таю дослщники як С.А. Дружилов (2011), е.А. Кимов (1996), В.А. Бодров (2001) тощо.
В.Л. Марщук (2016) розглядае психограму як систему, що складаеться з трьох основних блоюв в cтpуктуpi пpофеciйно значимих якостей: мотивацiйного (iнтеpеc до дiяльноcтi, piвень домагань, лiдеpcький потенцiал), штелектуального (пcихiчнi та пcихомотоpнi
KEYWORDS
emergency medical care and disaster medicine, professional aptitude, professional competency, professionally significant features,
emotional and will level, motivation and value level, reflection and activity level.
процеси) та блоку емоцшно-вольово1 стшкосп. На ochobî дiагностики цих якостей можна виокремити два типи професiйноï придатностк абсолютна (для дiяльностi, в якш жорстко заданi способи виконання або е розмаïтими i алгоритм ïx виконання вiдсутнiй, що
вимагае складного розвитку iндивiдуальниx властивостей) та вщносна (дiяльнiсть, що дозволяе обирати внутршш або зовнiшнi способи дiяльностi, якими можна компенсувати iснуючi обмеження та передбачае ч^ко окреслений алгоритм виконання невелик кiлькостi професiйниx задач). Якщо абсолютна профпридатнiсть визначаеться в процес професiйного вiдбору, то вщносна виявляеться в процесi засвоення дiяльностi. G.A. Клiмов (1996) видiляв наступи ступенi профпридатностi: повна вiдповiднiсть (наявшсть всix критерiïв вiдповiдностi людини вимогам дiяльностi за всiма основними елементами ïï структури), вiдповiднiсть (вiдсутнiсть протипоказiв та наявнiсть необxiдниx якостей), придатшсть (вiдсутнiсть протипоказiв) та непридатнiсть (наявшсть протипоказiв, тимчасова або нездоланна).
У психолопчному аналiзi дiяльностi з метою профвщбору увага акцентуеться на стрижневих, професшно необxiдниx якостях i кшьюсних показниках рiвня ïx розвитку, що дають змогу диференцiювати людей за ефектившстю працi i протягом вше1' дiяльностi залишаються вiдносно стiйкими, стабшьними, погано пiддаються тренажу i вправлянню (Карпiловська, 1997, 16). Професiйна придатшсть може бути визначена за об'ективним критерiем (усшшним оволодiнням професiйною дiяльнiстю, що вiдображаеться у професiйнiй ефективност та компетентностi) та суб'ективним критерiем (задоволенiстю працею), оскiльки ефективнiсть пращ випливае не тшьки з ïï безпосереднього результату, але i з особистюних витрат професюнала, а саме iз спiввiдношення мiж результатом i витратами.
Проблемами дослщження псиxологiï особистосп та професiйноï дiяльностi медичних пращвниюв займались З.О. Алборова, 1.М. Грицюк, С.В. Сеxiн, Т.В. Павлюченкова, М.Б. Чижкова, Н.М. Попова, Л.Л. Алексеева, Б.Д. Карвасарський, Б.А. Ясько, В.П. Андронов,
H.К. Аношкш, Б.Б. Вознесенський, Л.П. Урванцев, М.В. Клщевська, С.Х. Мадалiева, С.Т. Ерназарова, М.М. Фшоненко, Г.Ю. Сагдуллiна, Р.Ю. Самiгуллiн, В.З. Кучеренко, С.А. Лиер, Б. Любан-Плоцца, В. Пельдингер, Ф. Крегер, Ю.В. Михайлова, 1.В. Ухватова, Л.А. Цветкова, Т.В. Константшова, М.А. Юровська, Т.В. Большакова, Н.В. Яковлева,
I.В. Боброва, М.1. Жукова, Н.В. Козiна, Л.А. Лебедева, О.1. Мiронова, О.А. Альоншська, В.В. Соложенкiн, А.1. Артюxiна, О.Г. Носкова, М.М. Скугаревська, Н.Д. Творогова, Л.Н. Юрьева, А.Ф. Сокол, С.А. Сфименко, Н.В. Курильова, Л.В. Богданова, А.Г. Васюк, О.Р. Мiронова, О.В. Сисоева, Т.В. Бутенко, Л.А. Васильева, В.П. Дуброва, О.К. Колоскова, Н.О. Огнерубов, М.В. Кожанова, Ю.Ф. Юзеф, В.В. Франчук, В. Жовнерчук, Н.Л. Калайтан, Б.С. Федак, С.Л. Соловйова, Ю.В. Обухова, 1.С. Вггенко, В.М. Зайцева тощо.
Охарактеризувати професшну дiяльнiсть пращвника екстреноï медичноï допомоги та медицини катастроф можна за допомогою трьох основних параметрiв: 1) змют працi (управлiння складними процесами, що вимагае прийняття рiшень в умовах проблемних та критичних ситуацiй); 2) характер пращ (значне навантаження на шзнавальну, емоцiйну, вольову та моральну сфери); 3) режим працi (шдвищена напруженiсть, обумовлена високою мiрою вщповщальносп, значна цiна помилок) (Дружилов, 2011, 41). Для цiеï професiйноï дiяльностi xарактернi пiдвищена складнiсть i темп виконання професшних задач, значна вщповщальшсть та вагомiсть рiшень, якi треба ухвалювати в умовах браку часу та шформацп, небезпека для життя i здоров'я, понаднормовий режим, необхщнють поеднання та синxронiзацiï багатьох рiзноспрямованиx процесiв з рiзними параметрами перебиу, командна робота з перерозподiлом завдань, емоцшне навантаження вiд спiлкування з пащентами та ïx близькими, важюсть формального вимiрювання ефективностi професiйноï дiяльностi тощо.
Г.С. Абрамова (1998), Л.Н. 1ванова (1996), А.Д. Донiка (2009), В.О. Толочек (2018), О.С. Огнев (1997), О.С. Яркша (2009), Б.А. Ясько (2004) наголошують, що теорiя та практика професшного вiдбору повинш сформувати ширше бачення псиxологiчного забезпечення та супроводу професiйноï дiяльностi суб'екта як людинозбереження, що вимагае принципово нового розумшня задач управлiння людськими ресурсами. Останшм часом ряд дослщниюв (Г.С. Нiкiфоров 2001, С.А. Дружилов, 2011) вказують на необхщнють психолопчного супроводу професiйноï дiяльностi для розкриття iндивiдуального потенцiалу професiйного розвитку, а також на необхщшсть розробки програм такого супроводу для медичних пращвниюв. Отже, псиxологiчний рiвень професiйноï придатносп, готовностi, компетентностi
та ефективносп, психолопчш мехашзми забезпечення стшко! працездатностi працiвника служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф дослщжеш ще недостатньо повно.
Мета дослщження полягае у виявленнi професiйно важливих якостей працiвникiв екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф шляхом порiвняння пращвниюв з рiзними рiвнями професшно! компетентностi (об'ективний критерiй).
Методи дослщження.
В дослщженш використовувався метод експертних оцшок, який передбачав залучення в дослщження безпосередшх керiвникiв та сшвроб^ниюв робочих бригад, якi мали можливють протягом певного часу спостерiгати за дiяльнiстю працiвникiв та максимально об'ективно ощнити результативнiсть (продуктивнiсть, ефективнiсть та яюсть) професiйно! дiяльностi, та, вщповщно, компетентнiсть працiвника. В дослiдженнi використовувались 6 критерi!в для оцiнки професшно! компетентносп працiвникiв:
- правильнiсть i точнiсть дiагностики патологiчного стану (0-2 бали);
- адекватшсть вибору i призначення лiкування (0-2 бали);
- дотримання стандартiв дiагностики та лшування (0-2 бали);
- якiсть оформлення та ведення документацп (0-2 бали);
- наявнють обгрунтованих скарг пащенпв та !х близьких (кожна скарга зараховуеться як один вщ'емний бал);
- орiентацiя на спiвпрацю з трудовим колективом та керiвництвом (0-2 бали);
В дослщженш були використаш багатофакторний опитувальник Р.Б.Кеттелла, методика дiагностики стратегiй та моделей поведiнки подолання С.Хобфолла, опитувальник «Стиль саморегуляцi! поведшки» В.1. Моросаново!, тест С. Бубново! для визначення реально! структури щншсних орiентацiй особистостi, опитувальник «Якорi кар'ери» (Е. Шейн), тест-опитувальник «До^дження вольово! саморегуляцi!» (А.В. Зверьков, Е.В. Ейдман), опитувальник психодинамiчних рис особистостi (Б.Н. Смiрнов), методика дослiдження привабливостi пращ, методика психолопчно! оцiнки комунiкативних та оргашзаторських здiбностей особистостi (Л.1. Уманський, А.Н. Лутошкш, О.С. Чернишов), методика самоощнки психiчно! стiйкостi в мiжособистiсних стосунках (М.В. Секач, В.Ф. Перевалов, Л.Г. Лаптев), методика дiагностики перцептивно-штерактивно! компетентностi (Н.П.Фетiскiн), методика оцiнки мотивiв професiйно! дiяльностi та методика для дiагностики професiйного вигоряння К. Маслач та С. Джексон (в адаптащ! Н.С. Водоп'яново!), методика експрес-дiагностики поведшкового стилю в конфлiктнiй ситуацi!, методика ощнки мотивiв професiйно! дiяльностi, Бостонський тест на стресостшкють та тест самоощнки стресостшкосп (С.Коухен, Г.Вiллiансон). Для статистично! обробки результатiв дослiдження використовувались метод однофакторного дисперсшного аналiзу з використанням апостерiорного критерiю Шеффе та метод факторного аналiзу (аналiз головних компонент з варiмакс-обертанням).
Результати дослщження.
В дослщженш взяли участь 128 пращвниюв служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф. За результатами експертних ощнок пращвники служби швидко! допомоги були розподшеш на три групи: працiвники з високими показниками професiйно! компетентностi (30 ошб, 23,44%); працiвники з середнiми показниками професшно! компетентносп (74 особи, 57,81%); пращвники з низькими показниками професшно! компетентносп (24 особи, 18,75%). Проведення однофакторного дисперсiйного аналiзу з використанням апостерюрного критерiю Шеффе мiж трьома групами працiвникiв з рiзними рiвнями професiйно! компетентностi допомогло виявити статистично значимi вiдмiнностi у наступних показниках.
Працiвники з високими показниками профешйно! компетентностi мають нижчi показники ригщносп (М1емп=11,13, М3емп=14,08, р<0,05), нижчi показники напруженостi та фрустрованостi, шж працiвники з низькими показниками професшно! компетентносп (М1емп=5,33, М3емп=7,13, р<0,01), вищi показники використання копiнг-стратегi! асертивних дiй (М1емп=22,63, М3емп=20,25, р<0,05), нижчi показники використання кошнг-стратегп уникнення (М1емп=16,87, М3емп=20,33, р<0,01), нижчi показники використання котнг-стратеги агресивних дiй, нiж працiвники з низькими показниками професшно! компетентносп (М1емп=18,8, М3емп=22,25, р<0,01). Працiвники з високими та середшми показниками професiйно! компетентносп мають нижчi показники збудливостi (М1емп=9,37, М2емп=13,2, М3емп=15,96, р<0,05), вищi показники активносп (М1емп=17,53, М2емп=14,39, М3емп=10,46, р<0,05), нижчi показники нестiйкостi до
Cipeoy (M1eMn=12,6, M2eMn=19,58, M3eMn=25,92, p<0,01 Ta M1eMn=42,1, M2eMn=48,11,
M3eMn=50,92, p<0,01), HH^qi noKa3HHKH eMO^HHOro BHCHa^eHHa, Hm npa^BHHKH 3 HH3bKHMH noK33HHKaMH npo^eciMHoi' KOMneTeHTHOCTi (M1eMn=15,23, M2eMn=17,82, M3eMn=22,17, p<0,01). npa^BHHKH 3 bhcokhmh noKa3HHKaMH npo^eciHHoi' KOMneTeHTHOCTi MaroTb BH^y eMO^HHy CTaöinbHicTb Ta BpiBHOBa^emcrb, 3pinicTb (M1eMn=8, M2eMn=6,15, M3eMn=4,88, p<0,05), HH^ni noKa3HHKH TpHBO^HOCTi Ta genpecHBHOcri (M1eMn=6,3, M2eMn=8,09, M3eMn=8,71, p<0,05), BH^i noKa3HHKH HanoneraHBOCTi, Hm npa^BHHKH 3 CepegmMH Ta HH3bKHMH noKa3HHKaMH npo^eciÖHOi KOMneTeHTHOCTi (M1eMn=9,97, M2eMn=8,22, M3eMn=7,42, p<0,05) (pHC.1).
25.00
20.00
15 00
10 00
5.00 H
0.00 J
llj dl . J 1
i Jl ■
-I IM. J ■ k
1 1 1 1 1 1 1 1 ■ ■ ■ ■
if i-S*3 Ä &
^ j J1
# stf
/ // // / / / /
J-S*
3MC0Ka KOMneTeHTHicTb
cepefli-fl KOMns-s-THiCTt.
hM3bKa nov.n&TehTHi'iTt.
Puc.1. Cmamucmmno 3nanuMi eidMinnocmi eMo^üno-eonboeux npofyeciüno eawrnueux HKocmeü y npa^enuKie cnywöu EMff ma MK 3 pi3nuMU pienHMU npofyeciünoi KOMnemenmnocmi
npa^BHHKH 3 BHCOKHMH nOKa3HHKaMH npO^eciÖHOl KOMneTeHTHOCTi MaroTb BH^i
nOKa3HHKH CO^anbHOi CMinHBOCri (M1eMn=7,33, M3eMn=5,79, p<0,05), HH^ni nOKa3HHKH цiннoстi BignOHHHKy (M1eMn=4,3, M3eMn=5,17, p<0,05), BH^i nOKa3HHKH 3gaTHOCTi gO B3aeMOpO3yMiHHa (aK KOMnOHeHTa nep^nTHBHO-iHTepaKTHBHOi KOMneTeHTHOCTi) (M1eMn=19,2, M3eMn=16,92, p<0,05), BH^i nOKa3HHKH nCHXOnOrinHOro TaKTy (M1eMn=32,63, M3eMn=28,46, p<0,05), BH^i nOKa3HHKH OpraHi3aTOpCbKHx 3giÖHOCTeM (M1eMn=28,47, M3eMn=24,38, p<0,05), BH^i nOKa3HHKH
CTiÖKOCTi y Mi^OCOÖHCTiCHHX CTOCyHKaX, Hm пpaцiвннкн 3 HH3bKHMH nOKa3HHKaMH npO^eCiÖHOl
KOMneTeHTHOCTi (M1eMn=37,2, M3eMn=30,63, p<0,01) (pHC.2).
Puc.2. Cmamucmmno 3nanuMi eidMinnocmi Momuea^üno-^nnicnux npofyeciüno eawrnueux HKOcmeü y npa^enuKie cnywöu EMff ma MK 3 pi3nuMU pienHMU npofyeciünoi KoMnemenmnocmi
Пращвники з високими показниками профешйно! компетентносп мають вищi показники морально! нормативносп (М1емп=8,07, М3емп=6,67, р<0,05), вищi показники ощнки результату як iндивiдуального стилю саморегуляцл (М1емп=6,23, М3емп=4,79, р<0,01), вищi показники гнучкостi як iндивiдуального стилю саморегуляцл (М1емп=6,23, М3емп=5, р<0,01), вищi показники задоволеностi можливiстю творчостi у трудовш дiяльностi, н1ж працiвники з низькими показниками професiйно! компетентностi (М1емп=30,67, М3емп=25,58, р<0,05). Працiвники з високими та середшми показниками професiйно! компетентносп мають вищi показники задоволеностi умовами пращ (М1емп=27,83, М2емп=27,38, М3емп=23,04, р<0,05), нижчi показники деперсоналiзацi!, н1ж пращвники з низькими показниками професшно! компетентносп (М1емп=6,93, М2емп=7,45, М3емп=10,21, р<0,05). Пращвники з високими показниками професшно! компетентносп мають вищi показники самоконтролю (М1емп=8,07, М2емп=7,03, М3емп=5,75, р<0,05), вищi показники моделювання як iндивiдуального стилю саморегуляцл (М1емп=5,5, М2емп=4,65, М3емп=3,75, р<0,05), вищi показники загально! здатностi до саморегуляцл, тж працiвники з середн1ми та низькими показниками профешйно! компетентностi (М1емп=30,6, М2емп=28,09, М3емп=25,67, р<0,05). Працiвники з високими показниками професшно! компетентносп мають нижчi показники редукцл професiйних досягнень, шж працiвники з середнiми показниками професшно! компетентносп (М1емп=24,46, М2емп=21,49, р<0,05). Працiвники з середнiми показниками професшно! компетентносп мають вищi показники задоволеносп визнанням власного внеску у профешйну дiяльнiсть, н1ж працiвники з низькими показниками професшно! компетентносп (М2емп=27,24, М3емп=22,96, р<0,05) (рис.3).
Рис.3. Статистично значимi вгдмгнностгрефлексивно-дгяльшсних профестно важливих якостей у пращвниюв служби ЕМД та МК з рiзними рiвнями профестноi KOMnemeHmHOcmi Отже, серед професшно-важливих якостей на емоцшно-вольовому рiвнi, якi повиннi використовуватись при професшному вiдборi працiвникiв служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф е показники ригiдностi (не вище середнього рiвня), збудливостi (не вище середнього рiвня), активностi (середнiй або високий рiвень), нестiйкостi до стресу (в межах норми), емоцшно! стабiльностi (середнш рiвень), тривожностi та депресивностi (не вище середнього рiвня), напруженостi i фрустрованостi (низький або середнiй рiвень), емоцiйного виснаження (низький рiвень), наполегливост (середнiй або високий рiвень), асертивних дш (середнiй або високий рiвень), уникнення (середнiй рiвень), агресивних дш в складних життевих ситуацiях (низький або середнш рiвень).
Серед професшно важливих якостей мотивацшно-цшшсного рiвня, яю повиннi використовуватись при професiйному вiдборi працiвникiв служби екстрено! медично! допомоги
та медицини катастроф виявлено життеву цшшсть вщпочинку (середнш рiвень), соцiальну смшивють (середнiй або високий рiвень), схильнють до взаемного пiзнання (середнiй рiвень), сxильнiсть до взаеморозумiння (середнiй або високий рiвень), псиxологiчний такт (середнш або високий рiвень), органiзаторськi здiбностi (середнiй або високий рiвень) та стшюсть у мiжособистiсниx стосунках (середнш або високий рiвень).
Серед професшно важливих якостей рефлексивно^яльшсного рiвня, яю повиннi використовуватись при професiйному вiдборi працiвникiв служби екстрено1' медично1' допомоги та медицини катастроф виявлено моральну норматившсть (середнiй або високий рiвень), самоконтроль (середнiй або високий рiвень), сxильнiсть до моделювання як iндивiдуальний стиль саморегуляцiï (середнiй i високий рiвень), сxильнiсть до оцiнки результату як iндивiдуальний стиль саморегуляцiï (середнш i високий рiвень), гнучкiсть як шдивщуальний стиль саморегуляцiï (середнiй або високий рiвень), деперсоналiзацiю (низький або середнш рiвень), редукцiю професiйниx досягнень (низький рiвень), задоволенiсть можливiстю творчост у професiйнiй дiяльностi (середнiй i високий рiвень), задоволенiсть умовами пращ (середнш i високий рiвень), задоволешсть визнанням власного внеску у трудову дiяльнiсть колективу (середнiй i високий рiвень).
Другорядними рисами для професшно1' придатностi працiвника служби екстрено1' медично1' допомоги та медицини катастроф е екстравершя (середнiй або високий рiвень), комунiкабельнiсть (середнiй рiвень або високий рiвень), емоцiйна експресивнiсть (середнiй рiвень), сxильнiсть до взаемопiзнання (середнiй або високий рiвень), соцiальна активнiсть (середнш або високий рiвень), соцiальна автономнють (середнiй рiвень), вибiрковiсть (середнiй або високий рiвень), соцiальна впливовiсть (середнш або високий рiвень).
На основi масиву даних групи працiвникiв з високими показниками профешйно1' компетентностi була створена 6-факторна статистична модель, яка загалом описуе 72,68% дисперсiï даних дослщження та включае фактори задоволеносп працею, власними творчими можливостями в трудовш дiяльностi, опори на ощнку результату та взаеморозумiння в колектив^ емоцiйноï стабiльностi, наполегливостi та стшкосп в мiжособистiсниx стосунках, професiйноï мотивацп престижу та поваги та задоволеносп ощнкою власних результатiв дiяльностi, асертивносп, лiдерства та псиxологiчного такту, асертивносп та моделювання власних дш, рипдносп, морально!' нормативностi та невизнання результапв дiяльностi працiвника в колективi. Отже, для задоволеностi роботою працiвникiв з високим рiвнем професiйноï придатностi та компетентносп найбшьш важливими е орiентацiя на результат в свош робоп та добрий псиxологiчний клiмат в колектив^ побудований на взаемнiй уваз^ повазi i розумiннi.
На основi масиву даних групи працiвникiв з середшми показниками профешйно1' компетентностi була створена 6-факторна статистична модель, яка загалом описуе 63,25% дисперсп даних дослщження та включае фактори задоволеносп можливостями творчосп у трудовш дiяльностi, умовами пращ та власним статусом в колектив^ асертивностi, прагнення до поваги в колектив^ моделювання та ощнки результату власних дш та морально!' нормативносп, гнучкосп, псиxологiчного такту та лщерства, моделювання власно!' дiяльностi всупереч взаеморозумiнню, оцiнки результату, наполегливосп, моральноï нормативностi та бажання статусу та поваги в колективi та гнучкосп та стшкосп в мiжособистiсниx стосунках як умов взаеморозумшня. Задоволешсть можливютю творчостi, умовами працi та визнанням власного внеску пращвника в трудовому колективi для працiвникiв з середшм рiвнем професiйноï компетентностi е ключовими моментами в ïx трудовш дiяльностi. Отже, фактор задоволеностi пращвника трудовою дiяльнiстю, як вже згадувалося вище, е важливим критерiем в ощнщ успiшностi професiйноï реалiзацiï пращвника, його трудового функщонування в колективi i може розглядатись як суб'ективний критерiй оцiнки професiйноï придатностi пращвника. Фактор ощнки результату, наполегливосп, моральноï нормативносп та бажання статусу та поваги в колективi об'еднуе найважливiшi професiйно важливi якостi, яю представляють комплексно емоцiйно-вольовий, мотивацшно-цiннiсний та рефлексивно^яльнюний рiвнi професiйно важливих якостей i в своему поеднанш забезпечують успiшне професiйне функцiонування медичного пращвника. Надмiрна принциповiсть, слiдування жорсткiй систем правил, стандартiв та моральних i сощальних норм може йти врозрiз iз необxiднiстю гнучко та адаптивно пщходити до вирiшення складних питань та пiдвищувати рiвень комунiкативного та профешйного стресу. Ця проблема актуальна для медичних працiвникiв як на високому, так i на середньому рiвнi професiйноï компетентностi.
На основi масиву даних групи пращвниюв з низькими показниками професшно! компетентносн була створена 6-факторна статистична модель, яка загалом описуе 73,36% дисперси даних дослiдження та включае фактори асертивносп, задоволеностi творчiстю, умовами та визнанням в трудовому колективi та емоцшно! стабiльностi, неврiвноваженостi, нечiткостi моральних орiентирiв та прагнення лiдерства, несхильност до опори на оцiнку результату, неважливютю престижу та поваги, гнучкост та взаеморозумiння, збудливостi, асертивностi та наполегливосп, несхильностi до опори на моделювання та оцiнку результатiв дiяльностi при И оргашзаци, гнучкостi та стшкосп у мiжособистiсних стосунках. Задоволешсть працею для медичних працiвникiв з низьким рiвнем професшно! компетентностi е дуже важливою i залежить вщ !х здатностi зберiгати впевненiсть i рiшучiсть в складних життевих та професшних ситуацiях, загалом проявляти емоцшну врiвноваженiсть. Працiвники з низьким рiвнем професшно! компетентностi можуть вiдчувати складносн в саморегуляци, потребувати допомоги i поради бiльш компетентних працiвникiв, вщповщно, мають бути готовими дотримуватись правил професшно! субординаци. Медичнi працiвники на низькому рiвнi професiйно! компетентностi можуть досягати стшкосп у мiжособистiсних стосунках через гнучюсть, адаптивнiсть та свщоме пристосування. Свiдомий вибiр працiвника на користь цих стратегiй може допомогти йому подолати тимчасовi професiйнi труднощi та розвивати надалi свiй професшний та особистiсний потенцiал.
Висновки.
1. Сшвставлення показникiв професiйно важливих якостей груп пращвниюв, видiлених за показниками експертних ощнок професiйно! придатностi та компетентносп дало можливють виявити основш професiйно важливi якостi для дiяльностi працiвника служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф та встановити допустимi рiвнi !х прояву.
2. Серед професшно-важливих якостей на емоцшно-вольовому рiвнi, якi повиннi використовуватись при професшному вiдборi працiвникiв служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф е показники ригщносн, збудливосп, активносп, нестiйкостi до стресу, емоцiйно! стабшьносп, тривожностi та депресивностi, напруженостi i фрустрованостi, емоцiйного виснаження, наполегливостi, асертивних та агресивних дiй, уникнення в складних життевих ситуащях.
3. Серед професшно важливих якостей мотивацшно-щншсного рiвня, якi повиннi використовуватись при професшному вiдборi працiвникiв служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф е показники життево! щнносн вiдпочинку, сощально! смiливостi, схильностi до взаемного шзнання та розумiння, психологiчного такту, оргашзаторських здiбностей та стiйкостi у мiжособистiсних стосунках.
4. Серед професiйно важливих якостей рефлексивно^яльшсного рiвня, якi повинш використовуватись при професiйному вiдборi пращвниюв служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф е показники морально! нормативности самоконтролю, схильносп до моделювання як шдивщуальний стиль саморегуляцi!, схильносп до оцiнки результату як iндивiдуального стилю саморегуляцi!, гнучкостi як iндивiдуального стилю саморегуляцi!, деперсоналiзацi!, редукцi! професшних досягнень, задоволеносн можливiстю творчостi у професшнш дiяльностi, задоволеностi умовами пращ, задоволеносн визнанням власного внеску у трудову дiяльнiсть колективу.
5. Задоволешсть пращвника трудовою дiяльнiстю е важливим критерiем в оцiнцi успiшностi професшно! реалiзацi! працiвника i може розглядатись як суб'ективний критерш оцiнки його професшно! придатность
6. Працiвники з низьким рiвнем професiйно! компетентностi можуть вщчувати складностi в саморегуляцi!, але досягати психолопчно! стiйкостi у мiжособистiсних стосунках через гнучкiсть та свщоме пристосування, тому мають бути готовими працювати в командi та дотримуватись правил професшно! субординаци.
7. Ця шформащя може слугувати основою для здшснення професшного вiдбору, пiдбору та психолопчного супроводу професiйного розвитку пращвника служби екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф, що е актуальною задачею психолопчно! та медично! практики сьогодення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамова, Г.С., Юдчиц, Ю.А. Психология в медицине. М., 1998. 272.
2. Бодров, В .А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов - М.. ПЕР СЭ, 2001. 511.
3. Доника, А.Д. Профессиональный онтогенез: медико-социологические и психолого-этические проблемы врачебной деятельности. М.: Изд-во «Академия естествознания», 2009. 96-102.
4. Дружилов, С.А. Психология профессионализма: инженерно-психологический подход. Харьков, 2011. 296.
5. Иванова, Л.Н. Психотехника личностного профессионально-значимого роста: Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук: специальность 19.00.05 -«Социальная психология». М., 1996. 175.
6. Карпшовська, С.Я., Мггельман, Р.Й., Синявський, В.В., Ткаченко, О.М., Федоришин, Б.О., Ящишин, О.О. Основи професюграфп: Навч. поабник. К.: МАУП, 1997.148.
7. Климов, Е.А. Психология профессионала. М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 400.
8. Марищук, Л.В. К вопросу о способностях, профпригодности и профессиональном психологическом отборе. Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 2016, №4. 26-38.
9. Огнев, А.С. Субъектогенез и психотренинг саморегуляции. Воронеж, 1997. 336.
10. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности. Под. ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова. СПб.: Речь, 2001. 448.
11. Толочек, В.А. Профессиональный отбор: история и перспективы постановки задач. Изв.Сарат.ун-та. Нов. сер. Сер. Акмеология образования. Психология развития. 2018. Т. 7, вып. 2 (26). 118-128.
12. Яркина, О.С. Субъектность как психолого-акмеологическое условие личностно-профессионального развития врача: Автореферат диссертации на соискание научной степени кандидата психологических наук: специальность 19.00.13 - «Психология развития, акмеология». Тамбов, 2009.19.
13. Ясько, Б.А. Психология медицинского труда: личность врача в процессе профессионализации: Диссертация на соискание научной степени доктора психологических наук: специальность 19.00.03 - «Психология труда, инженерная психология, эргономика». Краснодар, 2004. 458.
