Вдосконалення інформаційної бази використання відходів деревини Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК332.143+630.33 Доц. С.С. Дикий, канд. екон. наук - УкрДЛТУ

ВДОСКОНАЛЕННЯ ШФОРМАЦШНО1 БАЗИ ВИКОРИСТАННЯ В1ДХОД1В ДЕРЕВИНИ

Розглядаеться господарський мехашзм промислового використання вiдходiв з деревини та органiзацiя налагодження облiку та контроле показниюв господарсько-фшансово! дiяльностi виробничих пiдроздiлiв.

Ключовi слова: вiдходи, деревина, сировина, виробництва, дебет, кредит.

Doc. S.S. Dykyi - USUFWT

Perfection of information base elimination of tree-frog wastes

Considers a mechanism of industrial elimination of wastes from tree-frog and calculation adjusting organization and performance indicators control financial of production subdivisions.

Key words: waste, wood, raw materials, production, debit, credit.

Необхiдною передумовою вдосконалення господарського мехашзму промислового використання вiдходiв деревини е доведення його принцишв до виробничих шдроздшв, ят використовують щ вщходи, а також оргашза-щя налагодження належного облiку та контролю показниюв господарсько-фiнансовоí дыльносп цих пiдроздiлiв.

Проблема налагодження облшу, а значить, i вдосконалення господар-ською механiзму використання вдаоддв деревини не iзольована. Вона цiлком i повнiстю взаемопов'язана з первинною конденцшною деревиною, походить вiд не", тому вiдходи виробництва е за своею сутшстю, залишки не викорис-тано1 первинно1 сировини при виробництвi готового продукту, дещо втрати-вши ц споживнi властивостi. Мало того, деякi вiдходи, якi сьогоднi вважаеть-ся такими, в силу науково-техшчного прогресу, вдосконалення органiзацií i технологи виробництва, зовсш не можуть вважатися вщходами, а стають первинною сировиною. Це вимагае перегляду господарського ввдношення до них органiзацií належного облшу та контролю за дiяльнiстю шдроздшш, якi 1х використовують.

Вiдходи утворюються i на лiсозаготiвлях, i в лкопилянш, i в дерево-обробщ. Вилученi з виробництва цi цшносп зменшують його затрати по статп "Сировина i матерiали". 1ншими словами, джерелом утворення вщхо-дiв е деформована частина первинно!' сировини, - це використання за прямим призначенням у виробнищш продукцií.

На вiдмiнну вiд лiсопиляння та деревообробки, в собшартосп продук-цií лiсозаготiвель стаття "Сировина i матерiали" вiдсутня. Теоретично це по-яснюють приналежнiстю лкозагопвель до добувних галузей, при виготов-леннi (видобутку) продукцiй яких сировина ввдсутня, як така що не мае вар-тостi, а значить i вiдсутня в собiвартостi продукцп лiсозаготiвель - дшових сортименпв i дров. Таким чином, в собшартосп продукцп лiсозаготiвель вщ-сутнiй один з основних чинникiв виробництва предмет пращ - деревинна сировина, яка становить матерiальну основу дшових сортименпв.

180

Сучасна економiчна теорiя та проблеми ii застосування

Науковий вкник, 2002, вип. 12.6

Затрати на виробництво дiлових сортиментав - це не затрати на видо-буток готових до вжитку продуктав, як наприклад, вугiлля - дарового продукту природи, що не мае вартоста.

Це затрати на виробництво продукцп, основу собiвартостi яко1 стано-вить деревинна сировина (хлист), на вирощування яко1 витрачена людська праця, i яка, таким чином, володае вартктю. Вiдсутнiсть статтi "Сировина i матерiали" в собiвартостi продукцп лкозаготавель не вiдображае реального стану речей, бо на практищ лкоачш лiсотранспортнi роботи являють собою не що шше, як заготiвлю лкосировинни - хлиста, як предмет пращ для виро-бництва дiлових сортиментав на нижнiх складах. Власне в результата ниж-ньоскладських операцiй утворюеться готова продукщя лiсозаготiвельнi дшо-вi сортименти i дрова, яка ввдтак реалiзуеться як продукщя працi.

На нашу думку, процес виробництва продукцп лкозаготавель, тобто дiлових сортиментав i дров, вiдбуваеться власне на третай, заключнiй стадií, яка е, як уже було сказано вище, процесом заготiвлi деревинно1 сировини i повинна концентруватися не на рахунку 23 - "Виробництво", а на рахунку 201 - "Сировина i матерiали", або на рахунку 25 - нашвфабрикати, а ввдтак системним бухгалтерським записом (Дебет рахунку 23, Кредит рахунку 201 (або 25) перейти на стадда нижньоскладських робiт (де проходить розробка деревинно1 сировини на дiловi сортименти) створивши тим статтю "Сировина i матерiали".

Заготовлена сировина в процес лкозаготавель виступае i як предмет пращ, i як продукт працi. Як предмет працi, як лiсосировинна деревина виступае в результата п заготiвлi на лкоачних роботах та п транспортуваннi на нижнi склади. Як продукт працi, як лкопродукщя деревина виступае в результата ц розробки на сортименти на нижшх складах.

Виходячи з таких позицш, процес лiсозаготiвель необхiдно би розгля-дати не як процес виробництва продукцп лкозаготавель (дiлових сортимештв i дров) по всьому комплексу робгг, а як заготiвлю лкосировини i як розробку 11 на дiловi сортименти по стадиях технолопчного процесу.

Таке трактування лiсозаготiвельного процесу призводить до висновку про те, що формування вартостi первинно1 сировини завершуеться не пiсля усiх трьох стадiй технологiчного процесу (лiсосiчних, лкотранспортних i нижньоскладських робiт), а шсля перших двох стадiй, як сировина для виробництва далових сортиментав.

Вiдходи лiсозаготiвель, в 1х сьогодшшньому трактуваннi теж необх1д-но би розглядати по-шшому, вiдповiдно зi специфшою первинно1 сировини, а саме: ввдходи крон дерев (лiсосiчнi вiдходи), вiдходи хлиста (нижньосклад-ськ1 вiдходи). Рiзна природа первинно1 сировини зумовлюе рiзну природу вторинно1 сировини - вiдходiв деревини як у первиннiй, так i у вториннiй си-ровиш з економiчноí точки зору втшена минула, обречевлена в них праця, в результата яко1 i створюють варткть, яка представлена тут сировинною, як предметом працi. Одначе в системi економiчних показник1в (в плануванш, облiку, калькулюваннi) переданий лiсовим господарством лкозаготавникам в експлуатацiю лiсосiчний фонд (дерева з крони) як варткть сировини в собь

2. Еконо:шчш проблеми сучасно! економiки та 1х вiдображення в економiчнiй теор11

181

вартiсть продукцп лiсозаготiвель - це включаеться. Включаються в собшар-тiсть специфiчнi затрати у виглядi попнево!' (коренево!') плати як грошово!' оцiнки зрубаного лку по лкових таксах, яка надходить в бюджет. Тому за аналопею з виробництвами по переробцi деревини попневу плату за лк мо-жна вважати вартiстю сировини для лкозаготшельного виробництва. А ми дотримуемося думки, що вважати попневу плату вартктю сировини не варто з огляду на 11 нематерiальний характер та специфiчну природу, i метою яко!' е вiдшкодування частини витрат держави на вирощування лiсу. Одначе ми не заперечуемо того, що специфша лкозаготшель дае 1'й право на "кнування", але тiльки фазi лкосчних робiт, до яких вона належить (до шших фаз техно-логiчного процесу вона не мае вщношення) i не як варткть сировини, з як ча-стина собiвартостi заготiвлi хлиста i його транспортування на нижнiй склад.

Наявнкть статт! "Попнева плата" на стадп лiсосiчних робiт свiдчить про те, що тшьки ця стад1я характеризуе добувну галузь. Тшьки на цш стадп можлива ввдсутнкть сировини, як вартост! На стадп ж нижньоскладських роб!т проходить первинна переробка деревини (хлиста). Ця стад1я уже не характеризуе добувну галузь. Вона тяжк до переробних галузей.

Таким чином, входить, що при розподш статей затрат по стад1ях тех-нолопчного процесу, попнева плата шдпадае на стадаю лкоачних роб!т, а ввдходи, як! утворюються на цш стадп вираховуються, цш стадп вирахову-еться з ще1' статп (хоча це ! проблематично), а нижньоскладсьт ввдходи (ввд-ходи хлиста) позбавлеш взагал! свого первинною джерела в номенклатур! калькуляцшних статей, в яких стаття "Сировина ! матер!али", (а значить -хлист) ввдсутня. Тому сто'ть питання про первинну сировину на стадо нижньоскладських робгг. В натур! - це хлист. Його необхщно виразити через грошово-варткну форму та створити цю статтю.

Все сказане вище св!дчить про те, що лкозагопвельш шдприемства повинш володии диференщйними даними про затрати на виробництво в роз-р!з! окремих шдроздшв, технолопчних стадш, майстерних дшьниць та виро-бничих бригад з метою належного господарського контролю за 1'х д1яльнктю та 1х покращення.

УДК330.322.3:628.49 Асист. Н.О. Хижнякова1 -РiвненськийДГУ

ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ В1ДХОДАМИ

Розкрито суть розвитку систем поводження з твердими побутовими вiдходами, подано його типологш та визначено показники, що характеризуюсь його ршень. Оцiнено рiвень розвитку локально! системи поводження з твердими побутовими выходами м. Рiвне.

Ключовi слова: твердi побутовi вщходи (ТПВ); поводження з ТПВ; системи поводження з ТПВ; розвиток; ршень розвитку; стшюсть; регресивний та прогресивний розвиток; розвиток екстенсивного та интенсивного типу; утилiзацiя; швестування.

1 кафедра економкн 1 менеджменту

182

Сучасна економiчна теорiя та проблеми и застосування