CC BY
148
УДК 330.341
Б01: 10.15587/2312-8372.2015.37927
ВДОСКОНАДЕННН РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЕКОНОМ1КИ НА 1ННОВАЩЙНО-1НВЕСТИЦ1йН1й ОСНОВ1
Дослгджено вплив тновацшно-твестицшного фактору на тдвищення конкурентоспромож-ностг економгки держави. Розглянуто сутнгсть та ознаки тновацшно-твестицшногорозвитку. Визначено умови, завдяки якимргвень конкурентоспроможностг нащональног економжи зроста-тиме. Визначено фактори впливу на твестицшний клгмат крагни. Запропоновано шляхи гх подо-лання. Дослгджено вплив окремих факторгв ризику на життездаттсть тновацшного проекту.
Клпчов1 слова: економгка, тноваци, твестищ, конкурентоспроможнгсть, нацюнальна еко-номгка.
Шталь Т. В. Дядш А. С.
1. Вступ
Досвщ економiчноi перебудови в Украш, як i в шших крашах з перехщною економжою, наочно сввдчить, що на сучасному етат економiчних перетворень вагомим фактором оздоровлення нацiональноi економiки, яка страждае вщ значного скорочення внутрiшнього попиту на промислову продукщю, може стати тшьки штот-не розширення зовнiшньоi торпвл! Для Украiни цей фактор мае особливе значення, тому що вш дозволяе прискорити ринкову трансформащю економжи, вихщ на свiтовий товарний ринок i створення валютних резервiв, необхщних для модернiзацii та структурноi перебудови виробництва. Проте, розраховувати на устшну торпвлю можуть лише тi краши, якi мають конкурентоспроможну економiку. Разом з тим сама торпвля не може зробити економжу конкурентоспроможною [1].
Володшчи значним iнновацiйним потенцiалом, до-статнiм для випереджаючого економiчного зростання, сучасш процеси розвитку обумовлюють необхщшсть швидкоi реакцii економiки на мiнливi зовнiшнi умови i здатнiсть реагувати на структурну перебудову.
Шд впливом шновацшних процесiв змiнюеться структура як регiональноi i галузевоi, так загальноi системи економiчних вiдносин, шновацп змiнюють економiчну органiзацiю суспiльства, активiзуючи мiжнародне ствро-бiтництво та конкурентоспроможтсть на свiтовому ринку.
Разом з тим, практика економiчного обгрунтування управлшських рiшень вимагае нових пiдходiв для ана-лiзу i прогнозування процеав з метою оцiнки якостi управлшня конкурентоспроможнiстю на основi рейтингового аналiзу iнновацiйно-iнвестицiйних процесiв, що i визначае актуальнiсть дослiдження, результати якого можуть бути покладенi в основу розробки ефективноi iнновацiйно-iнвестицiйноi полiтики.
2. Анал1з останшх досягнень I публжацш
З питання розвитку економiки Украiни за рахунок iнвестицiйноi дiяльностi надрукована щла серiя фунда-ментальних дослщжень. Роль iнвестицiй та iнновацiй
у реструктуризащю економiки вивчав Ю. Бондарський, управлшня швестицшною дiяльнiстю в УкраМ до-слiджували Б. Вишивано, О. Василик, С. Покрошвний. Аспекти державноi iнвестицiйноi полiтики розкритi в працях О. Колосова, Н. Тарасово! Виршення завдання регулювання процесу залучення шоземних iнвестицiй у своiй роботi розкрив С. А. Нехаев [2]. Змштовними, на думку авторiв даноi роботи, е дослвдження наведенi у пращ А. С. Булатовоi та Н. Н. Ливенцовоi [3]. Проте в перюд трансформацii економiки Украiни особливу ува-гу треба придiлити вивченню чинникiв, якi впливають на обсяг залучення швестицш та зростання нацiональноi економiки з використанням iнновацiй. Стрiмкий розви-ток мiжнародних вiдносин та рух шоземного капiталу потребуе безпосереднього мониторингу та вивчення ос-новних аспекпв цього процесу.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — фактори шновацшно-швес-тицшного впливу на конкурентоздатнiсть економiки.
Метою статтг е дослщження та аналiз проблеми надходження iноземних iнвестицiй та шновацш в умовах економiчноi кризи.
Для досягнення поставленоi мети необхщно вико-нати такi задачi:
— з урахуванням ознаки шновацшно-швестицшного розвитку визначити вплив шновацшно-швестицшно-го фактору на тдвищення конкурентоспроможност економiки;
— визначити прюритетш фактори впливу як на ш-вестицiйний клiмат краши, так i забезпечення конку-рентоспроможност нацiональноi економiки в цiлому;
— обгрунтувати вплив окремих факторiв ризику на життездаттсть шновацшного проекту.
4. Результаты дослщження швестицмно! даяльносп Укра'ни
Конкурентоспроможнiсть е комплексною категорiею, ii переваги остаточно реалiзуються в торпвл^ але базис
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/5(21], 2015, © Шталь Т. В. Дядш А. С.
конкурентних переваг створюеться у вах ланках сус-пiльного виробництва, в тому чи^ значною мiрою за рахунок структурно! перебудови та дiевоi промисловоГ полiтики.
Традицiйно конкурентоспроможнiсть трактуеться як зумовлене економiчними, соцiальними i полiтичними факторами стiйке становище краГни або Г! продуцента на внутршньому i зовнiшньому ринках. В умовах вщ-критоГ економiки конкурентоспроможнiсть також може бути визначена як здатшсть краГни (пiдприемства) про-тистояти мiжнароднiй конкуренцii на власному ринку i ринках «трепх краГн».
Загальновiдомо, що розвиток економiки залежить вiд рiвня iнвестицiйноi дiяльностi. Забезпечення розширено-го вщновлення економiки УкраГни на шновацшнш основi зажадае рiзкого посилення швестицшноГ дiяльностi. Для оновлення технологiчного та техшчного оснащення, становлення конкурентоспроможних пщприемств, для економiчного розвитку краГни в цшому необхiдно на-рощувати обсяг швестицш в основний капiтал.
Тому, активiзацiя iнвестицiйноi дiяльностi е одшею з головних складових всiеi економiчноi полiтики краГни, шляхом подолання загальноекономiчноi кризи i здшснен-ня структурноГ перебудови економiки краГни. Ефективно дтчий iнвестицiйний механiзм сприяе розширенню питань макроекономiчноi стабiлiзацiГ, що сприяе ви-веденню нацiональноi економiки на шлях стабшьного економiчного зростання [4].
Для цього необхщно подолати ряд негативних фак-торiв, якi супроводжують кризову ситуащю: падiння обсягiв виробництва, недосконалкть вiтчизняного подат-кового законодавства, вдосконалення податкових тльг спiльним пiдприемствам, вщсутшсть надiйних гарантiй захисту iноземних швестицш, складна i недосконала нормативна база. Вщ полiпшення макроекономiчноi ситуацii в УкраГш в цiлому, вiд послщовноГ реалiзацiГ системи взаемопов'язаних правових, оргашзацшних та iнформацiйних заходiв щодо удосконалення державного регулювання процесу надходження шоземних швес-тицiй, як додаткового i необхiдного джерела капiталу для вкладення в прюритетш галузi промислового i народного господарства, ноу-хау, залежить впровадження передових методiв управлiння маркетингом.
На думку авторiв даноГ роботи, доцшьно приско-рити використання рiзних форм залучення iноземного капiталу, в тому чи^ таких як створення спещальних вiльних економiчних зон рiзних типiв, митних складiв, аукцiонних продажiв або оренди iноземними iнвесторами майна, насамперед об'еклв незавершеного будiвництва, оренда спшьними пiдприемствами, iноземними юридич-ними або фiзичними особами окремих копалин корисних ресурав та розширеннi експорту за умов виконання еколопчних нормативiв.
У перiод проведення iнвестицiйноi дiяльностi необ-хiдно впроваджувати гарантування i страхування внескiв iноземних iнвесторiв як вщ полiтичних, так i вщ комер-цiйних ризикiв, а також законодавчо регулювати страховi ризики. З щею метою необхiдно державне сприяння нарощуванню фондiв державних страхових компанш, розвитку перестрахування, активному виходу на свiтовi страховi ринки, створення за участю держави страховоГ органiзацiГ або представництва в однш з вщомих свь тових страхових центрiв. Доцшьно також передбачати спецiальнi форми стимулювання залучення iноземних
iнвестицiй в невелик пiдприемства венчурного капiталу, який може стати провщником нових наукових щей. Це може проявитися у створенш державних фондiв покриття ризикiв i премiальних фондiв.
З метою стимулювання надходження iноземних ш-вестицiй в УкраГну необхiдно забезпечити розвиток фшансово'Г системи. З цiею метою слщ провести роботу по створенню бшьш розвиненоГ iнфраструктури фондового ринку На сам перед незалежних ресурав депозитних або ризикових копанш, ефективноГ мережi посередникiв, яка була б бшьш адаптована до такого ринкового середовища, в якому звикли працювати шо-земш iнвестори. Важливу роль у цьому контекст може грати змщнення законодавчоГ бази.
Стимулюванню залучення шоземних швестицш сприятиме розробка таких законодавчих акпв, як «Про змшу i доповнення до Земельного кодексу УкраГни щодо надання iноземному швестору права власностi на земельну дшянку для розмiщення пiдприемства, а також можливост продажу йому об'ектiв привати-зацп разом iз земельними дшянками», та iншi, якими регулювалися б ва стосунки з iноземними швесторами на державному рiвнi.
Потенцiйнi швестори зажадають стабiльностi та впев-неносп у майбутньому. У стабiльних умовах економiч-ного розвитку його можна передбачити i iноземним iнвесторам можна прогнозувати життездатшсть свого проекту i взятий на себе ризик. Ризики можна роздi-лити на чотири групи.
Перша група ризиюв — полiтичнi та закордоннi ризики. До полиичних ризикiв належать: стабшьшсть владних структур, наявнiсть корупцГГ, стутнь невдово-лення економiчною ситуацiею в кра'Гш з боку рiзних груп населення i цивiльних органiзацiй. Ситуащя в Украiнi впродовж останнiх роюв характеризуеться постiйною змiною правил гри. Перюдично надаються i лiквiду-ються окремi пiльги. Постiйно змiнюеться податкове i валютне законодавство, кожна змiна якого спрямована на введення бшьш жорстких норм. 1снуе значна кшь-кiсть законодавчих актiв, якi передбачають встановлення тльг в оподаткуванш. В кра'Гш дiе декiлька десяткiв податюв та iнших обов'язкових платежiв. В цшому вони е значно вищими i ведуть до зниження ефективносп iнвестицiй або навiть до переходу в негативну область рентабельность 1ноземш швестори не бачать чикого прогнозу у створенш законодавчоГ системи.
Перед УкраГною стоГть важке завдання по полшшен-ню i лiбералiзацiГ умов комерцшноГ дiяльностi, зниження кiлькостi i ступiнь впливу бюрократичних процедур, якi заважають прийняттю ефективних управлiнських ршень.
Друга група ризикiв — валютно-фiнансовi ризики. До цiеi групи належать гарантп проведення платежiв, загальноекономiчний стан краГни, включаючи шфляцшну i валютну полиику, гарантГГ репатрiацiГ на пшьгу тощо.
Найважливiшим чинником створення вщкритоГ системи е визначення впливу шфляцп та девальвацГГ на-щональноГ валюти. Чинне законодавство УкраГни не передбачае компенсацп за цю додаткову складову ри-зику. ОсобливоГ уваги заслуговуе питания банювськоГ системи в УкраГш.
Банкiвська система УкраГни так i не змогла змiцни-тися i стати регулятором фiнансового ринку в краiнi. Основним завданням уряду нацюнальному банку УкраГни мае стати створення достатшх стимулiв до залучення
в УкраГну потужних iноземних банюв, Гх присутнiсть забезпечить iноземним швесторам необхiдне стан ста-бiльностi i довiри.
Без цього нацiональна банкiвська система не мати-ме стимулу для тдвищення своеГ ефективностi, якост облiку послуг, якi надаються.
Характерним негативним моментом, який знижуе швестицшну приваблившть УкраГни, е фiнансове цшове регулювання таких видiв продукцГГ як газ, нафта, електро-енергiя та ш. Сучасна економiчна ситуацiя в краГш в окремих випадках вимагае безперервного втручання з боку регулюючих оргашв, дуже важко пояснити таку необхщшсть потенцiйному iнвестору, оскiльки вщобра-ження рентабельност виробництва означае для нього додатковий податок на швестицп.
Третя група ризиюв — iнфраструктурний ризик. Хоча, як i попереднiй ризик, його iноземнi iнвестори не ввдносять до основних, вiн мае деякий психолопч-ний вплив.
Нерозривнiсть iнфраструктури украГнського ринку, вщсутшсть сервiсу, який давно став значним у багатьох краГнах свиу, якiсть з'еднань та комунiкацiй вимага-ють вiд iнвесторiв додаткових втрат, яю неможливо передбачити.
Четверта група ризиюв — економiчнi ризики. Вони характерш для краГн ЦентральноГ та СхщноГ бвропи. На iнвесторiв покладаеться важка мгая по впроваджен-ню нових економiчних технологiй. Справжня ситуацiя в цьому питанш не критична, але за умови поступо-вого приеднання УкраГни до пiдписання Мiжнародних договорiв у цiй галузi не передбачеш витрати, пов'язанi з впровадженням додаткових технолопчних ресурсiв, мо-жуть зробити швестицшноГ проект потенцiйно збитковим.
Аналiз рiвнiв забезпеченостi УкраГни основними факторами виробництва та ефективност Гх використання в порiвняннi з 6-ма економiчно найрозвиненiшими краГ-нами свггу (США, Японiя, Нiмеччина, Францiя, Ашля, Канада) свiдчить, що наша держава мае досить високий рейтинг: за забезпечешстю сшьгоспупддями — 4 мшце, трудовими ресурсами — 3 мкце, науковим потенща-лом — 3 мкце. Але стосовно реалiзацiГ цих можливос-тей, ефективностi використання факторiв виробництва УкраГни, займае останнi мшця, набагато поступаючись розвинутим краГнам свиу. Наприклад, вiдставання вiд Францп становить: з використання альгоспупдь — в 10-12 разiв, трудових ресурсiв в 7-15 разiв, основного капiталу — в 2-3 рази, наукового потенщалу — бшьш нiж у 20 разiв.
Незважаючи на всi умовност таких порiвнянь, вщ-мiнностi наспльки разючi, що не можна не брати Гх до уваги при визначенш основних заходiв промисловоГ полиики, пов'язаних з пiдвищенням конкурентоспро-можносп [5].
Разом з тим, свиовий досвiд свiдчить, що наявнiсть факторiв виробництва е важливим, але недостатньою умовою устшноГ конкуренцii. Для цього ще потрiбен певний попит на продукщю, зокрема, вимогливi спо-живач^ конкурентоспроможнi постачальники i сумiжни-ки, сумлшне ведення конкуренцГГ, вiдповiдна стратепя пiдприемств щодо Гх розвитку та тдвищення конку-рентоспроможностi. На жаль, практична ввдсутшсть конкуренцГГ на внутршньому ринку, його незначна мкт-юсть i прямо патологiчна невибагливiсть украГнських споживачiв не дозволяють створити належш умови для
зростання конкурентоспроможностi вичизняноГ продукцГГ. Пiдприемства не можуть виробляти конкуренто-спроможну продукцiю для зовшшшх ринкiв, якщо ця продукщя мае низьку якiсть на внутршньому ринку. КраГни, що е сьогодш лiдерами на свiтовому ринку, в ретроспективi завжди вiдштовхувалися вiд внутрш-нього попиту: Гх експансiя йшла через його насичення.
Певною мiрою у нас теж спостерiгаеться насичення внутршнього ринку, але внаслщок рiзкого падiння внутрiшнього споживання та незначних масштабiв iн-новацiйноi дiяльностi пiдприемств.
Iнновацiйна модель розвитку нацюнальноГ економi-ки в цiлому та ГГ регiональних складових передбачае безперервну конвертащю сучасних досягнень науки i технiки в новiтнi технологГГ, конкурентоспроможнi товари та послуги [6].
Для переходу на таку модель необхщно забезпечити визнання провiдноi ролi науково-технiчноi та освiтньоi сфер у суспшьному розвитку, розробку та реалiзацiю заходiв щодо концентрацГГ нацiональних ресурав i зу-силь на прюритетних напрямах науково-технiчного та господарського розвитку в умовах ввдкритоГ ринковоГ економжи.
Безумовно, з урахуванням нинiшнього стану еконо-мiки та науки, це — складне завдання. Але рухатися вперед вкрай необхщно.
Ввдсутшсть единого державного органу науково-тех-нiчноi шновацшноГ полiтики та вiдомча роз'еднанiсть дiяльностi вiдомств, низький рiвень фiнансування науко-во-дослiдних робiт, згортання масштабiв науки, занепад багатьох наукових шюл, неввдповщшсть iнновацiйноi структури суспiльства вимогам ринку призводять до стрiмкоi деградацГГ матерiально-технiчноi бази наукових та науково технолопчних дослщжень, зростанню ролi iноземних iнвесторiв, впровадження в Украiнi переважно запозичених технологш, як правило, застарiлих i не найкращоГ якостi [7]. Про це сввдчить полiтика США у сферi використання та передачi технологш, якш на сучасному етапi властивi такi тенденцГГ:
— принципово новi технологii спочатку пiдлягають реалiзацiГ та випробуванню лише на територп США;
— коли певна технолопя перестае приносити над-прибуток у США, ГГ передають шоземним компанiям, в першу чергу з американським катталом;
— тсля втрати технологiею принциповоГ новиз-ни стае можливою ГГ надання в компенсацшному порядку шшим компанiям, незалежно вiд мiсця Гх походження та розташування (при цьому розгля-даеться, як правило, пайова участь в Гх капiталi американськоГ компанii-лiцензiара);
— коли технологiя знаходиться на межi повноГ втрати актуальности стае можливим ГГ необмежена передача шоземним контрагентам в установленому законодавством порядку [8-11].
За останш вгам роюв близько 40 % вщ загальноГ кiлькостi нових технологш, необхвдних для модернiзацii вiтчизняноi промисловосп, було придбано за межами УкраГни.
Витрати на iмпорт зарубiжних наукових розробок становлять понад 500 млн. дол. США на рж, що сввд-чить про вщсутшсть в краГш дшсно державноГ iннова-цiйноi полиики. Таким чином, украiнськi пiдприемства фшансують не власну науку, а фактично спонсорують шоземних винахiдникiв i новаторiв.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/5(21], 2015
87-J
1стотним фактором, який стримуе шновацшний процес, е низький piBeHb фшансового забезпечення ш-новацiйноi дiяльностi, непщготовлешсть менеджменту до активних дiй у цш сферi, руйнування зв'язкiв роз-робникiв нововведень з виробництвом, а також занепад стимулювання в наущ. Протягом останнiх п'яти рокiв фактичне фшансування науки державою становить менше 0,3-0,5 % ВВП, тодi як стаття Закону «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» визначае його на рiвнi 1,7 %. При цьому частина програмно-щльового фшан-сування наукових дослщжень не перевищуе 10 % вщ загальних витрат на науку при законодавчо встановлених 30 %. Однак економiчна функцiя науки починаеться вiд обсяпв фiнансування понад 0,9 % ВВП. Тому при ix фактичному рiвнi наука могла виконувати переважно сощокультурну функщю.
У зв'язку з непослщовшстю у проведеннi науко-во-теxнологiчноi та iнновацiйноi полiтики, ii низькою ефектившстю закрiплюються тенденцп до зниження попиту на науковi дослiдження i розробки, до зниження рiвня iнновацiйноi дiяльностi, iнтелектуального потенцiалу i якост робочоi сили, до теxнологiчного вщставання Украiни вiд розвинених краiн свиу, що негативно позначаеться на конкурентоспроможност нацiональноi економiки.
В даний час конкурентоспроможшсть i iнновацiйнiсть Украiни дуже низько ощнюються в свiтi. За шдексом глобальноi конкурентоспроможностi (1ГК) Всесвггнього економiчного форуму (ВЕФ) i Звиу про конкуренто-спроможнiсть Украiни, опублжованим Фондом «Ефек-тивне управлшня» разом з ВЕФ, серед 134 краш свиу Украiна займае дев'яносто шосте мiсце, перемiстившись за останнi роки на 10 позицш нижче.
Згщно з рейтингом ВЕФ у сферi формування фак-торiв iнновацiйного розвитку Украша посiла 65-е, за оснащешстю сучасними теxнологiями — 69-е, у сферi захисту прав iнтелектуальноi власносп — 11-е мiсця. За субшдексом «1нновацп» Украiна займае 62-у позищю, втративши 10 пунктiв, в порiвняннi з попереднiм Звь том конкурентоспроможност 2012/2013 року у зв'язку з попршенням показникiв «Можливост для шновацш», «Яюсть науково-дослiдниx установ», «Витрати компа-нiй на науковi i дослщш роботи», «Пщтримка урядом передових технологш».
За рiвнем розвитку бiзнесу Украша посщае 91-ю, а за розмiрами ринку — 29-у позицiю. Останнш показ-ник свiдчить про те, що украшський бiзнес лише на третину використовуе потенщал внутрiшнього ринку. За ефектившстю ринку пращ Украши перебувае на 49-му мшщ, але за показниками «ставка на професшне управлшня» i «вщтж мiзкiв» Украша посша лише 92-ю i 99-ю позицп в глобальному рейтингу конкуренто-спроможностi.
5. Обговорення результат1в дослщження швестицшно! даяльност Украши
За результатами проведеного наукового дослщження виявлено неефективне використання власного шновацш-ного потенщалу, це пiдтверджуе те, що Украша перетво-рюеться на державу, яка експортуе сировинш ресурси з незначною частиною доданоi вартостi, i свщчить про виникнення реальних загроз економiчнiй i нацiональнiй безпецi. Якщо керiвництво краiни i надалi не буде звер-
тати уваги на штелектуальш чинники розвитку, краiна продовжить втрачати свою конкурентоспроможшсть.
Перспективними напрямками дослщжень у подаль-шому е вивчення тих факторiв, якi впливають на швес-тицiйний клiмат краiни таю, як полиична стабiльнiсть, стан економжи i перспективи ii розвитку; стутнь державного регулювання; податки i стимули для iнвесторiв, вартiсть робочоi сили i сировини, свобода руху капiталу та прибутку; валютнi та виробничi ризики, наявнiсть виробничоi ринковоi iнфраструктури. Першочерговим завданням у виршенш фiнансовоi проблеми мае бути полиика сприйняття iнвестицiйноi полiтики шляхом:
— створення правових основ функщонування рин-кового капiталу;
— формування стратепчних i тактичних цiлей та прюритепв;
— дотримання соцiальних цiнностей;
— дотримання спрямованосп iнвестицiй на вирiв-нювання сукупного попиту;
— напрямок iнвестицiй на розвиток економжи та повноi зайнятостi;
— захист конкуренцп та спрямованостi зростан-ня цiн;
— часткове перерозподш доходiв юридичних i фi-зичних оаб;
— створення сприятливих умов для функщонування валютного ринку та шше.
6. Висновки
В умовах формування нових ринюв стае актуальним необхщшсть переходу вщ оцiнки результапв iнновацiйноi дiяльностi на рiвнi окремих регюшв до оцiнки рiвня iнновацiйноi дiяльностi краiни в цiлому, що надасть можливкть ефективноi економiчноi взаемодп в галузi iнновацiйноi дiяльностi.
На пiдставi запропонованоi нами методики ощнки факторiв впливу на конкурентоспроможнiсть за рахунок шноващйно-швестицшноi дiяльностi стае можливим ефективне запобкання наявним ризики i загрози не-довикористання iснуючих конкурентних переваг.
Разом з тим, в результат проведеного дослщження, автори даноi роботи можуть зробити висновки, що орiентацiя економжи Украiни на експорт сировинних ресурав призводить до значного зменшення конкурен-тоспроможностi та впровадження шновацш (за шдексом глобальноi конкурентоспроможносп — 96 мшце зi 134 краiн свiту), а валютш та виробничi ризики, свобода руху катталу та прибутку, наявшсть виробничоi ринковоi iнфраструктури виступають основними факторами впливу на конкурентоспроможшсть економжи за рахунок шновацшно-швестицшного розвитку.
Лггература
1. Америка: сталий розвиток. Новий консенсус заради май-бутньою [Текст]: пер. з англ. / Президентська рада США з питань сталого розвитку. — 2-е вид. — К.: 1нтелсфера, 2007. — 186 с.
2. Булатова, А. С. Мировая экономика и международные экономические отношения [Текст]: учебник / А. С. Булатова, Н. Н. Ливенцева. — М.: Магистр, 2008. — 55 с.
3. Нехаев, С. А. Основш тенденци розвитку швестицшного ринку в епоху глобал1зацГ; [Електронний ресурс] / С. А. Нехаев. — Режим доступу: \wwwZURL: http://www.8гef.com/7/рефе-рат_7137.^т1
4. Россоха, В. В. Технолопчний розвиток агропромислового виробництва [Текст] / В. В. Россоха. — К.: 1нтелсфера, 2007. — 187 с.
5. Пересада, А. А. 1нвестування [Текст]: навч. по^бник / А. А. Пересада. — К.: КНЕУ, 2004. — 333 с.
6. Россоха, В. В. Проблемы инновационно-технологического обеспечения конкурентоспособности экономики Украины [Текст] / В. В. Россоха. — К.: ННЦ 1АЕ, 2011. — 14 с.
7. Макеевский, Г. Г. Повышение конкурентоспособности экономики Украины [Текст] / Г. Г. Макеевский. — К., 2007. — 177 с.
8. Пилипенко, А. И. Повышение конкурентоспособности экономики Украины за счет инноваций [Текст] / А. И. Пилипенко. — Х., 2008. — 115 с.
9. Доклад Первого вице-премьер-министра Украины — Министра экономического развития и торговли Украины Андрея Клюева относительно проекта Программы инвестиционно-инновационной деятельности в Украине на заседании Кабинета Министров 2 февраля 2011 года [Электронный ресурс] / Департамент информации и коммуникаций с общественностью Секретариата КМУ. — Режим доступа: \wwwZURL: http://www.kmu. gov.ua/control/publish/article7art_id-244026839. — 02.02.2011.
10. Удалих, О. О. Управлшня швестицшною д1яльшстю про-мислових шдприемств [Текст]: поабник / О. О. Удалих. — К.: ЦУЛ, 2005. — 34 с.
11. Сазонець, I. Л. М1жнародна швестицшна д1яльшсть [Текст]: навч. поабник / I. Л. Сазонець. — К.: ЦУЛ, 2002. — 77 с.
совершенствование развития конкурентоспособности Экономики на инновационно-инвестиционной основе
Исследовано влияние инновационно-инвестиционного фактора на повышение конкурентоспособности экономики государ-
ства. Рассмотрены сущность и признаки инновационно-инвестиционного развития. Определены условия, благодаря которым уровень конкурентоспособности национальной экономики будет расти. Определены факторы влияния на инвестиционный климат страны. Предложены пути их преодоления. Исследовано влияние отдельных факторов риска на жизнеспособность инновационного проекта.
ключевые слова: экономика, инновации, инвестиции, конкурентоспособность, национальная экономика.
Шталь Тетяна Валерпвна, доктор економгчних наук, професор, кафедра мiжнародноi економжи, Хартвський державний утвер-ситет харчування i торгiвлi, Украта, e-mail: t.shtal@mail.ru. Дядiн Андрт Сергтович, асистент, кафедра мiжнародноi економжи, Хартвський державний утверситет харчування i торгiвлi, Украта, e-mail: dyadin@meta.ua.
Шталь Татьяна Валерьевна, доктор экономических наук, профессор, кафедра международной экономики, Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина. Дядин Андрей Сергеевич, ассистент, кафедра международной экономики, Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина.
Stahl Tatiana, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine, e-mail: t.shtal@mail.ru.
Dyadin Andrey, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine, e-mail: dyadin@meta.ua
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/5(21], 2015
89
