CC BY
16
вартiсть продукцп лiсозаготiвель - це включаеться. Включаються в собшар-тiсть специфiчнi затрати у виглядi попнево!' (коренево!') плати як грошово!' оцiнки зрубаного лку по лiсових таксах, яка надходить в бюджет. Тому за аналопею з виробництвами по переробцi деревини попневу плату за лк мо-жна вважати вартiстю сировини для лкозаготшельного виробництва. А ми дотримуемося думки, що вважати попневу плату вартктю сировини не варто з огляду на И нематерiальний характер та специфiчну природу, i метою яко!' е вiдшкодування частини витрат держави на вирощування лiсу. Одначе ми не заперечуемо того, що специфша лкозаготшель дае !й право на "кнування", але тiльки фазi лiсосiчних робiт, до яких вона належить (до iнших фаз техно-логiчного процесу вона не мае вщношення) i не як варткть сировини, з як частила собiвартостi заготiвлi хлиста i його транспортування на нижнiй склад.
Наявнкть статп "Попнева плата" на стадп лiсосiчних робiт свiдчить про те, що тшьки ця стадiя характеризуе добувну галузь. Тшьки на цш стадií можлива вiдсутнiсть сировини, як вартост! На стадц ж нижньоскладських робiт проходить первинна переробка деревини (хлиста). Ця стад1я уже не характеризуе добувну галузь. Вона тяжк до переробних галузей.
Таким чином, входить, що при розподш статей затрат по стадiях тех-нологiчного процесу, попнева плата шдпадае на стадаю лiсосiчних робiт, а вщходи, якi утворюються на цш стадц вираховуються, цiй стадп вирахову-еться з цiеí' статтi (хоча це i проблематично), а нижньоскладсьт вiдходи (ввд-ходи хлиста) позбавлеш взагалi свого первинною джерела в номенклатурi калькуляцiйних статей, в яких стаття "Сировина i матерiали", (а значить -хлист) вiдсутня. Тому сто'ть питання про первинну сировину на стадо нижньоскладських робгг. В натурi - це хлист. Його необхщно виразити через грошово-варткну форму та створити цю статтю.
Все сказане вище свiдчить про те, що лкозагопвельш пiдприемства повинш володiти диференцшними даними про затрати на виробництво в роз-рiзi окремих пiдроздiлiв, технологiчних стадiй, майстерних дшьниць та виро-бничих бригад з метою належного господарського контролю за !'х дiяльнiстю та 'х покращення.
УДК330.322.3:628.49 Асист. Н.О. Хижнякова1 -РiвненськийДГУ
ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ В1ДХОДАМИ
Розкрито суть розвитку систем поводження з твердими побутовими вiдходами, подано його типологш та визначено показники, що характеризують його ршень. Оцшено рiвень розвитку локально! системи поводження з твердими побутовими выходами м. Рiвне.
Ключовi слова: твердi побутовi вiдходи (ТПВ); поводження з ТПВ; системи поводження з ТПВ; розвиток; ршень розвитку; стшюсть; регресивний та прогресивний розвиток; розвиток екстенсивного та интенсивного типу; утилiзацiя; швестування.
1 кафедра економкн 1 менеджменту
Науковий вкник, 2002, вип. 12.6
Assistant N.O. Khyzhniakova - SHU of Rivne Development level evaluation for solid municipal waste handling systems
The essence of the development of solid municipal waste handling systems is discovered, its types are given and the indicators of its level are determined. The level of development of local solid municipal waste handling system of Rivne is evaluated.
Key words: solid municipal waste (SMW); SMW handling; SMW handling systems; development; development level; stability; regressive and progressive development; extensive and intensive development; utilization; investment.
Системи поводження з твердими побутовими вiдходами (ТПВ) охоп-люють перемщення певного конкретного обсягу вщходав ввд моменту 1х утворення i далi за технолопчним ланцюгом поводження з ними. На практищ системи поводження з ТПВ розглядаються як територiальнi, коли вивчаеться рух ТПВ та 1'х окремих фракцш у межах конкретно!' територií, тобто ланцюги поводження з ТПВ, що розпочинаються або завершуються на данш територп. Як правило, дослiдженню шдлягають два основних типи систем поводження з ТПВ:
• локальт (мюцев^ системи - розглядають поводження з ТПВ, що утворю-ються у межах одного чи кшькох населених пункпв;
• регiональнi системи - охоплюють поводження з ТПВ у межах адмшстра-тивно! областi чи кшькох областей.
Вiдповiдно до прийнятого визначення, "... пiд системою розумдать наявнiсть множини елементiв з набором зв'язюв мiж ними та 1'х властивостя-ми" [1, ст. 6]. Елементами систем поводження з ТПВ виступають об'екти та суб'екти поводження з вiдxодами. Об'екти поводження з ТПВ являють собою мкця чи об'екти, що використовуються для збирання, переробки, утилiзацil та захоронення ТПВ. Перемщення потоюв вiдxодiв та продукпв 1'х переробки вiдбуваеться мiж об'ектами поводження з ТПВ. Перемщення ж фшансо-вих потокiв у системi залежить вiд того, до яких економiчниx суб'ектiв вхо-дять об'екти поводження з вiдxодами i як побудовано фiнансовi вiдносини мiж цими суб'ектами. До систем поводження з ТПВ можуть входити таю су-б'екти:
• виробники ТПВ (населення i юридичш особи);
• транспортш та переробнi пiдприeмства;
• збирач^ заготiвельники i торговцi ресyрсно-цiнними фракц1ями;
• пiдприeмства, що використовують вторинт ресурси (yтилiзацiйнi тдпри-емства);
• споживачi продукцп, виготовлено'1 з використанням ТПВ.
Зазначенi суб'екти поводження з ТПВ можуть об'еднуватися у дв ос-новнi схеми руху фшансових потокiв:
• оплата послуг 1з знешкодження ТПВ;
• придбання ресурсно-щнних фракцiй ТПВ (ринки вторинних ресурив).
Пiд розвитком системи поводження з ТПВ, зпдно iз загальнофшо-софським тлумаченням поняття "розвиток", розумiемо незворотнi, закономь рнi i спрямоваш змiни li складу i структури, що призводить до 11 нового якк-ного стану [2, ст. 81]. Розвиток систем поводження з ТПВ е невщ'емною складовою сталого розвитку (англ. "sustainable development") як "процесу га-рмошзацц продуктивних сил, забезпечення задоволення необхвдних потреб
усiх члешв сусшльства за умови збереження i поетапного вiдтворення цшс-ностi природного середовища, створення можливостей для рiвноваги мiж йо-го потенцiалом i вимогами людей усiх поколiнь" [3, ст. 5].
Траeкторiя розвитку системи поводження з ТПВ може бути вщслдао-вана встановленням послiдовноí змши станiв системи у часi. Для характеристики стану системи поводження з ТПВ, тобто ц ршня розвитку, доцiльно за-стосовувати три групи показникiв:
• показники еколопчно! стшкосл;
• показники органiзацiйно-технiчноí стшкостц
• показники фiнансово-економiчноí стiйкостi.
Показники, що характеризують екологiчну стiйкiсть систем поводження з ТПВ, стосуються, передуам, обсягiв утворення, спрямування на знешкодження та розмiщення залишкових вдаодш, а також спричиненого поводженням з ТПВ еколопчного тиску.
Органiзацiйно-технiчна стшккть передбачае технологiчну стабшь-нiсть процесу поводження з ТПВ, вiдповiднiсть встановленому режиму робо-ти. Органiзацiйно-технiчна стшккть дуже ткно пов'язана з еколопчною ста-бiльнiстю функцiонування системи поводження з ТПВ. 1х аналiз проводиться на об'ектному (операцшному) рiвнi.
Показники фiнансово-економiчноí стiйкостi подаються для окремих суб'ектiв поводження з ТПВ: транспортних i переробних пiдприемств, заготь вельникш ресурсно-цiнних фракцiй та торговщв ними, а також тдприемств, що використовують вторинш ресурси.
Найцiннiшими анаттичними показниками е абсолютш та середш у натуральному вираженш, а також вщносш показники. Обчислення абсолют-них показнитв для системи в целому ввдбуваеться сумуванням показниюв окремих об'екпв, суб'ектш чи шдсистем, середшх та ввдносних показнитв -шляхом використання середньо! арифметично! зважено!.
У табл. 1 наведено результати ощнювання р!вня розвитку локально! системи поводження з ТПВ м. Р!вне у 1995-2001 роках. Розрахунки виконано за даними фшансово! (бухгалтерсько!), статистично! та управлшсько! звггно-сп КАТП-1728, що е монополктом у сфер! сантарного очищення м. Р!вне. КАТП виконуе збирання ТПВ ввд населення та юридичних ос!б на територп мкта ввдповвдно до укладених договорш на надання послуг !з збирання та вивезення ТПВ. Розмщення ТПВ здшснюеться на мкькому смтезвалищ-ному потгош площею 24,6 га, розмщеному за 12 км ввд мкта. Експлуатащю полкону розпочато у 1959 рощ. Ввдповщно до середнього протягом останшх 10 ротв темпу нагромадження ТПВ 2,2 % на рк полкон мае бути повнктю завантажений до середини 2009 року. У паспорт! полкону як мкця видален-ня в!дходав цей рк визначено як останнш рк його експлуатацц.
Протягом останшх 10 рокк (1992-2001 роки) помкна тенденция до зниження обсягк вивезення ТПВ (рис. 1). Така тенденция характеризуе зрос-тання еколопчно! спйкосп системи, однак, не може слугувати ознакою ц розвитку, оскшьки утворилася, передуам, за рахунок зниження економ!чно! активносп шдприемств та ркня споживання населення.
Табл. 1. Показникир^внярозвитку системы поводження з твердыми побутовымы вгдходамы м. Пенсу 1995-2001 рр.
Показники 1995 | 1996 1997 1998 | 1999 2000 | | 2001
Еколог1чна стшкктъ
1. Обсяг вивезення ТПВ силами КАТГТ, тис. м" 464,9 458,4 426,9 402,2 351,4 331,2 324,4
2. Використання л1мггу на розмщення ТПВ, % - - - - 77,7 80,2 92,0
3. Накопичення вщхсуцв на псшгош на кшець року, тис. т 3324,7 3439,3 3456,0 3646,6 3734,4 3821,0 3913,0
4. Використання проектно'1 мгсткосп пол^ону на кшець року, % 70,7 73,2 73,5 77,6 79,5 81,3 83,3
ОрганЬацшно-техмчна стшкктъ
5. Кшьюсть смотевоз1в на кшець року, шт. 49 49 42 42 39 38 39
6. Середнш вне смптевоз1в, роюв 9,1 9,5 9,2 9,8 10,6 11,4 12,1
7. Коефщ1ент техн1чно1 готовносп парку смггтевоз1в, % 86,2 87,1 87,5 86,7 85,7 85,8 84,3
8. Коеф1щент випуску смитевоз1в на лш1ю, % 48,8 47,1 48,9 46,5 43,8 42,1 42,4
9. Коефщент використання часу смотевоз1в на лшн, % 97,0 95,4 96,8 96,3 96,2 97,3 92,8
10. Коеф1щент використання проб1гу см1ттевоз1в, % 49,1 48,5 48,5 48,7 49,2 49,4 46,1
11. Використання р1чноТ потужност1 вивезення ТПВ, % 89,7 87,9 92,5 87,1 82,2 78,4 75,3
Фшансово-економ1чна стшкктъ
12. Рентабельшсть послуг 1з знешкодження ТПВ, % 25,9 19,2 23,1 23,5 20,6 13,0 4,1
13. Оборотшсть оборотних актив1в 5,75 5,42 2,75 2,07 1,75 1,79 2,00
14. Власш оборота! активи, % вщ оборотних актив1в 45,6 63,1 59,7 56,1 40,6 22,8 49,5
15. Дебпорська заборгован1сть, % вщ оборотних актив1в 52,6 44,5 75,0 79,4 78,6 77,2 83,3
16. Загальний коеф1щент лквщност1 1,84 2,71 2,48 2,28 1,68 2,27 1,98
17. Коефщ1ент автономи (ф1нансово1 незалежност1), % 71,7 87,3 84,6 82,3 74,4 83,7 77,0
Роки
Рис. 1. Динамта обсягiв вивезення твердих побутових вiдходiв силами КАТП-1728 (м. Рiвне) у 1992-2001 рр.
Оргашзацшно-техшчна стшккть системи зменшуеться, про що свщ-чить збiльшення середнього вку смiттевозiв та погiршення показникк вико-ристання смiттевивiзноí технiки. Поповнення парку смiттевивiзноí технiки в останнi роки фактично припинилося (рис. 2). Останне придбання нових смгг-тевозiв вщбулося у 1992 та 1993 роках. У 1994 рощ мкькою управою було придбано у Нмеччиш для КАТП смiттевивiзну технiку, що вже була в екс-плуатацií: три смiттевози ШКОДА-Л1АЗ та два - 1ФА. З 1995 року поповнення парку технки ввдбувалося переважно шляхом переобладнання iнших ви-дiв машин.
Роки
Рис. 2. Динамта введення в експлуатацт (ряд1) та списання смгттевивЪноХ технти (ряд 2) КАТП-1728 (м. Рiвне) у 1992-2001 рр.
Фiнансово-економiчна стшккть системи поводження з ТПВ м. Ркне також знижуеться, про що свдаить рiзке зниження рентабельное послуг iз знешкодження ТПВ.
Вiдповiдно до наявних тенденций змiни екологiчноí, оргашзацшно-техшчно!' та фiнансово-економiчноí стiйкостi системи поводження з ТПВ можна встановити тип ц розвитку (табл. 2). Розмежування прогресивного розвитку iнтенсивного та екстенсивного типу можна проводити за змшою ступеня утилiзацií ТПВ, що може бути визначений як ввдношення використа-них (утилiзованих) вiдходiв до загального обсягу утворення ТПВ. Вiдповiдно до наведено!' типологи можна встановити регресивш змiни у розвитку локально!' системи поводження з ТПВ м. Ркне (табл. 1).
8
6
4
2
0
Науковий вкник, 2002, вип. 12.6
Табл. 2. Типологiя розвитку систем поводження з твердими побутовими
eidxodamu
Тип розвитку системи поводження з ТПВ Тенденцп основних груп параметрiв стану системи Тип вщтворення iнфраструктури системи
1. Регресивний розвиток Зниження еколопчно'1, оргатзацшно-техтчно!" та фiнансово-економiчноí стшкоси Звужене вiдтворення
2. СтабЫзацш Незмiннiсть еколопчно!', оргашзацшно-техтчно!" та фiнансово-економiчноí стiйкостi Просте вщтворення
3. Прогресивний розвиток екстенсивного типу Зростання еколопчно!', оргашзацшно-техтчно!" та фiнансово-економiчноí стiйкостi при зменшент чи стабшзацп ступеня утилiзацií вiдходiв Розширене вiдтворення на наявному технолопчному рiв-нi
4. Прогресивний розвиток штенсив-ного типу Зростання еколопчно!', оргашзацшно-техтчно!" та фiнансово-економiчноí стiйкостi при зростанш ступеня утиль заци Розширене вщтворення зi змiною тех-нолопчного рiвня
Шдвищення ркня розвитку систем поводження з ТПВ може ввдбува-тися i3 залученням iнвестицiй та без них. Без^естицшна стратегiя мае сьо-годш велике значення. Використання цiеí стратеги передбачае максимальне використання резервк шдвищення ефективносп роботи кожного iз суб'ектк поводження з ввдходами, у т. ч. зростання обсягiв заготкель ресурсно-цшних фракцiй i завантаження наявних потужностей ix утилiзацií. У Рiвненськiй об-ластi це, насамперед, потужностi Моквинсько! паперово! фабрики (утилiзацiя макулатури), Рокитнкський, Костошльський та Зорянський склозаводи (ути-лiзацiя склобою), Здолбункський завод пластмасових виробк - ЗАТ "1скра" (утилiзацiя полшерних вiдxодiв), ВАТ "Ркнельон", ВАТ "Ркненська фабрика нетканих матерiалiв" (утилiзацiя текстильних вiдxодiв).
Проте основною рушшною силою розвитку систем поводження з ТПВ е активна ^естицшна политика. Iнвестицiйне шдвищення ркня розвитку си-стеми поводження з ТПВ може бути здшснене за такими напрямками:
• пiдтримання простого i розширеного вiдтворення парку смiттeвивiзноí тех-нiки на прогресивному технологiчному piBHi;
• iнвестування у сферу загопвл^ переробки та утилiзащí ресурсно-цiнних фракцш: реконструкц1я та модернiзацiя наявних потужностей, розвиток малого i середнього бiзнесу у данiй сферц
• будiвництво нових полiгонiв для захоронения ТПВ та рекультивацш тих, що будуть закритц
• здiйснення проекпв комплексно'1 переробки ТПВ у межах одного чи кшь-кох населених пункпв.
Перший напрям дозволяе шдтримати екологiчно та оргашзацшно-теxнiчну стшккть системи на необхвдному рiвнi, другий - отримати прибу-ток кожному iз суб'ектiв ринку вторинних ресурск, пiдвищити ркень зайня-тостi населення i продовжити термiн експлуатацп наявних полконк (зва-лищ). Третш напрям мае реалiзовуватися у мiру виникнення потреби у ввд-
криттi нових полiгонiв i вимагае своечасного вистежування тако1 потреби. Четвертий напрям як найбшьш капiталомiсткий вважаемо доцiльним ре^зо-вувати в мiру можливого одночасно з трепм напрямом.
Пiдвищення ршня розвитку систем поводження з ТПВ як без^ести-цiйне, так i з використанням iнвестицiй, потребуе використання таких еконо-мiчних регуляторiв:
• використання метсдав щноутворення, що враховували б як нагромадження iнвестицiйних ресурив, так i покриття здiйснених швестицш;
• використання рiзноманiтних джерел швестування: кредипв, облiгацiйних позик, залучення акщонерного катталу;
• податкове регулювання;
• використання можливостей прискорено! амортизацн.
Лггература
1. Экономико-математическое моделирование развития транспортных систем/ Бакаев А. А., Гриценко В. И. и др. - К.: Наук. думка, 1991.-152 с.
2. Барановський В. До концепщ! переходу Украши на модель сталого розвитку// Економша Украши. 2001. № 7. - С. 78-83.
3. Концепции сталого розвитку Украши// Свгг. 1997. № 12. - С. 5-7.
УДК 658.152 Доц. Л.Г. Найдта, канд. екон. наук - УкрДЛТУ;
доц. Л.С. Ратушняк, канд. екон. наук - УАД
СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ В1ДНОСИН В АГРАРН1Й СФЕР1
Становления ринкових вщноснн в аграрной сферi передбачае комплекс право-вих, екож^чних, органiзацiйних заходiв, здiйснення яких забезпечуе створення умов для рiвноправного розвитку рiзних форм господарювання на земл^ формування багатоукладно! економжи, ращонального використання та охорони земель. Для по-глиблення земельно! реформи потрiбнi функцiонування ринку землi, конкретнi ме-ханiзми реалiзацii права на земельну власнiсть, iпотека.
Ключовi слова: роздержавлення, приватизаця, ринок землi, iпотека, вартють землi.
Doc. L.G. Naidina - USUFWT; Doc. L.S. Ratushniak- UAD The establishment of market relations in agrarian sphere
The establishment of market relations in agrarian sphere foresees the complex, of legal economic, organizational arrangements realization of which ensures the creation of conditions for equal development of different, forms of economy on earth. The forming of many-concluding economy, rational usage and protection of ground. In order to extend form reform it is necessary function of ground market (farm market) specific mechanisms of realization of right on ground (farm) property, hypothecation.
Key words: privatization, farm market, hypothecation, cost of the ground.
Важливою умовою змщнення eK0H0Mi4H0r0 потенщалу Укра!ни е ре-формування аграрного сектора економши i створення ринково! структури ви-робництва. В основу ринкових перетворень в аграршй сферi покладено программу роздержавлення, приватизацц та створення нових господарських структур на засадах приватно! власносп на майно i землю. На цш основi передба-
