CC BY
11
3. Методичш рекомендаци щодо виконання лабораторных робгг з дисциплши "Декоратив-не розсадництво з основами насшництва" / укладач: O.G. 1ванченко. - Днiпропетровськ : Вид-во ДДАУ, 2010. - 105 с.
4. Волкович А.П. Лесное семеноводство. Лабораторный практикум : учебн.-метод. пособ. [для студ. ВНЗ] специальности 1-75.01.01 "Лесное хозяйство" / А.П. Волкович. - Минск : Изд-во БГТУ, 2014. - 72 с.
Новосад В.Н. Влияние температуры на прорастание семян бирючины обычной (Ligustrum vulgare L.)
Исследованы всхожесть, динамика прорастания при разных температурных условиях и жизнеспособность семян бирючины обычной. Динамика прорастания бирючины обычной в зависимости от разных термических условий разная. Установлено, что оптимальной температурой для прорастания бирючины обычной является 10-15 °С, (всхожесть 69 %). При температуре 0-5 °С проросло лишь 8 %. Семена при разных температурных условиях имели неодинаковую всхожесть. При температурных условиях 10-15, 20-25 и 35-40 °С семена проросли на 10-тые сутки. А при температуре 0-5 °С - на 15-тые сутки. Наибольший процент сгнивших семян наблюдался при температуре 35-40 °С (11 %). При этой температуре отмечены запаренные семена, что при других температурах проращивания не наблюдалось.
Ключевые слова: бирючина обычная, семена, проращивание, жизнеспособность, температурные условия.
Novosad V.M. Temperature Influence on the Germination of Common Privet (Ligustrum vulgare L.) Seeds
Similarity, dynamics of germination at different temperature conditions and viability of seeds of common privet, are investigational. The dynamics of common privet germination depending on different thermal terms is proved to be different. An optimal temperature for common privet germination is 10-15 °С (similarity 69 %). At the terms of germination 0-5 ° C only 8 % of seeds sprouted. Seeds at different temperature terms had a different germination. At temperature terms 10-15, 20-25 and 35-40°С seeds germinated on the 10th day, at the temperature 0-5 °С other sprouted on the 15th day. The most percentage of rotten seeds was observed at a temperature 35-40 °С (11 %). At the same temperature seed steaming was noticed, at other temperatures sprouting was not observed.
Key words: common privet, seed, germination, viability, temperature conditions.
УДК 630 *176.322.2 Мол. наук. ствроб. Н.В. Регуш1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
В1ДМЕРЛА ДЕРЕВИНА В БУКОВИХ Л1САХ П1ВДЕННО-ЗАХ1ДНОГО МЕГАСХИЛУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто роль вщмерло! деревини в люових екосистемах. На осж^ матерiалiв польових дослщжень здшснено облш стоячо! вщмерло! деревини у букових люах шв-денно-захщного мегасхилу Украшських Карпат, оцшено и розмiрнi характеристики та диференщацвд за класами деструкцп. Встановлено, що експлуатацшш буковi люи те-ритори дослщжень характеризуются значно нижчими запасами вщмерло! деревини, шж природш люи, як не шдлягали впливу катастрофiчних природних явищ.
Ключовi слова: ¥а%пя ьу1уаИса Ь., вiдмерла деревина, клас деструкцп, природш люи, експлуатацiйнi лiси, Украшсью Карпати.
Вступ. Лiсовi насадження - це динамiчнi природнi екосистеми, яким властивий постiйний розвиток, вiдмирання одних дерев та замша 1х iншими. Причиною вщмирання дерев у лiсовому насадженш може бути конкурентна бо-
1 Наук. кергвник: проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук
ротьба за життевий проспр, природне старiння дерев, ураження шкiдниками та хворобами лку чи руйнiвний вплив стихiйних природних явищ. Вiдмерла деревина, як результат завершения життевого циклу дерев, е неввд'емною компонентою лково1 екосистеми [9, 11]. Вона - не тшьки накопичувач вологи, поживних речовин, вуглецю [14] та регулятор температури для створення сприятливих умов для природного поновлення лiсу [3], а й середовище iснувания численних видав грибiв, комах, лiсових птахнв i тварин [9, 11]. Крiм цього, вiдмерла деревина виконуе у лiсовiй екосистемi також грунтозахисну функцда, зменшуючи iитенсивнiсть поверхневого стоку та знижуючи ризик грунтово!' ерози [6].
З огляду на важливе значення вiдмерлоí деревини для функцюнування лкових екосистем, вона входить до перелшу пан'европейських iндикаторiв ста-лого природокористування (всього !'х 9) [8], а також до 15 головних шдикаторш бiологiчного рiзноманiття, визначених бвропейською агенцiю навколишнього середовища [9]. Збiр iнформацií про кiлькiсний та яккний склад вiдмерлоí деревини здшснюеться пiд час нацiональних ^ентаризацш багатьох кра'н бвропи та свиу [2, 4]. Вiдмерла деревина е не тшьки важливим структурним атрибутом лкових екосистем з екологiчноí точки зору [7], а й характерною складовою ста-ровiкових та пралкових насаджень [3, 4, 12].
Мета дослщження - оцiнити обсяги вщмерло! деревини, й розмiрнi характеристики та стушнь деструкцií у рiзновiкових букових насадженнях швден-но-захiдного мегасхилу Украшських Карпат.
Матер1али та методи дослщження. Ощнювання обсягiв вiдмерлоí деревини у рiзновiкових букових насадження регiоиу дослiджения здiйснено на ос-новi матерiалiв польових робiт, зiбраних у букових лiсах, що належать таким суб'ектам господарювання: Карпатський бюсферний заповiдник (КБЗ) (Уголька), ДП "Свалявське ЛГ" (верх1в'я р. Боржави) та ДП "Великобичкшське ЛМГ". Отже, щ дослiдиi дiлянки представляють як експлуатацшш, так i природоохо-ронш буковi насадження. Природоохороннi буковi насадження представлен бу-ковими пралiсами.
Вiдбiр дослiдних дiлянок здiйснено у чистих та з незначною домiшкою супутшх порiд букових деревостанах. На ввдбраних дослiдиих дiлянках замiря-но дааметри всiх дерев (живих i вiдмерлих), що мають дааметр на висоп грудей > 6 см, висоти частини дерев, а також визначено стушнь деструкцп вiдмерлих дерев. Встановлення ступеня деструкцií вiдмерлих дерев здшснено з викорис-танням класифiкацiйноí схеми, зпдно з якою видiляють п'ять класш деструкцií деревини: 1) свiжа (ще мiстить деревний сiк), 2) тверда (суха, дуже тверда), 3) прогнила (менш тверда), 4) гнила (м'яка) та 5) трухлява (дуже пухка i розсип-часта). Цю методику використовують у свiтовiй практищ нацiональних ^ента-ризацiй [1, 4]. Детальшше з методикою визначення клаав деструкцií вiдмерлих дерев, використаною в цьому дослiдженнi, можна ознайомитись в [1].
Розрахунок запаав стоячо1 вщмерло!' деревини на дослiдних дшянках здшснено за методикою, що була застосована для встановлення запаав вщмер-ло1 деревини букових пралiсiв Украшських Карпат [4]. Крш розрахунку запа-сш, також проведено диференцiацiю вiдмерлих дерев за класами деструкцií та групами дiаметрiв.
Результати дослщження та 1х анал1з. Запаси вщмерло! деревини в лко-вому насадженш безпосередньо залежать вiд iнтенсивностi господарсько! дяль-ностi людини [13] чи руйшвних факторiв природного впливу, а також вщ фази розвитку насадження [12]. Про перебування насадження в тш чи iншiй фазi роз-витку може свiдчити накопичення вiдмерлих дерев певних класiв дiамеIрiв. Унаслщок конкурентно!' боротьби в межах насадження вiдмирають дерева ниж-нiх ступешв товщини (фаза молодого лiсу). Якщо ж вiдмирання дерев вщбу-ваеться внаслiдок !х природного старiння - вiдмерлi особини належатимуть пе-реважно до грубих ступешв товщини (фази старiння та розпаду) [10].
У рiзновiкових букових деревостанах регiону до^дження запас живо!' деревини становить у середньому 588±24 м3/га, 'х абсолютна повнота -37,6±1,6 м2/га, кшьккть дерев на 1 га - 208±20 шт. Результати ощнювання вiдмер-ло! деревини в цих насадженнях свiдчать про значну вардавання кшькосп вщ-мерлих дерев у них та наявнкть вiдмерлих дерев рiзних класш дiаметрiв (табл. 1).
Табл. 1. Розподгл вгдмерлих дерев за класами дгаметргв та Их вгдносна частка
в1дносно кглькостг та абсолютноI повноти
Реп- Показ- Од. вим. Клас дiаметрiв, см N О,
он ник < 20 20-40 40-60 60-80 > 80 шт./га м2/га
й « л х н.в./га 12 3 4 6 6 31 7,5
о 7 3 3 4 3 5 3,3
о х % 3,7 1,2 1,3 2,1 1,7 10,0 16,3
о 2,0 1,5 1,0 1,4 1,0 1,9 7,3
Й х н.в./га 9 5 3 5 1 24 3,8
§ % & о 6 3 3 5 2 9 3,1
х % 1,9 1,0 0,8 1,4 0,4 5,4 6,8
о 1,3 0,5 0,9 1,5 0,5 2,6 5,3
х н.в./га 23 8 5 1 0 37 1,9
'53 о 18 5 6 2 0 25 1,7
к 1-0 х % 3,7 1,5 0,8 0,2 0,0 6,2 4,4
о 2,0 1,0 0,9 0,2 0,0 2,8 3,8
Приштка: х - середне значения, о - основне (стандартне) вщхилення, N - кшь-
кiсть дерев, О - абсолютна повнота. Частка (у %) розрахована як вщношення абсолютного показника до його загального значення для дослщно! дшянки.
З'ясовано, що частка вiдмерлих дерев е найвищою у букових насадженнях Угольки (в середньому 10 % вщ загально! кшькосп дерев у деревостанi або 31 шт./га). Абсолютна повнота вiдмерлоí деревини тут е також найбшьшою, а саме 7,5 м2/га або 16,3 % ввд абсолютно!' повноти деревостану. Найнижчу час-тку вiдмерлих дерев виявлено у букових насадженнях експлуатацшних лiсiв, де вона становить 6,2 % або 37 шт./га з абсолютною повнотою 1,9 м2/га. Значна кшьккть вiдмерлих дерев у цих насадженнях та поршняно низька !х абсолютна повнота свдаать про те, що вiдмерлi дерева належать переважно до низьких ступеней товщини. У середньому 23 дерева на 1 га у цих насадженнях е вiдмер-лими та мають дааметр на висоп грудей < 20 см. Вiдмерлi ж дерева дiаметром > 20 см становлять тшьки 14 шт./га. Тодi як у букових лiсах Угольки та верхш'я р. Боржави кшьккть вщмерлих дерев дiаметром < 20 см становить у середньо-
му 12 та 9 шт./га вiдповiдно, тодi ж як вiдмерлi дерева бшьших дiаметрiв скла-дають тут також у середньому 14 шт./га. Високе значення основного вщхилен-ня (а) свщчить про значну дисперснiсть, тобто про значний розкид у наса-дженнях дослiджуваних територiй часток вщмерлих дерев як у цiлому, так i за класами дiаметрiв.
Запаси стоячо'1 вiдмерлоí деревини у рiзновiкових букових насадженнях також значно змшюються як у цшому, так i за класами деструкцп (рис.).
Класи деструкцп
Рис. Запаси вiдмерлоi деревини та Чхрозподт за класами деструкци у до^джуваних суб'ектах господарювання: 1_иНО - Уголька, 2_БОЯО - Боржава,
ЗБУСН - Бичюв
Оскшьки процес вщмирання дерев у природних люових екосистемах е постшним явищем, то зазвичай у таких насадженнях присутня вiдмерла деревина рiзних ступенiв розпаду. Iнтенсивнiсть процесу розпаду вщмерло'1 деревини залежить вiд багатьох чинниюв: деревно'1 породи, дiаметра вщмерлого дерева, умов навколишнього середовища (температури та вологосл) тощо [6]. Встанов-лено, що у лiсах Центрально'1 Свропи повний розпад вщмерло'1 деревини бука люового вiдбуваеться протягом 30-60 роюв [4]. Аналiзуючи розподiл вщмерло'1 деревини у лiсових насадженнях, можна зробити припущення про природу та штенсившсть чинникiв, що впливали на це люове насадження. Нагромадження значно'1 кiлькостi вщмерло'1 деревини одного i того ж класу деструкцп може свщчити про те, що це насадження порiвняно не так давно зазнало впливу ка-тастрофiчних природних явищ (вiтровал, бурелом тощо). Вщповщний висновок можна зробити стосовно дослщно'1 дiлянки № 4 в Угольщ (див. рис.).
Отже, пiд час ощнювання запасiв вщмерло'1 деревини у рiзновiкових букових насадженнях регюну дослiдження встановлено, що найнижчий запас сто-
ячо! вiдмерлоí деревини характерний для експлуатацiйних букових лiсiв (8,7 м3/га або 1,6 % ввд загального запасу вщповщно). Найвище його значення виявлено у букових пралках Угольки, де воно становить в середньому 33,3 м3/га або 5,3 % вiд загального запасу деревини (табл. 2). За результатами статистично! ^ентаризацп букових лiсiв на цих територiях у 2010 р., встановлено, що запас стоячо! вiдмерлоí деревини у цих насадженнях дорiвнюe 27 м3/га [4].
Табл. 2. Статистичт показники запаав вiдмерлоi деревини та Ихрозподйгу
за класами деструкцп
Регюн Показ-ник Запас за класами деструкцп, м3/га Ул, м3/га Ру, %
1 2 3 4 5
Уголька X 0,9 8,7 22,5 1,2 0,1 33,3 5,3
а 0,7 9,6 24,1 1,2 0,2 31,8 42,0
Боржава X 0,0 3,1 6,6 5,7 0,0 15,4 2,2
а 0,0 1,5 9,6 8,2 0,0 12,5 36,1
Бичкiв X 0,4 4,3 2,4 1,6 0,0 8,7 1,6
а 0,8 4,8 2,1 3,4 0,0 6,3 8,9
Приштка: Ул - запас стоячо! вщмерло! деревини, Ру - вщсоток запасу стоячо! вщ-мерло! деревини вiд загального запасу деревини (запасу живо! та стоячо! вщмерло! деревини).
За результатами дослщження з'ясовано, що у старовжових букових насадженнях вщбуваеться значне накопичення прогнило! вiдмерло! деревини (в середньому до 23 м3/га). Запаси свiжо! вщмерло! деревини е незначними (в середньому до 1 м3/га) або !! взагалi немае. Наявнiсть незначних запасов трухляво! стоячо! вщмерло! деревини (п'ятий клас деструкцп) легко пояснюеться тим, що на цьому етапi вiдмерла деревина мае дуже м'яку та нестабшьну консистенцда, внаслiдок чого стоячi рештки дерев швидко руйнуються шд власною вагою.
Значнi запаси вiдмерло! деревини, високе варiювання вiдмерлих дерев за дiаметрами та класами деструкцп е характерними ознаками лiсових екосистем, що не зазнають антропогенного впливу [5]. Результати наукових дослiджень вчених свiдчать, що в букових насадженнях, що зростають на природоохорон-них територ1ях (заповiдниках) бвропи, запаси вщмерло! деревини становлять в середньому 130±103 м3/га (розрахунки здiйснено на основi 86 деревосташв; до уваги взято вс дерева дiаметром на висоп грудей > 5 см), а частка запасов вщ-мерло! деревини становить 22±17 % вiд запасов живих дерев (до розрахункiв включено 77 букових деревосташв) [3]. Зпдно з [4] у букових пралках Укра-!нських Карпат (на прикладi КБЗ) загальний запас вiдмерло! деревини становить 163 м3/га. Для порiвняння, у природних букових лках СоллшГу (Шмеччи-на) вiком 145 ротв запаси стоячо! та лежачо! вщмерло! деревини становлять 10,8 та 40,1 м3/га вiдповiдно [10], що ктотно менше, нiж у букових пралках Ук-ра!нських Карпат. Цшаво, що спiввiдношення стоячо! та лежачо! вiдмерло! деревини у природних букових лках е вщносно сталою величиною. Так, за результатами дослщжень, проведених у порiвняно нестарих за вiком букових на-саджень СоллшГу та букових пралiсiв Укра!нських Карпат це спiввiдношення становить 1:4 та 1:5 вщповщно.
Висновки. Вщмерла деревина е важливою компонентою лкових екосис-тем, що виконуе середовищетвiрну, середовищестабшзацшну, екологiчну функци тощо. Юлькюш та якiснi характеристики вiдмерлоí деревини дають змогу з'ясува-ти природу чинниюв, що впливають на лкове насадження, та íx iнтенсивнiсть.
На основi виконаних дослiджень встановлено, що вiдмерла деревина в тих чи шших обсягах присутня у вах рiзновiковиx букових насадженнях шв-денно-захщного мегасхилу Украшських Карпат, але íí запаси значно варiюють залежно вщ чинниюв (антропогенних чи природних) та íx iнтенсивностi. Так, для пралкових букових насаджень природоохоронних територiй характерне значне накопичення вiдмерлоí деревини. У таких насадженнях, поряд з великою кшькктю вiдмерлиx дерев малих дiаметрiв, спостережено також значну кшькють грубих вiдмерлиx дерев. Експлуатацiйним лкам властиве накопичення вiдмерлиx дерев переважно малих дiаметрiв та, вiдповiдно, невисокi запаси стоячо!' вiдмерлоí деревини. У букових насадженнях наявна вщмерла деревина практично вах класiв деструкцп, що свiдчить про те, що вiдмирання дерев у цих насадженнях ввдбуваеться постiйно.
Лiтература
1. Тшнер P. Методичш вказшки 3Í статистично! швентаризаци Угольсько-Широколужансь-кого букового прайсу / P. Тшнер, Б. Коммармот, П. Бранг та ш. - Б1рменсдорф : Вид-во WSL, 2010. - 65 с.
2. Chirici G. National Forest Inventory Contributions to Forest Biodiversity Monitoring / G. Chi-rici, R.E. McRoberts, S. Winter et al. // Forest Sciense. - 2012. - Vol. 58(3). - Pp. 257-268.
3. Christensen M. Dead wood in European beech (Fagus sylvatica) forest reserves / M. Christensen, K. Hahn, E.P. Mountford // Forest Ecology and Management. - 2005. - Vol. 210. - Pp. 267-282.
4. Commarmot B. Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure / B. Commarmot, U-B. Brändli, F. Hamor et al. - Birmensdorf : WSL; Lviv : UN-FU; Rakhiv : CBR, 2013. - 69 p.
5. Commarmot B. Was sind Naturwälder, was Urwälder? // Waldreservate. 50 Jahre natürliche Waldentwicklung in der Schweiz [Red. bei Brang P. et al.]. - Bern : Stuttgart, Wien : Haupt, 2011. - Pp. 13-25.
6. Lachat T. Totholz im Wald. Entstehung, Bedeutung und Förderung / T. Lachat, P. Brang, M. Bolliger u.a. // Merkblatt für die Praxis. - 2014. - № 52. - 12 S.
7. McElhinny C. Forest and woodland stand structural complexity: Its definition and measurement / C. McElhinny, P. Gibbons, C. Brack et al. // Forest Ecology and Management. - 2005. - Vol. 218. - Pp. 1-24.
8. MCPFE. Improved Pan-European Indicators for Sustainable Forest Management / MCPFE Expert Level Meeting. - Vienna, 2002. - 6 p.
9. Merganicová K. Deadwood in Forest Ecosystems // Forest Ecosystems - More than Just Trees [Ed. by J.A. Blanco]. - InTech, 2012. - Pp. 82-108.
10. Müller-Using S. Totholzdynamik eines Buchenbestandes (Fagus sylvatica L.) im Solling. Nachlieferung, Ursache und Zersetzung von Totholz / S. Müller-Using, N. Bartsch // Allgemeine Forst und Jagdzeitung. - 2003. - № 174. - Pp. 122-130.
11. Paletto A. Ecological and Environmental Role of Deadwood in Managed and Unmanaged Forests / Sustainable Forest Management - Current Research [Ed. by J.M. García]. - InTech2012. - Pp. 219-238.
12. Sefidi K. Characteristics of coarse woody debris in successional stages of natural beech (Fagus orientalis) forests of Northern Iran / K. Sefidi, M.R.M. Mohadjer // European Journal of Forest Research. - 2010. - Vol. 56(1). - Pp. 7-17.
13. Vandekerkhove K. When nature takes over from man: Dead wood accumulation in previously managed oak and beech woodlands in North-western and Central Europe / K. Vandekerkhove, L.D. Ke-ersmaeker, N. Menke et al. // Forest Ecology and Management. - 2009. - Vol. 258. - Pp. 425-435.
14. Weggler K. Dead wood volume to dead wood carbon: the issue of conversion factors / K. Weggler, M. Dobbertin, E. Jüngling // European Journal of Forest Research. - 2012. - Vol. 131. -Pp. 1423-1438.
Регуш Н.В. Омертвевшая древесина в буковых лесах южно-западного мегасклона Украинских Карпат
Рассмотрена роль отмершей древесины в лесных экосистемах. На основании материалов полевых исследований произведен учет стоячей отмершей древесины в буковых насаждениях южно-западного мегасклона Украинских Карпат, оценены ее размерные характеристики и дифференцирование по классам деструкции. Установлено, что эксплуатационные буковые леса территории исследований характеризируются значительно более низкими запасами отмершей древесины по сравнению с природными лесами, которые не подвергались влиянию катастрофических природных явлений.
Ключевые слова: Fagus sylvatica L., отмершая древесина, класс деструкции, природные леса, эксплуатационные леса, Украинские Карпаты.
Rehush N. V. Dead Wood Analyse in Beech Forests on Southwestern Side on the Ukrainian Carpathians
The importance that dead wood has in a forest ecosystem was analyzed. The timber volume of standing dead wood was estimated in managed and natural beech forests on the southwestern side of the Ukrainian Carpathians. This was done using terrestrial sample plots. Further, the size distribution and decay classes of standing dead trees were assessed. The result of the study demonstrates that standing dead wood volumes in the managed beech forests are much lower than in the natural forests assuming that there were no catastrophic disturbance factors.
Key words: Fagus sylvatica L., dead wood, decay class, natural forest, managed forest, the Ukrainian Carpathians.
УДК 712.42:582.542.11(477.41) Астр. Д.С. Соловей1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛАНУВАННЯ САД1В "НОВО1 ХВИЛГ П1ТА УДОЛЬФА
Проаналiзовано стилютичш особливост та етапи планування садiв "Ново! Хвшп" датського ландшафтного архкектора Шта Удольфа. Надано рекомендацп щодо шдбору рослин у масиви вщповщно до класифшацп !х просторових форм. Окреслено основш особливост компонування декоративних злаюв в садах "Ново! ХвилГ з урахуванням трьох рiвнiв висот саду, що вщповщають пропорщям золотого ачення. Надано рекомендацп щодо пiдбору декоративних злаюв у групи, що складають основу садiв "Ново! Хвилi". Окреслено переваги планування злакових садiв та надано рекомендацп з догляду за ними.
Ключовi слова: декоративш злаки, планування, Шт Удольф, моносад, посадковий матерiал, масив.
З традицiйних моносадiв в УкраЫ переважно створюють сиренгарп та розарц. Це найпростiшi типи моносадш, створити яш неважко через велику кшьккть рiзноманiтних сорив цих рослин. Створити ж цiкавий моносад, вико-ристовуючи тальки декоративнi злаки, досить складно. Насамперед, це зумовле-но тим, що форма i фактура злакiв е важливiшою за колiр пiд час оцiнювання декоративноста загально! композицл такого моносаду [2].
Мета дослщження - проаналiзувати етапи створення сад1в "Ново! Хви-лi" на прикладi озеленених територш за проектами Пiта Удольфа [3].
1 Наук. кергвник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
