CC BY
39
УДК 330.322.1 Викл. О.В. Фурста -
Львiвський тститут економжи i туризму
ВЕНЧУРНЕ 1НВЕСТУВАННЯ ТА МЕХАН1ЗМИ ЙОГО АКТИВ1ЗАЦН
Дослщжено теоретичнi основи, характернi риси та особливост венчурного швес-тування, його мiсце у нацiональнiй еконо)шчнш системi. Дослiджено особливостi венчурного шдприемництва та класифжовано його форми. Виконано аналiз зарубiжного досвiду венчурного шдприемництва, визначено особливост та характеры риси моделi венчурного iнвестування в Укрщш. Обгрунтовано кондептуальнi положення та складо-вi органiзацiйно-економiчного механiзму венчурного швестування.
Ключовi слова: швестицн, венчурне iнвестування, венчурне пiдприемництво, вен-чурний капiтал, венчурний фонд.
Постановка проблеми. Сьогодш на змiну концепцií " економiка масшта-бiв" закономiрно приходить "економша рiзноманiття" чи "штучна економжа", що визнае прийнятним для ринку й економiчно ефективним випуск широкого кола новостворюваних високотехнологiчних товарiв малими партiями чи замов-лених споживачами одиничних товарiв з особливими властивостями. 1ншими словами, формуються сприятливi умови для змщнення конкурентоспроможнос-тi невеликих фiрм, у яких задiянi венчурш iнвестицií.
Появу венчурних iнвестицiй пов'язують з недолшами в системi тради-цiйноí iнвестицiйноí банк1всько1 дiяльностi i кризою ставлення корпоративних i шституцюнальних iнвесторiв до наявних на той перюд способiв вкладення: у високонадшш банкiвськi iнструменти, державнi облiгацií й акцп " блакитних фь шок". Проблема полягала в надмiрнiй (для ери виникнення i бурхливого розвит-ку високих технологiй у комп'ютершй сферi) консервативностi функцiонуючих ^естицшних i банювських iнститутiв. Останнi були не в змозi оцiнити потен-цiал нових iнвестицiй, ступiнь íхньоí майбутньо!' ролi i впливу на всю економiч-ну систему, коли свггова економiка опиниться перед виртенням складних (для традицiйних ринкових пiдходiв) проблем.
Цлком очевидно, що ризикованкть та невизначенiсть нововведень не знаходить шдтримки щодо iнвестування у традицшних фiнансових iнститутах через нестачу фактичних матерiалiв по фiнансових перспективах високоризико-вих проектав. I хоча техшчш прикладнi iдеí в цiй обласп множилися i розвива-лися, проте вкладення в цi пiдприемства школи не заохочувалися у фшансово-му середовишд. Саме тому i було створено новий, здатний обшти вс обмеження iнститут, що, напевно, супроводжуе будь-яку науково-технiчноí революцiю. У такий споаб i з'явилися венчурнi ^естицп.
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Проблеми та особливостi ш-вестицшного забезпечення економiчноí дiяльностi та функцюнування венчурного капiталу дослiджено у працях провiдних вiтчизняних i зарубiжних учених, серед яких: В. Аштан, Л. Антонюк, С. Аптекар, А. Батура, Б. Буркинський, П. Гулькш, А. Дагаев, I. Дворжак, В. Денисюк, П. Джонсон, П. Друкер, С. Емельянов, Н. 1ванова, П. Ковалишин, С. Комлев, Т. Косова, Я. Кочишова, Л. Купркнов, А. Кучеров, Н. Лайанг, Е. Лазарева, М. Мермонт, Г. Орлова, А. Поручник, С. Прауз, П. Прохазка, I. Рудакова, Дж. Сабаршатха, А. Садеков, Л. Федулова, Н. Фролова, Х. Чесброу, М. Чумаченко, М. Шарко та ш.
Бiльшiсть дослщжень спрямовано на виявлення тенденцiй розвитку венчурного швестування, обгрунтування його мкця у нацiональнiй iнвестицiйнiй систему оцiнку правових аспектiв венчурних швестищй. Разом iз тим, пробле-ми венчурного ^естування саме на сучасному етапi, в умовах нестабiльностi та кризи, недостатньо розкрип i дослщжеш.
Мета статтi. Метою роботи е дослiдження сутностi венчурного швесту-вання, а також його ролi та мкця у нацiональнiй економiчнiй систему досль дження теоретичних засад венчурного шдприемництва; дослiдження зарубiж-ного досв^ венчурного шдприемництва; оцiнка специфiки розвитку й особли-востей венчурного ^естування в Украíнi.
Виклад основного матерiалу. Останшм часом розвиток венчурно!' да-яльностi надав новий поштовх розробленню i впровадженню нових технологiй, збшьшенню нацiонального наукового потенциалу. Питання про сутнкть венчур-но1 дiяльностi i механiзм створення умов для 11 розвитку знаходиться в центрi уваги економiчноí теорií. Хоча на цей час не кнуе единого визначення венчур-но1 дiяльностi, у рiзних джерелах залежно вiд мети дослщження подано рiзне трактування цього явища.
У дослiдженнях вiтчизняних авторiв поняття "венчурна дiяльнiсть" вжи-вають досить рщко, бiльше використовують сполучення "венчурне ^естуван-ня" [1] або "венчурне фшансування" [2]. Росiйський вчений В.М. Бузник визна-чае венчурну даяльнкть як " дiяльнiсть, пов'язану з виробництвом i реалiзацiею високотехнологiчного продукту, що приносить прибуток" [3].
Аналiз цiеí проблеми у закордоннiй лiтературi дозволив вiдзначити такi характернi ознаки венчурно!' дiяльностi: високий ризик, дуже велику прибутко-вiсть i використання новiтнiх технологiй. Як специфiчний сектор економжи венчурна дiяльнiсть функцiонуе i розвиваеться за особливими закономiрностя-ми: практична спрямованкть наукових дослiджень i розробок, можливiсть оперативного впровадження 1х у виробництво, рiзноманiття джерел зовшшнього фiнансування.
Серед закономiрностей, за якими повиннi розвиватися тi чи iншi сектори реально!' економiки, де найбшьш доцшьно використовувати венчурнi ^естицц, на нашу думку, можна видшити такi:
а) постiйна необхiднiсть практичного використання отриманих розробок;
б) наявшсть можливостей для швидкого й оперативного впровадження 1х у виробництво;
в) продукщя цих галузей пiд впливом споживчого попиту часто змшюеться й кнуе велика ыльккть товарiв, що задовольняють одну й ту саму потребу;
г) наявшсть ринково'1 доцшьноси, з точки зору витрат: розгортати нове ви-робництво з "нуля" чи працювати на наявних "старих" потужностях за невеликого стартового кашталу i малотиражних серiях;
д) застосовуваш новi технологи можуть привести до випуску "нетипових" для дано1 галузi товарiв.
Виходячи з перерахованих принцишв, можна видiлити такi галузi, до яких найбiльшою мiрою тяжiють венчурш iнвестицií: електрошка, фармацевтика, харчова промисловкть, оборонна промисловiсть, хiмiчна промисловкть, шоу-бiзнес, рекламна справа.
Не можна не вщзначити, що венчурный бiзнес дiе за iстинно ринковим принципом: або успiшна дiяльнiсть, або банкрутство. Ефективне функцiонування венчурно!' даяльносп неможливе без зусиль тдприемництва, високо! Шщатив-ностi суспшьства, розвиненост! кредитно-грошових вiдносин. Венчурнi компанií досягають устху, поеднуючи технологiчнi нововведення з високою майстернiстю маркетингу, утримуючись ввд протиборства за ринки збуту з великими компаш-ями. Зазвичай, малi i середш пiдприемства поступаються великим за розм!ром ка-пiталу, техшчною оснащенктю i менеджментом. Однак вони сприяють розвитку конкуренцií i вшьного тдприемництва, будучи основними джерелами iнновацiй, продукують товари, нерентабельнi для великих тдприемств.
Единого визначення венчурного фiнансування поки не кнуе. Загалом його можна охарактеризувати як економiчний iнструмент, що використовуеться для фшансування запровадження в дда компанií та й розвитку. 1нвестор надае ф!рм! необхiднi кошти шляхом вкладення íх у статутний каштал або видшення зв'язаного кредиту. За це вш одержуе обумовлену частку (не обов'язково у форм! контрольного пакету) у статутному капiталi компанií, яку вш залишае за собою доти, поки не продасть й ! не отримае належний йому прибуток.
Фшансуються переважно компанп, що працюють у галуз! високих тех-нологш. На в!дшну ввд звичайних швестицш, цей вид фшансування е найви-щою м!рою "штучним" б!знесом. Венчурш !нвестори за допомогою найнятих експерпв детально вивчають як пропонований для фшансування продукт ! його вплив на майбутнш ринок, так ! компанда, що його пропонуе, й' фахшщв, окрес-лене поле iнтелектуальноí власносп, менеджмент, фшансовий стан, кторда [4, 5]. До основних принцишв венчурного фшансування належать: подш ! розподш ризику (реал!зуеться через форму партнерства з обмеженою вдаоввдальнктю); зб!р грошей у партнер!в з обмеженою ввдповщальнктю ! встановлення правил захисту !'х шгереск; стад!йнкть фшансування. До виходу на ринок цшних па-пер!в кожнш венчурнш ф!рм! потр!бно кшька еташв фшансування за участю венчурних !нвестицш.
Венчурний швестор, що очолюе фонд або компашю, не вкладае власш кошти в компанп, чш акцп вш скуповуе. Венчурний швестор - це посередник м!ж синдикованими (колективними) !нвесторами ! шдириемцем. У цьому поля-гае одна !з найпринциповтих особливостей цього типу !нвестування. З одного боку, венчурний !нвестор самостшно приймае р!шення про виб!р того чи шшо-го об'екта для внесения швестицш, бере участь у робот! ради директор!в ! всшя-ко сприяе росту ! розширенню б!знесу ще! компанп. З шшого боку - остаточне ртення про iнвестувания приймае !нвестицшний комггет, що представляе ште-реси !нвестор!в. У шдсумку, одержаний венчурним !нвестором прибуток нале-жить тшьки !нвесторам, а не йому особисто. Вш мае право розраховувати тшь-ки на частину цього прибутку.
Венчурний шститут формуеться або як самостшна компашя, або без ут-ворення юридично! особи, може кнувати в оргашзащйно-правовш форм! " простого товариства". У першому випадку, на наш погляд, варто говорити про "венчурне шдприемство", у другому випадку - про "венчурний фонд". Шд "вен-чурним шдириемством", на думку деяких фахнвщв [6, с. 25], потр!бно розумгги
одну з форм реалiзацil певного iнвестицiйного проекту, ефективнкть якого по-передньо ощнена як висока. Водночас, цей ^естицшний проект настiльки складний i ризикований, що реалiзовувати його без оргашзацп особливого цшьового пiдприeмства недоцiльно хоча б тому, що у разi невдачi iснуe реальна небезпека "шдставити" успiшно працюючу фiрму пiд борги i невиконанi зобов'язання [7].
Венчурний фонд - це юридична особа або об'еднання юридичних оаб i (чи) громадян без утворення юридично! особи, що об'eднанi на основi добро-вiльних майнових внесюв з метою фiнансування розробки, освоення у вироб-ництвi нових видав продукцц i (чи) технологiй, а також послуг. У деяких проектах докуменпв для надання венчурному швестуванню законодавчого офор-млення передбачаеться, що венчурними фондами е фонди, якi iнвестують не менше 50 % власних коштш у технолопчш й iншi iнновацií [8]. Вони створю-ються за принципом стльносп iнвестицiйних iнтересiв його учасникiв.
Мехашзм венчурного фiнансування можна подшити на чотири етапи: На першому еташ здiйснюеться пошук i добiр компанш, що потребують венчурних iнвестицiй. На Заходi для цього створено розвинену iнфраструктуру щодо пошуку придатно! фiрми, на вiдмiну вiд Украши, де швестор змушений затратити величезнi зусилля, щоб ii знайти. В УкраЫ таку iнформацiю можна отримати з публшацш у пресi, на виставках, у спецiалiзованих бюлетенях, що видаються оргашзащями пiдтримки малого i середнього бiзнесу, через особистi контакти менеджеров венчурних фондов [9].
Другий етап венчурного фiнансування - найбшьш тривалий, вiн продов-жуеться близько швтора рокiв, пiсля чого виноситься ршення про надання ш-вестицш чи вiдмову в них. На цьому етапi здiйснюеться експертиза стану бiзне-су i компанл. Якщо за результатами тако! експертизи було винесено позитивне рiшення, обгрунтовуеться швестицшна пропозицiя, у якiй пiдсумовуються ус висновки для винесення остаточного ршення.
Зарубiжна практика пропонуе таку класифжацда компанiй, що претен-дують на отримання iнвестицiй:
• Seed (англ. "заив") - е таким проектом, що лише почав свш шлях до визнання ринком. Для таких проекив ще необхiднi додатковi науково-техтчт досль дження i, природно, час. Пюля цього разом з венчурними фондами формуеться детальний бiзнес-план майбутньо! дiяльностi i розпочинаеться робота над ре-алiзацiею проекту. Це найбшьш ризиковий вид венчурного вкладення швести-цiй, тому що на початку його реалiзацií неможливо точно визначити термш його впровадження, обсяги необхщних для запуску i пiдтримки проекту вкла-день i ризик провалу проекту.
• "Start up" (англ. "початок") - це вже тдприемство, яке не просто пропонуе пев-ну щею, але фiрма, що мае першi зразки свое! продукцн, так званi "пiлотнi" ек-земпляри. Зазвичай для таких проекив додатково необхщт певнi витрати на НДДКР у сферi полшшення технологи виробництва продукцн.
• Early stage (англ. "рання стад1я") - тип проекив, що теж вимагае серйозно! на-уково-технiчноí доробки для початку масового виробництва. Але на цьому ета-m розвитку проекту в авторiв вже е дрiбносерiйнi екземпляри i визначенi мар-кетинговi заходи, можливий навиъ незначний збут.
• Expansion (англ. "рют") - це стад1я розвитку проекту, на якш вже готове вироб-ництво потребуе кошив для: 1) розширення наявних потужностей; 2) збшьшен-ня оборотних кошив; 3) розширення збуту (РЯ, збшьшення доступних каналiв збуту).
Вiдзначимо тут, що в GBponi спiввiдношення венчурного кашталу i каш-талу прямих швестищй - 1:1, тод як у США це ввдношення близько до 1:5. Як-що порiвняти зктавимо чaстковi значення, то: у загальному обсязi европейсь-ких прямих ^естицш вкладення в рaннi стадй' становлять 7,4 % проти 5,7 % -у США, у стадда розширення - 35 % проти 16 %, у шзш стадй' - 8 % проти 4,4 % [10].
У свгговш практищ використовують також декiлькa способов застосу-вання венчурного кaпiтaлу: bridge financing; management buy-out; management buy-in; turnaround; replacement; replacement capital.
Bridge financing ("наведення моста") - надання швестором кошпв в об-мiн на частку в майбутньому кaпiтaлi акцюнерного товариства (АТ). Цей спосiб використовують для проекпв тих АТ, що хочуть отримати котирування на бiр-жi, i 1м потрiбнi додaтковi iнвестицiï, щоб привести сво1 активи у вiдповiднiсть з вимогами конкретних стaндaртiв. Венчурнi iнвестори зaцiкaвленi в цих опера-цiях, оск1льки, як тшьки проект, у якому присутня 1х частка, одержуе котирування на ринку цшних пaперiв, можливосп ïï реaлiзaцiï з великим прибутком iстотно зростають.
Management Buy-out ("викуп управляючими") - це такий споаб фшан-сування, за якого венчурний iнвестор надае кошти менеджменту компанй з метою укрупнення пакета цшних паперш цього пiдприемствa, що знаходяться у стороннiх iнвесторiв. Це здшснюеться з метою посилення ролi менеджменту на пiдприемствi при серйозних стрaтегiчних рiшеннях, наприклад при розширенш виробництва i вiдмовi вiд короткотермшово!' рентaбельностi заради мaйбутнiх прибутюв i тлн. Загалом, коли необхвдна концентрация всього обсягу повнова-жень з ухвалення рiшення, то менеджмент надаеться до викупу акцш.
Management Buy-in ("викуп управляючими зi сторони") - трохи вiдрiз-няеться вiд попереднього тим, що компaнiю викуповуе команда менеджеров ззовнi, у надй на те, що, коли прийде до кергвництва, вона досягне кращих ре-зультaтiв. Дй ж венчурних iнвесторiв тут aнaлогiчнi попередньому вaрiaнту.
Turnaround ("переворот") - передбачае фшансову допомогу компанй для досягнення фiнaнсовоï стабшьносп в умовах подолання нaслiдкiв непра-вильних дiй минулого кергвництва. Застосування венчурних iнвестицiй стано-витиме тут необхвдний захвд за умови, що вс трaдицiйнi способи фiнaнсувaння вичерпаш. Зазвичай, тaкi речi вiдбувaються при недооцшщ авторами проекту розмiрiв необхщних фiнaнсових вкладень, у цьому випадку коштав може не вистачити в найввдповвдальшший момент, коли кредит банку вже буде вичерпа-ний так само, як i межi заставно!' лiквiдностi при звертaннi за новим кредитом. Венчурний кaпiтaл за визначена частка у стaнi надати допомогу, за умови вико-нання певних дай, що забезпечують iнтереси венчурного Нестора.
Replacement Capital ("заступний каштал") - спосiб вкладення, що е сво-го роду угодою мiж венчурними iнвесторaми, коли один з iнвесторiв нама-
гаеться придбати в другого права на одержання прибутку, який перший мав от-римати пiсля реалiзацií проекту [11].
Третш етап венчурного фiнансування.
Пкля здiйснення спроб продажу продукцп на ринку, фшансування на цьому еташ спрямоване на управлiння пiдприемством i подальшi розробки. Ри-зик тут набагато менший, нiж на першому етапi, однак i ршень очжуваного прибутку нижчий.
На цьому етапi видшяють таю види фiнансування:
1. Фiнансування, що використовуеться для збiльшення виробництва продукцп, що себе виправдала внаслщок продажiв.
2. Вид фiнансування, необхщний для розширення виробничих потужностей шдприемства, змiцнення положення на ринку, маркетингу i пiдвищення якостi.
3. Вид фшансування, перед безпосередньою реестрацiею шдприемства на фондовш бiржi. До нього вдаються за 6-12 мiсяцiв до реестрацн шд-приемства на фондовому ринку для подальшого розширення i регулювання його фшансово!' структури.
Останнш четвертий етап венчурного фiнансування - це вихвд з компанií, тобто продаж пакету акцш компанií на фондовш бiржi, продаж пакету акцш компанií iншому iнвестору, менеджменту компанп, стратегiчному партнеру.
Вважаемо, що бшьш доречним i важливим постае другий етап венчурного фiнансування, пов'язаний iз формуванням компанiй, органiзапiею виробництва нового продукту або використанням ново!' технологи. Як вданачалося, цей етап потребуе досить великих ^естицш, i, водночас, на цьому еташ не ство-рюеться ще ринковий продукт. Проблема полягае як у вщсутносп iнвестипiй, готових сприяти розвитку венчурно! дiяльностi на цьому еташ, так i менеджеров, управлшщв, здатних ефективно використовувати пi ^естицц й оргашзува-ти виробництво наукомктких продуктов, що будуть користуватися попитом на ринку.
У Великобританп основними Несторами цього етапу венчурного фь нансування е бiзнес-ангели - власники дабного i середнього капiталу, створе-ного, як правило, внаслщок власноо шдприемницькоо дiяльностi [12]. На жаль, в УкраЫ середнiй клас, до якого належать бiзнес-ангели, створюе на цей час лед-ве бiльш 1,5 % валового внутршнього продукту крао'ни порiвняно з бiльш нiж 60 % у Великобританп. Тому можливкть залучення коштов середнiх шд-приемщв у венчурну дiяльнiсть в УкраЫ набагато менше потреб у зазначених iнвестипiях. Звiдси випливае необхiднiсть оргашзацц особливих структур для активiзапií венчурного ^естування на цьому етапi.
У нашш краíнi особливу ставку необхвдно зробити саме на венчурний фонд. Таю фонди е органiзапiйними центрами венчурноо дiяльностi i, водночас, поеднуючою ланкою мiж ними, великим кашталом i банками. Ризиковий характер самих фондiв внаслiдок роботи з безлiччю проектов значно зменшуеться, що створюе можливкть як для залучення великих ^естицш до фшансування вен-чурних пiдприемств, так i для надання íм гарантiй по банювських позичках з боку обласних адмшктрацш та уряду. Для координапií дiяльностi iнновапiйних фондiв у масштабi краши доцшьно створити ох асопiапií.
Висновки. Венчурш iнвестицií можна розглядати як одну з найбшьш ефективних форм ре^зацп досягнень науково-технiчного розвитку. Останнi усшхи в галузi електрошки, iнформацiйних технологш, матерiалознавства сприяли радикальному перетворенню матерiальноí бази малих i середнiх шд-приемств. Практичнi розробки сучасно!' науки дають змогу невеликим фiрмам знижувати витрати маломасштабного виробництва, пiдвищувати яккть виго-товлених товарiв, повно, адекватно i вчасно враховувати запити споживачiв.
Для активiзацií венчурного iнвестування потрiбнi венчурнi фонди, ос-
кiльки:
• по-перше, венчурним фондам легше залучити масштабнi швестицп, нiж окремо взятому венчурному тдприемству;
• по-друге, венчурним фондам a^^i притаманна диверсифiкацiя швестицшних ризиюв, що дуже важливо для сучасного економiчного стану краши (регюну), нiж пiдприeмству, що реaлiзуe окремий проект;
• по-трете, венчурний фонд частину тимчасово вшьних залучених кошив може використовувати для низькоризикових дохщних оперaцiй на лiквiдних фшансо-вих ринках, збшьшуючи цим самим реальт можливостi для наступного швестування. Венчурному пiдприемству подiбнi дií здшснювати недоцiльно;
• по-четверте, пiд венчурний фонд потенцшно легше обгрунтувати зaконодaвчi i нормaтивнi заходи для стимулювання iнновaцiй у крaíнi (регiонi), тж пiд окремо узятий вид швестицшно1 дiяльностi.
Лiтература
1. Бондаренко А.Ф. Инновационный бизнес / А.Ф. Бондаренко. - Сумы, 1998. - 168 с.
2. Венчурное финансирование: теория и практика / под ред. Н.М. Фонштейн, A.M. Балабан - М. : Изд-во "Академия народного хозяйства", 1991. - 309 с.
3. Бузник В.М. Малый высокотехнологический бизнес / В.М. Бузник. - Владивосток : Изд-во "Даль-наука", 1996. - 204 с.
4. Венчурное финансирование инновационных проектов / под ред. A.M. Балабан, М.А. Балабан. - М. : Изд-во "Академия народного хозяйства", 1999. - 516 с.
5. Губський Б.В. 1нвестицшш процеси в глобальному середовищ1 / Б.В. Губський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1998. - 390 с.
6. Двожак Г. Венчурный капитал в странах Центральной и Восточной Европы / Г. Двожак, Я. Кочетова, П. Проказка // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 6. - С. 123-129.
7. Ковалишин П. Загальн особливост та тенденци розвитку венчурного швестування у США / П. Ковалишин // Еконошст : наук. журнал. - 2004. - № 10. - C. 56-58.
8. Кутрань К.В. Особливост венчурного швестування в Украхш / К.В. Кутрань // 1нвести-ци: практика i досвщ. - 2009. - № 14. - C. 12-16.
9. Кузнецова 1.С. 1н-т венчурних швестицш: стан та перспективи розвитку в Украхш / 1.С. Кузнецова // Наука та шноваци. - 2008. - Т. 4, № 1. - C. 87-95.
10. Попович Т. Пщтримка шноващйно! дiяльностi. Досвщ економiчно розвинутих держав та Украши / Т. Попович, П. Лаперчук // Юридичний журнал. - 2003. - № 12 (18). - C. 68-71.
11. Ромашшин О.В. Венчурне фшансування шновацшних шдприемств : науковi записки / О.В. Ромашшин. - К. : Вид-во "Киево-Могилянська академш", 2001. - Т. 19, ч. 2. - C. 351-356.
12. Поручник А.М. Венчурний каштал: зарубiжний досвщ та проблеми становлення в Ук-ршш / А.М. Поручник. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 180 с.
Фурсина А.В. Венчурное инвестирование и механизмы его активизации
Исследованы теоретические основы, характерные черты и особенности венчурного инвестирования, его место в национальной экономической системе. Исследованы особенности венчурного предпринимательства и классифицированы его формы. Выполнен анализ зарубежного опыта венчурного предпринимательства, определены особенности и характерные черты модели венчурного инвестирования в Украине. Обосно-
ваны концептуальные положения и составляющие организационно-экономического механизма венчурного инвестирования.
Ключевые слова: инвестиции, венчурное инвестирование, венчурное предпринимательство, венчурный капитал, венчурный фонд.
Fursina O. V. Venture investments and mechanisms of its activization
In the article the theoretical foundations, characteristics and features of venture investment and its place in the national economic system are examined. The features of venture business and its forms are classified. The analysis of foreign experience in the venture business is made, peculiarities and characteristics features of model of venture investment in Ukraine are considered. Conceptual positions and components of organizational-economic mechanism of venture investment are grounded.
Keywords: investment, venture investment, venture business, venture capital, venture capital fund.
УДК[368.025.52:33]:630 *61 Доц. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТРАХУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ВТРАТ Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто страхування як екож^чну категорвд, що юторично сформувалася. Страхування в сучасних умовах господарювання е найбшьш ефективним методом вщ-шкодування можливих збитюв. Це шструмент захисту штереив фiзичних та юридич-них оиб вщ настання страхових подiй. Враховуючи специфiку ведення лiсового госпо-дарства, обгрунтовано об'ективну необхiднiсть впровадження та розвитку страхування у цьому видi економiчноl дiяльностi.
Ключовi слова: страхування, економiчна дшлъшсть, лiсове господарство, лкоза-готiвля, хеджування.
Постановка проблеми. Ведення лкового господарства та процес лкоза-гопвл! супроводжуеться великою юлькктю подш, що мають хаотичний характер, часто не залежать ввд користувачк лкових земель, знаходяться шд впли-вом клшатичних умов, не яккного провадження економiчноí д!яльносп, а отже, мають ризиковий характер. Протидкю для таких ризитв пропонуемо викорис-тання такого шструменту, як страхування, його впровадження та адаптацп до сучасних умов ведення лкового господарства Украши.
Анамз останнгх дослiджень i публшацш. Страхування мае давню кто-рда, сформовану шд впливом об'ективних факторов, нащональних традицш, ви-дк економiчноí д!яльносп, ринкових вимог тощо. 1стотний внесок у прова-дження та розвиток страхування в УкраЫ здшснено в наукових пра-цях ОМ. Вшенчука, М.С. Клапкка, В. Баранова, Г.В. Кравчука, С. Ввденка, КВ. Бойка, Г.1. Андреева та ш.
Метою роботи е обгрунтування об'ективно! необх!дносп впровадження та розвитку страхування економ!чних втрат лкокористування.
Виклад основного матерiалу. Страхування - одна з форм охорони майнових ! особистих шгереск застрахованих, як! сплачують внески (преми) до страхових оргашзацш ! отримують вщшкодування втрат, що виникають унасль док стих1йного лиха ! нещасних випадкк. Однак страхування е формою ризик-менеджменту, що використовуеться для хеджування проти ризику фшансових та шших втрат [1, 2]. У крашах вшьно!' ринково!' економши кнують два голов-них види страхування [ 1 ]:
