CC BY
9
УДК 005.01 DOI: 10.30837/0135-1710.2021.177.004
О.В. ПЕТРИЧЕНКО
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГИ УПРАВЛ1ННЯ IT-ПОСЛУГАМИ П1ДПРИеМСТВА
Poзглянyтo oснoвнi oсoбливoстi iснyючoï мeтoдoлoгiï у^авл^та пoслyгaми. Bидiлeнo oснoвнi нeдoлiки, щo yтpyдняють викopистaння iснyючoï мeтoдoлoгiï для ущшлшня iнфop-мацшними систeмaми як сукуптстю IT-пoслyг, як poзpoбник сисгеми надае зaмoвникy у виглядi мшжини функцш систeми. Зaпpoпoнoвaнo вдoскoнaлити юнуючу мeтoдoлoгiю уп-paвлiння пoслyгaми шляxoм poзшиpeння нaбopy oснoвниx кoнцeшiв, щo yтвopюють omuro-гш дaнoï мeтoдoлoгiï. Poзpoблeнo сxeмy взaемoзв'язкy oснoвниx ^надпив вдoскoнaлeнoï мeтoдoлoгiï yпpaвлiння IT-пoслyгaми mдпpиемствa. OIpимaнo кaтeгopнi мoдeлi, щo всташв-люють взaемoдiю oснoвниx oписiв вдoскoнaлeнoï мeтoдoлoгiï yпpaвлiння IT-пoслyгaми nwrn®e-мства на piзниx стaдiяx циклу ущшлшня eкспyaтaцiею iнфopмaцiйнoï систeми.
1. Вступ
В даний час пepeвaжнy бшьшють iнстpyмeнтaльниx зaсoбiв, щo автоматизують po6ora з yпpaвлiння eксплyaтaцiею iнфopмaцiйниx систем (IC), тexнoлoгiй (IT) i пpoгpaмниx ^o-дyктiв piзнoгo пpизнaчeння, CT^opero на oснoвi iснyючoï мeтoдoлoгiï у^авлшня пoслyгaми. Oснoвнi пoлoжeння дaнoï мeтoдoлoгiï виклaдeнi в [1]. Анaлiз цж пoлoжeнь дoзвoляе видши-ти наступи oснoвнi oсoбливoстi, щo впливають на тeopeтичнi та пpиклaднi aспeкти у^авл-iння eксплyaтaцiею вeб-бaзoвaниx IC [1]:
а) пpeдстaвлeння yпpaвлiння eксплyaтoвaними IC та IT як сукуптстю oкpeмиx IT-пoслyг, peaлiзoвaниx у виглядi IT-сepвiсiв (пpи цьoмy будь-яка IT-гослуга мoжe бути peaлiзoвaнa як oдним, так i мнoжинoю пoв'язaниx мiж сoбoю IT-сepвiсiв);
б) пpeдстaвлeння yпpaвляючиx впливiв на мнoжинy IT-пoслyг як prnem кepiвництвa, пoв'язaниx з гостшним пoлiпшeнням мoжливoстeй IT-пoслyг i будь-ятою пoтpeбoю у змiнi як сисгеми yпpaвлiння пoслyгaми, так i oкpeмиx пoслyг (сepвiсiв);
в) викopистaння в ятоси oснoвнoгo кiлькiснoгo кpитepiю у^авлшня пoслyгaми пoняття «eфeктивнiсть», визнaчeнoгo як стушнь peaлiзaцiï зaплaнoвaниx зaxoдiв та дoсягнeння зaплaнoвaниx peзyльтaтiв в у^авл^ш пoслyгaми;
г) пpeдстaвлeння мeтoдoлoгiчниx oснoв yпpaвлiння пoслyгaми як мнoжини вимoг, щo висуваються дo систeми у^авлшня пoслyгaми та ïï oкpeмиx rnpo^^ i зaснoвaнi на мнoжинi бaзoвиx пoнять.
Нeoбxiднo уточнити, щo пoдiбнi вимoги нe вiдoбpaжaють oсoбливoстi мoжливиx peani-зaцiй систeми yпpaвлiння гослугами для кoнкpeтниx зaмoвникiв. Пepeдбaчaеться, щo в xoдi ствopeння та eксплyaтaцiï бyдь-якoï мoжливoï систeми yпpaвлiння гослугами пoдiбнi вимo-ги пoвиннi бути адаптоваш дo oсoбливoстeй кoнкpeтниx IT-пpoeктiв i IT-пpoдyктiв. Однак в [1] oсoбливo нaгoлoшyеться, щo будь-яка система yпpaвлiння пoслyгaми, poзpoблeнa для ^^perao!' opгaнiзaцiï, нe мoжe залишити ^ви^штою жoднy з пoдiбниx вимoг.
Нeoбxiднo тaкoж вiдзнaчити, щo мнoжинa бaзoвиx пoнять i ïx визнaчeнь, на якш базують-ся пoдiбнi вимoги, poздiлeнa на двi нaстyпниx шдмгожини [1]:
а) тepмiни, xapaктepнi для систем у^авлиня в цiлoмy (21 тepмiн);
б) тepмiни, xapaктepнi для у^авлиня пoслyгaми (29 тepмiнiв).
no сут^ цi тepмiни yтвopюють кoнцeптнo-oнтoлoгiчнy oснoвy iснyючoï мeтoдoлoгiï уп-paвлiння пoслyгaми та спpияють видiлeнню oснoвниx сyтнoстeй пpeдмeтнoï oблaстi в xoдi бyдь-якoï peaлiзaцiï систeми yпpaвлiння гослугами.
Poзглянyтi oсoбливoстi дoзвoляють ствepджyвaти, щo в даний час yпpaвлiння e^raya-тaцiею вeб-бaзoвaниx IC являе сoбoю пpoцeси пpийняття piшeнь, якi слaбo фopмaлiзyються i зaснoвaнi на peзyльтaтax збopy, oбpoбки та aнaлiзy юль^сн^ знaчeнь piзниx мнoжин пoкaзникiв. Ц пoкaзники xapaктepизyють oкpeмi aспeкти eксплyaтoвaнoï IC, пpoцeсiв e^rn лyaтaцiï i у^авлиня eксплyaтaцiею дaнoï IC. Вж^ння в eксплyaтoвaнy IC змiн татож нoсить слaбo фopмaлiзoвaний xapaктep i ж дoзвoляе в дoстaтнiй мipi oцiнити нaслiдки
реалiзащ! окремих запипв на зм^ (request for change, RFC) веб-базовано! 1С. Тому проведення дослщжень щодо вдосконалення методологи yправлiння послугами стосовно управлшня експлyатацieю сучасних веб-базованих 1С е актуальним.
2. Мета i задача вдосконалення методологи управлшня послугами
Розглянут вище особливостi юнуючо! методологи визначають головне протирiччя, що утруднюе застосування дано! методологи для управлшня експлуатащею наборами IT-послуг, якi представлеш множиною фyнкцiй конкретних веб-базованих 1С yправлiння тдприе-мствами. Суть ще! сyперечностi полягае в наступному:
а) юнуюча методологiя yправлiння послугами використовуе для опису будь-яко! 1С один рiвень представлення - як множини окремих IT-послуг та !х рiзнорiдних компонентiв [1] без урахування !х належностi Постачальнику або Споживачевi IT-послуг;
б) для Споживача та Постачальника IT-послуг опис будь-яко! 1С передбачае одночасне юнування кшькох рiвнiв представлення - як единий продукт, як множина функцш, а також як множина ГГ-сервюв, що реалiзyють щ функци i знаходяться на рiзних стадiях свого житте-вого циклу.
В результат задача пiдвищення ефективностi експлуатовано! веб-базовано! 1С в ходi yправлiння !! експлyатацiею представляеться як задача ошташзаци [2] з великою кiлькiстю змшних. Цими змiнними е показники, яю описують плани заходiв з управлшня кожною конкретно! IT-послугою 1С i результати фактичного виконання цих заходiв. При цьому темпи зростання кшькост таких показникiв значно перевищують темпи зростання кшькосп окремих IT-послуг (функцш) веб-базованих 1С.
Тому метою даного дослщження е удосконалення iснyючо! методологи управлшня послугами, що дозволяе спростити ршення задачi ефективного управлшня експлуатащею веб-базованих 1С з великою кшьюстю IT-послуг (функцш).
Для досягнення дано! мети в дослщженш передбачаеться ршення таких задач:
- розробка основно! концепци yправлiння експлуатащею веб-базовано! 1С управлшня шдприемством на основi удосконалення iснyючо! методологi! управлшня послугами шляхом визначення додаткових концешгв, якi адаптують дану методологiю до особливостей вир> шення задачi управлшня експлуатащею веб-базовано! 1С;
- розробка вiзyально! моделi онтологi! yправлiння IT-послугами веб-базовано! 1С шляхом включення запропонованих додаткових концептiв з урахуванням зв'язюв, що виникають мiж даними концептами i концептами iснyючо! методологi! управлшня послугами;
- розробка математично! моделi yправлiння експлyатацiею 1С, яка враховуе особливост вдосконалено! вiзyально! моделi онтологи yправлiння IT-послугами веб-базовано! 1С.
3. Розробка основноТ концепци управлiння експлуатащею веб-базованоТ
шформацшноТ системи
Для усунення протирiччя, видiленого в роздiлi 2 даного дослщження, перш за все, необхщне узгодження описiв веб-базовано! 1С управлшня шдприемством на рiзних рiвнях представлення цiе! системи. Для цього необхщно видiлити основнi рiвнi представлення 1С управлшня тдприемствами в ходi !х експлyатацi!. Подiбнi рiвнi були видшеш в [3] для процешв формування та аналiзy вимог до системи. На пiдставi запропонованого в [3] ршення пропонуеться видiлити таю рiвнi представлення експлуатовано! 1С:
- бiзнес-рiвень (об'еднуе в собi запропоноваш в [3] рiвень керованих об'екпв i/або процесiв i загальносистемний рiвень);
- рiвеньIT-послуг;
- рiвень IT-сервiсiв;
- рiвень IT-iнфрастрyктyри.
Особливосп представлень поняття «експлуатована 1С» на кожному iз запропонованих рiвнiв наведеш в табл. 1.
Для узгодження опишв 1С на розглянутих рiвнях представлення пропонуеться ввести додаткове поняття, що дозволяе описувати поведшку 1С та !! елементiв в ходi експлyатацi!. Як таке поняття пропонуеться використовувати термш «транзакцiя». Слiд зазначити, що до недавнього часу в IТ-сферi цей термш використовувався переважно для опису дш над даними i визначався як логiчна одиниця роботи (точнiше, логiчна одиниця роботи бази
Таблиця 1
Визначення поняття «експлуатована iнформацiйна система» на рiзних рiвнях
представлення
Рiвень представления Визначення поняття «експлуатована шформацшна системам»
Бiзнес-рiвень 1С - 1Т-продукт, який: а) мае фiнансову i юридичну цшнють; б) е одним з мехашзмв керованого об'екта та/або процесу; в) одночасно е системою, що складаеться з персоналу i комплексу зас^в автоматизаид; г) формуе i вiдображае едине цтсне iнформацiйне представлення цього об'екта та/або процесу вщповщно до поставлених перед даним продуктом цшей.
Рiвень IT-послуг 1С - система 1Т-послуг (функцюнальних завдань, функцш), яка: а) експлуатуеться на основi рiшень Споживача про економчну або техшчно! доцшьносп дано! до; б) спрямована на формування i вщображення единого цiлiсного шформацшного представлення керованого об'екта або процесу вщповщно до поставлених перед системою цшей.
Рiвень IT-сервiсiв 1С - система ГГ-сершсщ, яка: а) реалзуе сукупнiсть операцш надання або обробки даних; б) спрямована на формування i вщображення единого цiлiсного iнформацiйного представлення об'екта або процесу вщповщно до поставлених перед системою цшей.
Рiвень IT-iнфрастрyктyри 1С - система взаемопов'язаних елеменпв 1Т-шфраструктури, необхщних i достатнiх для ексшуатаид вах IT-сервiсiв 1С, яка: а) складаеться з комплекшв засобiв автоматизаци; б) спрямована на формування i вщображення единого цшсного iнформацiйного представлення об'екта або процесу вщповщно до поставлених перед системою цшей.
даних), яка зазвичай включае юлька операцiй бази даних [4]. Однак за останне десятилотя з'явилися пропозицп використовувати поняття «транзакщя» для формального опису бiзнес-процесiв та !х окремих елеменпв, в тому числi - тих, що автоматизуються [5]. Вщзначено також прикладне застосування поняття «бiзнес-транзакцiя» як концептуально! основи даталопч-ного опису робгт з автоматизованого проектного управлшня послугами [6].
Кожна абстрактна транзакщя повинна мати таю властивосп [4]:
- нерозривнють (atomicity);
- правильнють (correctness);
- iзольованiсть (isolation);
- стiйкiсть (durability).
Ц властивостi дозволяють розглядати транзакцiю як основу для формального опису будь-яко! можливого дi!, яка виконуеться 1С та !! окремими елементами в ходi експлyатацi!. Подiбний опис найкраще використовувати для веб-базованих 1С, яю являють собою су-купшсть взаемодiючих елементiв- «чорних ящикiв» (властивють нерозривностi). При цьому кожен елемент веб-базовано! 1С в максимально можливш мiрi iзольований один вiд одного i в ходi нормально! експлуатацп може приймати значення, заздалегiдь визначеш множиною допустимих станiв (властивiсть стшкосп). Правильнiсть елементiв веб-базовано! 1С в ходi
eксплyaтaцiï визначаеться шляxoм тeстyвaння i пpиймaльнo-здaвaльниx випpoбyвaнь циx eлeмeнтiв, в xoдi якиx пepeвipяeться ïx вiдпoвiднiсть висунутим вимoгaм aбo RFC циx вимoг.
Для oписy IC та ïï eлeмeнтiв на poзглянyтиx в табл. 1 piвняx пpeдстaвлeння пpoпoнyeться видшити нaстyпнi види тpaнзaкцiй:
а) бiзнeс-тpaнзaкцiя - yзгoджeнa змiнa стану вщгосин двox i бiльшe стopiн, дe кoжнa стopoнa гoтoвa дo ^eï змiни i знае, щo röro yзгoдять та yxвaлять всi стopoни [5];
б) фyнкцioнaльнa тpaнзaкцiя - лoгiчнa oдиниця сцeнapiю викoнaння функцп (пoслyги) IC, зазвичай включае кшька сepвiсниx тpaнзaкцiй;
в) сepвiснa тpaнзaкцiя (тpaнзaкцiя) - лoгiчнa oдиниця po6oto, зазвичай включае кiлькa oпepaцiй бази данж [4];
г) iнфpaстpyктypнa тpaнзaкцiя - лoгiчнa oдиниця poбoти на вepxнix (пpиклaдниx) piвняx викopистoвyвaниx мepeжeвиx мoдeлeй [7], зазвичай включае кшька oпepaцiй нижчиx piвнiв кoнкpeтнoï мepeжeвoï мoдeлi.
Таким чинoм, будь-яку IC (в тому чи^ вeб-бaзoвaнy IC) мoжнa oписaти на будь-ятому piвнi пpeдстaвлeння за дoпoмoгoю тpaнзaкцiй, якi пepeвoдять IC та ïï eлeмeнти з пoчaткoвo-гo стану в кш^вий. Пpи цьoмy для ушфшацп oписiв piзнopiдниx eлeмeнтiв IC в xoдi ïï eксплyaтaцiï в [1] ввeдeнo пoняття «кoнфiгypaцiйний eлeмeнт» (КЕ) - eлeмeнт, який ^o6xí-днo кoнтpoлювaти для надання oднieï aбo дeкiлькox пoслyг.
Однак тате пpeдстaвлeння eксплyaтoвaнoï IC сepйoзнo ускладнюе ïï мoдeлювaння в xoдi у^авл^ня eксплyaтaцieю. Застосування для yпpaвлiння eксплyaтaцieю IC iснyючoï мeтoдo-лoгiï пpизвoдить дo тoгo, щo швидкiсть pody кiлькoстi пoкaзникiв, щo xapaктepизyють IC та ïï КЕ, значго випepeджae швидкiсть pody кiлькoстi КЕ в IC. Насладим цьoгo е нeмoж-ливiсть масштабування мoдeлeй i мeтoдiв виpiшeння задач yпpaвлiння в xoдi yпpaвлiння eксплyaтaцieю дpiбними, сepeднiми i вeликими IC чepeз piзкe зpoстaння poзмipнoстi тaкиx задач. Cлiд зазначити, щo iснyючi мeтoди виpiшeння задач вeликoï poзмipнoстi eфeктивнi тiльки в oкpeмиx випaдкax i нe в^шують цю пpoблeмy кapдинaльнo.
Як виxiд з дaнoï ситyaцiï пpoпoнyeться застосувати для yпpaвлiння eксплyaтaцieю вeб-бaзoвaниx IC eлeмeнти тeopiï пoтeнцiйнoï eфeктивнoстi. Дана тeopiя дoзвoляe oцiнити eфeктивнiсть склaднoï систeми за paxyнoк застосування пopiвнянo пpoстиx мoдeлeй, щo oписyють oкpeмi якoстi цieï систeми. В цьoмy випадку eфeктивнiсть систeми пpeдстaв-ляеться як ймoвipнiсть вигiднoгo oбмiнy мiж систeмoю i нaвкoлишнiм сepeдoвищeм [8]. Taкe визнaчeння нe сyпepeчить пpийнятoмy в iснyючiй мeтoдoлoгiï визнaчeнню пoняття eфeктивнoстi, нaвeдeнoмy вищe, i дoзвoляe пpeдстaвити стyпiнь peaлiзaцiï зaплaнoвaниx зaxoдiв та дoсягнeння зaплaнoвaниx peзyльтaтiв в yпpaвлiннi пoслyгaми як ймoвipнiсть вигiднoгo oбмiнy КЕ i peсypсaми, нeoбxiдними для ïx ствopeння aбo мoдифiкaцiï, мiж IC, ïï Пoстaчaльникoм i Cпoживaчeм.
Пpoпoнoвaний пiдxiд дo opгaнiзaцiï фopмaльнoгo piшeння задач у^авл^ни eксплyaтaцieю IC вимагае ввeдeння в юнуючу мeтoдoлoгiю yпpaвлiння пoслyгaми гоняття «властивють систeми» . Пpи цьoмy для виpiшeння задач yпpaвлiння eксплyaтaцieю IC iнтepeс виклика-ють тшьки тi влaстивoстi систeми, якi xapaктepизyють пpoяв oкpeмиx якoстeй цieï сисгеми. Якoстi IC, в свoю чepгy, визначаються мнoжинoю вимoг (фyнкцioнaльниx i ^функциная^ ниx), висyнyтиx дo IC дo пoчaткy ïï eксплyaтaцiï, а татож мнoжинoю RFC IC та ïï oкpeмиx КЕ, щo фopмyються в xoдi eксплyaтaцiï IC. В цьoмy випадку eфeктивнiсть eксплyaтoвaнoï IC бyдe визначатися як стyпiнь дoсягнeння плaнoвиx peзyльтaтiв пo кoжнoмy oкpeмoмy влaстивoстi IC i ïï КЕ.
Нaдaлi для пoзнaчeння плaнoвиx peзyльтaтiв eксплyaтaцiï IC ввeдeмo пoняття «мeтa yпpaвлiння IC». Toдi задача дoсягнeння глoбaльнoï мeти eфeктивнoï eксплyaтaцiï IC бyдe poзглядaтися як завдання дoсягнeння мнoжини oкpeмиx цiлeй yпpaвлiння IC за тожгою кoнкpeтнoю ïï властивютю.
Однак викopистaння дaнoгo визнaчeння eфeктивнoстi як oснoви фopмaльнoгo oписy у^авлим eксплyaтaцieю знaчнoю мipoю зaлeжить вщ тoчoк зopy Cпoживaчa i Пoстaчaль-ника на пpoцeси eксплyaтaцiï IC. Piзниця дaниx тoчoк зopy визначаеться, гoлoвним чинoм, вiдмiннiстю глoбaльниx ц^й Cпoживaчa i Пoстaчaльникa, poзглянyтиx в [3, 9]. ^му слiд визнати oднoчaснe iснyвaння двox нaстyпниx пiдxoдiв:
а) пiдxiд дo eфeктивнoгo у^авлим eксплyaтaцieю IC з точки зopy Cпoживaчa (пiдxiд дo eфeктивнoгo у^авл^м пpoцeсoм фyнкцioнyвaння IC);
6) nigxig go e^eKTHBHoro ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero IC 3 tohkh 3opy nocraHanbHHKa (nigxig go e^eKTHBHoro ynpaBniHHa npo^coM cynpoBogy IC).
CaMe Heo6xigHicTb ynpaBniHHa пpoцecaмн eKcnnyaTa^ï IC Ha ocHoBi ogHonacHoro 3acrocy-BaHHa gBox po3rnaHyrax BH^e nigxogiB, ^ni aKHx He 36iraroTbca ogHH 3 ogHHM, cnig BH3HaTH ochobhow npo6neMoro (^opManbHoro onucy e^eKTHBHoro ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero IC.
Pe3ynbTaTH 3anponoHoBaHoro BgocKoHaneHHa icHyronoï MeTogonoriï ynpaBniHHa nocnyraMH
go3BonaroTb c^opMynroBaTH ocHoBHy KoH^n^ro ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero Be6-6a3oBaHoï IC aK Ha6ip HacTynHHx nono^eHb:
a) ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero IC Ta ïï KE 3 tohkh 3opy cno^HBana po3rnagaeTbca aK cyKynHicTb npoeKTHHx Ta/a6o onepa^HHHx 3axogiB, pe3ynbTaTOM aKHx e gocarHeHHa rno6anbHoï e^eKTHBHocTi IC 3 tohkh 3opy Bcix cniBpo6iTHHKiB Cno^HBana npu nigтpнмцi BHTpaT Ha цi 3axogu Ha 6a^aHoMy gna Cno^HBana piBHi;
6) ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero IC Ta ïï KE 3 tohkh 3opy nocTananbHHKa po3rnagaeTbca aK cyKynHicTb npoeKTHHx Ta/a6o onepa^HHHx 3axogiB, pe3ynbTaTOM aKHx e gocarHeHHa rno6anbHoï e^eKTHBHocTi IC 3 tohkh 3opy Bcix cniBpo6iTHHKiB nocTaHanbHHKa npu nigтpнмцi BHTpaT Ha uj 3axogu Ha 6a^aHoMy gna nocTaHanbHHKa piBHi;
b) ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero IC b цinoмy npu goTpuMaHHi iHTepeciB Cno^HBaHa i nocra-HanbHHKa gaHoï IC noBHHHo po3rnagaTuca aK oKpeMHM BunagoK 3agaHi 6araTOKpuTepianbHoï onTHMi3a^ï, pimeHHaM aKoï 6yge napeTo-onTHManbHa IC;
r) ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero oKpeMux KE IC npu goTpuMaHHi iHTepeciB Cno^HBaHa i nocTaHanbHHKa gaHoï IC noBHHHo po3rnagaTuca aK cyKynHicTb npoeKTHHx Ta/a6o onepa^HHHx 3axogiB ^ogo nepeTBopeHHa mho^hhh noTOHHHx 3HaHeHb noKa3HHKiB BnacTHBocreM KE IC (eKcnnyaTa^HHHx xapaKTepucTHK oKpeMHx KE IC) b MHo^HHy 3annaHoBaHHx 3HaHeHb цнx KE, npu aKHx IC b ^noMy 6yge napeTo-onTHManbHoro.
4. Po3poÔKa BÏ3ya^bHOÏ Moge.ni 0HT0.n0riï MeTogo.noriï ynpaB^ÏHHa IT-nocnyraMH
3 ypaxyBaHHaM 3anponoHoBaHHx gogaTKoBHx кoнцenтiв i pe3ynbTaTiB po3po6KH кoнцenцiï ynpaBniHHa eKcnnyaTa^ero Be6-6a3oBaHoï IC Bi3yanbHa Mogenb oHTonoriï MeTogonoriï ynpaBniHHa IT-nocnyraMH Be6-6a3oBaHoï IC Ha6yge Burnagy, noKa3aHoro Ha puc. 1.
flna noninmeHHa cnpHHHaira Ha puc. 1 He noKa3aHi ocHoBHi cnoTH ^peHMiB, ^o onucyroTb ocHoBHi KoH^mu. nigKpecneHHaM Ha puc. 1 Buginem кoнцenтн, aKi BBegeHi b omonoriro b pe3ynbTaTi BgocKoHaneHHa MeTogonoriï ynpaBniHHa nocnyraMH. KypcuBoM Ha puc. 1 Buginem кoнцenтн, aKi po3muproroTb MeTogonoriro ynpaBniHHa nocnyraMH b xogi BupimeHHa npuKnagHHx 3agaH ynpaBniHHa nocnyraMH.
HaBegeHa Ha puc. 1 cxeMa go3Bonae BuginuTH rpynu ochobhhx cyTHocreM npegMeraoï o6nacTi, Ha ocHoBi aKHx Mo^nHBo c^opMyBaTH TaKi onucu:
a) onuc eKcnnyaToBaHoï IC Ha pi3HHx piBHax npegcTaBneHHa;
6) onuc cTaHiB eKcnnyaToBaHoï IC;
b) onuc noKa3HHKiB, aKi xapaKTeproyroTb IC, ^o eKcnnyaTyeTbca, Ta ïï KE;
r) onuc e^eKTHBHocri eкnnyaтaцiï IC 3a ïï oKpeMHMH BnacTHBocraMH i b цinoмy.
Onuc eKcnnyaToBaHoï IC Ha pi3HHx piBHax npegcTaBneHHa cKnagaTHMeTbca 3 HacTynHHx KoH^mÎB, noKa3aHHx Ha puc. 1:
- KoH^rn- «Information System» («IC»);
- KoH^rn- «Provider of IS» («nocraHanbHHK IC»);
- кoнцenт «Customer of IS» («Cno^HBaH IC»);
- KoH^rn- «Requirement of IS» («BuMora go IC");
- KoH^rn- «RFC IS» («RFC IC»);
- KoH^rn- «Configuration of IS» («KoH^irypa^a IC»);
- KoH^rn- «Presentation Layer» («PiBeHb npegcTaBneHHa»);
- KoH^rn- «Configuration Item» («KE»);
- KoH^m- «Transaction» («Тpaнзaкцia»).
3a3HaHeHi кoнцenтн BH3HaHaroTb ocHoBHi tohkh 3opy, aKi cnig BpaxoByBaTH nig Hac geTanb-Horo ^opMani3oBaHoro onucy eKcnnyaToBaHoï IC Ha piHHx piBHax npegcTaBneHHa aK cyKynHocri oKpeMHx KE Ta Tpama^iM, craopeHHx gna BHKoHaHHa BHMor nocTaHanbHHKa Ta Cno^HBaHa IC.
Onuc cTaHiB eKcnnyaToBaHoï IC 6yge cKnagaTuca 3 HacrynHHx кoнцenтiв, noKa3aHux Ha puc. 1 :
Рис. 1. Вiзуальна модель онтологи методологи управлшня IT-послугами веб-базовано1
шформацшно! системи
- концепт «Configuration of IS» («Конф^уращя 1С»);
- концепт «Presentation Layer» (<^вень представлення»);
- концепт «Configuration Item» («КЕ»);
- концепт «Transaction» («Транзакцiя»);
- концепт «State of IS» («Стан 1С»);
- концепт «Planned state» («Планований стан»);
- концепт «Current state» («Поточний стан»).
Зазначеш концепти визначають основш точки зору, якi слщ враховувати пiд час детального формалiзованого опису експлуатовано! 1С на рiзних рiвнях представлення як планова-них та поточних станiв окремих КЕ i транзакцiй.
Опис показниюв, якi характеризують експлуатовану 1С та ïï КЕ, буде складатися з наступних концептiв, показаних на рис. 1 :
- концепт «State of IS» («Стан 1С»);
- концепт «Indicator» («Показник»);
- концепт «Library of Indicators» (<^блютека показниюв»).
Зазначеш концепти визначають основш точки зору, якi слiд враховувати шд час детального формалiзованого опису експлуатовано! 1С набором окремих показникiв, якi базуються на конкретну бiблiотеy показникiв.
Опис ефективностi експлуатаци 1С по !! окремих властивостях i в цiломy буде складати-ся з наступних концептiв, показаних на рис. 1:
- концепт «State of IS» («Стан 1С»);
- концепт «Planned state» («Планований стан»);
- концепт «Current state» («Поточний стан»);
- концепт «Indicator» («Показник»);
- концепт «Presentation Layer» («^вень представлення»);
- концепт «Property» («Властивють»);
- концепт «Efficiency» («Ефектившсть»);
- концепт «RFC IS» («RFC 1С»).
Зазначеш концепти визначають основш точки зору, як слщ враховувати шд час детального формалiзованого опису ефективносп експлуатовано! 1С на рiзних рiвнях представлення.
Часткове дублювання концептiв в рiзних описах необхщне для забезпечення зв'язкiв даних описiв один з одним.
5. Розробка узагальненот математичнот моделi управлшня експлуатацiею
шформацшнот системи
На основi видiлених вище описiв груп сутностей предметно! област можливо розробити узагальнеш математичнi моделi yправлiння експлyатацiею 1С. Оскшьки цi описи е наборами окремих концештв, пов'язаних певним чином мiж собою, формально !х можна представити у виглядi наступних категорш:
а) опис експлуатовано! 1С на рiзних рiвнях представлення представимо категорiею LIS;
б) опис сташв експлуатовано! 1С представимо категорiею L^;
в) опис показникiв, що характеризують експлуатовану 1С та !! КЕ, представимо катего-
рiею Lind;
г) опис ефективностi експлуатаци 1С по !! окремих властивостях i в цiломy представимо категорiею Гщ.
Вiдповiдно до положень [1], управлшня експлуатащею 1С засноване на цикл «Plan - Do -Check - Act» (PDCA). У цьому цикл управлшня:
а) на стадп «Plan» здшснюеться розробка плашв експлyатацi! 1С;
б) на стадп «Do» здшснюються роботи з виконання планiв експлyатацi! 1С;
в) на стадп «Check» здшснюються роботи з перевiрки результата виконання плашв експлуатаци 1С;
г) на стадп «Check» здшснюються роботи з корекци плашв експлуатаци 1С.
Tодi узагальнена модель Ы0 управлшня експлуатащею 1С може бути представлена як надкатегорiя вигляду:
Mo =
Г Г Г Г FLP FLD FLCh FLCh FLA LP, LD, LCh, LA, Fld , FLCh, FLD , FLA , FLP
(1)
де LP - надкатегорiя, що формально описуе стадт «Plan»; LD - надкатегорiя, що формально описуе стадда «Do»; LCh - надкатегорiя, що формально описуе стадт «Check»; ЬА -
надкатегорiя, що формально описуе стадiю «Act»; F^P - одномiсний коварiантний функтор,
що встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями Lp i Lp ; Fl^ - одномiсний коварiантний
lD
LCh
функтор, що встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями Lp i Lch ; fld - одномiсний коварiан-
тний функтор, що встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями Ьсь i Ьр ; РЬАк - одномiсний
ю, ЬА
коварiантний функтор, що встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями i Ьа ; Р^р - одно-мiсний коварiантний функтор, що встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями Ьа i Ьр .
Функтори Р^Юр , * встановлюють зв'язок мiж надкатегорiями Ьр , Ьр , Ьс^ i
Ьа вiдповiдно до життевого циклу управлшня експлуатовано! 1С. Функтор Р1р}' встановлюе зв'язок мiж надкатегорiями Ь^ i Ьр для опису ситуацш, коли експлуатацiя 1С вiдбуваеться вщповщно до розроблених планiв i необхщнють в корекцп цих планiв вщсутня.
Для деталiзацil формального опису надкатегорш Ьр , Ьр , Ьс^ i Ьа роздiлимо введену категорда опису станiв експлуатовано! 1С Ьй на двi шдкатегори: шдкатегорго опису планового стану експлуатовано! 1С Ьр( i пiдкатегорiю опису поточного стану експлуатовано! 1С Ь%.
Тодi з урахуванням наведених рашше представлень описiв груп сутностей предметно! област у виглядi категорш надкатегорiю Ьр можна представити у виглядк
Ьр -
р
¿¡з, Ьрг, Ьыа, , ^
(2)
РЬ1Б „ , , г .
де ьр - одномiсний коварiантний функтор, що встановлюе зв язок мiж категорiями Ь15 i
; Р^^ - одномiсний коварiантний функтор, що встановлюе зв'язок мiж категорiями Ьрг i
Ьш .
Надкатегорш Ьр можна представити таким чином:
Ьр =
С ¿¡3 Ьс
Ьш, Ьа, Ь1пс1, РТс , Рьш ЬБг 1па
(3)
Р¿¡Б ~ л, , г •
де ¿с - одномiсний коварiантний функтор, що встановлюе зв язок мiж категорiями Ь15 i
ЬТ
Ьс ; К
С
3г
ЬШ .
Надкатегорiю Ьс^ можна представити у виглядк
- одномюний коварiантний функтор, що встановлюе зв'язок мiж категорiями ТС i
ЬСН -
Ьр ЬС
г Тр С Т ^¿¡Б и Бг и Бг
Ь15, Ьа, Ьа, Ь1М, Р р , Рсс , , Бг Бг
(4)
Надкатегорiю Ь^ можна представити у виглядi:
Ьа -
Т Т РЬ13 Ь15, ЬЩ, %//
(5)
де РГщ - одномюний коварiантний функтор, що встановлюе зв'язок мiж категорiями Ь15 i
¿¡Б
6. Висновки i перспективи подальших дослщжень
Pозpобленa концепцiя yпpaвлiння екcплyaтaцieю веб-бaзовaноï IC yпpaвлiння п^дпр^м-ством дозволяe спростити piшення зaдaчi ефективного yпpaвлiння екcплyaтaцieю it-послуг зa paxyнок пеpеxодy вiд piшення зaдaчi глобaльноï оптимiзaцiï з великою кiлькicтю змiнниx до виршення зaдaчi Пapето-оптимiзaцiï окpемиx влacтивоcтей веб-бaзовaноï IC. При цьому кожта окpемa зaдaчa оптимiзaцiï xapaктеpизyeтьcя зшчно меншою кiлькicтю змiнниx, що дозволяe в подaльшомy доcлiджyвaти можливоcтi aнaлiтичного piшення тaкиx зaдaч.
Pозpобленa вiзyaльнa модель онтологiï yпpaвлiння IT-поcлyгaми веб-бaзовaноï IC дозво-ляe cфоpмyвaти основш елементи концептyaльноï моделi дaниx iнфоpмaцiйноï теxнологiï aвтомaтизовaного yпpaвлiння екcплyaтaцieю веб-бaзовaноï IC. Кpiм того, видiленi в розроб-ленiй онтологiï оcновнi концепти методологи yпpaвлiння IT-поcлyгaми i зв'язки мiж ними e основою для видшення опиciв оcновниx сутностей пpедметноï облacтi, якi e основою для фоpмaльного опису yпpaвлiння екcплyaтaцieю IC.
Ha оcновi видiлениx опиciв були розроблеш yзaгaльненi теоpетико-кaтегоpнi моделi (1)-(5), що вcтaновлюють фоpмaльнi описи основнж cтaдiй циклу yпpaвлiння екcплyaтaцieю IC. Oтpимaнi моделi дозволяють фоpмaльно пpедcтaвити взaeмодiю видiлениx paнiше опишв оcновниx сутностей пpедметноï облacтi в межax кожноï конкpетноï cтaдiï житгевого циклу, a тaкож взaeмодiю сукупност тaкиx опиciв при пеpеxодi вщ однieï cтaдiï циклу до iншоï.
Oтpимaнi pезyльтaти визнaчaють перспективу подaльшиx доcлiджень як розробку моделей i методiв, що дозволяють детaлiзyвaти описи окpемиx елементiв моделей (1)-(5). Подiбнi моделi i методи будуть визнaчaти оcобливоcтi виpiшення конкpетниx зaдaч yпpaв-лiння екcплyaтaцieю IC та piзниx cтaдiяx життeвого циклу.
Лггература: 1. JSQ/JEC 20000-1. Information technology - Service management - Part 1: Service management system requirements. Third edition 2018-09. Geneva: ISO Copyright Office, 2018. XX p. 2. Levykin V., Jevlanov M., Neumyvakina Q., Petrichenko Q. Development of model of a web-based information system control problem // Technology audit and production reserves. 2021. №> 1,2 (57). P. 25-31. DOI: 10/12287/270б-5448.2021.2250б7. 3. ЛевыкинВ.М., ЕвлановМ.В., КерносовМ.А. Пaттеpны пpоектиpовaния тpебовaний к инфоpмaционной системе: моделиpовaние и применение: моногpaфия. Хapьков: ООО «Компaнiя CMIT», 2014. 320 c. 4. Дейт К. Дж. Введение в бaзы дaнныx, 8 издaние. М. : Издaтельcкий дом «Вильямс», 200б. 1328 с. 5. Артамонов И. В. Бизнеc-тpaнзaкции: xapaктеpиcтики и отличительные особенности // Бизнеc-инфоpмaтикa. 2012. No 2 (20). C. 29-34. б. Дiловi тpaнзaкцiï / Microsoft Build. URL: https:// docs.microsoft.com/uk-ua/dynamics3б5/project-operations/psa/basic-business-transactions (дaтa звернення 04.05.2021 p.). 7. Танненбаум Э. С., Уэзеролд Д. Компьютерные сети. СТб.: Питер Пресс, 2019. 9б0 с. 8. Флейшман Б.С. Элементы теории потенциaльной эффективности сложный систем. М.: ^ветотое paдио, 1971. 224 с. 9. ЕвлановМ.В., Неумывакина O.E., КарамышеваА.Ю. Глобaльные цели поcтaвщикa и потребителя ИГ-услуг // Восточно-европейский жypнaл пеpедовыx теxнологий. - 2012. - N° 5/2 (59). - C. 12-17.
НадШшла до редколегИ' 29.04.2021
Петриченко Олександр Вячеславович, кaндидaт теxнiчниx тук, доктоpaнт кaфедpи шфор-мaцiйниx yпpaвляючиx систем XHyPE. Hayковi iнтеpеcи: web-бaзовaнi iнфоpмaцiйнi систе-ми. Ддpеca: Укршт, б11бб, м. Хapкiв, пр. Летга, 14, тел. (057) 702 14 51.
