CC BY
36
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Носенко Ю.Г., Cyxix A.C. BidKpuma наука в контекстi побудови сусЫльства знань i цифрових перетворень европейського простору. Ф'!зико-математична освта. 2020. Випуск 4(26). С. 85-92.
Nosenko Yu., Sukhikh A. Open science in terms of building a knowledge society and digital transformations of the european space. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 4(26). Р. 85-92.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-026-4-015 УДК 378.046.4:004
Ю.Г. Носенко
1нститут iнформацiйниx теxнологiй i засоб'!в навчання НАПН Украни, Украша
nosenko-y@ukr.net ORCID: 0000-0002-9149-8208 A.C. Cyxix
1нститут iнформацiйниx теxнологiй i засоб'!в навчання НАПН Украни, Украша
alisam@ukr.net ORCID: 0000-0001-8186-1715
В1ДКРИТА НАУКА В КОНТЕКСТ! ПОБУДОВИ СУСП1ЛЬСТВА ЗНАНЬ I ЦИФРОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
ЕВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. Важливим чинником розвитку освети, культури, загального добробуту населення е наука. 1нтеграц/'я науки i освти - катал'ватор iнновацiйниx зрушень, пдвищення якостi пдготовки фаxiвцiв, необxiдна умова розбудови суспльства знань, коли домнуючими факторами стають досл'дження, розробки, теxнологii', освта. У розрiзi побудови суспльства знань европейська спльнота розвивае напрям, прiоритетний для европейсько( досл'дницькоi, наyково-iнновацiйноi' полiтики. А саме - вiдкритy науку.
Матер/'али iметоди. У статт'1 наведенi результати досл'дження в межаx проекту «Хмаро орiентованi системи в1'дкритоiнауки у навчаннi i профес'шному розвитку вчителiв» (реестра^йний номер 2020.02/0310), що реал'зуеться за раxyнок грантовоi пдтримки Национального фонду досл'джень Украни. В роботi над досл'дженням використовувалися теоретичнi методи: аналiз, систематизация, узагальнення наyковиx та наyково-методичниx джерел з проблеми досл'дження, анал 'з iснyючиx понять, праць вiтчизняниx i закордонниx досл'днишв, експерт'в у галуз'1 в'дкритоi науки, суспльства знань.
Результати. Розкрито сутнсть поняття в/'дкритоУ науки. Представлено складники забезпечення вiдкритостi на рiзниx етапаx досл'дницького процесу; аспекти, якиx стосуеться вiдкрита наука (в/'дкрит/' дат, вiдкритий доступ, в'дкрите рецензування, вiдкритi джерела, вiдкритi осв'тт ресурси, громадянська наука). Оxарактеризовано града^ю вид 'в доступу до пyблiкацiй у м'жнародному вим 'р '!. Проаналiзовано сутнсть i значення £вропейськоi xмари в1'дкритоiнауки. Визначено основы: тенденцй, що наразi превалюють в £вропейському просторi в/'дкритоУ науки: вiдкритий доступ, арxiвyвання статей, обм'1н даними.
Висновки. Флософ'я в1'дкритоi науки продовжуе поширюватися серед дослiдницькиx кл у всьому свiтi. Одна з головниx цлей -пдвищення цiнностi та резyльтативностi науки, а також якостi освти. Подальшого вивчення потребують перспективи запровадження xмарниx теxнологiй як засобу пдтримки в 'дкритоi науки.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: сyспiльство знань, iнтеграцiя освети та науки, в'дкрита наука, в^дкритий доступ, в'дкритi джерела, о6м:н даними, тенденцй, £вропейська xмара в1'дкритоiнауки.
ВСТУП
Постановка проблеми. Важливим чинником розвитку освти, культури, загального добробуту населення е наука. У Стратеги сталого розвитку «Украша - 2020» розвитковi втизняного наукового потенциалу вщведено значну роль. Плануеться проведення комплексу структурних перетворень, що мають торкнутися як наукових установ, так i закладiв вищо!' освiти. Одним iз важливих завдань при цьому визначено штегращю науки i освiти. Ц змши е природними i закономiрними, узгоджуються з поступовим переходом людства до сусптьства знань, коли домшуючими факторами стають дослщження й розробки, освп^а i навчання, та Ыформацмно-комунтацмы технологи.
Актуальшсть дослщження. ЮНЕСКО пщтримуе концепцию множини спiльнот знань, в яких отримання i розповсюдження освп>лх, наукових i культурних вiдомостей, збереження свого спадку у цифровм форму якiсть навчання i освiти повинн розглядатись як найважливiшi задачi (Гутман, 2004).
Нин iнтеграцiя науки i освiти стае необхiдною умовою розбудови сусптьства знань, каталiзатором iнновацiйних зрушень, пiдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв у закладах вищо''' освiти.
У розрiзi побудови суспiльства знань европейська сптьнота розвивае напрям, прiоритетний для европейсько''' дослiдницькоí, науково-iнновацiйноí полiтики. А саме - вщкриту науку (Open Science), - принципово новий пщхщ до наукового процесу, фiлософiя наукових дослщжень, заснована на високих стандартах прозоросп, спiвробiтництва та комунiкацií, що базуеться на сптьнш роботi та нових способах поширення наукових знань шляхом використання цифрових новп>лх i засобiв i технологiй. Вiдкрита наука передбачае низку змш, серед яких: вщкритий доступ до публiкацiй i результа^в дослiджень, а також роз'яснення i поширення участi в науцi серед громадян. Очтуеться, що цi змши забезпечать бiльшу прозорiсть, колаборацiю та цЫсысть дослiджень у короткостроковiй перспективу пiдвищать якiсть науки й освiти в довгостроковiй перспективi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання штеграцп освiти та науки розглянуто в дослщженнях таких учених, як: Л. В. Жук, О. А. Комарова, Л. Ю. Мельник, В. В. Прошкш, А. В. Череп та ш. Зокрема, проаналiзовано значення та перспективи наукових дослщжень у закладах вищо''' освiти (Жук, 2017); обГрунтовано зростання ролi iнформацií та знань у постшдус^альному суспiльствi (Комарова, 2011); дослщжено особливостi iнтеграцií унiверситетськоí науки й освiти, найбiльш ефективнi й рацюнальы механiзми поширення в уыверситет науково!' iнформацií (Прошкiн, 2014); обГрунтовано модель iнтеграцií освiти, науки i виробництва в економiцi знань аграрно!' сфери (Мельник, 2017); розглянуто проблеми штеграцп освти, науки та бiзнесу пiд дiею глобалiзацií, можливостi !'х впливу на формування соцiального та економiчного добробуту (Череп, 2014) та ш.
Змiст поняття «вщкрита наука» як ново! концепцп розвитку единого европейського дослщницького простору проаналiзовано в роботах закордонних дослщниюв (Albagli, 2015; Baumgartner, 2019; Fecher, 2013; Hilpert, 2017; Vicente-Saez, 2017 та ш.).
Ряд вгтчизняних (М. З. Згуровський, В. О. Копанева, А. I. Петренко, С. Я. Свистунов, О. С. Чмир, А. Ю. Шевченко та ш.) i закордонних (B. Fecher, P. L. Fernandes, Zh. Wu. Kesselman, R. C. S. Pacheco та iн.) учених дослщжують питання цифрових трансформацiй, е-науки та е-шфраструктур. Зокрема, здiйснено аналiз сучасних тенденцiй науково! комунiкацií, що базуються на витоках, методологи та розвитку феномеыв «вщкритий контент» i «вщкрита наука» (Копанева, 2017); розглянуто мкце цифрово! науки в мiжнародних проектах, зокрема «Горизонт 2020» (Згуровський, 2015); розглянуто тенденцп розвитку грщ в £врот, проблеми i перспективи розвитку Укра'нського нацiонального грiд (Свистунов, 2014); розглянуто питання оргаызацп вщкритого доступу до науково! та освтьо!' iнформацií в Украíнi, доцiльнiсть створення нацюнального сховища академiчних текстiв (Chmyr, 2017); проаналiзовано сутнiсть i цЫ основних шкiл розумiння вiдкритоí науки: прагматично', шфраструктурно''', публiчноí, демократично'', школи вимiрювання (Fecher, 2013); здiйснено огляд вщкритих наукових дослiджень в контекст соцiальних, культурних i технологiчних перетворень (Fernandes , 2017); аналiзуеться, яким чином цифрова наука змшюе продуктивысть працi, розширюе кордони та протиставляеться традицiйним процесам у науцi (Pacheco, 2018) та ш.
В Укра'ы досягнуто значних результатiв щодо дослщження теоретичних та методологiчних засад моделювання i проектування iнформацiйно-освiтнього середовища вщкрито''' освiти, впровадження хмарних технологiй в оргаызацп освiтньо-наукових систем (В. Ю. Биков, О. Г. Глазунова, С. Г. Литвинова, О. В. Стваковський, О. М. Стрш, А. М. Стрюк, М. П. Шишкiна та ш.). Зокрема, охарактеризовано шляхи формування систем науково-педагопчно''' iнформацií в Укра'н з використанням хмарних сервiсiв i ресурсiв, у т.ч. вiдкритих журнальних систем, електронних бiблiотек, науковометричних сервiсiв i баз даних та ш. (Биков, 2015); здiйснено огляд шформацшних систем оцiнювання науково-дослiдноí дiяльностi (Стваковський, 2016); розкрито сутнiсть концепцп «академiчноí хмари», обГрунтован и структурнi елементи (Глазунова, 2014); обГрунтовано теоретичнi i методичнi засади проектування й використання хмаро орiентованого навчального середовища на прикладi закладу загально' середньо'' освiти (Литвинова, 2016); проаналiзованою, систематизовано, й узагальнено досвщ використання хмарних 1КТ у навчальнiй, науковiй та оргаызацмый дiяльностi ВНЗ (Стрюк, 2014), визначено понятмний апарат хмаро орiентованих систем вщкрито''' науки, уточнено змiст основних понять, що стосуються використання цих систем у процес навчання i професiйного розвитку вчителiв, наведено авторське бачення трактування базових термiнiв (Шишкша, 2016).
Однак, проблема аналiзу поняття «вщкрита наука» в контекстi побудови сусптьства знань i цифрових перетворень у бвропейському просторi не була достатньо розкрита в дослщженнях, тому потребуе вивчення.
Мета статп: проаналiзувати сутнiсть поняття вiдкритоí науки в контекст побудови суспiльства знань i цифрових перетворень у бвропейському просторГ
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У статтi наведен результати дослiдження в межах проекту «Хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки у навчанн i професiйному розвитку вчителiв» (реестрацiйний номер 2020.02/0310) переможця конкурсу «Шдтримка дослiджень провiдних та молодих учених», що реалiзуеться за рахунок грантово'' пiдтримки Нацiонального фонду дослщжень Укра'ни. В роботi над дослщженням використовувалися теоретичнi методи: аналiз, систематизацiя, узагальнення наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослщження, аналiз iснуючих понять, праць вiтчизняних i закордонних дослiдникiв, експертiв у галузi вiдкритоí науки, суспiльства знань.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Наукова дiяльнiсть е невiд'емним складником дiяльностi закладу вищо''' освiти. ОбГрунтування сутностi вiдкритоí науки е складним, але одним iз основних аспектв е соцiологiчний: наукове знання - це продукт со^ально''' колаборацп, i право власностi на нього належить громадГ З економiчноí точки зору науковi результати, отриман в результатi державних дослiджень, е сусптьним благом, яке кожен повинен мати можливкть використовувати безкоштовно.
Пояснюючи поняття «вiдкрита наука» науковцi (Hilpert, 2017) включають до його змкту пiдвищення ефективностi, контролю та вщтворюваносп результатiв, повторне використання науково' роботи та пщвищення прозоростi всiх наукових процеав. Згiдно з (Albagli, 2015), вщкрита наука - це рух за надання втьного доступу до даних наукових дослщжень та 'х розповсюдження для будь-якого члена сусптьства, що дозволяе повторно використовувати, перерозподтяти та вiдтворювати основнi данi та методи представлених дослiджень. У дослщжены (Vicente-Saez, 2017) вiдкриту науку розглянуто як прозорi та доступнi знання, якими обмшюються та якi розширюють користувачi за допомогою спiльних мереж.
Оргашзащя економiчного спiвробiтництва та розвитку (OECD) визначае вщкриту науку у широкому сена як загальну доступнiсть (у цифровому формату без обмежень або з м^мальними обмеженнями) результатв дослщжень, що фiнансуються за державний рахунок (OECD, 2015). При цьому маеться на увазу що принципи вщкритосп пронизують дослiдницький цикл на вах його етапах, сприяють спiвпрацi й обмшу знаннями, що призводить до системних змiн у теорп i практицi реалiзацií наукових дослiджень (рис. 1).
Рис. 1. Забезпечення вщкритосп на рiзних етапах дослiдницького процесу
Вiдкрита наука не е абсолютно новою концепцию, хоча консенсус щодо цього поняття та його широке використання вiдбулися вiдносно нещодавно. Для позначення трансформацп науково! практики використовуеться багато iнших термiнiв: спiльна наука, вщкрит дослiдження, Наука 2.0, е-Наука тощо. Однак, за результатами опитування, проведеного бвропейською комiсiею (Final report, 2015), встановлено, що саме термЫу «вщкрита наука» вiддае перевагу бтьшмсть зацiкавлених сторiн (стейкхолдерiв), а саме - 43% опитаних респондентв.
Свого роду, вщкрита наука е парасольковим термшом, що охоплюе рiзнi рухи, спрямован на усунення бар'ерiв для сптьного використання будь-якого виду продукцп, ресурсiв, методiв чи iнструментiв на вах етапах дослщницького процесу. Таким чином, вщкритий доступ до публтацш, даних дослiджень, програмного забезпечення з вщкритим кодом, вiдкритоí спiвпрацi, вщкрито! експертно! оцiнки, вiдкритих електронних освiтнiх ресурсiв, вiдкритих монографiй та багато ш. - все це знаходиться в сферi вiдкритоí науки.
Насправдi iснуе безлiч пiдходiв до термЫу та визначення вiдкритоí науки. Авторами (Fecher, 2013) здiйснено спробу структурувати ^де! основних шкiл:
1. Прагматична школа - наукова дiяльнiсть була би значно ефективнша, якби дослщники спiвпрацювали один з одним. Мета: зробити процес створення знань бтьш ефективним, орiентованим на конкретнi цту
2. 1нфраструктурна школа - ефективысть дослiдження залежить в^д наявних засобiв та ресурсiв. Мета: створити для науков^в вiдкритi доступнi платформи, засоби, сервки;
3. Публiчна школа - наука мае стати бтьш доступною в КиевГ Мета: зробити науку доступною для громадян.
4. Демократична школа - доступ до наукових знань роздтений нерiвномiрно. Мета: зробити знання повсюдно доступними для кожного громадянина.
5. Школа ви/^рювання - науковий внесок сьогодн потребуе альтернативних пiдходiв щодо вимiрювання. Мета: розвивати альтернативы метричн системи для ви/^рювання внеску.
Бiльшiсть i3 цих припущень не е новими, оскiльки сама традиция вiдкритостi лежить в основi науки.
Як зазначено в робот (Гутман, 2004), цiла низка проектв, що актуалiзованi в парадигмi вщкрито" науки (вiдкритi архiви, бiблiотеки та репозиторп, спецiалiзованi соцiальнi мережi, бази даних i наукометричнi сервiси тощо) сприяли i"i розвитку. До зазначених сервiсiв, що надають актуальну шформа^ю за конкретними темами та надають можливiсть розмiщення публiкацiй i результатв власних дослiджень у вiдкритому доступ вiдносяться: ArXiv.org, SocArXiv, Altmetrics, Academia.edu, ResearchGate, Mendeley, Livejournal, MySpace, Facebook, OpenDOAR, SHERPA/RoMEO й SHERPA/JULIET.
Зпдно з джерелом (What is Open Science), вщкрита наука головним чином стосуеться таких аспек^в:
• вщкрит данi (open data);
• вщкритий доступ (open access);
• вщкрите рецензування (open peer review);
• вщкрит джерела (open source);
• вщкрит освiтнi ресурси (open educational resources);
• громадянська наука (citizen sience).
На рис. 2 вщображено дерево таксономп вщкрито" науки. Однак, аналiз джерельно" бази показуе, що основна увага зосереджуеться на двох напрямах: вщкрит данi дослiджень та вщкритий доступ до наукових публтацш.
В1ДКРИТИЙ ДОСТУП
В1ДКРИТ1 ЦИТУВАННЯ
В1ДКРИТИЙ контент
В1ДКРИТ1ДОСЛЩНИЦЬК! ДАН1
ВЩКРкТП ОСВГГНИЦЬК! РЕСУРСИ
В1ДКРИТЕ ОЦ1НЮВАННЯ / ЕКСПЕРТНА ОЦ1НКА
В1ДКРИТ1Л1ЦЕНЗМ
В1ДКРИП ДОСЛ1ДЖЕННЯ (Методолопя, ¡нструменти тощо}
В|ДКРЖТ ДЖЕРЕЛА
Рис. 2. Дерево таксономп в1дкритоТ науки (Baumgartner, 2019)
Вщкритий доступ до публiкацiй стосуеться можливост вiльного доступу до них - безоплатно, часто без попередньо'( реестрацп, чи iH. Тобто, будь-який учений, маючи цифровий засiб i3 доступом до мережi 1нтернет може за потреби втьно читати, завантажувати та використовувати потрiбнi матерiали незалежно вщ часу i мiсця перебування. При цьому види доступу можуть вiдрiзнятися. Типовою е наступна градацiя: платиновий вщкритий доступ, золотий вiдкритий доступ, зелений вщкритий доступ, бронзовий вщкритий доступ, гiбридний вiдкритий доступ. «Пбриды» журнали мiстять як статтi у втьному доступi, так i закритому. Для того, щоби публiкацiя стала «вщкритою», автор мае сплатити вщповщний внесок. Розглянемо докладнiше:
- Платиновий вщкритий доступ - результати дослщжень, що опублiкованi в журналах з вщкритим доступом. Такi статтi е безкоштовним i для читача, i для автора;
- Золотий вщкритий доступ - результати дослiджень, що опублтоваы в журналах з вщкритим доступом. Такi статтi безкоштовнi для читача (оплачуються авторами, видавництвом чи ш.) i зазвичай лiцензованi для сптьного та повторного використання;
- Зелений вщкритий доступ - результати дослщжень, що опублiкованi у формi статей журналах, а також доступы у формi пре- чи постпринту статт в сховищах вiдкритого типу. Зазвичай це виглядае таким чином: автор подае свм матерiал у журнал, тсля чого депонуе котю у безкоштовному сховищi (наприклад, на сайт наукового-дослiдного iнституту, який фшансував цю роботу). При цьому депонован матерiали е безкоштовними для читача та частково безкоштовними для автора (окремi видавцi можуть стягувати оплату за додатковi послуги - друковану вераю, лiцензiю чи iн.);
- Бронзовий вщкритий доступ - результати дослщжень, що опублiкованi в журналах з вщкритим доступом, якi розповсюджуються за передплатою, однак без вщкрито'( лiцензií. Вiдсутнiсть лiцензií означае, що видавець може припинити доступ до публшащй(-п) у будь-який момент, у зв'язку з чим «бронзовий доступ» часто не вважають вщкритим. О^м цього, «бронзовЬ» статтi можна читати, однак, не можна завантажувати, повторно використовувати i т.д.;
- Пбридний вщкритий доступ - результати дослщжень, що е публiкацiями в журналах, ям розповсюджуються за передплатою та мають лiцензiю. «Гiбриднi» журнали мктять як статтi у вiльному достут, так i закритому. Для того, щоби публтащя стала «вiдкритою», автор мае сплатити вщповщний внесок.
бвропейськахмара eidKpumo'iнауки. Упродовж останшх роюв полiтики з рiзних кра!н свiту формували послiдовне бачення глобально! вщкрито! науки як рушля для створення ново! парадигми прозоро! доказово! науки та iнтенсифiкацií шновацш. У бврот це бачення реалiзуеться завдяки амбiцiйнiй програмi - бвропейська хмара вщкрито! науки (European Open Science Cloud (EOSC). EOSC - це штатива бвропейсько! Комiсií, спрямована на розвиток Ыфраструктури, що надае сво!м користувачам послуги, якi сприяють розвитку вiдкритих наукових практик.
1нщатива зi створення EOSC була запропонована в 2016 роц як частина бвропейсько! хмарно! iнiцiативи (European Cloud Initiative) для побудови конкурентоспроможно! економти даних та знань у бврот. Наразi заплановано низку проектiв до 2022 р. з розвитку вщкрито! науки.
Плануеться, що EOSC запропонуе 1,7 мтьйону европейських дослiдникiв та 70 мтьйонам професiоналiв у галузi науки, технiки, гуманiтарних та сощальних наук вiртуальне середовище з вщкритими безперебiйними послугами для зберiгання, управлЫня, аналiзу та повторного використання дослщницьких даних через кордони та науковi дисциплiни шляхом об'еднання iснуючих наукових Ыфраструктур даних, що в даний час розподтеы мiж державами-членами £С (EOSC).
Запровадження EOSC вiддзеркалюе основы тенденцм, що наразi превалюють в £вропейському просторi вiдкритоí
науки:
- В/'дкритий доступ. Кшьмсть публiкацiй у вщкритому доступi щорiчно зростае. Наразi майже 2/3 авторiв зазначають, що вони опублтували статтю в журналi з пбридним або золотим доступом. Це - на 8% вище, у порiвняннi з
2013 р.
- Арх'вування статей. В останн роки архiвування статей у кiлькiсному вщношены зросло вдвiчi, шляхом розмiщення !х в iнституцiйних та публiчних сховищах, на особистих веб-сторiнках тощо. Головними причинами активiзацií цього процесу стали вимоги заклад1в до сво!х спiвробiтникiв та прагнення останнiх до поширення результатiв дослiджень.
- Обм'ш даними. Зпдно з дослiдженням (Vocile, 2017), 69% опитаних дослщниюв зазначили, що вони певним чином дтилися, обмЫювалися даними сво!х дослiджень, що на 17 % бтьше, порiвняно з результатами опитування
2014 р. Найпоширенш форми обмiну даними виявилися наступними: конференцп (48 %), додатки до статей (40 %), за запитом або при неформальному стлкуваны (33 %). Ттьки 20 % респондент вщзначили, що оприлюднювали результати дослщжень через формальнi, iнституцiйнi репозитарп, що, тим не менш, на 7 % вище, ыж два роки тому. Це свщчить про те, що дослщники досi у повнш мiрi не усвiдомлюють, у чому саме полягае «обмш даними» у сена забезпечення необмеженого, належним чином лщензованого, постiйного доступу до (хых наукових результатiв i iнших артефактв. Серед причин того, чому науковц не бажають поширювати данi сво!х дослiджень, вони наголошують на питаннях штелектуально! власностi та конфiденцiйностi, висловлюють стурбоваысть етичними питаннями, острахом зловживань та неправомiрних запозичень з боку читачiв.
ОБГОВОРЕННЯ
Cьогоднi цифровiзацiя освти в Украíнi мае на мет оснащення освiтнiх закладiв сучасними цифровими технолопями, пiдвищення доступностi освiтнього процесу та навчальних матерiалiв для вах, незалежно вiд географiчних перепон, со^ального становища тощо. Цифрова трансформацiя науки, в свою чергу, спрямована на и розвиток на принципах вщкритосту гармоызащю з европейськими та свтовими стандартами науково! дiяльностi, iнтеграцiю в европейський дослщницький iнновацiйний простiр. Щоби задовольняти вимогам часу, вiтчизнянiй освт та науцi необхiднi покращення, фшансування й вiдповiдальнiсть: розширення мережi яюсного 1нтернет-покриття в масштабах кражи, створення електронних освiтнiх ресурсiв i платформ (в перспективi - нацiонального банка таких ресурав), aвтомaтизaцiя всiх головних процеав у зaклaдi освiти, поширення методологи STEM-освiти, стимулювання педагогiв до постшного професiйного розвитку та ш.
ВИСНОВКИ I ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Таким чином, ми розглянули сутысть поняття вiдкритоí науки в розрiзi розбудови суспiльствa знань та сучасних цифрових перетворень у бвропейському простору у т.ч. рiзнi пiдходи до и визначення; основнi школи розумЫня вiдкритоí науки; складники забезпечення вщкритост на рiзних етапах дослiдницького процесу; аспекти, яких стосуеться вщкрита наука; градащю видiв доступу до публтацм у мiжнaродному вимiрi; сутнiсть i значення бвропейсько! хмари вiдкритоí науки; основы тенденцм, що нaрaзi превалюють в бвропейському просторi вiдкритоí науки.
Фiлософiя вiдкритоí науки продовжуе поширюватися серед дослщницьких кiл у всьому свт, що е лише першим кроком у нaпрямi покращення доступносту прозоростi i якостi наукових дослщжень. Використання вiдкритоí науки означае, що будь-як дослiдники та iншi представники сустльства рiзних кра!н отримують можливост для вивчення сучасних результaтiв, шструментв та методiв дослiдження з будь-яко! тематики. Однiею з цiлей запровадження вщкрито! науки е пiдвищення цшност та результaтивностi науки в цтому, а також якостi освiти.
Подальшого вивчення потребують перспективи запровадження хмарних технолопй як засобу пiдтримки вщкрито! науки, (хне використання в процеа навчання й професiйного розвитку вчителiв.
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю., Спiрiн О. М., Шишкiнa М. П. Корпорaтивнi Ыформацмы системи пiдтримувaння нaуково-освiтньоí дiяльностi на бaзi хмаро орiентовaних сервiсiв. Проблеми та перспективи формування нац'юнально)'гумаштарно-техшчно)'елiти : зб. наук. пр. / ред. Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський. Харюв : НТУ «ХП1», 2015. Вип. 43 (47). Ч. 2. С. 93-121.
2. Глазунова О. Г. Принципи формування «академiчно" хмари» сучасного уыверситету на основi вщкритих програмних платформ. lнформацiйнi технологи i засоби навчання. 2014. № 5 (43). С. 174-188. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1096
3. Гутман С. Образование в информационном обществе. Санкт-Петербург : Изд-во «Российская национальная библиотека», 2004. 96 с.
4. Жук Л. В. Науковi дослщження у вищих навчальних закладах: сутнкть, значення та перспектив. В/'сник На^онального унiверситету «Льв1вська полтехшка». Сер.: Проблеми економ'ки та управлiння. 2017. № 873. С. 146-153.
5. Згуровский М. З., Петренко А. И. Цифровая наука в программе «Горизонт 2020». Системн досл'дження та iнформацiйнi технологи. 2015. № 1. С. 7-20.
6. Комарова О. А. Освп^а у вимiрi шформацмного сусптьства. Економ'1чний часопис-XXI. 2011. № 7-8. С. 50-53.
7. Копанева В. О. Наукова комунтащя: вщ вщкритого доступу до вщкрито" науки. Б'блютекознавство. Документознавство. lнформологiя. 2017. № 2. С. 35-45.
8. Литвинова С. Г. Проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього навчального закладу : монографiя. Ки"в : ЦП «Компринт», 2016. 354 c.
9. Мельник Л. Ю. 1нтегращя освiти, науки та виробництва в економщ знань аграрно" сфери. Економ'ка АПК. 2017. № 11. С. 67-73.
10. Прошкш В. В. Дослщження особливостей штеграцп науки й освти в ушверситетк Всник Ыслядипломно¡'осв'ти. 2014. Вип. 11. С. 135-143.
11. Свистунов С. Я., Шевченко А. Ю. Состояние и перспективы развития украинского национального грид. Анализ и логика возможного развития. Системш досл'дження та iнформацiйнi технологи. 2014. № 2. С. 40-52.
12. Стрюк А. М., Рассовицька М. В. Система хмаро орiентованих засобiв навчання як елемент шформацшного освтньо-наукового середовища ВНЗ. lнформацiйнi технологи i засоби навчання. 2014. № 4 (42). С. 150-158. URL: https://lib.iitta.gov.ua/8289/1/1087-4044-1-PB.pdf
13. Череп А. В. та ш. 1нтегра^я освiти, науки та бiзнесу : монографiя / за ред. Череп А. В. Т. 3. Запорiжжя : ЗНУ, 2013. 261 с.
14. Шишкша М. П. Формування i розвиток хмаро орiентованого освтньо-наукового середовища вищого навчального закладу: монографiя. Ки"в : Укр1НТЕ1, 2015. 256 с.
15. Albagli S., Maciel M. L., Abdo A. H. Open Science, open issues. Brasilia, Rio de Janeiro: IBICT. URL: https://cutt.ly/Qhlsq9e.
16. Baumgartner P. Open Science. 2019. URL: https://cutt.ly/ihla5iM.
17. Chmyr O. S. Institutional provision of open access in Ukraine. Наук. вкн. Дипломат. акад. Украни. Сер. «Економiчнi науки». 2017. № 3 (24). С. 126-133.
18. EOSC. URL: https://eosc-portal.eu/about/eosc.
19. Fecher B., Friesike S. Open Science: One Term, Five Schools of Thought. 2013. DOI: 10.2139/ssrn.2272036.
20. Fernandes P. L. , Vos R. A. Open Science, Open Data, Open Source. 2017. DOI: 10.5281/zenodo.1015287
21. Final report of public consultation on Science 2.0 / open science. 2015. URL: https://cutt.ly/ahlstzX.
22. Hilpert S., Kaldemeyer C., Krien U., G"unther S., Wingenbach C., Plessmannd G. The Open Energy Modelling Framework. 2017. A new approach to facilitate open science in energysystem modelling. URL: https://www.preprints.org/manuscript/201706.0093/v1.
23. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers № 25 Making Open Science aReality. 2015. URL: https://cutt.ly/khlsyPb
24. Pacheco R. C. S., Nascimento E., Weber R. O. Digital Science: Cyberinfrastructure, e-Science and Citizen Science. 2018. DOI: 10.1007/978-3-319-73546-7_24
25. Spivakovsky A., Vinnyk M., Tarasich Yu., and Poltoratskiy M. Design and Development of Information System of Scientific Activity Indicators. ICTERI-2016, Kyiv, Ukraine, June 21-24, 2016. CEUR, Vol. 1614. P. 103-110. URL: http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_67.pdf
26. Vicente-Saez R., Martinez-Fuentes C. Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition. 2017). Journal of Business Research. 2017. № 88. Р. 428-436. URL: 10.1016/j.jbusres.2017.12.043.
27. Vocile В. Open Science Trends You Need to Know About. 2017. URL: https://cutt.ly/Ghlspke.
28. What is Open Science? Introduction. URL: https://cutt.ly/Phla63m.
References
1. Bykov, V. Yu., Spirin, O. M., Shyshkina, M. P. (2015). Korporatyvni informatsiini systemy pidtrymuvannia naukovo-osvitnoi diialnosti na bazi khmaro oriientovanykh servisiv (Corporate information systems to support research and educational activities based on cloud-oriented services). Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity (Problems and prospects of formation of the national humanitarian and technical elite), 43 (47), 2, 93-121 [in Ukrainian].
2. Hlazunova, O. H. (2014). Pryntsypy formuvannia «akademichnoi khmary» suchasnoho universytetu na osnovi vidkrytykh prohramnykh platform (Principles of formation of the "academic cloud" of a modern university on the basis of open software platforms.). Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia (Information technologies and learning tools), 5 (43), 174-188. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1096 [in Ukrainian].
3. Gutman, S. (2004). Obrazovanye v informatsyonnom obshchestve (Education in the Information Society). Sankt Peterburhg : «Rossiyskaya natsionalnaya biblioteka» [in Russian].
4. Zhuk, L. V. (2017). Naukovi doslidzhennia u vyshchykh navchalnykh zakladakh: sutnist, znachennia ta perspektyv (Scientific research in universities: nature, importance and perspectives). Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Serie: Problemy ekonomiky ta upravlinnia (Bulletin of the National University «Lviv Polytechnic». Ser.: Problems of economics and management), 873, 146-153 [in Ukrainian].
5. Zghurovskyi, M. Z., Petrenko, A. Y. (2015). Tsyfrovaia nauka v prohramme «Horyzont 2020» (Digital Science in the Horizon 2020 program). Systemni doslidzhennia ta informatsiini tekhnolohii (Systematic support and information technology), 1, 7-20 [in Russian].
6. Komarova, O. A. (2011). Osvita u vymiri informatsiinoho suspilstva (Education in the dimension of the information society). Ekonomichnyi chasopys-XXI (Economic Journal-XXI), 7-8, 50-53 [in Ukrainian].
7. Kopanyeva, V.O. (2017). Naukova komunikatsiia vid vidkrytoho dostupu do vidkrytoi nauky (Scientific communication: from open access to open science). Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia (Library science. Documentation. Informology), 2, 35-45 [in Ukrainian].
8. Lytvynova, S. H. (2016). Proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu (Designing a cloud-based learning environment for a secondary school). Kyiv : TsP «Komprynt» [in Ukrainian].
9. Melnyk, L. Yu. (2017). Intehratsiia osvity, nauky ta vyrobnytstva v ekonomitsi znan ahrarnoi sfery (Integration of education, science and production in the knowledge economy of the agricultural sector). Ekonomika APK (Economics APK), 11. 67-73 [in Ukrainian].
10. Proshkin, V. V. (2014). Doslidzhennia osoblyvostei intehratsii nauky y osvity v universyteti (Research of features of science and education integration at university). Visnyk pisliadyplomnoi osvity (Bulletin of postgraduate education), 11, 135-143 [in Ukrainian].
11. Svystunov, S. Ya., Shevchenko, A. Yu. (2014). Sostoianye y perspektyvbi razvytyia ukraynskoho natsyonalnoho hryd. Analyz y lohyka vozmozhnoho razvytyia (State and prospects of development of the Ukrainian national grid. Analysis and logic of possible development). Systemni doslidzhennia ta informatsiini tekhnolohii (Systems research and information technologies), 2, 40-52 [in Russian].
12. Striuk, A. M., Rassovytska, M. V. (2014). Systema khmaro oriientovanykh zasobiv navchannia yak element informatsiinoho osvitno-naukovoho seredovyshcha VNZ (The system of cloud-based learning tools as an element of the informational educational and scientific environment of the university). Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia (Information technologies and learning tools), 4 (42), 150-158. URL: https://lib.iitta.gov.ua/8289/171087-4044-1-PB.pdf [in Ukrainian].
13. Cherep, A. V. et al. (2013). Intehratsiia osvity, nauky ta biznesu (Integration of education, science and business). Zaporizhzhia : ZNU [in Ukrainian].
14. Shyshkina, M. P. (2015). Formuvannia i rozvytok khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu (Formation and development of a cloud-oriented educational and scientific environment of a higher educational institution). Kyiv : UkrINTEI [in Ukrainian].
15. Albagli, S., Maciel, M. L., Abdo, A. H. (2015). Open Science, open issues. Brasilia, Rio de Janeiro: IBICT. URL: https://cutt.ly/Qhlsq9e [in English].
16. Baumgartner, P. Open Science (2019). URL: https://cutt.ly/ihla5iM [in English].
17. Chmyr, O. S. (2017). Institutional provision of open access in Ukraine. Naukovyi visnyk Dyplomatychna akademiia Ukrainy. Seriia «Ekonomichni nauky», 3 (24), 126-133 [in English].
18. EOSC. URL: https://eosc-portal.eu/about/eosc [in English].
19. Fecher, B., Friesike, S. Open Science: One Term, Five Schools of Thought. 2013. DOI: 10.2139/ssrn.2272036 [in English].
20. Fernandes, P. L. , Vos, R. A. (2017). Open Science, Open Data, Open Source. DOI: 10.5281/zenodo.1015287 [in English].
21. Final report of public consultation on Science 2.0 / open science (2015). URL: https://cutt.ly/ahlstzX [in English].
22. Hilpert, S., Kaldemeyer, C., Krien, U., G"unther, S., Wingenbach, C., Plessmannd, G. (2017) The Open Energy Modelling Framework (oemof) - Anew approach to facilitate open science in energysystem modelling. URL : https://www.preprints.org/manuscript/201706.0093/v1 [in English].
23. OECD Science, Technology and Industry Policy Papers № 25 Making Open Science aReality (2015). URL: https://cutt.ly/khlsyPb [in English].
24. Pacheco, R. C. S., Nascimento, E., Weber, R. O. (2018). Digital Science: Cyberinfrastructure, e-Science and Citizen Science. DOI: 10.1007/978-3-319-73546-7_24 [in English].
25. Spivakovsky, A., Vinnyk, M., Tarasich, Yu., Poltoratskiy, M. (2016). Design and Development of Information System of Scientific Activity Indicators. ICTERI-2016, Kyiv : CEUR, 1614, 103-110. URL: http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_67.pdf [in English]
26. Vicente-Saez, R., Martinez-Fuentes, C. Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition (2017). Journal of Business Research, 88, 428-436. URL: doi:10.1016/j.jbusres.2017.12.043 [in English].
27. Vocile, B. Open Science Trends You Need to Know About (2017). URL: https://cutt.ly/7hlsgAB [in English].
28. What is Open Science? Introduction. URL: https://cutt.ly/Phla63m [in English].
OPEN SCIENCE IN TERMS OF BUILDING A KNOWLEDGE SOCIETY AND DIGITAL TRANSFORMATIONS
OF THE EUROPEAN SPACE Yuliia Nosenko, Alisa Sukhikh
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Abstract.
Problem formulation. Science is an important factor in the development of education, culture, and the general well-being of the population. The integration of science and education is a catalyst for innovative changes, improving the quality of training, a necessary condition for building a knowledge society when the dominant factors are research, development, technology, education. In terms of building a knowledge society, the European community is developing a priority for European research and innovation policy. Namely - open science.
Materials and methods. The article presents the results of the research within the project "Cloud-oriented systems of open science in teaching and professional development of teachers" (registration number 2020.02 / 0310), which is implemented with grant support from the
National Research Fund of Ukraine. Theoretical methods were used in the research: analysis, systematization, a generalization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of existing concepts, works of domestic and foreign researchers, experts in the field of open science, knowledge society.
Results. The essence of the concept of open science is revealed. The components of ensuring openness at different stages of the research process and aspects related to open science (open data, open access, open peer review, open sources, open educational resources, civil science) are presented. The gradation of types of access to publications in the international dimension is characterized. The essence and significance of the European Open Science Cloud are analyzed. The main trends that currently prevail in the European space of open science are identified: open access, archiving of articles, data exchange.
Conclusions. The philosophy of open science continues to spread among research circles around the world. One of the main goals is to increase the value and effectiveness of science, as well as the quality of education. Prospects for the introduction of cloud technologies as a means of supporting open science need further study.
Keywords: knowledge society, integration of education and science, open science, open access, open sources, data exchange, trends, European Open Science Cloud.
