CC BY
21
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Коваленко В.В., Литвинова С.Г., Мар'енко М.В., Шишшна М.П. Хмаро opieHmoeaHiсистеми в')дкрито)'науки у навчанн') i профеайному розвитку вчителiв: змкт основних понять досл'дження. Ф'зико-математична осв'та. 2020. Випуск 3(25). Частина 2. С. 67-74.
Kovalenko V., Lytvynova S., Marienko M., Shyshkina M. Cloud oriented systems of open science in teacher teaching and professional development: contents of the basic concepts of research. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 2. Р. 67-74.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-028 УДК 378.(4:6):377.8]+372.851] :004
B.В. Коваленко
1нститут iнформацiйних технологй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
vako88@ukr.net ORCID: 0000-0002-4681-5606
C.Г. Литвинова
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
s. h. lytvynova@gmail. com ORCID: 0000-0002-5450-6635 М.В. Мар'енко
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
popelmaya@gmail.com ORCID: 0000-0002-8087-962X М.П. Шишкша
1нститут iнформацiйних технологiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
marimodi@gmail.com ORCID: 0000-0001-5569-2700
ХМАРО ОР1€НТОВАН1 СИСТЕМИ ВЩКРИТО1 НАУКИ У НАВЧАНН1 I ПРОФЕС1ЙНОМУ РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛ1В:
ЗМ1СТ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
АНОТАЦЯ
В статт) визначено понят1йний апарат хмаро ор1ентованих систем в'дкрито)' науки та уточнено зм)ст основних понять, що стосуються використання цих систем у процеа навчання ) профес1йного розвитку вчителв, наведено авторське бачення трактування базових терм1н1в. Зд1йснено анал1з результатв опитування вчител1в щодо стану використання серв1с1в в'дкрито)' науки. Обфунтовано необх)дн)сть поглиблення методолог)чних засад, науково-методичного опрацювання нових п)дход)в, розроблення моделей ) методик використання систем в'дкрито)'науки у процес1 навчання ) профеайного розвитку вчител1в закладв загально)' середньо)' осв)ти.
Формулювання проблеми. З появою нових вид)в закладв спец)ал)зовано)' осв)ти, до вчител1в висуваються додатков) вимоги до роботи в цих закладах. Поеднання тдкрито)'науки та хмарних технологй в1дкривае нов ': перспективи )х використання в навчанн) ) профес1йному розвитку вчител1в.
Матер/'али / методи. Використан1 теоретичн1 методи дослдження: анал1з, узагальнення, систематизаця наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослдження, анал1з снуючих понять, пов'язаних з темою дослдження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змсту основних понять.
Результати. Було здйснено вивчення психолого-педагог)чно)'л)тератури з проблеми дослдження та з'ясовано як висатлена тема в наукових публ1кац1ях. Авторами виконано систематизацю терм)нолог)чного апарату та виявлено ступ1нь розроблення дано)'проблеми в наукових дослдженнях.
Висновки. Не )снуе единого пдходу в роботах укра)нських науковц)в до формулювання поняття «хмаро орентована система». Тому було уточнено поняття «хмаро орентована система» та дано означення «хмаро орентована система в'дкрито)' науки» В результат) дослдження було з'ясовано, що досить низький вдсоток вчител)в (27%) знайом) з концепцею в 'дкрито)' науки. При цьому в навчальних ц)лях використовуються месенджери чи соц)альн) мереж) (для комункацп з колегами та учнями).
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: хмаро ор'ентована система, профе^йний розвиток вчителiв, в'дкрита наука, хмаро opieHmoeaHi системи в'дкрито)'науки, навчання вчиmелiв.
ВСТУП
Постановка проблеми. Проблема модершзацп освiтнього процесу в закладах загально! середньо! освiти (ЗЗСО) у вщповщност iз сучасними досягненням науково-техычного прогресу на думку багатьох укра!нських вчених потребуе першочергово! уваги. Тому однiею iз основних умов для полтшення якостi тдготовки педагогiчних, науково-педагогiчних кадрiв необхiдним е використання шновацшних педагогiчних технологiй, зокрема, запровадження хмаро орiентованих систем вщкрито! науки у закладах освiти.
Актуальнкть дослiдження обумовлено необхiднiстю модернiзацií освтнього процесу в ЗЗСО, приведення його у вщповщысть сучасним досягненням науково-техычного прогресу, що е запорукою тдготовки висококвалiфiкованих, 1КТ-компетентних вчителiв.
Аналiз актуальних дослiджень. Роль хмарних технологiй у навчальному процесi фунтовно дослщжено В. Ю. Биковим (Биков&Шишюна, 2016). Створення хмаро орiентованого навчально-наукового середовища було розглянуто укра!нськими вченими В. Ю. Биковим (Биков&Шишюна, 2016), А. М. Гуржiем та М. П. Шишюною (Биков&Шишкша, 2016). Можливостi використання хмарних сервiсiв у роботi викладача ЗВО дослщжували у сво!х працях Т. А. Вакалюк (Вакалюк, 2016), К. Р. Колос, С. О. Семертов та О. М. Сшрш. О. Г. Глазунова, А. Ф. Манако та А. М. П. Шишшна (Шишкша, 2016) обГрунтували теоретико-методичн засади формування хмаро орiентованого освiтньо-наукового середовища закладу вищо! освiти.
Однак, з урахуванням проекту «Положення про науковi л^це!», де вказано, що до складу спiвробiтникiв мають бути залучен педагогiчнi чи науково-педагогiчнi пращвники, слiд звернути увагу на поглиблення науково! складово! у пiдготовцi вчт^в, що працюватимуть, безпосередньо у наукових лщеях. Як зазначае у сво!й доповiдi В. I. Ночвай, ствмодератор 5 прiоритету робочо! групи МОН Укра!ни з формування Дорожньо! карти Ытеграцп Укра!ни до бвропейського дослщницького простору (Ночвай, 2018), що наразi запланованi заходи щодо розвитку вщкрито! науки в Дорожнiй картi штеграцп Укра!ни до бвропейського дослiдницького простору. Вщкрита наука базуеться на 6-ти ключових прiоритетах. Мета вiдкритоí науки - це доступне поширення наукових здобутюв як науковцям, так i всiм охочим та зацiкавленим верствам населення. Тобто це: публтацп вщкритих дослiджень, заходи для забезпечення вщкритого доступу до результатiв експерименту, полегшення написання наукових публiкацií та !х вiльного використання в подальших дослщженнях. Можна вважати, що хмаро орiентованi системи, за пiдтримки вiдкритоí науки поеднають в собi риси адаптивних систем навчання. Проте, як показують дослщження науковцiв, адаптивнiсть можна розумти в кiлькох значеннях. Тому, в даному випадку слщ розглянути в першу чергу, який змкт закладено в поняття «хмаро орiентована система».
Мета статл. Визначити понятiйний апарат, уточнити змiст основних понять, що стосуються використання хмаро орiентованих методичних систем у процес пiдготовки вчителiв природничо-математичних предметiв до роботи в науковому лще!'.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У статл наведенi результати дослiдження, одержан в ходi виконання проекту «Хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки у навчанн i професiйному розвитку вчот^в» (реестрацiйний номер 2020.02/0310) переможця конкурсу «Пщтримка дослiджень провiдних та молодих учених», що реалiзуеться за рахунок грантово! пiдтримки Нацiонального фонду дослщжень Укра!ни, автори статтi е виконавцями даного проекту. Також, були використан теоретичн методи дослiдження, зокрема аналiз, узагальнення, систематизацiя наукових та науково-методичних джерел з проблеми дослщження, аналiз сучасних трактувань понятiйного апарату для подальшого узагальнення та уточнення науково! термшологп. В якостi дiагностичного шструментар^ було обрано: анкети та бесщи. Опитування вчителiв щодо стану використання сервiсiв вiдкритоí науки включало наступи методи педагогiчного дослiдження: спостереження, бесщи та анкетування.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
З метою дослщження проблеми використання хмаро орiентованi системи вiдкритоí науки у навчанн i професiйному розвитку вчителiв було визначено сучасний стан розроблення проблеми запровадження цих систем в освiтнiй процес, зокрема, в аспект/' тдготовки педагогiчних кадр'!в до роботи у науковому лще)'. Здйснено анал'!з i iнтерпретацiю пром'жних результат'!в опитування вчител'в щодо стану використання сервiсiв в'дкрито) науки, розпочатого в травнi 2020 року. Обфунтовано необх'дн'сть поглиблення методолог'!чних засад, науково-методичного опрацювання нових тдход'в розроблення моделей i методик використання систем в'дкрито) науки у процеа навчання /' профе^йного розвитку вчител'в заклад'!в загально)середньо¡'осв'ти.
На основi аналiзу вже кнуючих понять та термов варто уточнити змкт основних понять хмаро орiентованих систем вщкрито! науки у навчанн i професшному розвитку вчителiв.
Т. А. Вакалюк трактуе поняття "хмаро орiентована система тдтримки навчання": "Пщ хмаро орiентованою системою пiдтримки навчання ми будемо розумiти таку систему, в яшй виконання дидактичних цтей передбачае використання хмарних сервiсiв i технологiй, i яка забезпечуе групову ствпрацю викладачiв та студентiв, розробку, управлшня, а також поширення навчальних матерiалiв iз наданням спiльного доступу суб'ектам навчального процесу засобами хмарних технолопй" (Вакалюк, 2016). Авторкою досить детально розписано кожен компонент створено! моделi та !х зв'язки.
В дослщжены М. В. Россовицько! i А. М. Стрюка (Rassovytska&Striuk, 2017) зазначаеться, що т категорп, на як розподiленi науковцями хмаро орiентованi засоби навчання i складають собою дану систему.
О. М. Кривонос та О. В. Коротун уточнюють поняття хмаро орiентованоí системи дистанцшного навчання: «... хмаро орiентована система дистанцмного навчання - це хмарний сервк для органiзацií навчального процесу, що дозволяе
створювати, управляти та поширювати навчальнi матерiали в електронному вигляд^ контролювати та оцiнювати результати навчання, формувати звiтну документацю (Кривонос&Коротун, 2018). Проте, О. В. Коротун, наголошуе на тому, що подiбна хмаро орiентована система дистанцiйного навчання повинна бути максимально простою у використанн та адмшктруваны (Коротун, 2016). Проблеми, що можуть виникнути в процеа використання CANVAS, як правило не стосуються користувача, ix на себе бере компаыя розробник. При цьому, як i уа хмарнi сервки, дана хмаро орiентована система не потребуе додаткового встановлення на пристрм стороннього програмного забезпечення, налаштування, а тим паче, потужних апаратних засобiв. Вiдповiдно до проведеного дослiдження О. В. Коротун можна стверджувати, що подiбнi хмаро орiентованi системи, що являють собою програмне забезпечення як послугу, набувають в Укра'нських закладах вищо'' освiти (ЗВО) найбiльшоi популярност у використаннi в освiтньому процеа (Коротун, 2016).
В подальших дослщженнях О. В. Коротун наводить дещо змiнене, авторське означення: "... хмаро орiентована система дистанцiйного навчання (ХОСДН) - це розмщена у xмарi система дистанцiйного навчання для оргаызацп освiтнього процесу, використання яко'' дозволяе створювати, управляти й поширювати навчальн матерiали в електронному виглядi, оргаызовувати комунiкацiю та спiльну роботу мiж суб'ектами навчання, контролювати й оцЫювати результати навчання, формувати звiтну навчальну документащю (Коротун, 2018).
Отже, хмаро ор'!ентованою системою вважаемо сукупысть хмарних сервiсiв розмiщениx на единiй платформi та взаемопов'язаних один з одним шструмет^ем, адаптованим пiд потреби конкретного користувача.
Пояснюючи змкт поняття «вщкрита наука» науковцi S. Hilpert, C. Kaldemeyer, U. Krien, S. Gunther, C. Wingenbach, G. Plessmannd включають до змiсту поняття пiдвищення ефективносп, контролю та вiдтворюваностi результатiв, повторне використання науково'' роботи та пщвищення прозоростi всix наукових процесiв (Hilpert, Kaldemeyer, Krien, Gunther, Wingenbach & Plessmannd, 2018).
Науковц R. Vicente-Saez та C. Martinez-Fuentes надають наступне означення вщкрито'' науки: «Вiдкрита наука - це прозорi та доступы знання, якими обмЫюються та як розширюють користувачi за допомогою сптьних мереж (Vicente-Saez & Martinez-Fuentes, 2018).
S. Bartling та S. Friesike у своему дослщжены (Bartling&Friesike, 2014) виокремлюють 3 напрями, як вважають вщкритою наукою:
1. Напрям «Державна школа»: зобов'язання зробити науку доступною для громадськосп. Bartling та S. Friesike (Bartling&Friesike, 2014), як прихильники державно'' школи стверджують, що наука повинна бути доступною для широко'' аудиторп. Основне припущення в цьому полягае в тому, що со^альы веб-мережi Web 2.0 дозволяють вченим, з одного боку, вщкрити та поширити кожен етап дослщження, а з шшого, пщготувати результати сво'х дослiджень для зацiкавлениx переачних громадян, якi не пов'язанi з наукою (кнуе два рiзниx напрями в державый школi: перший стосуеться доступностi дослiдницького процесу, другий - зрозумтосп результату дослiдження (продукту). Обидва напрями включають вщносини мiж науковцями та громадсьюстю та визначають вщкриткть як форму вiдданостi широкiй аудиторп.
2. Напрям «Демократична школа»: прихильники стурбован концеп^ею доступу до знань. На вщмшу вiд «Державно' школи», яка сприяе доступност з точки зору участ в дослiдженнi та ii зрозумiлостi, прихильники «Демократично' школи» зосереджуються на головному доступ до продукт дослiджень. Це здебiльшого стосуеться публтацш дослiджень та наукових даних, а також вихщних матерiалiв, цифрових зображень графiчниx та графiчниx матерiалiв або мультимедiйниx матерiалiв.
3. Напрям «Школа шфраструктури»: представники займаються техычною iнфраструктурою, яка може забезпечити новi дослiдницькi практики в lнтернетi, здебтьшого програмнi засоби та додатки, а також обчислювальн мережi. Тобто, шфраструктурна школа розглядае вiдкриту науку як технолопчну проблему. Тому лiтература з цього питання часто орiентована на практику та залежить вщ конкретного випадку; вЫ зосереджуеться на технолопчних вимогах, що полегшують конкретнi практики дослщжень (наприклад, Open Science Grid).
Виходячи з проведеного дослщження, вважаемо, що хмаро opieHmoeaHa система в/'дкрито/ науки - це сукупысть хмарних сервiсiв вщкрито'' науки, що розмЩеы на единiй платформi (або можуть бути Ытегроваы на базi едино'' платформи) та взаемопов'язаних один з одним iнструментарiем адаптованим пщ потреби певного користувача.
Опитування вчителiв щодо стану використання cepBiciB вщкритоТ науки
Для проведення дослщження, було створено експериментальн майданчики, на базi яких було розпочато в травы 2020 р. опитування вчителiв, як брали участь у пщвищены квалiфiкацii. Наразi ми отримали наступнi результати: з 824 опитаних лише 27% (221 респондент) знайомi з концеп^ею вщкрито'' науки, або принаймнi чули щось про дану концепцю Лише 191 респондент (23%) з 824 вчителiв чули про бвропейську хмару вщкрито'' науки. Водночас бiльшiсть з опитаних (789, що становить 96%) вважають, що саме вчителю наукового лщею слщ займатись науковою дiяльнiстю.
Окремим запитанням було дослщжено використання сервiсiв вчителями для комунiкацii з учнями чи колегами (рис. 1). Досить цтавими результатами стало те, що бтьшпсть з опитаних використовують для комунтацп в навчальному процеа додаток-месенджер Viber (799 респондентiв, що становить 97%) та со^альы мережi (обрали 639 респондент, що складае 77,5%), ям навряд чи можна назвати сервками вiдкритоi науки. Також в процеа беади було встановлено, що бтьшпсть респондентiв не зовсiм розумiе, в чому саме мае виражатись вщкриткть сервiсу та якi саме переваги матиме вчитель, використовуючи сервки вщкрито'' науки в освiтньому процеа.
Вважаемо, що частково проблема незначного використання вчителями сервiсiв вщкрито'' науки, полягае в тому, що бтьшпсть з них - англомовы. Так лише 262 респонденти (31,8%) використовують англомовн ресурси та сервки (рис. 2). Дехто з респондент надае перевагу лише друкованим ресурсам, це 11 респондент (1,3%). Однак, переважна бтьшлсть (551 респондент, що складае 66,9%) не використовуе взагалi англомовн сервки. З беади, стало зрозумто, що це пов'язано з недостатым рiвнем володiння вчителями англiйською мовою. Однак, локалiзованиx сервiсiв, що можна використати в освтьому процесi не багато. Не беручи до уваги сервки вщкрито'' науки.
0 200 400 600 800
Рис. 1. Розподт використання cepBiciB вчителями для комушкацм з учнями чи колегами
Рис. 2. Вiдсотковий розподiл використання вчителями англомовних ресурсiв чи сервiсiв
Про низьку обiзнанiсть з перевагами використання сервiсiв вiдкритоí науки, можуть свiдчити результати опитування (рис. 3) щодо можливих шляхiв оприлюднення наукових результат. При цьому одним з провщних шляхiв вчителi вважають друк в фаховому журналi 523 (63,5%). Однак, лише 310 респондент (37,6%) обрали розмщення матерiалiв в електронних бiблiотеках. Хоча, як показуе аналiз науковоí лiтератури, в Украíнi саме електронн бiблiотеки з вiдкритим доступом перегляду та завантаження матерiалiв можна вважати одним з сервiсiв вщкрито' науки.
0 200 Рис. 3. Шляхи оприлюднення наукових результат
Також досить часто вчителi власнi напрацювання розмщують на персональному сайтi (454, що становить 55,1%) чи практично використовують: однооабно чи разом з колегами (462 чи 56,1%).
ОБГОВОРЕННЯ
Використання хмарних технолопй та хмарних сервiсiв в освiтньому процесi е досить перспективним напрямом сучасних укра'|'нських дослiджень. Тому хмарнi сервiси знайшли свое мiсце як в освiтньому процесi ЗВО так i ЗЗСО. Про це свщчать ряд захиспв дисертацiйних робiт за даною тематикою: С. Г. Литвинова "Теоретико-методичн основи проектування хмаро-орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього навчального закладу" (Литвинова, 2016), М. П. Шишкша "Теоретико-методичнi засади формування i розвитку хмаро орiентованого освтьо-наукового середовища вищого навчального закладу" (Шишкша, 2016), Т. А. Вакалюк «Теоретико-методичн засади проектування i використання хмаро орiентованого навчального середовища у тдготовц бакалаврiв шформатики» (Вакалюк, 2019), О. В. Мерзликш "Хмарнi технологи як зааб формування дослiдницьких компетентностей старшокласниюв у процесi профiльного навчання фiзики" (Мерзликiн, 2017), Т. Я. Вдовичин "Використання мережних технолопй вщкритих систем у навчанн майбутнiх бакалаврiв шформатики" (Вдовичин, 2017), М. В. Мар'енко (Попель) "Хмарний сервiс SageMathCloud як зааб формування професшних компетентностей вчителя математики" (Попель, 2017), Т. В. Волошина "Використання пбридного хмаро орiентованого навчального середовища для формування самоосвiтньоï компетентности майбутнiх фахiвцiв з шформацшних технологiй" (Волошина, 2018), О. В. Коротун "Використання хмаро орiентованого середовища у навчанн баз даних майбутых учителiв iнформатики" (Коротун, 2018), В. О. Хрипун «Хмарн сервiси Google як зааб управлшня освiтньою дiяльнiстю закладу дошкiльноï освiти» (Хрипун, 2019) та ш. Також не одна науково-дослщна робота присвячена
данiй тематицг мМетодологiя формування хмаро opieHTOBaHoro навчально-наукового середовища педагопчного навчального закладу" (ДР № 0115U002231, 2015-2017), "Адаптивна хмаро opieнтoвaнa система навчання та професшного розвитку вчителГв зaклaдiв загальноУ середньоУ oсвiтиM (ДР № 0118U003161, 2018-2020), "Розвиток шформацшно-кoмунiкaцiйнoí кoмпетентнoстi вчителiв в умовах хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища" (ДР № 0117U000198, 2017-2019) та ш. Проте, даний напрямок дoслiджень залишаеться не достатньо вивченим, про що можуть свiдчити координацГУ нових тем наукових дослщжень в Мiжвiдoмчiй paдi з координацГУ наукових дoслiджень з педагопчних i психoлoгiчних наук в УкраУн при НАПН УкраУни. 1нтерес нaукoвцiв до хмаро opieнтoвaних середовищ, хмаро opieнтoвaних систем не вщухае, не дивлячись на фундaментaльнi прац з даного напрямку. Хоча так поняття для украУнськоУ педaгoгiчнoí науки як "хмарн технолоп'Г, Mхмapнi сервГси", "хмаро opieнтoвaнi системи", "хмаро opieнтoвaнi середовища" не новГ, проте в наукових дослщженнях вiдбувaeться певне ототожнення вказаних понять. КрГм того не до кшця визначено спiввiднoшення мГж поняттями "хмаро opieнтoвaнi системи" та "хмаро opieнтoвaнi середовища".
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Виконане дослщження показуе, що Гснують рГзнГ пщходи до трактування поняття "хмаро opieнтoвaнa система навчального призначення". Зважаючи на те, що науковець розумГе пщ цим поняттям, структура хмаро opieнтoвaнoí системи теж буде вГдрГзнятись вщ Гнших. Ряд нaукoвцiв розумГють пщ цим поняттям систему окремих хмарних сеpвiсiв. 1нший пГдхГд полягае в тому, що окремий хмарний сервк виступае як хмаро opieнтoвaнa система. Також, можна розглядати хмаро орГентовану систему, як комп'ютерну програму навчального призначення, яка розмЩена в хмарк Проте усГ нaукoвцi, пpaцi яких спрямован на дoслiдження даноУ тематики, у своУх дoслiдженнях дГйшли до висновку, що хмаро opieнтoвaнa система входить до складу хмаро opieнтoвaнoгo навчального середовища. Тобто поняття хмаро opieнтoвaне середовище значно ширше. Проте, як саме поеднуеться хмаро opieнтoвaнa система в такому сеpедoвищi з шшими складниками в кожному дослужены описано вГдповГдно до структури хмаро opieнтoвaнoгo середовища пГдтримки навчання. Тому слщ було дослГдити не лише змкт поняття "хмаро opieнтoвaнa система навчального призначення", але i структуру подГбноУ системи. Нами було з'ясовано, що в певних дослщженнях хмаро opieнтoвaнa система постае як окремий компонент. В деяких дослщженнях прослщковуеться думка, що структура хмаро opieнтoвaнoí системи тГсно пеpеплiтaeться з шшими складниками хмаро opieнтoвaнoгo середовища.
Опитування вчителГв щодо стану використання сеpвiсiв вГдкритоУ науки дае пiдстaви стверджувати, що вчителГ майже не знaйoмi з парадигмою вГдкритоУ науки (хоча б поверхнево знaйoмi 27% з 824 респондент). Про бвропейську хмару вГдкритоУ науки вщомо лише 23% опитаних. Тобто вчителГ в навчальному процес майже не використовують сервГси вГдкритоУ науки надаючи перевагу месенджерам та соцГальним мережам. ОкрГм цього, поза увагою вчителГв залишаються англомовш сервГси, оскГльки лише 31,8% з уах респондентГв (262 вчителя) користуються англомовними сервГсами.
НашГ подальшГ дослщження будуть спрямованГ на вивчення педагопчних дослщжень закордонних вчених, щодо використання хмаро орГентованих систем вГдкритоУ науки. Також, плануеться вивчення еволюцГУ формування i розвитку хмаро орГентованих систем в рамках дослщження хмаро орГентованих систем вГдкритоУ науки.
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю., Шишкша М. П., ГуржГй А. М. Теоретико-методолопчы засади формування хмаро орГентованого середовища вищого навчального закладу. Теор1я i практика управл1ння соц1альними системами. №2, с. 30-52, 2016.
2. Вакалюк Т. А. Теоретико-методичнГ засади проектування i використання хмаро орГентованого навчального середовища у тдготовц бакалаврГв Гнформатики : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологГй i засобГв навчання НАПН УкраУни. КиУв, 2019. 614 с.
3. Вакалюк Т. А. Модель хмаро орГентованоУ системи пГдтримки навчання бакалаврГв Гнформатики ВНЗ. lнформацiйнi технологиi засоби навчання, №6 (56), с. 64-76, 2016.
4. Вакалюк Т. А. Хмарнi технологи в oceimi : навчально-методичний поабник для студент фГзико-математичного факультету. Житомир : вид-во ЖДУ, 2016. 72 с.
5. Вдовичин Т. Я. Використання мережних технологГй вщкритих систем у навчаннГ майбутых бакалаврГв Гнформатики : дис. ... канд. пед. Наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологГй i засобГв навчання НАПН УкраУни. КиУв, 2017. 290 с.
6. Волошина Т. В. Використання пбридного хмаро орГентованого навчального середовища для формування самоосвГтньоУ компетентности майбутых фахГвцГв з шформацшних технологГй : дис. ... канд. пед. Наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологГй i засобГв навчання НАПН УкраУни. КиУв, 2018. 293 с.
7. Коротун О. В. Використання хмаро орГентованого середовища у навчаннГ баз даних майбутых учителГв Гнформатики : дис. ... канд. пед. Наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологГй i засобГв навчання НАПН УкраУни. КиУв, 2018. 356 с.
8. Коротун О. В. Система управлшня навчанням CANVAS як компонент хмаро орГентованого навчального середовища. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2016. IV(45). С. 30-33.
9. Коротун О. В. Хмаро орГентована система управлшня навчанням Canvas. Педагoгiчнiнауки:mеoрiя, icmoрiя, iннoвацiйнi технологи. 2016. 55(1). С. 230-239.
10. Кривонос О. М., Коротун О. В. Етапи проектування хмаро орГентованого середовища навчання баз даних майбутнГх учителГв Гнформатики. lнфoрмацiйнi технологи i засоби навчання. 2018. 63(1). С. 130-145. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/1866/1299 (Дата звернення 19.06.2020).
11. Литвинова С. Г. Проектування хмаро oрieнmoванoгo навчального середовища загальноосв'тнього навчального закладу : монографГя. КиУв : ЦК «Компринт», 2016. 354 с.
12. Литвинова С. Г. Теоретико-методичнГ основи проектування хмаро орГентованого навчального середовища загальноосвГтнього навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологГй i засобГв навчання НАПН УкраУни. КиУв, 2016. 602 с.
13. Мерзликш О. В. Хмарн технологи як зааб формування дослщницьких компетентностей старшокласниюв у процеа профтьного навчання фiзики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i 3a^6ÍB навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2017. 341 с.
14. Нацюнальна стратегiя розвитку освти в Украíнi на перюд до 2021 року. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/344/2013#n10 (Дата звернення 19.06.2020).
15. Ночвай В. I. Заходи та шструменти розвитку вщкрито' науки в Дорожнш карт iнтеграцií Украíни до бвропейського дослiдницького простору. URL : http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12750/-Nochvai_SCDA18.pdf?sequence=1&isAllowed=y (Дата звернення 19.06.2020).
16. Попель М. В. Хмарний сервк SageMathCloud як засiб формування профеайних компетентностей вчителя математики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i засобiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2017. 311 с.
17. Хрипун В. О. Хмарн сервiси Google як зааб управлшня освiтньою дiяльнiстю закладу дошкiльноí освiти : дис. ... канд. пед. Наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i засобiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2019. 349 с.
18. Шишкша М. П. Теоретико-методичн засади формування i розвитку хмаро орieнтованого освiтньо-наукового середовища вищого навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 / 1нститут шформацшних технолопй i засобiв навчання НАПН Укра'ни. Ки'в, 2016. 441 с.
19. Шишкша М. П. Формування i розвиток хмаро орieнтованого освтньо-наукового середовища вищого навчального закладу : монографiя. Ки'в : Укр1НТЕ1, 2015. 256 с.
20. Bartling, S., Friesike, S. Opening science: The evolving guide on how the Internet is changing research, collaboration and scholarly publishing. Heidelberg: Springer Open. URL : https://www.springer.com/gp/book/9783319000251 (Дата звернення 19.06.2020).
21. Bykov V., Mikulowski D., Moravcik O., Svetsky S., Shyshkina M. The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 2020. Vol. 76 (2). P. 304-320. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706 (Дата звернення 19.06.2020).
22. Bykov V., Shyshkina M. The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools. 2018. Vol. 68 (6). P. 119. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409 (Дата звернення 19.06.2020).
23. Rassovytska M. V., Striuk A. M. The system of cloud-oriented tools of learning computer science disciplines of engineering specialties students. Cloud Technologies in Education : Proceedings of the 5th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2017). Kryvyi Rih, Ukraine. CEUR Workshop Proceedings (CEUR-WS.org) - 2017. Vol. 2168. URL : http://ceur-ws.org/Vol-2168/paper4.pdf (Дата звернення 19.06.2020).
24. Hilpert S., Kaldemeyer C., Krien U., G"unther S., Wingenbach C., Plessmannd G. The Open Energy Modelling Framework (oemof) - Anew approach to facilitate open science in energysystem modelling. URL : https://www.preprints.org/manuscript/201706.0093/v1 (Дата звернення 19.06.2020).
25. Vicente-Saez, Ruben; Martinez-Fuentes, Clara. Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition. Journal of Business Research. 88: 428-436. doi:10.1016/j.jbusres.2017.12.043 URL : https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0148296317305441?via%3Dihub (Дата звернення 19.06.2020).
References
1. Bartling, S., Friesike, S. (2014) Opening science : The evolving guide on how the Internet is changing research, collaboration and scholarly publishing. Heidelberg: Springer Open. Retrieved from : https://www.springer.com/gp/book/9783319000251 [in English].
2. Bykov, V., Mikulowski, D., Moravcik, O., Svetsky, S. & Shyshkina, M. (2020). The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. 76 (2), 304-320. Retrieved from : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3706 [in English].
3. Bykov, V. & Shyshkina, M. (2018). The Conceptual Basis of the University Cloud-based Learning and Research Environment Formation and Development in View of the Open Science Priorities. Information Technologies and Learning Tools. 68 (6), 119. Retrieved from : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2609/1409 [in English].
4. Bykov V. Yu., Shyshkina M. P. & Hurzhii A. M. (2016) Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of forming a cloud-oriented environment of a higher education institution]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy [in Ukrainian].
5. Hilpert S., Kaldemeyer C., Krien U., G"unther S., Wingenbach C., Plessmannd G. The Open Energy Modelling Framework (oemof) - Anew approach to facilitate open science in energysystem modelling. URL : https://www.preprints.org/manuscript/201706.0093/v1 [in English].
6. Kryvonos O. M., Korotun O. V. (2018) Etapy proektuvannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha navchannia baz danykh maibutnikh uchyteliv informatyky [Stages of designing a cloud-based learning environment for databases of future computer science teachers]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. URL : https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/1866/1299 [in Ukrainian].
7. Korotun O. V. (2018) Vykorystannia khmaro oriientovanoho seredovyshcha u navchanni baz danykh maibutnikh uchyteliv informatyky [The use of cloud-based environment in the training of databases of future computer science teachers]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
8. Korotun O. V. (2016) Systema upravlinnia navchanniam CANVAS yak komponent khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha. Science and Education a New Dimension [CANVAS learning management system as a component of a cloud-based learning environment]. Pedagogy and Psychology [in Ukrainian].
9. Korotun O. V. (2016) Khmaro oriientovana systema upravlinnia navchanniam Canvas [Canvas cloud-based learning management system]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii [in Ukrainian].
10. Khrypun V. O. (2019) Khmarni servisy Google yak zasib upravlinnia osvitnoiu diialnistiu zakladu doshkilnoi osvity [Google's cloud services as a means of managing the educational activities of a preschool]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
11. Litvinova, S. G. (2016). Proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Design of cloud-oriented educational environment of a comprehensive educational institution]. Kyiv : CK «Komprint» [in Ukrainian].
12. Lytvynova S. H. (2016) Teoretyko-metodychni osnovy proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological bases of designing a cloud-based educational environment of a secondary school]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
13. Merzlykin O. V. (2017) Khmarni tekhnolohii yak zasib formuvannia doslidnytskykh kompetentnostei starshoklasnykiv u protsesi profilnoho navchannia fizyky [Cloud technologies as a means of forming research competencies of high school students in the process of specialized teaching of physics] Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
14. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [National strategy for the development of education in Ukraine until 2021]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#n10 [in Ukrainian].
15. Nochvai V.I. (2018) Zakhody ta instrumenty rozvytku vidkrytoi nauky v Dorozhnii karti intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho doslidnytskoho prostoru [Measures and tools for the development of open science in the Roadmap for Ukraine's integration into the European Research Area]. Retrieved from : http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/-handle/123456789/12750/-Nochvai_SCDA18.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
16. Popel M. V. (2017) Khmarnyi servis SageMathCloud yak zasib formuvannia profesiinykh kompetentnostei vchytelia matematyky [SageMathCloud cloud service as a means of forming the professional competencies of a mathematics teacher] Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
17. Rassovytska M. V., Striuk A. M. (2017) The system of cloud-oriented tools of learning computer science disciplines of engineering specialties students. Cloud Technologies in Education : Proceedings of the 5th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2017). Kryvyi Rih, Ukraine. CEUR Workshop Proceedings (CEUR-WS.org). URL : http://ceur-ws.org/Vol-2168/paper4.pdf [in English].
18. Shyshkina M. P. (2016) Teoretyko-metodychni zasady formuvannia i rozvytku khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of formation and development of cloud-oriented educational and scientific environment of higher education]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
19. Shyshkina, M. P. (2015). Formuvannia i rozvytok khmaro oriientovanoho osvitno-naukovoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation and development of the cloud-based learning and research environment of higher education institution]. Kyiv : UkrISTEI [in Ukrainian].
20. Vakaliuk T. A. (2016) Model khmaro oriientovanoi systemy pidtrymky navchannia bakalavriv informatyky VNZ [Model of cloud-oriented system of support for teaching bachelors of computer science in higher education]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [in Ukrainian].
21. Vakaliuk, T. A. (2016) Khmarni tekhnolohii v osviti [Cloud technologies in education] : navchalno-metodychnyi posibnyk dlia studentiv fizyko-matematychnoho fakultetu. Zhytomyr : vyd-vo ZhDU [in Ukrainian].
22. Vakaliuk, T. A. (2019). Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia i vykorystannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha u pidhotovtsi bakalavriv informatyky [Theoretical and methodical principles of the cloud-based learning environment design and use in the training of bachelors in computer science]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
23. Vdovychyn T. Ya. (2017) Vykorystannia merezhnykh tekhnolohii vidkrytykh system u navchanni maibutnikh bakalavriv informatyky [The use of network technologies of open systems in the training of future bachelors of computer science]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
24. Voloshyna T. V. (2018) Vykorystannia hibrydnoho khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha dlia formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [The use of a hybrid cloud-based learning environment for the formation of self-educational competence of future information technology professionals]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine [in Ukrainian].
25. Vicente-Saez, Ruben; Martinez-Fuentes, Clara. Open Science now: A systematic literature review for an integrated definition. Journal of Business Research. 88: 428-436. doi:10.1016/j.jbusres.2017.12.043 URL : https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0148296317305441?via%3Dihub [in English].
CLOUD ORIENTED SYSTEMS OF OPEN SCIENCE IN TEACHER TEACHING AND PROFESSIONAL DEVELOPMENT: CONTENTS OF THE BASIC CONCEPTS OF RESEARCH Valentyna Kovalenko, Svitlana Lytvynova, Maiia Marienko, Mariya Shyshkina
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Abstract. The article defines the conceptual apparatus of cloud-oriented systems of open science introduction and clarifies the content of the basic concepts related to the use of these systems in the process of teachers' training and professional development, it presents the author's vision of the interpretation of basic terms. The current state of the problem research development is considered in particular
in the aspect of the introduction of these systems to the educational process because of the need for pedagogical staff preparing for the work in a scientific lyceum. The analysis and interpretation of the intermediate results of the survey of teachers on the state of use of open science services in their professional activities, started in May 2020, was carried out. The necessity of deepening the methodological bases, scientific and methodical elaboration of new approaches, development of models and methods of using systems of open science in the process of training and professional development of teachers of general secondary education is substantiated.
Formulation of the problem. With the emergence of new types of specialized educational institutions, teachers faced additional requirements for working in these institutions. The combination of open science systems and cloud technologies may lead to new prospects for their use in teaching and the professional development of teachers that need further research.
Materials and methods. Theoretical research methods used: analysis, generalization, systematization of scientific and scientific-methodical sources on the research problem, analysis of existing concepts related to the research topic to further define the theoretical foundations, clarify the content of basic concepts.
Results. The psychological and pedagogical literature on the problem of research was studied and clarified as a topic covered in scientific publications. The authors systematize the terminological apparatus and identify the degree of development of this problem in research publications.
Conclusions. There is no single approach in the works of Ukrainian scientists to the formulation of the concept of a "cloud-oriented system".
Therefore, the concept of "cloud-based system" was clarified and the definition of "cloud-based system of open science" was given. The study found that a relatively low percentage of teachers (27%) were familiar with the concept of open science. At the same time, messengers or social networks are used for educational purposes (for communication with colleagues and students).
Keywords: cloud-oriented system, professional development of teachers, open science, cloud-oriented systems of open science, teacher training.
