CC BY
12
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Мар'енко М.В. Моделювання хмаро ор'!ентовано)' методичноi системи тдготовки вчител'!в природничо-математичних предмет'!в до роботи в науковому л'ще)'. Ф'!зико-математична освта. 2020. Випуск 2(24). С. 87-93.
Marienko M. Modeling of cloud-oriented methodological system of teacher training of natural and mathematical subjects for work in the scientific lyceum. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 2(24). Р. 87-93.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-024-2-012 УДК 378.(4:6):377.8]+372.851]:004
М.В. Мар'енко
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
popelmaya@gmail.com ORCID: 0000-0002-8087-962X
МОДЕЛЮВАННЯ ХМАРО ОР1€НТОВАНОТ МЕТОДИЧНО1 СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТ1В ДО РОБОТИ В НАУКОВОМУ Л1ЦЕТ
АНОТАЦ1Я
В статтi розглянуто концептуальнi засади проектування хмаро орiентовано¡' методичноf системи Тдготовки вчителiв природничо-математичних предметов до роботи в науковому л'щеf. В роботi розглянут'1 /нновац/'йн/' модел'1 формування хмаро ор 'тнтовано)' системи та проанал 'зовано укранський та зарубiжний досв 'д моделювання хмаро ор ':ентованих систем. Розглянуто наявнi класифiкацi¡' електронних осв 'тшх ресур^в, зокрема хмаро ор ':ентованоf системи.
Формулювання проблеми. З появою нових вид 'ю заклад 'в спецiалiзовано¡' освти, до вчителiв висуваються додатковi вимоги до роботи в цих закладах. Також, у зв'язку iз затвердженням Положення про науковий л'щей та науковий л 'щей- 'штернат в 'д 22 травня 2019 р. постае питання щодо подготовки вчителiв природничо-математичних предметов до роботи в науковому лiце¡'. Це зумовлюеться тим, що снуе певна специфiка органiзацi¡' освтньо/ д 'яльностi наукового л'щею. Тому пдготовку вчителiв до роботи в закладi спецiалiзовано¡' освти доречно органiзувати з використанням хмаро орiентовано¡' системи.
Матер/'али iметоди. Використанi теоретичнi методи досл'дження: аналiз, узагальнення, систематизация наукових та науково-методичних джерел з проблеми досл'дження, анал'з сучасних iнновац/'йних моделей формування хмаро орiентовано¡' системи з метою визначення теоретичних засад, обфунтування структури хмаро орiентовано¡' методично¡' системи.
Результати. Проведено класифiкацiю електронних освiтнiх ресурав (ЕОР) хмаро орiентовано¡' системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому л 'т,е1 На основi проведеного дослiдження розроблено та описано модель взаемодй' суб'ектiв хмаро орiентовано¡' методично¡' системи тдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лiце¡'.
Висновки. В результатi дослiдження було виявлено, що майже кожен вид ЕОР можна використати принаймнi в двох видах дiяльностi. Зазначений перелк ЕОР в подальшому буде покладено в основу моделi хмаро орiентовано¡' методично¡' системи.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: хмаро орiентована система, вчителi природничо-математичних предметiв, науковiлiце¡', методична система тдготовки вчителiв, проектування хмаро орiентовано¡' системи.
ВСТУП
У Нацюнальнш стратеги розвитку освти в Укра'ш на перюд до 2021 року, одним з основних завдань, зазначено: «...забезпечення випереджувального характеру пщвищення квалiфiкацií педагопчних, науково-педагопчних i керiвних кадрiв вщповщно до потреб реформування системи освти, викли^в сучасного сусптьного розвитку» (Нацюнальна стратепя розвитку освти в Укра'н на перюд до 2021 року). Також, у зв'язку iз затвердженням Положення про науковий лщей та науковий лщейчнтернат вщ 22 травня 2019 р. (Положення про науковий лщей та науковий лщейчнтернат) постае питання щодо тдготовки вчителiв природничо-математичних предме^в до роботи в науковому лще'''.
Передбачено, що науковий лщей, виконуватиме пщготовку майбутых вчених, починаючи з 5-го класу. О^м здобуття базово''' загально'' середньо'' освти та повно'' загально' середньо'' освти мае забезпечуватись освп^а наукового спрямування та пщготовка майбутнього вченого. О^м поглибленого вивчення профтьних предме^в, також передбачено оргаызащю науково-дослщницько''' дiяльностi. Тому, удосконалення змюту i складни^в курав
переквалiфiкацN вчителiв постають одними з ключових питань пiдвищення якост пiдготовки фахiвцiв педагогiчноí галузi. Значш дидактичнi можливостi у реалiзацií принципу науковост виникають у процесi перепщготовки вчителiв завдяки використанню хмаро орieнтованих систем. Це забезпечить бiльш гнучкий i широкий доступ до яккних ЕОР, формування хмаро орieнтованого середовища безперервного навчання. Також, це призведе до створення профеайно, соцiальноí стльноти з можливiстю взаемодп з використанням хмарних сервiсiв у реальному чаа. Тому, пiдготовку вчителiв до роботи в закладi спецiалiзованоí освiти доречно оргаызувати з використанням хмаро орieнтованоí системи. Для формування подiбноí системи, доречним е вивчення вже кнуючих моделей, що на практицi тдтвердили свою ефективнiсть та виконати добiр ЕОР в якостi складникiв хмаро орiентованоí методичноí системи.
Аналiз актуальних дослiджень. М. П. Шишкiна в сво(й роботi (Шишкiна, 2015) розглянула низку шновацмних моделей формування хмаро орiентованого середовища: модель хмаро орiентованого навчального середовища, концептуальна модель оргаызацп хмаро орiентованого освiтньо-наукового середовища, модель групування компонент хмаро орiентованого освтньо-наукового середовища.
В зв'язку з цим, у дослщжены С. Г. Литвиновоí обГрунтована модель взаемодп суб'ектiв навчання (Литвинова, 2016). Проте, о^м цього С. Г. Литвинова наводить ще двi моделi: модель навчального середовища учня та модель навчального середовища вчителя. Ус ц моделi поеднан в хмаро орiентованому навчальному середовищГ
Т. А. Вакалюк наводить опис структурноí моделi хмаро орiентованого навчального середовища тдготовки бакалаврiв iнформатики (Вакалюк, 2019). Науковець вважае, що в основу даноí моделi слiд закласти саме процес тдготовки бакалаврiв шформатики.
Групою науковцiв В. Ю. Биков, D. Mikulowski, O. Moravcik, S. Svetsky та М. П. Шишкша в дослщженнях було обГрунтовано модель хмаро орiентованого вiдкритого освiтньо-наукового середовища для тдтримування спiльноí дiяльностi, однак попередньо в робот (Bykov, Mikulowski, Moravcik, Svetsky&Shyshkina, 2020) розглянуто способи вщбору iнструментiв та описано перспективи (х використання в освiтнiх системах виш^ освiти.
Науково-методологiчнi засади формування й розвитку хмаро орiентованого навчально-наукового середовища в контекст прiоритетiв вiдкритоí науки та формування бвропейського дослщницького простору було розглянуто В. Ю. Биковим та М. П. Шишкшою (Биков&Шишюна, 2018). Науковцi проаналiзували не лише методолопчы принципи проектування та розвитку середовища (принципи вiдкритоí освiти, вiдкритоí науки), але й специфiчнi принципи, властивi хмаро орiентованим системам.
Сучасн стратегiчнi пiдходи до використання цифрових засобiв у навчально-виховному процес та професiйнiй дiяльностi вчителiв, що тдтримують новий рiвень спiлкування та взаемодп всiх учасникiв навчально-виховного процесу, а також у розвитку цифровоí компетентности самого вчителя розглянула в своему дослщжены О. В. Овчарук (Овчарук, 2020).
Науковц H. M. S. Bakeer та S. S. Abu-Naser дослiдили архiтектуру iнтелектуальноí системи навчання, яка в свою чергу мктить лише чотири складники: модель домену, модель студента (слухача), навчальний модуль та Ытерфейс користувача (¡х можна розглядати як окремi моделО (Bakeer&Abu-Naser, 2018).
Модель системи управлiння дектькома органiзацiями, в основу якоí закладена хмарна модель стльноти запропонована в робот K. Dubey, M. Y. Shams, S. C. Sharma, A. Alarifi, M. Amoon та A. A. Nasr (Dubey, Shams, Sharma, Alarifi, Amoon&Nasr, 2019).
Науковцями в достатый мiрi розглянуто рiзноманiтнi моделi органiзацií навчального процесу з використанням шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ). Крiм того, науковц в сво'|х роботах розробили моделi хмаро орiентованого середовища, зокрема для тдготовки фахiвцiв вiдповiдних профЫв. Проте, проблема проектування хмаро орiентованоí методичноí системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметв до роботи в науковому лiцеí залишаеться недостатньо дослiдженою.
Мета статп. ОбГрунтувати засади проектування хмаро орiентованоí методичноí системи пiдготовки вчт^в природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лщеТ.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У статп наведен результати дослiдження, одержан в ходi виконання науково-дослiдноí роботи 1нституту iнформацiйних технологiй i засобiв навчання НАПН УкраУни «Адаптивна хмаро орiентована система навчання та професшного розвитку вчителiв закладiв загальноí середны^ освiти» (ДР № 0118U003161, 2018-2020), одним з виконав^в яких е автор (вщповщальний виконавець). Також були використан теоретичнi методи дослiдження, зокрема аналiз, узагальнення, систематизацiя наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослщження, аналiз сучасних iнновацiйних моделей формування хмаро орiентованоí системи з метою визначення теоретичних засад, обГрунтування структури хмаро орiентованоí методичноí системи, ресурав 1нтернет, аналiз наявних класифтацм ЕОР з метою виконання добору ЕОР для створення моделi хмаро орiентованоí методичноí системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметв до роботи в науковому лщеТ.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для виршення окресленоí проблеми та побудови хмаро орiентованого середовища знадобиться попередньо розробити його модель задля його подальшого проектування та дослiдження. Представленi моделi хмаро орiентованих середовищ не вщповщають поставленим завданням, щодо пiдготовки вчт^в природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'|. А отже, за основу можна взяти вже розроблен принципи, чи загальну структуру побудови подiбних моделей.
1нновацшш мoделi формування хмаро opieHTOBaHoi системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предмелв до роботи в науковому лщеТ
Проблема планування роботи з використанням моделi спiльноти е найбiльш складною моделлю хмарних обчислень. Численнi дослщження, проведенi щодо планування робiт виявили, що багато евристичних та метаевристичних алгорит^в пропонують вiдповiдне рiшення. У робот (Dubey, Shams, Sharma, Alarifi, Amoon&Nasr, 2019) науковцi K. Dubey, M. Y. Shams, S. C. Sharma, A. Alarifi, M. Amoon та A. A. Nasr запропонували нову систему управлЫня декiлькома оргашзащями за хмарною моделлю спiльноти. Система складаеться з трьох алгоритмiв: алгоритм для розподту ресурсiв; iдеальний тдхщ до розподiлу; ендоритмiчний алгоритм на основi вдосконаленого iдеального розподiлу. Вказан алгоритми пропонують розробити можливий та оптимальний график виконання роботи, щоб мiнiмiзувати простiр i вартiсть при розглядi термiну виконання завдань. Другий алгоритм дуже ефективний для економм часу та дотримання заздалегiдь сформульованих умов. В результат можна помiтити, що нова система допоможе оргаызовувати роботу мiж рiзними органiзацiями. ^м того, запропонований алгоритм для розподту ресурав досягае кращих рiшень та зменшуе обчислювальнi витрати.
Науковцi H. M. S. Bakeer та S. S. Abu-Naser розглядають модель Ытелектуально''' системи навчання, блоки яко''' це (Bakeer&Abu-Naser, 2018): модель домену, модель студента (слухача), навчальний модуль, Ытерфейс користувача. При цьому, до моделi домену вiдносять змiстове наповнення кожно''' навчально''' теми та власне '¡х структурування i органiзацiю. Модель студента е досить обмеженою та мктить незначну кiлькiсть параметрiв для навчального моделювання. Навчальний модуль е одним з найголовнших компонентiв iнтелектуальноí системи навчання. Основне завдання цього модуля - оргашзувати послщовысть навчальних дш, якi слiд здiйснити пiд час навчального процесу. Ц дм та '¡х послiдовнiсть повиннi вiдповiдати здiбностям, вимогам та цiлям студента (слухача). 1нтерфейс користувача налаштований на два класи користувачiв: викладачiв та студентв (слухачiв). При цьому данi класи мають взаемодiяти як один з одним так i iндивiдуально з самою системою. 1нтерфейс користувача напряму пов'язаний з навчальним модулем, який в свою чергу взаемопов'язуе мiж собою модель домену та модель студента (слухача).
Модель навчального процесу з використанням технолопй доповнено!' реальност (Ahmad, Zainuddin&Yusoff, 2018), представлено!' H. Ahmad, N. M. M. Zainuddin, R. C. M. Yusoff може передбачати п'ять фаз: аналiз, пщготовка, створення, використання та оцЫювання.
Модель формування хмаро орiентованого освiтньо-наукового середовища, запропонована М. П. Шишкiною (Шишкша, 2015) мiстить наступнi компоненти: цтьовий, методологiчний, змiстово-операцiйний, технолого-проектувальний, методично-оргаызацмний та результативний. При цьому змктово-операцшний компонент за сво'ми функцiями дещо нагадуе компонент обчислювальнi ресурси в архтектур^ що використовуеться для планування робочих мкць у хмарних системах сптьноти (Dubey, Shams, Sharma, Alarifi, Amoon&Nasr, 2019). При цьому, цтьовий компонент мае бути напряму узгоджений з результативним. Цтьовий компонент, на думку М. П. Шишшно' мктить в собi мету та завдання, ям висуваються до дано'' моделГ Зрозумто, що результат мае вщповщати поставленш метi. Методологiчний компонент це - принципи i пiдходи до проектування хмаро орiентованого освiтньо-наукового середовища вищого навчального закладу. Цiкаво, що науковець розглядае моделi обслуговування хмарних технолопй як методики використання компонентв (технолопчно-проектувальний компонент).
С. Г. Литвинова описуючи модель хмаро орiентованого навчального середовища територiально-адмiнiстративноí одиницi (Литвинова, 2016) не об'еднуе усi складники дано'' моделi в окремi компоненти (блоки), як це представлено у робот М. П. Шишкшо'. Проте, науковець чп^ко визначае мету створення дано'' модели завдання, функцп та змкт. Дослiдивши дану модель, можна помiтити, що науковець чiтко виокремлюе два основы блоки в модел^ це: управляння та навчання. При цьому управляння охоплюе основы типи дiяльностi, а умовний блок «навчання» окреслюе бтьш детально змктове наповнення моделi хмаро орiентованого навчального середовища. Але, як окремим компонентом виступае Ыструментарш хмаро орiентованого навчального середовища.
Т. А. Вакалюк в моделi хмаро орiентованого навчального середовища пiдготовки бакалаврiв iнформатики виокремлюе наступнi компоненти (Вакалюк, 2019): цтьовий, управлЫський, органiзацiйний, змктово-методичний, комунiкацiйний та результативний. Можна помтити схожу структуру в моделi М. П. Шишшно'. Проте, в основу моделi Т. А. Вакалюк було покладено саме процес пiдготовки бакалаврiв iнформатики. З огляду дано'' моделi стае зрозумiло, чому науковець окремо виокремлюе модель взаемодп студентiв та викладачiв у хмаро орiентованому навчальному середовищк На цiльовий компонент безпосередньо впливають суб'екти навчально-виховного процесу. Цтавим фактом постае те, що функцп хмаро орiентованого навчального середовища виокремлюються Т. А. Вакалюк в окремий блок, осктьки лише за рахунок виконання даних функцш будуть досягнут цл навчання. До реч^ суб'екти навчально-виховного процесу безпосередньо впливають i на функцп хмаро орiентованого навчального середовища.
Отже, як показуе аналiз Ыновацшних моделей, в основу моделi формування хмаро орiентованоí системи пщготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще' може бути покладено:
1. Одна з моделей обслуговування хмарних технолопй.
2. Архтектура хмаро орiентованоí системи (програмна складова).
3. Типи дiяльностi користувачiв.
4. Типи шструментарю який представлений в хмаро орiентованiй системi.
5. Одна з моделей розгортання хмарних технолопй.
Звичайно, можна зус^ти специфiчнi модел^ якi базуються на iнших принципах, проте це скорше стосуеться пщготовки фахiвцiв вузьких галузей.
Тобто задля формування хмаро орiентованоí системи слщ визначитись з метою побудови подiбноí системи та кiнцевим результатом. О^м цього, слiд спланувати, якi компоненти будуть входити до дано'' системи. Це напряму залежить вщ того, що буде покладено в основу моделi формування хмаро орiентованоí системи пщготовки вчителiв
природничо-математичних предме^в до роботи в науковому лще'''. Тому, знадобиться порiвняльний аналiз видiв дiяльностi та окреслення тих, що будуть вобран для розробки тако''' моделi.
Класифшащя ЕОР хмаро орieнтованоТ системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лщеТ
Види дiяльностi, в широкому розумiннi, - це окремi процеси чи процедури, що здмснюються фахiвцем в ходi виконання професшних робiт, з використанням потрiбних ресурсiв (Нiкшич, 2007). Якщо розглянути види дiяльностi науковця та вчителя, то можна помiтити спiльнi види дiяльностi та певнi вiдмiнностi. Осктьки, вчителi наукових лiцеíв, мають забезпечити наукову тдготовку учнiв, тому в першу чергу слщ звернути увагу на т види дiяльностi, що е спiльними як для науковця так i для вчителя. Основы види дiяльностi вчителя також заслуговують уваги, оскiльки данi види реалiзуються в будь-якому зaклaдi середньо''' освiти (ЗСО), в тому числi i в науковому л^це''. Проте, специфiчними, на якi слiд зосередити увагу, це саме сптьы види дiяльностi науковця та вчителя. Вони скорше за все виступають одним зi специфiчних факторiв пiд час тдготовки вчителiв до роботи в науковому лще'''. Окремим питанням постае визначення класифтацмно''' ознаки. В залежностi вщ цього буде виконано добiр ЕОР хмаро орiентованоí системи. Проте, для початку треба було б розглянути, ям кнують пiдходи до класифтацп ЕОР.
В Проектi положення про електронн освiтнi ресурси, розробленим колективом авторiв В. Ю. Биков, М. П. Шишкша, Г. П. Лаврентьева, В. М. Дем'яненко, В. В. Латнський, Ю. Г. Запорожченко та М. В. Шрко зазначено, що класифта^ю ЕОР можна здiйснювати за: галуззю призначення, змiстовно-процесуальним застосуванням, мережною орiентацiею, обмеженням користувацького простору, масштабом користувацько' доступностi, складовою в оргаызацп процесу навчання, рiвнем групування (Биков, Шишкша, Лаврентьева, Дем'яненко, Лапiнський, Запорожченко&Шрко, 2013).
Г. М. Кравцов виокремлюе наступнi ЕОР (Кравцов, 2013): навчально-методичы; методичнi; навчальнi; контролюючi; допомiжнi. Дана класифтащя занадто загальна. Г'' не можна взяти за основу, так само як не можна сказати ям з даних видiв ЕОР, зпдно представлено' класифтацп будуть переважати в хмаро орiентованiй системi.
Якщо розглянути детально кожн окрему класифта^ю запропоновану в (Биков, Шишкiна, Лаврентьева, Дем'яненко, Латнський, Запорожченко&Шрко, 2013), то можна зробити висновок, що для досягнення поставлено'' цЫ, ЕОР хмаро орiентованоí системи тдготовки вчт^в природничо-математичних предме^в до роботи в науковому лще''' будуть: мережнi, загальнодоступнi, як персональними так i корпоративними, як навчальн так i забезпечувальнi. М. П. Шишкша як приклад наводить класифта^ю електронних ресурав навчального призначення (програми) (Шишкша, 2015), при цьому використовуючи наступи класифтацмы ознаки: тип застосування, тип засобу, рiвень групування. А. М. Гуржм та В. В. Латнський (Гуржш&Лапшський, 2014). розглянули наступи пiдходи до класифiкацíí ЕОР: за формою подання навчального матерiалу, за розташуванням i формою зберкання, за способом вiдтворення, за оргаызацмними формами навчання, за структурою програмного забезпечення та за охопленням змкту навчання. Так, Г. М. Кравцов зазначае наступи основы види ЕОР (Кравцов, 2013): електронн видання; електронн документи; електронн демонстрацiйнi матерiали; iнформацiйно-аналiтичнi системи; репозитарiй електронних ресурсiв; електронн тести; електроннi словники; електроннi довщники; бiблiотеки цифрових об'ектiв; електроннi поабники; електроннi пiдручники; електроннi методичнi матерiали; дистанцiйнi курси; вiртуальнi лабораторГ''. Серед розглянутих класифiкацiй ЕОР не виявлено тако''', щоб в якостi класифтуючо''' ознаки виступали основнi види дiяльностi. Навiть, якщо б подiбна класифтащя iснувала, вона б потребувала в уточнены. Осктьки для даного дослщження важливi не всi основнi види дiяльностi особистостi, а лише т^ що одночасно притаманнi науковцю та вчителю.
Останый перелiк основних видiв ЕОР, представлений Г. М. Кравцовим можна взяти за основний, осктьки кожен складник ствставляеться з основним видом дiяльностi, що е сптьним як для науковця, так i для вчителя (табл. 1).
Таблиця 1
Добiр основних видiв ЕОР в залежносп вiд виду дiяльностi
Спiльнi види дiяльностi Вщповщний вид ЕОР
П/'дготовка рукописв статей, тез доповдей Електронн видання; електронн документи; репозитарш електронних ресурав; електронн довщники.
Участь у масових науково-практичних заходах lнформaцiйно-aнaлiтичнi системи; вiртуальнi лабораторГ'.
Впровадження методик Електронн демонстрaцiйнi мaтерiaли; iнформaцiйно-aнaлiтичнi системи; електронн тести; електроннi словники; електроннi довщники; бiблiотеки цифрових об'ектiв; електроннi поабники; електронн пiдручники; електроннi методичнi мaтерiaли; дистaнцiйнi курси; вiртуaльнi лабораторГ''.
Науково-1нформац1йна д'тльшсть 1нформацшно-аналггичы системи; репозитaрiй електронних ресурсiв.
П1двищення квалф'кацп !нформацшно-аналггичы системи; дистaнцiйнi курси; вiртуaльнi лабораторГ'.
Можна помiтити з (табл. 1), що окремi види ЕОР можуть бути застосованi для декiлькох видiв дiяльностi: iнформацiйно-аналiтичнi системи, репозитарiй електронних ресурав, електронн довiдники та вiртуальнi лабораторГ''. Тобто майже кожен вид ЕОР можна використати щонайменше в двох видах дiяльностi.
Враховуючи проведений аналiз основних типiв дiяльностi та проведену, зпдно цього, класифта^ю ЕОР можна створити Модель взаемодп суб'ек^в хмаро орiентованоí методично'' системи тдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще''' (рис. 1).
Дана модель базуеться на основних видах дiяльностi вчителя (однак показан не лише сптьы види дiяльностi з науковцем). Кожен окремий вид дiяльностi реалiзуеться через застосування вщповщного виду ЕОР (табл. 1). Осктьки, попередньо було виконано класифтащю ЕОР та основною метою було протюструвати як через окремi види дiяльностi реалiзуеться взаемодiя вчителя з уама суб'ектами навчального процесу, в моделi види ЕОР не вщображеы. Проте, чiтко
протюстроваы зв'язки вчителя з окремим учнем, з групою учн1в, колективом науковц1в та колективом педагопчних пращвни^в. Осктьки цтьова аудитор1я дослщження це вчител! природничо-математичних предметв, то в модел! показан! лише т види д!яльносп науковця, як е сптьними \ для вчителя. Уама ¡ншими видами д!яльносп науковця можна знехтувати. На модел! протюстровано, що вчитель взаемод1е з окремим учнем безпосередньо через наступи види д!яльностк допомога в пщготовц! роботи МАН, пщготовка учыв до участ в конкурсах р1зних р1выв, проведення уроюв, ¡ндивщуальних занять та впровадження методик (рис. 1). Види д!яльносп, завдяки яким вчитель взаемод1е з групою учыв (дуже схожий перелт з окремим учнем), це: оргаызац1я та проведення масових виховних заход1в, пщготовка учыв до участ в конкурсах р1зних р1выв, проведення уро^в, ¡ндивщуальних занять та впровадження методик. Мабуть, найбтьше вид1в д!яльносп пов'язуе вчителя та колектив педагопчних пращвни^в: оргаызащя та проведення масових виховних заход1в, впровадження методик, науковочнформацмна д!яльнкть, пщвищення квал1ф1кацп та обласне педагопчне ствроб1тництво. Пщ обласним педагопчним ствробтицтвом розум1ють скорше регюнальне ствроб1тництво, обмЫ досвщом з ¡ншими закладами загально''' середньо''' осв1ти. Як не дивно, виявилось, що вчитель взаемод1е \ з колективом науковц1в завдяки: участ у масових науково-практичних заходах та обласному педагопчному ствроб1тництву.
ОБГОВОРЕННЯ
Розглянувши Модель взаемодп суб'ектв хмаро ор1ентовано! методично! системи пщготовки вчител1в природничо-математичних предметв до роботи в науковому лще''' можна видтити групу вид1в д!яльносп, як е ключовими у взаемодп суб'ектв хмаро ор1ентовано! методично!' системи, проте для них не виконано добору вщповщних вид1в ЕОР (рис. 1). Це обласне педагопчне ствробтицтво, складання конспекту, допомога в пщготовц! роботи МАН, пщготовка учыв до участ в конкурсах р1зних р1выв, проведення урокв, ¡ндивщуальних занять та оргаызащя та проведення масових виховних заход1в. Осктьки кожен з цих вид1в д!яльносп передбачае безпосередню взаемодп дектькох ос1б або групи оаб, то одними з основних вид1в ЕОР будуть: ¡нформацшно-анал!тичн! системи, дистанцшы курси та в1ртуальы лабораторГ!. Звичайно, в подальшому можна врахувати специфту кожного окремого виду д!яльносп розширивши види ЕОР.
Рис. 1. Модель взаемодп суб'ектчв хмаро ор1ентованоТ методично"! системи шдготовки вчителш природничо-математичних предмелв до роботи в науковому лщеТ
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для розробки модел! формування хмаро ор1ентовано!' системи шдготовки вчител1в природничо-математичних предметв до роботи в науковому лще'! за основу доречно взяти основы види д!яльносп науковця та вчителя. В результат! анал1зу основних вид1в д!яльносп науковця та вчителя були визначен сптьш, серед яких: пщготовка рукопиав статей, тез доповщей; участь у масових науково-практичних заходах; впровадження методик; науковочнформацмна д1яльн1сть та пщвищення квал!ф!кацГ''.
Уыверсально''' класифтацп ЕОР не ¡снуе. Анал1з ¡снуючих класифтацм ЕОР, показав що кожна з них залежить в!д
класифтуючо''' ознаки. Якщо охарактеризувати ЕОР, що входитимуть до складу хмаро 0pieHT0BaH0i системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'|, то зпдно Проекту положення про електронн освiтнi ресурси (Биков, Шишкiна, Лаврентьева, Дем'яненко, Лапшський, Запорожченко&^рко, 2013) вони будуть мережнi, загалонодоступнi, як персональними так i корпоративними, як навчальн так i забезпечувальнi. Огляд найрозповсюдженших класифiкацiй ЕОР допомiг виконати добiр згiдно з окреслених видiв дiяльностi та розробити власну класифiкацiю, що вщповщала б поставленим цiлям. Базуючись на розроблену класифiкацiю була розроблена модель взаемодп суб'ектiв хмаро орiентованоí методично'' системи пiдготовки вчителiв природничо-математичних предме^в до роботи в науковому лще'(. Модель iлюструе зв'язки мiж: вчителем, окремим учнем, групою учыв, колективом науковцiв та колективом педагопчних працiвникiв. Данi зв'язки реалiзуються завдяки основним видам дiяльностi вчителя. Хоча, на моделi цього не показано, проте, враховуючи попередне дослiдження стае зрозумто використання того чи шшого виду ЕОР у окремих взаемодiях суб'ектiв.
На основi виконано'' класифтацп ЕОР та прикладiв структур шновацшних моделей формування хмаро орiентованоí системи пщготовки вчителiв плануеться створення моделi групування компонентiв хмаро орiентованоí системи пщготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'(. Можливо при розробц дано' моделi буде використана модель взаемодп суб'ект хмаро орiентованоí методично'' системи пiдготовки вчт^в природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще'(.
Список використаних джерел
1. Вакалюк Т. А. Теоретико-методичн засади проектування i використання хмаро орiентованого навчального середовища у тдготовц бакалаврiв iнформатики : дис. ... д-ра пед. Наук : 13.00.10 / 1н-т шформ. технолопй i засобiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2019. 614 с.
2. Гуржм А. М., Лапiнський В. В. Електронн освiтнi ресурси - вщ теорп до практики. Сучасн ¡нформац1йн1 технологи та ¡нновац1йн1 методики навчання у п1дготовц1 фахвцш: методолог'т, теор1я, досв1д, проблеми, 2014. № 38. С. 3-11.
3. Кравцов Г. М. Роль стандарт в управляй яюстю електронних освiтнiх ресурав. 1нформац1йн1 технологи в осв1т1, 2013. № 14. С. 71-79.
4. Литвинова С. Г. Проектування хмаро ор1ентованого навчального середовища загальноосв1тнього навчального закладу : монографiя. Ки'в : ЦК «Компринт», 2016. 354 с.
5. Нацюнальна стратепя розвитку освти в Укра'ы на перюд до 2021 року. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/344/2013#n10 (Дата звернення 19.06.2020).
6. Жкшич С. М. Об'екти лопстичних витрат промислових пщприемств. В/сник Нац1онального ун1верситету "Льв1'вська полтехшка", 2007. № 594. С. 477-483.
7. Положення про науковий лщей та науковий лщейчнтернат. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF?lang=uk#Text (Дата звернення 19.06.2020).
8. Проект положення про електронн освпн ресурси / Биков В. Ю. та ш. 2013. URL : https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1041 (Дата звернення 28.05.2020).
9. Шишкша М. П. Формування i розвиток хмаро ор1ентованого осв1тньо-наукового середовища вищого навчального закладу : монографiя. Ки'в : Укр1НТЕ1, 2015. 256 с.
10. Ahmad H., Zainuddin N. M. M., Yusoff R. C. M. Augmented Reality Operational Framework to Aid Al-Quran Memorization for Hearing Impaired Students. Open International Journal of Informatics (OIJI), 2018. № 6 (2). P. 22-32.
11. Bakeer H. M. S, Abu-Naser S. S. An Intelligent Tutoring System for Learning TOEFL. International Journal of Academic Pedagogical Research (IJAPR), 2018. № 2 (12). P. 9-15.
12. Bykov V., Mikulowski D., Moravcik O., Svetsky S., Shyshkina M. The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol. 76 (2). P. 304-320. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706 (Дата звернення 19.06.2020).
13. Bykov V., Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools. 2018. Vol. 68 (6). P. 119. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409 (Дата звернення 19.06.2020).
14. Dubey K. et al. A Management System for Servicing Multi-Organizations on Community Cloud Model in Secure Cloud Environment. IEEE Access, 2019. № 7. P. 159535-159546.
15. Ovcharuk O. V. ^rrent approaches to the development of digital competence of human and digital citizenship in European countries. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol. 76 (2). P. 1-13. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3526 (Дата звернення 19.06.2020).
References
1. Vakaliuk, T. A. (2019). Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia i vykorystannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha u pidhotovtsi bakalavriv informatyky [Theoretical and methodical principles of the cloud-based learning environment design and use in the training of bachelors in computer science]. Doctor's thesis. Kyiv : Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
2. Gurzhii, A. M. & Lapins'kij, V. V. (2014). Elektronni osvitni resursy - vid teorii do praktyky [Electronic educational resources -from theory to practice]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 38, 3-11 [in Ukrainian].
3. Kravcov, G. M. (2013). Rol standartiv v upravlinni yakistiu elektronnykh osvitnikh resursiv [Role of standards in quality management of electronic educational resources]. Informatsiini tekhnolohii v osviti - Information Technologies in Education, 14, 71-79 [in Ukrainian].
4. Litvinova, S. G. (2016). Proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Design of cloud-oriented educational environment of a comprehensive educational institution]. Kyiv : CK «Komprint» [in Ukrainian].
5. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [National strategy for the development of education in Ukraine until 2021]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#n10 [in Ukrainian].
6. Nikshych, S. M. (2007). Obiekty lohistychnykh vytrat promyslovykh pidpryiemstv [Objects of logistical expenses of industrial enterprises]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika" - Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 594, 477-483 [in Ukrainian].
7. Polozhennia pro naukovyi litsei ta naukovyi litsei-internat [Regulations on scientific lyceum and scientific boarding lyceum]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF?lang=uk#Text [in Ukrainian].
8. Bikov, V. Ju. et al. (2013). Proekt polozhennia pro elektronni osvitni resursy [Draft regulation on electronic educational resources]. Retrieved from http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1041 [in Ukrainian].
9. Shyshkina, M. P. (2015). Formuvannia i rozvytok khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation and development of the cloud-based learning and research environment of higher education institution]. Kyiv : UkrISTEl [in Ukrainian].
10. Ahmad, H., Zainuddin, N. M. M. & Yusoff, R. C. M. (2018). Augmented Reality Operational Framework to Aid Al-Quran Memorization for Hearing Impaired Students. Open International Journal of Informatics (OIJI), 6 (2), 22-32.
11. Bakeer, H. M. S & Abu-Naser, S. S. (2018). An Intelligent Tutoring System for Learning TOEFL. International Journal of Academic Pedagogical Research (IJAPR), 2 (12), 9-15.
12. Bykov, V., Mikulowski, D., Moravcik, O., Svetsky, S. & Shyshkina, M. (2020). The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 76 (2), 304-320. Retrieved from : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706
13. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools. 68 (6), 119. Retrieved from : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409
14. Dubey K. et al. (2019). A Management System for Servicing Multi-Organizations on Community Cloud Model in Secure Cloud Environment. IEEE Access, 7, 159535-159546.
15. Ovcharuk, O. V. (2020) Current approaches to the development of digital competence of human and digital citizenship in European countries. Information Technologies and Learning Tools. 76 (2), 1-13. Retrieved from : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3526
MODELING OF CLOUD-ORIENTED METHODOLOGICAL SYSTEM OF TEACHER TRAINING OF NATURAL AND MATHEMATICAL
SUBJECTS FOR WORK IN THE SCIENTIFIC LYCEUM Maiia Marienko
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Abstract. The article considers the conceptual principles of designing a cloud-oriented methodological system of training teachers of natural sciences and mathematics to work in a scientific lyceum. Innovative models of cloud-oriented system formation are considered in the work and Ukrainian and foreign experience of cloud-oriented systems modeling is analyzed. The existing classifications of electronic educational resources (EER), in particular the cloud-oriented system, are considered.
Formulation of the problem. With the emergence of new types of specialized education institutions, teachers are subject to additional requirements for work in these institutions. Also, in connection with the approval of the Regulations on the scientific lyceum and scientific boarding lyceum, the question arises about the preparation of teachers of natural sciences and mathematics to work in the scientific lyceum. Therefore, the training of teachers to work in a specialized education institution should be organized using a cloud-based system.
Materials and methods. Theoretical research methods are used: analysis, generalization, systematization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of modern innovative models of cloud-oriented system formation to determine theoretical bases, substantiation of cloud-oriented methodical system structure.
Results. The classification of EER of the cloud-oriented system of preparation of teachers of natural and mathematical subjects for work in the scientific lyceum is carried out. Based on the conducted research the model of interaction of subjects of the cloud-oriented methodical system of preparation of teachers of natural and mathematical subjects for work in scientific lyceum is developed and described.
Conclusions. The study found that almost every type of EER can be used in at least two activities. This list of EER in the future will be the basis of the model of the cloud-based methodological system.
Keywords: cloud-oriented system, teachers of natural and mathematical subjects, scientific lyceums, methodical system of teacher training, design of the cloud-oriented system.
